CC BY
17
4. Экономическая энциклопедия. Политическая экономия, т. 1. - М.: Советская энциклопедия, 1972.
5. Фремут В., Рааб Г. Як функщонуе наша економша? Актуальш питання економiки. -Львiв: Свiтло i тiнь, 1997. - 356 с.
6. Экономическая энциклопедия. Политическая экономия, т. 3. - М.: Советская энциклопедия, 1979. - 456 с.
7. Маркс К., Енгельс Ф. - К.: Полггвидав. Твори, т. 2.
УДК 630*95+330.15+332.68 Доц. О.В. Врублевська, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Rbeie
АНАЛ1З ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОЦ1НЮВАННЯ Л1СОВИХ АКТИВ1В В УКРА1Н1
Проаналiзовано чинну законодавчо-нормативну базу оцшювання лiсових акти-BiB в Укра"ш з врахуванням притаманних "м особливостей. Подано характеристику нормативно! грошово" оцшки лiсових земель як iнструменту люово" полiтики та зап-ропоновано тдходи до "" вдосконалення.
Ключов1 слова: лiсовi активи, економiчна оцiнка, нормативна грошова оцiнка, лiсова полiтика.
Assist. prof. O. V. Vrublevska - NUFWT of Ukraine, L 'viv Analysis of the Regulation on Economic Evaluation of Forest Assets in Ukraine
The paper contains the analysis of the legislation on forests assets evaluation in Ukraine taking into account peculiarities of the assets. Normative monetary valuation of forest land is characterised as the instrument of forest policy and options for its development are proposed.
Keywords: forest assets, economic evaluation, normative monetary valuation, forest policy.
Актуальшсть i мета дослвдження. Рют дефщитност природного ка-шталу зумовлюе необхщшсть адекватного вщображення у систем! штегрова-ного еколого-економ1чного облшу та господарських угодах його цшносл як джерела економ1чних ресурЫв, просторового базису i життевого середовища. Завданням нашого дослщження е проанашзувати чинну законодавчо-норма-тивну базу з оцшювання люових актив!в з метою "" вдосконалення у контекст! розвитку форм власност на еколопчш активи в цшому i залучення "х до сфери ринкового об!гу. Поставлене завдання е особливо актуальним у зв'язку з передбаченою приватною власшстю на земл! люогосподарського призна-чення (ст. 56 Земельного кодексу Укра"ни [1]) та люи (ст. 10 Люового кодексу Укра"ни [2]), перспективами розвитку ринку земл! в Укра"ш, гострими зе-мельними конфлжтами i процесами незаконно" змши цшьового використання земель. Окр!м того, через поступове вщокремлення власностi вщ користуван-ня все чггюше видiляеться специфiчний вид економiчноi д!яльност - управ-лшня власшстю, зокрема люовими активами. Його оформлення потребуе вь дображення активiв i результатiв цiеi д!яльносл у системi облжу i зв^нос^ власника майна, макроекономiчних показниках. Це сприятиме по6удов! ефективно" системи стимул!в для власниюв i користувачiв, встановленню вiдповiдальностi за результати д!яльност!
Особливостi оц1нювання лкових актив1в. Оцiнювання люових благ (активiв1) - це процедура визначення "хньо" цшносп в грошових одиницях,
1 поняття i класифшацш еколопчних актив1в, включаючи л1сов1, у систем1 м1жнародного штегрованого еко-лого-економ1чного обл1ку висвгглено в [3]. Зокрема, л1сов1 активи охоплюють люов1 земл1, люов1 грунти, люов1 екосистеми, л1сов1 бюресурси.
результатом яко! е одержанi оцiнки. Економiчна оцiнка лiсових благ характе-ризуе 1хнш вплив на рiвень сусшльного добробуту, тобто сустлъш вигоди, що надаються лiсовими активами, на вщмшу вiд ринково! оцiнки (ринкова цша), яка характеризуе шдив^альш вигоди. За певних шституцшних умов частина цих вигод може бути монетизована, тобто переведена в грошову форму, i таким чином привласнена. 1нша частина не може бути монетизована за жодних умов. Отже, повнота охоплення спектру вигод при ощнюванш за-лежить вщ потреб ощнювання, можливостей достовiрного встановлення ве-личини вигод (доступних методiв оцiнювання й вихщно! шформаци) та необ-хiдного рiвня точностi оцiнки. Не кожну ощнку можна вважати економiчною в тому сенЫ, що вона враховуе вигоди вщ лiсових екосистем для всього сус-пiльства. Найчастiше оперують частковими ощнками, якi також називають економiчними, оскiльки вони вiдрiзняються вiд ринкових щн на лiсовi блага або замшюють !х за вiдсутностi таких.
Вся множина потреб в ощнюванш люових благ зводиться до двох ос-новних титв обмiну:
1) обмш (набуття/втрата) каттальних люових актив1в (каттальних цшнос-тей), що може передбачати:
• встановлення щни майна в угодах щодо набуття 1 передавання майнових прав, в тому числ1 при приватизации
• визначення заставно! вартост для шотечного кредитування;
• визначення стартово! щни на аукщот;
• визначення балансовой вартост для внесення необпових люових актив1в до статутного фонду суб'екта економ1чно! д1яльност1;
• визначення грошово! ощнки для ведення люового кадастру, рахуншв еколо-пчних актив1в (облш нащонального багатства у систем1 штегрованого еколо-го-економ1чного облшу);
• визначення щнност1 майна для страхування ризишв у лшовому господарствц
• визначення щнност1 майна для обчислення державного мита при обмш, спадкувант, дарувант лшових актив1в;
• визначення каттальних збитшв, завданих лшовласнику або сустльству;
• визначення обсягу споживання основного природного катталу для розра-хунку еколопчно модифшованих макроеконом1чних показнишв;
2) обмш { перерозподш поточних вигод люокористування (поточних цш-ностей), що може передбачати:
• визначення стартово! щни для реал1зацп поточних люових актив1в з аукциону;
• визначення балансовой вартост для внесення поточних лшових актив1в до статутного фонду суб'екта економ1чно! д1яльност1;
• визначення грошово! оценки для ведення люового кадастру, рахуншв еколо-пчних актив1в (облш нащонального багатства у систем1 штегрованого еколо-го-економ1чного облшу);
• встановлення орендно! плати;
• фшансово-еконотчне обгрунтування швестицшних проектш та регiональних програм, пов'язаних з використанням (втратою) 1 вщтворенням л1сових екосистем;
• оподаткування/субсидування власнишв (користувач1в);
• визначення поточних втрат, завданих лшовласнику або сустльству;
• визначення обсягу пром1жного споживання природного катталу для розра-хунку еколопчно модифшованих макроеконом1чних показнишв.
У першому випадку необхiднi капiтальнi оцiнки, у другому випадку -поточш. К^м цього, доцiльно видiлити типи обмшу лiсовими активами за-лежно вщ статусу учасникiв (табл. 1), оскшьки вiн зумовлюе особливостi конкретних угод. Обмш типу ПП мiж двома особами, що мають однаковi можливосл штернашзаци1 лiсових вигод, здiйснюеться за ринковою цiною. Обмiн типу ПС здшснюеться за цiною, не меншою, нiж втраченi шдив^аль-нi вигоди. Обмш типу СП може здшснюватися за цшою, не бiльшою, шж на-бутi iндивiдуальнi вигоди, i повинен здiйснюватися за цiною, не меншою, шж втраченi суспiльнi. Обмш люовими активами типу СС трапляеться рiдше (наприклад, трансферт прав власносп на лiсовi активи вiд одте! держави до шшо!), вiн здшснюеться на основi оцiнювання суспiльних вигод.
Табл. 1. Типи обмту лшовими активами
Власник Покупець
приватний сустльство
Приватний ПП ПС
Суспшьство СП СС
1ндив^альш (iнтерналiзованi) вигоди люовласника можуть частково реалiзовуватися в грошовш формi, як наприклад, дохiд вщ продажу лiсу на коренi, а частково - в негрошовш (рис. 1). Це корисност^ що надаються ль сом безпосередньо власнику. Спектр шдивщуальних вигод залежить вiд вста-новленого цiльового призначення люово! земельно! дшянки (категорп лiсу) i пов'язаних з цим обмежень. Пов,язанi з вигодами висновки однаковою мiрою поширюються на втрати (вщ'емт вигоди). Внаслщок рiзницi вигод цiннiсть лiсового активу для приватного люовласника вiдрiзняеться вщ його цiнностi для суспiльства.
Об'ектом оцiнювання е, насамперед, поточнi вигоди, до яких прирiв-нюеться цшшсть поточного активу, що 1х надае. Загальна величина поточних вигод, одержаних за перюд тривалiстю бiльше року, характеризуе оцшку ка-пiтального активу. Ощнка лiсового активу, незалежно вщ li мети, повинна передбачати таю першочерговi кроки:
1 Поняття "iнтерналiзацiя" (вщ англ. internal - внутршнш) означае процес перетворення побiчних зовшшшх позитивних чи негативних ефектiв дiяльностi у вигоди або витрати особи, що ii здiйснюе.
• щентифшащю вигод за певного цшьового використання активу;
• встановлення розподшу вигод м1ж щдивщуальним власником (споживачем) 1 суспшьством.
Законодавчо-нормативна база оцшювання. У галуз1 оцшювання ль сових актив1в на сьогодш найбшьшою м1рою врегульованими е питання оць нювання люових земель, що здшснюеться вщповщно до законодавчо-норма-тивних акт1в [4-7]1. Склад окремих категорш земель, передбачених новими Земельним та Ллсовим кодексами, подано на рис. 2. ВЫ люи незалежно вщ цшьового призначення земельних дшянок, на яких вони зростають, належать до люового фонду [2].
Зпдно з [1, 4] передбачеш економ1чна оцшка земель та грошова оцш-ка земельних дшянок2. Залежно вщ призначення та порядку проведення видь лено два види грошово! оцшки - нормативну { експертну. Нормативна грошова оцшка земельних дшянок виконуеться юридичними особами, що мають лщензн на проведення робгт 1з землеустрою, { використовуеться для визна-чення розм1ру земельного податку, орендно! плати за земл1 державно! та ко-мунально! власност1, встановлення розм1ру державного мита при обмш1, спадкуванш, даруванш земельних дшянок, визначення втрат люогосподарсь-кого виробництва, а також розроблення заход1в щодо економ1чного стимулю-вання рацюнального землекористування. Таким чином, нормативна грошова оцшка призначена для гарантування певного справедливого р1вня бюджетних доход1в, пов'язаних з люовими активами вЫх форм власность В !нших випад-ках (укладання цившьно-правових угод, переоцшка основних фонд1в для бух-галтерського облшу) передбачене застосування експертно! грошово! оцшки.
Порядок здшснення цих оцшок [10-13] розроблено з врахуванням пер-спективи розвитку земельних вщносин. На тепер1шнш час обидв1 оцшки щодо люових земель залишаються практично неддачими з таких причин:
• зпдно з законом [14] земельний податок за так земл1, не зайнят спорудами 1 буд1влями, окремо не справляеться, а за т1, що зайнят спорудами 1 буд1вля-ми, визначаеться незалежно вщ грошово! оцшки люових земель;
• вщсутнш единий порядок визначення орендно! плати за люов1 земл державно! 1 комунально! власносп, яка б залежала вщ !хньо! нормативно! грошово! оценки;
• встановлено мораторш на в1дчуження землц
• вщшкодування збитшв люогосподарського виробництва здшснюеться незалежно ввд нормативно! грошово! оцшки люових земель (див. [15]).
Як вщзначено рашше, особливютю оцшювання л1сових актив1в, на вщмшу вщ шшого майна та шших категорш земель, полягае у неможливост привласнення значних зовтштх вигод, що ними надаються. Проанал1зуемо порядок нормативно! грошово! оцшки земель люового фонду [11], його еко-ном1чний змют та вщповщтсть вказаним цшям оцшювання. Положення вка-заного документа е предметом нашого анал1зу з точки зору того, наскшьки вш враховуе розб1жшсть шдив1дуальних { суспшьних вигод { на яких методоло-
1 Кр1м того, на оцшювання л1сових актив1в можуть поширюватися Порядок [7] (щодо прав користування ль совими активами) та Методика [8] (щодо оцшки л1сових актив1в, кр1м земельних д1лянок).
2 Щоправда, законодавч1 акти не подають тлумачення ютотно!' розбгжносп м1ж цими поняттями, адже еко-ном1чна оцшка власне також е грошовою, тому в цшому статт 200, 201 Земельного кодексу сформульова-но, на нашу думку, невдало.
