CC BY
67
11. Harper J.L. Population Biology of Plants / J.L. Harper. - Academic Press, London, 1977. -
892 р.
12. Levins R. Extinction / Gestenhaber M. Some mathematical problems in biology / R. Levins. -American Mathematical Society, 1970. - Pp. 77-107.
13. Werpachowski C. Reproductive strategies of Caltha palustris L. under various liviorus conditions / C. Werpachowski // Acta Societatis Botanicorum Poloniae. - 1989. - Vol. 58.3. - Pp. 423-437.
14. Wimsatt W.C. The ontology of complex systems: levels of organization, perspectives, and causal thickets / W.C. Wimsatt // Canadian Journal of Philosophy. - 1994. - Vol. 20. - Pp. 207-274.
Малиновский А.К. Механизмы адаптации и гомеостаз популяций
Приведены результаты исследований изменчивости морфометрических параметров популяций растений в зависимости от условий среды. Потенциал самоподдержки популяций при изменениях условий среды зависит от запасов биомассы, ее распределения и проявляется в затратах на процессы роста, развития и возобновления. Установлены корреляционные связи между морфометрическими параметрами, существование взаимосвязанных параметров, изменчивость которых адекватна изменчивости условиям среды и которые реализуются параллельно или независимо друг от друга.
Ключевые слова: популяция, гомеостаз, самоподдержка, адаптация.
Malynovsky A.K. Mechanisms of adaptation and homeostasis of populations
The article presents the results of studies of morphometric parameters variability of plants populations depending on environmental conditions. The potential of self-sustaining of populations under environmental conditions change depends on the biomass stock and its distribution. It is shown in the costs of the processes of growth, development and renewal. The correlations between morphometric parameters, the existence of related parameters are established. The variability of these parameters is adequate to the changes of environmental conditions and which are implemented in parallel or independently of each other.
Keywords: population, homeostasis, self-sustaining, adaptation.
УДК 630 *[1+9] Доц. А.М. Дейнека, д-р екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
РОЗВИТОК Л1СОВО1 СЕРТИФ1КАЦН В УКРАШ1: СТАН, ПРОБЛЕМИ I ПЕРСПЕКТИВИ
Проаналiзовано сучасний стан розвитку люово! сертифшацн в Укрщш на 0CH0Bi досвщу люогосподарських шдприемств Львшського обласного управлшня люового та мисливського господарства. Визначено недолжи i слабю сторони сертифжацн за схемою ЛОР. Запропоновано заходи з покращення використання потенщалу шструменту люово! сертифшацн в люовому господарствi Украши.
Ключовi слова: люове господарство, люова сертифшацш, люова полкика, прин-ципи, критерн, шдикатори, сталий розвиток.
Сучасний перюд розвитку цившзацц характеризуемся посиленням еко-лопчних проблем, найнагальшшими з яких е збшьшення викидiв штдливих ре-човин, втрата бiорiзноманiття, зменшення площi лiсiв. Згiдно з даними ООН, щорiчнi чистi втрати площi лiсiв за 2000-2010 рр. становили 5,2 млн га. Основш площi знелiснення зафшсовано в крашах Африки та Швденно! Америки. Триво-гу викликають темпи зменшення плошд природних лiсiв (пралкш), якi станом на 2000 р. займали 36 % плошi лiсiв. З початку нового тисячолитя !х площа скоротилася на 40 млн га [2].
Щорiчний обсяг заготам деревини в свiтi ощнюють в 3,4 млрд м3. На незаконну заготшлю деревини припадае, за рiзними оцiнками, вiд 20 до 40 % ii промислового виробництва. Вартiсть незаконно заготовлено!' деревини ощню-
ють в 30-100 млрд дол. США [2]. Сучасний свиовий ринок лiсоматерiалiв пере-бувае пiд впливом глобалiзацiйних процесш, характерною особливiстю яких е швелювання торговельних барерш. На краши-члени Свиово!' Органiзацií Тор-гiвлi (куди входять 153 краши, зокрема Украша) - припадае 96 % свiтовоí тор-гiвлi. Включения в легальний торговий оборот незаконно зрубано!' деревини та можливкть внаслiдок цього отримання надприбуттв е одним i3 головних чин-никiв масових лiсозаготiвель у крашах, що розвиваються i, як наслвдок, -змен-шення площi лiсiв на планет!
