CC BY
25
Наукрвий вкник, 2GG5, вип. 15.7
19. Heikki Granholm, Tiina Vahanen, Sari Sahlberg. Intergovernmental seminar on criteria and indicators for sustainable forest management. Background document. Helsinki, Finland, 1996. - 131 p.
20. The development of criteria and indicators for sustainable forest management// http:// www.fao.org/docrep/W4345E/w4345e0c.htm
21. naB^i^yK 0.n. KpHTepiï Ta mgHKaTopu cranoro ynpaBnÍHHH nicaMH (icropHHHÍ acneK-th)// PerioHanbHa eKOHOMka. - 2004, № 1. - C. 237 - 241.
22. Brang P., Courbaud B., Fische A., Kissling-Naf I., Pettenella D., Schonenberger W., Spork J., Grimm V. Developing indicators for the sustainable management of mountain forests using a modelling approach// Forest Policy and Economics. - 2002, №4. - C. 113-123// http:// www. el sevier. com/locate/forpol
23. Castaneda F. Criteria and indicators for sustainable forest management: international process, current status and the way ahead// http://www.fao.org.
24. Donald W. Floyd. Forest sustainability: the history, the challenge, the promise. - North Carolina: The Forest History Society, 2002. - 83 p.
25. Funston M. Criteria and indicators for sustainable forest management// http:// www.fs.fed.us/land/sustain_dev/susdev3.html
26. McDonald G.T., Lane M. B. Converging global indicators for sustainable forest management// Forest Policy and Economics. - 2004, №6. - C. 63-70// http:// www.elsevier.com/ locate/forpol
27. Prabhu R., Colfer C., Shepherd G. Criteria and indicators for sustainable forest management: new findings from CIFOR's forest management unit level research. RDFN paper 23a - Summer 1998// http:// www.odifpeg.org.uk/publications/rdfn/23/rdfn-23a.pdf
УДК[332.364+332.365]:504 Доц. А.М. Biueeuu, канд. екон. наук;
acnip. Д.Р. Яцюк - НЛТУ Украти
ЕКОСИСТЕМНИЙ П1ДХ1Д ЩОДО УПРАВЛ1ННЯ Л1САМИ УКРАШИ
Розглянуто питания законодавчого визначення методiв eKOHOMÍ4HOi оцшки земель люового комплексу та отримання додаткових еколого-екоиомiчиих ефекпв вщ екосистемного управлшня люами.
Ключов1 слова: кадастрова оцшка, економiчна оцшка люових земель, еколого-економiчний ефект.
Doc. A.M. Vichevich; doctorate D.P. Yatsjuk - NUFWT of Ukraine Ecosystem method of Ukrainian forest management
Problems of legislative definition of an economic estimation methods of the forest lands and recieving of additional economic benefits from ecosystem approach to forest Ukraine are considered management.
Keywords: Cadastral assessment, economic assessment of the forest lands, ecologi-caly economical effect.
На сучасному еташ формування мехашзм1в екосистемного управлшня люами Укра!ни не юнуе чггко визначено!, законодавчо оформлено! та затвер-джено! методики економ1чно1 оцшки люових земель. Для практично! реашза-ци принцишв сталого екосистемного керування люами Укра!ни необхщне об'еднання зусиль державних оргашв люового господарства й охорони навко-лишнього середовища, люовпорядних шдприемств i шдприемств люопромис-лового комплексу. Доцшьно встановити екоиомiчио та еколопчно обгрунто-ваиi частки шдприемництва в iитересах збалансованого лiсокористуваиия, за-безпечити пiдтримку здатиостi лiсiв виконувати ресурсиi, соцiальиi й еколо-пчт функци.
2. Лiсoвa пoлiтикa у ^текст eкoлoгiзaщï екoнoмiки
109
Змiна пiдходiв до лiсокористування, цiлеспрямоване регулювання ль сових екосистем вимагають перегляду принцишв iнформацiйного забезпе-чення лiсового господарства, розширення його змiсту, розроблення методологи еколого-економiчноl оцiнки природних екосистем. Ц принципи можуть бути ре^зоваш на базi геоiнформацiйнних систем (Г1С). Використання Г1С-технологiй дае змогу оперативно одержувати шформащю у виглядi топогра-фiчних карт, дiаграм i таблиць з лiсотаксацiйними, еколого-економiчними й шшими показниками. Вони в найбшьш повнiй формi дають змогу моделюва-ти лiсову екосистему i як найважливший компонент бiосфери, i як об'ект господарсько! дiяльностi людини. Майбутне екосистемного керування люа-ми, на думку багатьох учених Укра!ни, полягае у здшсненш кадастрово! оцiнки земль З позици кадастрово! оцiнки, лю можна розглядати: - з одного боку, як природне явище (коли лю е екологiчною системою, що складаеться з окремих компонентiв, як взаемодiють як мiж собою, так i з навколишнiм се-редовищем i суспiльством шляхом обмiну речовин i потокiв енергп), з шшо-го - як елемент економiчноl сфери (коли лiс являе собою джерело рiзних ви-дiв природних благ, включаючи: лiсовi ресурси (деревш i недеревнi, люово1 фауни, грунлв тощо) i природнi умови, що представлеш у формi суспiльно корисних функщй (середовищетвiрних i соцiальних). К^м того, лiс модна розглядати як об'ект правового регулювання, коли вш е сукупшстю компо-нентiв, для кожного з яких встановлеш обов'язковi правила !х використання й охорони.