Зеши
сшьськогосподарського призначення
с/г угщдя
ршля
багатор1чш
насадження
сшожат1
пасовища
перелоги
не с/г угщдя
Зеши
люогосподарсысого призначення
Л1СОВ1
П1Д
буд1влями
госпо-
дарсыа
шляхи
полезахисш
люосмуги
шпп захисш
насадження
(кр1м земель
люового
фонду)
I
вкрип люовою рослин-нютю
не вкрит1 люовою рослин-нютю
Земл1 природно-заповщного фонду та шшого природоохоронного призначення
нелюов!
с/г угщдя
земт пщ
забудовою
води
болота
малопро-
дуктивш
земш
В Т.Ч. ЛЮОВ1
Л1СОВИЙ ФОНД
Рис. 2. Земл1 люового фонду у склаЫ земель р'пного цтъового призначення
гiчних засадах визначено оцiнку. Порядок потребуе переосмислення, врахо-вуючи формування приватно! власносп на землi в цшому, в тому чист люо-Bi, вiдокремлення дiяльностi з лiсокористування вщ управлiння лiсовою влас-нiстю i перегляду засобiв державного впливу на власниюв i користувачiв ль сових земельних дшянок1.
Передбачена Порядком методика грошово! оцшки земель люового фонду поширюеться на лiсовi землi, ^м дiлянок земель природоохоронного, оздоровчого, рекреацшного, iсторико-культурного призначення, що перебу-вають у складi земель люового фонду Криму . Якщо не розглядати територда Криму, це означае, що вона охоплюе всi лiсовi землi, як призначенi для ве-дення лiсогосподарського виробництва (вирощування насаджень з метою одержання деревини), так i землi природоохоронного, оздоровчого, рекреацшного, юторико-культурного призначення у складi земель люового фонду, що може накладати певш обмеження на заго^влю деревини i вiдповiдно впливати на склад очшуваних вигод та !х розподiл мiж iндивiдуальними влас-никами (користувачами) i суспшьством.
Нормативна грошова оцшка 1 га люових земель (Цнол) обчислюеться за формулою:
Цнол = Ел • Тк • Ki • К2, (1)
де: Ел - нормативний середньорiчний економiчний ефект вiд вирощування деревини, грн./га; Тк - термiн капiталiзацiï, який становить 50 роюв; К1 - ко-ефiцiент, що враховуе ефект вщ використання недеревноï лiсовоï продукцп та природних корисних властивостей лiсiв; значення коефiцiента диферен-цiйовано залежно вiд дозволу на проведення рубок головного користування; вищий рiвень заборони означае найбшьше значення коефiцiента; К2 - коефь цiент, що враховуе вщповщшсть фактичноï лiсистостi територiï оптимальнш; значення коефiцiента диференцiйовано за природними зонами i областями; вищий стушнь дефщитност лiсу означае бiльше значення коефщента.
Добуток Ел та К1 у формулi (1) означае величину поточних вигод вщ використання сировинних корисностей та екосистемних функцш люу.
Величина нормативного середньорiчного економiчного ефекту вщ вирощування деревини визначаеться зпдно з таким основним шдходом:
Ел = Т - В, (2)
де: Т - середня рiчна таксова вартють деревини, що вирубуеться за об^ рубки у порядку рубання головного користування та доглядових рубань за люом в еталонному деревосташ, грн./га; В - середш рiчнi плановi виробничi витра-ти на лiсовирошування, грн./га.
За економiчним змiстом Ел характеризуе чисту ренту люовласника вiд використання сировинно!" корисностi лiсу. Розрахунок цього показника для рiзних природних зон, зпдно з Порядком, мае своï особливость Зокрема, для
1 Ми виходимо з припущення, що власшсть на тс е неввддшьною ввд власносп на земельну д1лянку, як пе-редбачае ст. 79 Земельного кодексу Украши [Земельний кодекс].
2 Дшянки земель природоохоронного, оздоровчого, рекреацшного, юторико-культурного призначення, що перебувають у склад1 земель л1сового фонду Криму, та земл1 такого ж призначення, що не входять до складу л1сових земель на територп шших адмш1стративно-територ1альних одиниць Украши, ошнюються за ш-шою методикою, передбаченою Порядком [наказ №19/16/22/11/17/12]].
Полiсся i Лiсостепу встановлено нормативнi значення середньорiчного еко-номiчного ефекту (Ел), розраховаш згiдно з наведеним вище тдходом i дифе-ренцiйованi за типами люорослинних умов, розрядами лiсових такс, категорь ями лiсiв, природними зонами (додаток 4 до Порядку [11]).
