CC BY
19
Одними з найважливших та найменш формашзованих е перший та другий етапи моделювання [6]. На цих етапах виникають складностi зi вста-новленням кшцево! мети дослiдження, та критерпв досягнення ще! мети (еко-логiчнi, соцiальнi та економiчнi). Важливе значення мае також й шформа-цiйне забезпечення, яке повинне забезпечувати вимоги повноти, необхщнос-тi, точност та своечасностi.
Для об'ективно! оцшки потрiбно здiйснити обов'язковий контроль вхщно! шформаци лiсогосподарського i лiсозаготiвельного виробництва. У процес реаизаци моделi складаеться програма рiшень, яка визначаеться по-переднiми етапами моделювання. Модель можна функцюнально роздiлити на пiдмоделi, пiдмоделi - на блоки, а блоки - на шдблоки.
Для вибору одного з альтернативних критерив [7] люокористувачам потрiбно оцiнити та проанашзувати отриману iнформацiю. На основi такого анашзу потрiбно видати рекомендацп щодо оптимальних строкiв та техноло-гш лiсокористування, повiдомити про невiдомi рашше факти. У кiнцi ос-таннього етапу потрiбно скласти змiстовний, зрозумший, точний та повний звiт, який би мютив числовi значення вхщних даних, вихiднi данi за вЫма циклами обчислень, короткий виклад, анашз та оцiнку результатiв, висновки та рекомендацп.
Л1тература
1. Свалов С.Н. Применение статистических методов в лесоводстве// Лесоведение и лесоводство. - 1985, т. 4. - С. 1-164.
2. Бронштейн И.Н., Семемдяев К.А. Справочник по математике для инженеров и учащихся втузов. - 13-е изд., исправленное. - М.: Наука, 1986.
3. Гримик Г.Г. Морфолого-таксацшна структура м1шаних ялицевих деревосташв Бескид1в (Украшсью Карпати): Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.05.03/ УкрДЛТУ. - Льв1в, 2000. - 20 с.
4. Амучим Н.П. Лесоустройство. - М.: Экология, 1991. - 400 с.
5. Туныця Ю.Ю. Экономические проблемы комплексного использования и охраны лесных ресурсов (Вопросы теории). - Львов: Выща школа, 1976. - 215 с.
6. Коробов П.Н. Математические методы планирования и управления в лесной и лесоперерабатывающей промышленности. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 312 с.
7. Адамовський О.М. Еколого-економ1чна модель оптим1заци люокористування// Наук. вюник УкрДЛТУ: Еколого-економ1чне вчення: витоки, проблеми, перспективи - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.1. - С. 144-153._
УДК 630*6; 630*186 Ст. наук. ствроб. Г.В. Бондарук, канд. бюл. наук;
ст. наук. ствроб. В.В. Лавров, канд. бюл. наук - УкрНДШГА
М1СЦЕ УКРА1НИ НА СВРОПЕЙСЬКОМУ РИНКУ Л1СОВО1 ПРОДУКЦП ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ П1Д ВПЛИВОМ
СЕРТИФ1КАЦ11 Л1С1В
Показано мюце Украши у люовому ринку та товарооб1гу Свропи. Визначено основш проблеми та роль люово! сертифшацп у сталому люокористуванш, покра-щанш потенцшних експортних можливостей та 1мщжу держави.
Ключов1 слова: експорт люово! продукцп, европейський ринок, сертиф1кащя
лю1в.
Senior scientific employee G. V. Bondaruk; senior scientific employee V. V. Lavrov - URIFFM
Place of Ukraine on European market of timber products and perspectives for development under the influence of forest certification
The place of Ukraine on European timber market and turnover is shown. The main challenges and the role of forest certification in sustainable forest management, improvement of potential export capabilities and state image are defined.
Keywords: export of forest products, European market, forest certification.
