CC BY
24
На шдставi наведеного можна зробити висновок, що необхiдною пере-думовою еколопзаци лiсокористування, а отже, i переходу люового госпо-дарства в УкраТт на шлях сталого розвитку, е реформування системи права власностi на лiсовий фонд та земельнi дшянки лiсового фонду.
Вирiшення щеТ проблеми потребуе подальших комплексних наукових економжо-правових дослiджень.
Лiтература
1. Лiсовий кодекс Украши вщ 21 ачня 1994 р. № 3852-ХПУ/ http://www.rada.kiev.ua.
2. Земельний кодекс Украши вщ 25 жовтня 2001 р. № 2768-ШУ/ http://www.rada.kiev.ua.
3. Мельник С.О. Анашз системи прав власносп на люов1 ресурси 1 земельш д1лянки ль сового фонду в УкраТт// Люове госп-во, люова, паперова 1 д/о пром-сть. - Льв1в: УкрДЛТУ. -2002. - С. 123-129.
4. Петров А.П. Экономические и правовые основы национальной лесной политики// Лесное хоз-во. - 1997, № 2. - С. 6-8.
5. Петров А.П., Талиярв А. Управление лесами и ведение лесного хозяйства в Эстонии (опыт экономических реформ)// Лесное хоз-во. - 2001 р, № 2. - С. 13-15.
6. Синякевич I., Мельник С., Соловш I., Холявка В., Ковалишин В. Люовий кодекс Украши (Альтернативний проект)// Деревообробник. - 2002, № 15(57) - Ст. 4-7.
7. Господарський кодекс УкраТни вщ 16 ачня 2003 р. № 436-1У// http://www.rada.kiev.ua.
УДК 630*9 Асист. В.Р. Ковалишин - НЛТУ Украши
АНАЛ1З ЧИННИК1В, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗВИТОК ЕКОЛОГ1ЧНО1 СЕРТИФ1КАЦ11 Л1С1В
Встановлено потенцшш чинники, яю можуть впливати на розвиток еколопчно'1 сертифшацп лiсiв у свт. Здiйснено i'x аналiз, визначено найбшьш вагомi чинники.
Ключов1 слова: еколопчна сертифiкацiя лiсiв, експорт продукцп лiсового сектора, регресiйний аналiз, парна регресiйна модель.
Asisst. V.R. Kovalyshyn - NUFWT of Ukraine
Analysis of factors, which have influence on forest certification
development
Factors, which can influence on forest certification development in the world, are determined. Their analysis is done, the most significant factors are defined.
Keywords: forest certification, export of forest products, regression analysis, two-variable regression model.
За останш п'ять роюв площа сертифжованих лшв у свт зросла бшьш як у шють раз1в - з 26 млн. га у 2000 р. до понад 60 млн. га за кожною з м1ж-народних схем у 2005 р. [7, 8]. Динамжу розвитку екологiчноi сертифжаци лшв у свт за схемами Лiсовоi наглядовоi ради (FSC) i Пан-европейського комггету люового господарства (PEFC) наведено на рис. 1.
Вплив рiзноманiтних чинниюв на розвиток екологiчноi сертифжацп лiсiв е ще мало дослщженим. Вважаеться, що основним чинником, який сприяе розвитку еколоично!" сертифiкацii лiсiв, е попит на екологiчно чисту продукщю, який сформувався на ринках розвинених краши Свропи, Швшч-но1' Америки та Пiвденно-Схiдноi Азii [3, 5, 6].
Нами було поставлено завдання дослщити, якi чинники впливають на розвиток еколопчно1 сертифжаци лiсiв у свiтi, як позначаеться вплив цих чинникiв на зростання плошд сертифiкованих лiсiв. Очiкуеться, що отриманi результати сприятимуть розвитку еколопчно1 сертифжаци лiсiв в Укршт.
