CC BY
19
УДК 630 *94 Доц. В.Р. Ковалишин, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З ТИПОВИХ НЕВ1ДПОВ1ДНОСТЕЙ ГОСПОДАРСЬКО' Д1ЯЛЬНОСТ1 Л1СОВИХ П1ДПРИ6МСТВ УКРА1НИ ВИМОГАМ СТАНДАРТУ FSC, ЯК1 ВИНИКАЮТЬ У ПРОЦЕС1 СЕРТИФ1КАЦН Л1С1В
Подано характеристику розвитку процесу сертифжацп лю1в в Укрщш. Роз'яснено шдхщ Л1сово! наглядово! ради (Б8С) щодо трактування невщповщностей й стандарту. Проведено анал1з основних типових невщповщностей господарсько! дшльносп держав-них люових шдприемств Украши вимогам м1жнародного стандарту Б8С, за яким проводиться сертифшацш л1ив. Запропоновано заходи щодо !х виршення.
Ключовi слова: люове господарство, сертифжацш л1сш, Л1сова наглядова рада, стандарти.
Минуло понад десять рокiв з моменту сертифжацп перших лiсових шд-приемств в Украíнi. Площа сертифжованих лiсiв за цей перiод ктотно зросла -вiд 203 065 га лку у 2001 р. до 1 244 047 га лкш станом на кшець 2013 р. У цьому ж промiжку часу площа сертифiкованих лiсiв в УкраЫ декiлька разiв ся-гала близько 1 800 000 га, однак через певш чинники потам знижувалася, що i ставалося наприкшщ 2013 р. Вiдсутнiсть постiйного динамiчного зростання та значнi коливання у плошд сертифiкованих лiсiв в УкраЫ пояснюють двома важливими чинниками - невчасним продовженням дií сертифiкату з боку лко-вих пiдприемств пкля закiнчення термiну дií попереднього сертифжату (який видаеться на п'ять роюв) та невиконанням лiсовими пiдприемствами вимог стандартов сертифiкацií лiсiв. I якщо перший чинник пов'язаний бiльше з тех-нiчною стороною, що полягае у несвоечасному поданнi заявки на проведения сертифшацп, а вiдтак i проведення сертифiкацiйного аудиту, пiдготовцi звиу та iнших етапах, що передують видачi сертифiкату, i залежить як ввд лiсового шд-приемства, так i вiд аудиторсько!' органiзацií, що здайснюе сертифiкацiю, то другий чинник цшком залежить вiд бажання та можливоста пiдприемства вико-нувати вимоги стандарту, за яким здiйсиюеться сертифжащя лiсiв.
Як вiдомо, сертифiкацiя лiсiв е добровiльною процедурою, однак вимоги сусшльства та заборона експорту лкопродукцл в Европу, легальнiсть яко1 не шдтверджена, роблять цю процедуру необидною для вах лiсових пiдприемств, яю працюють насамперед на ринки европейських кра1н. Крiм того, сертифiкацiя лкш передбачена i чинним лiсовим законодавством Украши. Зокрема, у статтi 34 Лкового Кодексу Украши зазначено, що оргашзащя лiсового господарства в УкраЫ передбачае проведення сертифiкацií лiсiв, а стаття 59 декларуе сертифь кацда лiсiв як оцiнку вiдповiдностi системи ведення лiсового господарства встановленим мiжнародним вимогам щодо сталого лiсоуправлiния та лкоко-ристування iз забезпеченням економiчно, екологiчно i соцiально збалансовано-го ведення лкового господарства [2].
