CC BY
9
• соцiальнi ефекти змiни коренево! плати в загальному можуть бути позитив-ними, оскшьки може зрости зайнятшть у лiсовому господарствi завдяки збшьшенню обсягiв лiсогосподарських робiт;
• загальний екологiчний ефект може бути позитивним, якщо позитивний ефект вiд зростання лiсових площ переважить негативний вплив на довкшля вiд проведения рубань та iнших лiсогосподарських заходiв;
• важливе значення матиме система визначення рiвня кореневих платежiв. Як свiдчить досвiд Канади, основными характеристиками тако! системи мають бути прозорiсть у розрахунку кореневих платежiв та !х розподiлу, залежтсть коренево! плати ввд ринково! щни продуктов переробки деревини, iснування системи збору шформаци про ринковi цши, та перiодичний перегляд рiвня кореневих платежiв.
Л1тература
1. Польовський А.М. Досвщ США щодо визиачеиня попиевих платеж1в// Наук. вю-ник УкрДЛТУ: Зб. иаук.-техи. праць. - 2000, вип. 9.12. - С. 78-86.
2. Польовський А.М. Огляд метод1в оцшки люу на пш в заруб1жних крашах// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - 2000, вип. 10.2. - С. 213-217.
3. Холявка В.З. Еколого-економ1чш засади формування кореневих цш на деревину. Автореф. дис... канд. екон. наук. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2003. - 20 с.
4. Davis, L.S., K.N. Johnson, P.S. Bettinger, and T.E. Howard. 2001. Forest management: to sustain ecological, economic, and social values. Fourth Edition. McGraw-Hill, New York. 804 p.
5. Gray, J.W. 1983. Forest Revenue Systems in Developing Countries: Their Role in Income Generation and Forest Management Strategies. FAO Forestry Paper 43. Rome. 261 p.
6. Hyde, W.F. 1980. Timber Supply, Land Allocation, and Economic Efficiency. Johns Hopkins University Press, Baltimore, Maryland, USA. 225 p.
7. Johansson, Per-Olov, and Karl-Gustav Lofgren. 1985. The Economics of Forestry and Natural Resources. Basil Blackwell, New York. 292 p.
8. Orr, B., and J. Buongiorno. 1991. Forestry and employment instability in counties of the United States. Journal of World Forest Resource Management. 5(2): 115-131.
9. Polovskyy, A. Stumpage Price Determination in Ukraine: Economic, Social, and Environmental Aspects. Master's Thesis, University of Idaho. - Moscow, Idaho, U.S.A. 2003. - 86 p.
10. Schuster, E.G., and Niccolucci, M.J. 1990. Comparative accuracy of six timber appraisal methods. The Appraisal Journal. 58(1): 96-108.
УДК 630*9 Acnip. В.Р. Ковалишин - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 НАЦ1ОНАЛЬНО1 Л1СОВО1 ПОЛ1ТИКИ ЩОДО ЕКОЛОГ1ЧНО1 СЕРТИФ1КАЦ11 Л1С1В УКРА1НИ
В Укршш передбачасться обов'язкова еколопчна сертифшащя лiсiв. Подано особливосп застосування обов'язково! еколопчно'1 сертифшацп лiсiв. Висв^лено роль еколопчно! сертифшацп як джерела еколопчно! шформацп.
