CC BY
121
вже недостатньо знати собiвартiсть заготiвлi одше! лише стовбурно! дереви-ни. Щоби правильно визначити прибуток, рентабельнiсть, ефектившсть л1со-заготiвель, калькулювання повинно вестися по всш номенклатурi люово! про-дукци. Використання кожного виду деревинно! сировини як об'еклв калькулювання дасть змогу шдвищити достовiрнiсть обчислення витрат виробниц-тва, а, отже, бшьш правильно визначити собiвартiсть стовбурно! деревини. Оскiльки одержання устаткування деревинно! сировини здшснюеться в единому технолопчному процесi, виробничi витрати на !х заготiвлю з'являються одночасно.
Для обгрунтованого обчислення собiвартостi кожного люового продукту дуже важливо локашзувати витрати за мiсцями !х виникнення. Така ор-ганiзацiя облiку витрат дасть змогу забезпечити пряме вщнесення окремих видатюв безпосередньо на продукти процесу.
Натуральним завершенням облiкового процесу, який характеризував-ся би по-фазною реестрацiею виробничих видаткiв, стало би пофазне калькулювання собiвартостi продукци лiсозаготiвель. Одначе, згiдно з ддачою 1н-струкцiею щодо планування, облжу та калькулювання собiвартостi продукци люоексплуатаци, собiвартiсть продукци люоексплуатацп, собiвартiсть товарно! продукци в калькуляци обчислюеться в цiлому по лiсозаготiвельному процесу з врахуванням змш залишкiв незавершеного виробництва без подiлу за фазами виробництва.
Вiдсутнiсть даних про витрати на кожнш сучаснш лiсозаготiвельнiй фазi (лiсосiчним роботам, вивезенш деревини, нижньоскладським роботам) позбавляе шдприемства можливостi впливу на рiвень витрат на окремих фазах, правильно ощнити економiчну ефективнiсть застосування ново! люоЫч-но! технiки, рiзних люовозних засобiв, автоматизованого нижньоскладського обладнання.
Необхщшсть пофазного калькулювання зумовлюеться комплексним характером сучасного л1созагот1вельного виробництва. Калькулювання собь вартостi продукци по переробах наблизить витрати до об'екта калькулювання i таким чином створить сприятливi умови для обгрунтованого вщнесення !х на конкретш лiсовi продукти.
УДК 332.33 П.Ф. Жолкевський1, канд. екон. наук
ЕКОНОМ1КО-ЕКОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА Л1СОВИХ РЕСУРС1В
Розглянуто проблеми економшо-еколопчно! ощнки люових ресурав, в умовах реформування економiки. Показано, що в економiчному вiдношеннi еколопчш i со-цiальнi функцп люу використовуються як засоби працi. Визначено об'екти економiч-но! оцiнки люових ресурсiв та економiчноi оцiнки еколопчних функцiй лiсу.
Ключов1 слова: економiчна оцiнка, економiко-екологiчна оцiнка, рента, землi ль сового фонду, екологiчнi i соцiальнi функци лiсу, споживча вартють ресурсу, територiя.
1 директор Украшського шституту сiльськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань, м. Бровари (candidate of economical science, director Ukrainian institute of aqricultural airophotoqeodeodesic research, Brovary)
P.F. Zholkevsky1 Economical-ecological estimation of wood resources
Is reviewed problems of a economical-ecological estimation of wood resources, in conditions of reforming of economics. Is rotined, that economically ecological and social functions of a forest will be used as factor of productions. Is certain objects of an economical estimation of wood resources and economical estimation of ecological functions of a forest.
Keywords: economical estimation, economical-ecological estimation, rent, grounds of wood fund, ecological and social functions of a forest, consumer cost of resource, territory.
