CC BY
17
3. Репин В.В., Елиферов В.Г. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес-процессов. - М.: РИА "Стандарты и качество", 2004. - 343 с.
4. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: www.balancedscorecard.ru.
5. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: www.bsc.org.ua.
УДК338.14:330.15/.133/.138:504.05 Доц. М.1. Бублик, канд. фiз.-мат наук -
Львiвський ДШТУ ím. Вячеслава Чорновола
ОСОБЛИВОСТ1 ОЦ1НКИ ЗБИТК1В В1Д НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦ1Й У Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1
Проаналiзовано особливостi eKOHOMÍ4HOi оцiнки збиткiв вiд надзвичайних си-туацiй, якi виникають у люовому господарствi. Дослiджено iснуючi теоретичнi засади оцшки збиткiв, завданих техногенними катастрофами. Запропоновано комплек-сний методичний тдхщ до оцiнки збиткiв, завданих люовому господарству на прик-ладi аварп на ЧАЕС.
Ключов1 слова: збитки, економiчна оцiнка втрат, люове господарство, Чорно-бильська катастрофа.
Assoc. prof. M.I. Bublyk - L 'viv state institute of the newest technologies and management after Vyacheslava Chornovola
Features of losses estimation from extraordinary situations in forestry
The features of economic evaluation of losses from extraordinary situations, which arise up in forestry, are analysed in work. Probed existent theoretical principles of losses estimation, inflicted by technological catastrophes. Complex methodical approach is offered to the losses estimation, inflicted to forestry on the example of failure on Chernobil' Nuclear Station.
Keywords: losses, economic evaluation of losses, forestry, Chernobil'ska catastrophe.
Постановка проблеми. Характерною особливютю сучасного етапу розвитку науково-техшчного прогресу е проблема безпеки населения i навко-лишнього природного середовища (НПС). У рамках стратеги сталого розвитку на сьогодш актуальною е проблема формування комплексу основних ме-тодолопчних та практичних пiдходiв до оцшки збитюв вщ надзвичайних си-туацш (НС) природного та техногенного характеру.
Аналiз останшх дослщжень i публжацш. Методики оцшки економiч-них збитюв широко застосовують на практищ, хоча при цьому найбшьшу складшсть становить визначення мiждисциплiнарних тишв збитку. У цш сферi розглядаеться взаемодiя економiчних i еколопчних показниюв, тобто змша економiчних показникiв внаслiдок змiни еколопчних параметрiв середовища [1].
Негативний вплив господарсько! дiяльностi на НПС з точки зору еко-номiчноl оцiнки цих наслiдкiв вперше дослщжено лише в кiнцi 70-х роюв ХХ ст. у роботах науковщв Т.С. Хачатурова, О.Ф. Балацького, К.Г. Гофмана. Ва-гомий внесок у розвиток теори економiчного збитку належить О.Ф. Балацько-му [2], який запропонував трактувати економiчний збиток як фактичш або можливi збитки, яю заподiянi народному господарству забрудненням середовища, або додатковi витрати на компенсащю цих збиткiв.
Мета статтi полягае у розробщ комплексного пiдходу до ощнки збиткiв, завданих НС люовому господарству з врахуванням даних, отриманих внаслiдок авари на ЧАЕС.
Виклад основного матерiалу. Екологiчнi наслiдки Чорнобильсько! катастрофи визначаються двома головними факторами - опромшенням при-родних об'еклв та !х радiоактивним забрудненням. Видшяють два головних джерела опромiнення: зовшшне та внутрiшне. Внаслiдок авари на ЧАЕС ра-дiоактивного забруднення зазнали люи у 18-ти областях Укра!ни на площi 3,5 млн. га. лiсiв. Найбiльше вiд радiоактивного забруднення постраждали ль си Полiсся Укра!ни. Ландшафтнi особливостi Укра!нського Полiсся поляга-ють в широкому поширеннi природних люових ландшафтiв та традицiйному споживанню продукци з них. Тут проживае близько 3 млн. людей. За умов, коли бшьшсть населення використовуе у !жу харчовi продукти люу, !х вне-сок у формування дози внутршнього опромiнення сягае 50-60 % дози, отри-мувано! вщ усiх харчових продуктiв [4], тому люи е критичними ландшафтами з погляду формування доз внутршнього опромшення населення.