Починаючи з 90-х pokíb, в результат впливу неурядових оргашзацш щодо збереження природи, у свт зростае попит на продукцда сертифжова-ного люогосподарського виробництва, тому люова сертифжащя стае одним з найважливших чинниюв маркетингу та важливим аргументом для допуску на "еколопчно чутливi ринки" свггу, де реашзацшна щна люово! продукци на 5-10 % вища, шж на iнших ринках. В останш роки обсяги сертифжовано! продукци зростають за експонентою. Цьому сприяе рют площi сертифжова-них лiсiв, яких у вшх кра!нах свiту нашчуеться вже 124 млн. га [8].
Для Укра!ни сертифiкацiя лiсiв може стати шструментом пiдвищення конкурентноздатностi вггчизняно! деревини, деревно! продукци та шших ре-сурсiв i послуг люу на зовнiшньому ринку. Поряд з цим, люова сертифiкацiя сприяе залученню iнвестицiй, покращанню практики ведення люового госпо-дарства, збалансованому та еколопчно безпечному використанню лiсових ре-сурЫв та пiдвищуе мiжнародний iмiдж люово! галузi i держави, необхiдний для штеграци Укра!ни у свiтове сшвтовариство. Але для запровадження сер-тифшаци лiсiв в Укршт необхiдно вивчити питання щодо перспектив розвит-ку зовшшнього ринку люово! продукци, впливу на нього сертифжаци та зна-чення цих змiн для Укра!ни. Вироблення оптимальних рiшень щодо розвитку люового господарства, прийнятних для вЫх суб,ектiв суспiльних вiдносин, пов'язаних з вирощуванням, збереженням лiсiв та використанням люових ре-сурсiв в Укра!ш, можливе лише шляхом оргашзаци широкого та прозорого сшвробггництва представникiв вЫх зацiкавлених сторiн iз залученням неурядових оргашзацш та населення. Все це зумовлюе необхщшсть широкого об-говорення зазначених питань.
Вивчення експорту та iмпорту деревини та деревно! продукци в евро-пейських кра!нах (41 кра!на, за винятком Бельги, Мальти, Лiхтенштейну, Сан-Марино та Монако) та визначення мюця Укра!ни на цьому ринку про-водилося за допомогою кластерного аналiзу бази даних FAO з експорту^м-порту деревини та деревно! продукци в 2000 рощ [7]. База мютить вщомост про фiзичнi та грошовi обсяги з експорту - iмпорту та виробництву люово! продукци, яка представлена такими укрупненими видами: круглий лю, пи-ляний лiс, деревнi панелi (фанера, шпон та iн.), патр та картон, деревна пульпа, дрова, деревш рештки, iншi види пульпи та уташзований папiр. За-гальш обсяги iмпорту та експорту цих видiв продукци кра!нами Свропи, у т.ч. Укра!ною, наведено в табл. Вщомо (за даними Держкомлiсгоспу Укра!ни), що обсяги експорту продукци галузi зросли пiсля розриву взаемовiдносин мiж
Табл. Показникиукрашського експорту та 1мпорту лштродукц'йпор'кшяпо Ь середньоевропейськими
Види люопродукци Ф1зична одиниця вим!ру Свропа загалом УкраГна
У ф1зичних одиницях у тис. у% цша ф1-зич- Н01 единицу ШБ вироб-ництво (У Фи. одиницях) у ф1зич- них одиницях у% ввд ви-роб-ле-ного у тис. ШБ у% цша ф1зично! одинищ ШБ % вщ загальноевро-пейських показниив
у ф1з. одиницях У тис. ШБ за щ-ною
Експо рт
Пиляний лю м^ 54731420 8886252 13,5 162 860000,0 349000 40,6 30711 36,1 88 0,64 0,35 54
Деревш панел1 1Г» 20679274 5962033 9Д 288 275000,0 49356 17,9 12522 14,7 254 0,24 0,21 88
Деревна пульпа 11643672 6455580 9,8 554 47500,0 301 0,6 30 0,0 100 0,00 0,00 18
Патр та картон мг 54552376 39677630 60,3 727 373000,0 62711 16,8 9645 11,3 154 0,11 0,02 21
