CC BY
17
УДК504.06:658 Доц. С.1. Лебедевич, канд. екон. наук;
ст. викл. С.€. Шутка, канд. екон. наук - НЛТУ Украти
СЕРТИФ1КАЦ1Я Л1С1В ЯК МЕТОД П1ДВИЩЕННЯ НАД1ЙНОСТ1 СИСТЕМИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Л1СОВИРОБНИЧОГО КОМПЛЕКСУ УКРАШИ
Надано характеристику сертифшаци лiсiв як методу тдвищення надiйностi системи еколопчного менеджменту лiсовиробничого комплексу Украши. Проаналь зовано можливiсть FSC-сертифiкацiï лiсiв нашо'1 краши. Показано напрямок продов-ження дослщжень щодо iнших методiв тдвищення надшносп системи.
Ключов1 слова: сертифшащя, надiйнiсть, система, екологiчний менеджмент, FSC-сертифiкацiя продовження дослiджень.
Doc. S.I. Lebedevych; senior teacher S.Ye. Shytka - NUFWT of Ukraine
Certification of forests as method of increase reliability of system of ecological management of complex of forest production of Ukraine
Description is given to certification of forests as method of increase of reliability of the system of ecological management of complex of forest production of Ukraine. Possibility of FSC- certification of forests of our country is analysed. Direction of continuation of researches is shown in relation to other methods of increase of reliability of the system.
Keywords: certification, reliability, system, ecological management, FSC- certification of continuation of researches.
Вступ. Украша взяла курс на стадий розвиток. У концепци сталого розвитку важливе мюце займае проблема управлшня використанням природ-них ресурЫв, зокрема лшв Украши. При цьому йдеться про розвиток на еко-лого-економ1чних засадах, в т.ч. про еколопчний менеджмент галузей еконо-мжи i окремих шдприемств.
Проведене нами спещальне дослщження з розробки методолопчних основ формування системи еколопчного менеджменту в люовиробничому комплекс (ЛВК) Украши дозволило спрямувати методи тдвищення надшносп дано1' системи. Одним з групи методiв, так званого зовшшнього до-повнення, е метод сертифжаци лiсiв [1].
Постановка проблеми. У данш статт поставлено завдання охаракте-ризувати еколопчну сертифжащю лiсiв як метод тдвищення надшносп системи екоменеджменту ЛВК нашо1' краши за результатами проведеного дос-лiдження.
Результати дослiдження. Сертифшащя лiсiв е визнаним механiзмом впровадження принцитв сталого розвитку в люове господарство. У цившзо-ваних крашах вона вже активно дiе як багатогранний процес узгодження ш-тереЫв суб'ектiв лiсокористування. Економiчне значення даного шструменту лiсовоï полiтики зростае у випадку ïï спрямування на завоювання зовнiшнiх ринкiв. Проте стимулюючим чинником еколопчно1" сертифiкацiï лiсiв Украши е неадекватне лiсове законодавство. Крiм того, процедура сертифжаци недостатньо вписуеться у недосконалий механiзм регулювання економiчних вiдносин у лiсовиробничому комплексi. Тому не можна не погодитися з думкою, що еколопчну сертифжацш лiсiв в нашш краïнi доцшьно запроваджу-вати в практику люокористування разом з екологiчною реформою в ЛВК [2].
Вiд 2000 року в Укршт iнтенсивно став розвиватися процес сертифь каци лiсiв за схемою Ради ведення люового господарства (FGC). У Полiссi вже дiе перша Украшська Група Сертифжацп (CERTIFIVE Group Ukraine). Наявна шщатива i в iнших регiонах краши. Щодо принципiв сталого розвит-ку люово! галузi це, безумовно, позитивний процес. Проте бшьшють укра-шських фахiвцiв вважають лiсову сертифiкацiю тшьки механiзмом випдно1 реалiзацil люопродукци на престижних свггових ринках. При цьому недос-татньо уваги придiляють розвитку природоохоронних питань сталого розвит-ку люово! галузi. М1ж тим, в европейських крашах сертифiкацiю розглядають не тшьки як шструмент маркетингу, але як систему сприяння сталому веден-ню лiсового господарства [3].
Вщ жовтня 2002 року в нашш кршт йде процес розробки нацюналь-но! системи сертифжаци лiсiв. За шдтримки WWF, Свiтового Банку та неза-лежно! консалтингово1 фiрми GFA Tezza Systems у липнi 2004 року сформовано нацюнальну робочу групу з розробки та апробаци нацюнальних стан-дартiв люово1 сертифжацп. Було проведено аналiз базових положень FSC схеми сертифшаци щодо !х вiдповiдностi умовам Украши. Нормативи ще1 схеми визначено у 10 глобальних принципах. Проведений аналiз [див. 3], до-повнений нами з врахуванням подальших змiн у нормативно-правовому полi нашо1 краши, дав змогу зробити наступш висновки щодо дiевостi принцишв FSC-схеми сертифшаци для нашо1 краши.
Принцип 1. Дотримання закошв та принцишв FSC. Його суть у тому, що ведення люового господарства повинно здшснюватись за всiма нащ-ональними законами та пiдписаними крашою мiжнародними договорами i угодами, а також погоджуватися з уЫма принципами та критерiями FSC.
Ця проблема, на наш погляд, у певнш мiрi врахована у "Загальнодер-жавнш програмi формування нацюнально1 еколопчно1 мережi Украши на 2000-15 роки" [4], у Державнш програмi "Люи Украши" на 2002-15 роки [5], у новш редакци Лiсового кодексу Украши [6]. Проте не можна не погодитись з думкою, що ще е вщставання у люовш полггищ нашо1 краши, зокрема [див. 3]:
• немае законодавчо-нормативно1 бази у вщносинах мiж лiсовласниками i мю-цевими органами державного управлшня;
• недостатня захищетсть л1с1в ввд порушень норматив1в люокористування;
• неузгоджетсть двох вищезазначених нацюнальних програм на перспективу до 2015 року.
На нашу думку, все нормативно-правове забезпечення люокористу-вання i люовщтворення в нашш кра1ш потребуе докоршно1 реформаци на еколого-економiчних засадах.
Принцип 2. Права та обов'язки щодо володшня та користування. За цим принципом довгостроковi права i користування земельними та люовими ресурсами повиннi бути чггко визначенi, задокументованi й затверджеш у встановленому порядку. I це вже здшснено, на нашу думку, в новш редакци Лiсового кодексу Украши [див. 6]. Зокрема, у ст. 7 зазначено, що люи можуть перебувати в державнш, комунальнш та приватнш власность А глава 2 "Право користування люами" ч^ко зазначае всi моменти, пов'язаш з набуттям i
користуванням цим правом при вЫх формах власност на лiси. Тобто за цим принципом, вважаемо, в нашш кршш проблем уже немае.
Принцип 3. Права коршних народiв. Його суть в тому, що необхщно визнавати та поважати юридичнi та традицшш права корiнних народiв на во-лодiння, користування i управлшня 1х землями, територiями та ресурсами, зокрема люовими.
За цим принципом, на наш погляд, законодавство Украши зовЫм не готове до сертифжаци лiсiв. До сих пiр невиршеною залишаеться проблема соцiально-економiчних i еколопчних взаемовiдносин у системi "центр - реп-они", зокрема:
• оптимального подшу загальнодержавних податкiв, збор1в, обов'язкових платежiв;
• ввдшкодуванням регюнам еколого-економ1чних збитшв, нанесених нащ-
ональною еколопчною пол1тикою;
• фшансово! тдтримки регюнальних прюритетав национально! пол1тики держави.
При цьому найбшьш гостро проблеми збереження традицш природо-користування проявляються в Карпатах i в Криму.
Варто, однак, зазначити, що за даним принципом ситуащя далеко не безнадшна. 22 травня 2003 року шд час 5-о! Всеевропейсько! Конференци Мiшстрiв охорони навколишнього природного середовища шдписано Рамко-ву конвенцiю про охорону та сталий розвиток Карпат [7].
У Рамковш конвенцil передбачено:
• збереження та стале використання бюлопчного 1 ландшафтного р1зноман1ття;
• сталий мюцевий розвиток та планування територш;
• стале та комплексне управлшня водними ресурсами;
• стале планування транспорту та шфраструктури;
• сталий туризм;
• вщновлювальт джерела енергн та еколог1чно чисте виробництво;
• оцшка стану навколишнього середовища, мотторинг та попередження забруднень;
• культурна спадщина та м1сцев1 звича!;
• тдвищення р1вня об1знаност1, осв1ти та участ! громадськост1.
На нашу думку, Рамкова конвенщя вiдiграе важливу роль у забезпе-ченнi сталого, еколопчно орiентованого розвитку Карпат, у чому безпосе-редньо зацiкавленi сiм краш: Укра1на, Польща, Словацька Республiка, Угор-щина, Румунiя, Чеська Республiка та Сербiя i Чорногорiя. Дуже бажаними були б аналопчш заходи i щодо Криму.
Принцип 4. Мюцеве населення i права працiвникiв. Суть його в тому, що люове господарство мае шдтримувати або тдвишувати довгостроковий соцiально-економiчний добробут працiвникiв та мюцевих мешканцiв.
У нашiй кра!ш все це е компетенцiею профспшок та iнституцiй соцiаль-ного захисту населення. Проте, на наш погляд, не варто забувати й про обов'яз-ки працiвникiв лiсового господарства щодо екологй. Потрiбна матерiальна защ-кавленiсть кожного працiвника галузi у шдвищенш еколого-економiчноl ефек-тивностi 1х працi. Важливим е й визнання мюцевим населенням права на сталий розвиток регюну, на забезпечення належного сану оточуючого середовища.
У даному законодавствi зазначене не вiдображено. У новш редакцil Лiсового кодексу Украши [див. 6] у статп 99 передбачено тшьки, що держава
здшснюе eKOHOMi4He стимулювання заходiв щодо розширеного вщновлення лiсiв шляхом:
• компенсаци витрат власникам л1с1в та користувачам при впроваджент ними заход1в щодо розширеного вщтворення л1с1в;
• застосування прискорено1 амортизацй' основних фонд1в землеохоронного, ль соохоронного та природоохоронного призначення.
Конкретш ж законодавчi акти з цього приводу ще не розробленi. Не внесет змши у дiючi директивы та нормативнi акти щодо оподаткування, бухгалтерского i податкового облiку зазначених компенсацш витрат та застосування прискорено1 амортизацiï.
Принцип 5. Прибутки вщ лiсу. Суть цього принципу в тому, що ведення люового господарства повинно сприяти ефективному використанню рiзноманiтноï лiсовоï продукцiï для забезпечення економiчноï життездатност й широкого використання вшх екологiчних i сощальних функцiй лiсу.
Цей принцип е в основi нацiональноï лiсовоï полiтики. Проте й тут, вва-жаемо, сво1' проблеми. Перепонами на шляху впровадження даного принципу е:
• недостатне фшансування галузi з держбюджету та залучення з щею метою шших джерел;
• дисбаланс мiж ринковими та неринковими лiсовими ресурсами;
• наявт протирiччя мiж сталим розвитком л1су та деревообробно1 промисловостц
• недостатнш розвиток лтсового маркетингу та внутршнього ринку лгсопродукци.
На наш погляд, оцшювати прибутковiсть функцюнування ринку люовироб-ничого комплексу варто за штегральним еколого-економiчним ефектом.
Принцип 6. Вплив на довкшля. Його суть в тому, що ведення люового господарства повинно забезпечувати збереження бiорiзноманiття i пов'язаних з ним вод, Грунлв, а також ушкальних i нестiйких екосистем, ландшафтiв, шдтримуючи екологiчнi функцiï i цiлiснiсть люу.
Можна з певним припущенням вважати, що вимоги даного принципу в нашш кршт виконуються, особливо, якщо вжити заходiв для гармонiзацiï За-гальнодержавно1' програми формування нацiональноï еколопчно1" мережi Украши на 2000-15 роки та Державно1' програми "Люи Украши" на 2002-15 роки.
Принцип 7. План ведення люового господарства. Суть його в тому, що план ведення люового господарства повинен складатися в письмовш фор-мi з урахуванням обсягу й штенсивност заходiв та своечасно виконуватися.
Цей принцип у нашш кршт виконуеться на прийнятному рiвнi. На наш погляд, треба тшьки планування здшснювати виключно на еколого-еко-номiчних засадах.
Принцип 8. Мониторинг i оцшка. Його суть в тому, що мониторинг повинен проводитися вщповщно до масштабiв та iнтенсивностi ведення люово-го господарства з метою оцшки стану лiсу, виходу люово1* продукцiï, системи нагляду, господарсько1' дiяльностi, ïï соцiального та екологiчного впливу.
Зазначимо, що не вс положення даного принципу виконуються у люо-виробничому комплекс Украши належним чином:
• ди оргатв управлшня лшовим господарством та охорони природи не завжди е узгодженими;
• не завершена розробка системи еколопчного контролю люокористування. потребуе завершення формування системи мотторингу лю1в;
• немае системи адекватно! оцiнки еколопчних функцш лiсiв, використання
нематерiальних ресуршв лiсiв суспiльством.
Принцип 9. Збереження високояюсних заповщних лшв. Його суть в тому, що господарська д1яльшсть у високоцшних заповщних люах повинна шдтримувати або шдвищувати характеры ознаки, властив1 таким люам.
Вимоги даного принципу враховуються в нашш кршт належним чином. Проте варто погодити систему люогосподарювання з вимогами стратеги збереження бюлопчного i ландшафтного р1зномашття, виршити проблему пралшв. I в цш царинi вже е позитивш зрушення у функцiонуваннi об'ек^в природно-заповiдного фонду.
Принцип 10. Лiсовi культури. Суть даного принципу в тому, що виро-щування люових культур варто планувати i здшснювати за всiма критерiями i принципами FSC. При цьому лiсовi культури можуть надавати ряд сощально-економiчних вигод, задовольняти потреби в люовш продукци, знижувати на-вантаження на природш лiси, забезпечувати ix вщновлення.
Лiсовi культури становлять вже бшьше половини лiсового фонду Украши. Через лiсодефiцитнiсть держави, вiдсутнiсть адекватно! економiчноï оцiнки бiльшостi недеревних продукпв та функцiй лiсу економiчного зиску з них для галузi до останнього часу ведення люового господарства було зо-рiентовано переважно на отримання цiнноï деревини при меншш увазi до ш-ших ресурЫв лiсу. Все це мае негативш наслiдки. Вважаемо, що виxiд один -розвиток галузi на еколого-економiчниx засадах.
Проведене дослiдження показало, що наша краша, ще повнiстю не готова до даного виду сертифжаци, але повинна направити зусилля, щоб адекватно виконувати вимоги принцишв FSC-сертифiкацiï лiсiв. I, передуЫм пот-рiбно, на наш погляд, реформувати нормативно-правову базу галузь Це дасть змогу ефективно, на еколого-економiчниx засадах використовувати еколопчну сертифжащю лiсiв як важливий метод тдвищення надшност системи екологiчного менеджменту ЛВК Украши.
Висновки. Таким чином, забезпечуючи шляхом реформування зако-нодавчих i нормативних аклв, якi регулюють управлшня люовиробничим комплексом нашоï краïни, впровадження FSC-сертифiкацiï лiсiв, забезпе-чуеться тдвищення надшност системи екоменеджменту ЛВК. Це дае також можливють розширити базу шших методiв пiдвищення надiйностi дано!" системи i в тдсумку забезпечити ïï оптимальнiсть.
Л1тература
1. Лебедевич С.1. Методолопчш основи формування еколопчного менеджменту i екоаудиту в люовиробничому комплекс Украши: Монограф1я. - Льв1в: Камула, 2005. - 256 с.
2. Ковалишин В. Еколопчне стимулювання розвитку еколопчно1 сертифшаци лю1в Украши// Региональна економка. - 2004, № 2. - С. 182-188.
3. Лавров В.В. Анашз норматив1в Ради ведення люового господарства (FSC) на предмет прийнятност для Украши у якост рамково1 шструкци щодо нацюнально1 схеми люово1 сер-тифшаци// Еколопчний менеджмент як складова частина сталого розвитку// Зб. наук. праць ДОНДУУ. Сер. "Державне управлшня", т.5. - Донецьк, 2004, вип. 36. - С. 150-161.
4. Про загальнодержавну програму формування нацюнально1 еколопчно1 мережi Украши на 2000-2015 роки: Закон Украши ввд 21.09.2000 р. № 1989 XIV// Ввдомосп Верховно1 Ради Украши. - 2000, № 47. - С. 405.
5. Державна програма мЛiси Украши" на 2002-2015 роки/ Затверджено постановою Ка-бшету MiHicTpiB Украши вiд 29.04.02 р., № 581. - К.: Наука, 2002. - 32 с.
6. Про внесення змш до Люового кодексу Украши: Закон Украши вщ 08.02.06 р. № 3404-IV// Урядовий кур'ер. - 2006, № 73-74. - С. 3-19.
7. Рамкова конвенщя про охорону та сталий розвиток Карпат. Пiдписана пiд час 5-о'1 Всеевропейсько'1 Конф. Мiнiстрiв Охорони навколишнього природного середовища 22.05.03 р. (м. Кив)/ Ратифiковано Законом Украши ввд 07.04.04 р. № 1672-IV// http:// zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi._
УДК 630*907.11. Здобувач М.М. Лущак;
доц. 1.В. Делеган, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти; ст. наук. ствроб. М.С. Гунчак, канд. бюл. наук - УкрНДЫрлк
ЛИС ЗВИЧАЙНИЙ (VULPES VULPES LINNAEUS, 1758)
В КАРПАТАХ
Наведено результати дослщження морфолопчних, еколопчних i бюлопчних особливостей лиса звичайного в Карпатах.
Ключов1 слова: лис звичайний (Vulpes vulpes), поширення, еколопя, бюлопя
Competitor M.M. Lushchak; doc. I. V. Delehan - NUFWT of Ukraine;
senior scientific employee M.S. Gunchak - UkrNDI
Girlis Fox (Vulpes vulpes Linnaeus, 1758) in Carpathian
The results of the studies of morphological, ecological, biological features of the fox in Carpathians.
Keywords: fox (Vulpes vulpes), distribution, ecology, biology
У систематичному плат лис звичайний (Vulpes vulpes Linnaeus, 1758) належить до роду Лис (Vulpes Frisch, 1775), родини Собачi (Canidae G. Fischer, 1817), ряду Собакоподiбнi або Хижi (Caniformes seu Carnivora Bowdich, 1821) [2]. В наш час Собакоподiбнi стали вразливою групою тварин, що потребуе особливо! уваги з боку науковщв i практиюв люомисливського господарства [2]. Мета нашо! роботи з'ясувати закономiрностi поширення, вивчити морфо-лопчш, бюлопчш та екологiчнi особливостi одного з найчисельшших видiв собакоподiбних - лиса звичайного в умовах Украшських Карпат. Дослщження проводилися загальноприйнятими в бюлоги, терiологil i мисливствознавствi методами на територи Прикарпатського, Гiрськокарпатського та Притисенсь-кого лiсомисливських районiв, Прикарпатсько! й Закарпатсько! лiсомисливсь-ких округ, Карпатсько! лiсомисливськоl областi [1-8].
Дослщженнями встановлено, що в Карпатах морфометричш характеристики лиса мають певш особливостi. Так, маса тiла дорослих самщв стано-вить 7,8-10,4 кг, переЫчна - 8,7 кг (n = 10 особин), а самиць - 6,2-8,4 кг та 7,4 кг (n = 11 особин) вщповщно. ПереЫчна маса дорослих самщв на 17,6 % бшьша шж самиць. Маса тiла самцiв вжом до одного року становила 5,6-6,9 кг, середня - 5,8 кг (n = 24 особини), а самиць - 4,9-5,8 кг, середня 5,4 кг (n = 17 особин). Довжина тша становить 52-89 см, висота в холщ 29-34 см. Конди-лобазальна довжина черепа дорослих 13,5-15,5 см. Зубна формула: i 3/3, c 1/1, pm 4/4, m 2/3 - всього 42 зуби.