Еколопчш проблеми, глобалiзацiйнi процеси на свiтовому ринку лкома-терiалiв зумовили виникнення низки iнiцiатив сощально!' та екологiчноí вщповь дальностi у лковому секторi: системи екологiчного менеджменту (EMAS, ISO), групи вiдповiдальних покупщв (GFTN), лiсовоí сертифiкацií (FSC, PEFC...), im-цiативи з попередження незаконних рубок (FLEG, FLEGT, Ecological ratings, WTS...). Концентровано мету д1яльност1 зазначених iнiцiатив можна виразити в практичнш реалiзацií принципов сталого розвитку у лковому господарства
Сертифiкацiя - процедура, за допомогою яко!' визнаний в установленому порядку орган документально засвiдчуе ввдповвднкть продукцií, систем якостi, систем управлшня якiстю, систем управлiння довкшлям, персоналу встановле-ним законодавством вимогам [4].
Лiсова сертифiкацiя - це процедура, шд час яко!' третя незалежна сторона засвщчуе вiдповiднiсть системи ведення лiсового господарства встановле-ним екологiчним, економiчним та сощальним стандартам. Лiсову сертифiкацiю було започатковано наприкшщ 80-х рокiв ХХ ст. шд впливом свiтового "зеленого руху" як iнструмент для сприяння глобальному невиснажливому та вiдпо-вiдальному управлiнню лiсами. Сьогоднi лкова сертифiкацiя вирiшуе значно ширший спектр питань розвитку лiсового сектора у свт: йдеться не т1льки про запобканпя незаконному вирубуванню лiсiв, але i про гармонiзацiю еколопч-них, економiчних та соцiальних аспектов ведення лкового господарства. Лiсова сертифiкацiя е складовою частиною органiзацií лiсового господарства [1].
Основною метою лково!' сертифкацп е забезпечення сталого управлiння лками та ведення лiсового господарства, що передбачае створення умов для збалансованого вирiшення економiчних, екологiчних та сощальних питань шляхом покращення облшу та використання лiсових ресурсiв, шдвищення р1вня ведення лiсового господарства. Лкову сертифiкацiю проводять в рамках мiжна-родних схем, найбiльшого поширення з яких набули схема Лково!' наглядово!' ради (далi FSC) та Програма схвалення лiсовоí сертифiкацií (далi - PEFC). Лко-ва наглядова рада - неурядова органiзацiя, заснована еколопчними оргашзащ-ями. Програма схвалення лiсовоí сертифiкацií заснована власниками лiсiв бвро-пи. Схеми лiсовоí сертифжацл базуються на принципах незалежностi i об'ективностi, добровiльностi, ринково!' орiентованостi, прозоросп i вщкритос-тi, не дискримшацшносп, комплексностi, залучення всiх зацiкавлених сторш, практичностi та економiчноí ефективностi. Лкова сертифкащя включае серти-фiкацiю лкового господарства як контроль якосп управлшня лками за допомогою сертифкацп лкоуправлшня та сертифiкацiю ланцюга ввд виробника до споживача як контроль походження сировини.
