CC BY
22
Аналiзуючи наведет вище результати дослiдження, можна зробити таю висновки:
1. Використовуват антишрени захищають деревину вiд джерела вог-ню, тобто будуть позитивно впливати на шдвищення вогнестiйкостi де-рев'яних конструкцiй та споруд.
2. Використання амшофосфа^в викликало меншу втрату маси взiрцiв, порiвняно Ï3 сечовиною, як антишреном.
3. Взiрцi, що були просочеш H3PO4, тлiли менше, шж тi, що були про-сочеш SiCl4 та РС1з.
4. Взiрцi деревини, що були просоченi РС13, пiд час горiння видiляли 1дкий запах (останне вказуе на доцшьшсть використання SiCl4 та РС13).
5. Внаслщок спалювання взiрцiв деревини берези спостережено гул, що супроводжував цей процес.
6. Спостер^алися випадки частого горшня, а тлшня, як такого, не було.
Лггература
1. Перетятко Б.М. Дослщження показниюв просочення деревини з допомогою антит-решв, створених на основ1 карбам1ду та сполук фосфору / Б.М. Перетятко, 1.М. Озаркiв, Р.О. Демчина // Науков1 пращ Лю1вничо'1 академп наук Украши : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.4.
2. Филиппович Р.С. Методические рекомендации по определению основных показателей качества пропитанной древесины : учебн. пособ. [для студ. спец. 0902] / Р.С. Филиппович, А.Г. Михайловский, В.М. Гербей, М.П. Дутчак, Я.О. Чопик. - Львов : Изд-во ЛЛТИ, 1985. - 17 с.
3. Синькевич А.Л. Консервирование древесины : указан. к вып. лаб. работ [для студ. факультета механической технологи древесины (спец. 0902)] / А.Л. Синькевич, О.И. Полубо-яринов, В.И. Щедрова, Л. А. Емельянова. - Л. : Изд-во ЛТА им. С.М. Кирова, 1971. - 93 с.
4. Консервирование и защита лесоматериалов : справочник / А.Я. Калниныш и др. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1971. - 424 с.
5. Озаркчв 1.М. Вогнев1 випробування деревини / 1.М. Озарюв, Б.М. Перетятко // Науко-в1 пращ Лювничо!' академп наук Украши : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. -2004. - Вип. 14.1. - С. 77-81.
Перетятко Б.М., Озаркив И.М., Копинець З.П. Испытание огнестойкости разных пород древесины, пропитанной антипиреном
Рассмотрены методы испытания эффективности огнезащиты древесины, описана методика проведения, приведены результаты экспериментальных исследований.
Peretyatko B.M., Ozarkiv I.M., Kopynets Z.P. Testing of fire resistans of different wood species impregnated with fire-retardants
The paper contains description of the procedure and the testing methods of efficiency of fire retardance of wood; as well as the results of experimental research.
УДК 630*95 Здобувач Н.М. Собко - НЛТУ Украти, м. iïbeie
ОЦ1НКА РОБОТИ СИСТЕМИ МАШИН НА Л1СОЗАГОТ1ВЛЯХ У Г1РСЬКИХ УМОВАХ НА ОСНОВ1 КОМПЛЕКСНИХ ПОКАЗНИК1В
Визначено основы фактори, що впливають на формування показниюв ефективносп роботи системи машин на люозагот1влях у прських умовах. Виконано анал1з впливу окремих фактор1в на показники ефективносп роботи. Запропоновано як комплексы критерп для ощнки ефективносп роботи системи машин, вибрати показники виробничого потенщалу та енергонасиченосп. Наведено залежност для 1'х визначення.
Люи е безцiнним багатством Землi, якi надають засоби iснування для мiльярдiв людей, допомагаючи досягненню еколопчно1 стiйкостi, а також слугують джерелом соцiальних i духовних благ народу. Загальна площа люо-вого фонду Украши становить 9 942 тис. га, люова - 9 152 тис. га, а покрита люом - 8 620 тис. га. Частка прських лiсiв становить близько 22 % [1]. У Карпатах, у передпрськш зош до висоти 600x700 м над р. м., ростуть широко-листяш лiси, переважно дубов^ iнколи з домiшками бука. Вище, приблизно до 1100x1200 м над р. м., розташованi високостовбурнi буково-ялицевi дере-востани. Високогiрська зона складаеться з чистих соснових високопродук-
• • • • 3
тивних деревостанiв 1 i 2 бонiтетiв з запасами понад 1000 м на 1 га [1, 2].
