CC BY
20
Отже, поняття про фiзiологiчно повноцiнну воду входить в практику водошдготовки. Найближчим часом показники якост фiзiологiчно повнощн-но! води мають бути забезпеченi на вЫх централiзованих станцiях питного водопостачання.
Лггература
1. Стрикаленко Г.В. Гигиеническая регламентация качества питьевой воды (становление современного похода) // Вода 1 водоочисш технологи. - 2006. - Червень. - № 2(18). -С. 34-38.
2. Российская Федерация. Федеральный закон "О специальном техническом регламенте на требование санитарно-епидемиологической безопасности к воде, предназначено для потребления человеком и питьевому водоснабжению" (проект) // Научно-информационный журнал. - 2004. - Т. 19, № 1. - С. 27.
3. Руководство по контролю качества воды. - Женева : Всемирная Организация здравоохранения, 1994. - Т.1. - 255 с.
4. Методика еколопчноТ оцшки якосп поверхневих вод за вщповщними критер1ями / Романенко В.Д., Жулинський В.М., Оксшк О. та ш. - К. : Изд-во "СИПВОП-Т", 1998. - 28 с.
5. Водний кодекс УкраТни // Вщомосп Верховно! Ради Укра1ни. - 1995. - № 4.
УДК33:504:006.063 Доц. П.М. Скрипчук, канд. техн. наук -
НУ водного госп-ва i природокористування
ОБ'СКТИВНА ПОТРЕБА ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГ1ЧНО1 СЕРТИФ1КАЦ11 У ГАЛУЗ1 ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Доведено актуальшсть оцшки системи шформаци та об'ективну потребу фор-мування системи еколопчно'1 сертифшаци у галузi використання природних ресур-ciB. Встановлено, що практичш реали функцiонування економiки в Укрш'ш, вщста-вання ii за багатьма показниками, зокрема еколопчними, потребують об'ективного формування системи еколопчно'1 сертифшацп у сферi природокористування. Еколо-пчна сертифшащя у цiй галузi, як засвщчують iнновацiйнi розробки, вирiшуe широ-ке коло проблем з еколопзаци економши та сощально'1 сфери.
Ключов1 слова: еколопчна стандартизацiя та сертифiкацiя, оргашзацшний ме-ханiзм, система.
Assoc. prof. P.M. Skripchuk - National university of water
economy and natural use
Forming objective necessity of the of ecological certification system industry of the natural resources using
Proved actuality of estimation of the system of information and objective necessity of forming of the system of ecological certification in the field of industry of the use of natural resources. It is set that practical realities of functioning of economy are in Ukraine, lags of it on many indexes, in particular ecological, need objective forming of the system of ecological certification in the field of the natural use. Ecological certification in this industry, as innovative developments certify, the wide circle of problems decides from the ecologization of economy and social sphere.
Keywords: ecological standardization and certification, organizational mechanism system.
Еколопзащю суспшьного розвитку натепер розглядають як об'ектив-ний процес протиди глобальним економ1чним загрозам в еколопчнш, еконо-
Mi4Hrn, сощальнш сферах з метою забезпечення 1хньо1 стабiльностi та розвит-ку. Дослщження американських економю^в дають змогу стверджувати, що кра!ни, в яких встановлено жорстк eкологiчнi стандарти, зазвичай, виграють в конкурeнтнiй боротьбi з кра!нами, якi дотримуються лiбeральних норм у сфeрi охорони навколишнього природного середовища (НПС). Тому подаль-ший розвиток св^ово! eкономiки повинен здiйснюватися в межах концепци, яка передбачае еколопзащю суспiльного розвитку та мiстить: еколопчш менеджмент, маркетинг, аудит; сертифшащю сировини, продукци, послуг, систем менеджменту, зокрема штегрованих; eкологiчнe маркування; розроблен-ня i запровадження еколопчних стандартiв щодо об,ектiв НПС, його ресуршв так i цiлiсних територш; eкологiчну сeртифiкацiю об,ектiв НПС та загалом у сфeрi природокористування.
Вчеш довели, що eкологiзацiя eкономiки не суперечить: актуальност та положенням запровадження теори якостi життезабезпечення; гарантуван-ню для населення якостi та безпеки продукпв харчування; забезпеченню кон-курентоспроможност вiтчизняних товарiв; обгрунтуванню податково!, фшан-сово! полiтики, цiноутворeнню та зокрема потребуе обгрунтування eкономiч-них мeханiзмiв для запровадження таких процедур на практищ, що шдтвер-джено у працях Л.Г. Мельника, Ю.Ю. Тунищ, О.Ф. Балацького, О.А. Веклич, Т.П. Галушкшо!, Л.С. Гринiв, П.В. Тархова, 1.М. Синякевича та iнших вчених.