Круглий лк ы1 69304282 3410365 5,2 49 4154330,0 639000 15,4 31994 37,6 50 0,92 0,94 102
Дрова м3 3345325 66203 0,1 20 1766000,0 65969 3,7 198 0,2 3 1,97 0,30 15
Разом 65769268 100 85166 100 0,13
1мпорт
Пиляний лк м* 46567660 9265420 14,6 199 249500 14300 7,6 57 0,54 0,15 29
Деревш панел1 м* 22320160 6991330 11,0 313 109409 20562 10,9 188 0,49 0,29 60
Деревна пульпа УН 16300163 10022655 15,8 615 54827 32288 17Д 589 0,34 0,32 96
Патр та картон 43496296 32022714 50,5 736 275221 107118 56,7 389 0,63 0,33 53
Круглий лю м* 61800573 3592926 5,7 58 57000 7000 4,5 123 0,09 0,19 211
Дрова м3 1777021 63283 0,1 36 2500 90 0,1 36 0,14 0,14 101
Разом 63352575 100 187176 100 0,30
суб'ектами природокористування, викликаних eKOHOMi4HO кризою: Ï3 3,3 млн. доларiв США (USD) (у 1994 р.) до 66,2 млн. USD (у 2002 р.), що становило 18,4 % заготовлено:' деревини. Питома частка експорту люопродукци в об,емi заготiвлi стрiмко зросла в останш роки: з 25,9 % (2000 р.) до 35,3 % (2001 р.) i 39,2 % (2002 р.). Це дае необхщш для розвитку галузi кошти - вщповщно за наведеними роками - 46,4; 51,8 та 66,2 млн. USD.
При обробщ результата використовувалися кластерний, кореля-цiйний та регресшний аналiзи [1-4].
Як видно iз табл., загальна сума загальноевропейського експорту люоп-родукцiï незначно переважае суму iмпорту (65.8 млрд. USD проти 63,3 млрд. USD, або на 3,8 %). Найбiльшi за обсягом суми експорту та iмпорту припада-ють на папiр i картон (вщповщно 60,3 % та 50,5 %). Обсяги експорту та iмпор-ту дров, деревних решток, шших видiв пульпи та утилiзованого паперу не пе-ревищують 2 %, тому в подальшому аналiзi не розглядаються. Паперу та картону за грошовими обсягами експорту - iмпорту поступаються пиляний лiс (13,5 % та 14,6 %), деревна пульпа (9,8 % та 15,8 %), деревш панелi (9,1 % та 11,0 %) та круглий лю (5,2 % та 5,7 %). Таким чином, Украша е незначним iм-портером та експортером деревини i деревноï продукци: украшський експорт становить лише 0,13 % вщ загальноевропейського, украшський iмпорт - 0,3 %. Тобто обсяги iмпорту украшсько1" деревини та люопродукци бшьш нiж вдвiчi переважають украïнський експорт (187 млн. доларiв США проти 85,2 млн.), проте експорт круглого люу в 4,5 разiв перевищуе iмпорт. Особливо багато iм-портуе Украша паперу, картону, деревноï пульпи.
Сучасне експортування деревини викликане наслщками сощально-економiчноï кризи 90-х роюв: слабкiстю внутрiшнього ринку та вщносною дешевизною украшсько1" деревини. Зростанню експорту украшсько1" люопро-дукцiï в останш роки сприяло залучення посередницьких оргашзацш. Наслщ-ки цього залучення, ^м економiчноï вигоди, мали й негативш аспекти - по-рушення еколопчних нормативiв лiсокористування, що певною мiрою спри-яли екологiчним катаклiзмам у Закарпатл у 1999 та 2001 роках.
Структура украшського експорту ютотно вiдрiзняеться вiд середньо-европейськои значно бшьшою е частка пиляного люу (36,1 % проти 13,5 %) та особливо круглого люу (37,6 % проти 5,2 %), частка експорту деревних панелей (14,7 %) також переважае цей показник в загальноевропейському експорт (9,1 %). В той же час частка експортованого Украшою паперу та картону набагато менша, шж загалом по Gвропi (11,3 % проти 60,3 %). Обсяги експорту деревно1' пульпи вимiрюються сотими долями проценту, тодi як по Сврош цей показник становить 9,8 %.