Поряд iз наведеною диференцiацiею люових благ можна здiйснювати класифiкацiю за окремими компонентами люу як екосистеми (пов^я в лiсi, лiсова рослиншсть, вода - рiчковий стiк, лiсовi грунти, лiсова фауна), а також за видами взаемоди лiсових екосистем iз зовнiшнiми бiотичними, абютични-ми й антропогенними чинниками. У прикладному плат (вщповщно до термь нологи Лiсового кодексу Украши) лiс як об'ект кадастрово1 оцiнки розгля-даеться у виглядi лiсових (покритих i непокритих лiсовою рослиннiстю) i не-лiсових земель, що входять у люовий фонд. Поняття "кадастрова ощнка" сто-совно лiсового фонду мютиться у Лiсовому кодексi Украши; але роз'яснення цього термiна у закош вiдсутне. В одному з докуменлв комiтету лiсового господарства Украши шд кадастровою оцiнкою земель лiсового фонду розу-мiють "... норматив, що виражае в грошовш формi корисшсть дшянки...". Так само мiститься поняття "економiчна оцiнка лiсiв" i вказуеться, що "... методика економiчноl ощнки лiсiв визначаеться державним органом керування люовим господарством". На жаль, така методика на цей час вщсутня. Також немае i чгткого визначення кадастрово1 оцiнки, яка багатьма вченими прирiв-нюеться до економiчноl [1]. На нашу думку, врахування тшьки економiчного чинника е недостатшм i тако1 само1 думки дотримуеться i видатний росшсь-кий вчений Ю.В. Лебедев [2].
У науковш лiтературi для комплексно: оцiнки лiсiв розглядаються поняття еколого-економiчноl ощнки i навiть еколого-соцiально-економiчноl. 1х змют вiдповiдае згаданим вище поняттям кадастровое' й економiчноl оцiнки лiсiв. Базою вихщних даних для кадастрово1 ощнки лiсiв е сукупнiсть нату-
110
Еколопзащя економпки як iнструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища
Науковий iticiiiiK, 2005, вип. 15.7
ральних показникiв лiсових благ i ïx економiчних еквiвалентiв. Натуральнi показники включають кiлькiснi вимiрники (кубометри, тонни й ш.), що сто-суеться яюсних параметрiв, то вони важко шддаються кiлькiснiй оцiнцi i виз-начаються у балах, класах, коефiцiентаx тощо. Для узагальненого пiдxоду до ощнки люових ресурсiв як унiфiкований показник люових екосистем остан-нiм часом розглядаеться кшьюсть зв'язаного вуглецю.
Важливим видом люових ресурсiв е лiсовi грунти. Суть ïx оцiнки по-лягае у визначеннi потенцiйноï здатност зберiгати грунтову родючiсть i вщ-новлювати вилучену бiомасу. Натуральнi показники функщй, що формують середовище лiсiв, характеризують лiс: по-перше, як фiзичне тiло з бюметрич-ними параметрами (поверхш стовбурiв i крон дерев, xвоï i листя, ïx шорстюсть, яруснiть i повнота деревостанiв, клас бонiтету, тип люонасад-ження й ш.) i, по-друге, як живий оргашзм зi своïми фiзiологiчними, бiоxiмiч-ними i бiофiзичними процесами (внутршньовидов^ мiжвидовi вiдносини, фотосинтез i ш.). Натуральнi показники соцiальниx функцiй лiсiв характеризують лiсовi ландшафти на люогосподарськш i лiсопарковiй частинах зеле-них зон, мiськi лiси. Вони мютять данi про припустимi i ютотт рекреацiйнi навантаження, що ютзуе здатностi i фiтонцидностi лiсовоï рослинност^ есте-тичноï привабливостi рiзниx люових ландшафтiв. Сукупнiсть економiчниx еквiвалентiв натуральних показникiв лiсовиx благ впливае на ринковi оцiнки, ренту, витрати, альтернативну (втрачену) вигоду i загальну економiчну вар-тiсть. Загальна схема формування економiчниx еквiвалентiв рiзниx видiв ль сових благ проводиться вiдповiдно до юнуючих розмiрiв лiсовиx такс за оди-ницю ресурсу чи плошд лiсу.
Оцiнка лiсовиx грунтiв як одного з видiв ресурсiв лiсiв виконуеться з облiком ïx потенцшно1" природно1' продуктивностi, якiй вiдповiдають запаси деревини у стиглих еталонних насадженнях, утвореш корiнними деревними породами, найбшьш вщповщними лiсорослинним умовам оцiнюваноï дшянки.