Проте для широкого запровадження таких тенденцш необхщне шфор-мування, насамперед, споживачiв товарiв i послуг, гарантування для них вщ-повiдностi очжуваних запитiв, наприклад, якостi НПС чи його складових об,ектiв, що знаходить шляхи виршення через систему еколопчних менеджменту, аудиту, стандартизации сертифжаци та маркування сировини, продукци. В подальшому, на нашу думку, на основi вимог системного шформа-цiйного забезпечення така тeндeнцiя набуде обгрунтування i до eкологiчних сертифжа^в щодо якостi об,ектiв НПС, адмшютративних тeриторiй та сфери природокористування.
Метою статт е обгрунтування об'ективно! потреби формування i запровадження системи еколопчно! сертифшаци в галузi природокористування як складового елементу системи тeриторiального еколопчного менеджменту.
За офiцiйними даними, частка досить чистих територш в Укра!ш ста-новить лише 7 % загально! площi, умовно чистими визнано 8 % земель, а мало забрудненими - 15 %. Решта (понад 70 %) - це територи з небезпечними для людини умовами життедiяльностi, при цьому 1,7 % забруднено! плошд кра!ни вiднeсeно до категори, територи еколопчного лиха" [1].
Тому виршення проблеми стабшзаци стану НПС, рацiонального ви-користання наявного природного капiталу можливе тшьки з системним вико-ристанням надбань еколопчного менеджменту, вагомим шструментом якого е еколопчна сeртифiкацiя. Для запровадження еколопчно! сертифжаци пот-рiбнi: розроблення нових eколого-eкономiчних мeханiзмiв природокористування i природоохоронно! дiяльностi; запровадження систем менеджменту якосп, систем еколопчного менеджменту й шших, зокрема штегрованих систем менеджменту; розвиток метролопчного забезпечення еколопчних стандартизаци та сертифшаци; оргашзащя iнформацiйного забезпечення мене-
2. Екологiя довкiлля
71
джменту якостц розроблення i реалiзацiя iнвестицiйно-iнновацiйноï полггики i програм з вiдповiдним визначенням загальнодержавних, регiональних прь оритетiв та забезпечення ресурсо-екологiчноï безпеки краïни загалом; розроблення i реалiзацiя превентивних еколопчних заходiв та iншi види робгг наведенi в [2-7].
Дiевими iнструментами в реалiзацiï зазначених положень на практищ е реалiзацiя положень: Концепцп нацiональноï екологiчноï полiтики Украши на перiод до 2020 р. [8], Концепцп системи стандартизаци та нормування у сферi сталого землекористування [9], положень люово1" сертифiкацiï [10], концептуальних положень екологiчноï сертифiкацiï у сферi природокористу-вання [7] через виршення низки завдань законодавчого, нормативно-правового та органiзацiйного характеру.
На сьогодш екологiчна сертифiкацiя поширюеться на бшьшють галу-зей економiки, видiв продукцiï, процесiв i послуг. Укршлення тако1' тенденци зумовлене, насамперед, постшним зростанням обсягiв торгiвлi, послугами у свт. Вiдповiдно до зростання значення еколопчно1" сертифiкацiï у всьому свт неухильно зростае кiлькiсть мiжнародних, регюнальних i нацiональних систем сертифiкацiï, формуеться, оновлюеться i розвиваеться 1'хня нормативна база, яка створюеться тд егiдою провiдних мiжнародних органiзацiй iз стандартизацiï ISO (М1жнародно1' органiзацiï зi стандартизацiï), 1ЕС (Мiжна-родно1' електротехнiчноï комiсiï).
