CC BY
12
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 630*95 Доц. 1.П. Соловш, канд. с.-г. наук; ih^k. Т.З. Машюхша -
НЛТУ Украти, м. Львы
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 Л1СОЗАГОТ1ВЕЛЬ У Г1РСЬКИХ УМОВАХ
Запропоновано порядок розрахунку еколопчних збиткiв внаслщок порушення технологи лiсозаготiвель i використання неефективно1 технiки та врахування i'x при визначеннi витрат на заготсвлю деревини, а також у собiвартостi люопродукцп. От-римано залежнiсть для визначення загальних витрат на проведення роб^ при ос-воeннi люоаки з урахуванням завданих екологiчних збитюв.
Ключов1 слова: гiрськi лiси, еколопчш збитки, лiсокористування, менеджмент сталого люового господарства.
Associate Prof. 1.Р. Soloviy; eng. T.Z. Matyukhina - NUFWT of Ukraine, L'viv
Ecological-economic valuation of forest harvesting efficiency
in the mountain areas
The procedure of environmental costs of damages related to the harvesting operations and use of not appropriate equipment is proposed in the article. According the authors' idea it should be taken into account when the harvesting costs are estimated and also included in the production costs. The correlation of total production costs on harvesting operations with costs related to the environmental damage is estimated.
Keywords: environmental costs, forest resource use, mountain forests, sustainable forest management
Вступ
Люи позитивно впливають на кшмат, вщновлення рослинного i тва-ринного свггу, регулювання стоку природних вод, а також е ресурсним дже-релом для розвитку промислового виробництва, тобто вщграють пол1функ-цюнальну роль. Тому при проектуванш транспортного освоення люових ма-сив1в необхщно враховувати не тшьки можливост вивезення деревини, а й доцшьшсть подальшого використання люовозних дор1г для люового та сшь-ського господарства, туризму та шших сусшльних потреб.
В Украш1 частка прських лшв становить 21,8 % [1]. У прських умо-вах переважають л1си, що мають водночас еколопчне, економ1чне та сощаль-не значення. Прсью люи захищають ржи вщ висушування, регулюють пдро-лопчний режим територii - запоб1гають повеням, роблять стшким i р1вном1р-ним р1вень рж. Це мае особливе значення для функцюнування пдроенерге-тичних i 1ригац1йних споруд рибного господарства, водопостачання промис-лових шдприемств i населення. Прсью люи мають також важливе саштарно-гтешчна та культурно-естетичне значення, е мюцем розташування курортiв, лiкувальних закладiв, рекреацшних об'ектiв.
В Украiнських Карпатах люозаго^вельне виробництво е основою де-ревообробно", меблевоi, целюлозно-паперовоi, лiсохiмiчноi та шших галузей. Однак порiвняно з люами в рiвнинних умовах гiрськi люи вiдрiзняються
бшьш високою еколопчною чутливiстю до антропогенних впливiв. I хоч ль совi екосистеми й володдать унiкальною властивiстю самовiдновлюватись, але це стае можливим лише за умови забезпечення !х охорони та невиснаж-ливого лiсокористування, тобто ведення люового господарства вiдповiдно до принцишв сталого розвитку. З цього випливае важливе завдання: необхiдно поеднати промислове використання лiсiв iз збереженням 1х властивостей так, щоб експлуатацiя лiсiв була якомога бiльш ефективною i водночас не була б причиною порушення еколопчно! рiвноваги.
Необхiдно брати до уваги й той факт, що складний рельеф, необхщ-шсть подолання ухилiв, заборона суцiльних рубань на прських схилах в яли-цево-букових лiсах Карпатського регiону (зпдно зi Законом Украши "Про мораторш на проведення суцiльних рубань на прських схилах в ялицево-бу-кових люах Карпатського регюну" вiд 10.02.2000 р.) ускладнюють впрова-дження сучасно! високопродуктивно! технологи i машин, тдвищують трудо-мiсткiсть лiсозаготiвель i собiвартiсть деревини.
Методичний п1дх1д до ощнки ефективност1 л1созагот1вель
Оригiнальнi машини i механiзми, якими е пiдвiснi-канатнi установки, мшьтрактори на метало-гумових гусеницях е менш продуктивними порiвня-но з традицшними механiзмами, однак 1х вплив на люове довкiлля е значно меншим [2, 3, 4, 5]. На жаль, це не завжди береться до уваги при прийнятл ршень щодо вибору тих чи шших технологш та машин для проведення люо-господарських заходiв.
На сьогодш едино! методики оцiнки ступеня пошкодження лiсових угiдь при 1х освоеннi та органiзацiйно-економiчного механiзму вщшкодування завданих збиткiв не iснуе. Щоправда питання економiчноl оцiнки таких еколо-гiчних збиткiв розглядаеться в наукових публжащях [5-12].
