CC BY
69
УДК 630*9 Доц. П.В. Кравець, канд. с.-г. наук;
доц. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук -НАУ
КРИТЕРП ТА 1НДИКАТОРИ СТАЛОГО УПРАВЛ1ННЯ Л1САМИ
УКРАШИ
Розгдядаеться проект критерив та шдикатс^в для управлiння лiсами в Укрщш. Пiдготовлений принцип дн для процесу оценки iнформативного списку i^HKaTopÎB
Doc. P. V. Kravets; doc. P.I. Lakyda - National Agrarian University Criteria and indicators for sustainable forest management in Ukraine
The draft of criteria and indicators for sustainable forest management in Ukraine is developed and discussed. Guide for evaluation process of non-excessive and informative list of indicators are prepared.
Розумшня того факту, що лк - це еколопчний каркас природних лан-дшафпв, основний стабшзуючий елемент ïхнього сталого розвитку, е одним i3 основоположних принцишв iснування людства у XXI ст. i в юнцевому шд-сумку, вирiшальною складовою стратеги еколопчного виживання.
Результати конференцл в Рю (1992) засвiдчили, що виршення гло-бальних проблем неможливе без 1хнього розв'язку на нацiональному рiвнi, а успiх можливий тiльки на основi мiжнародного спiвробiтництва з метою до-сягнення конкретних цшей:
• опташзацн нацiональноï екологiчноï та люово!' полiтики;
• сприяння мiжнародним процесам збереження лiсiв та сталого управлшня лесами;
• стеження розвитку в напрямку збереження лiсiв i сталого управлшня люами
на локальному, регюнальному, нацiональному та глобальному рiвнях.
У роздiлi 11.22 [b] Порядку денного на XXI ст. наголошуеться, що урядам за тдтримки приватного сектору, наукових установ, неурядових ор-ганiзацiй необхвдно здiйснити розробку науково обфунтованих критерiïв i керiвних вказшок в галузi рацiонального використання, збереження i забезпе-чення сталого освоения вах видiв лiсiв [4]. Це означае, що перед крашами постало завдання з виявлення i впровадження у дiю таких критерiïв, а разом з ними i кшьккних iндикаторiв, щоб з ïх допомогою мати змогу ощнювати прогрес в напрямi слiдувания принципам сталого розвитку.
Конференщя в Рiо дала потужний поштовх низцi мiжнародних проце-сш та iнiцiатив щодо розробки та визнання единих мiжнародних пiдходiв сто-совно лiсiв, розумiния, що маеться на увазi пiд "сталим управлшням лiсiв" та загального уявлення та оцшки рiвия просування окремих держав до нього через розробку системи критерив та шдикатор1в. Серед принаймш 9-ти проце-с1в, на увагу заслуговуе так званий Гельсшський процес, що започаткований пiд епдою конференцiï мiнiстрiв iз захисту лк1в в Gвропi (Гельсiнкi, 1993), зорiентований власне на бореальнi й помiрнi лiси бвропи [7].
Промiжним етапом на шляху до запровадження вiдповiдних критерiïв та iндикаторiв у систему лiсоуправлiния стала третя конференидя мiнiстрiв iз захисту лiсiв в Gвропi (Лiсабон, 1998). Резолющею L2 - "Пан-европейськi критерiï, iндикатори та керiвнi принципи сталого управлшня лками", на якiй
були прийняп шiсть критерiíв сталого управлшня лiсами та схваленi вщпо-вщш iндикатори як основа для шформування на мiжнародному рiвнi й роз-витку нацiональних iндикаторiв. Окрiм цього сторони, що пiдписали дану резолюцию також взяли зобов'язання продовжити впровадження, безперервно переглядати й удосконалювати вiдповiднi iндикатори [8].
Украша, беручи участь в Гельсiнському процесс схвалила пан-евро-пейський перелiк критерш та iцдикаторiв в Лiсабонi [5]. Декларуючи при цьому, що "важливим завданням iцтеграцií е узгодження нащональних аспек-тiв лiсового господарства з мiжнародними..." [5, ст. 13], вона залишаеться однiею з небагатьох краш бвропи, яка не мае власного розглянутого та офь цiйно схваленого списку критерiíв та iндикаторiв вмонтованого у систему т-соуправлiнця, зокрема облшу лiсiв.
Не мае потреби доводити актуальнiсть i нагальнiсть такого кроку. Необидно зважити тiльки на стратегда iнтеграцií Украши до бвропейського Союзу, а отже i завдання, якi звiдси випливають - гармошзащя й адаптащя законодавства до загальноевропейського.
Перший досвiд розробки i впровадження системи критерив та iцдика-торш сталого управлiнця лiсами iнших краш дозволяе сформулювати такi ви-моги до не1.