В УкраЫ вс лiсовi пiдприемства сертифжоваш за однiею з двох мiжна-родних схем сертифiкацií, а саме - Лково1 наглядово1 ради (загальноприйнята мiжнародна назва Г8С). Лiсовою наглядовою радою розроблено стандарт вщпо-вщального ведення лiсового господарства, який мае офЫйну назву Г8С Прин-цишв та Критерiíв для управлiния лками. Пiдприемства лiсового господарства, якi бажають отримати сертифiкат Г8С, повиннi вщповдати вс1м вимогам, що
ставляться цим стандартом. У випадку наявносп невщповщностей вимогам стандарту, пiдприeмства зобов'язанi здшснити коригувальнi заходи для закрит-тя цих невiдповiдностей. Згiдно з кнуючою практикою, невiдповiдностi вимогам стандарту Г8С подiляються на двi категорц - значнi невiдповiдностi та нез-начнi невiдповiдностi. Наявнiсть значних невiдповiдностей перешкоджае шд-приемству в отриманш сертифiкату без !х попереднього закриття. Якщо ж шд-приемство вже е сертифжованим, а виникають значш невiдповiдностi стандарту, то це ставить шд загрозу утримання сертифжату пiдприемством. Значнi не-вiдповiдностi виникають у разi систематичного невиконання якоьнебудь вимо-ги стандарту Г8С, або якщо невиконання вимоги стандарту порушуе штереси багатьох зацiкавлених сторiн, або ж якщо невиконання вимоги стандарту ктот-но впливае на яккть проведення господарських заходав пiдприемством. Якщо ж випадки невiдповiдностi е поодинокими i вона не iстотно впливае на яккть господарських заходав, та не порушуе штереси багатьох защкавлених сторш, то цю невщповщнкть трактують як незначну, i вона не заважае одержанню та утри-манню сертифiката, однак повинна бути закрита у встановлений термш.
Наприклад, якщо в робiтникiв, якi працюють на лiсозаготiвлях, вiдсутне захисне спорядження, яке належне ш згiдно з вимогами щодо технiки безпеки, i це трапляеться у багатьох мкцях, то виникае значна невiдповiднiсть, пов'язана зi систематичним невиконанням вимог охорони пращ, ят мiстяться в критерц 4.2 стандарту Г8С [3]. Якщо ж трапляються поодинокi випадки порушень вимог технiки безпеки без систематичного повторения тд час наступних аудипв, то невiдповiднiсть трактують як незначну.
Аналiзом основних типових невiдповiдностей практики ведення лково-го господарства в УкраЫ вимогам Г8С стандарту лково!' сертифiкацií займали-ся Г.В. Бондарук, 1.Ф. Букша, П.В. Кравець. Зокрема Г.В. Бондаруком та 1.Ф. Бук-ша виклали аналiз найбiльш проблемних та важливих з позицiй сертифжацц питань у практичному посiбнику зi сертифiкацií лiсогосподарського шдприем-ства [1]. Автор ще1 статтi впродовж декшькох роюв бере участь у сертифжа-цiйних аудитах в Украíнi i мае великий досвiд практичного проведення серти-фiкацií лiсiв, зокрема на лкових пiдприемствах Закарпатсько!', Житомирсько!', Львiвськоí, Чернiвецькоí та Чернiгiвськоí областей. Тому подаемо власний ана-лiз основних типових неввдповщностей вимогам стандарту сертифжацп лiсiв, який здiйснено на основi набутого досвiду проведення сертифiкацií лiсiв.
Усi невiдповiдностi практики ведення лкового господарства в Украíнi вимогам стандарту сертифжацп лiсiв за схемою Г8С подано у порядку 1х ^ду-вання у стандартi [3].
Одшею з найбiльш частих невiдповiдностей е "слабкий" стан справ щодо практичного виконання вимог охорони пращ та техшки безпеки, а також не-вiдповiднiсть засобш iндивiдуального захисту мiжнародним вимогам, зокрема вимогам, яш висуваються Мiжнародною органiзацiею працi у виданому нею Кодека практики щодо охорони пращ та техшки безпеки в лковому господар-ствi [5]. Зокрема, зпдно з вимогами цього Кодексу вс робiтники, якi працюють на лкозагопвлях з бензомоторними пилками, повинш бути забезпеченi захис-ними касками iз забралом та навушниками, костюмом для захисту вiд пропилу,
а також захисним взуттям iз твердим носком. На жаль, бшьшкть украшських лкових пiдприемств сьогоднi не забезпечують робинитв засобами шдивщу-ального захисту вiдповiдно до зазначених вище вимог, обмежуючись зви-чайним спорядженням, що включае просту захисну каску, бавовняний костюм та кирзовi чоботи. Також видане спорядження не завжди використовують пiд час проведення лiсозаготiвельних робт Особливо це стосуеться захисного взуття, яке в багатьох випадках замшяеться робггаиками на гумовi чоботи, що не вiдповiдае вимогам охорони пращ та техшки безпеки. Також контроль за ви-користанням виданого спорядження з боку керiвникiв лiсових шдприемств пе-ребувае на слабкому рiвнi. Часто майстри, якi присутнi на дшянках проведення робiт, а також лiсничi та íх помiчники, ят з певною перiодичнiстю вiдвiдують щ дшянки, не звертають належно!' уваги на порушення техиiки безпеки з боку робинитв, включно на невикористання ними наданого захисного спорядження. Така ситуащя не вiдповiдае вимогам охорони пращ, ят ставляться критерiем 4.2 стандарту Г8С.
Незначна спiвпраця лкогосподарських пiдприемств з третiми сторонами, передуем з громадськiстю та неурядовими громадськими органiзацiями, та оцiнка сощального впливу господарських операцiй (критерií 4.4 стандарту Г8С). У практицi ведення лiсового господарства в Украíнi частково процес кон-сультацiй вiдбуваеться на еташ пiдготовки проекту органiзацií та ведення лко-вого господарства. Однак на лковпорядних нарадах зазвичай присутш тiльки представники органш лiсового господарства, а також оргашв лковпорядкуван-ня, i в окремих випадках - науково-до^дних установ, що здайснюють науковий супровщ проекту оргашзацп. Щодо санiтарного стану лiсiв, то консультацп переважно проводяться з регiональиими органами лкозахисту та представника-ми науково-дослщних та академiчних установ. Практика залучення громадсь-костi, зокрема представниюв мкцевих органiв самоврядування, на етапi плану-вання господарських заходiв (зокрема шдготовки проекту органiзацií та розвит-ку лкового господарства) до моменту започаткування сертифiкацií лiсiв в Укра-1ш була вiдсутия. Також, незважаючи на ще слабкий розвиток неурядових гро-мадських органiзацiй в Украíнi, передуам екологiчних, вони практично не за-лучаються до консультацiйного процесу з боку лкових шдприемств. Кр1м пла-нування господарських заход1в, процес консультаций iз залученням широкого кола защкавлених сторiн е особливо актуальним шд час встановлення середо-вищ кнування рiдкiсних та зникаючих видiв флори та фауни, видшення репре-зентативних д1лянок лiсу чи особливо щнних для збереження лiсiв (ОЦЗЛ), встановлення соцiального та екологiчного впливу господарських операщй.
Оцiнка впливу на довкшля, про яку йдеться у кригерц 6.1 стандарту, здiйсиюеться не у всх аспектах господарсько!' дiяльностi. На лкових шд-приемствах Укра1ни ощнка впливу у виглядд екологiчноí експертизи здшснюеться на етап1 проектування будавництва лiсових дорiг. Окремi елементи ощнки впливу на довк1лля пов'язанi зi створенням лiсових культур. Зокрема, шд час складання проект1в лiсових культур враховуються типи умов зростання та породи, ят зростали на дшянщ до проведення лiсозаготiвельних робiт. Така практика наближуе процес лiсовiдновления до природного та зменшуе негатив-
ний вплив на довюлля. Хоча в самих проектах створення лкових культур та природного поновлення вщсутнш такий пункт, як оценка впливу на довюлля. Практично ввдсутня оцшка впливу на довюлля тд час планування проведения вс1х видав рубок. Деяк елементи тако! оцшки присутш в технолопчнш карп на роз-робку лкосши, однак цей документ бшьше стосуеться порядку розробки тсооки та опису безпечних ирийомов пращ, 1 не мктить анал1зу проведено!' оцшки впливу на довюлля, зокрема в ньому вщсутнш анал1з впливу лкозаготовель на грунто-в1 та водш ресурси, наявш елементи бюр1зномашття, зокрема ключов1 бютопи, р1дюсш та зникаюч1 види, що можуть перебувати на дшянщ або поблизу не! то-що. Також повнктю вщсутня будь-яка оцшка впливу на довюлля шд час планування використання пестицидов як на розсадниках, так 1 в лкових масивах. Нас-лщком цього е неправильне використання пестицидов, або ж використання пестицидов заборонених м1жнародними нормами, зокрема пестицидов, як перебува-ють у списках, заборонених Г8С та Всесвогньоо оргашзацц охорони здоров'я (ВООЗ). Також вщсутня практично будь-яка ощнка впливу на довюлля шд час використання для лковщновлення та лковщтворення 1нтродукованих деревних та чагарникових порщ. Зокрема не ощнена можливкть агресивного розвитку ш-тродукованих порщ у майбутньому та замщення ними мкцевих порщ.
Добре не налагоджена робота щодо встановлення середовищ кнування рщюсних та зникаючих вид1в флори та фауни, та слабкий ровень охорони та за-хисту цих вид1в. Робота щодо встановлення середовищ кнування рвдюсних видов флори та фауни не проводиться самими лковими шдприемствами. Однак часто спостеркаемо ввдсутнкть будь-якого консультацшного процесу та сшв-пращ з науковцями та оргашзащями, як можуть надати квал1ф1ковану допомо-гу з цього питання. Внаслвдок на лковому шдприемств1 ввдсутш будь-як даш про наявш р1дюсш та зникаюч1 (занесен! до Червоноо книги Украони) види, вод-ночас, наприклад, на територц сусщньоо природоохоронноо установи (нащ-онального парку чи заповедника) спещалктами наукового вщдшу ще! установи чи сторонш фах1вщ можуть виявити значну кльксть таких вид1в. Така ситуащя суперечить вимогам стандарту Г8С, який св1дчить про те, що рщюсш та зника-юч1 види, як трапляються на територп шдприемства повинш бути встановлеш у сшвпращ з трепми сторонами та охоронятися (критерш 6.2).
Вщсутнкть належного розумшня необхвдносп видшення та збереження репрезентативних дшянок кнуючих лкових екосистем. Зпдно з вимогами стандарту Г8С (критерш 6.4), частина вкритоо лком плошд шдприемства (як правило п'ять 1 бшьше вщсотюв) повинна залишатися в непорушеному сташ з виклю-ченням будь-яких господарських заход1в, зокрема саногарних рубок та очищен-ня лку в1д захаращеносп. Ц реирезентативш дшянки повинш охоплювати вс1 типи лку, як е на територц шдприемства. Зпдно з кнуючою практикою, так лков1 екосистеми можуть входити до складу кнуючих об'екпв ПЗФ, а також 1нших дшянок лк1в, що шдлягають охорош, наприклад генетичних резерватов чи постшних лконасшневих дшянок. Однак з практики вщомо, що не вс1 типи лку, яю е на територп шдприемства, охороняються як репрезентативш Площа таких лк1в е меншою п'яти ввдсотюв. В багатьох випадках шдприемства вклю-чають до репрезентативних лк1в насадження молодого чи середнього в1ку, в
яких лковпорядкуванням просто не запроектовано жодних заходав на поточний ревiзiйний перiод. Водночас як стиглi та перестiйнi насадження, часто природного походження, ят можуть представляти цiннi репрезентативн лiсовi екосис-теми, включенi в розрахунок рубок головного користування чи в них заплано-ванi iишi господарсью заходи, здатнi порушити íх цшсшсть або привести до повного знищення.