Питання цшсно! Bce6i4Hoi' ощнки люових ресурЫв, котре адекватним чином синтезуе усе pi3HOMamrra проявлень даного природного феномена, на сьогодш залишаються найменш вивченими. Обмеженим е число спроб !х постановки i ршень, як до того ж страждають фрагментаршстю i вельми схематичш. Фокусом наукових, ще бiльш прикладних дослщжень, являеться автономна економiчна ощнка окремих споживчих властивостей територи, що розглядаються крiзь призму люоексплуатаци, сшьськогосподарського вироб-ництва, будiвництва або шших видiв людсько! дiяльностi. При всш виправда-ностi широкого розгортання, в останш роки, таких проробок, не можна не ба-чити, бо вс вони дають цiлеспрямовану, але односторонню характеристику.
Вважаемо, що головна причина вщставання розробки дано! проблеми полягае у винятковш складностi самого об'екта оцiнки, його багаторiвневостi i багатоаспектностi i, як наслiдки, - ускладнення, пов'язаш з проведенням по-дiбно! оцiнки звичайними способами.
Реформування люового господарства унеможливлюеться без створен-ня ринку лiсових ресурсiв. Тому виникае необхщшсть пошуку нових науко-во-обгрунтованих методiв оцiнки земель люового фонду, лiсових насаджень, продуктiв прижиттевого i побiчного користування, соцiальних та захисних функцш лiсу. В умовах реструктуризаци економiки це дасть змогу залучати рiзнi компоненти лiсу в ринковi вiдносини, науково обгрунтувати стартовi щ-ни на лiсовi земл^ лiсовi насадження рiзного призначення, яю можуть вилу-чатися для передачi у власнiсть, користування, оренду, заставу, а також для визначення розмiру втрат, що завдаються лiсовим ресурсам стихшними яви-щами та неращональними методами лiсоексплуатацil.
Економiчна оцiнка люових ресурсiв зараз не здiйснюеться, що е причиною зниження заштересованос^ !х охорони i рацiонального використання. Цiни на продукти i корисш природнi властивостi лiсу значно знижеш, в ре-зультатi чого Люове госп-во, яке !х вiдтворюе, опинилося не у дохщнш, а у витратнш частинi державного бюджету. Вщсутшсть реально! економiчно! оцiнки лiсових ресурЫв стримуе темпи розвитку лiсогосподарського вироб-ництва та переходу галузi на новi форми господарювання.
Перехiд люового господарства на ринковi засади унеможливлюеться без реформування галузi та удосконалення економiчних важелiв в управлiннi люовими ресурсами. Тому виникае необхiднiсть розробки науково-обгрунто-ваних методiв економiчно! ощнки лiсiв та залучення !х у загальну систему економiчних вiдносин. На основi економiчно! оцiнки лiсiв створюватимуться можливостi для вiдображення !х щнносл у складi нацiонального багатства
краши, ведення державного лiсового кадастру, обгрунтування ефективностi лiсогосподарських заходiв, оцiнки розмiру втрат, що завдаються лiсам сти-хiйними явищами i нерацiональними методами люоексплуатаци, економiчно-го регулювання процесами люокористування i лiсовiдновлення.
Вiдомi двi концепци економiчноl оцiнки природних ресуршв: витратна, яка визначаеться за критерiем витрат на освоення i використання нових ресур-сiв, i рентна - за крш^ем народногосподарського ефекту (ренти). Основа ут-ворення ренти - яюсш вiдмiнностi природних ресурЫв. Економiчною основою 11 iснування, як вщомо з теори рентних вщносин, е монополiя держави на експлуатацш кращих за якiстю природних ресуршв. За одних i тих же засобiв виробництва i технологiчних ршень праця у кращих умовах е бшьш продуктивною. На цш пiдставi визначаеться економiя працi, встановлюються максимально допустимi витрати на експлуатацш i вiдтворення природних ресуршв вiдносно iндивiдуальних витрат, пов'язаних з даними процесами. Рентна кон-цепщя економiчноl оцiнки природних ресурсiв принципово вiдрiзняеться вiд витратно!, яка виключно заснована на теори трудово! вартосп.