Ключов1 слова: еколопчна сертифшащя лiсiв, люова пол^ика, еколопчна ш-формащя, еколопчна реклама
Doctorate V.R. Kovalyshyn - USUFWT
Peculiarities of national forest policy about ecological forest
certification of Ukraine
Obligatory ecological certification of forests is considered in Ukraine. Peculiarities of using of obligatory ecological certification of forests are dated. The role of ecological certification as the source of ecological information is represented
Keywords: ecological certification of forests, forest policy, ecological information, ecological advertising
Еколопчна сертифшащя лшв як один з прюритетних
1нструмент1в лгсовоТ пол1тики
Еколопчна сертифшащя лiсiв як шструмент люово! полiтики викорис-товуеться в бшьшосп промислово розвинутих краш свггу. I якщо в останнь-ому десятил^т двадцятого столiття велися дискуси щодо застосування цього шструменту люово! полггики, то тепер вони припинилися. У той час, як, нап-риклад, наш ближчий сусiд Польща сертифжувала вже практично всi лiси за схемою Люово! управл^сь^' ради (FSC), Украша мало що робить для запро-вадження еколоriчно! сертифжацп лiсiв у практику ведення лiсового госпо-дарства. Замiсть реальних крокiв щодо запровадження еколопчно! сертифжа-цп лiсiв деякi украшсью лiсовi полiтики стверджують, що лiсове господар-ство в Укра!ш ведеться на засадах сталость
Поряд з тим, практика ведення люового господарства та сертифiкацiя чотирьох державних люогосподарських пiдприемств в Укра!ш показують, що фактичний стан лiсiв i лiсовий менеджмент в Укра!ш не вiдповiдають принципам i критерiям сталого розвитку лiсового господарства, яких дотримують-ся Лiсова управлшська рада (FSC) та Пан-европейський ком^ет лiсового господарства (PEFC). Все це тдтверджуе думку, що запровадження еколопчно! сертифжаци в Украш е об'ективною необхiднiстю, оскiльки вона сприяла б розвитку еколопчно збалансованого люового господарства.
Розвитку екологiчноl сертифшаци лiсiв в Украт повиннi сприяти Державний комггет лiсового господарства Украши (або шший спецiально уповноважений державний орган у сферi лiсового господарства) та М1шстер-ство екологи Украши (або шший спещально уповноважений державний орган у сферi охорони навколишнього природного середовища) [1, 2]. Держава несе вщповщальшсть за стан ведення люового господарства та впровадження нових методiв господарювання, в тому чи^ i екологiчноl сертифшаци лiсiв. Державна тдтримка повинна здiйснюватися в рамках нащонально! люово! полiтики за допомогою ефективних економiчних iнструментiв.
Державне регулювання розвитку еколопчно! сертифжаци лiсiв дос-татньо розвинене в свiтi. Обов'язкова лiсова сертифiкацiя передбачаеться Ль совим кодексом Росшсько! федераци [3]. Люокористувач повинен оплачува-ти роботи щодо проведення люово! сертифжаци. Згiдно з положеннями Закону "Про сертифжащю продукци i послуг" цi витрати власник сертифiкату повинен включати в цшу продукци [4].
Люове господарство Чехи е галуззю, яка сильно регулюеться з боку держави. Методи сталого управлшня люовим господарством, зокрема, i люо-ва сертифжащя, визначенi законом i !х виконання контролюеться органами державного управлiння [5]. Дiяльнiсть центрального органу з люово! сертифь каци - Нащонального сертифiкацiйного центру - повнiстю забезпечуеться коштами з державного бюджету.
Нормативне регулювання еколопчно! сертифжаци лiсiв закршлене та-кож i в фшському Лiсовому кодексi. Однак, критерi! i показники сертифжа-
цiï, прийнято1 в Фiнляндiï, в дечому значно переважають piBeHb вимог, який закршлений у Лiсовому кодексi краши, i таким чином стимулюють люовлас-никiв до додаткових добровiльних зусиль, як спрямованi на реалiзацiю сталого люового господарства. Стимулювання екологiчноï сертифiкацiï лiсiв в Фiнляндiï забезпечене Законом про фшансування сталого люового господарства, прийнятому в 1997 рощ (нова редакщя опублiкована в вересш 2000 року) та Законом про збереження природи. Шдтримку еколопчно1" сертифжацп лiсiв також передбачае дiюча Державна лiсова програма Фшлянди - 2010 [6].
/ч ^ • • •• 1 • ••• • •
Особливост1 застосування еколопчно1 сертиф1кацн лю1в
До цього часу в лiтературi подаються рiзнi термiни, що стосуються сертифiкацiï лiсового господарства, продукцiï люовирощування та люопере-робно1' промисловостi. Бшьшють зарубiжних та вiтчизняних науковцiв та фа-хiвцiв вживають термiн "люова сертифiкацiям [5-7], частина науковцiв вико-ристовуе поняття "екологiчноï сертифiкацiï лiсiв" [8]. Обидва термiни розумь ють одну й ту ж процедуру, яка однаково враховуе сощальш, економiчнi та екологiчнi вимоги. Однак, щоб наголосити саме на еколопчност ще1* проце-дури та щоб вггчизняний споживач розумiв ïï призначення, ми вважаемо за доцшьне вживати термш "екологiчна сертифiкацiя". Таке тлумачення дасть змогу вiдрiзнити екологiчну сертифiкацiю лiсiв як процедуру, яка шдтвер-джуе вщповщшсть чинним екологiчним стандартам вщ технiчних нормативiв чи iнших сертифжа^в (наприклад фiтосертифiкат), якi використовуються в люовому господарствi.