Невiдповiдне поводження з пестицидами та використання Г8С забороне-них пестицидов (передусiм на розсадниках) е однiею з найбшьш характерних не-вiдповiдностей вимогам стандарту (критерш 6.6), якi трапляються на лкових шд-приемствах Украши в процес сертифкацц, особливо зони Полкся, де домiиуе створення лiсових культур та утримуються велиш лiсовi розсадники. Згiдно з к-нуючою практикою, шдприемства при виборi пестицидк для застосування звер-таються або до перелжу пестицидк та агрох1м1кат1в, дозволених до використан-ня у лковому господарствi Украши, або проводять консультацц з регiональними органами лiсозахисту. Хоча часто ртення про вибiр застосування тих чи шших пестицидов приймаеться пращвниками лiсового господарства самостiйно без жодних консультаций чи звернень до вщповщних нормативiв. При цьому необидно вщзначити, що навiть у випадку використання затвердженого перелiку пестицидов, офiцiйио дозволених до використання у лiсовому господарствi Украши чи отримання обгрунтування зi сторони спещалiзованих органiзацiй використо-вуються пестициди, ят забороненi Всесвiтньою органiзапiею охорони здоров'я (ВООЗ) та Г8С з позицш íх надшрно!' токсичностi, iитенсивного бюакумулюван-ня чи тривалого перiоду виведення [4]. Вимоги Г8С також стосуються правил та пiдходiв щодо використання пестицидш, якi потребують використання надежного захисного спорядження, яке б, як мшмум, вiдповiдало вимогам М1жнародно1' оритзацц прац (МОП), а також зберкання пестицидов вiдповiдно до вимог МОП. Цi вимоги включають, зокрема, наявнкть окремого примiщения з природ-ною вентиляцiею, розмiщеиня попереджувальних знашв на входi в примiщения, де зберкаються пестициди, наявнкть проточно!' води тощо [6].
Утилiзацiя чи повторна переробка неоргашчних вiдходiв не завжди здшснюеться екологiчно вiдповiдальним способом, як це вимагаеться критерiем 6.7 стандарту Г8С. Зазвичай на бiльшостi лкових шдприемствах Украши дос-татньо добре налагоджене питання щодо поставок на повторну переробку на спецiалiзоваиi шдприемства брухту чорних та кольорових металiв. Водночас питання утилiзацií вiдпрапьованих автомобшьних шин, вiдпрацьованих масел, люмiнесцентних ламп тощо залишаеться практично не виршеним. Бiльшiсть вiдпрацьованих автомобшьних шин переважно тривалий час зберiгаються на складi в автотранспортному цеху пiдприемства, i тальки частина з них повторно використовуеться на господарсью потреби. Також тальки невелика кiлькiсть вiдпрацьованих масел використовуеться для змащування механiзмiв та ланцю-гiв, тодi як бшьшкть цих вiдходiв тривалий час зберкаються на пiдприемствi, часто навiть у не спещально вiдведених мкцях. Значно бшьшу проблему стано-вить наявнкть невивезених неорганiчиих вiдходiв у лк^ як трапляеться в окре-мих випадках, внаслiдок чого потрапляють вдаоди у навколишне середовище з його подальшим забрудненням. Хоча ця проблема мае й зворотнш бiк, який по-
лягае в обмеженш присутностi в УкраЫ шдприемств i3 перероблення та утиль зацп зазначених видш вiдходiв, або ж вимогами, яш висувають щ шдприемства щодо поставок вiдходiв на утилiзацiю. Зокрема, наприклад вимога поставки на утилiзацiю тшьки велико!' за обсягом юлькосп вiдходiв, яка на лковому шд-приемствi може акумулюватися впродовж багатьох роюв.
Вщсутнкть належного обгрунтування використання штродукованих ви-д1в (критерш 6.9 стандарту FSC). Y практищ ведения лкового господарства багатьох украшських шдприемств вщбуваеться застосування штродукованих де-ревних порвд. Серед найпоширешших можна видшити дуб червоний (Quercus rubra), горОх чорний (Juglans nigra), дугласда (Pseudotsuga menziesii) тощо. Використання цих порвд здшснюеться без належного на те обгрунтування, яке вима-гаеться стандартом сертифжацл лкОв з метою запобкання в подальшому !х агре-сивного вадновлення, виткнення мкцевих видОв та вщвернення еколопчних заг-роз, як, наприклад, це стаеться у випадку з боршдвником Сосновського (Heracle-um sosnowskyi), що свого часу був Онтродукований в сОльському господарствО. В украшськш ж практищ лкового господарства при виборО штродукованих дерев-них порОд насамперед керуються такими критерОями, як продуктивнОсть та швидккть росту цього виду, стшккть до шюдникк та хвороб лку тощо.
