CC BY
44
Науковий вкчшк, 2004, вип. 14.2
Висновки. На европейському ринку люово1 продукци Украша вщграе незначну роль, що е результатом переважно еколопчно1 спрямованост розвит-ку нaцiонaльного лiсового господарства, люодефщитносп нашо! держави, слабко! штегрованосп Украши до мiжнapодноl тоpгiвлi люопродукщею, а та-кож низько! конкурентспроможш люово1 продукци, що пов'язано з недостат-нiм piвнем ll переробки та маркетингу. Поpiвняно iз структурою европейсько-го експорту Украша вивозить переважно продукцш низького piвня переробки: майже втpичi бiльше пиляного люу та у 7 paзiв бшьше круглого лiсу, нiж в се-редньому по Gвpопi. В цшому, за спiввiдношенням iмпоpт/експоpт наша держава е переважно дpiбним iмпоpтеpом вiдносно дешево1 продукци.
Для виконання зобов'язань перед свiтовою спiльнотою щодо запровад-ження пpинципiв сталого розвитку, шдвищення мiжнapодного iмiджу держави та люово1 гaлузi, залучення шоземних iнвестицiй до лiсового сектора та утримання гiдних позицп Украши на мiжнapодному лiсовому ринку необхщ-но запровадити люову сеpтифiкaцiю. М1жшституцшний процес розробки на-цюнально1 схеми сертифшаци, що розпочався в УкраАт, потребуе належно1 пiдтpимки та широко1 популяризаци.
Л1тература
1. Айвазян С.А., Бухштабер В.М., Енюков И.С., Мешалкин Л.Д. Прикладная статистика: Классификация и снижение размерности. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 607 с.
2. Болч Б., Хуань К. Дж. Многомерные статистические методы для экономики. -М.: Финансы и статистика, 1979. - 317 с.
3. Зайцев Г.Н. Математика в экспериментальной ботанике. - М.: Наука, 1990. - 296 с.
4. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высшая школа, 1980. - 294 с.
5. Синякевич I. Люовий сектор Украши. Як вижити в умовах ринково'х' економши?// Деревообробник. - 2000, № 3. - С. 1-3.
6. EU-wide imports of hardwood primary and secondary wood products// Hardwoodmar-kets.com. Vol.17. - No1. - January 2002. P. 12.
7. FAO. 2002. FAO Web Pages. http:// www.fao.org.
8. Press Release ECE/TIM/02/01. - Geneva, 10 September 2002. - 2 p.
УДК 630*6; 630*186 Ст. наук. ствроб. В.В. Лавров, канд. бюл. наук;
ст. наук. ствроб. Г.В. Бондарук, канд. бюл. наук - УкрНДШГА
ПРОБЛЕМИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ 1НСТИТУТУ Л1СОВО1
СЕРТИФ1КАЦ11 В УКРА1Н1: УМОВИ РОЗВИТКУ ТА УЗГОДЖЕННЯ М1ЖНАРОДНИХ ТА НАЦЮНАЛЬНИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ РАМОК
Проведено порiвняльний аналiз мiжнародних схем сертифшацп ББС та РББС на предмет прийнятносп для Украши. Встановлено, що за сучасних нормативно-правових, соцiально-економiчних та еколопчних умов, що склалися у державi i люо-вш галузi, а також поличного вибору розвитку Украши у напрямку €С, бiльш прийнятною е схема РББС. Сертифiкацiя за схемою ББС реальна лише для окремих люогосподарських пiдприемств з високим рiвнем розвитку та вщповщним експор-тним потенщалом.
Ключов1 слова: концепцiя сталого розвитку лiсiв, мiжнародне ствроб^ниц-тво, сертифкащя лiсiв, РББС, ББС, нормативно-правова база
Senior scientific employee V. V. Lavrov; senior scientific employee G. V. Bondaruk - URIFFM
The problems of forest certification implementation in Ukraine: conditions for development and reconciliation between international and national legislative and normative frameworks
The comparative analysis of international certification scheme FSC and PEFC was carried out on agreeable in Ukraine. It is determined that in contemporary norm-legislative, socio-economic and ecological conditions in the country and in forest sector, and in condition of political choice of Ukraine development towards to EU the scheme of PEFC is more suitable. Forest certification according to FSC scheme is real only for several forest enterprises with high level of development and according export potential.