Для лiсiв Карпат величина Ел потребуе обчислення на основi продук-тивностi еталонних деревостанiв на конкретнш дiлянцi та нормативного значення середньорiчних планових витрат на люовирощування.
Величина Ел для лiсiв Люостепу, Полiсся i Карпат, в яких заборонено експлуатащю, встановлюеться за таксами першого розряду.
Порядком передбачено, що "у типах люу, де середнш рiчний норматив-ний економiчний ефект вщ вирощування деревини е нижчий за середш рiчнi плановi виробничi витрати, у процесi розрахунку нормативно! грошово! оцш-ки 1 га люових земель для значення нормативного середньорiчного економiч-ного ефекту (Ел) застосовуються показники середнiх рiчних планових вироб-ничих витрат, що характерно для люових земель Степово! зони, Карпат та Прського Криму" (пункт 5.9 вказаного Порядку). Припускаемо, що речення неточно сформульовано - не ефект, а результат люовирощування, тобто таксо-ва вар^сть деревини Т (в шшому випадку воно не мае економiчного змюту). Очевидно, автори Порядку мають на увазi ситуащю, коли Т < В, що призво-дить до вiд'емного Ел, збитковостi лiсовирощування з метою одержання деревини. Тодi рекомендуеться прирiвнювати: Ел = В.
Вiдповiдно для Степово! зони встановлено нормативи середньорiчних планових виробничих витрат на люовирощування з урахуванням господарсь-ко! цшносп грунтiв та вiддаленостi дiлянок, диференцшоваш за категорiями лiсiв, вiддаленiстю дшянок i типами лiсорослинних умов (див. табл. 4.3 [11]).
Це означае, що величина нормативного середньорiчного економiчного ефекту вщ вирощування деревини визначаеться на протилежних методолопч-них засадах - за рентною концепщею для Люостепу, Полiсся i Карпат або за витратною - для Степу i Гiрського Криму. Вiдсутнiсть едино! теоретико-мето-долопчно! основи не може не призвести до деформацш. Наслщком цього е та-кi сшввщношення середньорiчного економiчного ефекту вiд вирощування деревини, за яких ефект у Степу перевищуе ефект на Полюс для однакових ти-шв лiсорослинних умов, тобто вирощування насаджень на 1 га з метою одержання деревини за шших рiвних умов е бшьш випдним у Степу, а ефект в експлуатацшних лiсах е таким же, що й у люах, взагаш заборонених для головного користування. Зазначимо, що в люах, в яких рубки головного користуван-ня заборонено, вигода вщ вирощування насаджень з метою одержання деревини е мшмальною, оскшьки таке !х використання просто забороняеться. Це не означае, що таю лiсовi земельш дiлянки не дають рiчного ефекту взагаш, але вiн утворюеться за рахунок шших, несировинних корисних властивостей люу.
Першу суперечнiсть можна усунути шляхом виправлення цшових де-формацш - пiдвищення такс, визначення !х на рiвнi не меншому, шж витрати вiдтворення (див. [16]). Адже якщо дшянки у Степу залучаються до вирощування насаджень з метою одержання деревини цшою високих витрат, то й такси на деревину повинш бути вищими, що дасть змогу визначати Ел для
вЫх природних зон на единих методолопчних засадах за величиною чистого рентного доходу.
Другу суперечтсть можна пояснити тим, що за вщсутносп достовiр-них оцiнок поточних несировинних вигод, що надаються лiсами, ïx величина як мшмум приймаеться на рiвнi витрат на вiдтворення лiсу, фактично здшснених заради одержання таких вигод (а не заради одержання деревини), тобто це мшмальна оцшка вигод вщ несировинного люокористування.
Для люових земель Гiрського Криму при визначенш Ел передбачено використовувати середш рiчнi плановi виробничi витрати з урахуванням ко-ефiцiентiв господарськоï та протиерозiйноï цiнностi грунлв. На жаль, документ не мютить прикладу розрахунку для люових земель цiеï природноï зони. З його змiсту випливае, що
Ел = В • Кг • Kп, (3)
де: Кг - коефiцiент, що враховуе господарську цшшсть грунтiв; Кп - коефь цiент, що враховуе протиерозшну цiннiсть гiрськиx лiсiв Криму.