Еколого-економiчний збиток, завданий забрудненням довкшля внасль док Чорнобильсько! катастрофи [4], у найзагальшших рисах може визначати-ся сумою окремих витрат за такою формулою:
Зее Зн + Зсг + Зжк + Злг + Звг + Заф + Згв, С1)
де: Зн - збиток населенню; Зсг - збиток сiльському господарству; Зжк - збиток об'ектам житлово-комунального господарства; Злг - збиток люовому господарству; Звг - збиток водному господарству; Зоф - збиток основним фондам промислових шдприемств, сшьського господарства й транспорту; Зв - iншi види збитку.
Розглядаючи загальний збиток i чинники, що його зумовили, треба зазначити, що локальш збитки наводяться лише в узагальненому виглядь Ко-жен з них передбачае значну деталiзацiю, зокрема його необхщно розглядати на мiкрорiвнi (збиток для окремих оЫб, господарств, шдприемств, населених пунклв) i макрорiвнi (збиток на державному й регюнально-обласному рiв-нях). Сума збиткiв на мжро- i регiональному рiвнях дае шдсумкову суму збиткiв на державному (нащональному) рiвнi. Поряд з цим необхщно врахо-вувати, що не вс види збитку сьогоднi можуть отримати суворо фiксованi оцiнки. Це стосуеться суспшьно-полгтичних, еколого-культурних i етичних аспекпв наслiдкiв катастрофи.
На сьогоднi юнуе декiлька методик оцiнки еколого-економiчного збитку вщ забруднення довкiлля внаслiдок техногенних катастроф. Найбшьш вагомими е роботи [10, с. 29]. Однак у робот [3] розглядаються збитки вщ забруднення атмосфери, а не саме вщ катастрофи. За методиками роботи [6] (далi - Методика) розраховують пофакторнi та пореципiентнi збитки вщ техногенного забруднення.
Незважаючи на актуальнiсть питання, сьогодш вiдсутня комплексна оцiнка обсягу непрямих збитюв, завданих лiсовому господарству Укра!ни внаслiдок Чорнобильсько! катастрофи, зокрема через невикористання забруд-
нених люових угiдь i лiсових ресурсiв ^ як наслiдок, зменшення виробництва товарiв, надання послуг [5].
Комплексний методичний шдхщ пропонуемо будувати, враховуючи ддачу Методику, в якiй визначено, що загальний обсяг збиткiв вщ наслiдкiв НС розраховуеться як сума основних локальних збиткiв. У Методищ також вказано, що основнi види збитюв визначаються для кожного типу та виду НС залежно вщ 1х рiвня i представлено перелж заподiяних або очiкуваних збитюв залежно вiд рiвня НС, яю необхiдно обов'язково розраховувати.
З перелжу збиткiв, обов'язкових для розрахунку у цьому випадку, за рекомендащею Методики пропонуемо вибрати низку основних локальних збитюв, яю вщповщають характеру ведення люового господарства загалом i особливостям люогосподарського виробництва в пiсляаварiйний перюд зок-рема. Враховуючи особливостi впливу i динамiки наслiдкiв радiоактивного забруднення люових ресурсiв, що спричиняють еколого-економiчнi втрати, обрахунок основних локальних збитюв, на нашу думку, доцшьно проводити за порецишентним принципом.
Розглянемо особливост проведення розрахункiв основних (непрямих) видiв збиткiв, завданих лiсовому господарству Украши внаслiдок авари на ЧАЕС. Найбшьшу питому вагу в розрахунках еколого-економiчного збитку вщ радiоактивного забруднення займае збиток населенню, що проживае на забруднених територiях. Це насамперед збиток, пов'язаний з його захворюва-шстю, передчасним старiнням i смертнiстю, i як наслiдок - втрати вщ недо-використання трудових ресурсiв.