У бiльшостi наукових праць еколопчну сертифiкацiю лiсiв пропо-нуеться використовувати як добровiльний шструмент люово1" полiтики, за до-помогою якого лiсовласники мають потенцiйну можливють змiцнити сво1' по-зицiï на внутршньому i зовнiшньому ринках люопродукци. Ми розглядаемо екологiчну сертифiкацiю лiсiв, насамперед, як iнструмент забезпечення сталого ведення люового господарства. Використання еколопчно1" сертифшаци лiсiв на добровшьних засадах мае важливе значення, в першу чергу, для кра-ïн-експортерiв продукцiï лiсового сектора економiки (таких як Канада, Рошя, Фiнляндiя, Швещя тощо).
У деяких наукових працях використовуеться застереження щодо застосування еколопчно1" сертифшаци лiсiв як обов'язкового iнструменту люово1" полiтики, оскiльки це може викликати протидш з боку европейських краш та, зокрема, Свггово1" оргашзаци торгiвлi (СОТ). Варто звернути увагу на те, що РоЫя, яка спочатку орiентувалася на обов'язкову екологiчну сертифiкацiю лiсiв, згодом змшила свою позицiю. Поряд з тим, необхщно враховувати, що Росiя займае провщш позицiï серед експортерiв люово1" продукцiï, тому для не1' важливо використовувати екологiчну сертифiкацiю лiсiв, насамперед, як добровшьний iнструмент лiсовоï полггики. Такi вимоги висуваються перед щею крашою (та й не тшьки перед нею) европейськими крашами, куди над-ходить бiльшiсть експорту росшсько1" лiсовоï продукцiï. Ще однiею причиною, через яку не була визнана обов'язкова еколопчна сертифжащя лiсiв в Росiï, стала недосконала структура оргашв, що повиннi здiйснювати еколопчну сертифжащю лiсiв. Зокрема, люовпорядш пiдприемства, якi за задумом
мали б сертифжувати лiси на вiдповiднiсть сталого ведення лiсового госпо-дарства, тдпорядковуються Федеральнiй службi лiсового господарства та ак-редитуються нею. Остання, в свою чергу, е лiсовласником, розпорядником лiсових ресурсiв та здiйснюе ведення люового господарства [4]. Вiдповiдно виникають сумнiви щодо об,ективностi та довiри до тако! схеми сертифжаци.
В Укршт склалася дещо iнша ситуащя. Орiентацiя на добровiльну екологiчну сертифжащю лiсiв у сучасних умовах управлшня лiсовим госпо-дарством, призведе до того, що цей iнструмент люово! полiтики буде слабо впливовим (люогосподарсью пiдприемства будуть iгнорувати екологiчну сер-тифiкацiю лiсiв). Впродовж перехiдного перюду (до завершення реформуван-ня люового господарства) варто орiентуватися на обов'язкову екологiчну сер-тифiкацiю лiсiв, яка згодом повинна дати поштовх та шдготувати основу для добровольно! сертифжаци лiсiв. Очевидним е й те, що структурна побудова оргашв, як здiйснюють та контролюють процес сертифшаци повинна бути вiдмiнною вiд ие!, яка мала мiсце в Роси. Ми повиннi запозичити тiльки ко-рисне з досвiду нашого швшчного сусiда. У зв'язку з цими обставинами i з врахуванням того, що в майбутньому в Укра'ш будуть не лише державш, але й комунальнi i приватнi люи, у статтi 45 проекту "Люового кодексу Укра'ни" ми запропонували такий текст: "Цей Закон передбачае обов'язкову еколопч-ну сертифжащю державних i комунальних лiсiв. Екологiчна сертифiкацiя приватних лiсiв е добровiльною процедурою" [1].