Теоретико-методологiчнi пiдходи економiчноl оцiнки природних ресурЫв застосовуються також для ощнок лiсових ресурсiв, якi виступають як засоби i предмети пращ. При цьому люова рента розраховуеться рiзницею мiж цiннiстю кшцево! продукци лiсовирощування, що встановлюеться величиною гранично допустимих витрат на прирют И виробництва (замикаючих витрат), i iндивiдуальними зведеними витратами на вщновлення i експлуата-цiю лiсу. Економiчнiй оцiнцi пiдлягають землi лiсового фонду, лiсовi насад-ження, недеревнi рослинш ресурси, соцiальнi й екологiчнi функци лiсу. Вка-зана оцiнка, як це стверджуеться деякими авторами, у сумарному виглядi дае загальну уяву про щншсть лiсу як засобу i предмету працi. Однак, така точка зору не може вважатись правомiрною, оскшьки сировиннi i несировинш функци лiсу - це яюсно рiзнi i неспiвставнi категорй. Тому економiчна оцiнка за сумою сировинних i несировинних показникiв необгрунтована.
Складною е проблема визначення економiчного ефекту вiд використання еколопчних i соцiальних функцiй лiсу, до яких належать: грунтозахис-нi, водоохоронш, водорегулюючi, рекреацiйнi, тощо. Однак, вказаш функци, не маючи матерiально-речового змюту, не е продуктами, тому важко шдда-ються кiлькiсному вимiру. Визнання еколопчних i соцiальних функцiй люу продуктами означало б визнання 1х вартостi. Проте, тут через вщсутшсть продукци не створюеться вартостi, кошти на вiдтворення рiзних функцiй люу також не видiляються. Соцiальнi й еколопчш функци лiсу не залучеш у сферу економiчних (товарних) вщносин, не врахувуються i у сукупному продукта Отже, в якост продукци лiсовирошування виступають не функци, а люи в цшому, як засоби працi.
В економiчному вiдношеннi екологiчнi i соцiальнi функци люу вико-ристовуються як засоби пращ, що впливають на шдвищення ефективност суспiльного виробництва (сiльське i водне господарство, транспорт, галузi обслуговування). Чим вищд функци лiсу, тим бшьша продуктивна сила сус-пшьно! працi, на пiдставi яко! визначаеться И економiя. Викладенi особливостi
економiчноl штерпретаци рiзноманiтних властивостей лiсу мають ютотне значення при вирiшеннi проблем управлшня лiсовими ресурсами в умовах ринково1 системи господарювання.
Методологiя економжо-еколопчно1 ощнки еколопчних i соцiальних функцiй не достатньо розроблена. Вщсутня певна ув'язка даних функцiй з реально юнуючими економiчними i соцiальними процесами. Не визначеш вщ-повiднi критерй, що виражають екологiчнi функци лiсу економiчними показ-никами. Це призводить до того, що рiзнi господарськ рiшення, якi прийма-ються, не завжди виявляються ефективними. Лiс, як споживча вартють, це носiй комплексу функцш, якi широко застосовуються в еколопчних (захис-них) i сощальних цiлях. I хоча оцiнити !х реальну вартiсть для народного гос-подарства складно, все ж таю розрахунки потрiбнi.
Важлива екологiчна функщя лiсу, як засобу працi, у сшьськогоспо-дарському виробництвi. Джерелом ефекту тут е насадження, що використо-вуються для захисту сiльськогосподарських упдь вiд ерози, пiдвищення ро-дючост грунту, як основи росту продуктивност земель, захисту рослин вiд несприятливих киматичних факторiв. Без грунтозахисних насаджень немож-ливо добитися пiдвищення продуктивност земель, як виршально1 умови ста-лого розвитку сiльського господарства, особливо у швденних районах. Висо-ка ефектившсть захисних насаджень проявляеться у засушливi роки при фун-кщонуванш системи грунтозахисних насаджень. Захиснi насадження, як засо-би працi, позитивно впливають на гiдрологiчнi i мжрокшматичш умови су-мiжних територiй, захищають сiльськогосподарськi угiддя, рiки, водоймища та пдротехшчш споруди вiд замулення i забруднення. Максимальний ефект таких насаджень, у плат захисту грун^в вщ ерози, досягаеться у комплексi з агротехшчними i гiдротехнiчними заходами, при здшсненш яких використо-вуються досягнення науки, техшки i передового досвщу.
У структурi використання лiсових ресуршв важливе мiсце припадае на сощальш функци лiсу, до яких вщносяться рекреацiйнi, санiтарно-гiгiенiчнi, культурно-естетичнi властивостi. Серед сощальних функцш люу особливо ви-дiляються рекреацiйнi ресурси (свiже повггря, фiтонциди, сонячна радiацiя, мiкроклiматичнi функци, тощо), якi впливають на вщновлення робочо1 сили, отже, на збшьшення сукупного суспiльного продукту i нащонального доходу. Для рекреаци найбiльш сприятливими е зелеш зони мiст, люи курортiв, окремi масиви вздовж берепв рiк, гiрськi лiси Карпат i Криму. 1х площа сягае бшьше як 3 млн. га. Для ощнки рекреацшних функцiй лiсу розроблеш рiзнi методичнi пiдходи, якi основаш на рентнiй i витратнiй концепщях. Основним критерiем таких оцiнок е: щна вiльного часу; витрати на вирощування лiсових насаджень рекреацiйного призначення; витрати рекреантiв; втрати вiд рекреацшно1 дегре-си лiсiв; рiвень компенсацшних витрат; споживча рента; ринкова щна вщпо-чинку, що формуеться через мехашзм запиту-пропозици, тощо.
Однак, iснуючi пiдходи економiчноl оцiнки рекреацiйних функцш ль су, на наш погляд, недостатньо обгрунтоваш. У них не врахована, зокрема, споживча вартють рекреацшних функцш люу, а також показники реального ефекту вщ !х використання, як фактора рекреаци. Споживча вартють рекре-
ацшного люу, як i iншого товару, визначаеться кшьюстю суспiльно необхщ-но! працi на його пiдтримання i полiпшення. Тому закономiрний вимiр рекре-ацiйних функцiй лiсу через сшвставлення величини приросту продукци у промисловост (соцiальнiй сферi) за рахунок росту продуктивност працi з витратами, пов'язаними з упорядженням рекреацiйного лiсу, як засобу пращ
Для економiчноl ощнки виникае потреба у визначеннi конкретного значення гранично допустимих витрат (замикаючих ощнок) на виробництво приросту еколопчних i сощальних функцш лiсу. Це завдання виршуеться на базi споживчо! вартостi ресурсу. Останне i визначае рiвень суспiльно необ-хщно! норми пращ, що складаеться, тобто виступае в якост замикаючо! ощн-ки, орiентованоl на покриття народногосподарських потреб у люових насад-женнях еколопчного i соцiального призначення, що вщтворюються в гiрших умовах зростання. У величиш замикаючих витрат нiби синтезуються результата взаемопов'язаних економiчних розрахунюв, потреба в ресурсах для да-ного планового перiоду i найбшьш ефективнi варiанти забезпечення даних потреб за рахунок розширеного виробництва.
Вщповщно до оцiнки вiдтворення i експлуатацй екологiчних i сощаль-них функцш люу замикаючi витрати виражають 1х споживчу вартiсть, що обумовлена позитивним впливом люових насаджень на ефектившсть суспшь-ного виробництва. Суспiльно необхщт витрати тут пов,язанi зi споживчими властивостями суспшьно необхiдних витрат встановлюеться щна виробництва "сощально-еколопчно! продукци". Споживча вартють И, що перевищуе замикаючi оцiнки, розглядаеться на даному еташ, як така, що не вщповщае суспiльним потребам. 1ншими словами, ресурси позбавляються споживчих вартостей, коли вщпадае в них потреба.
Викладена вище обставина свщчить про правомiрнiсть економiчноl оцiнки екологiчних i сощальних функцш люу на основi замикаючих витрат, тобто витрат, необхщних для вщновлення i вирощування лiсових насаджень, що використовуються як засоби пращ в галузях матерiального виробництва i iстотно впливають на пiдвищення його ефективность Зараз як екологiчнi, так i соцiальнi функцil лiсу в цiлому не враховуються, що не дае змогу визначити частку лiсiв у суспшьному продуктi i нащональному багатствi.
Лiси не однаковi за цшьовим призначенням, продуктивнiстю, мiсцероз-ташуванням, доступнiстю для експлуатацil. Звiдси неоднаковi i доходи вiд ви-користання люових ресурсiв, а також методи 1х економiчноl оцiнки. Об'ектом економiчноl оцiнки лiсових ресурсiв залежно вщ напрямку 1х використання е:
• земля, як головний зас1б виробництва в люовому господарств1;
• л1сов1 насадження на корен1;
• л1с, як земельне уг1ддя 1 об'ект багатощльового використання;
• насадження, як1 е продуктом природи 1 пращ;
• ресурси поб1чного 1 прижиттевого користування;
• ресурси л1сово! фауни.
Базовою одиницею економiчноl оцiнки е люова дiлянка, яка характе-ризуеться однорщшстю умов мiсцезростання та однаковими таксацшно-ль сiвничими показниками. Об'ектом економiчноl оцiнки може виступати i су-купнiсть насаджень з вiдносно близькими таксацшно^Ывничими характе-
ристиками, зокрема насадження люогосподарсько1 секци одного класу, вiку або !х групи тощо.
Економiчна оцiнка сiльськогосподарських угiдь i водоймищ (рiчок, озер, ставкiв, тощо), як входять до складу земель люового фонду, здшсню-еться на пiдставi методiв, прийнятих для ощнки земель сшьськогосподарсь-кого призначення i водойм, що знаходяться у володшт або користуваннi сiльськогосподарських i водогосподарських оргашв. Данi економiчноl оцiнки лiсiв використовуються для вирiшення таких завдань:
• вщображення цшгосп л1с1в у склад1 национального багатства крайни;
• анал1зу господарсько1 д1яльност1 лшогосподарських тдприемств 1 люокорис-тувач1в;
• обгрунтування ефектившсп л1согосподарських заходш, при люовпорядкувант;
• ведения державного лшового кадастру;
• визначення шкоди, що завдаеться л1сам пожежами, промисловими викидами та шшими факторами;
• справляння плати за тсокористування.
Земля в люовому господарствi виступае як основний заЫб виробництва, просторовий базис та джерело споживчих вартостей. Особливютю землi е те, що при правильному використанш вона не виснажуеться i постiйно приносить ефект вщповщно до И якостi. Тому щншсть люово1 землi повинна виз-начатися сумарним народногосподарським ефектом за тривалий перюд використання И потенщйно1 продуктивностi. Показниками потенщйно1 продук-тивност земель е запаси корiнних деревосташв у вiцi рубань (стиглостi) та ресурси шшо1 продукци лiсу.
Економiчна цiннiсть лiсових земель визначаеться на пiдставi крите-рiю, що вщбивае максимально можливу величину ренти, яка обумовлюеться допустимими (замикаючими оцiнками) на И прирют та iндивiдуальними зве-деними витратами на вiдтворення коршних деревостанiв з урахуванням !х якост i фактору часу, а також абсолютно: ренти. Результати ощнки використовуються для визначення частки земель люового фонду в нащональному ба-гатств^ обгрунтування доцiльностi трансформаци упдь, вщчуження земель для передачi у власшсть, для потреб промисловостi, сшьського господарства, транспорту, надання в оренду, заставу, встановлення розмiру збиткiв, що зав-даються землi нерацiональними методами використання.