Освоення прських лiсiв ускладнюеться рельефом мюцевост^ крупно-мiрнiстю деревостанiв, значною висотою н.р.м., а також складними природ-ними умовами. Розробляючи лiсовi масиви, необхiдно забезпечити збережен-ня лiсового середовища, створити умови для природного вщновлення лiсiв з пiдвищенням 1х продуктивностi, охорони люових грунпв вiд ерози та шдтри-мання рiвноваги iснуючих еколопчних систем. Згiдно з низкою нормативних документ, затверджених Урядом та Верховною Радою Украши [3-5], рубан-ня головного користування в прських люах Карпат заборонеш. Це ще бшьше ускладнюе вибiр люозаго^вельно1 технiки.
Прсью лiси е одним з основних факторiв збереження екосистем, що утворилися упродовж багатьох столггь, i джерелом щнно! деревини для рiз-них галузей промисловостi. Близько 25 % вЫх свiтових лiсових масивiв роз-мiщенi на крутих схилах. Потенщальний щорiчний об'ем лiсозаготiвель у цих
33
люах становить близько 700 млн м , а заготовлюеться тшьки 25x30 млн. м [6-8]. Освоення люосировинних ресурЫв здiйснюеться зазвичай на схилах, допустимих для тракторного трелювання, а крутосхилi лiсосiки залишаються не розробленими. Таке ж положення спостер^аеться i в крашах Захщно1 Свропи. У Швейцари, наприклад, не освоено близько 25 % люових площ у гiрськiй мiсцевостi, оскiльки складний рельеф виключае можливiсть викорис-тання наземних транспортних засобiв [9].
На люозаго^влях в Укра1ш до цього часу використовуеться потужна техшка, яка не вщповщае лiсоексплуатацiйним вимогам i завдае непоправно! шкоди як люам, так i навколишньому середовищу [1, 6]. Найбiльш повно вимогам збереження люового довкiлля вщповщае гелiкоптер, що транспортуе деревину безпосередньо вщ мiсця звалювання до споживача. Однак, незважа-ючи на очевидш переваги гелiкоптерiв, !х використання зараз i в найближчо-му майбутньому буде обмеженим через значну вартють робгг. Так, наприклад, транспортування деревно1 сировини гелiкоптером Ми - 8 у 5x6 разiв до-рожче, нiж канатними установками [10].
Найбшьш повно економiчним та еколопчним вимогам пiд час освоення прських лiсiв вiдповiдають пiдвiснi канатш лiсотранспортнi установки [11, 12]. Останшм часом поряд з канатними люотранспортними установками в Карпатському регюш для первинного транспортування деревини повер-таються до використання гужового транспорту [13, 14].
У крашах Свропи широко використовують на люозаго^влях складш одно- i багатооперацiйнi машини для звалювання дерев i !х наземного трелювання (харвестери, форвардери, процесори) [15]. Деякi типи ще1 технiки мож-
на устшно застосовувати на лiсозаготiвлях Укра1ни. Однак вартють тако! технiки досить висока. Тому доцшьшсть придбання та використання закордонное' технiки потрiбно обгрунтувати з врахуванням природно-виробничих факторiв, яю впливають на роботу машин ^ вiдповiдно, 1'х економiчнi показ-ники. При цьому застосування у люогосподарському виробнищш сучасних методiв лiсозаготiвель не можливе без улаштування оптимально: мережi ль совозних дорiг [15].
Залежно вiд рельефних умов лiсосiк, об'ему деревостану та наявност мережi люовозних дорiг для освоення лiсових масивiв вибирають певну систему машин. Шд час вибору та експлуатацп системи машин для люозаготь вель особливу увагу придшяють ефективностi 1'х роботи. Ефектившсть робо-ти машин ощнюеться вiдповiдними показниками, якi подшяються на техшч-нi, технологiчнi, економiчнi та екологiчнi [7, 12, 15].
Вщ вартостi машин та надшност 1'х роботи залежить собiвартiсть заготовлено! деревини та продукцп вщ 11 первинного перероблення на люосщь Залежно вiд типу машин, яю використовуються для освоення гiрських лiсiв, важливо для оцiнки 1'х роботи правильно вибрати комплексний показник, який дасть змогу обгрунтувати вибрану систему машин i забезпечити И ефек-тивну роботу з мшмальними затратами, що дасть змогу знизити собiвартiсть деревини, що транспортуеться.