Плоша
сертифкованих -Б8С
2000 2000 2002 2003 2004 2005
Роки
Рис. 1. Розвиток екологiчно'i сертифкаци лШв у свт за схемами ¥8С i РЕ¥С
Як було зазначено вище, основним чинником, який впливае на розвиток еколопчно! сертифжацп лiсiв, е попит на сертифжовану продукцда, кот-рий сформувався на ринках люодефщитних високорозвинених краш Захщно! Свропи та частково Швденно-Схщно! Ази. Отже, можна припустити, що найшвидшими темпами екологiчна сертифiкацiя лiсiв розвиваеться у крашах, якi в основному експортують продукцiю лiсового господарства. За даними ФАО, найбшьшими експортерами продукци лiсового господарства на 2005 р. були Канада, Швещя, Фiнляндiя, Росiйська Федерацiя, Iндонезiя i Малайзiя. Найбiльшими iмпортерами продукци лiсового господарства е Великобрита-нiя, Iталiя, Шмеччина, Францiя, США, Китай та Япошя [9].
Крiм обсягу експорту продукци люового сектора, на площу сертифжо-ваних лiсiв впливають ще й таю чинники, як: загальна площа лiсiв, площа ль сiв, яка припадае на одного жителя, частка державних лiсiв, кшьюсть насе-лення краши, валовий внутрiшнiй продукт, доходи на душу населення, обсяг iмпорту продукци люового господарства.
Для проведення анашзу чинникiв впливу ми використали апарат коре-ляцiйно-регресiйного аналiзу. Його застосування дало нам змогу глибше зро-зумiти природу процесу еколопчно! сертифжаци лiсiв, робити прогнози що-до його розвитку, а, вщтак, керувати цим процесом.
У побудованш нами економетричнiй моделi перебiгу процесу еколо-пчно1 сертифжаци лiсiв залежною змiнною е площа сертифiкованих лiсiв (у). Незалежних змiнних, вплив яких ми дослщжували, е декiлька. Для дослщ-ження було взято вiсiм чинникiв, якi вiдображають основнi макроекономiчнi i лiсогосподарськi показники краш, де впроваджено еколопчну сертифiкацiю лiсiв. Ц чинники е незалежними змiнними х^ х2, х3, х4, х5, х6, х7, х8 регресш-но! модель
Отже, вплив рiзноманiтних чинниюв на поширення еколопчно1 серти-фжаци лiсiв можна вщобразити за допомогою функци:
У = ^хь х2, хз, х4, х5, хб, ху, х8), (1)
де: у - площа сертифшованих лiсiв, га; х1 - загальна площа лiсiв, тис. га; х2 -площа лiсiв, яка припадае на одного жителя краши, га; х3 - частка державних лiсiв, %; х4 - населення, тис. чол.; х5 - валовий внутршнш продукт, млрд. дол.; хб - доходи на душу населення, дол./рщ х7 - експорт продукци люового сектора економiки, тис. дол.; х8 - iмпорт продукци лiсового сектора економь ки, тис. дол.
Для дослщження чинникiв, якi найбiльше впливають на розвиток еко-лопчно1 сертифшаци лiсiв, нами було проведено кореляцшний аналiз. Для оцiнки мiри лшшного зв'язку мiж показниками ми розрахували оцiнки коефь цiентiв кореляци мiж площею сертифiкованих лiсiв (у) i вибраними незалеж-ними змiнними (х1, х2, х3, х4, х5, хб, х7, х8). Обсяг вибiрки становить 58 краш свггу. Значушiсть оцшок коефiцiентiв кореляци було перевiрено за допомогою критерш Ст'юдента, для чого ми знайшли критичне значення розподшу Ст'юдента для а = 0,05, п = 58. Одержат результата виконаного кореля-цiйного анашзу представлено в табл. 1.
Табл. 1. Кореляцшний зв 'язок мiж площею сертифшованих лшв i
до^джуваними показниками
Незалежна змшна, Коефщ1ент кореляци, гху Розрахункова статистика Ст'юдента*, 1 Характеристика зв'язку
Загальна площа л1с1в, тис. га 0,3918 3,19 слабкий, значущий
Площа л1с1в, яка припадае на одного чоловша, га 0,5604 5,06 пом1тний, значущий
Частка державних л1с1в, % 0,0084 0,06 слабкий, незначущий
Кшьшсть населення краши, тис. чол. 0,0720 0,54 слабкий, незначущий
Валовий внутршиш продукт краши, тис. дол. 0,4597 3,87 иом1рний, значущий
Доходи на душу населення, дол. 0,4199 3,46 иом1рний, значущий
Експорт продукци лшового сектора, тис. дол. 0,8659 12,96 сильний, значущий
1мпорт продукци лшового сектора, тис. дол. 0,4159 3,42 иом1рний, значущий
* Критичне значення розподшу Ст'юдента для а = 0,05, п = 58 дор1внюе 2,0032.