Господарська цшшсть люових груипв полягае в ïx впливi на продуктив-нiсть насадження i у кшцевому випадку е вiдображеною у загальнш величинi Ел, встановленiй для лiсiв Лiсостепу, Полiсся, Карпат, а також Степу. Протиеро-зiйна ж цшшсть лiсiв Лiсостепу, Полiсся, Карпат i Степу не враховуеться нормативом Ел. Це означае, що мае мюце невиправдана методолопчна розбiжнiсть при ощнюванш дiлянок, що знаходяться в рiзниx природних зонах.
У табл. 2 подано тлумачення економiчноï сутност полiтичниx шстру-ментiв, що базуються на нормативнiй оцiнцi, i виходячи з цього проаналiзо-вано вщповщшсть нормативноï оцiнки лiсовоï дiлянки мет ïï застосування.
Висновки
Методика нормативноï грошовоï оцiнки лiсовиx земель [10, 11] розроб-лена без врахування особливостей вигод, що ïx надають лiсовi екосистеми, як не притаманш iншим активам. Kрiм того, вона мiстить ряд методологiчниx роз-бiжностей. Неможливiсть для власника iнтерналiзувати вс витрати i вигоди зу-мовлюе необхщшсть мати рiзнi оцiнки. Дшсно, мвартiсть природних об,ектiв нерухомого майна визначаеться на основi результатiв аналiзу ïx корисностi для власника (балансоутримувача, користувача) та з урахуванням обмежень, уста-новлених законодавством щодо використання цих об,ектiвм [7]. Тому для встановлення ставок земельного податку або орендноï плати необхщна поточна оцшка потенцшних вигод приватного землевласника або землекористувача, що залежать вщ передбаченого цiльового використання конкретноï д^нки. У разi вiд,емниx поточних вигод власника лiсовоï земельноï дiлянки варто розглядати можливють субсидування, а не оподаткування. Ставка орендноï плати для ко-ристувачiв земель державноï i комунальноï власностi повинна бути вищою, шж ставка земельного податку для власниюв приватних земель, якщо вони беруть-ся вщ однiеï i тiеï ж самоï нормативноï оцшки, оскшьки у першому випадку природно-ресурсна рента повинна повшстю вилучатися на користь суспшьного власника, в той час як у другому - тшьки перерозподшяеться. Для встановлення державного мита необхщна капiтальна оцшка цих самих вигод.
Мета застосування НОрмаТИВ-НО! ощнки зпдно з [11] Економ1чна сутшсть важеля полггики, який базуеться на нормативнш оцшщ Повнота охоплення вигод приватним власником (користувачем) Ступшь вщповщносп нормативно! ощнки, визначено! згщно з [11], поставлены мет1 й застосування
вигоди вщ ви-рощу-вання дереви-ни (Ел) вигоди вщ одер-жання недеревно! продукци та при-родних корисних властивостей ль с1в (КО
1. Встановлення ставок земельного податку з (приватних) власттв лково! земельно! дь лянки Вилучення частини рентного доходу люовласника, одержуваного в грошовш форм1, та перерозподш шдивщуальних негрошових вигод, пов'язаних з во-лодшням дшянкою 1нтер-нал1зу-ються власником (користувачем) Власником (користувачем) мо-жуть повшстю або значною м1рою гн-тернатзуватися вигоди вщ вико-ристання недеревно! продукщ! та виконання люом рекреацшнооздо-ровчо! функцй. Вигода вщ шших екосистемних функцш не прив-ласнюеться Нормативна оцшка охоплюе деяю вигоди, що не належать власнику (користу-вачу). Вона повинна встановлюватися ди-ференцшовано за-лежно вщ цшьового використання лю1в, що зумовлюе сушс-шсть вигод
2. Встановлення орендно! плати за земл1 державно! та кому-нально! власносп (сусшльш) Вилучення валово! ренти з операцшного доходу ль сокористувача, що утворюеться завдяки викорис-танню люових актив1в, на користь суспшьного власника люового активу; вщшкодування витрат на утримання земельно! дшянки суспшьно! власносп i просте вщтворення люових ресурс1в
3. Встановлення розм1ру державного мита при мш1, спадку-ванш, даруванш люових зе-мельних дшянок (приватно! форми власноста) Вилучення частини вигод шдивщуальних власни-юв багатства на користь суспшьства в момент, коли декларуеться цштсть цього багатства