Тому широкого розповсюдження набула сертифжащя систем якостi щодо гармошзованих стандартiв ДСТУ ISO сери 9000, систем еколопчного менеджменту за ДСТУ ISO 14 000, НАССР (Системи контролю критичних точок), ISO/IEC 27 001 "Iнформащйноï безпеки" та ш. Тобто питання безпеки продукци для життя i здоров'я людей, НПС (шум, вiбрацiя, радiоактивнi вип-ромшювання, показники небезпеки для атмосфери, пдросфери, грунту тощо) використовують i перевiряють пiд час сертифiкацiï систем: менеджменту якосл, екологiчного менеджменту, менеджменту безпеки пращ (на базi стандарт OHSAS 18000), менеджменту автомобiльноï галузi (на базi стандартiв QS 9000), гарантування безпеки продукпв харчування (НАССР). Практичний досвщ пiдтверджуе переваги вщ запровадження таких та iнших систем менеджменту як у свт, так i в Украшь
На сьогодш в кожнш кра1ш Свропи та розвинених крашах свiту фун-кцiонують та створюються органи, що проводять сертифiкацiю численних видiв продукци за власними правилами, зумовленими нащональним законо-давством, але ïx об'еднуе спiльнiсть принципiв оцiнювання та доведення вщ-повiдностi, що стало можливим завдяки загальноприйнятим правилам i реко-мендацiям ISO та 1ЕС, на яких базуеться Угода GATT щодо подолання тех-шчних бар,ерiв у торпвль При цьому фактично завжди враховуються прямим i опосередкованим чином еколопчш вимоги до продукцiï, технологш виго-товлення, сировини тощо.
Ощнку системи формування iнформацiï з метою запровадження еко-логiчноï сертифiкацiï у сферi природокористування наведено в табл. 1.
Табл. 1. Оцшка системи формування тформацП з метою запровадження
Сфера шформацл Дослвдження джерел 1 засоб1в здобуття шформаци (причини, тенденцп) Оцшка еколого-економ1чних шструменпв та мехатзм1в запровадження
Загальт джере-ла шформаци. Нацюнальт, регюнальт тен-денцп та напрямки розвитку сощально! сфери, економжи, збереження НПС. Еколопчш: статистика, системи мотторингу, менеджмент, ек-спертиза, аудит, сертифшащя. Результата Г1С-технологш.
Реал1защя кон-цепцп сталого розвитку. Пол1тика та стратепя оргатв мшцевого самоврядування. Статистична, дослвдницька, експертна, аудиторська та ш-ш1 види шформаци. Актуаль защя, реал1защя еколого-ор1ентованого стилю життя, освгги, виховання. Еколого-економ1чт, сощальт та фшансов1 прюритети складових суб'екив господарювання 1 спо-соби 1хньо1 реал1заци в единому контекст! держави тд час стабь л1заци якост 1 природного кат-талу. Сертифшащя: систем менеджменту на тдприемствах (зокрема в органах мшцевого самоврядування), продукци, об'екив НПС та загалом у сфер1 природокористування.
Функцюнування адмшстратив-них утворень (район, населений пункт, область). Формування прюритет1в у розвитку територ1ально-госпо-дарських систем, населених пункив, адмшстративних району й области Створення 1 використання едино! системи мотторингу з метою виршен-ня еколого-економ1чних зав-дань (в единому центра з метою реал1заци положень стра-тепчного менеджменту). Наявтсть стратеги розвитку, зокрема регютв, адмшстративних одиниць. Стратепчна оцшка, ан-тикризовий менеджмент, система еколопчного менеджменту у те-ритор1альному вим1р1. Запровадження схеми: аудит - сертифша-щя - страхування.
Аналiз табл. 1 засвщчуе, що дослщження джерел i засобiв шформа-цiйного забезпечення, оцшка еколого-економiчних iнструментiв i механiзмiв запровадження еколопчно! сертифжаци тепер в УкраАт найбiльше розробле-нi до продукци харчування та окремих галузей промисловост^ якi належать до великих промислових груп, що вийшли на ринок держави й шших краш. До таких дш бiзнес змушений був, передуЫм, через вимоги мiжнародних стандарт. Значною перешкодою до широкого запровадження еколопчно! сертифжацп у сферi природокористування е: брак затверджених концепту-альних положень И становлення i розвитку; розроблених теоретико-практич-них засад И використання у територiальному та галузевому пiдходах на осно-вi системного шдходу та з метою отримання синергетичного ефекту; нехту-вання процедурою еколопчного аудиту територш, об'еклв НПС, особливо щодо земельних ресуршв (яюсть сiльськогосподарських земель, змiна форми власност i статусу земельних ресурсiв тощо); брак системи вiдповiдальностi iнститутiв влади за стан життезабезпечення населення хоча б за показниками сталого розвитку (де залучеш показники якост НПС, доходiв населення, ме-дичнi наслщки стану НПС держави тощо).