Ощнка середовищетвiрниx функцiй лiсiв здшснюеться вiдповiдно до ïx потенцiйноï бiологiчноï продуктивностi за весь перiод юнування люонасад-жень (наприклад, за оберт рубання для експлуатацшних лiсiв). Величина ощнки грунтуеться на розмiраx витрат, що замщають, тобто витрат на ство-рення теxнiчниx чи бюлопчних систем, за своïм ефектом рiвнозначниx лiсам i не призводять до витрати шших природних ресурсiв чи до попршення нав-колишнього природного середовища.
Оцiнка сощальних функцiй лiсiв проводиться вiдповiдно до ïx ютотно-го стану, виходячи з цiни мвiльного часу", що грунтуеться на наданш вщпочин-ку в лiсi (вiдновлення фiзичниx i нагромадження творчих сил людини), для збшьшення ресурсiв живоï працi у сферi суспiльного виробництва. Економiчнi е^валенти для натуральних якiсниx показникiв, що важко шддаються кшь-кiснiй ощнщ, деяких середовищетвiрниx (iнформацiйниx) i сощальних (вихов-но-освiтнix, естетичних) функцiй лiсiв грунтуються на системi спецiальниx ко-ментарiв чи бальних шкал ощнок, формованих групами фаxiвцiв.
Пiд показником кадастровоï оцiнки лiсiв Ю.В. Лебедев розумiе величину довгострокового господарського ефекту вщ усix лiсовиx благ, що утво-
2. Лiсова полггика у KOHTeKCTi еколотаци економiки
111
рюються за тривалий перiод внаслiдок продуктивно! роботи люонасаджень i загального бiогеоценотичного процесу з урахуванням дисконтування грошо-вих величин, динамжи лiсотвiрного процесу i характеру лiсокористування. Дисконтування величин майбутшх економiчних ефектiв лiсу виконуеться за допомогою коефiцiентiв дисконтування (що залежать, своею чергою, вiд ставки дисконту). Первинною облiково-оцiнною одиницею лiсiв е 1 га люово! площi, який мютить характеристики, що дають змогу одержати економiчну оцiнку кожного люотаксацшного видiлу, а пiдсумовування видiлених ощнок забезпечуе оцiнку будь-яких лiсових об'екпв бiльш високого рiвня (кварталу, люопарку, лiсництва, лiсгоспу, району, мiста, област^ регiону).
Пiд час кадастрово! оцшки люових земель, не покритих люом, врахо-вуеться корiнний тип люу на данiй дiлянцi. Оцiнка нелюових земель у складi лiсового фонду (ршля, косовицi, пасовища) здiйснюеться за методиками, прийнятими у сшьському господарств^ оцiнка земель садиб, водойм, болгг -за вiдповiднимими галузевими методиками. За вщсутност таких методик ощнка деяких категорш нелiсових земель люового фонду (косовиць, болiт, водойм) може бути проведена за рекомендащями Ю.В. Лебедева [2]. Залежно вiд цшей, оцiнцi пiдлягае лiс як еколопчна система чи !! компоненти: лiсовi ресурси, лiсовi грунти, середовищетвiрнi i соцiальнi функцi!.
Структура побудови кадастрово! оцшки лiсiв вiдповiдае подiлу !х на групи, категорi! захищеностi, дшянки лiсу, що мають рiзнi режими охорони, на види не покритих люовою рослиншстю лiсових земель i нелiсових земель лiсового фонду.
Пщ час кадастрово! оцiнки лiсiв, на нашу думку, необхщно враховува-ти не тшьки !х ресурсний потенщал, але i частину середовищетвiрних фун-кцiй, властивих всiй територi! лiсiв. Викладенi принципи формування бази даних для комплексно! оцшки лiсiв необхщно використовувати при розробцi правових i нормативних актiв (лiсових статутiв, положень про ставки лiсових податей i орендно! плати, про кадастрову ощнку лiсiв, розмiрах плат пiд час переведення люових земель у нелiсовi i при !х вилученнi [3-4].
Лггература
1. Л1совий кодекс Укра!ни.
2. Лебедев Ю.В. Эколого-экономическая оценка лесов Урала. - Екатеринбург, 1998. -
214 с.
3. Гамбурцев А.Г. Концепция мониторинга природно-технических систем// Геоэкология. - 1994, № 4. - С. 12-19.
4. Осипов В.И. Геоэкология - междисциплинарная наука об экологических проблемах геосфер// Геоэкология. - 1993, № 1. - С. 4-18.
5. Рагозин А.Л. Основные подходы к организации мониторинга природно-технических систем с целью снижения ущерба от природных и техно-природных катастроф// Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. - М.: ВИНИТИ, 1993. - С. 42-50 с.
112
Еколопзащя економши як шструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища
