CC BY
24
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
Дейнека А.М. Развитие лесной сертификации в Украине: состояние, проблемы и перспективы
Проанализировано современное состояние развития лесной сертификации в Украине на основании опыта лесохозяйственных предприятий Львовского областного управления лесного и охотничьего хозяйства. Определены недостатки и слабые стороны лесной сертификации по схеме FSC. Предложены мероприятия по улучшению использования потенциала лесной сертификации в лесном хозяйстве Украины.
Ключевые слова: лесное хозяйство, лесная сертификация, лесная политика, принципы, критерии, индикаторы, устойчивое развитие.
Deyneka A.M. The development of forest certification in Ukraine: the state, problems and prospects
Analysis of current status of forest certification in Ukraine on the basis of the experience of forest enterprises Lviv regional department of forestry and hunting. Identify gaps and weaknesses in certification according to the scheme of FSC. Proposed measures to improve the utilization of the forest certification in forestry of Ukraine.
Keywords: forest management, forest certification, forest policy, the principles, criteria, indicators, sustainable development.
УДК504.06:658 Доц. Г.Я. 1льницька-Гикавчук, канд. екон. наук;
доц. Т.1. Данько, канд. екон. наук; доц. О.П. Макар, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полтехшка"
СЕРТИФ1КАЦ1Я Л1СОВО1 ПРОДУКЦН ЯК 1НСТРУМЕНТ СТАЛОГО ВЕДЕННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Розглянуто сутшсть, значення сертифшаци лю1в. Видшено основш системи серти-фжаци та принципи управлшня люовим господарством, на осж^ яких сертифжуються лiсовi ресурси. Розглянуто перешкоди до розвитку еколопчно! сертифшаци в Укрщш та заходи щодо активiзацil и проведения.
Ключовi слова: лiсовi ресурси, сертифшацш, принципи, управлшня, сталий розвиток.
Постановка проблеми. Важливим iнструментом для забезпечення ста-лого ведения лкового господарства е екологiчна сертифжащя, яка вдосконалюе ведения лiсового господарства, сприяе рацiоиальиому використанию лiсових ресурсш i не допускае 1х надмiрноí експлуатацií, а також покращуе конкурен-тоспроможнкть нацiональноí лiсовоí продукцií i ц вихiд на мiжнароднi ринки збуту. Необхiднiсть розвитку сертифiкацií пов'язана з тим, що дедалi бiльше краш ставлять високi екологiчнi вимоги до лкопродукцп. Так, краши бвро-пейського Союзу з 2013 р. планують закуповувати лише сертифжовану деревину. Разом з тим, на шляху до розвитку сертифжацц в УкраМ е перепони, ят пов'язанi з дорогою вартктю цього процесу, складною процедурою отримання сертифiкату тощо.
Анамз останнгх дослщжень. Проблеми екологiчноí сертифшацц лiсiв в Украíнi дослiджували таю вчеш, як Г.В. Бондарук, П.В. Кравець, ВВ. Лавров, П.1. Лакида, 1.М. Синякевич та iншi. Водночас, ця проблематика потребуе по-дальшого дослiдження i пошуку шлях1в виртення.
Метою цiеí статтi е висвилення механiзму сертифiкацií лiсiв.
Для досягнення поставлено!' мети потрiбно вирiшити таю завдання: про-аналiзувати переваги сертифжацп лiсiв; розкрити порядок сертифiкацií лковпх
20
Зб1рник науково-техшчних праць
ресурав, основш системи та принципи сертифжацц; сформувати шляхи покра-щення розвитку еколопчно!' сертифiкацií в УкраМ.
Виклад основного матерiалу. Лiсова сертифiкацiя - ощнка вдаоввд-ностi системи ведения лкового господарства встановленим мiжнародним вимо-гам щодо yправлiння лiсами та лкокористування на засадах сталого розвитку [1]. Лкова сертифiкацiя мае такi переваги: покращення доступу на мiжнароднi ринки продукцц; сприяння примноженню еколопчних, економiчних та сощаль-них фyнкцiй лкш; покращення iмiджy шдприемства, пiдвищения довiри до нього з боку сустльства; отримання передового досвiдy в сферi лiсiвництва та ведення лiсового господарства.
1снують мiжнароднi i нацiональнi системи сертифжацл. До мiжнародних систем належать стандарти ISO, система FSC (Лково1 наглядово!' ради) i Пан'европейська лкова сертифкащя [2]. При цьому нацюнальш системи сертифь каци також динамiчно розвиваються, проте проблемою е ix мiжнародне визнання.
В Yкраíнi здшснюють сертифiкацiю за програмою FSC. Щд час незалежного аудиту, який проводять мiжнароднi експерти, перевiряеться дотримання таких принципiв yправлiния лiсовим господарством [3]:
• дотримання в процеа управлшня лiсовим господарством нащонального законо-давства i мiжнародних угод, принцитв i критерия FSC;
• права на користування лiсом повинт бути чiтко визначенi i законодавчо затвер-джет;
• захист прав мкцевого населения щодо користування лковими ресурсами, а також оплата ix працi в лга;
• лкове господарство повинне покращувати добробут лкових робiтникiв i мюце-вих громад;
• збереження i примноження всix функцiй лiсiв: економiчниx, еколопчних i сощ-альних. Лiсогосподарськi шдприемства повиннi комплексно використовувати ресурси люу, зокрема i вiдxоди, низькоякiсну деревину. Крiм того, лкокористу-вання потрiбно здiйснювати екологiчно безпечними методами, не знищувати природний пiдрiст i бiорiзноманiття, не застосовувати xiмiчнi методи боротьби 3i шкiдниками;
• наявнiсть плану ведення люового господарства, який мае передбачати обсяги загопвл^ вiдтворення лгав, збереження еколопчно важливих i цшних лiсiв;
• проведення монiторингу лгав, що забезпечить iнформацiею про стан лкових ресурсiв, обсяги лiсокористування, лковщновлення, а результати монiторингу повиннi бути доведет до громадськоси;
• лки, якi мають важливе екологiчне та сощальне значення, потрiбно зберiгати i охороняти;
• для задоволення потреби в лкопродукцп i зменшення навантаження на лiсовi екосистеми доцiльно створювати лiсовi плантацп.
Процес сертифiкацií складаеться з таких еташв [4]: прийняття нацюналь-них стандартiв сталого лкового господарства та 1х схвалення Лковою наглядо-вою радою; запрошення незалежного аудитора для сертифкацц; обстежен-ня та оцiнка територií чи процесу; видача сертифiката (чи зауважень для вип-равлення). Сертифiкат видаеться на п'ять ротв, проте щороку здшснюеться аудиторська перевiрка на предмет дотримання принцишв i критерiíв FSC при веденш лiсового господарства.
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Треба зазначити, що екологiчна сертифiкацiя лiсiв буде активно розвива-тися тодi, коли отримае великий попит з боку споживачш сертифiкованоí лiсовоí продукцií. Так, на цей час зростае участь споживачiв в об'еднаннях, якi зо-бов'язуються використовувати лише продукцiю iз сертифiкованих лiсiв. Найбiльш активно таю об'еднання створюються в крашах бвропейського союзу.
Сертифiкацiя лiсу динамiчно розвиваеться. Так, площа сертифiкованих лiсiв у свт постiйно зростае i в 2010 р. становила 355 млн га (це лише 9 % вщ загально!' площi лiсiв). Лщером в сертифiкацií Захадна Европа, де сертифшовано 51,2 % всiх лiсiв [4]. В Украíнi першi роботи з добровшьно!' лiсовоí сертифiкацií розпочались у 1999 р. i вже пройшли сертифiкацiю всi лкогосподарсью шд-приемства у Львiвськiй та Закарпатськш областях, а також окремi пiдприемства в Рiвненськiй, Ктвськш та Житомирськш областях. Так, у 2011 р. державш ль си Л^вщини отримали сертифiкат Лiсовоí опiкунськоí ради, який засвдауе про вiдповiднiсть рiвня лiсоуправлiння i технологiй ведения лкового господар-ства мiжнародним стандартам.
Можна видшити такi проблеми в розвитку сертифжацл в Украíнi [4, 5]: неузгодженкть окремих лiсiвничих правил з сертифжацшними вимогами; не-розвинуткть iнституцiйноí та iнформацiйноí iнфраструктури лково!' сертифжа-цií; вiдсутнiсть коштш у лковласниюв на проведення еколопчно!' сертифшацп; досить складно отримати сертифiкат, а також знайти покупця на сертифжовану продукцда i укласти з ним контракт; ввдсутнкть належно!' експертно!' шдтрим-ки для мiсцевих спецiалiстiв, проблеми порозумшня щодо термiнологiй та понять мiж аудиторськими компаниями та украшськими спещалктами-практика-ми, мовний бар'ер.
Висновки. Лкова сертифiкацiя е важливим економiчним iнструмеитом для забезпечення сталого розвитку лiсового господарства. Для активiзацií розвитку еколопчно!' сертифшацц лiсiв в УкраМ пропонують такi заходи: видача позик шд нижчi ввд ринкових ставки вiдсотка на проведення еколопчно!' серти-фжацп лiсiв; шльгове оподаткування пiдприемств, яш проводять еколопчну сертифiкацiю; бюджетне фiнансувания; створення спещальних фондiв (лiсового фонду) для фшансування лiсового господарства; мiжнародне спiвробiтництво в галузi ведення лiсового господарства.