За характером вщображення показники ефективност подшяються на економiчнi й техшчш [7, 15]. Основними економiчними показниками е каш-тальнi та зведеш витрати, собiвартiсть виготовлено1' продукцп. Однак застосування економiчних показникiв не дае точно! оцшки ефективностi роботи для прийняття ршення, тому що вщсутш зв'язки мiж цими показниками i конструктивними характеристиками машин. Одними з найважливших експлуатацiйних характеристик машин е 1х надiйнiсть, продуктивнiсть та енергомютюсть (потужнiсть).
Для лiсозаготiвель, особливо в прських умовах, важливими е також еколопчш показники, а саме: витрати на вщновлення грунтового покриву та люових насаджень, витрати на вщновлення русел водних потоюв, витрати на вщновлення навколишнього середовища та сощальних об'ектiв. Зобразимо схематично формування комплексних показниюв для оцiнки ефективност роботи системи машин (рис.).
Такий шдхщ дасть змогу сформувати ращональну систему машин, врахувати умови експлуатацп шд час розроблення ново! техшки та значно пiдвищить ефективнiсть роботи машин на люозаго^влях. Тобто комплексни-ми критерiями оцiнки ефективностi роботи системи машин, залежно вщ умов експлуатацп та типу деревостану, можуть бути прийнят показники виробни-чого потенщалу та енергонасиченостi.
Визначити конкретне значення комплексного показника ефективност можна, знаючи загальну вартiсть деревини та люопродукцп, отриману пiд час освоення прських лiсiв. На собiвартiсть заготовлено1 деревини значний вплив мае надшшсть роботи машин, 1х продуктивнiсть та енергомютюсть. Надiйнiсть машин характеризують багато показниюв, а саме: безвщмовшсть, довговiчнiсть, ремонтопридатнiсть тощо. Окрiм цього, е комплексш показники надiйностi, яю дають ширшу оцiнку, серед яких основним е коефщент готовности що характеризуе безвiдмовнiсть i ремонтопридатшсть машин.
н
п и я о й о
5"
н №
V!
о н № н Я
V!
ю №
ы п ■в гв со о о о» ■в о о»
и а
п н ю
Показники ефективносл роботи систем и машин
ОСНОВН!
ТЕХН0Л0Г1ЧН1
ё 5
т х
о. >,
8 1 - 1
о ю
»1 X а-
I ч
■э-
ТЕХН(ЧН1
§1 з р
г« I з
г *
5 г
I |
'3-
о ■ _. т =Г
д я
д
с
ПО!
КАЗНИ
и =
- з
х со
I =
£0
3- '5. * к >-. ф
£■ 5
ш
>> (О
5 &
&■ ч
ш 5
о £
ки
ОС X 1—
§ X я со I о ас ОС
2 о. 2 о X
О о X к £ 0} »- и л
■X 1 и X и и 'I 0 1
ОС ОС X а.
X ф "Т «в от X 05 ОС ОС X X
с Я 3 X
Ю « го о о <5 * X со а 9 с
ЕФЕК
Траиспортиа доступжсть
я
За. В- адповщно
доступна та загапьна площа лкоексллуатацгён _ца цдщдц
Виробничий потенц| ал
л
квп- «оефщгснт ВКЙДНОГО потоку
Загальнэварт1сть машин
ТИВН0СТ1
0ц1нкз виОрзноТ с и степи машина альтернатпвнимн вар1энтами
Т
Эатрати на вдосконалення агрегат» машин та методш Ас обслуговування
Коеф1Ц1снт ефективнасп лкотрансгтертнсн мере»
(-1)
100
5м- площа П1 со в о го масиву, яка доступна з ддддццц гнгпви» пптг
Крите р (й оц1нки альтернативней ьагланпв системи машин
■
1
Коеф1Ц1снт ТвкнМнО!
