Научная статья на тему 'Сертифікація лісів як важливий механізм екологічної безпеки лісового господарства України'

Сертифікація лісів як важливий механізм екологічної безпеки лісового господарства України Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
49
21
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
лісова сертифікація / екологічна безпека / лісове господарство / wood certification / ecological safety / forestry

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — М Х. Шершун

Наведено результати проведення лісової сертифікації в Україні у контексті підтримання екологічної безпеки. Запропоновано поетапні кроки до запровадження сертифікації лісів.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Certification of forests as the important mechanism of ecological safety of a forestry of Ukraine

Results of carrying out of forest certification in Ukraine in a context of maintenance of ecological safety are submitted. Stage-by-stage steps of carrying out of certification of woods are offered.

Текст научной работы на тему «Сертифікація лісів як важливий механізм екологічної безпеки лісового господарства України»

2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ

УДК 630.[001.7+ *903]:504(477.44) Здобувач М.Х. Шершун1, канд. екон. наук

СЕРТИФ1КАЦ1Я Л1С1В ЯК ВАЖЛИВИЙ МЕХАН1ЗМ ЕКОЛОГ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА

УКРА1НИ

Наведено результати проведення люово1 сертифжаци в Укра1ш у контекст шд-тримання еколопчно!' безпеки. Запропоновано поетапш кроки до запровадження сер-тифжаци лiсiв.

Ключовi слова: люова сертифiкацiя, екологiчна безпека, лiсове господарство.

Люи як важливий компонент бюсфери одночасно виконують три фун-кцп: споживчу як джерело люово1 продукци, еколопчну або захисну та сощ-альну. Еколопчна безпека люових екосистем насамперед пов'язана 1з вико-ристанням деревно! та недеревно! продукци люу. При цьому яюсними характеристиками люово! продукци е наявнють шкщливих для людини компонен-т1в, вмют яких ютотно знижуе и цшнють, попршуе споживч1 властивосп та е небезпечним для використання. Яюсть люово! продукци забезпечуеться не тшьки на стадп !! вирощування (люогосподарське виробництво), але 1 на стадп загот1вл1, обробггку, виготовлення кшцевого продукту та збер1гання (люо-загопвельне, деревообробне, мебельне та шш1 виробництва). Якщо на стадп вирощування яюсть люово! продукци залежить головним чином вщ стану компонента навколишнього середовища, то на стадп промислового виробництва - вщ р1вня та якост технолопчних процешв. Роль люових насаджень у пщтриманш еколопчно1 безпеки не обмежуеться лише споживчою яюстю люово! продукци. Не менш важливими для тдтримання безпеки регюну е еколопчш функцп л1ив: ктматорегуляцшш, Грунтозахисш, водоохоронш, саштарно-гтешчш та шшь

Яюсть люово! продукци на стадп вирощування формуеться тд впли-вом фактор1в середовища. Стосовно впливу на люов1 екосистеми, щ фактори згщно бшьшютю класифжацш, розподшено на 3 основш групи: абютичш (кшмат, едаф1чш, геолопчш), бютичш (рослинш, зоолопчш) та антропогенш (люогосподарсью, шдустр1альш, транспортш та рекреацшш).

Еколопчна безпека л1ив залежить як вщ природних, так 1 антропоген-них чинниюв, серед яких основний вплив мае люогосподарська д1яльнють. На стадп загот1вл1 люово1 продукци повинен забезпечуватися принцип вщ-творення люових ресурив 1 дотримання принцитв невиснажливого природо-користування. Вщповщно до цього, люова продукщя повинна бути заготовлена за вщповщними вимогами та стандартами, яю продиктован! принципами збалансованого люокористування. На сьогодш збалансоване люокористу-вання регламентуеться перелжом вимог та критерпв, яю мають забезпечити

1 1нститут агроекологи I природокористування; народний депутат Украши

невиснажливе використання люових ресуршв, збереження еколопчно! та со-щально! ролi лiсiв. Необхщнють розроблення стратеги збалансованого роз-витку виникла за умови iстотного зростання антропогенного навантаження та домывания економiчноl сyтi лiсових ресyрсiв над шшими, не менш важли-вими, еколопчними та соцiальними компонентами. Основнi вимоги, що пе-редбачають збалансоване використання люових ресуршв, полягають у по-дальшому 1х рацiональномy використаннi та збереженш 1х еколопчно!, еко-номiчноl та сощально! функцп. Модель збалансованого люокористування повинна забезпечити найбшьш ефективне поеднання вказаних складових.