Змкт стандарту лково!' сертифiкацií Г8С полягае в ощнщ вiдповiдностi системи ведення лкового господарства десяти принципам i 56 критерiям, ко-жен з яких на нацiональному чи регiональному рiвнях деталiзований шдикато-рами. Стандарт Г8С визначае принципи та критерií оцшки еколопчних, сощ-альних та економiчних аспектiв лiсогосподарськоí дiяльностi. Вимоги Г8С охоплюють ведення просвiтницькоí даяльносп, спрямовано!' на усвiдомлення громадськiстю важливостi:
• удосконалення рiвня ведення лiсового господарства;
• включения уих витрат, пов'язаних з ведениям лкового господарства, у цшу ль сово'1 продукцп;
• сприяння найбiльш повному й ефективному використанню лiсових ресурав;
• зниження збиткiв i втрат;
• недопущення надмiрного люокористування.
Характерними рисами Г8С е мiжнародний ршень акредитацií оргашв сертифшацп, можливiсть розроблення нацiональних i регiональних стандарпв, пiдтримка впливовими мiжнародними оргашзащями, високий рiвень розвитку ринку сертифжовано!' продукцп, забезпечення iнтересiв широкого кола сусшль-них груп. За схемою Г8С на цей час сертифжовано 179,5 млн га лiсiв у 79 кра-шах свиу [2].
Схема лiсовоí сертифжаци РБГС характеризуеться застосуванням Гель-анкських критерiíв та iндикаторiв сталого упрамння лiсами. Притаманними для не1 е нащональний рiвень акредитацií органiв сертифжацц, можливiсть розроблення нацiональних i регiональних стандартов, пiдтримка европейськими сшлка-ми i об'еднаннями приватних власниюв лiсiв, середнш ршень розвитку ринку сер-тифiкованоí деревини, орiентацiя на сертифжацда лiсiв на регiональному рiвнi. За цiею схемою на цей час сертифжовано 244 млн га лкш у 35 крашах [2].
З метою приведения системи управлшня i ведення лiсового господарства у ввдповвднкть до мiжнародних стандартов, створення кращих можливос-тей для продажу лково!' продукци, за Мщативи Львiвського ОУЛМГ, незалеж-на аудиторська компашя "808" упродовж 2004-2005 рр. проводила попередшй та сертифiкацiйний аудит з ощнювання вiдповiдностi управлiння i ведення лко-вого господарства в лках пiдприемств Львiвського обласного управлшня лкового та мисливського господарства критерiям та принципам Г8С. Вперше об-ласне управлiння отримало сертифжат 12.07.2006 р., термiн дií якого завершив-ся 11.07.2011 р. Обласне управлшня сертифшоване за груповою схемою серти-фiкапií (сертифiкат виданий на цше управлiння), тобто шдприемства несуть со-лiдарну вiдповiдальнiсть за дотримання принципiв i критерiíв Г8С. Крiм основного сертифiкацiйного аудиту, аудиторська компашя проводить щорiчний наг-лядовий аудит, шд час якого вибiрково перевiряють 3-5 пiдприемств щодо дотримання ними критерш та принцишв Г8С.
