CC BY
19
are passed down from generation to generation. The first environmental organizations here were: The Galician Forestry Company, The Podolsk Naturalists Society, The Galician Society of Animal Protection and others. There are now 528 territories and objects of The Nature Reserve Rund in the Ternopil region.
These historical facts and local history indicate a large number of natural and tourist sites. The scientists studied the edge of the area in terms of Geo-ecology, and physical geography landscape.
Keywords: nature conservancy, nature monuments, rare species, forest reserve, Tourism and Local History Society.
УДК 630.63+630*94:502.1 Доц. В.Р. Ковалишин, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
В1Д ЕКОЛОПЧНО1 СЕРТИФ1КАЦН Л1С1В ДО ЕКОЛОПЧНО1 СЕРТИФ1КАЦН ДОВК1ЛЛЯ
Розглянуто чинники запровадження еколопчно! сертифжаци лiсiв як шструменту ведения лкового господарства на засадах сталого розвитку. Проаналiзовано шщативи щодо сталого розвитку в шших галузях нацiонального господарства. За допомогою еко-лопчно! криво! Кузнеця представлено залежшсть мiж сприйняттям екологiчиих проблем довкшля та сощадьно-економiчиим розвитком населення, i, як результат, форму-вання категорп екологiчно свiдомого покупця для забезпечення попиту на сертифжова-ну продукцiю та послуги. Обгрунтовано доцiльнiсть запровадження еколопчно! серти-фжаци довкiлля та запропоновано складовi та методичш пiдходи до проведення еколо-пчно! сертифшацп довкiлля.
Ключовi слова: лкове господарство, екологiчна сертифiкадiя лiсiв, стадий розви-ток, екологiчно свщомий споживач, екологiчна сертифiкадiя довкiлля.
Лки вiдiграють надзвичайно важливу соцiально-економiчну й еколопч-ну роль у житп людства. Вони забезпечують основнi потреби людей у харчу-ваннi, палив^ широко використовуються в промисловостi та е джерелом еконо-мiчного розвитку. Лки е найбiльшим осередком бiорiзноманiття, беруть важливу участь у глобальних екологiчних циклах, забезпечують кнування диких тва-рин, збереження фунтш i водних ресурсiв. За рiзноманiтнiстю будови та силою дií на навколишне середовище лiс е найскладшшим i найпотужнiшим рослин-ним угрупованням [2]. Разом з тим лiси е дуже важливою складовою частиною бюсфери; елементом географiчного ландшафту; акумулятором живо1 речовини на планета; вони утримують в бiосферi низку хiмiчних елементш i воду, активно взаемодають з тропосферою й визначають рiвень кисневого та вуглецевого балансу [7]. Ось чому стану та якосп лiсiв та вщповвдальному веденню лiсового господарства придаляють так багато уваги у всьому свт.
Наприкiнцi ХХ ст. одним iз важливих iнструментiв, який забезпечуе ввд-повiдальне ведения лiсового господарства та тдтримку природних цiнностей лкових екосистем, стала екологiчна сертифiкацiя лкш. Як вiдомо, цей шстру-мент був започаткований шд впливом еколопчних рунв та мiжурядових прог-рам для сприяння веденню лiсового господарства на засадах сталого розвитку насамперед у трошчних лках та обмеження продажiв нелегально заготовлено1 деревини на свгговому ринку. Однак на цей час практика застосування еколо-пчно! сертифiкацií найбiльш поширилася в лках розвинених краш помiрного та
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
бореального клшату. Такий стан справ пояснюеться двома чинниками - висо-ким базовим р1внем ведения лкового господарства у цих крашах, бшьшкть з яких власне й припадають на зону пом1рного та бореального клшату, а також значним попитом на сертифжовану лкопродукцда на ринках цих краш.
Хоча Украша й належить до краш пом1рного ктмату з достатньо висо-ким р1внем розвитку лкового господарства, еколопчна сертифшашя л1с1в дер-жавних лкових шдприемств, яка здшснюеться уже понад десять ротв, показуе, що фактичний стан лк1в i лкокористування в УкраМ багато в чому не вщповь дають принципам i критерiям сталого розвитку лкового господарства, ят про-писанi в стандартах Лково1 наглядово!' ради (FSC) чи Програми схвалення схем лково* сертифiкацií (PEFC), що об'еднала нацюнальш системи сертифiкацií ль сiв багатьох краш. Все це пiдтверджуе думку, що подальше запровадження еко-лопчно!' сертифiкацií в Украíнi е об'ективною необхiднiстю, оскiльки вона сприяла б веденню вiдповiдального лiсового господарства на засадах сталого розвитку. Також розвиток еколопчно! сертифшацп лiсiв мiнiмiзував би комер-цiйний i фiнансовий ризик лiсових пiдприемств та забезпечував вшьний доступ продукцií нацiонального лiсового господарства до ринюв зарубiжних краш. Ос-таннiй фактор став ще бшьш актуальним, починаючи з березня 2013 р., коли европейсью ринки стали закритими для лiсовоí продукцií не шдтверджено1 ввд-повiдним сертифiкатом походження, що забезпечував би li легальнкть та гаран-тiю дотримання основоположних принципiв ведення лiсового господарства.