Вщносна внергом1стк1сгь та ыетапосмннсть обладнання на 1м.куб. Заготовлено! деревкни
И
к
о а
2 о" Я Я
к И й
н —
I
к» о
I
03 Я
К» Ж
Загальш 6 игр эти и а оргзн1з!Ц1йн| __дойти,_
Сумарн| витрати на кауково-Д0ГП1ДН1 та конструкторсьи! _пят об» и_
Сумарн! эведви! витрати на заголвлю деревини
3веденIвитрати на
Л1КЕ1ДЭЩЮ
еколопчних збиткю, нанесение при освсснн! Прськин Л 1С 16
Витрати на освосння та вдновлення прсысих пШ
т
Загапьи зведен! витрати
К0МПЛЕКСН1 ПОКАЗНИКИ
I
Показник виробничого потен налу системи машин
X
Покззник е н ер го на сиченосй системи машин
Рис. КласифшацЫ факторов та формування комплексного показа ика оцтки ефективноУ роботи системы машин
Коефщент готовност визначаеться з виразу [16]:
it
Кг = , (1)
it + tb
де: it; ib - середне напрацювання на вщмову та середнiй час вщновлення
працездатностi машини.
На показники ефективност роботи системи машин впливають показ-ники ефективностi роботи окремо! машини. Для системи машин вираз (1) на-буде вигляду
n
I tit
Кг = -, (2)
+ tbt)
i=1
де: i - номер вщповщно! машини в рядi; n - кiлькiсть машин; кб - коефщент, що враховуе наявнiсть мiжоперацiйних буферних запасiв.
Коефiцiент готовностi показуе ймовiрнiсть того, що система машин буде в працездатному сташ в довшьний момент часу.
Продуктивнiсть основно! машини повинна бути меншою вщ продук-тивностi кожно! допомiжноl машини:
По( П, (3)
i=1+n
де: ПО - продуктивтсть основно! машини; - продуктивнiстьi -то! машини ряду (i = 1 + n), де n - кшьюсть допомiжних машин ряду.
Змшну продуктивностi машини можна визначити з залежност [12]:
n« = <T-At)pK^, (4)
де: T - робочий час; At - шдготовчо-заключний час; pi - сумарне наванта-
ження; K1; K2 - вiдповiдно коефщенти використання робочого часу та ви-
користання вантажопiдiймальностi.
Потужнiсть приводу для певно! операци визначаеться за формулою
Ni = РП±, (5)
V
де: yi - швидюсть перемiщення вантажу; г/ - коефщент корисно! ди машини чи мехашзму.
Потужнiсть двигуна машини Ni з умови допустимого його нагрiву можна визначити з залежностi [17]:
N де'
T 2 dt
i p (t)^T + a-Tn + eTo , (6)
о T p
де: p(t) - миттеве значення потужностi, що розвивае двигун в момент часу te [O,T]; T - час досягнення двигуном встановлено! температури; Tp,Tn,T0 -
сумарний час вщповщно роботи, пуску та зупинок двигуна за промiжок часу Т; а i в - коефщенти, що враховують змiну умов охолодження.
Мiж продуктивнiстю працi машини та и енергомiсткiстю юнуе така залежшсть [12]:
Ке
8е
Ппр =^, (7)
Де: Ппр - продуктившсть працi машини; Кепр - фактор енергонасиченост
працi; ^ - питома енергомiсткiсть процесу.
Знаючи продуктивнiсть працi та потужнiсть машин, можна визначити собiвартiсть машинних робгг iз залежностi [18]:
См
'А +- Б
Кепр J
(8)
Де: См - собiвартiсть машинних робiт; А - енергетично-вартюний показник,
який визначае питомi затрати на амортизащю i паливо, вщнесет до одте! кь ловат-години; Б - питомий вартюний показник затрат на заробггну плату i техшчне обслуговування, вiднесений до одте! людино-години.
На лiсозаготiвлях перемiщення колод у розрахунку на одну операщю виконуеться кшькома машинами протягом достатньо тривалого часу. Тому продуктивнiсть працi не достатньо характеризуе роботу окремих машин. Аналопчно i коефiцiент використання корисного часу було б правильно виз-начати з врахуванням особливост роботи кожно! машини. Тому доцiльно ви-користати поняття виробничого потенцiалу машини, параметр якого вщобра-жае можливий обсяг перемiщення деревини за встановлений перюд з ураху-ванням ди зовнiшнiх та внутрiшнiх факторiв.
Тодi виробничий потенцiал окремо! машини можна представити у виглядi залежностi:
= кгI Пг (, (9)
г 2
де: кг - коефщент, що враховуе особливостi роботи машини на даному про-
мiжку часу; П (г) - функщя продуктивност роботи окремо! машини.