Keywords: conception of sustainable forestry, international cooperation, forest certification, PEFC, FSC, norm-legislative base
Hapa3i загальновизнаним е факт, що у збереженш стабшьност бюсфе-ри на Bcix ieрархiчних рiвнях визначальну роль виконують люи завдяки збере-женню природних умов життя, бiорiзноманiття та глобальному впливу на кш-мат планети (Рю, 1992). Прийняту на конференци в Рю концепщю сталого роз-витку лiсiв у загальних рисах можна сформулювати як управлшня люами та використання люових упдь такими способами i з такою штенсившстю, при яких забезпечувалися б !хне бюлопчне рiзноманiття, продуктивнiсть, здатшсть до вiдновлення, життeздатнiсть i потенцшна можливiсть виконання ними як у даний час, так i в майбутньому корисних для людини функцш: продуктивних, захисних, регулювальних, мелiоративних, рекреацшних, духовних [16].
Украша зобов'язалася впроваджувати принципи сталого розвитку у ль сову галузь у рамках Гельсшського процесу, який сприяе узгодженню люо-вих стратегiй кра1н iз помiрними лiсами. Це спонукае до розробки наукового, нормативного та шституцшного забезпечення цього процесу. У нашш держа-вi вже функцiонуe ряд шституцш, пiдготовлено проект концепци сталого розвитку, вносяться корективи у законодавство. У люовш галузi ця робота лише розпочинаеться [1-14].
Одним iз механiзмiв запровадження принципiв сталого розвитку у ль сове господарство е сертифжащя лiсiв, яка була запропонована мiжнародни-ми природоохоронними органiзацiями ще на початку 90-х рокiв ХХ ст. За своею суттю вона принципово вiдрiзняeться вщ чинно! в УкраАт сертифжаци продукци та послуг (1х вiдповiдностi певним технiчним, саштарно-гтеш-чним вимогам тощо) тим, що не вщповщае за якiсть продукци чи послуг, а свiдчить про те, що в результат 1х виробництва не нанесено шкоди природ-ним екосистемам. Сертифiкацiя лiсiв - це добровшьний, прозорий, незалеж-ний процес, в якому прагнуть узгодити штереси вЫх суб,eктiв суспiльних вщ-носин щодо лiсокористування. Вона реалiзуeться шляхом процедури аудиту незалежною третьою стороною (у бшьшосл випадкiв) люових пiдприeмств та системи ведення люового господарства на предмет вiдповiдностi мiжнарод-ним стандартам вiдповiдно до принцишв сталостi (або збалансованостi сощ-ально!, економiчноl та еколопчно! складових розвитку). Результатом оцiнки е сертифiкат. Головними компонентами виконання сертифшаци е: 1) схема
Haykoitiiii тсник, 2004, вип. 14.2
(системa) сеpтифiкaцiï - оpгaнiзaцiйнa стpyктypa; 2) ^m^pii' сеpтифiкaцiï (стaндapти); 3) anroprn^ пpaктичного виконaння сеpтифiкaцiï. Kpитеpiï œp-тифiкaцiï лiсiв можуть 6ути всгановлеш сеpтифiкaцiйною оpгaнiзaцieю, ке-piвним оpгaном системи aбо спецiaльною оpгaнiзaцieю 3a умови добpовiльно-го погодження ïx мiж зaцiкaвленими стоpонaми в paмкax ноpмaтивного поля деpжaви тa мiжнapодниx вимог щодо циx стaндapтiв.
У pозвинyтиx кpaïнax сеpтифiкaцiя лiсiв вже arcr™^ дie як: 1) rnCTpy-мент лiсовоï полiтики тa пол^ики з оxоpони довкiлля, спpямовaний m с^и-яння стaломy yпpaвлiнню л^ми, що ствоpюe умови для збaлaнсовaного ви-коpистaння всix лiсовиx pесypсiв; 2) гapaнтiйнa iнфоpмaцiя для споживaчiв лiсовоï пpодyкцiï пpо те, що ïï отpимaно з лiсiв, як yпpaвляються згiдно з ви-могами концепцiï стaлого pозвиткy; спецiaльний логотип св^ить, що чaсткa тaкоï пpодyкцiï у пapтiï товapy для бшьшосп видiв стaновить не менше 70 %; 3) iнстpyмент щодо ^ий^тся мapкетинговиx piшень, якщо стaлий pозвиток стae однieю з цiнностей виpобництвa.