Причини, як\ спонукають 6¡3Hec до еколопчно! сертифжапи Етапи процесу Прийняття piuieHb
1
3oBHimHi чинники:
-законодавч1;
- регуляторж;
- HOBÎTHi технологи;
- змши на ринку ronapiB i послуг;
- еколопчш, сощалыи.
Результат и аудиту,
зокрема еколопчного.
Результати бен ч маркой нгу та самоанал1зу.
Зворотнш зв'язок 13 замовником (вимога ринку). Покращення фшансових показниюв,
Оцшювання компетснтност1 кадр! в.
Задоволешсть споживача.
Ефективне вир1шення проблем (коригувальж дй").
Результати оцшювання за моделлю дшово'1 досконалосп.
Результати анал1зування з боку кер1вництва.
Результати статистичного контролю пронесу (SPC).
Варт1сть продукци та послуг.
Дохщшсть. 1мщж i перспективи розвитку 6i3Hcey.
Прийняття р!шень. Анал1зування даних. Визначання питань, що потребують дш. Визначання прюритепв. Повторне проведения ощнювання. Визначання тенденцш i 3míh.
Розробляння плану заход1в (po6ÍT).
Розподш pecypcÍB. Використання потр1бних нринцишв i BHÔip 3aco6ÍB.
Сертиф1кашя продукци i систем менеджменту. Еколопчне маркування. Реклама продукци, послуг. Пошук нових phhkíb збуту. Розпод1л бюджету. Каштальш витрати. Грошов! надходження. Завдання щодо зменшення витрат.
Планований збут, Стратепчне планування.
Отриман! переваги:
- визнання на ринку товар!в i послуг;
- передумови для розроблення систем менеджменту якост1, систем еколопчного менеджменту;
- пщвищення доход1в;
- зниження витрат;
- полшшення повернення швестицш;
- конкурентоспроможшсть; л1кв1дащя штрафних санкцш; -швестипшнапривабливють.
Рис. 1. Органiзацiйно-економiчний механюм полтшення дiяльностi бюнесу за схемою RADAR згiдно з вимогами ISO 10014:2006 Quality management — Guidelines for realizing financial and economic benefits
Результативному функщонуванню системи еколопчно1 сертифжаци продукци, процешв, послуг, об'еклв НПС, сприятимуть важливi для забезпе-чення охорони довкшля такi стандарти як: ДСТУ-Н 4340:2004 "Настанови щодо внесення еколопчних вимог до стандарта на продукцiю. Загальнi поло-ження"; ДСТУ ISO 14015:2005 "Екологiчне керування. Еколопчне ощнюван-ня дiлянок та оргашзацш"; ДСТУ ISO/TR 14062 "Еколопчне керування. Вра-ховування екологiчних аспекпв пiд час проектування та розробляння продукци". Зокрема, органiзацiйно-економiчний мехашзм полiпшення дiяльностi бiзнесу за вимогами (ISO 10014:2006 Quality management - Guidelines for realizing financial and economic benefits), що здшснюе процедуру гармотзаци в УкраАт, наведений на рис. 1.
Положення ДСТУ-Н 4340 важливi тим, що вш встановлюе правила щодо внесення еколопчних вимог до стандарт на продукщю, кодекЫв уста-лено! практики, техшчних умов та iнших нормативних докуменпв. Це мае сприяти гарантуванню еколопчно! безпеки продукцiï, яку створюватимуть за такими стандартами, та обгрунтованост шдтвердження ïï вiдповiдностi. Зпд-но з ДСТУ-Н 4340 стандарт, у якому не враховано еколопчш аспекти продукци та немае потрiбних обов'язкових вимог щодо безпечност для довкшля або вони не вщповщають встановленим нормам, шдлягае скасуванню.
Основною метою стандарту ДСТУ ISO 14015 е встановлення вимог щодо еколопчного ощнювання дшянок та оргашзацш, яке проводять за допо-могою систематичного процесу щентифжаци екологiчних аспектiв та еколопчних проблем. У стандарт визначено порядок i методи проведення еколопчного ощнювання дшянок та оргашзацш. Стандарт визначае вщповщальнють сторш-учасниюв ощнювання (замовника, експерта-ощнювача та представника об'екту ощнювання) i поширюеться на стади процесу оцiнювання (планування, збирання та затвердження шформаци, ощнювання та зв^ування).
Ощнка запровадження екологiчноï сертифiкацiï продукци, послуг i за-галом в галузi природокористування засвiдчуе що ïï можливо вiднести до стра-тепчних завдань так, як вона визначае конкурентоспроможшсть пiдприемств, органiзацiй, а на завершальному етапi - стан економжи регiону, держави, зокрема стан i можливост фiнансування покращання якост НПС. Тому стратепч-нi напрями та завдання ïï розвитку мають бути спрямоваш на: модернiзацiю системи державного й еколопчного управлшня шляхом мiжвiдомчоï коорди-нацiï та сшвроб^ництва щодо iнтеграцiï екологiчноï складовоï до програм розвитку секторiв економжи; розроблення та прийняття стратегiй, концепцш, програм у сферах полiтики в галузi охорони НПС, екологiчних безпеки, стан-дартизацiï та сертифiкацiï; еколопчного менеджменту адмшстративних тери-торiй; розвитку економiчних механiзмiв стабiлiзацiï охорони НПС шляхом по-дальшого розвитку його нормативноï та методичноï бази на вшх рiвнях; роз-ширення бази еколопчного оподаткування, розвиток законодавчого, теорети-ко-методолопчного забезпечення процедур екологiчного аудиту та еколопч-ноï сертифiкацiï щодо шдприемств й сфери природокористування.
Досягнення поставлених завдань потрiбно здiйснювати, насамперед, шляхом: реформування полггики й шститущонального забезпечення охорони НПС; посилення вщповщальност всiх гiлок влади перед природоохоронним законодавством Украши; реформування законодавчо-нормативних докумен-тiв; розроблення теоретико-практичних положень, зокрема щодо економiчно-го стимулювання запровадження еколопчних менеджменту, стандартизации сертифiкацiï та ïхнього метрологiчного забезпечення; стимулювання науко-во-технiчноï та еколого-iнновацiйноï дiяльностi, мiжнародноï спiвпрацi, формування та утвердження позитивного iмiджу держави, регiонiв, шдприемств у суспiльствi i свiтi.
Ус перелiченi питання щодо створення та запроваджування системи екологiчноï сертифiкацiï вимагають тiсноï спiвпрацi фахiвцiв рiзногалузевого спрямування, Держспоживстандарту Украши, Мшприроди Украïни, М1шс-терства охорони здоров'я, Мiнiстерства економжи, а також залучення гро-
мадських оргашзацш (наприклад. Союзу промисловцiв i шдприемщв Украши, екологiчних фондiв) та засобiв масово! шформаци та реклами.
Отже, сертифiкацiя, зокрема й еколопчна, сприяе регулюванню якостi продукцп харчування та рiзноманiтних послуг на вЫх етапах 11 життевого циклу, що позитивно вiдображаеться на стабшзаци стану об'ек^в НПС, адмь нiстративних територш, здоров'1 населення.
Звiдси реалiзацiя нащонально! економiчноl полiтики потребуе: запро-вадження системи стимулiв для природоохоронно! дiяльностi; залучення широкого кола фахiвцiв зацiкавлених сторiн i громадськостi; розроблення пла-нiв де використовують i буде вiдображено принципи еколопчно! полггики, iнструменти впливу на громадську та на свщомють менеджерiв (нформа-цшно-просвггш кампани, угоди мiж бiзнесом i державними органами влади); запровадження в Укра!ш системи еколопчно! сертифжацп сировини, продукцп, об,ектiв НПС; виршення низки завдань законодавчого, нормативно-правового й оргашзацшного характеру (рис. 2).
о и
'и О
п
о к
И о-
и 57
л -в-
X О
О) .„
* 2
о к
о 5
с 2
х £
г: с-
х «
<а св
к н
й. 2
& П
иВ X
N о
Ц
о
X
X X X л
СЗ 1—г
&1 X .X
о
а- к
Я Й 9 о,
И о СЗ о м ю о а
м о
Си
*—►
Система еколопчного менеджменту та маркетингу та 1хш шетрументи: адмшютративно-правов1, економ1чш, комушкативш
Система запровадження еколопчноТ сертифжацп. Розроблення закону Украши "Про сколопчну сертифжашю1'
1
Доповнення закон ¡в Украши: "Про охорону НПС", "Про екол0114ний аудит" та ¡н.
I
Т
Система ¡снуючих нормативних документе Украши та у свш
I "
ч-►
<—►
Аудит шдприемств, оргашзацш, зокрема з еконоьичннх 1 сколопчних питань та об'ект1в довкшля з метою ефективпого Кхнього функцюнування.
г
Розроблення, запровадження, ссртиф[кашя систем еколопчного менеджменту, систем менеджменту якост1 та шших, зокрема ¡нтегрованих систем менеджменту на шдприемствах 1 в органах влади
Г
Аналв економ1чноТ ситуацп в ре середовища у евт, Ор1ентащя н ор1ентованоТ продукцп та збе гюнах Украши та конкурентного а випуск еколопчно та сощально эеження природного кагпталу
1 г
Законодавче закршлення днференцшованого використання: шльг, податмв, кредипв, субсидш, граттв, еколопчного маркування 1 страхування, цшових 1 ринкових шетруменпв
1 г
Еколопчна сертифжашя сировини, продукцп, об'екнв НПС 1 загалом у сфер1 природ о користування
Рис. 2. ОрганЬацшний мехашзм формування системи екологiчно'i сертифшаци в УкраШ
Сутшсть адмшютративиого управлiння, iнфраструктура природоохо-роиио! дiяльностi i природокористування, розроблення iнструментiв сощаль-но! зокрема передбачае:
• доповнення та реформування природоохоронного законодавства Украши, за-конодавства з тдтвердження в1дпов1дност1, з питань забезпечення саттарного й етдем1чного благополуччя населення, а також нормативну базу в цш сферц
• розроблення закону Украши "Про еколопчну сертифшацш", рис. 3; Громадсыа та науков! орган ваш 1 Державш шституцп
[шщативш групи. Р1шення розпочати пронес розроблення законопроекту
1 ~
Шдготовка законопроекту. Врахування думок широкого загалу фах1вщв
4 1
Галузев! ¡нститути Науков! заклади Регюнальш органи влади
Г
Мшприроди, Держспоживстаидарт (техшчш ком ¡тети)
Ком ¡тети Верховно! Ради
Доопрацювання
Пщготовка кшцевого вар1анту проекту вщповщае пол(тищ 1 прюритетам держави (доопрацювання \ узгодження з чинними документами)
Прийняття Закону Украши "Про еколопчну сертифжашю"
-- - не обов'язков1 заходи; - - oбoв'язкoвi заходи.
Пропонований законопроект вщповщае шштищ, прюритетам, вимогам щодо таких документов в Украни
I
Врахування положень у м!жнародних законодавчо -нормативних документах
Рис. 3. Процес регулятивного менеджменту з розроблення закону Украти
"Про екологiчну сертифшащю "
розроблення правових засад обов'язково! та добровшьно! еколопчно! серти-фшаци та визначення перел1ку продукци (процешв, послуг), як тдлягають обов'язковш еколопчнш сертифшаци;
модертзацш нацюнального законодавства щодо правових основ вщповь дальност за нерацюнальне використання природного катталу; виконання Розпорядження Кабшету М1тстр1в "Концепция национально! еко-лопчно! пол1тики Украши на перюд до 2020 р.";
тдготовку 1 вдосконалення фах1вщв, як здшснюють еколопчний аудит, роз-робляють проекти ОВНС (охорони та використання навколишнього середо-вища), здшснюють 1нжитрингов1 роботи та надають консалтингов1 послуги; розроблення нормативних документов, як встановлюють еколопчт вимоги, яким повинна ввдповвдати еколопчно сертифшована продукция, процеси, послуги, об'екти НПС та загалом сфера природокористування; запровадження системи шформування про результати робгг з еколопчно! сертифшаци продукци, процешв, послуг, об'екив НПС;