Зростаюче соцiально-економiчне значення лiсiв вимагае глибокого вивчення проблеми люокористування, яке не можна розглядати лише з пог-ляду одержання деревини, оскiльки не менш важливу роль вдаграють еколо-гiчнi функцп лiсонасаджень. У сучасних умовах оргашзащя люокористуван-ня передбачае комплексне використання люових ресурив - загопвлю деревини, техшчно! й харчово! сировини за одночасного збереження та шдвищення водоохоронно-захисних i саштарно-гтешчних фyнкцiй лiсy. Розрахунок об-сяпв лiсокористyвання повинен здiйснюватись на основi лiсiвничих вимог i нормативiв, яю мають забезпечити збереження лiсових ресуршв на перспективу. З огляду на це, у багатьох кра!нах свiтy розробляють та впроваджують принципи люово! сертифжацп, яка враховуе не тшьки якiсть заготовлено! продукцп, але й дотримання правил та вимог невиснажливого використання лiсiв i мiнiмiзацil негативного впливу на навколишне середовище. При цьому якiсть люово! продукцп забезпечуються застосуванням стандартiв люово! сертифжацп. Iнформацiйно-методологiчною базою розроблення та реатзацп сертифжацп лiсiв е програми, що розвиваються у рамках свiтових оргашзацш "Ради ведення лiсового господарства" (FSC) та "Ради з Пан-Свропейсько! ль сово! сертифжацп" (PEFC).

Сьогоднi сертифжащя лiсiв - багатовекторний та багаторiвневий про-цес, який базуеться на добровольному та компромiсномy погодженнi штере-сiв зацiкавлених сторiн у сферi лiсових вiдносин. Сертифiкацiю здiйснюе не-залежна вiд виробникiв та споживачiв люово! продукцп третя сторона, яка визначае рiвень ведення лiсового господарства, стан та якють лiсових ресур-сiв i люово! продукцп. Найбшьш сприятливими ринками для сертифжовано! люово! продукцп вважають ринки Швейцарп, Нiдерландiв, Нiмеччини та Ве-ликобританп. Метою проведення люово! сертифжацп е тдтримання збалансованого розвитку лiсового господарства, який забезпечуеться завдяки найбшьш оптимальному поеднанню еколопчно!, економiчноl та сощально! складово!. Лiсова сертифiкацiя також е шструментом yправлiння люово! политики европейського та свiтового рiвнiв. На свгтовому рiвнi лiдерами iз люово! сертифжацп е: всесвiтня схема Люова наглядова рада (Forest Stewardship Council - FSC) та Рада iз загальноевропейсько! люово! сертифжацп (Pan European Forest Certification Council - PEFC Council). За даними консалтингово! фiрми GFA Terra Systems, акредитовано! FSC, станом на 2004 р. система PEFC дгяла у 14 кра!нах Сропи (сертифiковано 46,1 млн га лiсiв). Через три роки членами PEFC стало 29 кра!н свпу, якими сертифiковано понад 204 млн

га лiсiв. Люова сертифжащя продовжуе поширюватися у свт навиь за умови прояву кризових явищ у eвропейськiй та свгговш eKOHOMiKax.