Тaким чином, лiсовa сеpтифiкaцiя мae виконyвaти фyнкцiю ayдитy ль совж pесypсiв, систем ведення лiсового господapствa тa лiсокоpистyвaння нa пpедмет вщповщност вимогaм концепцiï стaлого pозвиткy, вот e склaдовою нaцiонaльноï лiсовоï пол^ики стaлого pозвиткy i мae pозpоблятись нa нгць онaльномy, pегiонaльномy тa локaльномy piвняx.
Зoвнiшня прoблeмa вибору мпрямку зaпрoвaджeння в yKpai'm • •• i • •••
люово1 сeртифiкaцil
Ha сьогоднi нaйпошиpенiшими сxемaми лiсовоï сеpтифiкaцiï e сxеми Paди з yпpaвлiння лiсaми (FSC) [17] тa Зaгaльноeвpопейськоï лiсовоï сеpтифi-^ци (PEFC) [15], якi мaють певш оpгaнiзaцiйно-фyнкцiонaльнi вiдмiнностi (див. тaбл.).
FSC було ствоpено у 1993 pоцi зa iнiцiaтивою НУО Гpiнпiс, Дpyзi Землi, WWF. Hapaзi цi НУО pозглядaють FSC як eдинy систему сеpтифiкaцiï, що зaслyговye нa довipy. FSC дie зa всеосяжною сxемою, тобто поeднye вста-новлення св^овж тa yxвaлення нaцiонaльниx стaндapтiв, aкpедитaцiю оpгa-нiв сеpтифiкaцiï, нaдaння пpaв нa мapкyвaння тa зaстосyвaння логотипу (в ш-шиx сxемax сеpтифiкaцiï цi види дiяльностi вiдокpемленi один вщ одного). Плaтa, що беpyть зa сеpтифiкaцiю aкpедитовaнi FSC оpгaнiзaцiï, e досить висо-кою для влaсникiв непpомисловиx лiсiв. Тому сеpтифiкaцiя зa сxемою F SC оxоплюe, головним чином, люи, що знaxодяться у гpомaдськiй влaсностi, aбо у влaсностi пiдпpиeмств лiсового комплексу i e нaйpозповсюдженiшою в Gвpопi тa Швшчнш Амеpицi. Основнi pинки лiсовоï пpодyкцiï контpолюються FSC.
Paдy PEFC було ствоpено у 1999 pоцi лiсовлaсникaми Фiнляндiï, Hi-меччини, Фpaнцiï, Hоpвегiï, Австpiï i Швецiï спiльно з пpедстaвникaми де-якиx компaнiй люового комплексу як aльтеpнaтивy щодо FSC. Сxемa PEFC оpieнтовaнa нa пaн-eвpопейськi кpитеpiï стaлого pозвиткy. Paдa PEFC сxвa-люe нaцiонaльнi сxеми, якщо вони зaдовольняють вимоги щодо встaновлення стaндapтiв, ayдитy тpетьою стоpоною, пpоцедyp сеpтифiкaцiï тa aкpедитaцiï, a тaкож yпpaвляe мapкyвaнням PEFC. Paдa PEFC не e оpгaном aкpедитaцiï (як FSC) i тому не встyпae у сyпеpечнiсть з Iнстpyкцiями Мiжнapодноï оpгaнiзa-
цп по стандартах (ISO) № 61 "Загальш вимоги оцшки сертифжаци реестра-цшних органiв". Акредитацiя органiв сертифжацп проводиться тре^ми сторонами - Нацюнальними або державними акредитацiйними службами.