Недостатнш мошторинг шдрядниюв (приватних шдприемщв), яю пра-цюють на лОсозаготОвлях, та вивезення деревини за договорами пОдряду, та слаб-кий рОвень подготовки робггаиюв шдрядниюв. Така вимога вщноситься до одного з елеменпв критерда 8.2 стандарту FSC. ВвдповОдно до кнуючо! в УкраЫ практики для укладення договору на виконання робОт приватнО пОдприемцО зо-бов'язаш представити дозвш, виданий регюнальним ваддаленням Держпромтех-нагляду. Шд час проведення лкозагопвельних роби та шсля !х закшиення пра-цОвники пОдприемств контролюють порядок та якОсть розроблення лОсосОк, що оформляеться вОдповОдним актом. Водночас такО питання, як пОдготовка робОт-никОв-пОдрядникОв, охорона працО та технОка безпеки, належна утилОзацОя неор-ганОчних вОдходОв пОдприемцями, не входять в перелОк питань, якО контролю-ються та вОдстежуються вОдповОдальними працОвниками лОсових пОдприемств, оскОльки згОдно з Оснуючою практикою цО питання повнОстю покладенО на пОд-приемцОв, якО надають послуги. Така практика не суперечить вимогам нацО-онального законодавства, однак не вОдповвдае вимогам стандарту FSC, зпдно з якою лОсовО пОдприемства, що проходять сертифОкацОю, зобов'язанО здОйснювати регулярний мошторинг приватних шдприемщв у вах аспектах господарсько! д1яльносп, зокрема: навчання та тдвищення квалОфжацп !х робиниюв, охоро-ну працО та належну утилОзацОю ними вОдходОв. НаслОдком вОдсутностО такого контролю е випадки неналежно!' шдготовки робинитв-шдряднитв (наприклад ввдсутнкть у звалювальнишв ввдповвдного посвдаення лкоруба VI розряду), регулярнО, часом значнО, порушення вимог охорони працО та технОки безпеки з боку робОтникОв-пОдрядникОв, залишення неорганОчних вОдходОв (металобрухту, вОдпрацьованих шин) у лОсО.
Неправильне використання торгового знаку FSC та номеру сертифОката. Питання е актуальним для абсолютно! бОльшостО лОсових пОдприемств пОсля от-римання сертифОката на етапО першого наглядового аудиту та регулюеться кри-
TepieM 8.3 стандарту. Зпдно з вимогами FSC на товаро-супроввднш документа-цií шдириемств, зокрема товаротранспортних накладних, коносаментах, а за ба-жання i специфжащях, повиннi проставлятися номер сepтифiката, який отрима-ло пiдпpиeмство, записаний у правильному формата, а також так зване FSC твердження "FSC 100 %", що означае, що стоввдсотково вся деревна пpодукцiя, яка походить з лiсiв пiдпpиeмства, е сертифшованою. Наявнiсть номеру серти-фiката шдприемства та FSC твердження е необхщним для подальшого вщсте-жування ланцюга походження лiсопpодукцií, зокрема пiд час проходження сер-тифiкацií пiдпpиeмствами, ят займаються переробкою круглих лiсоматepiалiв. Використання логотипу та торгового знаку FSC регулюеться ввдповщним стандартом FSC-STD-50-001 "Використання торгового знаку FSC сертифшованими шдприемствами", оскiльки FSC зареестровано власну назву як торговий знак. Неправильне ж використання торгового знаку автоматично призводить до основно! невщповвдноста стандарту FSC та вимоги негайного вилучення всiх при-мipникiв документацп (календарш, плакатав, вiзиток, стендш тощо), в яких зга-дуеться назва FSC, що подана у неправильнш форм!