Свого часу вдея розвитку еколопчно1 сертифжацп лiсiв була запозичена зi сшьського господарства, зокрема виноградарства, а попм вона поширилась i на iншi галузi. У сшьськогосподарському виробництвi еколопчна сертифiкацiя насамперед мае на меп iнформування споживача про те, що продукщя вироще-на органiчним способом та при цьому не завдано шкоди довкшлю, а сама продукщя е нешквдливою для життя та здоров'я людини [5]. Практика проведення еколопчно1 сертифжацп сшьськогосподарського виробництва згодом дала пош-товх зокрема й розвитку еколопчно1 сертифжацп лiсiв. Водночас, поряд з еко-лопчною сертифiкацiею лiсiв, у свiтовiй практищ започатковано також серти-фiкацiю шших важливих складових глобально1 еколопчно1 системи, зокрема вже декшька рокiв усшшно впроваджуеться сертифiкацiя рибальства на засадах сталого розвитку. Цей вид сертифжацп розвиваеться пiд егiдою мiжнародноl оргашзацп MSC (Marine Stewardship Council), котра за своею структурою та шдходами подiбна до FSC (Forest Stewardship Council). Оргашзашя MSC прийняла стандарт рибальства на засадах сталого розвитку (sustainable fishery), який опираеться на 3 принципи та 23 кригерц, розроблеш в рамках цих принципов. Стандарт застосовують виключно щодо рибальства, яке здiйснюеться у водах свиового океану та прилеглих акваторiй, та не мае вщношення до вилову риби в штучно створених водоймах [8]. Дiяльнiсть оргашзацп MSC спрямована на ведення рибальства на засадах сталого розвитку та мшгшзацда негативних екологiчних впливiв рибних промислiв у свiтовому океанi.
Еколопчна сертифшашя за своею природою е ринковим iнструментом, що стимулюеться належним попитом на продукцiю чи послуги з вщповвдними екологiчними параметрами. Стримятивним чинником розвитку еколопчно1 сер-
тифшацп лЫв, стьського господарства чи iнших галузей народного господар-ства е те, що ще не мае достатньо1 кiлькостi екологiчно свiдомих споживачiв, як б за допомогою попиту впливали на виробникiв продукцп, таким чином сти-мулювальни !х до добровтьних iнiцiатив щодо покращення виробничо-госпо-дарсько'1 дiяльностi на еколого-економiчних засадах та проходження процедури екологiчноí сертифiкацií.
Розвиток категорп екологiчно свiдомих споживачiв можна показати за допомогою еколопчно'' криво'' Кузнеця, яка застосовуеться в економщ довкт-ля для визначення залежносп мiж антропогенним тиском на довкшля та рiвнем розвитку суспiльства (рис.) [1].
\ Р1вень безпеки
А / С
Сощально-економ1чний р1вень розвитку сусшльства Рис. Еколог1чна крива Кузнеця [1]
На сучасному етапi р1вень розвитку украшського суспiльства перебувае на вiдрiзку АВ. Таким чином бiльшу увагу придшяють економiчним показни-кам (наприклад, таким як цiна та доступшсть продукцп), а екологiчнi показники не беруть до уваги або слабо враховують. Це означае, що споживач бшьше тур-буеться про свш економiчний добробут, майже не задумуючись про можливi екологiчнi наслiдки. Тшьки досягнувши свого максимуму в точщ В, а вщповщ-но тку загострення еколопчно1 ситуацп, споживач тд впливом еколопчно1 ш-формацп та iз загостренням проблем довкiлля починае бтьше звертати увагу на еколопчш параметри продукцп чи послуг, як свiдчили б про те, що ця продук-ц1я (послуги) виготовлена вщповщно до стандартiв, що гарантують мiнiмiзацiю негативного впливу на довкшля.