Лггература
1. Лiсовий кодекс. Закон вщ 21.01.1994 р., № 3852-Х11. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua
2. Ковалишин В. Економiчне стимулювання розвитку еколопчно'1 сертифжади лiсiв в Ук-раiнi / В. Ковалишин // Регюнальна економжа : наук.-практ. журнал. - 2004. - № 2. - С. 182-188.
3. Синякевич 1.М. Екологiчна сертифiкадiя лгсш: теорiя i практика / 1.М. Синякевич. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.derevo.info/content/detail/87
4. Жсова сертифшадш лiсiв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kdu.edu.ua/ conf_gzk/forest_sertif.ppt.
5. Скрипчук П.М. Перспективи запровадження еколопчно! сертифжади лiсiв у Рiвненськiй област / П.М. Скрипчук, Р.В. Костюкевич // Вiсник НУВГП. - Ршне : Вид-во НУВГП, 2010. -Вип. 1 (49). - С. 209-215.
Ильницкая-Гыкавчук Г.Я., Данько Т.И., Макар О.П. Сертификация лесной продукции как инструмент устойчивого управления лесным хозяйством
22
Збiрник науково-техшчних праць
Рассмотрены сущность, значение сертификации лесов. Выделены системы сертификации и принципы управления лесным хозяйством, на основе которых сертифицируются лесные ресурсы. Рассмотрены препятствия к развитию сертификации в Украине и меры по активизации ее проведения.
Ключевые слова: лесные ресурсы, сертификация, принципы, управления, устойчивое развитие.
Ilnitska-Gykavchyk G. Ya., Danko T.I., Makar O.P. Certification of forest product as instrument of sustainable development of forestry economy
The essence and role of forest certification are considered. The main systems of certification and principles of management of forestry economy, on which the forests are certificated, are separated. The barriers for development of ecological certification in Ukraine and measures for his activisation are considered.
Keywords: forest resources, certification, principles, management, sustainable development.
УДК630*[181.28+288.2] Ст. наук. cniepo6. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук;
тж. Р.М. Кравчук, канд. с.-г. наук; тж. В.О. Файда; тж. О.1. Пундяк, канд. 6юл. наук - Боташчний сад НЛТУ Украти, м. Львiв
СТАН Л1СОВОГО НАСАДЖЕННЯ ТУ1 ЗАХ1ДНО1 ТА ЗМ1НА ЙОГО ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В ЗА 14-Р1ЧНИЙ ПЕРЮД
Люове 45-pi4He насадження рiвновершинноi вщмши ту! захщно! на супщаних глибоких дерново-ошдзолених грунтах у свiжiй до волого! грабово-буковш судiбровi (С2-3 г-бкД) виявилось досить високопродуктивним та достатньо стшким. Загальний запас стовбурно! деревини - 417 м3/га за середнього дiаметра 20,3 см та висоти 17,3 м. Середнш прирют - 9,3 м3/га. Запас основних стовбурiв (без пасинюв) - 271 м3/га за середнього дiаметра 23,0 см та висоти 17,4 м. Середнш прирют основних стовбургв -6,0 м /га. За мiжiнвентаризацiйний перюд загальний поточний прирют становив 15,0 м3/га.
Ключовi слова: лiсове насадження, рiвновершинна вiдмiна ту! захiдноi, запас стовбурно! деревини, таксацiйнi показники.
На зламi XVIII та Х1Х ст. в УкраЫ розпочався активний перюд впрова-дження деревно-чагарникових iнтродуцентiв у присадибш парки, згодом - у бо-танiчнi сади. За цей час за рiзних рiчних коливань природно-клiматичних факторов вони показали свш ршень адаптацií до нових умов. Вивчення бiологiчноí стiйкостi, особливостей росту, розвитку та декоративностi таких рослин дало шдстави рекомендувати ix для впровадження в озеленения. Подальша практика зеленого будiвництва у мiру необxiдностi вносила деякi поправки до поперед-нix висновкiв, однак початок використання цих видiв в озелененш таким чином було покладено.
Дещо iншi особливосп мае пiдxiд до розроблення рекомендацш для впровадження iнтродуцентiв у лкове господарство. Тут, поруч iз вивченням рiвия адаптацií нових деревно-чагарникових рослин до природно-ктматичних та Грунтових умов регюну, особливо важливими е питання адаптацií до мкце-вого фггоценотичного середовища та 1х лiсогосподарськоí цшносп, зокрема швидкостi росту та якосп деревини. А це ускладнюе проведення дослiджень, збшьшуючи 1х об'ем i значно розширюючи у територiальному та часовому