Успiшнiсть впровадження i розвитку сeртифiкaцiï лiсiв в Украш ic-тотно залежить вiд того, яку систему сертифжацп буде вибрано як рамкову для розроблення нацюнальних стандарпв лicовоï ceртифiкaцiï. Це впливати-ме на погодження нaцiонaльниx штерешв з мiжнaродними вимогами та до-сягнення балансу мiж eкологiчними, eкономiчними та cоцiaльними складови-ми. Конкуренщя двох домiнуючиx у cвiтi рамкових схем FSC та PEFC, вщ-мшних за вимогами та сшввщношенням прiоритeтiв, створюе проблеми ви-бору Украшою cтaндaртiв та умов впровадження влacноï схеми ceртифiкaцiï лiciв. Складнють питання зумовлена також нaявнicтю у дeржaвi нерозв'язано-го конфлiкту мiж природоохоронним значенням лiciв i домшуванням у гaлузi eкономiчниx прiоритeтiв.

Украша зобов'язалася впроваджувати у лicовe господарство систему загальноевропейських критeрiïв та iндикaторiв, якi е мeтодологiчною основою схеми PEFC, але доci такого нормативу немае. Водночас, за шщативою Державного агентства люових ресуршв Украши, впроваджують сертифжа-цiйну схему FSC, яка Грунтуеться на iншиx принципах. За 2000-2007 рр. за щею схемою сертифжовано понад 1,4 млн га лiciв Закарпаття та Полюся. Склалася cитуaцiя, коли за вщсутносл нормативу про стандарти сталого розвитку лicового господарства рeaлiзують мexaнiзм ïx впровадження - сертифь кaцiю лiciв. Це cвiдчить про неузгодженють дiяльноcтi щодо переходу люо-воï гaлузi на принципи збалансованого управлшня лicовими ресурсами.

У 2008 р. нетдприемницьким товариством "Товариство лicовоï серти-фiкaцiï в Укрaïнi" запропоновано стандарт, який визначае основш засади збалансованого розвитку люового господарства. Цей стандарт розроблено на ос-новi Принципiв i Критeрiïв Лicовоï Нaглядовоï Ради (FSC) та вщповщно до кeрiвництвa для нaцiонaльниx шщатив iз розроблення cтaндaртiв Лicовоï Нaглядовоï Ради. До уваги брали також Пан-европейсью критeрiï та шдика-тори збалансованого управлшня люами (PEFC). Розроблений стандарт поши-рюеться на систему ведення люового господарства вима власниками лiciв i поcтiйними лicокориcтувaчaми та рекомендований для аудиторських компа-нш (оргaнiв ceртифiкaцiï), якi здiйcнюють в Украш ceртифiкaцiю ведення ль сового господарства за схемою Лicовоï Нaглядовоï Ради та прaцiвникiв люо-господарських тдприемств. Метою розробленого стандарту е встановлення принцишв, критeрiïв та iндикaторiв ведення лicового господарства та люоко-ристування. Завданням розробленого стандарту е забезпечення нормативною базою аудиторських компaнiй (оргaнiв сертифжацп), якi здiйcнюють серти-фiкaцiю ведення люового господарства за схемою Лicовоï Ошкунсь^ Ради (FSC) та пращвниюв лicогоcподaрcькиx пiдприемcтв. Стандарт може вико-ристовуватися уciмa зaцiкaвлeними сторонами, як пiдтримують розвиток i поширення лicовоï ceртифiкaцiï, бaгaтоцiльовe, невиснажливе та безперервне люокористування. Цей стандарт поширюеться на систему ведення люового господарства вшма власниками лiciв i поcтiйними люокористувачами. Поряд iз цим цей стандарт визначае основш принципи (критерп та шдикатори) зба-

лансованого розвитку лiсового господарства та запровадження системи люо-во1 сертифжацп Г8С.