Змша суспшьно1 свiдомостi всiх потенщйних учасникiв процесу серти-фкацп вщбуваеться поступово. У разi екологiчноí сертифшацп лiсiв найбшьш ефективними у цьому плат показали себе неурядовi еколопчш оргатзацп та громадськi iнiцiативи на захист довкшля, як впливають на свщомють спожива-чiв, акцентуючи 1хню увагу на тому, що споживаючи несертифшовану продук-цш з невщомим походженням, вони стають причетними до зменшення лiсового покриву та деградацп довкiлля планети, стимулювальни також штенсивну, а часто i нелегальну, загопвлю лiсових ресурсiв. Споживач, своею чергою, через защкавленють або вiдмову у купiвлi продукцií виробника чи власника, стиму-люе останнiх до проходження процедури сертифшацп, яка б тдтвердила характеристики цiеí продукцií як таю, що вщповщають вимогам щодо ведення люо-вого господарства на принципах сталого розвитку. Тобто процес еколопчно!
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
сертифiкацií лiсiв регулюеться ринковими механiзмами з мшмальним втручан-ням з боку державних оргашв.
Лiси е надзвичайно важливою, але не единою, складовою глобально1 екосистеми. Зростання глобальних екологiчних загроз сучасностi та разом з тим пiдвищення екологiчноí свiдомостi населения земно1 кулi стимулюватимуть зростаючий попит не тальки на продукцiю та послуги лiсового господарства, виготовленi вiдповiдно до вимог сталого розвитку, а й на еколопчно безпечне та придатне для повноцiнного проживання довкiлля та територц, якi найменш пiддалися згубному еколопчному впливу антропогенного чи природного похо-дження. Надати гарантií якоста довкiлля та його вiдповiдностi встановленим стандартам покликана екологiчна сертифiкацiя довкшля. Пiд екологiчною сер-тифiкацiею довкшля ми розумiемо процес оцiнки вщповвдноста стану та умов довкiлля вимогам стандартов, якi мiстять вiдповiдний перелш критерив та шди-каторов якоста довюлля, що вiдповiдае вимогам щодо сталого розвитку. До про-цесу розроблення стандартiв екологiчноí сертифiкацií довюлля повинне бути залучене широке коло защкавлених сторiн, якi б охоплювали вiдомi мiжнароднi природоохороннi органiзацií, зокрема Всесвггшй фонд дико!' природи (WWF); iншi активнi неурядовi громадськi оргашзацц, яш переймаються проблемами охорони та збереження довкiлля; науковi та дослвдницьт органiзацií, якi займа-ються питаннями рацiонального використання та вiдтворения природних ресур-сiв, i запровадження еколопчно1 економiки тощо; представникiв влади та бiзне-су, якi ставлять за мету ввдповвдальне ведення господарсько1 дiяльностi та збереження довкiлля.
Передбачаеться, що еколопчна сертифiкацiя довкiлля повинна включа-ти, принаймнi, такi складов^ як екологiчну сертифiкацiю лiсiв, еколопчну сер-тифiкацiю угiдь, що використовуються для ведення рiзних форм сшьського господарства, а також еколопчну сертифжацда територiй, котрi е важливими для розвитку туризму, рекреацií та оздоровлення населення. Екологiчну сертифша-цда довкiлля дощльно впроваджувати за допомогою шших ефективних шстру-меитiв еколопчно1 полiтики, зокрема таких, як еколопчш стандарти, iивестицií в природоохороннi проекти, екологiчнi фонди, екологiчнi податки тощо. Для запровадження екологiчноí сертифiкацií довкшля на национальному рiвнi про-понуемо взяти за основу методичнi шдходи та науковi розробки, напрацьованi для еколопчно1 сертифiкацií лiсiв. Зокрема, еколопчну сертифжацда довюлля дощльно здiйснювати на основi принципiв здiйснения екологiчноí сертифжацп лiсiв [3]. Економiчне стимулювання розвитку екологiчноí сертифшацп довюлля дощльно здшснювати, взявши за основу запропонованi нами принципи та iнструмеити економiчного стимулювання розвитку екологiчноí сертифжацп ль ав в УкраМ [4]. Як справедливо зазначае проф. 1.М. Синякевич, основними ви-могами щодо процедури екологiчноí сертифжацп довкшля мають стати таю [7]:
• еколопчна сертифшащя довюлля мае охопити Bei природт об'екти та об'екти антропогенного походження, що впливають i визначають piBeHb екологiчноí безпеки на глобальному, нацюнальному та локальному рiвнях;
• еколопчна сертифшащя довкiлля мае охоплювати: ощнювання екологiчного стану природних об'екив; ощнювання еколопчноси технологiчних процесiв
вщтворення, охорони та використання природних pecypciB; оцшювання еколо-пчноси продукцц та послуг; оцшювання рiвня екологiчноí безпеки;
• еколопчна сертифiкацiя довкiлля повинна передбачати складання державного реестру екологiчно небезпечних природних i антропогенних об'eктiв, та заходи, спрямоват на змiцнення еколопчно'1 безпеки;
• екологiчна сертифiкацiя довкшля повинна спиратися на принципи глобально'1 та нащонально'1 еколопчно'1 полiтики, мiжнароднi та розробленi на ix основi на-цiональнi стандарти еколопчно'1 сертифшацц довкiлля, а також нацiональнi критерп та iндикатори, якi характеризують стан довюлля.