4. Визначення втрат лгсогоспо-дарського виробництва (втрат суспшьства вщ зменшення ль сового покриву) Компенсацк суспшьству втрат вс1х майбуттх вигод, очжуваних вщ вкрито"! люом земельно! дшян-ки, що виникли з вини будь-яко! особи - - Нормативна оцшка вщповщае поставле-нш мел застосування. Нормативна оцшка може бути вдоскона-лена шляхом встановлення диференцшова-них норматив1в цш-носи окремих корис-ностей люу
5. Розроблення заход1в щодо економ1чного стимулювання рационального (в штересах суспшьства) землекористування Вплив на землевласншав 1 користувач1в люових зе-мельних дшянок з метою наближення !х ршгень до суспшьно оптимальних, враховуючи суспшьш ви-годи/втрати таких рппень
Для визначення суспшьних втрат мають бути охоплеш всi вигоди вiд юнування лiсу, одержуванi суспiльством. При цьому мова повинна йти не тшьки про втрати люогосподарського виробництва (що здшснюеться з метою одержання деревини та iншоï люопродукцп) - термш, що залишився вiд зас-таршого бачення ролi лiсовиx екосистем як постачальниюв сировини. Адже лiси, в яких люоексплуатащя обмежена або заборонена, виконують життево важливi функцп стабшзаци середовища, ослаблення яких також означае сус-пiльнi втрати, хоча "люогосподарське виробництво" як таке при цьому втрат не зазнае. Щ втрати проявляються переважно в шших секторах дiяльностi. Отже, треба говорити про втрати суспшьства вiд зменшення люового покри-ву, або лiсистостi, в тому чист в результатi змши цiльового використання дь лянки. Kрiм того, потребуе видiлення iз загальноï величини втрат сума, що мае бути вщшкодована приватному власнику та бюджету. У цьому контекст потребуе вдосконалення юнуючий порядок визначення таких втрат [15] та вщповщт положення Земельного кодексу (глава 36).
Спектр суспшьних вигод, що ïx прагне охопити чинна нормативна оцшка, поряд з шдив^альними потрiбно враховувати при аналiзi заходав економiч-ного стимулювання рацюнального використання лiсовиx земельних дшянок.
Л1тература
1. Земельний кодекс Украши. Введений в дш Постановок» Верxовноï Ради Украïни № 2768-Ш вщ 25.10.2001 р. (з1 змшами та доповненнями)// http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
2. Лковий кодекс Украши. Введений в дiю Постановою Верxовноï Ради Украни № 3853-12 вiд 21.01.1994 р.(з1 змiнами та доповненнями)// http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
3. Integrated Environmental and Economic Accounting 2003 : Handbook on National Accounting. - United Nations, European Commission, International Monetary Fund, OECD, World Bank, 2003. - 572 p.// http://unstats.un.org/unsd/envAccounting/seea2003.pdf.
4. Закон Украши "Про оцшку земель" № 1378-IV вщ 11.12.2003 р.// Инвестгазета, № 49 (575). - 12.12.2006 р.
5. Закон Украши "Про оцшку майна, майнових прав та професшну оцшочну дiяльнiсть в УкраЫ" № 2658-III вщ 12.07.2001 р.// Инвестгазета. - 12.12.2006 р, № 49 (575).
6. Нацюнальний стандарт № 1 "Загальш засади оцшки майна i майнових прав". Затвер-джений постановою Кабшету МЫс^в Украши вщ 10.09.2003 р., № 1440.// http://zakon.ra-da.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
7. Нацюнальний стандарт № 2 "Оцшка нерухомого майна". Затверджений постановою Кабшету МЫс^в Украши вщ 28.10.2004 р., № 1442// http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
8. Порядок експертноï оцшки нематерiальниx активiв. Затверджений наказом Фонду державного майна Украши вщ 27.07.1995 р., № 969/97, зареестрований в Мшютерста юстицЬ Украши 10.08.1995 р. за № 292/828.
9. Постанова Кабшету Мшс^в Украши вщ 10.12.2003 р., № 1891 "Про затвердження Методики оцшки майна"// Инвестгазета. - 24.02.2004 р, № 8 (437).
10. Постанова Кабшету МЫс^в Украши вщ 30.05.1997 р., № 525 "Про Методику нор-мативноï грошовоï оцшки земель несшьськогосподарського призначення (^м земель населе-них пунктiв)"// Инвестгазета. - 12.12.2006 р, № 49 (575).