Тодi для отримання виробничого потенщалу системи машин можна запропонувати залежшсть:
= 11к(и+1УЖ1, (10)
п I=1
де кц+\ - коефiцiент, що враховуе спшьну роботу машин у разi виконання
певних операцш; п - кшьюсть машин, що складають систему.
Техтчт засоби, що використовуються для освоення прських лiсiв, повиннi забезпечувати певний прибуток.
Цiна заготовлено!" деревини та лiсопродукцiï визначаеться яюстю де-ревостану та кон'юнктурою ринку. Однак вона повинна бути бшьшою за за-гальнi витрати на проведення люозаго^вельних робiт.
ц (11)
Чдр (1+kg )
де kд - коефщент дисконтування грошових потокiв.
Анашзуючи процес лiсозаготiвель для визначення загальних витрат можна запропонувати наступну залежшсть:
Взаг k p (С зв + С осн + С л + С зл ) + П р + Секол , (12)
де kp - коефщент, що враховуе кон'юнктуру ринку kp>1 ; Сосн - собiвартiсть
основно1' продукцiï (деревини, що заготовлюеться); Сл - собiвартiсть люоп-
родукцiï, яку можна виготовити з деревини в лiсi; Сл - собiвартiсть експлу-
атацiï та обслуговування засобiв лiсозаготiвлi, якi використовуються при ос-военнi лiсосiк; Сзв - сумарнi зведенi витрати на пiдготовчi роботи; Пр -
чистий прибуток вщ реалiзацiï лiсопродукцiï; Секол - собiвартiсть затрат на
усунення еколопчних збиткiв, завданих лiсозаготiвельною техшкою.
Кон'юнктуру ринку, собiвартiсть основно1' та додатково1' продукци важко змiнювати. Вона визначаеться вартютю паливно-мастильних матерь алiв, рiвнем заробiтноï плати та ш., тобто загальним станом економiки держа-ви та свiтового ринку. Тодi як на зведенi витрати, собiвартiсть експлуатацiï та обслуговування засобiв заго^вл^ а також екологiчнi витрати можна вплину-ти за правильного вибору технологи лiсозаготiвлi та системи машин для ïï ре-алiзацiï. Методику визначення сумарних зведених витрат наведено в робот [15], на основi яко1' можна запропонувати залежнiсть
С^-^Щ/^^^+Вг + Ви +Вт, (13)
де: Сзв - зведеш витрати на пiдготовчi роботи; Кл i Кв - вщповщно каш-тальнi витрати на будiвництво лiсовозних дорiг i трелювання волоюв; Кр -витрати на ремонт люовозних дорiг; /D; /т - довжина дорожньо1' та трелю-вально1' мережi на 1 га; Q - запас деревини на 1 га; Вт -пряма вартють трелювання; Ви - непрямi витрати; Внак - накладнi витрати.
Собiвартiсть експлуатацiï та обслуговування лiсозаготiвельноï техшки можна визначити з залежностi:
тт . p
С = С + Сд + --С , (14)
V-' зл V-' тр V-' вд 1QQ зв v J
де: Стр - затрати на трелювання деревини; Свд - затрати на вдосконалення юнуючих машин та механiзмiв; Коб - основний i обiговий капiтал, що необ-хiдний для виконання люозаго^вельних робiт; Р - банкiвський вщсоток.
Затрати на трелювання деревини можна визначити з залежносп:
с^=С1 • К+С2 (! - К0+сб • е+се (1 - кв), (15)
де Сг - затрати на обслуговування технiки i заробiтну плату внаслiдок робо-
ти системи машин; С2 - затрати на люозаго^вельну технiку пiд час и прос-
тоювання; Сб - собiвартiсть робiт на влаштування i утримання буферних
складiв; Св - затрати на виконання навантажувально-розвантажувальних ро-
бiт; Кг; К2 - вщповщно коефщенти використання робочого часу на основ-
них та навантажувально - розвантажувальних роботах.
Затрати на лжвщащю екологiчних збиткiв Секол можуть бути визначе-
нi з врахуванням нормативiв плати за спецiальне використання рекреацшних, захисних, охоронних та шших властивостей лiсу, який був пошкоджений, та його вiдновлення [7, 18, 19].