Характеристика зв'язку була оцшена за п'ятиступеневою шкалою, де "слабкий" - найменший рiвень зв'язку, "дуже сильний" - найбшьший рiвень зв'язку [2].
З отриманих даних можна зробити висновок, що статистично значу-щими показниками, як впливають на розвиток еколопчно1 сертифжаци лiсiв у свт, е такi показники, як експорт продукци люового сектора, площа лiсiв,
яка припадае на одного жителя, валовий внутршнш продукт i доходи на душу населення краТни.
Слабший зв'язок спостерiгаеться мiж площею сертифiкованих лiсiв i загальною площею лiсiв та обсягами iмпорту лiсопродукцiТ. М1ж площею сертифжованих лiсiв i часткою державних лiсiв, а також кiлькiстю населення краТни простежуеться слабкий незначущий зв'язок.
Отже, виходить, що чинники населення i частки державних лiсiв мало впливають на поширення екологiчноТ сертифжацп лiсiв у свiтi. З теори еко-логiчноТ сертифiкацiТ лiсiв вщомо, що у захiдних краТнах у проведенш щеТ процедури, насамперед, защкавлений приватний сектор, з iнiцiативи якого й було, наприклад, створено мiжнародну схему екологiчноТ сертифiкацiТ лiсiв Пан-европейського комггету лiсового господарства. Отриманi результати шд-тверджують цю iнформацiю.
Далi ми поставили завдання встановити, яким чином визначеш нами незалежнi змшт впливають на розвиток екологiчноТ сертифжаци лiсiв. Отри-манi оцiнки параметрiв регресiйних моделей необхiдно перевiрити на адек-ватнiсть.
Для проведення аналiзу ми оцiнили параметри парних регресшних моделей, якi описуються лшшною функцiею [1, 2]:
у = Ъш + Ъи.хь (2)
де: у - залежна (пояснювана) змшна; х; - незалежна (пояснююча) змшна; Ъоь Ъп - невiдомi параметри регресшних моделей.
1з перелiку незалежних змiнних ми вiдкинули змiннi х3 i х4, якi вщоб-ражають частку державних лiсiв i кшьюсть населення краТни, для яких коефь цiенти кореляцiТ виявилися слабкими i незначущими. Для решти пар змшних нами були побудованi кореляцiйнi поля та оцшеш параметри лiнiйних рiв-нянь регресiТ (рис. 2).
Отримаш для лiнiйних регресiйних моделей коефщенти детермiнацiТ (Я ) виявилися найвищими для пар показникiв плошд сертифiкованих лiсiв i обсягiв експорту люопродукци (75 %), а також площд лiсiв, яка припадае на одного жителя (31 %).
Тому, можна стверджувати, що 75 % дисперси залежноТ змшноТ у (площд сертифiкованих лiсiв), описуеться дисперсiею незалежноТ змiнноТ "об-сяг експорту люопродукци", 31 % дисперсiТ в описуе диспершя незалежноТ змiнноТ "площа лiсiв, яка припадае на одного жителя", 21 % - валовий внут-ршнш продукт, 17 % - доходи населення.
Отримаш оцшки параметрiв регресiйних моделей ми перевiрили на адекватшсть за критерiем Фiшера [1, 4]. К^м того, ми розрахували значення критерiю Ст'юдента для коефщенпв регресiТ. Данi проведеного аналiзу моделей зведено в табл. 2.
Отримаш значення Б-статистики свiдчать про адекватшсть вибраних моделей для рiвня значущос^ а = 0,05. В уЫх регресiйних моделях знаки вщ-повiдають припущенням.
Отриманi рiвняння регреси дали нам змогу також виявити вплив ок-ремих чинникiв на розвиток еколопчноТ сертифiкацiТ лiсiв у свт. Так, з iмо-
вiрнiстю 95 % можна стверджувати, що зростання обсяпв експорту 1000 дол. приведе до зростання обсяпв сертифжованих лiсiв на 2,7 га.