Люогосподарсью пiдприемства, якi орiентованi на експорт люопро-дукци можуть поряд з тим пройти i добровшьну екологiчну сертифiкацiю ль сiв, якщо це буде необхiдно для утримання позицш на екологiчно чутливих европейських ринках. У цьому випадку прюритетною системою сертифжаци ми вважаемо сертифжащю за схемою Ради з управлшня люами (FSC), яка визнаеться бшьшютю великих пiдприемств споживачiв продукци люового господарства та лiсопереробно! промисловостi та визнана мiжнародними природоохоронними органiзацiями, наприклад WWF, як така, що викликае довiру. Хоча в кiнцевому результат за наявностi довгострокових прямих кон-тактiв лiсогосподарських пiдприемств iз закордонними споживачами люоп-родукци наявнiсть то!' чи шшо! системи сертифжаци буде визначатися саме останшми. Щоби при цьому не виникало нiяких протирiч систему обов'язко-во!' екологiчно! сертифжацп лiсiв доцiльно розробляти вiдповiдно до мiжна-родних стандартiв, що стосуються сталого ведення люового господарства з врахуванням нащональних iнтересiв.
В умовах, коли державш люи переданi в постшне користування дер-жавним тдприемствам, обов'язкова екологiчна сертифiкацiя лiсiв буде спри-яти розвитку сталого люового господарства. Обов'язкова екологiчна сертифь кащя лiсiв буде бiльш прiоритетною якщо, ^м цього, взяти до уваги ще й ментальнiсть багатьох украшських управлiнцiв, якi працюють у люовому гос-подарствi.
Екологiчна сертифiкацiя лiсiв буде поступово утверджуватися на тере-нах Украши. Проф. Синякевич 1.М. звертае увагу на те, що "розвиток серти-фшаци лiсiв у багатьох випадках стримуе те, що багато покупщв люово! про-
дукци мають сталi зв'язки з постачальниками та лiсовласниками. Вони не за-цiкавленi в тому, щоб втрачати цi зв'язки, незважаючи на те, сертифшована ця продукцiя, чи ш" [8, с. 167]. Справдi, на першому етапi запровадження екологiчноï сертифжаци лiсiв така протидiя буде мати мюце, але згодом еко-номiчнi iнтереси споживачiв лiсовоï продукцiï дозволять ïï подолати.
Екологiчна сертифiкацiя лшв як джерело екологiчноï
• i ••• шформацп
Екологiчна iнформацiя використовуеться як шструмент еколопчно1" полiтики [8]. Розголошення екологiчноï iнформацiï про негативш наслiдки для довкiлля окремих виробництв та видiв продукцiï позитивно впливае як на виробниюв, так i споживачiв цiеï продукцiï. Про це свщчать науковi дослщ-ження, проведет в США [11, с. 189].
Еколопчна сертифжащя лiсiв е шструментом, за допомогою якого до-буваеться нова еколопчна шформащя про стан вщтворення, охорони i вико-ристання люових ресурсiв. Ïï розголошення засобами масово1' iнформацiï позитивно впливае на формування ефективно1' лiсовоï полггики, а вiдповiдно i виробничо-господарську дiяльнiсть у лiсi. Саме ця функщя екологiчноï сер-тифiкацiï лiсiв найбшьш лякае чиновникiв в умовах адмшстративно-коман-дно1' економiчноï системи. Тому не дивно, що еколопчна сертифжащя лiсiв в Украïнi до цього часу не запроваджена, оскшьки вона спрямована на вияв-лення реального стану вщтворення i використання лiсiв. Необхщно мати на увазi також те, що вщдача вiд екологiчноï сертифжаци лiсiв може бути знач-но бшьшою, якщо ïï розумно поеднувати з незалежним ефективним люовпо-рядкуванням.
Еколопчну сертифжащю лiсiв варто поеднувати з еколопчною рекламою. Реклама дiяльностi лiсокористувачiв (лiсовласникiв), якi забезпечують стале ведення лiсового господарства, що шдтверджене результатами еколо-гiчноï сертифшаци лiсiв позитивно вплине на розвиток люового господарства Украïни.
Висновки
1. В Укра].ш до цього часу не розроблена нацюнальна система еколо-гiчноï сертифiкацiï лiсiв, що стримуе втшення в практику ведення люового господарства концепцiï сталого управлiння люами.
2. Потрiбно законодавчо закрiпити запровадження в Украш екологiч-ноï сертифжаци лiсiв. Екологiчна сертифiкацiя лiсiв повинна вписуватися в концепцш економiчноï реформи люового господарства.