1. Система повинна стати документом нащонального рiвня, розробле-ним з метою координацц дiй у системi управлiнця лками та ведения лiсового господарства i сумiжних секторш задля забезпечення базових умов реалiзацií рiшень Конференцií ООН з навколишнього середовища та розвитку, резолю-цií III конференцií мiнiстрiв iз захисту лiсiв в бврош, Концепцií сталого розвитку Украши.
2. Система мусить бути науково обфунтованою, простою i зрозумь лою, вщповщати нацiональним традищям, екологiчнiй та лковш полiтицi.
3. Система повинна мктити як екологiчнi, так i соцiальнi та екологiчнi критерц, якi у сукупностi мають визначати однакову значимiсть екологiчноí, соцiальноí та економiчноí складових лiсовоí полiтики.
4. Система управлшня лками мусить оркнтуватись не на господарсь-ко-сировинний рiвень, а передбачати управлiнця лiсами на екосистемному рiвнi, де враховуеться важливкть усiх складових екологiчноí системи.
5. Просторова система критерив та iндикаторiв, з одного боку, повинна вщповвдати адмшктративному подiлу як реальному базису управлшня i структурi формування основних iнформацiйних потоюв, а з шшого - природ-ним межам визначено!' схеми районування.
6. Ввдбраш критери та iцдикатори системи повинш бути робочим iнструментом управлiнця лками, який би постiйно удосконалювався, а також мехашзмом контролю i впливу на систему сталого управлiнця лками.
7. Очевидно, що система критерив та шдикаторш мае застосовуватися до уах лiсiв, незалежно вiд íхньоí вiдомчоí приналежносп чи форм власност!
Окрiм загальних, до iндикаторiв мають бути викладеш своí власнi ви-
моги.
1. 1ндикатори мають бути ч!тко роздалеш на первиннi, як! ощнюються або вишрюються безпосередньо, та вторинш - ощнки критерию.
2. 1ндикатори для ощнки критерив треба шдбирати з урахуванням можливостей наявних шформащйних потоюв у лковому господарств^ Мо-жуть включатись ! так!, облш за якими на национальному ршш у даний час не ведеться, однак як! викликатимуть значний интерес у майбутньому.
3. 1ндикатори повинш бути практичними, тобто:
• прямо або опосередковано визначати величини, яю представляють тзнаваль-
ний чи господарський штерес у рамках системи критерия;
• з прийнятними витратами для 1хнього визначення в натурц
• припускати змiстовне узагальнення для основних просторових рiвнiв.
4. 1ндикатори мусять, як правило, кшьккно визначатися за прийняти-ми шкалами вишрювань.
5. Перелшу шдикатор!в повинш бути властив! часова сумкнкть та наступнкть.
6. Виб!р перел^у шдикатор!в мае враховувати характер взаемодп индикаторов (синергетичний, нейтральний, конкурентний) та "вагу" кожного з них у систем! 1хнього впливу на критерий.
Широке вживання таких термшв як "стале управлшня лками", "критерий" та "!цдикатор" спонукае до пошуку прозорого ! головне единого тлу-мачення змкту цих термшв. Проведений анал!з iснуючоí термшологп в рамках м!жнародних шшдатив дозволив запропонувати наступш визначення.
Стале управлшня лiсами - управлшня лками ! використання лкових упдь, яке здатне забезпечувати формування та функцюнування механизму шд-тримки стабшьного розвитку екосистем лку та ландшафту в щлому, його биологичного р!зномашття, продуктивности, здатносп до в!дновленця, життездат-носп та спроможносп виконання ними як у даний час, так ! в майбутньому еколопчних, економ!чних, сощальних та шших функщй на мкцевому, национальному ! глобальному ршнях, на науково обгрунтованих засадах.
Критерш - стратепчний напрям практичноí даяльносп щодо втшення принципов сталого розвитку.
Критерц сталого управлшня лками реал!зуються у систем! управлшня лками та використовуються на ршш практичного ведення лкового господар-ства, а також можуть контролюватися за допомогою вщповвдних шдикаторш сталого управлшня лками. Кожен критерий може бути охарактеризований за сукупнктю в!дповщних шдикаторш.
1ндикатор - юльккна та яккна характеристика критерда сталого управлшня лками. Сукупнкть шдикаторш дозволяе оцшювати, анагоувати та прогнозувати напрямок змш в управлшш лками, що вщповдають конкретному критерию.
Теза про р!вну значимкть екологично!, соцiальноí та економiчноí скла-дових лiсовоí пол!тики вимагатиме удосконалення iснуючоí системи шфор-мацшного забезпечення лкоуправлшня !з перенесенням акценпв з госпо-дарсько-сировинноí на еколого-сощальну функци. При цьому одним з най-важливших питань е формування информативного, не надлишкового ! змк-
товного пеpелiкy iндикaтоpiв, якi мають вщповщати як пaн-eвpопейськiй стpaтегiï, так i вpaxовyвaти вiдмiнностi лiсового господapствa У^аши.