на
Рис. 2. Кореляцшш поля та лшйш рiвняння регреси для аналiзованих показнишв
Табл. 2. Результати аналiзу адекватностi лШйних регресшних моделей
Незалежна змшна, X Коефшдент регреси Коефщ1ент детермшаци, Я2 Розрахункова статистика Фшера, Б Значення кри-терш Ст'юден-та
Ъ1 В0 В1 Ъ0
х1 0,04 2281,47 0,15 10,16 3,19 1,27
х2 3906,11 -534,68 0,31 25,64 5,06 -0,29
х5 3,69 1761,42 0,21 15,01 3,87 1,01
х6 0,88 -3381,8 0,18 11,99 3,46 -1,21
х7 0,003 -2337,6 0,75 167,88 12,96 -2,23
х8 0,001 1347,91 0,17 11,71 3,42 0,72
* Критичне значення критерш Ф1шера для а = 0,05, п = 58 дор1внюе 4,013.
Зростання площд лiсiв, яка припадае на 1 жителя, на 0,1 га приведе до зростання обсяпв сертифжованих лiсiв на 390 610 га. Зростання обсяпв ВВП на 1 млрд. дол. приведе до зростання обсяпв сертифшованих лiсiв на 3 689 га. Зростання доходiв населення на 1000 дол. приведе до зростання обсяпв сертифжованих лiсiв на 879 га.
Отримаш данi е середшми значеннями пояснювано1 змшно1 у. Для цих же пар показниюв ми розрахували iнтервали довiри для коефщенлв рег-реси Ь1 i Ь0.
Для пари показникiв "площа сертифiкованих лiсiв i обсяги експорту люопродукци" iнтервал довiри для коефщента регресп Ь1 становить 2,3...3,1. Отже, з ймовiрнiстю 95 % можна стверджувати, що зростання обсяпв експорту на 1000 дол. приведе до зростання площд сертифжованих лiсiв вщ 2,3 га до 3,1 га.
Для пари показниюв "площа сертифiкованих лiсiв i площа лiсiв, яка припадае на одного жителя" штервал довiри для коефiцiента регреси Ь1 зна-ходиться в межах 236 070-545 152, що з iмовiрнiстю 95 % свщчить про те, що зростання площд лiсiв, яка припадае на одного жителя, на 0,1 га приведе до зростання площд сертифжованих лiсiв у межах вщ 236 070 га до 545 152 га.
Для пари показниюв "площа сертифжованих лiсiв i валовий внутрш-нiй продукт" iнтервал довiри знаходиться в межах 1 781-5 596. Отже, з ймо-вiрнiстю 95 % можна стверджувати, що зростання ВВП на 1 млрд. дол. приведе до зростання площд сертифшованих лiсiв вiд 1 781 га до 5 596 га.
Для пари показниюв "площа сертифжованих лiсiв i доходи на душу населення" визначений штервал довiри знаходиться в межах 370-1 388. Отже, з ймовiрнiстю 95 % можна стверджувати, що зростання доходiв населення на 1000 дол. на рж приведе до збшьшення площд сертифжованих лiсiв у межах вщ 370 га до 1 388 га.
Отже, внаслщок проведеного анашзу ми дiйшли висновку, що найбшьш вагомим чинником, який стимулюе розвиток еколопчно1 сертифь каци лiсiв у свт, е експорт продукцil люового господарства. 1ншими чинни-ками, яю вiдiграють помiтну роль в розвитку еколопчно1 сертифiкацil лiсiв, е площа лiсiв, яка припадае на одного жителя, валовий внутршнш продукт i доходи на душу населення.
Водночас, такий показник як частка державних лiсiв мало впливае на розвиток еколопчно1 сертифiкацil лiсiв, що може свщчити про бiльшу заць кавленiсть в екологiчнiй сертифiкацil лiсiв приватного сектора i необхiднiсть стимулювання еколопчно1 сертифiкацil державних лiсiв з боку держави.