Визначення еколого-економiчного збитку населенню пов'язане з великими труднощами, оскiльки вщсутня комплексна економiчна оцiнка наслщ-юв, пов'язаних iз захворюванiстю населення. Реально юнуе лише така статистика: оплата бюлетешв; витрати на охорону пращ; лшування людини; витрати на медичне устаткування та медикаменти; додатковi каштальш вкладення до медичних установ. Проте основний показник - зниження нацюнального доходу у зв'язку з недовипуском продукци - практично неможливо визначити.
Для розрахунку еколого-економiчного збитку в наслiдок радiоактивного забруднення навколишнього середовища використовуються показники витрат: на субсидй (матерiальнi допомоги) у зв'язку з шюдливими умовами навко-лишнього середовища, у тому числi i виробництва; на оздоровлення та медичне обслуговування населення, а також на заходи щодо зниження дози зовшшнього i внутрiшнього опромiнення, зумовленого радiоактивними викидами.
Працiвники лiсового господарства е критичною групою населення з точки зору дозоутворення. Роботи по догляду за люом та люокористування часто пов'язаш з тдвищеним пилоутворенням, лю е початковою ланкою для багатьох харчових ланцюжюв. Працiвники лiсового господарства - переваж-но чоловiки репродуктивного вжу, часто основнi годувальники Ымей, загальний стан здоров'я яких попршуеться з часом.
Повний вплив аварй на здоров'я важко визначити i можливо нiколи не стане вщомим. Зростае кiлькiсть випадкiв раку щитовидно! залози, а недавнi науковi дослiдження показали зростання випадкiв онколопчних захворю-
вань, а також вплив на серцево-судинну систему та офтальмолопчний вплив. Сумарш затрати вщ авари важко оцiнити через те, що деякi захворювання можуть мати довгий латентний перюд, деколи понад 20 роюв, i важко точно простежувати !х зв'язок з аварiею.
Таким чином, збитки вiд втрати людського життя та здоров'я населен-ня визначаються Методикою за такою формулою:
Нр = Е Втрр + Е Вдп + Е Ввтг, (2)
де: X Втрр - втрати вщ вибуття трудових ресуршв з виробництва; X Вдп - вит-рати на виплату допомоги на поховання; X Ввтг - витрати на виплату пенсiй у разi втрати годувальника.
У формулi (2) враховуються лише збитки вщ втрати життя людей. Щоб врахувати збитки вщ втрати здоров'я населення, у формулу (2) доцшьно додатково ввести ще й показник витрат на медичне обслуговування, як це зроблено у [3]. Крiм цього, в [3] враховано недоодержання нащонального доходу або прибутюв у наслщок невиходу пращвниюв на роботу.
Можна вважати доцшьним також залучення такого показника, як збитки майбутшх поколiнь [7]. Це пов'язано з тим, що велик катастрофи техногенного характеру, такi як аварiя на Чорнобильськiй АЕС, призводять до порушень природного середовища, що, своею чергою, може призвести до по-пршення здоров'я майбутнiх дгтей, а також вплинути на генофонд населення. Введення цього показника добре узгоджуеться з iдеею стойкого розвитку суспшь-ства i е найбшьш актуальним для аварiй з викидом радiоактивних забруднень.
Отже, збиток вщ втрати життя населення, на нашу думку, повинен мати такий вигляд:
Нр = X Втрр + Е Вдп + Е Ввтг + Е Вмо + Е Вмп, (3)
де: Е Вмо - витрати на медичне обслуговування населення; Е Вмп - витрати на компенсащю збиткiв майбутшх поколшь.
Рiвень збиткiв вiд наслщюв НС залежить вiд ступеня негативних змш у рекреацiйних зонах та необхщного термiну для !х вщновлення. Збитки вiд наслiдкiв НС ощнюються на основi визначення втрат природних ресурЫв та ресурсiв антропогенного походження. Збитки залежать вiд обсягiв витрат на вщновлення первiсного стану рекреацшних зон.
Для розрахунку збиткiв рекреацшних зон внаслщок НС визначаеться прибуток, що отримуеться пiдприемством за вщповщний розрахунковий пе-рiод. Визначаеться кшьюсть вiдпочиваючих на об'ектi рекреацшно1 зони про-тягом мiсяця пiсля НС, а також за цей же термш протягом вщповщного календарного мюяця в середньому за останш три роки (за даними фшансово! звгтно1 документаци установи). Витрати на вщновлення рекреацiйних зон визначаються шляхом експертного ощнювання.