Що стосyeться кpитеpiïв, то меxaнiзм ïx фоpмyвaния е достатньо ^о-зоpим вpaxовyючи вже взяти paнiше зобов'язання (шсть пaн-eвpопейськиx кpитеpiïв) та доповнення ïx тими кpитеpiями, ят вiдобpaжaють особливостi лiсового господapствa ^аши. Вказаний пiдxiд до pозpобки списку ^m^pife пpaктикyeться в iншиx ^arnax [3, 6], в тому чи^ з детaлiзaцieю кpитеpiïв на pегiонaльномy piвнi [9].
Якщо питання вибоpy пpидaтного списку кpитеpiïв для У^аши обго-воpювaвся paнiше [1, 2], i з певними уточненнями може бути взятий за основу, то фоpмyвaння списку iндикaтоpiв шдлягае детальному i pетельномy оп-paцювaнню.
На даний час немае методично виваженого та единого пiдxодy щодо фоpмyвaния списку iндикaтоpiв зважаючи на pяд обставин. Це й ввдсутшсть фоpмaлiзовaноï системи опису кpитеpiïв, як об'екту ощнювання; нaявнiсть piзниx шкал вимipювaння; подiл iндикaтоpiв на пеpвиннi й втоpиннi; можли-вiсть xapaктеp взаемодп iидикaтоpiв; piзний внесок ("вага") в ощнюванш ^и-теpiïв iндикaтоpaми тощо.
Зважаючи на вкaзaнi недолши й пошиpения пpaктики експеpтного ощнювання як одного з дieвиx iнстpyментiв pеaлiзaцiï пpинципiв пpозоpостi i демокpaтiï, пpиxодимо до висновку пpо доцiльнiсть застосування методики експеpтноï ощнки iндикaтоpiв, що була зaпpопоновaнa за шдсумками пеpшоï зyстpiчi наглядово!' ^упи конфеpенцiï мiнiстpiв зi зaxистy лiсiв в Gвpопi (Тpieсенбеpг, 2001) з певними коpективaми.
На початковому еташ пpопонyeться оцшювати якомога повний ^6íp iндикaтоpiв сталого yпpaвлiния лiсaми. ^и цьому оцiнювaния здiйснюeться за п'ятибальною шкалою в нaстyпниx позицiяx:
Bidnoeidmcmb мiжнароднiй практищ. Iндикaтоpи повиннi: задоволь-няти кpитеpiй (бути якомога ткно пов'язаними з ним); фоpмyвaти стpaтегiчнi нaпpями лiсовоï полиики; безпосеpедньо викоpистовyвaтися в мiжнapодниx пpоцесax та iнiцiaтивax.
Зрозумтсть. Iидикaтоpи мають бути: пpостими для pозyмiния; здат-ними пеpедaвaти науковий змiст у зpозyмiлiй фоpмi; пpостими для основниx пpоцедyp ïxньоï оцшки; задовольняти iнфоpмaцiйнi потpеби ш^окого кола гpомaдськостi.
Доступтсть даних. Доступшсть дaниx означае: нaявнiсть бyдь-якиx юpидичниx обмежень щодо отpимaния данж; платшсть в одеpжaннi данж; низька яшсть чи теxнiчнi недолiки в одеpжaннi данж; незaдовiльнa пеpiодич-нiсть оновлення дaниx.
Економiчна доцтьтсть. Пеpевaгa мае надаватися тим iидикaтоpaм, якi забезпечують необxiдиy iнфоpмaцiю з найменшими вифатами та пpий-нятною точнiстю.
Надштсть. Позицк нaдiйностi пеpедбaчae: вpaxyвaния piвня гapмонi-зaцiï лiсовоï статистики та системи облжу лiсiв з пaн-eвpопейською; вipогiд-нiсть вимipiв (поxибкa ^и здiйсненнi вибipки, пеpiодичнiсть оцiнок, пpяме
та опосередковане ощнювання); рiвень науково!' та аналиично'' основи для вимiру iндикатора.
Ранжування iндикаторiв за пiдсумками експертного ощнювання з по-дальшою апробацieю iндикаторiв, якi отримали найвищий рейтинг на нащ-ональному рiвнi як раз i дозволяе сподiватися на формування не надмiрного списку iндикаторiв позбавленого суб'ективiзму й упередженостi зi сторони розробнишв чи !'х опонентiв. Широке обговорення та дискусiя е запорукою суспiльного консенсусу зi стратегiчних питань розвитку держави в напрямi реалiзацií принципiв сталого розвитку.
З метою обговорення и проведения експертного ощнювання за вказа-ною методикою, нижче наведено варiант списку критерiíв та iндикаторiв сталого управлiння лками Укра'ни, пiдготовлений кафедрою лiсового менеджменту НАУ у спiвробiтництвi з Лковим проектом Мiжнародного iнституту прикладного системного аналiзу (Австр1я), i направлений провiдним науко-вим установам Укра'ни.