Важливим етапом у поступовому переходi на засади сталого розвитку люового господарства стала еколопчна сертифiкацiя лiсiв державних люогоспо-дарських пiдприемств, яку проведено у Львiвськiй, Закарпатськш та 1вано-Франювськш областях. Для визначення екологiчних збиткiв, завданих внасль док освоення лiсових масивiв, необхiдно знати стан лiсосiк та оточуючо! тери-тори до проведення рубань, а при проведенш еколопчно! сертифшаци лiсiв здiйснюють, зокрема, ощнку вiдповiдностi технологiй розробки лiсосiк вимогам еколопчних стандартiв та концепци сталого розвитку люового господарства.
Ефектившсть освоення люових масивiв можна оцiнити коефщентом використання лiсових ресурсiв, який визначаеться шляхом дшення викорис-таних ресуршв на екологiчно допустимi, а при проведенш люозаго^вельних робiт важливим показником е коефщент використання лiсосiчного фонду, який можна визначити зi залежност [5]:
К = Од + Овт + (2ве + (2вб + Овр (1)
лф~ О)+Ов+Ов '
де: О) - д^лова деревина i дрова, заготовлен^ вивезенi та реалiзованi за вста-новленими цiнами; Овт, Ове, Овб, Овр - вщходи лiсозаготiвель, використанi
вiдповiдно: на технолопчш потреби; на соцiальнi потреби; як будiвельний матерiал та паливо на лiсосiцi; для соцiальних потреб; Ов - нормативний за-гальний об'ем вiдходiв лiсозаготiвель (розраховуеться за нормами !х утворен-ня); О'в - не використана дiлова деревина i дрова (залишена в лiсi, не вивезе-на в термши, вказанi в лiсорубних квитках).
Величину еколопчних збиткiв при порушеннi технологи люозаготь вель i використаннi неефективно! технiки потрiбно закласти при визначенш загальних затрат на заготiвлю деревини та собiвартостi продукци. Це дасть можливють визначити технологи та техшку, бiльш ефективнi, в умовах прсь-ких лiсозаготiвель. Затрати на освоення люосжи складаються з затрат на про-ведення рубання, трелювання та транспортування деревини.
Загальнi витрати на заго^влю деревини визначаемо за формулою
Ср = Пч + [Ц -Р]• КД + Стр + Сдр + Сек, (2)
де: Ср - витрати на заго^влю деревини; Пч - чистий прибуток вщ реалiзацil люопродукци, яка буде заготовлена в процес рубання лiсу; Ц - економiчна оцiнка насадження, пройденого рубанням; Р - сума податку, яка буде сплачу-ватися люовласником за продаж люового насадження; Кд - коефщент дис-контування грошових потокiв для перюду Стр - затрати на трелювання деревини; Сдр - приведет затрати на дороги i автотранспорт; Сек - затрати на лшвщащю екологiчних збиткiв, нанесених при заготiвлi i транспортуваннi деревини.
Коефщент дисконтування можна визначити за формулою
Кд =—^7, (3)
(1 + Е )
де: Е - норма дисконту (норматив приведення рiзнострокових ефектiв); t -перюд приведення рiзнострокових економiчних ефеклв (вiдповiдае вiку насадження, в якому проводиться рубання).
Р
Е = —, (4)
100 w
де Р - ставка дисконту, %.
Економiчну оцiнку насадження, пройденого рубанням, можна визначити iз залежностг
Ц =ПС • Ц + Пн + В, (5)
1=1
де: i - час у роках, протягом якого здшснюються вщтворення лiсових ресур-Ыв (1 = 1, 2, ..., п); Сг - поточнi витрати на вщтворення лiсових ресурсiв в ¿-му роцi; Ц - коефщент дисконту для г-го року; Пн - нормативний прибуток; В -ощночна вартють деревини, що шдлягае рубанню, залежно вiд якостi дере-востану та кон'юнктури ринку.
У наведенш залежностi рекомендуеться враховувати яюсть деревоста-ну та кон'юнктуру ринку.
Ощнювальну вартiсть деревостану можна визначити iз залежностi
/ тг „ \
в = кр
Цл - Сп - КъР , (6)
V 100 У
де: кр - коефщент, що враховуе кон'юнктуру ринку, кр ^ 1; Цл - цiна люоп-
родукцй, яку можна виготовити з деревини; Сп - повна собiвартiсть люопро-дукцй, яка виготовлена з деревини; Ко - основний i обiговий капiтал, що не-обхщний на заготiвлю люопродукцй та 11 транспортування до пункту реалiза-цй; р - банкiвський вiдсоток.