Виражений у фiзичних одиницях украшський експорт за вЫма позищ-ями, ^м дров (яких експортуеться близько 2 % вщ загальноевропейського експорту), не перевищуе 1 % вщ загального рiвня по Gвропi. Близько 1 % становить експорт круглого люу, 0,64 % припадае на пиляний лю, по решт видiв лiсопродукцiï украшський експорт не перевищуе 0,25 %. З 2000 по 2001 рш украшський експорт круглого дубового люу зрiс на 54 % (з 3,0 до 4,6 млн. евро), пиляного люу з дуба - на 51 % (з 8,3 до 12,5 млн. евро), пиляного люу з бука - на 36 % (з 3,7 до 5,0 млн. евро) [6].
Цши за одиницю лiсопродукцiï украшського експорту майже за вЫма позицiями поступаються середньоевропейським (о^м вартостi круглого т-су, яка практично дорiвнюе останнiм). Зваживши на те, що значну частку ек-спортованого круглого люу становить досить дорога дубова деревина, серед-ня вартiсть експортованого Украшою круглого лiсу не видаеться надто висо-кою. Це може свщчити або про недостатню якiсть продукци, що експор-туеться, або про недостатнш досвiд експортерiв, або ж про свщомий демпiнг укра1'нсько1' люово1" продукцiï з метою обiйти конкурента. Незначнi експортнi поставки укра1'нсько1' деревини у найближчому майбутньому можуть ще бшь-ше скоротитися, оскiльки у свт швидко зростае рейтинг сертифшаци лiсiв i деякi краши (наприклад, Великобританiя) поступово переходять на спожи-вання виключно сертифiкованоï продукцiï. Це стимулюе розвиток сертифжа-цй' лiсiв у крашах-експортерах i ставить Украшу перед вибором: 1) запровад-жувати сертифжащю чи 2) продавати дешево несертифжовану деревину i не тратитись на процедуру проведення сертифжаци та на переорiентацiю люо-вого господарства з ресурсного на бюсферний напрямок розвитку.
Основним завданням лiсовоï сертифжаци е сприяння широкому впро-вадженню у люове господарство принципiв сталого розвитку. Це складна системна програма, яка розроблена мiжнародною спiльнотою та запровад-жуеться у всi краши у рамках мiжнародних процесiв (Монреальський, Гель-сiнський, мДовкiлля для Свропи" тощо) та форумiв на рiвнi керiвникiв галу-зей (Страсбург, 1991; Гельсшю, 1993; Лiсабон, 1998; Вщень, 2003; Khïb, 2003 тощо). Вщ успiхiв у цьому мiжнародному сшвробггнищв залежить подаль-ший розвиток свiтовоï лiсовоï полiтики та свiтового люового ринку. Тому ць каво простежити, як спрацьовуе мехашзм зв,язкiв у системi "лiсова пол^ика-ринок-сертифiкацiя".
Аналiз зв'язку европейського лiсового ринку з розвитком сертифжаци показуе, що висока залежшсть площ сертифiкованих лiсiв вщ показникiв тор-гiвлi лiсом i люопродукщею визначаеться дiяльнiстю головним чином трьох кра1н з дуже розвиненим люовим сектором економiки - Шмеччини, Фiнлян-дiï та Швецiï. У цих крашах лiсовий сектор забезпечуе значний вщсоток валового нацюнального продукту, а лiсова продукцiя е важливою статтею експорту (а для Фшлянди та Швецiï - чи не найважлившою), тому люова сер-тифiкацiя тут розглядаеться як ютотний iнструмент маркетингу i пов'язаш з цим процесом питання виршуються на державному рiвнi, оскiльки падшня конкурентоспроможнi лiсопродукцiï на зовнiшнiх ринках ютотно погiршило б ix економiчний стан. В iнших европейських крашах, де деревина та продук-щя з неï не е основним джерелом експорту (як i в Укра1ш), сертифжацш роз-глядають не лише як шструмент маркетингу, але й як iнструмент сприяння сталому веденню лiсового господарства. Останне особливо стосуеться краш - iмпортерiв деревини, площа сертифжованих лiсiв у таких крашах слабо залежить вщ показниюв експорту - iмпорту люопродукци.