Критерш 1. Шдвпщення продуктивное^ .'пс1в, Ухнього внеску в глобальний вуглецевий баланс та збереження продуктивного потенщалу лкових земель
Стратегiчнi цiлi критерда:
• створення системи довгостроково! оцшки лiсогосподарськоí дiяльностi щодо пiдвищення продуктивноси лiсiв завдяки бiльш повному використанню по-тенцiйних можливостей природноклiматичних умов, формування оптимально!' породно!' та вшово! структури лгав;
• ощнка обсяпв депонування вуглецю та внеску лгав у стабшзащю вмiсту в атмосферi вуглекислого газу, iнших парникових газiв антропогенного поход-ження;
• надання шформацп державним структурам та громадськоси про наявнiсть лiсових ресурсiв, придатних для користування з метою задоволення потреб суспiльства.
Ключовi елементи критерда:
• динамша вкритих лiсовою рослинтстю земель е об'ективною характеристикою тенденцш у землекористуваннi та яюсних змiн лiсокористування;
• динамiка бюлопчно!' продуктивностi насаджень i якiсна складова породно!' та вшово! структури лгав характеризуе збалансоватсть лiсового господарства в частит посилення продукувально! та вуглецеводепонувально! функцп лiсiв. 1ндикатори:
1.1. Площа лiсових земель.
1.2. Площа вкритих лковою рослиннiстю земель, всього, в тому числг
• за трупами порщ;
• за групами вшу;
• за типами умов мюцезростання.
1.3. Площа лiсiв, можливих для експлуатацп, всього, в тому числг
• за групами порiд;
• за групами вшу.
1.4. Загальний запас насаджень, всього, в тому числг
• за групами порщ;
• за групами вшу.
1.5. Зaгaльний зaпaс нaсaджень, можливиx для експлyaтaцiï, всього, в тому числг
• за грyпaми порщ;
• за грyпaми вiкy.
1.6. Сеpедиiй клaс бонiтетy, в тому числг
• за грyпaми порщ;
• за грyпaми вiкy.
1.7. Сеpедня повнотa, в тому числг
• за грyпaми порiд;
• за грyпaми вiкy.
1.8. С^овинт 6a3a пiдсочyвaния.
1.9. Зaпaси pесypсiв побiчного коpистyвaния (3a винятком лiкapськиx pослин).
1.10. Зaпaси дpyгоpядниx лковж pесypсiв.
1.11. Зaпaси лiкapськиx pослин.
1.12. Kiлькiсть мисливськиx копитниx твapин.
1.13. Iншi pесypси твapинного свиу.
1.14. Фiтомaсa нaсaджень, всього, в тому числг
• за грyпaми порiд;
• за грyпaми вшу.
1.14.1. Фiтомaсa нaдземноï чaстини нaсaджень, всього, у тому числi:
• за грyпaми порiд;
• за грyпaми вiкy.
1.15. Обсяг нaкопиченого в нaсaдженияx вуглецю, всього, в тому чи^ 3a гpyпaми rop^.
1.15.1. Kiлькiсть вуглецю нaкопиченого в нaдземнiй чaстинi нaсaд-жень, всього, в т. ч. 3a ^упши rop^.
Критерiй 2. Пщтримка бюлоочноТ стiйкостi та життeздатностi лшв
Стpaтегiчнi цiлi кpитеpiю:
• оцiнкa впливу антропогенних i природних фактс^в, яю здiйснюють негатив-ний вплив на люи, оцiнкa тенденцiй та мaсштaбiв такого впливу на стан люш;
• розроблення стратеги мiнiмiзaцïí збитюв, завданих повiтряними забруднюва-чами рiзного походження;
• оцiнкa ефективностi ведения люового господарства щодо пiдтримки прий-нятного сaнiтaрного стану i стабшьного фyнкцiонyвaння лiсових екосистем. Kлючовi елементи ^m^pro:
• динaмiкa площ лгав, що загинули або втратили бюлопчну стiйкiсть пiд впливом несприятливих фaкторiв;
• динaмiкa надходження повiтряних полютанив (зaбрyднювaчiв) у лiси;
• планування зaходiв iз попередження несприятливого впливу природних i антропогенних фактс^в на люи.
Iидикaтоpи:
2.1. Зaгaльнa площa зaгиблиx лiсiв yнaслiдок неспpиятливиx бютич-ниx фaктоpiв.
2.1.1 Плошд лiсiв, що зaгинyли вiд шкщнитв i xвоpоб.
2.1.2 Плошa лiсiв, що зaгинyли вiд дикиx твapин.
2.2. Площа забур'янших лк!в.
2.3. Площа ушкоджених або загиблих лк!в унаслвдок несприятливих абютичних фактор!в та небезпечних ситуаций.
2.3.1. Площа лк!в, ушкоджених або загиблих внаслщок пожеж.