розроблення науково-методичного шструментарш вивчення природного катталу, його компонентну, функцюнальну, територ1альну структуру, а також територ1альт поеднання природних ресурс1в;
• oбгpyнтyвaння пpиpoдиo-pecypcииx бaлaиciв, визиaчeиия пoтpeби y пpиpoд-ииx pecypcax та oбгpyитoвaиi мoжливocтi ïxиьoгo викopиcтaиия в periom;
• aиaлiз тepитopiaльиoï eфeктивиocтi пpиpoдooxopoннoï дiяльиocтi та пpиpoдo-кopиcтyвaиия, визнaчeння pecypcиo-eкoлoгiчиoï мicткocтi тepитopiï;
а и
• визиaчeиия пpiopитeтiв викopиcтaиия и oxopoии пpиpoдиo-pecypcиoгo го-тeицiaлy peгioнy, poзpoблeиия кoикpeтииx мexaиiзмiв peaлiзaцiï та oбгpyнтy-вання ïxиьoï eкoиoмiчиoï, coцiaльнoï та eкoлoгiчиoï дoцiльиocтi;
• poзpoблeння пpoгиoзiв викopиcтaиия та oxopoии пpиpoднo-pecypcнoгo го-тeицiaлy peгioиy з мeтoю виявити дoдaткoвi пepcпeктивиi иaпpями (aльтep-нативи i пpiopитeти) coцiaльиo-eкoиoмiчиoгo poзвиткy peгioиy;
• yдocкoиaлeиия i poзшиpeння cфepи poбoти гpoмaдcькиx пpиpoдooxopoиииx opгaиiзaцiИ;
• opгaиiзaцiю eдииoï cиcтeми peгioнaльнoгo iифopмaцiИиoгo зaбeзпeчeиия i мoиiтopиигy;
• yдocкoнaлeння iифopмaцiИиoгo зaбeзпeчeиия (cиcтeм мoиiтopиигy, еди^го кaдacтpy пpиpoдo-pecypcиoгo пoтeицiaлy);
• шан^ання випepeджaючиx poбiт iз cтaндapтизaцiï, cepтифiкaцiï;
• yдocкoиaлeиия oпoдaткyвaиия eкoлoгiчнo иeбeзпeчииx i бeзпeчииx oб'eктiв гocпoдapювaння;
• змeишeиия пoдaткiв на eкoлoгiчнy пpoдyкцiю;
• cтвopeиия opгaиiзaцiИииx cтpyктyp, як б зaбeзпeчyвaли б викoнaння poбiт з eкoлoгiчиoï cepтифiкaцiï.
Отжe, пpaктичиi peaniï фyикцioиyвaиия eкoиoмiки в Укpaïиi, вщета-вання ïï за багатьма шказниками, зoкpeмa eкoлoгiчиими, пoтpeбyють як oб,eктивиoï пoтpeби фopмyвaиия cиcтeми eкoлoгiчиoï cepтифiкaцiï y cфepi пpиpoдoкopиcтyвaння. Екoлoгiчиa cepтифiкaцiя y гaлyзi пpиpoдoкopиcтyвaи-ня, як зacвiдчyють iииoвaцiИиi poзpoбки, в^^ус шиpoкe кoлo пpoблeм з eкoлoгiзaцiï eкoиoмiки та coцiaльиoï cфepи.
Нaдaлi пoтpiбиo poзpoбляти зaкoиoдaвчo-иopмaтивиi дoкyмeнти era-лoгiчиoï cepтифiкaцiï в гaлyзi пpиpoдoкopиcтyвaиия з мeтoю вpeгyлювaиия гocпoдapcькoï дiяльиocтi cyб,eктiв пpиpoдoкopиcтyвaиия.
Лiтeрaтyрa
1. [Елeктpoииий pecypc]. - Дocтyпиий з: http://www.ukr.stat.gov.ua
2. Скрипчук П.М. Екoиoмiчиi мexaиiзми cтaиoвлeиия i poзвиткy eкoлoгiчиoï cepтифi-каци // Екoиoмiкa i дepжaвa. - 2006. - № l. - C. 33-34.
3. Скрипчук П.М. Екoлoгiчиa cepтифiкaцiя як iиcтpyмeит виpoбиицтвa та cпoживaиия eкoлoriчнo h^TOÏ пpoдyкцiï // Екoиoмiкa Укpaïии. - 2006. - № 3. - C. 55-63.
4. Скрипчук П.М. TeoperaHm зacaди eкoлoгiчиoï cepтифiкaцiï тepитopiй // Cтaидapти-зaцiя, cepтифiкaцiя, якicть. - 2001. - № 2. - C. 28-36.
5. Скрипчук П.М. Coциaльнo-экoнoмичecкиe ocнoвы экoлoгичecкoй cepтификaции в Укpaииe. Уcтoйчивoe coциaльнo-экoнoмичecкoe paзвитиe peгиoиa // Cбopиик ШУЧНЫИ cтaтeй. - В 2-x ч. - Ч. 1 / ^ГУ им. Я. Kynanbi [peдкoл.: Ли Чoи Ky и дp.]. - ^дш : ГpГУ, 2008. - C. 161-112.
