CC BY
30
(жертвувати на еколопчш потреби). Готовнiсть платити в уявний фонд збере-ження дико! природи необхiдно розглядати як духовну потребу, отже, як складову попиту на еколопчш блага. Тому вщповщне питання було включено до анкети. В даному випадку значення мае не абсолютна величина готов-ност платити, а сам факт наявност або вщсутност зв'язку, який дослщжу-вався за групами споживачiв залежно вiд рiвня доходу. Як показало опиту-вання, сумлiння виступае базовим фактором в уЫх групах респондент. У групi респондентiв з найнижчим рiвнем доходу споживач готовий робити по-жертву лише будучи справжшм альтру!стом.
В результатi проведеного дослщження гiпотеза щодо iстотного впливу рiвня альтру!зму/его!зму на екологiчнi уподобання споживача шдтвердилася. Цей фактор присутнш у всiх побудованих моделях i майже всюди е статистич-но значущим. Сумлiння е впливовим фактором лише в четвертш залежностi.
Таким чином, нами виявлено тюний зв'язок мiж екологiчними уподо-баннями споживача та сощально психологiчними установками особистость Розподiл респондентiв за рiвнем альтру!зму/его!зму та сумлiння може бути використаний як основа психографiчно! сегментаци споживчого ринку при просуванш екологiчно чисто! продукцй.
Лiтература
1. Голубков Е.П. Изучение потребителей// Маркетинг в России и за рубежом. - 1998,
2. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. - СПб.: Питер, 2003. - 512 с.
3. Касьянов П.В. Переход к устойчивому развитию: экологические, информационные, социальные и экономические предпосылки. autoline.com.ua.
4. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. 4-е изд. Кн. 1: Общие основы психологии. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. - 688 с.
5. Энджел Дж., Блэкуэлл Р., Минард П. Поведение потребителей. - СПб.: Питер Ком, 1999. - 768 с. _
УДК 630*97 Доц. €.1. Сенько, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
АНАЛ1З ЛIСОВОÏ ПОЛ1ТИКИ СВРОПЕЙСЬКИХ KPAÏH
Використаний порiвняльний аналiз шструменпв люово!' пол^ики европейських краш щодо форм власносп, джерел фшансування люового господарства, сертифша-ц^' лiсiв, адаптацп методiв облiку та управлiння люами Украши до мiжнародних стандартiв.
Ключов1 слова: лiсова полiтика, сталий розвиток, форми власносп, сертифша-цiя, мiжнароднi стандарти
Doc. Ye.I. Senko - USUFWT Analysis of forest policy of the european countries
There was performed a comparative analysis of the forest policy instruments of the European countries, such as: property rights, financing of the forestry, forest certification, and audit and management to the international standards.
Keywords: forestry policy, sustainable development, property vights, certification, international standards
Зусилля свггово1 спiльноти нинi спрямованi на збереження люу як ефективного чинника шдтримання природного стану бiосфери. Саме тому, ще в 1972 р. на Свгговому конгресi лiсiв в Буенос-Айрес вперше була роз-роблена стратепя багатоцiльового використання лiсiв, яка шзшше постiйно доповнювалася i вдосконалювалася на iнших свiтових форумах. Найважливь шим серед них е Мiжнародна конференцiя 00Н i Рiо-де-Жанейро (1992), на якш було прийнято принципи сталого ведення лiсового господарства або "Ль совi принципи".
Керуючись ршенням "Рiо-92" та Мiжпарламентськоl комюи щодо ль сiв, Економiчна i Сощальна рада 00Н прийняла резолюцiю Е/2000/Ь,32, що визначила загальнi риси мiжнародноl люово1 полiтики. Резолюцiею передба-чено таю функцп люово1 полiтики: створення нащональних лiсових програм; сприяння мiжнародному спiвробiтництву; контроль i оцiнка прогресу через звггування перед парламентами; полггичне забезпечення управлiння, охорони i невиснажливого використання всiх лiсiв шляхом виконання ухвал Свро-пейських мiнiстерських конференцш [1].
Украша пiдписала бiльшiсть резолюцш мiнiстерських конференцiй зi сталого управлшня лiсами: Страсбурзько! (1990), Гельсшсько! (1993), Люабонсько1 (1998). Крiм того, подписано двостороннi угоди про сшвробггництво в лiсовому секторi з крашами-сусщами: Польщею, Австрiею, Росiею, Словаччиною.
В цш роботi автор розглядае принципи нацюнально1 люово1 полiтики i повноту !х ре^заци у сусiднiх державах. В Укрш'ш проблеми нацюнально1 люово1 полiтики розглядаються в багатьох наукових працях [1-4, 9, 10, 12]. Найбшьш вагомих результат, на наш погляд, в цш царинi науки досягнув проф. 1.М. Синякевич (УкрДЛТУ), який, врахувавши свiтовий, i в першу чергу, европейський досвщ ведення сталого люового господарства, розробив систему шструменив нацюнально1 люово1 полiтики, яка охоплюе такi нап-рямки: люову полiтику щодо цiноутворення, фiскальну i фiнансову полiтику, лiсову полiтику щодо люового менеджменту та iнформацiйну полггику. Пiд керiвництвом проф. 1.М. Синякевича i за його безпосередньо1 участ розроб-лено проекти Лiсового кодексу Украши та Закон Украши "Нащональна люо-ва полiтика", в який знайшли втiлення його багаторiчнi дослщження [2, 3, 4].
Опираючись на концепщю проф. 1.М. Синякевича, в цш роботi на прикладi кшькох европейських держав нами проаналiзовано деяк шструмен-ти люово1 полiтики.
1. Лкова пол1тика щодо форм власмост 1 управл1ммя л1сами
Форма власност - це основа, вiд яко! залежить лiсова полiтика держа-ви. В чинному люовому кодексi Украши, затвердженому Постановою ВР Украши 21.01.94 р., у статтi 6 зазначено: "Ус лiси Украши е власшстю держави. Вiд iменi держави люами розпоряджаеться Верховна Рада Украши" [5]. Пло-ща лiсiв Украши становить 9,9 млн. га. Решта лiсiв належить комунальним спецiалiзованим люогосподарським пiдприемствам та iншим вiдомствам.
Типовим представником люових пiдприемств Украши е держшсгоспи (ДЛГ), яких нараховуеться 249. Вони здшснюють всi роботи, пов'язаш з веден-ням лiсового господарства i лiсокористуванням. На рiвнi держави управлшням
ушма люами займаеться державний ком^ет лiсового господарства (Держком-лiсгосп), якому пiдпорядкованi 24 обласш лiсогосподарськi об'еднання (ДЛГО) та державний ком^ет лiсового господарства АР Крим. Держкомлюгосп водно-час здшснюе контроль над всiма iншими люами Укра!ни.
У Польщi 21 % лiсiв е приватними i гмшними (общинними), а 79 % -знаходяться у вiданнi державно! компанй мДeржавнi лiсим, яке входить до складу Мшютерства навколишнього середовища. "Державш лiсим розпоряд-жаються нeрухомiстю, люами, а також проводить облiк майна i встановлю-ють його вартють. Основною структурною одиницею в люовому сeкторi Польщi е надлiсництва, як виконують тi ж функцi!, що i ДЛГ Укра!ни. Крiм того, вони займаються лiсорозвeдeнням i вiдловом звiрiв [6, 7].
У Словацькш рeспублiцi е дeржавнi i приватнi лiси. Головним органом люового господарства е Генеральна дирекщя лiсiв, яка належить до Mi-нiстeрства сiльського господарства. До складу Генерально! дирeкцi! входять лiсовi тдприемства (подiбнi до наших ДЛГ). Так, люове пiдприемство в Смо-
ленще, площа лiсiв якого становить 40 тис. га, щорiчно заготовляе 1503 •
170 тис. м деревини. Для порiвняння вiдзначимо, що подiбний за площею дeржлiсгосп Укра!ни з 1 га лiсу заготовляе деревини в 2-2,5 рази менше, шж лiсовe пiдприемство в Смоленще.
В Нiмeччинi е три форми власносп - державна, комунальна i приватна. Зокрема, на зeмлi Гессен структура власностi на люи така: 42 % держав-них, 42 % комунальних i 16 % приватних. Характерно, що власники приват-них люоволодшь на цш зeмлi докладають значних зусиль для розвитку люо-во! iнфраструктури, i, насамперед, будiвництва i облаштування люових дорiг.
Пiдприемство Ротенбух (земля Баварiя), площа лiсiв якого становить лише 10 тис. га, в середньому за рж заготовляе 75 тис. м3 деревини. За сезон це шдприемство вщстршюе 800 диких свиней. Способи i методи ведення ль сового господарства тут для вЫх форм власностi е однаковi.
Державш тдприемства Шмеччини здiйснюють контроль за веденням люового господарства в комунальних i приватних лiсах.
Швeцiя - одна з найбшьш залiснeних кра!н Свропи - !! залiснeнiсть становить 57 %. Понад 80 % лiсiв Швецп перебувае у приватнш власностi i лише 20 % - у державнш. У приватному сeкторi переважають нeвeликi лiсовi господарства, середнш розмiр яких становить 45 га. Поряд з цим е велик приватш компанi!, такi як 8!ога Еп§о, розмiр лiсоволодiнь яко! становить 1,6 млн.га, i люова компанiя "8уеа8со§", яка володiе 4,6 млн. га люу [6].
Загальне кeрiвництво лiсами всiх форм власност^ а також функци контролю в Швецй здiйснюе Нацiональнe лiсовe агентство, що шдпорядкова-не Miнiстeрству промисловост [6].
2. Способи виконання основних л1согосподарських роб1т
Здeбiльшого у европейських державах основш лiсогосподарськi робо-ти виконуються на замовлення приватними фiрмами або найманими роб^ни-ками. В Польшд всi роботи пов'язаш з лiсорозвeдeнням, лiсовирощуванням i проведенням рубань люу, пiдприемства "Дeржавнi люи" передають приват-ним фiрмам на замовлення. Часто для проведення люозаго^вельних робгг надлiсництва на договiрних засадах наймають на роботу сво!х колишшх ро-
6iTHmiB^icopy6iB, якi стали шдприемцями i мають свою власну люозаготь вельну техшку та коней для трелювання.
Подiбним чином проводять основнi лiсогосподарськi роботи лiсiвники Словаччини. Садiння лiсу там виконують на замовлення пiдряднi бригади, а догляд за люовими культурами здшснюють лiсокультурницi лiсових шд-приемств. Заготiвлею деревини займаються приватнi бригади лiсорубiв.
Власник приватного лiсу в Словаччиш може найняти на керiвну посаду лише дипломованого спещалюта, який пройшов спецiальну державну атестащю i пiсля цього укласти з ним угоду. В Шмеччиш в приватному воло-дiннi Гессенi вс лiсовi роботи проводять приватнi фiрми й особи на основi заключених контрактiв.
В Украïнi лiсокультурнi роботи i вс види рубань виконуються силами державних лiсових пiдприемств. Для виконання люокультурних робiт в кожному люнищв органiзують лiсокультурнi ланки з постшних та сезонних ро-бiтникiв. На рубаннях головного користування ДЛГ здебшьшого використо-вують малi комплекснi бригади (МКБ). Такi бригади добре себе зарекоменду-вали в тих держшсгоспах, де е значш обсяги лiсозаготiвель.
В останнi два роки деяк держлiсгоспи Украïни започаткували пози-тивний досвiд виконання люогосподарських робiт у своïх зарубiжних сусадв. Зокрема, в Ужгородському ДЛГ з шщативи адмiнiстрацiï i за згодою трудового колективу трактористи i води лiсовозiв звiльняються з ДЛГ i реестру-ються як приватш пiдприемцi. Пiсля набуття нового статусу вони знову наймаються на роботу в держлюгосп i беруть в оренду трелювальнi трактори i люовози. Таким чином в Ужгородському ДЛГ вщпала потреба в утриманнi лiсозаготiвельноï технiки, ïï охоронi та забезпеченш пальним, адже цi клопо-ти взяв на себе орендар. Його психолопя i вщношення до роботи докоршно змiнилися. Через два мюящ бригада новостворених пiдприемцiв одержала вдвiчi бiльшу зарплату [8].
Можна лише передбачати, що цi першi паростки нових економiчних вiдносин у державному секторi лiсового господарства Украши, розвинув-шись з часом, дадуть добрi результати.
3. Джерела ф1мамсуваммя л1совирощуваммя i л1созагот1вель
Середньорiчнi витрати на ведення люового господарства в Словацькш республiцi становлять 170 млн. крон. В основному щ кошти заробленi вiд ре-алiзацiï деревини. К^м того, на потреби люового господарства держава щорiч-но вид^е 360 млн. крон дотацiй. Ц кошти йдуть тим лiсовим шдприемствам, як мають складнi природноклiматичнi умови (заплави рiчок, крутосхили то-що) та малопродуктивнi або низько1" якост лiси. В 2001 р. люове господарство республiки одержало 9 млн. крон прибутку. З цього прибутку лiсовi шд-приемства жодного податку державi не платили. Це дало можливють 1'м шд-тримувати на високому рiвнi заробiтну плату пращвниюв лiсового господарства, безкоштовно доставляти ix на роботу, а всiх робiтникiв забезпечувати ав-томобiлями "Шссан" або "Тойота" та засобами мобшьного зв'язку [8].
У Польщд тдприемства компани "Державш лiсим здшснюють свою дь яльнiсть, дотримуючись принципу самоокупносл, тобто Bei витрати на ве-дення лiсового господарства вщшкодовують за рахунок власних доходiв, одержаних вщ реалiзацiï деревини. Шдприемства отримують вiд держави лише цшьову дотацiю з бюджету на виконання завдань урядовоï адмiнiстрацiï, наприклад, викуп лiсiв i земель для залюнення або реалiзацiï крайовоï програ-ми щодо збшьшення лiсистостi.
З метою розвитку люово1* науки Генеральна дирекщя "Державних ль сiвм шорiчно видшяе 4 % сво1'х доходiв на проведення наукових дослщжень. В Шмеччит рiвень фiнансового забезпечення лiсового господарства е досить великим. Однак, для шдтримки збалансованого ведення лiсового господарства в приватних, колективних i державних люах держава видшяе значш ш-вестицп. В Украïнi витрати на ведення люового господарства покликаш вщ-шкодовувати лiсовi такси. За своею економiчною природою коренева плата -це плата за вирощеш d^rai насадження. Але свое!" основно!" функци впро-довж багатьох десятирiч лiсовi такси не виконували - вони були значно мен-шими вiд витрат на ведення люового господарства В зв'язку з цим люове гос-подарство нiяк не могло перейти на самоокупшсть.
Попнева плата, яка справляеться в Укршт, чинним законодавством розглядаеться в системi оподаткування i регулюеться державою. Отже, попнева плата в Укршт виконуе, головним чином, фюкальну функщю. Ми спов-на пiдтримуемо думку тих економю^в, якi вважають, що попневу плату не-доцiльно включати в систему оподаткування, оскiльки вона стримуе розвиток i реформування люового господарства Украши на засадах ринку.
Як засвщчуе досвiд, в европейських крашах використовуються платежi за лiсовi ресурси, якi за сво1'м змютом вiдрiзняються вiд податкiв. Адже вони е доходом люовласника, який оподатковуеться державою. Тому Холявка В.З. цшком слушно вважае, що плата за користування люовими ресурсами виконуе функцш щни, яку сплачуе користувач власниковi за куплений товар - деревину чи живицю [9].
4. Еколопчна сертифжащя л1с1в
Люова сертифiкацiя, яка сформувалась на початку 90-х роюв XX столбя, включае методологiю, що базуеться на концепци сталого розвитку, яку покладено в основу мiжнародних схем сертифжацп лiсiв - PEFC та FSC, якi е лiдерами у цш сферi дiяльностi.
Станом на березень 2001 р. за системою PSC було сертифжовано по-над 22,2 млн.га лiсiв у 40 крашах свiту. Серед них Нiмеччина (248,3 тис. га), Польща (33778 тис. га), Швещя (10152 тис. га), Украша (203,0 тис. га), РоЫя (185 тис. га), Канада (30,7 тис. га) [11].
Сертифжащю лiсiв Украши стримуе декiлька проблем, основною з яких е неузгоджешсть нормативно-правових положень щодо питань приро-докористування та охорони довкшля. Правова основа дшчого лiсового кодексу Украши не вiдповiдае мiжнародним нормативам сертифжаци лiсiв. Його необхiдно якомога швидше мiняти. На жаль, проект нового Люового
кодексу, розробленого з урахуванням мiжнародних HopMaraBÏB, майже два роки чекае свого розгляду i прийняття на Верховнш радi Украши.
Науковцi УкрНД1ЛГ В. Лавров, I. Букша, Г. Бондарчук [13] вважають, що для усшшного здiйснення сертифiкацiï лiсiв в Укра1ш необхiдно вирши-ти такi завдання:
• визначити головнi напрямки та етапи реалiзацiï лiсовоï сертифiкацiï;
• розробити пропозици щодо формування нормативно-правових рамок у роз-робцi нацюнально1 системи сертифiкацiï лiсiв;
• забезпечити гармотзащю нацiональноï програми лiсовоï сертифшаци в Ук-раïнi з мшнародними процесами сертифiкацiï лiсiв;
• здшснити заходи для прозорого, узгодженого та компетентного процесу ре-алiзацiï програми сертифшаци лiсiв;
• адаптация методiв облiку та управлiння лiсами Украши до мiжнародних стандарта.
Майже 13 роюв тому Украша здобула незалежшсть, але й до ниш ви-користовуе методи облiку i управлшня лiсами, якi використовувались в ра-дянськi часи. Значна ïx частина е неспiвмiрною з тими, яю використовуються Свропейською економiчною комiсiею 00Н для економiчноï характеристики люового господарства. Ще й до ниш в нас використовуеться показник "люис-тють", який понад 100 роюв тому був запозичений з термшологп росшського лiсiвництва. Лiсистiсть визначаеться дшенням покршш лiсом площi на за-гальну площу (краши, району, ДЛГ). Не вникаючи в деталi цього визначення, зауважу, що воно "гршить" юлькома помилками. Найiстотнiша з них полягае в тому, що до загально1' плошд при визначеннi люистост включають озера, рiчки, болота i моря, тобто ri природнi об'екти, де не росте i не повинен рости лю. Отже, показник "загальна територiя" не може використовуватися при визначенш лiсистостi. Це повинна були лише тверда поверхня сушь На цю помилку вказуе також вщомий вчений-еколог А.М. Бобко [14]. Подiбна нес-пiвмiрнiсть стосуеться також поняття "лiс".
Не застосовуеться у нас i термшолопя, яка використовуеться ФАО 00Н щодо дiяльностi люового сектору економiки. Це такi термши: площа землi, продукуючi лiси i плата за них, комерцшний запас деревини на кореш, публiчне право власносп, невiдомчi функцiï лiсу, невизначеш види дiяльностi лiсового господарства, цшшсть заготовлено:' промислово1' деревини та rnmi.
Офiцiйнi органи лiсового господарства Украши вважають, що у втиз-нянш таксаци значно детальнiше ведеться облж лiсу, нiж в крашах Заxiдноï Свропи, i тому нашi показники, яю характеризують лiси, е бшьш точними i досконалiшими. Може це так, але з такою ментальшстю ми ще довго не змо-жемо адаптуватися до заxiдноевропейськоï i свiтовоï спiльноти. Нам, на жаль, не вистачае тiеï мудростi, яку в давнину проявили бiологи i зоологи св^у, назвавши вс види рослин i тварин планети Земля единими латинськими назвами, якими користуються i будуть користуватися вс земляни в майбутньому.
Лгтература
1. М1жнародна люова пол1тика/ Полякова Л., Сторожук В., Кирилюк С., Попков М// люовий i мисливський журнал. - 2002, № 2. - С. 10-11.
2. Синякевич 1.М. Економ1чш шструменти екопол1тики: теор1я i практика// Економь ка Украши. - 1999, № 10. - С. 78-83.
3. Синякевич 1.М. Система шструменпв люово!' пол^ики. Яким чином ii реформу -вати i ефективно використовувати?// Деревообробник. - 2000, № 16.
4. Синякевич 1.М. Екологiзацiя розвитку: об'ективна необхщнють, методи, прюрите-ти// Економiка Украши. - 2004, № 1. - С. 57-63.
5. Люовий кодекс Украши. Затверджений Постановою Верховно! Ради Украши 21.01.94 р// Голос Украши, 13.04.94.
6. Полякова Л., Кирилюк С., Савущак М., Самоплавський С. Укра'нсько-швед-ський проект тривае// Люовий i мисливський журнал. - 2003, № 5. - С. 12-14.
7. Antoni Buraczewski. Zarys organizacji i zarzadzania w gospodarstwie lesnym. - Poznan. W-wo Akademii Polniczej. 2001. - 111 s.
8. Пуговиця М. У серц Свропи// Люовий i мисливський журнал. - 2003, № 2.. - С. 14-16.
9. Холявка В.З. Еколого-економiчнi засади формування кореневих цш на деревину, автореферат дисертацп на здобуття наук. ступ. канд. ек. наук. - Львiв. - 2003. - 20 с.
10. Кирилюк С., Попков М., Полякова Л. Перспектива сертифшацп лiсiв Украши// Люовий i мисливський журнал. - 2001, № 3. - С. 10-11.
11. Кравець П. Сертифшащя на Полюа// Люовий i мисливський журнал. - 2003, № 5-6.. - С. 15.
12. Кравець П., Лакида П. Сертифшащя лiсiв Украши в контекст розвитку сучасно! люово! полiтики// Лiсовий i мисливський журнал. - 2002, № 5-6. - С. 6-7.
13. Лавров В., Букша I., Бондарчук Г. Нацюнальна схема люово! сертифкацп// Ль совий i мисливський журнал. - 2002, № 5-6. - С. 8-9.
14. Бобко А.М. Лесная экология - мифы и реальность// Мебельный бизнес. - 2003, № 2. - С. 26-27.
УДК 630*9 Наук. ствроб. 1.М. Лицур1, канд. екон. наук - Рада з вивчення
продуктивных сил Украти
ОСНОВН1 ЗАГРОЗИ ВИНИКНЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ
СТИХ1ЙНИХ ЯВИЩ
Розглянуто основш загрози виникнення небезпечних стихшних явищ в прсь-ких регюнах. Наведена класифшащя загроз на внутр1шш i зовшшш та визначеш основш прюритетш штереси розвитку люового господарства.
Ключовi слова: небезпечш стихшш явища, л1сов1 екосистеми, еколопчш ризи-ки та загрози.
Scientific employee I.M. Lytsur - Counsel on Production Forces of Ukraine, National Academy of Science
The basic threats of dangerous spontaneous natural phenomena
In clause the basic threats to occurrence of the dangerous natural spontaneous phenomena in mountain regions are considered. The classification of threats on internal and external is given, the basic priority interests to development of a wood facilities are certain.
Keywords: the dangerous spontaneous phenomena, wood ecological systems, ecological risks and threats.
Протягом ХХ столбя у Карпатах було зареестровано 17 катастрофiч-них паводюв, 6 сeлeпроявiв та 9 великих вггровашв, сума збитюв яких скла-дала 50 млн. грн. щорiчно. В ХХ1 столгт вщбувся один великий паводок, який натс збитюв на суму майже 300 млн. грн. Причини виникнення сти-
1 ввддш проблем використання i охорони л1сових ресурав Ради з вивчення продуктивних сил Украши НАН Украши