Табл. Лставлення схем сертифжаци 1 К?С та РЕКС [15,17,18]
Показники FSC РЕБС
Нормативна база 10 глобальних Принципiв i зв'язат з ними критерп 6 Критерпв Гельсшського процесу 1 27 кшьшсних 1 яшсних шдикатор1в
Функцп Акредитацiя аудиторiв, встановлення свiтових стандартов, схвалення нацюнальних стандартов, управлiння маркуванням FSC Схвалення нацюнальних схем, управлшня маркуванням РЕБС
Органи функ-цiонування Приватнi органи сертифшацп Нацюнальт схеми, як застосову-ють органи сертифшацп третьо! сторони
Члени, схеми Природоохоронт, соцiальнi та економiчнi оргатзацп, органи сертифшацп, приватнi власники Органи управлшня нацюнальними схемами та !х представники
Встановлення стандарт!в Через процес посередництва, який регулюеться Через ввдкритий процес посередництва
Схвалення нацiональних схем Меморандум про взаеморозумш-ня з LEI (Iндонезiя), обговорення з NTCC (Малайзiя) та шшими схемами Мае право схвалювати як нащ-ональт европейсьш, так 1 неевро-пейсью схеми, як задовольняють його вимоги
Стан процесу Розроблено сертифiкацiю пере-мiщення лшопродукцп вiд лшо-во! дiлянки до споживача (мот-торинг "ланцюга охорони"). FSC е головною сертифшацшною системою, яка дае змогу марку -вання лiсових продуктiв, якщо послiдовнiсть заходiв з охорони продукцп у ланцюгу лiс-ринок теж сертифшована Визначено загальт правила до сер-тифшаци продукцп в межах л1су. Ще не розроблено принцитв та правил контролю за межами лтсу при перемщент продукцп вщ л1су до споживача. Розроблено сертифь кащю верифшаци походження де-ревини, але проблема "ланцюга контролю" та маркування люових продуктов ще не виршена
Для устшно! сертифжаци лiсiв у майбутньому дуже важливим е взаемне визнання найголовшших сертифiкацiйних схем. 1снування конкуру-ючих схем ББС та РЕБС погiршуе порозумiння на ринку. Тодi як РЕБС пере-важае за площею сертифiкованих лiсiв, ББС лщируе на ринку сертифшовано! люово! продукцп. Тривае також суперечка мiж ББС та рядом регiональних i нацюнальних схем люово! сертифжацп. Критика мiжнародними НУО, шщь аторами створення ББС, iнших сертифiкацiйних схем затримуе процес погод-ження та взаемного визнання свггових лiдерiв - РЕБС та ББС, який започат-ковано оргашзащями СЕР1, ШЛЯ. Але, незважаючи на це, на сьогодш под-вшну схему сертифжацп (РЕБС+БЗС) вже запровадили Велика Бриташя, 1с-панiя, Бельпя, Данiя, Фiнляндiя, Чеська Республiка, Латвiя, Естонiя.
Зазначенi протирiччя щодо схеми запровадження у практику принци-шв сертифжацп лiсiв та складнiсть прогнозування розвитку мiжнародного ринку люово! продукцп е зовшшньою проблемою вибору напрямку запровадження в Укра1ш люово! сертифжацп. За даними консалтингово! фiрми ОБА
HayMmiiii вiсник, 2004, вип. 14.2
Terra Systems, aкpедитовaноï FSC, нa почaток 2004 pокy системa PEFC дiялa у 14 eвpопейськиx кpaïнax (сеpтифiковaно 46,1 млн. гa лiсiв), a системa FSC фyнкцiонyвaлa у 27 eвpопейськиx кpaïнax (сеpтифiковaно 40,4 млн. ra лiсiв). Визнaно нaцiонaльнi iнiцiaтиви щодо лiсовоï сеpтифiкaцiï FSC у 17 ^ai'mx, a PEFC - у 21 ^aïm.