2.3.2. Площа лк!в, що загинули в!д промислових викид!в.
2.3.3. Площа ушкоджених або загиблих лкш внаслщок вировашв, зсу-вив, сшгопадш, повеней та шших несприятливих клшатичних факторов.
2.4. Кшьккть втраченоí деревини внаслщок несприятливих бютичних ! абютичних факторов та небезпечних ситуаций.
2.5. Площа лк!в, забруднених радюнуклщами.
2.6. Площа рекреацшних лкш IV - V ступеня дигреси.
2.7. Шдльнкть викид!в основних забруднювач!в на одиницю илощд вкритих лковою рослиннктю земель (8, К, важт метали).
2.8. Середшй клас дефол!ацц.
2.9. Середшй клас дихромацп.
Критерш 3. Пщтримка та стимулювання продуктивних функцш лшв
Стратепчна цшь критерию:
• ощнка дотримання вимог щодо безперервного i невиснажливого користуван-ня лiсовими ресурсами.
Ключов! елементи критерда:
• збалансованiсть середнього приросту та обсягу заготовлено!' деревини;
• вилучення тк! частини деревних та недеревних ресурсiв люу, яка не переш-коджае збереженню та пiдтримцi природно! здатностi лiсiв до поновлення сво!х функцiй.
1цдикатори:
3.1. Розрахункова лкосжа, всього, в тому числ! за групами порвд.
3.2. ЛМт лкоачного фонду.
3.3. Фактичний обсяг загопвл! деревини в!д рубок головного користу-вання, всього, в тому числ! за групами порвд.
3.4. Плановий обсяг деревини в!д рубок догляду за лком.
3.5. Фактичний обсяг деревини в!д рубок догляду за лком.
3.6. Плановий обсяг деревини в!д саштарних рубок.
3.7. Фактичний обсяг деревини в!д саштарних рубок.
3.8. Плановий обсяг деревини в!д лковщновних рубок.
3.9. Фактичний обсяг деревини в!д лковвдновних рубок.
3.10. Плошд насаджень, що призначеш для загопвл! живиц!.
3.11. Фактичний обсяг загопвл! живиц!.
3.12. Л!мгг загопвл! ресурав поб!чного користування (за винятком ль карських рослин).
3.13. Фактичний обсяг заготшл! ресурсов поб!чного користування.
3.14. Л!м!т загопвл! другорядних лкових ресурав.
3.15. Фактичний обсяг заготшл! другорядних лкових ресурсов.
3.16. Лими загопвл! лшарських рослин.
3.17. Фактичний обсяг заготшл! лшарських рослин.
3.18. Л1шт заготiвлi мисливських копитних тварин.
3.19. Фактичний обсяг заготiвлi мисливських копитних тварин.
3.20. Л1шт заготiвлi iнших ресурсов тваринного свiту.
3.21. Фактичний обсяг заготам iнших ресурав тваринного свiту.
Критерш 4. Збереження та пщтримка захисних функций ..иав
Стратегiчнi цiлi критерда:
• збереження грунтiв лiсового фонду, попередження руйнування грунтового покриву, родючостi грунтiв, íxньоí деградацп;
• посилення захисних функцш лiсiв (водооxороннi, протиерозiйнi) та позитивного впливу на прилеглi територп;
• посилення ролi лiсiв як фактора тдтримки сприятливих параметрiв вщпо-чинку та оздоровлення людини.
Ключовi елементи критерiю:
• управлшня лiсами з переважно грунтозахисними, водоохоронними, шшими захисними, санiтарно-гiгiенiчними та оздоровчими функщями, з урахуванням значущостi íxньоí еколопчно!, сощально! та середовищеутворювально! ролц
• забезпечення рiвномiрного водного стоку протягом року, збереження прийнятно! якостi води, пiдтримка балансу мiнеральниx i органiчниx речо-вин, захист водного середовища iснування люово! флори та фауни. 1ндикатори:
4.1. Площа лкових земель, що виконують переважно фунгозахисш функцл.
4.2. Площа лiсових земель, що виконують переважно водоохоронш функцл.
4.3. Площа лiсових земель, що виконують переважно саштарно-гь гiенiчнi, оздоровчi та рекреацiйнi функцií.
4.4. Площа лкових земель природно-заповщного фонду.
Критерш 5. Наближення структури ландшафтов до природних, здатних забезпечувати збалансоване природокористування та еколопчну стабшьшсть навколишнього середовища населених територш
Стратегiчнi цiлi критерда:
• оцiнка рiвня вiдповiдностi структури ландшафив парадигмi сталого управлшня лiсами;
• попередження процесiв деградацп природних ландшафтiв шляхом регулю-вання структури ландшафтiв i режимiв управлшня ними.
Ключовi елементи критерiю:
• формування ефективно! системи управлiння лками на ландшафтнiй основi з використанням Г1С-технологш;
• формування природно-географiчного та зонального базису шформацшних потокiв щодо землекористування.