Дослщження процесу поширення схеми Г8С в Укра1ш показали, що сертифiкацiя лiсiв сприймаеться спрощено - лише як мехашзм випдно1 реаль зацп деревини. Водночас, економiчноl мотивацп недостатньо для впрова-дження у лiсове господарство природоохоронних норм дiяльностi. Мiжна-родш схеми сертифжацп вимагають принципово шшого, екосистемного та прозорого ставлення до люових ресурсiв, збереження усiх люових видiв, за-лучення до прийняття ршень представникiв усiх зацiкавлених сторш. Мож-ливiсть вигiдного експорту сертифжовано! люово1 продукцп - це не мета сер-тифшацп, а лише винагорода за збалансоване ведення люового господарства, яке потребуе вщповщних змш свггогляду фахiвцiв люово1 полiтики, галузе-вих нормативiв управлiння, перерозподiлу ресурив iз врахуванням iнтересiв суспiльства щодо лiсiв, належно1 пiдтримки держави. Необхщна змiна основ-них засад системи ведення люового господарства з економiчноl домшанти на екологiчну, орiентовану на мiжвiдомчу спiвпрацю задля збалансованого розвитку певних територш. Для забезпечення таких змш у галузi потрiбно узго-дити дiяльнiсть пан-европейських стандарта: механiзми, 1х запровадження та контроль i задекларованими прiоритетами щодо лiсiв. За вiдсутностi в Укра-1ш власних iнституцiй iз впровадження стандарта збалансованого управлш-ня лiсами, укра1нсью лiсовласники вимушенi вибирати сертифiкацiйну схему Г8С, яка хоча б сприяе експорту найяюсшшо! деревини.

Рис. Плошр сертифжованих лг^в в Укршт станом на 2010 р. (карту складено на основi даних Державного агентства лiсових ресурав Украши за 2009 р.)

Станом на 2010 р. загальна площа сертифжованих лiсiв в Укра1ш ста-новить 1563935 га. Даш щодо наявних сертифжованих лiсiв в Укра1ш наведено у табл.

Табл. Сертифiкованi тси в УкраТт (дат ДКЛГ за 2010 р.)

Область Люове господарство Сертификат Площа, га Площа сертифжова-них лю1в области га

номер статус

Сертифшоват системи ведення л1сового господарства

Житомирська Радомишльське 808-002712 чинний 26768 184130

Новоград-Волинське 808-002786 призупинений 29270

Малинське 808-002704 чинний 28770

Словечанське 808-003565 чинний 66451

Городницьке 8'^003214 чинний 32871

Закарпатська ус тдприемства За-карпатського ОУЛМГ 808-2273 чинний 496426 496426

Чершпвська Група з трьох шд-приемств: Город-нянське, Холминсь-ке, Семешвське 808-004924 чинний 105376 146445

Добрянське 8W-003692 чинний 41069

Льв1вська ус тдприемства Льв1вського ОУЛМГ 808-002711 чинний 478200 478200

Чершвецька ус тдприемства Чер-швецького ОУЛМГ 808-005465 призупинений 176586 176586

Харгавська Гутянське SW-003232 чинний 29608 29608

Волинська Маневицьке 8W чинний 52540 52540

Разом Укра1на 1563935

Оч1кують на видачу сертиф1кату найближчим часом

Чершпвська Приеднання до юну-ючо! групи таких тдприемств: При-луцьке, Корюгавське, Шжинське, Новог-рад-Оверське, Ос-терське, Борзнянське 808 185921

П1сля усунення виявлених нев1дповвдностей (за п1дсумками основного аудиту) може бути виявлений сертифшат

Вшницька 1 Крижошльське 8W 19228

вано-Франювськ4 Вигодське 8W 59935

Найбiльшi площi сертифжованих лiсiв зосередженi у Закарпатськш областi - 496426 га. Дещо меншi площi сертифiкованих лiсiв у Львiвськiй об-ластi - 478200 га, Житомирськш - 184130 га, Чершвецькш - 176586 га та Чершпвськш - 146445 га областях. У Волинськш та Харкiвськiй областях площа сертифiкованих лiсiв становить 52540 га та 29608 га (рис.).