Неналежна робота щодо видшення особливо цiнних для збереження ль сш (ОЦЗЛ) та часом слабкий ршень охорони та пiдтpимки кнуючих ОЦЗЛ (кpитepií 9.1 та 9.3 стандарту FSC). У нацюнальнш практищ ведения лiсового господарства вiдсутнiй такий термш, як ОЦЗЛ (англ. HCVFs - High Conservation Value Forests), який був розроблений дослщницькою оргашзащею ProForest [7] та взятий за основу FSC для видшення, охорони та збереження особливо щнних лiсiв. Зпдно з класифшащею ProForest, ОЦЗЛ подшяються на шiсть ос-новних катeгоpiй, чотири з яких становлять лки, видiлeнi за еколопчними озна-ками, а решту ды становлять лiси, видiлeнi за сощальними ознаками [7]. Бшь-шiсть з лiсiв, яш включають цi категорп, згiдно з Лiсовим Кодексом Украши, видiлeнi лiсовпоpядкуваниям на пiдпpиeмствах як лки природоохоронного, на-укового, кторико-культурного призначення, peкpeацiйно-оздоpовчi, а також за-хиснi лiси. Однак iснуючий в УкраМ подiл лiсiв на категорп охоплюе не всi ль си, ят пiдлягають видiлeнню та збереженню згiдно з вимогами FSC. Зокрема це стосуеться лiсiв, якi мають соцiально-eкономiчну цiннiсть для мiсцeвого насе-лення як мiсця масового збирання ягiд, гpибiв та iнших лкових ресурсов, дозво-лених законодавством, а також мкця особливо! социально!', релкшно1, культурно! цiнностi для мкцевого населення. Кр1м того, процес консультацш щодо ви-дiлeння ОЦЗЛ охоплюе не вах защкавлених стоpiн, зокрема видшення кнуючих ОЦЗЛ здшснювалося без залучення фахiвцiв громадських еколопчних ор-ганiзацiй, а також не рдао без залучення представникш наукових та акадeмiч-них установ, яш могли б надати квалiфiкованi консультацп та обгрунтування видшення особливо щнних для збереження лiсiв.
Висновки. Налагодження системно! роботи щодо виконання вах вимог стандарту FSC та належне закриття зазначених нeвiдповiдностeй е важливим чинником для успiшного проходження процедури сepтифiкапií лiсiв та отри-мання сepтифiката, а також ведення лкового господарств на засадах сталого розвитку. При цьому важливими заходами, ят повиннi здшснювати лiсовi шд-приемства, е:
• посилення контролю за охороною працi та техткою безпеки, та приведення за-хисного спорядження робiтникiв вiдповiдно до кращих мiжнародних вимог;
• налагодження постiйного консультацiйного процесу з громадськими оргатзащ-ями, представниками органiв мюцевого самоврядування, наукових та академiч-них установ у питаниях оцшки сощального та екологiчного впливу господарсь-ко! дiяльностi, встановлення рiдкiсних та зникаючих видiв флори та фауни, ви-дiлення репрезентативних дiлянок iснуючих люових екосистем та особливо щн-них для збереження лiсiв;
• встановлення вах видiв господарсько! дiяльностi, тд час яких здiйснюeться вплив на довюлля, та мiнiмiзацiя негативного впливу на довюлля за допомогою здшснення превентивних заходiв;
• iнтенсифiкацiя робгг iз встановлення середовищ юнування рщюсних та зникаючих видiв флори та фауни та налагодження ефективно! охорони середовищ !х iснування;
• проведення додаткових дослiджень на предмет виявлення та видiлення репрезентативних д^нок iснуючих лiсових екосистем та особливо цшних для збереження лгав, та встановлення у процеи консультаций вiдповiдного режиму ве-дення господарсько! дiяльностi в таких люах;
• повна вiдмова вiд використання пестицидiв, якi мiстяться в перелшу забороне-них FSC, та поступове зниження використання усiх iнших пестицидiв iз замь ною на альтернативт методи;
• належне обгрунтування використання уах iнтродукованих деревних та чагар-никових видiв та постiйний мониторинг з метою недопущення 1х неконтрольо-ваного вiдновлення та витiснення мюцевих видiв;
• налагодження ефективного мотторингу за д1яльтстю пiдрядних органiзацiй, яю надають послуги з лiсозаготiвель та транспортування деревини, включно з питань охорони працi та технiки безпеки, вщповщно! фахово! пiдготовки роби--ниюв, утилiзацil вiдходiв;
• проходження вщповщальними працiвниками пiдприeмств навчань щодо правил використання сертифшата та торгового знаку FSC.
Лггература
1. Бондарук Г.В. Сертифжацш люогосподарського тдприемства : практ. поабн. / Г.В. Бон-дарук, 1.Ф. Букша. - Харкв : Вид-во УкрНДГЛГА, 2008. - 172 с.