С =
' екол
111 Ц • Ми • К,
г=1 г=т
+ТРг + Сё + Св1дп , (16)
100 г=т 1
де г - вш насадження, що шдлягае рубанню; Т^Т - вщповщно вiк наса-джень, у яких здшснюються рубання без врахування та з урахуванням еколо-пчно! безпеки; \ - кiлькiсть дiлянок, що шдлягае рубанню; Ц - вартюна
оцiнка деревини ьто! дiлянки в г -му рощ; Ми - запас деревини. що шдлягае
рубанню; Кё - коефщент дисконту; Р - банювський вiдсоток; рг - еколо-
гiчна шкода, що завдаеться насадженню; С% - ДOдатковi витрати на охорону
та захист люу, пов,язанi з несвоечасним вирубуванням стиглих люових наса-джень, якi виконують екологiчнi функци; Свдн - витрати на вщновлення со-
цiальних об'екпв та захисних охоронних зон, пов'язаш з вирубкою деревини.
Коефiцiент дисконтування грошових потокiв можна визначити з за-лежностi
К,=7 1 й, (17)
(1+Е)
де: Е - норма дисконту (норматив приведення рiзнотермiнових ефекпв); г -перiод приведення рiзнотермiнових економiчних ефектiв (рiвний вiку насадження, в якому проводиться рубання).
р
Е =, (18)
100
де Рё - ставка дисконту, %.
Для ощни еколопчно! шкоди, завдано! лiсам тд час проведення люоза-готiвельних робгт, необхiдно провести сертифiкацiю лiсових масивiв та ощни-ти 1хню роль у шдтримуванш стабiльностi навколишнього середовища [18-20].
Отже, ощнку ефективностi системи машин можна здшснювати за ком-плексними критерiями, врахувавши технологiчнi, технiчнi, органiзацiйнi, економiчнi та еколопчш фактори (рис.).
Такими критерiями рекомендуемо прийняти, показник ефективностi, що виражае вiдношення загальних зведених витрат до виробничого потенщ-алу системи машин - Евп, а також продуктивност пащ до !х енергонасиче-
ностi - Е .
Л-/ен
Цi показники можна представити у виглядi таких залежностей:
(С + С )
т-1 = у^- зв ек/ Евп ~ ттг т.
Ж С • Кг
Е =
^ен
П
' п ' 1 + 1
V ^ /
1
К
Г
Ф
IN • к м
1+1
=1V к
V
1
УУ \\
УУ
(19)
(20)
I=1
де: Евп; Еен - вщповщно показники виробничого потенщалу та енергонасиче-
ностi системи машин; I = 1 ^ п - кшьюсть машин в заданш системi; Сзв; Сек -
зведеш сумарнi та екологiчнi витрати шд час виконання лiсозаготiвельних робiт; ЖС -виробничий потенцiал системи машин; ПФ -фактична продук-
тивнiсть пращ тд час освоення лiсосiк; N -потужтсть окремо! машини задано! системи; кж -коефiцiент, що характеризуе енергонасичешсть окремо! машини вщносно основно!;
&
кл
& о
вщповщно &.; & - питомi енергомiсткостi процесу, в якому задiяна окрема
та основна машини.
Попереднi розрахунки комплексних показниюв роботи системи машин показали, що найбшьш ефективними е технологи на базi пiдвiсних ка-натних люо транспортних установок, якi дають можливiсть максимально зни-зити витрати на будiвництво трелювальних волокiв, лшвщащю екологiчних шкод, а також мшмальну енергомiсткiсть трелювально! технiки. У разi вико-ристання системи машин з канатними установками шдвищуеться транспор-тна доступшсть лiсового масиву, збiльшуеться коефщент ефективностi тран-спортно! мережi, а також е мшмальними комплекснi показники ефективнос-тi. Тобто пiд час освоення прських лiсiв перспективними е технологи на базi сучасних удосконалених пiдвiсних канатних систем.
Л1тература
1. Генсирук С.А. Лки Укра!ни / С. А. Генсирук. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1992. - 408 с.
2. Сабан Я.А. Продуктивность и возобновление леса в горных условиях / Я. А. Сабан. -Львов : Изд-во "Вища шк.", 1988. - 143 с.
3. Закон Укра1'ни "Про мораторш на проведення суцшьних рубок на прських схилах в ялицево - букових люах Карпатського репону" 10.02.2000 р., № 1436-Ш // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2000. - № 8. - С. 221-236.