Треба зазначити, що найбiльшi площi сертифiкованих лiсiв - у областях, яю межують iз крашами СС та здiйснюють експорт деревини. Защкавле-нiсть пiдприeмств цього регюну також зумовлена пiдвищенням конкуретнос-проможносп люогосподарсько1 продукцп на европейських та свиових ринках. Сьогоднi рiвень сертифжацп лiсiв, порiвняно з европейськими кра1нами, е надзвичайно низьким. Сертифжащя лiсiв насамперед повинна бути проведена у люогосподарських пiдприемствах, деревина яких поставляешься на зовнiшнi ринки. Тому, найближчим часом е необхщшсть у проведенш люово1 сертифжацп у тдприемствах 1вано-Франювсько1 та Рiвненськоl областей. С

необхiднiсть у проведент сертифжацп також у люогосподарських тд-приемствах люостепово! зони, зокрема - Тернопшьсьюй, Хмельницьюй, Вш-ницьюй, Ктвсьюй, Полтавськiй та Сумськiй областях.

Сертифжащю доцiльно провести поетапно: перший етап - люогоспо-дарськi тдприемства Карпат. Другий етап - люогосподарсью пiдприемства Полiсся. Третiй етап - люогосподарсью тдприемства Люостепу. Остаточним етапом проведення сертифжацп лiсiв е залучення пiдприемств степово1 зони. Обrрунтованiсть поетапного запровадження люово! сертифжацп здшсню-еться на основi обсягiв лiсозаготiвель та реатзацп люопродукцп, а також наближеносп до кра1н СС.

Висновки. Сьогодт рiвень сертифжацп лiсiв Укра!ни, порiвняно з европейськими кра!нами, е надзвичайно низьким. Станом на 2010 рж загаль-на площа сертифiкованих лiсiв становить 1563935 га. Найбiльшi площi серти-фiкованих лiсiв зосереджено у Закарпатсьюй областi - 496426 га. Дещо мен-шi у Львiвськiй - 478200 га, Житомирськiй - 184130 га, Чертвецьюй -176586 га та Чертпвсьюй - 146445 га областях. У Волинсьюй та Харювсьюй областях площа сертифiкованих лiсiв становить 52540 га та 29608 га.

Сертифжащю лiсiв насамперед потрiбно провести у люогосподарсь-ких тдприемствах, деревина яких поставляеться на зовтшт ринки та здiйснена поетапно: перший етап - люогосподарсью тдприемства Карпат; другий етап - люогосподарсью тдприемства Полюся; третш етап - люогосподарсью тдприемства Люостепу. Остаточним етапом проведення сертифь кацп лiсiв е залучення тдприемств степово1 зони. Обгрунтованють поетапного запровадження люово! сертифжацп здiйснюеться на основi обсягiв люоза-готiвель i реалiзацil люопродукцп, а також наближеносп до кра1н СС.

Л1тература

1. Пщготовка проекту Зведено! схеми формування екомереж1 Укра1ни (перший етап) : науковий звгг з виконання науково-дослщно! роботи. - К. : Вид-во "Либщь", 2008. - 127 с.

2. Розбудова екомереж1 Укра!ни / за ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонка. - К. : Вид-во "Спроба", 1999. - 127 с.

3. Мовчан Я. Еколопчна мережа Укра!ни. Обгрунтування структури та необхщносп створення / Я. Мовчан // Конвенщя про бюлопчне р1зномашття. Громадська об1знашсть та участь. - К. : Вид-во "Стилос", 1997. - С. 98-110.

4. Нацюнальна доповщь Укра!ни про гармошзащю життед1яльносп сусшльства у навко-лишньому середовищ1 // Спещальне видання до 5-! Всеевропейсько! конф. мшютр1в навко-лишнього середовища "Довкшля для Свропи" / вщпов. кер1вник розробки - д-р екон. наук, проф. В.Я. Шевчук. - К. : ТОВ "Новий друк", 2003. - 128 с.

5. Сучасний стан територш та об'екпв природно-заповщного фонду Укра!ни на початку 2008 року // Безпека життед1яльносп. - 2008. - № 5-6. - С. 6-11.

6. Фурдичко О.1. Люова галузь Укра!ни у контексп збалансованого розвитку: теоретико-методолопчш, нормативно-правов1 та оргашзацшш аспекти / О.1. Фурдичко, В.В. Лавров. - К. : Вид-во "Основа", 2009. - 429 с.

7. Фурдичко О.1. Заповщна справа в Укра1ш : шдручник / О.1. Фурдичко, В.К. Овак, В.Д. Солодкий. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2005. - 336 с.

8. Реймерс Н.Ф. Особо охраняемые природные территории / Н.Ф. Реймерс, Ф.Р. Штиль-марк. - М. : Изд-во "Мысль", 1978. - 295 с.

9. Ткачов А. Концептуальш основи формування нацюнально! екомереж Укра!ни / А. Ткачов, I. 1ваненко // Рщна природа. - 2000. - № 2. - С. 50-55.

10. Шеляг-Сосонко Ю. Сдина екомережа - стратепя сталого розвитку / Ю. Шеляг-Со-сонко // Рщна природа. - 2001. - № 1. - С. 14-16.

11. Социально-экономический потенциал устойчивого развития : учебник / под ред. проф. Л.Г. Мельника (Украина) и проф. Л. Хенса (Бельгия). - Сумы : ИТД "Университетская книга", 2007. - 1120 с.

12. Council of Europe. European Landscape Convention // European Treaty Series. - 2000. -№ 176. - 236 p.

13. Bennett, G. 2004. Integrating biodiversity conservation and sustainable use / G. Bennett // Lessons learned from ecological networks. IUCN Gland, Switzerland and Cambridge, UK. - 162 p.

Шершун М.Х. Сертификация лесов как важный механизм экологической безопасности лесного хозяйства Украины

Представлены результаты проведения лесной сертификации в Украине в контексте поддержания экологической безопасности. Предложены поэтапные шаги проведения сертификации лесов.

Ключевые слова: лесная сертификация, экологическая безопасность, лесное хозяйство.

Shershun M.Kh. Certification of forests as the important mechanism of ecological safety of a forestry of Ukraine

Results of carrying out of forest certification in Ukraine in a context of maintenance of ecological safety are submitted. Stage-by-stage steps of carrying out of certification of woods are offered.

Keywords: wood certification, ecological safety, forestry.

УДК 504.38[341.238:504*33:34] Доц. I.A. Дубовгч, канд. геогр. наук -

НЛТУ Украши, м. Львiв; магктр права М.Г. Булгакова -Експертно-дорадчий центр "Правова аналiтика "

ЗМ1НА КЛ1МАТУ ТА ЕКОНОМ1КО-ПРАВОВИЙ МЕХАН1ЗМ У СФЕР1 М1ЖНАРОДНО1 ТОРГ1ВЛ1 КВОТАМИ НА ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗ1В В УКРА1Ш

Проанатзовано деяю проблеми 3i змши ^мату. Звернено увагу на мiжнародне сшвроб^ництво щодо виршення проблем з викидiв парникових ra3iB. Розглянуто головну мету Юотського протоколу. Охарактеризовано економжо-правовий меха-шзм у сферi мiжнародноl торгiвлi викидами парникових газiв. Подано шформащю про участь Украши в реатзаци механiзмiв Юотського протоколу. Розглянуто право-вi передумови для мiжнародноl торгiвлi квотами на викиди парникових газiв.

Ключовг слова: змши ^мату, парниковi гази, Рамкова конвенщя ООН зi змши ^мату, Юотський протокол, зелеш швестици, мiжнародна торпвля квотами на викиди парникових газiв, одиниця встановлено! кшькостг

Внаслщок зростаючого антропогенного навантаження на бюсферу та викидiв в атмосферу парникових газiв (вуглекислого газу, метану, закису азоту та ш.), людство постало перед найбшьшою проблемою - глобальними змь нами клiмату.

Температура довкшля е однieю з найважливiших природних умов ю-нування життя на нашш планетi. Головнi механiзми, що забезпечують ста-бiльнiсть температури на поверхш Землi, е випромiнювання Сонця та парни-ковий ефект. Явище парникового ефекту полягае в тому, що тсля вщбиття вiд поверхнi Землi певна частина сонячного тепла затримуеться парниковими газами, якi входять до складу атмосфери Землг Завдяки цим процесам, температура над поверхнею Землi тдвищуеться до 30 i бiльше градусiв за Цель-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.