6. Скрипчук П.М. Оpгaиiзaцiйиo-eкoиoмiчиi ocнoви cтимyлювaиия poзвиткy мeтpoлo-г^', cтaидapтизaцiï та cepтифiкaцiï // Ешшмша i дepжaвa. - 2008. - № 10. - C. 43-46.
7. Скрипчук П.М. Koицeптyaльиi зacaди eкoлoгiчиoï cepтифiкaцiï в Укpaïиi // Мaтep. иayк.-тexи. кoифepeицiï "Cиcтeми: мeтpoлoгiя, cтaидapтизaцiя, cepтифiкaцiям (дo 40^ччя cтвopeиия ДП НД "Cиcтeмa", 30-31 жoвтня 2008 p.). - Львiв. - 2008. - C. 228-231.
S. Розпорядження ^бшету М1шс^в Укpaïии вiд 11 жoвтня 2001 p. № 880-p. Koицeп-цл иaцioиaльиoï eкoлoгiчиoï тол^ики Укpaïии на пepioд дo 2020 p. // Офщшний вicиик У^а-ши. - 2001. - № 19. - C. 111-119.
9. Концепщя системи стандартизацп та нормування у сферi сталого землекористування / за ред. С. А. Балюка. - Харюв : Нацiональний науковий центр "1н-т грунтознавства та агрохь мл iM. О Н. Соколовського" УААН, 2005. - 28 с.
10. Ковалишин В.Р. Анашз чинникiв, що впливають на розвиток еколопчно! сертифь кацп лiсiв // Науковий вiсник НЛТУ Украши : Еколопзащя економiки як шструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.7. - С. 179-185.
УДК 630*477:630*091 Доц. 1.П. Соловй, канд. с.-г. наук;
acnip. Л. Ф. Монастирська; магктр Б. Б. Полеха - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА ПОСЛУГ Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ У Р1ЗНИХ РЕГ1ОНАХ УКРА1НИ
Виконано порiвняльний аналiз ставлення населення до функцш екосистем та готовност платити за гiдрологiчнi послуги люових екосистем (на прикладi двох об'ек^в дослiдження - у Львiвськiй та Дншропетровськш областях). Розроблено пропозицп щодо формування ринку послуг екосистем на региональному рiвнi.
Ключовi слова: послуги екосистем, лiсовi екосистеми, гiдрологiчнi послуги ль сiв, плата за послуги екосистем, метод умовного оцшювання, ринок послуг та функцш екосистем.
Assoc. prof. I.P. Soloviy;post-graduateL.F. Monastyrska; master's degreeB.B. Polekha -NUFWTof Ukraine, L'viv
The comparative evaluation of forest ecosystem services in the different natural zones of Ukraine
The comparative analysis of attitudes towards ecosystem functions and willingness to pay for forest ecosystem services is based on studies (field survey of respondents) in the Lviv and Dnipropetrovsk oblasts. The recommendations and suggestions are developed in relation to development of market of ecosystem services at the regional level.
Keywords: ecosystem services, forest ecosystems, hydrological services of the forests, payment for services of ecosystems, contingent evaluation, market of services and functions of ecosystems.
Вступ. Л1си шдтримують умови юнування всього живого на Земль Еколопчш послуги лшв - це т еколопчш процеси, внаслщок яких люди от-римують певш вигоди. До найважливших еколопчних послуг лшв можна вщнести пдролопчш (водоохоронш та водорегулювальш) послуги, збере-ження бюр1зномашття i поглинання двоокису вуглецю. Деяк з еколопчних послуг, як надають люи, зумовлюють сьогодш шдвищену сусшльну увагу. Це пов'язано з тим, що щ послуги можуть знижуватися, а то й втрачатись (у випадку вирубування чи деградацп лшв), що, своею чергою, призведе до ви-никнення еколопчних небезпек i додаткових витрат для сустльства, спричи-нених, наприклад, повенями та зсувами на мюцевому р1вш та змшою кшмату на глобальному р1вш.
За останш роки дедал1 частше застосовують у природоохороннш дь яльносл такий шструмент, як формування ринюв послуг екосистем. Застосу-вання цього шструменту на практищ потребуе здшснення грошових виплат землевласникам, як охороняють певш еколопчно цшт дшянки ix територп чи залюнюють ix, 1з фонд1в, як формуються з кошт1в, яю платять "покупщ"