3. В Украш передбачаеться обов'язкова екологiчна сертифiкацiя лiсiв державноï i комунальноï форм власность Добровiльна екологiчна сертифiка-цiя застосовуеться на шдприемствах приватноï форми власнос^ та тих, що активно працюють на зовшшшх ринках.
4. Еколопчна сертифшащя е важливим iнструментом для отримання екологiчноï iнформацiï. Ïï розголошення засобами масовоï iнформацiï позитивно впливае на формування ефективноï лiсовоï полiтики та ведення сталого люового господарства.
Л1тература
1. Синякевич 1.М., Мельник С.О., Солов1й 1.П., Холявка В.З., Ковалишин В.Р.
Люовий кодекс Украши (Альтернативний проект)// Деревообробник. - 2002, № 15. - С. 4-7
2. Синякевич 1.М., Соловш 1.П., Холявка В.З. Проект Закону Украши "Нацюналь-на люова полiтика"// Деревообробник. - 2003, № 14. - С. 4-5
3. Лесной кодекс Российской Федерации от 29 января 1997 года № 22 - ФЗ. Собрание законодательства Российской Федерации. - 1997, № 5. - С. 610
4. Страхов В., Миеттинен П. Лесная сертификация в России. Семинар по лесной сертификации у современной Европе. - М., 4-8 сентября 2000 г. - С.-П., 12-15 сентября 2000 г. - 12 с.
5. Тымрак Я. Доклад о сертификации лесов Чешской республики. Семинар по лесной сертификации у современной Европе. - М., 4-8 сентября 2000 г., С.-П., 12-15 сентября 2000 г. - 10 с.
6. Ханну Валтанен. Предприятиям лесной промышленности Финляндии требуется сырье от сертифицированных производителей. Семинар по лесной сертификации у современной Европе. - М., 4-8 сентября 2000 г., С.-П., 12-15 сентября 2000 г. - 10 с.
7. Ткач В.П., Лавров В.В., Букша 1.Ф. Люова сертифшащя в Украшу проблеми та науково-оргатзацшш основи реатзацп// Наук. вюник НАУ: Лiсiвництво. - К.: НАУ. - 2002, вип. 54. - С. 34-43.
8. Синякевич 1.М. Еколопчна i люова полггика. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2001. - 202 с.
9. World Congress of Environmental and Natural Resources Economists. Book of Abstracts. - Venice, Isola di San Giorgio Maggiore. - 1998. - 503 p.
УДК 630*611 Асист О.В. Дячишин - УкрДЛТУ
ПРИНЦИПИ ПЛАНУВАННЯ ЗАХОД1В, СПРЯМОВАНИХ НА П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 В1ДТВОРЕННЯ I ВИКОРИСТАННЯ Л1СОВИХ РЕСУРС1В
Запропоноваш принципи планування заходiв, спрямованих на тдвищення ефективносп вщтворення i використання люових ресурав. Практичне значення да-них принцитв полягае у можливосп ix використання для обгрунтування критерпв i методики визначення еколого-економiчноi ефекгивносп лiсокористування.
Ключов1 слова: принцип, еколого-економiчна ефективнiсть, лiсокористування
Assist. O. Dyachyshyn - USUFWT
Principle for planning of measures directed at rising effectiveness of forest resources reproduction and usage have been developed
The principles for planning of measures directed at rising effectiveness of forest resources reproduction and usage have been developed. The practical significance of these principles are suggested in opportunities of usage for methods of calculation of environmental-economic effectiveness of forest usage.
Keywords: principle, environmental-economic effectiveness, forest usage
За останш п'ятнадцять роюв у люовому господарсга Украши спосте-р1гаеться зменшення штенсивносп люогосподарського виробництва, попр-шився стан вщтворення i використання люових ресурЫв, зросли обсяги еко-логiчноi шкоди вщ пожеж та самовшьних рубань. Так, обсяг рубань, пов'яза-них з веденням люового господарства та шших рубань, за офщшними джере-
3 3
лами зменшився з 8218 тис. м (1980 р.) до 4936 тис. м (2000 р.). Динамжа ль совщновлення з 1997 року мае тенденщю до зниження: 1997 рш - 32482 га; 1998 - 30201 га; 1999 - 30706 га, 2000 - 31472 га.