Bнyтрiшня прoблeмa вибoрy нaпрямкy зaпрoвaджeння в
ж 7 •• • • •• i • •••
yKpairn лiC0B0l сeртифiкaщl
Починaючи з 2000 pокy, FSC впpовaджyeться в Укpaïнi. 3a цей чaс чо-тиpи полiськиx деpжлiсгоспи з високим piвнем pозвиткy тa експоpтного по-тенцiaлy - Тетеpiвський, Бapaнiвський, вмильчинський тa Бiлокоpовичський було aкpедитовaно компaнieю IMO (Швейцapiя) m зaмовлення компaнiï IL-MEST (Словешя), якa зaцiкaвленa в експоpтi yкpaïнськоï деpевини. Ha основi добpовiльного об^дшння циx чотиpьоx пiдпpиeмств тa фipми Дpaгоплaст 1МПОРТ-ЕКСПОРТ С.p.л. у 2000 pоцi було оpгaнiзовaно пеpшy в нгшш деp-жaвi мУкpaïнськy ^упу Сеpтифiкaцiïм (CERTIFIVE Group Ukraine). Плошд сеpтифiковaниx лiсiв цieï Гpyпи стaновить 203 тис. гa, a потенцшш пpопози-цiя сеpтифiковaноï люо^одукци - 360 тис. м щоpiчно.
Пiсля нayково-пpaктичноï конфеpенцiï мСеpтифiкaцiя лiсiв Укpaïни у контекстi pозвиткy сyчaсноï лiсовоï полiтиким, якa вiдбyлaсь у Kиeвi (HAУ) 24-26 жовтня 2002 pокy, тa пpоведениx консyльтaцiй мiж yкpaïнськими фa-xiвцями тa експеpтaми F SC, в нaшiй деpжaвi зaпочaтковyeться зaгaльнонaцi-онaльний пpоцес pозpобки нaцiонaльноï сxеми сеpтифiкaцiï. 3 беpезня 2004 pо-ку зa пiдтpимки aльянсy WWF тa Свiтового Бaнкy, a тaкож консyльтaтивноï допомоги незaлежноï консaлтинговоï фipми GFA Terra Systems, починaeться фоpмyвaння нaцiонaльноï pобочоï гpyпи, яга вiзьме нa себе зобов'язaння pоз-pобки тa aпpобaцiï нaцiонaльниx стaндapтiв лiсовоï сеpтифiкaцiï Укpaïни. Ос-новним зaвдaнням pобочоï гpyпи e узгодження вимог FSC з ноpмaтивно-пpa-вовим полем Укpaïни нa пpинципax добpовiльностi, пpозоpостi тa узгодження iнтеpесiв всix стоpiн. Але уже пеpший досвiд зi сеpтифiкaцiï лiсiв в Укpa-rni зa сxемою FSC покaзaв, що iснye pяд ноpмaтивно-пpaвовиx, сощгльно-економiчниx тa екологiчниx питгнь, що потpебyють узгодження тa детaльнi-шого вивчення для впpовaдження ^eï сxеми в Укpaïнi [1-3, 7, 9]. Доведет УкpHДIЛГA у 2000-2003 pp. дослщження щодо готовностi люово!' гaлyзi Ук-païни до зaпpовaдження пpинципiв стaлого pозвиткy тa люово!" сеpтифiкaцiï свiдчaть, що цей ^инципово новий нaпpям pозвиткy лiсовоï гaлyзi потpебye вiдповiдниx змiн у люовш полiтицi, Лiсовомy кодексi, бaгaтьоx гaлyзевиx ноpмaтивax. Haйбiльш aктyaльним e узгоджене зaпpовaдження екологiчниx iмпеpaтивiв. Для досягнення yraixy у пеpеоpieнтaцiï лiсовоï гaлyзi нa бюс-феpний нaпpямок pозвиткy необxiдно виpiшити pяд зaвдaнь: зaбезпечити фоpмyвaння ноосфеpного свiтоглядy пpи шдготовщ тa пiдвищеннi квaлiфiкa-ци фaxiвцiв, pозpобити плaн дiй щодо пapитетноï, системно!" гapмонiзaцiï со-цiaльниx, економiчниx тa екологiчниx цiлей тa стpaтегiй pозвиткy, вдоскош-лити pегyлятивнi меxaнiзми щодо зaпpовaдження тa дотpимaння ^инцишв стaлого pозвиткy.