2. Жсовий кодекс Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/3404-15.
3. FSC International Standard. FSC Principles and Criteria for forest stewardship. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ic.fsc.org/principles-and-criteria
4. Pesticides. FSC integrated pest management guide. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ic.fsc.org/pesticides
5. Safety and health in forestry work: An ILO code of practice. - Geneva, International Labour Office, 1998. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ilo.org/safework/info/standards-and-instruments/codes
6. Safety and health in the use of agrochemicals: A guide. - Geneva, International Labour Office, 1991. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ilo.org/safework/info/instr/WCMS_110196
7. Steve Jennings, Ruth Nussbaum, Neil Judd, Tom Evans / High Conservation Value Forest toolkit. - Oxford : Proforest, 2003. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.proforest.net/ publi-cation/bibliog.2010-09-17.4025438883
Ковалишин В.Р. Анализ типичных несоответствий хозяйственной деятельности лесных предприятий Украины требованиям стандарта FSC, которые возникают в процессе сертификации лесов
Дана характеристика развития процесса сертификации лесов в Украине. Объяснён подход Лесного попечительского совета (FSC) касательно трактовки несоответствий его стандарта. Осуществлен анализ основных типичных несоответствий хозяйственной деятельности государственных лесных предприятий Украины требованиям международного FSC стандарта, по которому осуществляется сертификация лесов. Предложены мероприятия по их решению.
Ключевые слова: лесное хозяйство, сертификация лесов, Лесной попечительский совет, стандарты.
Kovalyshyn V.R. Analysis of typical non-compliances in forest management of forest enterprises of Ukraine to the requirements of FSC standard that arise in the process of forest certification
There is characteristic of development of forest certification in Ukraine. Approach for understanding of non-compliances with FSC standard is explained. There is done analysis of main typical non-compliances of forest management of forest enterprises in Ukraine to the requirements of FSC standard of forest certification. There are proposed some measures on their resolving.
Keywords: forestry, forest certification, Forest Stewardship Council, standards.
УДК 339.16.012.23 Acnip. Р.С. Косцик1 - НУ "Львюська полтехшка"
ВИТРАТИ ШДПРИеМСТВ НА КОМЕРЦ1АЛ1ЗАЦ1Ю 1ННОВАЦ1ЙНО1 ПРОДУКЦН
Розглянуто питання витрат шдприемств на здшснення комерцiалiзацil шнова-цшно! продукцй'. Проаналiзовано виникнення вщповщних витрат, розкрито !хню роль у комерцiалiзацil та видшено загальш та додатковi витрати на комерцiалiзацiю вщповщ-но до форм та методiв здшснення цього процесу.
Ключовi слова: комерцiалiзацiя, шновацшна продукцш, витрати, форми комерць атзаци, методи комерцiалiзацil
Постановка проблеми та й' зв'язок Í3 важливими науковими та прак-тичними завданнями. Комерцiалiзацiя шновацшно! продукцй' шдприемств потребуе доволi значних фiнансових витрат на здшснення цього процесу. На кшьккть витрачених на комерцiалiзацiю фiнансових ресурав впливають обранi форма та метод комерцiалiзацil, якi обирають шдприемства вщповвдно до ix ць лей та можливостей. Правильне обрання форми та методу забезпечуе найкра-щий результат для шдприемства пiд час комерцiалiзацií iнновацiйноí продукцй. Саме з щею метою необхвдно чiтко знати вс можливi витрати на здiйснення цього процесу та враховувати той факт, що в разi переоцiнки сво1х фшансових можливостей, пiдприемство може зазнати невдачi пiд час комерцiалiзацií шно-вацiйноí продукцй.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми. Проблема вдентифжацп та виокремлення витрат на комерцiалiзацiю iнновацiйноí продукцй' е одним з основних питань у контекста здiйснення iнновацiйноí дiяльностi. Однак дослщження цiеí проблеми не е Грунтовно здiйснене в сучаснiй науковiй лтаератур! Питання витрат комерщаль
1 Наук. кергвник: проф. О.€. Кузьмш, д-р екон. наук