4. Правила рубань в прських люах Украшських Карпат. - К. : Держком. люового гос-подарства, 2003. - 24 с.
5. Рамкова конвенщя про охорону та сталий розвиток Карпат. Ратифжована Законом Украши вщ 07.04.2004 р., № 1672-IV. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
6. Генсирук С. А. Комплексное хозяйство в горных условиях / С. А. Генсирук. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1971. - 248 с.
7. Синякевич 1.М. Економша люокористування / 1.М. Синякевич. - Львiв : Вид-во 1ЗМН, 2000. - 402 с.
8. Воробьев Г.И. Лесное хозяйство мира / Г.И. Воробьев, К.Д. Мухамедшин, Л.М. Девяткин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1984. - 352 с.
9. Кирюшин М.П. Трелёвка леса вертолётами в Швейцарии / М.П. Кирюшин // Экспресс-информ. Зарубежный опыт. - М. : ВНИПИЭИлеспром, 1987. - № 6. - 26 с.
10. Ливанов А.П. Эксплуатация горных лесов / А.П. Ливанов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1983. - 224 с.
11. Адамовський М.Г. Пщвют канатш люотранспортш системи / М.Г. Адамовський, М.П. Мартинщв, Й.С. Бадера. - К. : Вид-во 1ЗМН, 1997. - 156 с.
12. Шюря Т.М. Технология i машини люоачних роб^ / Т.М. Шюря. - Львiв : Вид-во "Трiада плюс", 2003. - 352 с.
13. Шюря Т.М. Щодо еколопчно невиснажливих засобiв трелювання лiсоматерiалiв в гiрськiй мюцевосп / Т.М. Шкiря, В.В. Кий, 1.В. Сойма, Ю.1. Цимбалюк // Люове господарство, лiсова, паперова i деревообробна промисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши. - 2099. - Вип. 26. - С. 58-62.
14. Шюря Т.М. Щодо кшного трелювання деревно'1 сировини в умовах крутосхилих ль сосiк / Т.М. Шюря // Лiсове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловiсть : шжвщомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши. - 2099. - Вип. 26. - С. 115-118.
15. Стирашвський О.А. Основи еколопзацп лiсозаготiвлi та транспорту люу / О. А. Стиранiвський. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши, 2008. - 104 с.
16. Дзюба Л. Основи надшносп машин. / Л. Дзюба, Ю. Зима, С. Лютий/. - Львiв : Изд-во "Логос", 2002. - 203 с.
17. Вейц В.Л. Динамические расчеты приводов машин / В.Л. Вейц, А.Е. Кичука, А.М. Мартыненко. - Л. : Изд-во "Машиностроение", 1971. - 353 с.
18. Синякевич 1.М. Економiчна i люова пол^ика / 1.М. Синякевич. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 2001. - 202 с.
19. Синякевич И. Нормативные платы за использование лесосырьевых ресурсов / И. Синякевич, Л. Малык, В. Дудюк // Лесной журнал. - 1988. - № 2-3. - С. 178-182.
20. Лебедевич С.1. Сертифшащя люв, як метод пщвищення надшносп системи еколо-гiчного менеджменту люо виробничого комплексу Укра!ни / С.1. Лебедевич, С.С. Шутка // Науковi працi Лiсiвничоi академii наук Украши : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 16.5. - С. 33-38.
Собко Н.М. Оценка работы системы машин на лесозаготовках в горных условиях на основе комплексных показателей
Определены основные факторы, которые влияют на формирование показателей эффективности работы системы машин на лесозаготовках в горных условиях. Выполнен анализ влияния отдельных факторов на показатели эффективности работы. Предложено как комплексные критерии для оценки эффективности работы системы машин, выбрать показатели производственного потенциала и энергонасыщенности. Приведены зависимости для их определения.
Sobko N.M. Estimation of work of the system of machines on loggingoffs in mountain terms on the basis of complex indexes
Certainly basic factors which influence on forming of indexes of efficiency of work of the system of machines on logging-offs in mountain terms. The analysis of influence of separate factors is executed on the indexes of efficiency of work. It is offered, in quality complex criteria for the estimation of efficiency of work of the system of machines, to choose the indexes of production potential. Dependences are resulted for their determination.