Втiм, за теперiшнiм станом розвитку лiсовоï сертифiкацiï площа сер-тифжованих лiсiв в европейських кра1нах тим бшьша, чим бiльше розвинена в кра1ш глибока переробка деревини, чим бшьше виробництво та експорт та-
коï люопродукци як целюлоза, папiр i картон, а також чим бшьше ввозиться в цю крашу круглого люу, тобто поповнюеться за рахунок iмпорту власна си-ровинна база. Украша наразi iмпортуе продукцiю глибокоï переробки деревини i е досить невеликим постачальником лiсовоï сировини (круглий та пиляний лю, дрова) на европейський ринок. Це одна iз економiчниx причин, що не стимулюе запровадження сертифжацп в Укршт.
Друга причина пов'язана з самим мехашзмом сертифiкацiï. Згiдно з вимогами, наприклад FSC, сертифiкат Chain-of-custody (ланцюг нагляду) ви-даеться за умови, коли частка сертифiкованоï деревинноï сировини при виго-товленнi кiнцевого продукту (целюлози чи паперу) становить не менше 70 %. Тобто частка украшського несертифжованого експорту може губитися в цих реши 30 %. Ця деревина в Сврош може бути перероблена (i, скорше за все переробляеться) в цшком престижну сертифжовану продукщю без сертифь каци украшських лiсiв. У цьому випадку Украша втрачае кошти, ïx отриму-ють краши-переробники украïнськоï деревини та посередники.
Таким чином, за причини слабкого розвитку технологш тибо^ переробки укра^сь^ деревини, недостатньо розвиненого маркетингу та сучас-ного стану сертифшаци лiсiв у Gвропi украшсью пiдприемства - експортери не мають матерiальноï зацiкавленостi сертифiкувати лiсову продукщю. Отже, на рiвнi лiсогосподарськиx шдприемств наразi вiдсутнi економiчнi мотиви щодо прискорення узгодження ведення люового господарства з мiжнародни-ми нормативами. Це загрожуе люовш галузi Украши випаданням iз мiжна-родного процесу вдосконалення лiсокористування. При пiдвищеннi попиту на свгговому ринку саме на сертифжовану деревину чи деревну продукцiю та при подальшому нарощуваннi Украшою темшв експорту лiсовоï сировини (а щ двi тенденци вже спостерiгаються на европейському ринку) перед нашою державою неминуче постане питання щодо проведення лiсовоï сертифжаци.
Загалом же перспективи збшьшення ролi Украши на европейському ринку лiсовоï продукци та утримання на ньому належних позицiй залежати-муть вiд ситуаци, що буде складатися на цьому ринку у ближнш час. З одного боку, по мiрi вирiвнювання нащональних та мiжнародниx цiн, зростання жорсткост вимог до лiсопродукцiï, зумовлених запровадженням сертифжа-ц^, можна прогнозувати експортування особливо цiнноï деревини. З шшого боку, за експертними оцiнками [5], у найближчi роки знизиться дефщит деревини, за трьох причин: 1) у крашах Свропи запаси перестiйноï деревини зрос-ли до рiвня, що е вже загрозою екологiчноï катастрофи; 2) накопилося близь-ко 100 млн. м вiтровальноï деревини; 3) у зв'язку з особливостями вiковоï структури европейських лiсiв, середнiй запас деревостанiв в перспективi буде збiльшуватися, що призведе до збшьшення кшькост деревини на мiжнарод-ному ринку i, вщповщно, до зменшення попиту на не". Це зумовлюватиме ус-кладнення виходу на цей ринок Украши, особливо за умови невщповщност европейським стандартам нашого люового менеджменту. У такому випадку стабшьну позищю на европейському ринку може забезпечити вщносно дешева деревина, що мае еколопчш сертифжати.