Висновки. На етат виходу Украши Ï3 системно! кризи переформу -вання системи цшностей у суспiльствi, започаткування узгодження нормативно-правового поля до сучасних мiжнародних вимог, питання еколопзаци ще не набули прюритету порiвняно з соцiально-економiчними проблемами. Тому лiсова сертифiкацiя ще не сприймаеться як перспективна шститущя не лише широким загалом, але й багатьма фахiвцями. Це гальмуе рух Украïни до свiтовоï спшьноти.
Виходячи з полiтичного вибору Украшою напрямку розвитку до GC, запровадження еколопчних принципiв пан-европейського процесу у люову галузь, прагнення до суверештету та розбудови власних iнституцiй в умовах зародження демократичного суспшьства, ринковоï економiки, елементiв сталого розвитку бшьш доцiльним е вибiр PEFC-схеми як рамковоï шституци щодо сертифжаци лiсiв. Iдеологiя PEFC визначае базовi орiентири сталого ль сокористування в межах нащонально!' лiсовоï полiтики та з врахуванням спе-цифiки соцiально-економiчного розвитку держави. PEFC-схема сприяе штег-рацiï нацiональних схем сертифiкацiï лiсiв у мiжнародне спiвтовариство, е бшьш гнучкою, нiж FSC, схемою i бшьш прийнятною для Украши у перехщ-ний перiод ïï соцiально-економiчного розвитку та формування власних шсти-туцiй. Враховуючи мiжнародний досвiд, доцшьно вивчити можливiсть роз-робки ушфжовано!' схеми (FSC+PEFC).
Л1тература
1. Ведмщь М.М., Букша 1.Ф., Лавров В.В. Стан та перспективы сертифшаци лiсiв в Украïнi// Наук. вiсник НАУ: Лiсiвництво. - К.: НАУ, 2002, вип. 54. - С. 15-22.
2. Кирилюк С., Попков М., Полякова Л. Перспектива сертифшаци лшв Украши// Лiсовий i мисливський журнал. - 2001, №3. - С. 10-12.
3. Кравець П.В. Пракгичш аспекти люово'1 сертифшаци в УкраЫ за схемою Лiсовоï наглядово'1 ради// Наук. вюник НАУ: Лiсiвництво. - К.: НАУ, 2003, вип. 61. - С. 246-261.
4. Критерй' та вдикатори сталого розвитку люово'1 галузi Украши. Методичнi реко-мендаци з питань ведення та управлшня лiсовим господарством/ За редакцiею академша УААН Фурдичка О.1.. - К.: Нора-пршт, 2003. - 138 с.
5. Кравець П.В., Лакида П.1., Швиденко А.З. Парадигма стiйкого розвитку i бюс-ферно1' ролi лiсiв Украши// Наук. вiсник НАУ: Лгавництво. - К.: НАУ, 1999, вип. 17. - С. 80-87.
6. Кравець П.В., Лакида П.1. Критери та вдикатори сталого управлiння люами// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Концепщя Еколог1чно'1 Конституци Землi - правова основа стратеги сталого розвитку. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.7. - С. 146-158.
7. Лавров В.В., Букша 1.Ф., Бондарук Г.В. Нацюнальна схема люово'1 сертифкаци// Л1совий та мисливський журнал. - К., 2002, №5-6. - С. 8-9
8. Лавров В.В., Пастернак В.П. Проблеми еколого-економiчноï оцшки люових ресур-сiв, управлiння ними та люокористування у контекст концепци сталого розвитку// Теорiя i мето-ди ощнювання, опгимiзацiï використання та вщтворення земельних ресурсiв: Матерiали мiж нар. наук. конф. у 2 частинах. Кшв, 11-14 листопада 2002 р./ НАНУ РВПС Украши. Ч. 1. - С. 202-206.
9. Лавров В.В., Пастернак В.П. Проблеми та напрямки переходу лiсовоï галузi Украши до сталого розвитку на основi лiсiвничо-еколоriчних принцитв господарювання// Л1со-ва типология в умовах сталого розвитку люового господарства Украши: Матерiали Восьмих Погребнякiвських читань. - Харюв, 3-5 жовтня 2002. - С. 109-113.