Мiнiмальна сума затрат на трелювання деревини канатними установками може бути визначена з залежност
Стр = \Сз■ Кз + Со(1 -Кз)] + Сб • Q + Св-(1 -Кв) + Сдод, (7)
де: Сз i Со - затрати на утримання установки в робочому сташ i при проек-туваннi; Сб - затрати на влаштування i утримання буферних навантажуваль-них i розвантажувальних площадок; Q - об'ем буферних складiв; Св - затрати при виконанш навантажувальних i розвантажувальних робгг; Кз i Кв -вщповщно коефщенти завантаження i вiдвантаження деревини.
При трелюванш канатними установками додатковi затрати внаслiдок порушення екосистем можна прийняти Сдод = 0. При тракторному трелюванш необхщно врахувати додатковi затрати Сдод, що виникають внаслiдок
нарiзання волоюв, пошкодження пiдросту та Грунтового покриву, а шсля ос-воення люошки вартiсть роботи для укрiплення грунлв i вiдновлення наса-джень, що може бути виражено формулою
п т
Сдод = I Ск ' кгр + I Цн ■ 1 г Кз + Св(д, (8)
)=1 Г=1
де: Ск - приведенi рiчнi затрати на нарiзання 1км волоку; кгр - коефiцiент, що враховуе тип Грунту; ] - юльюсть волоюв на ухилах траси одного класу [1]; Цн - економiчна цша пошкодженого насадження; Кз - коефщент дис-контування грошових потоюв; 1 - площа пошкоджених насаджень; Г - юль-кiсть дшянок, на яких пошкодженнi насадження; Св^д - вартють робiт щодо
укршлення Грунтiв i вiдновлення насаджень (визначаеться шсля експертно! оцiнки згiдно калькуляцй).
Суму рiчних приведених затрат на дороги i автотранспорт можна виз-начити за формулою [13]
т
Сдр = ^ Сд1 (( - Х1 -1) + Стдр •м, (9)
де: I - юльюсть дiлянок рiзного типу дорiг; Сд - приведенi рiчнi затрати на 1 км дороги вщповщного типу; Стдр - приведет рiчнi затрати на автотранспорт з розрахунку на один автопо1'зд; N - загальна юльюсть автопотяпв на шдприемствц Х^ - шлях, пройдений автопотягом.
Затрати на лшвщащю економiчних збиткiв Сек можуть бути визначе-нi з врахуванням нормативiв плати за спецiальне використання рекреацшних, захисних, охоронних та шших властивостей лiсу, який був пошкоджений та на його вщновлення [5]:
Сек =
I Е Ц и • ми • Ц ¿=1=т
р т
^ + tJT,Pt + АС + Св,.дн , (Ю)
де: t - вiк насадження г-о! деревно! породи; Т', Т - вщповщно, вiк насадження, в якому здшснюеться його рубання без врахування та з врахуванням його еколопчних властивостей; г - кiлькiсть дiлянок, що шдлягають освоенню; Ци - еколопчна оцiнка деревини г-о! дiлянки в ^му роцi; Ыи - запас еколопч-но доступно! деревини г-о! дiлянки в t-му роцi; Ьг - коефiцiент дисконту для t-го року; р - екологоекономiчна шкода, яка завдаеться насадженню при ос-военнi лiсосiки; АС - додатковi витрати на охорону i захист лiсу, пов,язанi з несвоечасним вирубуванням стиглих люових насаджень, яю виконують еко-логiчнi функцi!; Св1дн - витрати на вщновлення природознавчого довкшля та соцiальних об,ектiв, зв'язаш з вирубуванням без врахування рекреацшних, захисних, охоронних та шших корисних властивостей (встановлюються ек-спертами).
Висновки
У Карпатах необхщно проводити регюнальну прську люову полiтику, спрямовану насамперед на змщнення захисних, охоронних, рекреацшних та шших корисних суспшьних функцш лiсу. Для досягнення цiлей сталого лiсо-вого господарства необхiдно обгрунтувати цiлiсну систему економiчних iн-струмеш!в - як стимулiв так i санкцiй [14]. Застосування економiчних шстру-ментiв повинно базуватись на достовiрнiй iнформацi! щодо впливу на довкшля традицшних та новiтнiх технологш, машин, механiзмiв.
Визначення загальних витрат на заготiвлю деревини згiдно iз запропо-нованим методом для альтернативних груп систем машин, дасть змогу удос-коналити процедуру обгрунтування ефективно! технологi! i прийняття рiшен-ня щодо вибору машин та механiзмiв, яю найбiльшою мiрою вiдповiдають економiчним та екологiчним вимогам сталого ведення люового господарства i проведення люозаго^вель у гiрських умовах.