1ндикатори:
5.1. Частка лкш у природному ландшафт! вiд 11 екологiчного оптимуму.
5.2. Площа лю!в у природному ландшафтi.
5.3. Частка деградованих лкш у природному ландшафта.
5.4. Просторова структура лкш (лкових масивiв):
• розмiр;
• форма;
• iндекс компaктностi.
S.S. 4aCT^ лiсiв тa iншиx лiсовкpитиx площ у зaгaльнiй плошi шселе-нж пyнктiв.
Критерiй б. Збереження бютичного рiзноманiття лкових екосистем
Стpaтегiчнi цш кpитеpiю:
• збереження середовища юнування видiв тварин i рослин в '!хтх природних ареалах;
• пiдтримкa складу i структури люового фонду (породне рiзномaнiття, вш, по-ходження, змша порщ), що забезпечуе збереження життездатних i самовщ-творювальних попyляцiй i видiв;
• забезпечення збереження генетичних ресурав лiсових екосистем;
• забезпечення функщонально! оргaнiзaцïí лiсового фонду. Kлючовi елементи кpитеpiю:
• оцiнкa частки лгав, що зайняп пaнiвними породами в розрiзi 1хнього поход-ження, як показник бiотичного рiзномaнiття на екосистемному рiвнi;
• збереження бютичного рiзномaнiття за рахунок оптимiзaцïí вшово! та породно! структури лгав;
• оцшка ефективностi лiсогосподaрськоï д1яльноси в чaстинi збереження рщюс-них i таких, що перебувають пщ загрозою знищення, видiв тварин i рослин;
• оцшка ефективносп ведення лiсового господарства в експлyaтaцiйних люах як таких, що зазнають найбшьшого антропогенного впливу. Iидикaтоpи:
б. 1. Плошд лiсiв, що ^готчет для збеpежения генетичного piзномa-
шття.
6.2. Kiлькiсть лiсовиx видiв pослин, зaнесениx до Чеpвоноï Kниги.
6.3. Kiлькiсть лiсовиx видiв твapин, зaнесениx до Чеpвоноï Kниги.
6.4. Юльккть лiсовиx pослинниx yгpyповaнь, зaнесениx до Зелено!' ^иги Укpaïни.
6.5. Площд сосновиx лiсiв у pозpiзi ^уп вiкy всього, в т.ч. зa:
• походженням (штyчнi та природт);
• будовою (одновiковi та рiзновiковi);
• змiшyвaнням (чистi та мшат).
6.6. Плошa смеpековиx лiсiв у pозpiзi гpyп вiкy всього, в т.ч. зa:
• походженням (штучт та природнi);
• будовою (одновiковi та рiзновiковi);
• змiшyвaнням (чисп та мiшaнi).
6.7. Плошa дубовик лiсiв (дyбa високостовбypного) у pозpiзi гpyп вiкy всього, в т.ч. зa:
• походженням (штyчнi та природт);
• будовою (одновiковi та рiзновiковi);
• змiшyвaнням (чистi та мшат).
6.8. Плошa бyковиx лiсiв у pозpiзi гpyп вiкy всього, в т.ч. зa:
• походженням (штучт та природт);
• будовою (одновiковi та рiзновiковi);
• змiшyвaнням (чистi та мiшaнi).
154
Кoнцепцiя екoлoгiчнoï кoнститyцli Землi - npaBoBa ochobü CTpaTeriï стaлoгo рoзвиткy
6.9. Площа березових лiсiв у po3pi3i груп вжу всього, в т.ч. за:
• походженням (штучнi та природт);
• буДОВОЮ (0ДH0вiк0вi Та pi3HOBiKOBi);
• змiшуванням (чистi та мшат).
6.10. Площа вкритих лковою рослиннктю земель за станом збереження.
6.11. Площа рубок головного користування за способами рубок.
6.12. Площа лковщновлення, всього у т.ч.
• природне;
• штучне.
6.13. Площа природно-заповщного фонду в лках, усього, в тому числг
• природних заповiдникiв;
• нацюнальних природних паркiв;
• регiональних ландшафтних паркiв;
• заказникiв;
• пам'яток природи
• заповiдних урочищ.
6.14. Площа лiсiв нацiональноí екомережi.
6.15. Кшьккть мiсцевих порiд.
6.16. Кшьккть штродукованих порiд.
6.17. Площа лiсiв у складi яких переважають жродуковаш породи.
6.18. Видове рiзноманiття:
• за групами вшу;
• за походженням.
Критерш 7. Виновлення лкових екосистем, що забруднеш радг-онуклиами
Стратегiчнi цiлi критерда:
• прогноз пошкодження спадкового матерiалу деревних порiд унаслiдок ют-зуючого опромiнювання;
• планування заходiв з охорони люових екосистем в умовах масштабного ра-дiоактивного забруднення.