10. Патлай 1.М., Ткач В.П., Усцький 1.М., Букша 1.Ф. Лiсовi екосистеми Украши в контекст ïï сталого розвитку// Проблеми сталого розвитку Украши. - К.: БМТ, 1998. - С. 268-280.
11. Синякевич I. Л1совий сектор Украши. Як вижити в умовах ринковоï економши// Деревообробник: Всеукрашська галузева газета. №3 (3), 4-17 травня 2000 р. - Львiв. - С. 1-3.
12. Стратепчний план розвитку люового сектору Украши/ Украшсько-шведський проект/ Заключний звiт. - 2000. - 126 с.
Иау к'овии вк'ник, 2004, вип. 14.2
13. Ткач В.П., Лавров В.В., Букша ГФ. Люова сертифшащя в УкраЫ: проблеми та науково-оргашзацшш основи реал1заци// Наук. вюник НАУ/ Редкол.: Д.О. Мельничук (вщп. ред.) та 1н. - К.: НАУ. - 1997. Лювництво. - 2002, вип. 54. - С. 36-43.
14. Ткач В.П., Лавров В.В., Букша ЬФ. Проблеми та напрямки переходу люово!' галуз1 Украши на засади сталого розвитку// Лтавницгво i агролюомелюращя. - 2002, вип. 102. - С. 3-9.
15. PEFC. 2001. PEFC Web Pages. http:// www.pefc. org.
16. Principles for Sustainable Management of Global Forest. Global Forestry Coordination and Cooperation Project, 1992. - 33 p.
17. FSC. 2002. FSC Web Pages. http:// www.fscoax.org.
18. FSC Principles and Criteria. Document 1.2 Revised February 2000. - 6 p.
УДК 630*95 Асист. А.М. Польовський - УкрДЛТУ
ЕКОНОМ1ЧН1, СОЦ1АЛЬН1 ТА ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ Р1ВНЯ КОРЕНЕВИХ ПЛАТЕЖ1В В УКРА1Н1
Проведено аналiз можливих економiчних, сощальних та еколопчних ефектсв на люове господарство внаслщок зростання piBra коренево! плати. Подано рекомен-дацп щодо ключових характеристик системи встановлення кореневих платежiв.
Ключов1 слова: коpеневi платежi, оцiнка люу на корню, система оцiнки люу на корню.
Assist. A.M. Polovskyy - USUFWT
Economic, Social, and Environmental Aspects of Stumpage Price
Determination in Ukraine
Paper analyzes possible economic, social, and environmental effects from the increase in the level of the stumpage price. Key features of the stumpage pricing system are presented and specific recommendations for the Ukrainian forest management are given.
Keywords: stumpage price, stumpage voluation, stumpage pricing system.
Коренев1 платеж! виражають вартють люу на кореш, яка встанов-люеться через вщповщш процедури оцшки. На заход1 коренев1 платеж1 нази-вають кореневими цшами, або ж цшами на лю на кореш, визначеними в результат його оцшки. Отже, оцшка л1су на кореш - це застосування вщповщ-них метод1в оцшки з метою встановлення вартост люового насадження для його продавщв чи покупщв у певнш ситуацп на певний момент часу [4].
Основш методи оцшки люу на пш (метод встановлення цши л1су на пш за залишковою вартютю та метод прямо! оцшки, що використовуе регре-сшний анал1з) детально описувалися в працях [1, 2, 9]. Необхщно вщзначити, що кожен з цих метод1в мае сво! переваги i недолжи. Так, незважаючи на довгу юторда застосування методу оцшки л1су на пш за залишковою вартю-тю в Сполучених Штатах та деяких провшщях Канади, вш мае ряд ютотних недолтв, а саме: використання середшх величин змшних, неврахування вЫх фактор1в, що впливають на коренев1 цши, та вщсутшсть досконало! шформа-цп про витрати люопереробниюв.
На вщмшу вщ оцшки л1су за залишковою вартютю, метод регресшно-го анал1зу дае змогу оцшити вартють л1су на кореш на основ1 юторичних да-них про продаж дшянок л1су. Цей метод використовуе принципово шший шдхщ до оцшки: визначаеться вщразу кшцева цша продажу л1су на пш. При