Об'ектом економiчноl оцiнки еколопчних функцш е лiсовi насадження, яю використовуються у полезахисних, водоохоронних, водорегулюючих та шших цiлях. Однак, в економiчному вiдношеннi оцiнити таю функци важ-ко, тому що щ функци позбавленi матерiально-речового змюту i прямо не пiддаються обчисленню. Проте, виршення такого завдання можливе через величину !х впливу на шдвищення ефективностi працi i розвиток суспшьного виробництва. Якiснi показники при цьому переводяться у юльюсш, в основi економiчноl оцiнки лежить ефект вщ лiсокористування.
Особливе значення мають полезахисш функци лiсових насаджень. Як критерш економiчноl оцiнки приймаеться максимально можлива величина ефекту вiд впливу люових насаджень на розвиток сшьськогосподарського виробництва або запобiгання при цьому збитюв. Вказанi розрахунки проводять-
ся за умови доведення агрономiчно! люистост територп до оптимального рiвня, оскшьки ерозiйнi процеси в таких умовах не спостер^аються.
Висновки. Функцi! люу, як вiдомо, рiзноманiтнi, тому !х еколого-еко-номiчна оцiнка повинна здшснюватись за домiнуючою ознакою: землi люо-вого фонду - за ефектом вщ використання еталонних насаджень, як най-бiльш повно вiдбивають потенцшш можливостi лiсорослинних умов; лiсовi насадження експлуатацшного призначення - за ефектом вщ використання де-ревини у перюд !х оцiнки; соцiальнi i екологiчнi функцi! - за величиною ефекту вщ дi! впливу даних функцш на тдвищення ефективностi суспшьного виробництва i продуктивно! сили пращ.
УДК332.64:630*52 Ст. наук. ствроб. Ю.М. Позивайло, канд. екон. наук;
проф. А.А. Строчинський, д-р с.-г. наук - Нащональний аграрний ун-т
ОСОБЛИВОСТ1 ТА НОРМАТИВИ ГРОШОВО1 ОЦ1НКИ Л1СОВИХ ЗЕМЕЛЬ КАРПАТСЬКОГО РЕГ1ОНУ
Розглянуто особливосп методики та результати експериментальних розрахун-юв норматив1в грошово! оцшки люових земель Карпатського рейону.
Ключовi слова: Карпати, люов1 земл1, грошова оцшка, методика, нормативи.
Senior scientific employee Yu.M. Pozyvailo; prof. A.A. Strochinskiy - National agriculture University
Peculiarities and standards of Carpathians forest land monetary valuation
The peculiarities of method and experimental results of Carpathians forest land monetary valuation standards are discussed.
^ywords: Carpathians, forest land, monetary valuation, method, standards.
Запровадження грошово! ощнки лiсiв передбачено чинним "Порядком ведення державного облжу лiсiв i державного люового кадастру", затвердже-ним вщповщною постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни ще у 1995 рощ [1]. Проте на практищ положення про грошову оцiнку лiсiв досi не реалiзовано. Враховуючи незворотшсть переходу економiки Укра!ни до ринково! моделi функцiонування, потреба у запровадженш грошово! оцiнки лiсових земель у практику люового господарства е нагальною. Свiдченням зростаючо! акту-альностi проблеми е прийняття у 2003 рощ Верховною Радою Укра!ни Закону Укра!ни "Про оцiнку земель" [2], який визначае правов^ органiзацiйнi та методичш засади оцiнки землi, порядок !! здiйснення та сфери застосування матерiалiв оцiнки.
У результатi здшснених науково-дослiдних робiт у Нацiональному аграрному ушверсите^ Укра!ни опрацьовано методику нормативно! грошово! оцiнки лiсових земель, побудовану на засадах ринково! економжи з ураху-ванням сучасного стану економiчних вiдносин в Укра!нi взагалi та у лiсовому секторi зокрема.
Вщомо, що в кра!нах з ринковою економжою нормативна оцiнка люових земель здiйснюеться за формулою капп^зацй перiодичних ефектiв, запропо-