• Ключовi елементи критерiю:
• динамша рiвнiв радiоактивного забруднення грунтiв та окремих компонентiв лiсових насаджень;
• оцшка темпiв мутацп та спадкових змiн у потомствi основних люоутворю-вальних порiд.
1ндикатори:
7.1. Ощнка темшв мyтацií та спадкових змш у потомствi: Сосни зви-чайно1 (Pinus silvestris); Дуба звичайного (Quercus robur); Берези повисло1 (Betula pendula).
7.2. Площа лiсiв за рiвнями забруднення.
7.3. Кiлькiсть заготовлено1 деревини на забруднених територiях.
7.4. Кшьккть другорядних лiсових продyктiв заготовлених на забруднених територiях.
Критерш 8. ГПдтрпмання та посилення сощальних та економ1чни\ функцш л1с1в
Стратегiчнi цш критерда:
• створення сприятливих eKOHOMi4HMx передумов лiсогосподарських тд-приемств в умовах ринково! економши 3i збереженням принципiв невиснаж-ливого, безперервного i рацiонального користування люовими ресурсами;
• створення сприятливого швестицшного клiмату в лiсовому секторi;
• формування ефективно! експортно! полiтики люогосподарських пiдприемств;
• збiльшення зайнятостi населення в лiсовому секторi економiки, полшшення сощально! захищеностi робiтникiв лiсового господарства.
KnKHOBi елементи критерiю:
• динамша участi лiсового сектора у формувант валового нацiонального продукту;
• регулювання швестицшно! полiтики в лiсовому секторц
• збiльшення прибутковостi лiсових територш за рахунок пiдвищення конку-рентоздатносп деревини i всiх видiв люово! продукцп на внутрiшньому i зов-нiшньому ринках;
• досягнення балансу мiж станом лiсових ресурсiв, що використовуються в ш-тересах теперштх i майбутнiх поколiнь;
• розвиток багатоцшьового лiсового господарства, здатного оптимiзувати проблему зайнятостi населення та сощального захисту працiвникiв. 1ндикатори:
8.1. Загальна eKOHOMi4Ha оцiнка сировинних лiсових ресуров.
8.2. Загальна eKoroMi4m оцiнка екологiчних функцiй лiсу.
8.3. Загальна eKoroMi4m оцiнка бiорiзноманiття.
8.4. Загальна ощнка соцiальних функцiй лку.
8.5. Частка лiсового сектору економжи у валовому нацiональному продукта.
8.6. Частка задоволення внутрiшнього попиту на деревш продукти.
8.7. Частка обсялв переробки дшово!' деревини в межах регюну заго-тiвлi до обсягу И вивезення за межi регiону лiсозаготiвель.
8.8. Частка деревини, що використовуеться у кiнцевiй продукцй'.
8.9. Частка деревини, що експортуеться в необробленому виглядi.
8.10. Площа лiсових земель, що використовуються для рекреацп та туризму, на одну людину.
8.11. Площа зелених насаджень, що припадае на мiського жителя.
8.12. Витрати на ведения лiсового господарства (на 1 га вкритих лко-вою рослиннктю земель).
8.13. Фактичнi розмiри витрат на ведення лiсового господарства, всь-ого, у тому числг
• за рахунок держбюджету;
• за рахунок власних кошив.
8.14. Розмiр витрат на ^овацда.
8.15. Частка ново!', еколопчно безпечно!' та ресурсозберiгальноí техш-ки на лкозагопвлях.
8.16. Зайняпсть в лiсовому секторi.
8.17. Середня заробiтна плата (у вiдсотках ввд середньо!' зарплати ро-бiтникiв та службовщв).
Критерш 9. 1нструменти лковоУ полггики для забезпечення сталого управлшня лками
Стратегiчнi цш критерда:
• розвиток i удосконалення лково! полiтики та лiсового законодавства з метою забезпечення сталого (збалансованого) функцiонування лiсового господар-ства;
• створення гарантiй соцiально-економiчного забезпечення довгострокового користування лiсовими ресурсами, функцшми i корисностями лiсiв;
• оргатзац1я ефективно! системи управлiння лiсами з метою сталого збере-ження i довгостроково! пiдтримки неринкових корисностей лiсу;
• забезпечення залучення основних груп населення до процесу формування та прийняття рiшень щодо управлiння лками;
• пiдтвердження виконання Украшою мiжнародниx зобов'язань з питань сталого управлшня лiсами.
Ключов! елементи критерда:
• оцiнка ефективностi люово! полiтики i лiсового законодавства щодо викорис-тання фiнансово-економiчниx, суспiльниx i управлшських заxодiв забезпечення сталого управлшня лками;
• розвиток партнерських вщносин мiж державними органами координацп, контролю та управлшня люовим господарством та еколопчно орiентованими недержавними органiзацiями, суспшьними групами;
• змiцнення мiжнародниx зв'язюв i спiвробiтництва, обмiн iнформацiею, гар-монiзацiя стосункiв у сферi лково! полiтики та лiсового законодавства, освь ти i науки, опташзацп лкокористування, удосконалення теxнiки i технологи лкозагоивель.