Л1тература
1. Генс1рук С.А. Л1си Укра!ни. - К: Наук. думка, 1992. - 408 с.
2. Шкчря Т.М. Технология 1 машини л1сос1чних робгг. - Льв1в: Тр1ада плюс, 2003. -
352 с.
3. Адамовський М.Г., Мартинц1в М.П., Бадера Й.С. Пщвюш канатнi лiсотранспортнi системи. -К.: 1ЗМН, 1997. - 156 с.
4. Мартинц1в М.П. Розрахунок основних елементiв п1дв1сних канатних л1со- транспортних установок. - К.: Ясминна, 1996. - 175 с.
5. Синякевич 1.М. Економша люокористування. - Льв1в: 1ЗМН, 2000. - 402.
6. Синякевич 1.М. Лiсова полггика. - Льв1в: ЗУКЦ, 2005. - 222.
7. Врублевська О.В. Економ!чш шструменти екополiтики в Укра!нi. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1998. - 159 с.
8. Туныця Ю.Ю. Экономические факторы в издержках производства// Вопросы экономики. - 1977, № 7. - С. 116-121.
9. Дейнека А.М., Холявка В.М. Еколого-економiчнi умови використання люових ре-сурав в Укрш'ш// Наук. вiсник НЛТУ Украши: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: НЛТУ Украши, 2006, вип. 16.5. - С. 144-148.
10. Мойсеев Н.А. Интегрированное управление лесами при их не истощительном многоцелевом использовании в условиях рыночной экономики// Лесное хозяйство. - 1997, № 3. -С. 2-6.
11. Венсж С., 3ixoBi4 В. Оргашзащя люозаготГвельних i люогосподарських робгг в Польщi в умовах ринково'1 економгки// Лгсгвнича освгта i наука на рубеж ХХ1 ст.: сучасний стан, проблеми i перспективи: Тези мГжнар. конф. - ЛьвГв: УкрДЛТУ, 1995. - С. 69.
12. Билек Е.М., Хорган Г.П. Актуальные проблемы приватизации: опыт Новой Зеландии// Лесное хозяйство. - 1993, № 2. -С. 39-44.
13. Бычков В.П., Львин С.Я. Экономико - математическое обоснование структуры дорожной сети на лесных предприятиях// Лесной журнал. - 1986, № 1. - С. 112-117.
14. Соловш 1.П. Люова полГтика щодо прських територш: анашз досвГду використання шструменпв сталого люового господарства// Сощально-економГчш дослщження в перехщний перюд: Сталий розвиток Карпат: Сучасний стан та стратегия дш. - ЛьвГв: 1РД, НАН Украши. -2006, вип. 6. - С. 144-153.
УДК 581.55: 630.4 Доц. В.М. Скробала, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОЛОГ1ЧН1 ЗАКОНОМ1РНОСТ1 РОЗПОД1ЛУ Л1СОВО1 РОСЛИННОСТ1 УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
На 0CH0Bi математичного моделювання методами добування даних встановле-но комбшацп екологiчних параметрiв, якi визначають осi максимального вар^вання люово'' рослинностi Розточчя. Багатовимiрна ординащя рослинних угруповань може служити основою для оцшки ix раритетностi.
Ключов1 слова: лiсова рослиннiсть, Розточчя, еколопчш закономiрностi, бага-товимiрна ординацiя, математичне моделювання
Assoc. prof. V.M. Skrobala-NUFWTof Ukraine, L'viv
Ecological peculiarities of distribution of Ukrainian Roztochya'
forest vegetation
On the basis of mathematical modeling by the data mining methods the combinations of ecological parameters which determine the axes of the maximal varying of forest vegetation of Roztochya are set. Multidimensional ordination of plant communalities can serve as a basis for estimation of their rarity.
Keywords: forest vegetation, ecological peculiarities, Roztochya, multidimensional ordination, mathematical modeling
Люова рослиншсть Укра'нського Розточчя характеризуется наявшс-тю деревосташв 1з оригшальним поеднанням Quercus robur L., Fagus sylvati-ca L. i Pinus sylvestris L. [4-6]. Законом1рност1 ix поширення i до тепершнього часу залишаються актуальною проблемою, виршення яко'' мае важливе прак-тичне значення для охорони, рацюнального використання i вщновлення ко-ршного рослинного покриву.
Об'екти i методи дослщжень
Екологiчнi закономiрностi розподiлу люово'' рослинностi Укра'нсько-го Розточчя вивчали методами добування даних [2]. В основу дослщжень пок-ладено синтаксономiчну схему рослинностi заповiдника "Розточчя" [6]. Наз-