Загальнi збитки вщ наслiдкiв НС рекреацшно1 зони (Ррек) розрахову-ються, виходячи iз суми збитюв рекреацшно1 зони за такою формулою:
т
Ррек =1 Зр +(Рп + Рс ), (4)
г =1
де: Зр - збитки об'екта рекреацшно! зони внаслщок НС; т - юльюсть об'ектiв рекреацшно! зони; Рп - витрати на вiдновлення ресурсiв природного похо-дження; Рс - витрати на вщновлення ресурсiв антропогенного походження.
Формула (4), на наш погляд, достатньо повно вщображае реальш втра-ти рекреацiйних зон вiд НС.
Розрахунок збитюв, завданих природно-заповiдному фонду внаслщок НС, проводиться на основi визначення обсягу вiдшкодувань на вщновлення первинного стану екосистем заповщно! територй чи об'екта з використанням для розрахунюв такс, затверджених Постановою Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 21 квггня 1998 р. N 521 (521-98-п) "Про затвердження такс для обчислен-ня розмiру вiдшкодування шкоди, заподiяноl порушенням природоохоронно-го законодавства у межах територш та об'ектiв природно-заповщного фонду Украши". Наслiдки НС, що призводять до невiдновних втрат, опосередкова-но оцiнюються експертним шляхом через систему економiчних та соцiальних збитюв. На кожнш заповiднiй територи чи об'екл, визначаються експертним оцiнюванням збитки вщ змiни бiоценозу (Ззб) i збитки вiд зникнення природ-них комплекЫв (Ззпк). Для цього в природi видiляються типовi бiогеоценози, подiбнi за типом рослинностi, умовами мюцезростання, вiком та походжен-ням до забруднених. Експерти розраховують ймовiрну юльюсть знищених видiв рослин та тварин, юльюсть знищених особин кожного виду, що занесе-ш до Червоно! книги та iнше.
Загальнi економiчнi втрати об'екта природно-заповiдного фонду вщ наслiдкiв НС Методикою визначаються як сума витрат на вщновлення природного стану та сума збитюв вщ недоотриманих надходжень вiд рекре-ацiйноl, науково!, природоохоронно!, туристсько-екскурсiйноl та шшо! дiяль-ностi установи i розраховуються за такою формулою:
де: Рпзф - загальш економiчнi втрати об'екта природно-заповщного фонду вiд наслщюв НС; Пз - сума витрат на вщновлення природного стану об'екта при-родно-заповiдного фонду; Рз - недоотримаш надходження вiд рекреацiйноl, науково!, природоохоронно!, туристсько-екскурсiйноl та iншоl дiяльностi установи природно-заповiдного фонду.
Зведемо вЫ цi показники у розрахункову формулу:
де: Ззб - збитки вщ змiни бiоценозу; Ззпк - збитки вщ зникнення природних комплекЫв.
Економiчнi збитки, завданi лiсовому господарству в загальному вигля-дi визначаються як додатковi приведенi витрати на компенсацш кiлькiсних i якiсних втрат продукцй у зв'язку iз зниженням функцюнального стану лiсо-вих ресурЫв. Натурально-речовою формою опосередковування збитку е зни-ження рiчного природного приросту деревини на кореш, загибель люових на-саджень, вирощування молоднякiв люових культур замiсть насаджень, якi всохли, проведення додаткових саштарних рубань, втрати продукцй побiчно-го i прижиттевого користування, наслiдки зниження середовищезахисних, рекреацшних та оздоровчих функцiй лiсу [8].
з
(5)
Зпзф — Пз + Рз + Ззб + 3
(6)
У люовому господарст найбiльшi втрати виникли внаслiдок вщчу-ження забруднених лiсових угiдь, визнаних непридатними або частково неп-ридатними для ведення люового господарства, а також шдвищення вмiсту ра-дюнуклщв у деревнiй i недеревнiй продукци лiсу, яка виробляеться на забруднених територiях. Зокрема, виведенi з розрахунку головного користуван-ня радюактивно забрудненi лiси зони вiдчуження ЧАЕС (люовий фонд зони вщчуження становить 196,1 тис. га, щорiчний прирiст близько 0,5 млн. м де-ревини) [9]. Додаткових значних витрат потребували: залiснення 41 тис. га задернших перелогiв, покупка ново1 технiки, яка б вiдповiдала вЫм вимогам радiацiйноï безпеки, пiдготовка майданчиюв та прорубування трас, заготiвлю забруднено1 деревини для огородження 30-кiлометровоï зони, проведення ра-дiологiчного обстеження лiсiв, виконання науково-дослiдних i проектно-роз-вщувальних робiт тощо. Запровадженi обмеження на використання продукци лiсового господарства, вщбулися витратнi змiни в органiзацiï i технолопях ведення лiсогосподарських робiт, в об'еднанш мКиïвлiсм було лiквiдовано два держлюгоспи - Чорнобильський i Новошепелицький. У багатьох лiсгоспах Киïвськоï, Житомирсько].', Рiвненськоï i Чернiгiвськоï областей були припине-нi або iстотно обмежеш цiлi напрямки виробництва: виробництво паливноï деревини, тонкомiрних сортиментiв, виробництво продуклв харчування, хвойно-вiтамiнного борошна. Загалом по Укра1ш площа лiсiв, де заборонена заготвля деревини, становить 40,8 тис. га, а де запроваджена сувора регла-ментащя ïï використання - 101,5 тис. га. Практично в уЫх люах Полiсся: Ки-ïвськоï, Житомирськоï та Рiвненськоï областей заборонена промислова заго-тiвля дикоростучих грибiв, ягiд i лiкарських рослин.
Тому кшьюсна оцiнка еколого-економiчного збитку повинна включа-ти оцiнку збитку, пов'язаного iз забрудненням лiсових угiдь, впливом забруд-нення на якiсть продукци люового господарства, виходом чистоï продукци з 1 га забруднених упдь, собiвартiстю одиницi цiеï продукци та ш.
Вiдомо, що розмiр збитюв вiд пошкодження (радiоактивного забруд-нення) основних фондiв, майна та продукци (Мр) визначаеться за такою формулою:
Мр = Фв + Фг + Пр + ПрС + Сн + Мдг, (7)
де, на нашу думку, змют окремих складових збитку стосовно шдприемств ль сового господарства доцшьно штерпретувати таким чином: Фв - збитки вщ пошкодження (радiоактивного забруднення) основних фондiв виробничого призначення; Фг - збитки вщ пошкодження (радiоактивного забруднення) основних фондiв невиробничого призначення; Пр - збитки вщ втрат готовоï де-ревноï та недеревноï продукци; Прс - збитки вщ втрат незаготовленоï деревини, незiбраноï недеревноï продукци; Сн - збитки вщ втрат запасiв сировини, промiжноï продукци; Мдг - збитки вщ втрат майна лiсогосподарських, люоза-готвельних тощо пiдприемств.
У формулi (7) показник Пр враховуе собiвартiсть та кшьюсть продукци, що була втрачена внаслщок катастрофи. На нашу думку, доцшьно вклю-чити в цей показник також втрати продукци внаслщок невиходу на роботу постраждалих робiтникiв.
Тодi цей показник може бути представлений за такою формулою:
Пр = I (Cq) + I (C qHO\ (8)
де: С - собiвартiсть продукцй"; q2 - кiлькiсть втрачено'' продукцй' внаслщок техногенно'' аварй; qHO - юльюсть недоодержано'' продукцй' внаслiдок невихо-ду робiтникiв на роботу. Ця кшьюсть може бути розрахована за нарядами ок-ремого робггника або за середшм виробiтком працiвникiв за визначений перь од часу.
Збитки вщ не вироблення продукцй' внаслщок припинення виробниц-тва (Мп) оцшюються за результатами експертизи. Експертне ощнювання може здiйснюватися на основi середньорiчних обсягiв виробництва, коли термш вимушеного припинення виробництва в цшому чи окремих циклiв порiв-нюеться iз середнiми значеннями нормального функцюнування за аналопч-ний перiод (у разi сезонних робiт, наприклад, збiр живицi - за вiдповiдний се-зонний перiод). Збитком у цьому разi буде розмiр не отриманого прибутку вщ реалiзацй' продукцй' за узгодженими щнами базового перiоду. Якщо ви-робництво здiйснювалося частково, збитком стане прибуток, що розрахо-вуеться вiд вартостi невироблено'' продукцй'.
Розрахунок збитюв вщ вилучення або порушення лiсових угiдь (Рл/у) внаслiдок аварй' на ЧАЕС, на нашу думку, доцшьно проводити за формулою розрахунку збитюв вщ вилучення або порушення сшьськогосподарських упдь [6], iнтерпретувавши ïï так:
Рл/у = Рл/у1 + Рс/г2■ (9)
Збитки вiд вилучення угiдь з користування (Рл/у1) розраховуються за такою формулою:
Рл/у1 = НП, (10)
де: Н - норматив збитюв (узагальнений вартiсний показник розмiру заподь яноï' шкоди, який умовно вщповщае вартiсному вимiру унеможливлення ви-користання продуктивност лiсових угiдь); П - площа лiсових угiдь вщповщ-ного виду, якi вилучаються з користування, у гектарах.
Збитки вщ порушення (радюактивного забруднення) лiсових упдь (Рл/у2) розраховують на базi коефщента зниження продуктивностi за такою формулою (11):
Рл/у2 = (1- к)НП, (11)
де: Н - норматив збитюв для рiзних видiв упдь; П - площа люових упдь вщ-повiдного виду, якi вилучаються з користування, у гектарах; к - коефщент зниження продуктивност упддя.
Розрахунок збиткiв вiд втрати деревини та шших лiсових ресурсiв (Рл/г) внаслiдок виникнення НС проводиться для рiзних груп лiсiв з урахуван-ням коефщента продуктивностi лiсiв за типами люорослинних умов за такою формулою (12):
Рл/г = Рл/г1 + Рл/г2 + Рл/г3, (12)
де: Рл/г1 - збитки вiд знищення люу та вилучення земельних дiлянок люового фонду для цiлей, не пов'язаних з веденням лiсового господарства; Рл/г2 - збит-
ки вiд пошкодження лiсiв; Рл/г3 - розмiр збитюв у разi переведення лiсiв у менш цiнну групу.
Збитки вщ знищення лiсу та вилучення земельних дшянок лiсового фонду для цшей, не пов'язаних з веденням люового господарства (Рл/г1), роз-раховуються за такою формулою:
Рл/г1 = НКП, (13)
де: Рл/г1 - розмiр збиткiв, тис. грн.; Н - норматив збитюв (узагальнений вар-тiсний показник розмiру заподiяноl шкоди, яка умовно вiдповiдае вартiсному вимiру втрат внаслiдок неможливостi господарського використання лiсiв чи шшо! корисностi, пов'язаний з природними властивостями деревини та шшо! люово! продукци) для рiзних груп; К - коефiцiент продуктивност лiсiв за типами люогосподарських умов; П - площа люово! дiлянки, що вилучаеться або знищуеться, у гектарах.
Збитки вщ пошкодження лiсiв (Рл/г2) розраховуються на базi коефь цiента зниження продуктивностi упдь за такою формулою:
Рл/г2 = (1 - к) К П, (14)
де: Рл/г2 - розмiр збиткiв, тис. грн.; Н- норматив збитюв для груп лiсiв за ре-гюнами Укра!ни (уточнюеться згiдно з нормативно-методичною базою Дер-жкомлiсгоспу на час НС з урахуванням коефщента шфляцп); П - площа ль сово! дiлянки, що зазнала шюдливого впливу НС; к - коефщент зниження продуктивностi угiддя.
У разi переведення лiсiв у менш щнну групу розмiр збиткiв розрахо-вуеться за такою формулою:
Рл/г3 = (Н2 - Н1) К П, (15)
де: Рл/г3 - розмiр збитюв, тис. грн.; Н2 та Н1 - нормативи збиткiв вiдповiдно для груп, до яких упддя вщносилися до та пiсля шкiдливого впливу НС; П -площа люово! дшянки, що зазнала шкiдливого впливу НС; ш - коефщент продуктивност лiсiв за типами лiсорослинних умов.
У робот [3] до збитюв вщ втрати деревини та шших лiсових ресурсiв входить ще один показник - втрати вщ зниження приросту деревини, i ми вважаемо, що цей показник дшсно потрiбно включити до розрахунку цього виду збитюв. Тож до розрахунку необхщно включити збиток вщ недоотри-мання продукци деревообробних комбiнатiв. Тодi формула (12) буде мати та-кий вигляд (16):
Рл/г = Рл/г1 + Рл/г2 + Рл/г3 + Рпд + Рнп, (16)
де: Рпд - збитки вiд зниження приросту деревини; Рнп - збитки вщ недоотри-мання продукцil деревообробних комбшатв.
Вiдповiдно до методики, остаточна формула обрахунку загального об-сягу збитюв, завданих люову господарству вщ наслiдкiв аварil на ЧАЕС на-бувае такого вигляду:
Загалbнi збитки = сощалъш збитки + екологiчнi збитки + економiчнi збитки, або такого вигляду:
Злг = Нр + Ррек + Рпзф + Мр + Мп + Рл/у + Рл/г, (17)
де: Нр - збитки вщ втрати життя та здоров'я населення; Ррек - збитки вщ зни-щення або попршення якостi рекреацiйних зон; Рпзф - збитки вщ втрат при-родно-заповiдного фонду; Рл/г - збитки вщ втрати деревини та шших лiсових ресурсiв. Мр - збитки вщ пошкодження (радiоактивного забруднення) основ-них фондiв, майна та продукцй'; Мп - збитки вщ невироблення продукцй внаслщок припинення виробництва; Рл/у - збитки вiд вилучення або порушення люових угiдь.
На жаль, щею Методикою не визначено порядок розрахунку специ-фiчних збитюв, спричинених наслщками впливу власне радюактивного забруднення на лiсовi ресурси територш, призначених для ведення люового гос-подарства. Це, зокрема, стосуеться втрат вiд вимушеного скорочення робочо-го часу працiвникiв лiсового господарства на територiях рiзного рiвня забруднення, витрат на додатковi засоби особистого захисту, на закушвлю спе-цiальноï технiки, яка б вщповщала всiм вимогам радiацiйноï безпеки, на про-ведення радiологiчного обстеження лiсiв, на виконання складних науково-дослщних i проектно-розвiдувальних робiт тощо. Також потребують оцiнки збитки внаслiдок витрат на запровадження спещального режиму ведення протипожежних, люозахисних i лiсогосподарських та ш. робiт.
Тому збиток, заподiяний лiсовому господарству унаслiдок радюактив-ного забруднення, доцшьно розраховувати за такою формулою:
Злг = Нр + Ррек + Рпзф + Мр + Мп + Рл/у + Рл/г + Зп + Зрз + Здез + Здод, (18) де: Зп - збиток внаслщок перепрофшювання господарств; Зрз - збиток в результат рекультивацй забруднених земель; Здез - збиток через роботи, пов'язаш з дезактивацiею забруднених люових угiдь; Здод - збиток за рахунок шших спещальних витрат.
Висновки. Отже, в робот дослщжено теоретичнi засади оцiнки еколо-го-економiчного збитку вiд НС, якi виникають у люовому господарствi, i зап-ропоновано комплексний пiдхiд до оцшки збиткiв з урахуванням особливос-тей негативних впливiв на вiдповiднi рецишенти лiсового господарства. Це дало змогу об,ективiзувати розрахунки загального обсягу пофакторних збитюв, завданих окремим об'ектам.
Зокрема, порядок розрахунку збитюв люового господарства, спричинених наслщками впливу радюактивного забруднення на лiсовi ресурси, повинен включати економiчну оцшку втрат вiд застосування спецiальних захо-дiв ведення лiсового господарства на територiях рiзного рiвня забруднення, вщ недоотримання прибутку через обмеження використання люових i нелюо-вих ресурЫв тощо.
Вiдносно груп показникiв, яю використовуються для розрахунку су-купного збитку для Украши, необхщно констатувати, що на цей час практично не розроблеш показники соцюлопчних, еколого-культурних, етичних i суспшьно-полггичних аспек^в наслiдкiв Чорнобильськоï катастрофи. Тому перспективою подальших дослiджень е розроблення пiдходiв до розрахунку соцiально-психологiчних наслiдкiв НС, яю до цього ще взагалi не враховува-лися.
Лггература
1. Скиданенко Ю.П. Анашз методолопчних п1дход1в до визначення збиткiв вщ при-родних катастроф// Вюник СумДУ: Сер1я "Економша". - 2007, № 1. - С. 23-29.
2. Балацкий О.Ф. Теоретические и практические вопросы определения экономического ущерба от загрязнения окружающей среды. - К.: Знание, 1982. - 15 с.
3. Временная типовая методика определения экономической эффективности осуществления природоохранных мероприятий и оценки экономического ущерба, причиняемого народному хозяйству загрязнением окружающей среды. - М.: Экономика, 1983. - 94 с.
4. Чернобыльская катастрофа/ Под ред. В.Г. Барьяхтара. - К.: Наук. думка, 1995. -
560 с.
5. Оцшка збитк1в для економ1ки Украши, спричинених Чорнобильською катастрофою, та фшансування чорнобильських програм. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: кйр://^^^ mns.gov.ua/chornobyl/20_year/03/07.pdf
6. Методика оцшки збитк1в вщ наслщюв надзвичайних ситуацш техногенного 1 природного характеру. Затверджена Постановою Кабшету Мшютр1в Укра!ни № 175 вщ 15 лютого 2002 р.
7. Опанасюк Ю.А. Розвиток науково-методичних тдход1в до розрахунку еколого-еко-ном1чного збитку вщ техногенних катастроф// Вюник СумДУ: Сер1я "Економша". - 2007, № .1. - С. 40-45.
8. Семененко Б.А., Моткин Г.А. Организационные и научно-методические основы взаимодействия между странами СНГ при нанесении ущерба окружающей среде. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.uto.sumy.Ua/napol/05/_01/03/1/_2/_08.pdf
9. Чорнобильська катастрофа: Дп, результати та уроки. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: www.ukrchicago.com/consular/290307.doc_
УДК331.5.024.5 Асист. Р.О. Кушшр; доц. 1.Б. Хома, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
ЕКОНОМ1ЧНИЙ ЗМ1СТ ПРОБЛЕМИ ЗАЛУЧЕННЯ КАДР1В РОБ1ТНИЧИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ НА ПРОМИСЛОВ1 П1ДПРИСМСТВА УКРА1НИ
Дослщжуеться проблема залучення кадрiв роб^ничих спещальностей на про-мисловi пiдприeмства Украши, визначаеться важливiсть економiчного 3MiCTy ща проблеми для економши держави загалом. Питання недостачi квалiфiкованих роб^-ничих кадрiв постае мало не перед уама працюючими промисловими пщприемства-ми Украши i саме усвщомлення ще'1" проблеми як економiчноi, а не суто осв^ньо'1' дасть змогу розв'язати спричинений дисбаланс на ринку пращ.
Ключов1 слова: кадри робгтничих спецiальностей, промисловi пiдприемства, ринок пращ.
Assist. R.O. Kushnir; assoc. prof. I.B. Khoma-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Economical content of a problem of worker labour power market in the
Ukrainian industrial enterprises
A problem of labour power industrial intake is explored in the scientific article. Importance of economical content of this problem for state economic is characterized here. Deficit of labour power industrial intake is rise almost for all industrial enterprises of Ukraine. Notification this problem like economic, but not only educational let to solve problem of misbalanced labour power market.
Keywords: labour power industrial intake, industrial enterprises, labour power market.
Постановка проблеми. Одшею з основ розвитку будь-якого промис-лового шдприемства е його людський ресурс. Чим вишу квашфжащю мають