1ндикатори:
9.1. Ощнка чинних правових мехашзмш, враховуючи закони, шдзакон-ш акти, шструкцц та шш документа, спрямоваш на стале управлшня лками.
9.2. Ощнка оргашзацшно! структури лкового господарства.
9.3. Ощнка децентрал!зацп державного регулювання в лковому гос-подарств!
9.4. Ощнка р!вня доступу шформацп про лки державним закладам, громадським та еколопчним оргашзащям, приватним особам та компашям.
9.5. Ощнка фшансово-економ!чних шструменпв сталого управлшня
лками.
9.6. Ощнка ефективносп м!жнародного сшвробггництва з питань сталого управлшня лками.
9.6.1. Площа сертифкованих лк1в.
9.6.2. Площа створених депоновуглецевих насаджень (на виконання ртень Кютського протоколу).
9.6.3. Площа лк!в природно-заповщного фонду, що мають м!жнарод-ний статус.
9.6.4. Площа лк!в за Бернською Конвенщею.
Усесторонне та широке обговорення питання удосконалення системи ш-формащйного забезпечення лкоуправлшня на принципах сталого розвитку, зок-рема щодо розробки ! впровадження системи критерйв та щдикаторш сталого
управлiння Мсами е запорукою формування ефективних мехашзм1в i шструмен-tíb лiсовоí политики в умовах реформування лiсового сектору Украши.
Лiтература
1. Байтала В.Д., Дубiн В.Г. Еколого-географiчний пiдхiд до впровадження национально! системи критери та щдикаторгв сталого управлшня тсами// Науковий вiсник НАУ. - К., 2000. - Вип. 25. - Лсшницгво. - С. 1114-122.
2. Кравець П.В., Лакида П.1., Швиденко А.З. Парадигма стойкого розвитку i бюс-ферно! ролi лiсiв Украши// Науковий вiсник НАУ. - К., 1999, вип. 17. - Живництво. -С. 80-87.
3. Критерии и индикаторы устойчивого управления лесами Российской Федерации. Утверждены Приказом Рослесхоза от 5.02.98 № 21. http:// www.forest.ru/rus/ legislati-on/laws/#sustain.
4. Програма дш "Порядок денний на XXI столггтя"/ Переклад з англшсько!: ВГО "Украша, Порядок денний на XXI стсшття". - К.: 1нтелсфера, 2000. - 360 с.
5. Самоплавський В.1. Лiсове господарство Украши на зламi тисячолiть// Науковий вкник НАУ. - К., 2000. - Вип. 25. - Лiсiвництво. - С. 11-19.
6. Федоренко О.Н., Порошима Л.В. Проверка критериев и показателей устойчивого лесного хозяйства республики Беларусь на примере Хойникского лесхоза// Проблемы лесоведения и лесоводства: Сборник научных трудов ИЛ НАН Беларуси. Вып. 51. - Гомель: ИЛ НАН Беларуси, 2000. - С. 359-368.
7. Castañeda F. Criteria and indicators for sustainable forest management: international process, current status and he way ahead. http:// www.fao.org/D0CREP/X8080e/x8080e06.htm #P0_0.
8. Resolution L2: Pan-European Criteria, Indicators and Operational Level Guidelines for Sustainable Forest Management. Third Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe. http:// www.minconf-forests.net/MCPFE-Resolutions/MCPFE-Resolutions-Third.html.
9. CFCS 1002:2001. Criteria and Indicators for Sustainable Forest Management. http:// www.uhul.cz/ncs/edefault.htm.
УДК 332.33 Асист. Л.1. Новосельська - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ТА СОЦ1АЛЬН1 ПИТАННЯ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕКРЕАЦ1ЙНИХ РЕСУРС1В
Розглядаються питання впливу природних рекреацшних ресурсов на стан здо-ров'я людини та наводяться приклади еконо)шчно1 ефективност вщ 1х використання.
Assist. L.I. Novoselska - USUFWT
Ecological-economic and social problems of efficient use of natural recreation resources
Problems of recreational nature resources on the state of man's health have been considered and examples of economic efficiency of their use have been given.
За природними умовами Украша е одшею з багатих краш свиу, що дае шдстави з оптишзмом дивитися у майбутне. Разом з тим Украша е одшею з найбшьш неблагополучних в еколопчному вщношенш краш бвропи. ЧАЕС - результат непродумано!' та еколопчно необгрунтовано!' господарсь-ко!' дiяльностi керiвних структур колишнього СРСР. Адже економiка кра'ни формувалась без урахування об'ективних потреб та жереав ii' народу, в той