11. Наказ Державного комлету Украши по земельних ресурсах, МЫстерства аграрноï по-лгшки Украïни, Мiнiсгерства будiвниuгва, арxiтектури та житлово-комунального господарства Украïни, Державного комитету лiсового господарства Украïни, Державного комгтету Украïни по водному господарству, Украïнськоï академй аграрних наук вiд 27.01.2006 р., № 19/16/22/11/17/12 "Про Порядок нормативноï грошовоï оцiнки земель несшьськогосподарського призначення (^м земель у межах населених пунктiв)"// Инвестгазета. - 12.12.2006 р, № 49 (575).
12. Постанова Кабшету Мшс^в Украши вщ 11.10.2002 р., № 1531 "Про експертну грошову оцiнку земельних д^нок"// Инвестгазета. - 12.12.2006 р, № 49 (575).
13. Наказ Державного комгтету Украши по земельних ресурсах вщ 09.01.2003 р., № 2 "Про затвердження порядку проведення експертноï грошовоï оцiнки земельних дглянок", за-реестрований в Мiнiстерствi юстици Украïни 23.05.2003 р. за № 396/7717// Инвестгазета. -12.12.2006 р, № 49 (575).
14. Закон Украши "Про плату за землю" № 2535-ХП вщ 03.07.1992// http://zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi.
15. Наказ Державного комгтету Украши по земельних ресурсах № 118 вщ 03.12.1997 р. "Про розм1ри та Порядок визначення втрат сшьськогосподарського i шсогосподарського виробництва, яю пщлягають вщшкодуванню"// Землевпорядний вюник. - 1998, № 1. - С. 54-57.
16. Врублевська О.В. Аналiз динамiчноï взаемоди мгж ринками продукци природоко-ристування та об'ектiв природокористування// Регiональна економiка. - 2006, № 1. - С. 91-103.
УДК 331.108:332. 316 Доц. О.1.1ляш, канд. екон. наук;
магктрант О.А. Крижашвська - Львiвська КА
РИНОК ПРАЦ1 У КОНТЕКСТ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦ1Й ГЛОБАЛВАЦП ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто пщходи до визначення сутност ринку пращ в умовах трансформацп економiчноï системи та його змш у контекст сучасних тенденцiй глобалiзацiï економь ки. Висвiтлено сучаснi проблеми глобалiзацiï економiки та ïx зв'язок з ринком пращ.
Ключов1 слова: ринок пращ, економiчна глобалiзацiя, робоча сила, трансформа-щя, трудова мiграцiя, зайнятють, безробiття, кон'юнктура, конкурентоспроможнiсть.
Assist. prof. O.I. Ilyash; undergraduate O.A. Kryganivska - L'viv commercial academy
Labor market in the context of modern tendencies of economy globalization
The article considers the approaches to the labor market notion determination under the conditions of economic system transformation and its changes in the context of modern tendencies of economy globalization. Modern problems of economy globalization are highlighted and their relation to the labor market.
Процеси глобалiзацiï сучасноï свiтовоï економши е дедаш штенсивш-шими та вГдчутшшими. На сьогодш немае держави, спроможноï уникнути впливу цього процесу на ri чи шшГ сфери суспшьного життя. Глобашзащя справляе потужний вплив на вЫ граш жиггедiяльностi суспiльства загалом i на ринок пращ зокрема. О^мка глобалiзацiя та iнтелектуалiзацiя виробництва, ринку й економiчноï дГяльностГ докорГнно змшюють соцiально-економiч-ну структуру суспiльства, виробничих вщносин i, вГдповГдно, ринку пращ. В умовах глобалiзацiï свГтового економiчного простору розвиток науки та сучасних технологш, iнформатизацiï суспiльства поступово перетворюеться у виршальш чинники економiчного зростання. Пiдвищення якостГ робочоï си-ли, сприятливГсть ïï до процесу набуття знань, державне регулювання цього процесу надае можливють отримувати принципово новГ переваги у конкурен-тнш 6ороть6Г. Економiчна глобалiзацiя серед загальносвгтових тенденцiй на сьогоднГ е найбшьш Гстотною i визначальною щодо перспектив яюсно нових змГн на ринку пращ. Саме тому, данш проблематищ присвячено багато на-укових праць. Розробкою питань, пов'язаних з ринком пращ, його змшами у процеЫ глобалiзацiйниx тенденцiй економiки займалося багато видатних за-ру6Гжних вчених, серед яких варто видшити Р.С. Пшдайка, С. Фiшера i таких