Висновки. На европейському ринку люово1 продукци Украша вщграе незначну роль, що е результатом переважно еколопчно1 спрямованост розвит-ку нaцiонaльного лiсового господарства, люодефщитносп нашо! держави, слабко! штегрованосп Украши до мiжнapодноl тоpгiвлi люопродукщею, а та-кож низько! конкурентспроможш люово1 продукци, що пов'язано з недостат-нiм piвнем ll переробки та маркетингу. Поpiвняно iз структурою европейсько-го експорту Украша вивозить переважно продукцш низького piвня переробки: майже втpичi бiльше пиляного люу та у 7 paзiв бшьше круглого лiсу, нiж в се-редньому по Gвpопi. В цшому, за спiввiдношенням iмпоpт/експоpт наша держава е переважно дpiбним iмпоpтеpом вiдносно дешево1 продукци.
Для виконання зобов'язань перед свiтовою спiльнотою щодо запровад-ження пpинципiв сталого розвитку, шдвищення мiжнapодного iмiджу держави та люово1 гaлузi, залучення шоземних iнвестицiй до лiсового сектора та утримання гiдних позицп Украши на мiжнapодному лiсовому ринку необхщ-но запровадити люову сеpтифiкaцiю. М1жшституцшний процес розробки на-цюнально1 схеми сертифшаци, що розпочався в УкраАт, потребуе належно1 пiдтpимки та широко1 популяризаци.
Л1тература
1. Айвазян С.А., Бухштабер В.М., Енюков И.С., Мешалкин Л.Д. Прикладная статистика: Классификация и снижение размерности. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 607 с.
2. Болч Б., Хуань К. Дж. Многомерные статистические методы для экономики. -М.: Финансы и статистика, 1979. - 317 с.
3. Зайцев Г.Н. Математика в экспериментальной ботанике. - М.: Наука, 1990. - 296 с.
4. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высшая школа, 1980. - 294 с.
5. Синякевич I. Люовий сектор Украши. Як вижити в умовах ринково'х' економши?// Деревообробник. - 2000, № 3. - С. 1-3.
6. EU-wide imports of hardwood primary and secondary wood products// Hardwoodmar-kets.com. Vol.17. - No1. - January 2002. P. 12.
7. FAO. 2002. FAO Web Pages. http:// www.fao.org.
8. Press Release ECE/TIM/02/01. - Geneva, 10 September 2002. - 2 p.
УДК 630*6; 630*186 Ст. наук. ствроб. В.В. Лавров, канд. бюл. наук;
ст наук. ствроб. Г.В. Бондарук, канд. бюл. наук - УкрНДШГА
ПРОБЛЕМИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ 1НСТИТУТУ Л1СОВО1
СЕРТИФ1КАЦ11 В УКРА1Н1: УМОВИ РОЗВИТКУ ТА УЗГОДЖЕННЯ М1ЖНАРОДНИХ ТА НАЦЮНАЛЬНИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ РАМОК
Проведено порiвняльний аналiз мiжнародних схем сертифшацп FSC та РЕБС на предмет прийнятносп для Украши. Встановлено, що за сучасних нормативно-правових, соцiально-економiчних та еколопчних умов, що склалися у державi i люо-вш галузi, а також полiтичного вибору розвитку Украши у напрямку €С, бшьш прийнятною е схема РЕБС. Сертифiкацiя за схемою FSC реальна лише для окремих люогосподарських шдприемств з високим рiвнем розвитку та вщповщним експор-тним потенцiалом.
Ключов1 слова: концепцiя сталого розвитку лiсiв, мiжнародне сшвроб^ниц-тво, сертифiкацiя лiсiв, РЕБС, FSC, нормативно-правова база