Висновки. Екологiчна сертифiкацiя довкшля е об'ективною необхвднк-тю, що стае дедалi актуальнiшою i3 загостренням глобальних екологiчних проблем та попршенням стану навколишнього середовища. Основою для розвитку еколопчно!' сертифiкацií довкшля повинна стати еколопчна сертифжащя лiсiв. Екологiчну сертифiкацiю довкшля доцiльно впроваджувати за допомогою ш-ших ефективних iнструментiв екологiчноí полиики, зокрема таких, як еколопч-нi стандарти, швестицц в природоохороннi проекти, екологiчнi фонди, еколо-гiчнi податки, використовуючи при цьому методичнi пiдходи та науковi розроб-ки, напрацьованi для еколопчно!' сертифiкацií лiсiв.
Лiтература
1. Врублевська О.В. Конспект лекцш з економжи природокористування / О.В. Врублевська. - Львгв : Вид-во УкрДЛТУ, 2003. - 210 с.
2. Генарук С. А. Жси Украши / А.С. Генсрук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 408 с.
3. Ковалишин В.Р. Принципи люово! сертифшацц / В.Р. Ковалишин // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львгв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.2. - С. 90-93.
4. Ковалишин В.Р. Економ1чне стимулювання розвитку еколопчно! сертифжаци л1гав в Укршш / В.Р. Ковалишин // Региональна економжа. - 2004. - № 2. - С. 182-189.
5. Синякевич 1.М. Економжа люокористування : шдручник / 1.М. Синякевич. - Льв1в : Вид-во 1ЗМН, 2000. - 402 с.
6. Синякевич 1.М. Еколопчна политика / 1.М. Синякевич; НЛТУ Украши. - Львгв : Вид-во УЗКЦ, 2011. - 332 с.
7. Украшська енциклопедш л1с1вництва / за ред. С. А. Генсрука. - В 2-ох т. - Львгв : Наук. тов. гм. Шевченка. - 1999. - Т. 1. - 464 с.
8. Marine Stewardship Council. Vision and mission / Marine Stewardship Council, 2012. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.msc.org/about-us/vision-mission.
Ковалишин В.Р. От экологической сертификации лесов к экологической сертификации окружающей среды
Рассмотрены факторы внедрения экологической сертификации лесов как инструмента ведения лесного хозяйства на принципах устойчивого развития. Проанализированы инициативы по устойчивому развитию в других отраслях национального хозяйства. С помощью экологической кривой Кузнеца представлена зависимость между восприятием экологических проблем окружающей среды и социально-экономическим уровнем развития населения, и, как результат, формирование экологически сознательного потребителя для обеспечения спроса на сертифицированную продукцию и услуги. Обоснована необходимость внедрения экологической сертификации окружающей среды и предложены составляющие и методические подходы к проведению экологической сертификации окружающей среды.
Ключевые слова: лесное хозяйство, экологическая сертификация лесов, устойчивое развитие, экологически сознательный потребитель, сертификация окружающей среды.
Kovalyshyn V.R. From Forest Certification Towards Environment Certification
HamoHa^bHHH rácoTexmHHHH ymBepcHTeT yKpaïHH
Factors of forest certification development as instrument of sustainable forest management are considered. Initiatives for sustainable development of other branches of economy are analysed. Correlation between perception of ecological problems and social-economic development of population that results in appearing of ecologically conscious consumer category in order to provide demand for certified products and services is presented due to Kuznets' curve applying. Certification of environment is justified, including its constituents and methodological approaches for its introducing.
Keywords: forest management, forest certification, sustainable development, ecologically conscious consumer, environment certification.
140
36ipHHK HayKOBO-TexHÍHHHX npa^