Одержат результата дослщження можна також використовувати для виконання прогнозiв та управлшня процесами еколопчно1 сертифiкацil лiсiв.
Лiтература
1. Козловський С.О. Основи економетри: Конспект лекцш у 2-х частинах. Частина 1. -Льв1в: НЛТУ Укра1ни, 2005. - 202 с.
2. Лук'яненко 1.Г., Красн1кова Л.1. Економетрика: Пщручник. - К.: Товариство "Знания", КОО, 1998. - 494 с.
3. Синякевич 1.М. Екодог1чна сертиф1кац1я л1с1в: теор1я 1 практика// Деревообробник. -№ 3, 5 -18 лютого 2001 року. - С. 1-2.
4. Фещур Р.В., Барв1нський А.Ф., Ючор В.П. та íh. Статистика: теоретичш засади i прикладнi аспекти/ За ред. Фещура Р.В.: Навч. поабник. - Львiв: Iнтелект-Захiд, 2003. - 576 с.
5. Страхов В.В. К стратегии устойчивого управления лесами: сертификация лесов и лесной продукции // Лесн. пром-сть. - 1998, №4. - С. 6-9.
6. Christopher Upton, Stephen Bass. The forest certification handbook. - Earthscan Publications Ltd, London. - 1996. - 219 p.
7. FSC Forest management certificates by continent. - [Cited 2005, 31 December] - Available from: <http://www.fsc.org/en/whats_new/fsc_certificates>.
8. PEFC Council information register. - [Cited 2005, 31 December]. - Available from: <http:// www.pefc.org/ internet/html/ pefc_statistics_interactive_database. htm>.
9. www.fao.org/documents/docrep/008/y5985m/y5985m00.htm.
УДК 630* Асистент А.М. Польовський -НЛТУ Украти
ЗАСТОСУВАННЯ МОДЕЛЕЙ ЗАГАЛЬНО1 Р1ВНОВАГИ ДЛЯ АНАЛ1ЗУ Л1СОВО1 ПОЛ1ТИКИ
Обгрунтовано використання моделей загально! р!вноваги для побудови альтер-нативних сценарпв впровадження люово! пол^ики. Поданий приклад побудови просто! моделi piвновaги попиту i пропозицп. Наведено переваги i недолiки моделю-вання та використання альтернативних сценарпв.
Ключов1 слова: моделi загально! piвновaги, лiсовa полiтикa, сценарп.
Assistant A.M. Polovskyy - NUFWT of Ukraine
Computable General Equilibrium Models Application for Forest Policy Analysis
Paper analyzes the rationale for application of general equilibrium models in development of forest policy scenarios. The example of simple model of supply and demand equilibrium is provided. Advantages and deficiencies of modelling approach and forest policy scenarios' design are illustrated.
Keywords: general equilibrium models, forest policy, scenarios.
Моделювання е широко вщомим шструментом економшо-математич-ного анаизу, що вже тривалий час застосовуеться у полггичнш сферь Не e винятком люова полггика, для анашзу яко! переважно застосовуються розра-хунков1 модел1 загально! р1вноваги (Computable General Equilibrium Models). Ц моделi e зручним i надшним iнстpументом для визначення можливих ефектiв вiд змш у полiтицi на pозподiл ресурЫв, економiчнi та соцiaльнi по-казники добробуту населення. Основою для побудови моделей загально! piв-новаги е один з основних принцишв економiчноi теори: споживaчi прагнуть мaксимiзувaти корисшсть споживання, а виробники мaксимiзувaти прибутки. Рiвновaгa у моделi досягаеться шляхом пpиpiвнювaння загально! пропозицп товapiв на певному ринку та загального попиту на них [7].
Параметри та змшт моделi загально! piвновaги подаються у виглядi системи piвнянь. На основi наявно! iнфоpмaцii про цши та обсяги виробниц-тва i споживання розраховуються параметри модель Для проведення подаль-шого анашзу в моделi змiнюють певний параметр чи змшну, проводять ана-лiз отриманих pезультaтiв та роблять вщповщш висновки. За своею природою таю моделi е поpiвняльними i статичними, тобто при змiнi пapaметpiв вираховуеться нова точка piвновaги, що дае змогу поpiвняти результати мо-