За результатами проведення наглядового аудиту компашею "808" в 2007 р. Львшському ОУЛМГ було призупинено дiю сертифiкату з 02.11.2007 по 27.02.2009 р. у зв'язку з виявленням низки головних невiдповiдностей стандарту, а саме:
• пращвники лiсових господарств не знайомi з принципами й критерiями Е8С та лiсовою сертифiкацieю;
• лiсовi господарства не проводять консультацiй з защкавленими сторонами що-до складання плану лiсогосподарських заходiв;
• не ведуть вивчення впливу лiсогосподарських заходiв на екологiчнi елементи лгсу;
• в люництвах не ведуть i не задокументованi записи мiсць спещального природного, культурного чи юторичного значения, якi трапляються в люах;
• у лiсогосподарських пiдприeмствах вщсутш тексти всiх мiжнародних конвен-цш, пов'язаних з управлiнням лiсового господарства, ратифшованих Украшою;
• слабкою та неефективною е система контролю над практичним дотриманням охорони працi та промислово! безпеки на тдприемствах;
• у люництвах вiдсутнi данi про наявтсть рiдкiсних та зникаючих видiв у люах;
• вiдсутня система вивозу вiдходiв, смiття з люу;
• недостатнiй обсяг монiторингу, що проводиться пiд час лiсогосподарськоí дь яльностi. Не визначенi проблемнi питання мониторингу;
• вiдзначено багато випадюв невiдповiдного використання логотипу i торгово! марки FSC;
• не повною мiрою видiленi лiси великого природоохоронного призначення. Повторний (другий) цикл основного сертифшацшного аудиту на шд-
приемствах Львшського ОУЛМГ вiдбувся у 2011 р. Новий сертифiкат виданий аудиторською компанiею "SGS" на перiод ввд 08.09.2011 до 07.09.2016 року (сертифкат № SGS-FM/C0C-002711). Щороку проводять наглядовi аудити [3]. Основнi проблеми, ят наявнi на цей час у дотриманш стандарту FSC:
1. Вимоги стандарту е ширшими, шж вимоги нацiонального законодавства. Зокрема, зобов'язання щодо ведення монiторингу та ощнки впливу лкогос-подарських заходiв на довкшля, ведення монiторингу рiдкiсних та зникаючих ввддв, нагляд за дотриманням вимог охорони пращ та промислово! безпеки тощо.
2. Неввдповвдшсть окремих положень стандарту вимогам нацюнального законодавства. Зокрема, положенням стандарту передбачено залишення на ль сосiках сухостiйних, пошкоджених, крислатих та дуплястих дерев для 6i-ологiчного рiзноманiття, а вимогами нацюнального законодавства з точки зору дотримання вимог охорони пращ - заборонено. Лкогосподарська дь яльнiсть повинна, як мЫмум, вiдповiдати вимогам Кодексу з основ безпеки та охорони пращ Мiжнародноi' оргашзацп пращ (ILO). Зпдно з вимогами ще!' конвенцп, працiвники мають бути забезпечеш сертифiкованим спе-цодягом, що чинною 1нструкщею з охорони пращ не вимагаеться.
3. Принцип 1, 4 стандарту передбачае взаемовщносини з треими защкавленими сторонами (громадськими, еколопчними органiзацiями, органами мк-цевого самоврядування), на яких мае вплив господарська дiяльнiсть. Згiдно з стандартом органи мкцевого самоврядування та iншi зацiкавленi сторони мають бути пошформоваш щодо проведення на !х територп лкогоспо-дарських заходiв. Нацiональне законодавство не передбачае погодження ль согосподарських заходiв з органами мiсцевого самоврядування та шшими зацiкавленими сторонами.
4. З метою формування ланцюгiв постачання лково'1 продукцп необхiдно сер-тифкувати не лише лiси, а й переробку деревини. Лкогосподарсьы шд-приемства, в яких лки сертифiкованi i здiйснюють переробку деревини власними потужностями, не забезпечують дотримання ланцюга постачання сертифковано!' продукци.
Практичний досвщ лково!' сертифжацп державних лiсогосподарських шдприемств Львiвського обласного управлiния лiсового та мисливського гос-подарства дае шдстави зробити висновок, що проведення лково!' сертифжацп спричинило позитивнi зрушення в напрямку переходу до ведення лкового гос-подарства на засадах сталого розвитку. Вiдбулися системнi змiни у технологиях проведення лiсогосподарських заходiв, а саме зросла частка несуцiльних спосо-бiв рубань головного користування, збшьшплася частка природного поновлен-ня в обсягах лковвдновних робiт, стала нормою практика залишення особливо цiнних для збереження бiорiзноманiття компонентiв лiсу тощо. Набули регу-лярностi консультацiйнi процедури задля попередження чи мiнiмiзацií негативного впливу господарсько!' дiяльностi на довюлля та добробут мiсцевих громад. На вищому рiвнi здiйсиюються заходи з охорони пращ, зокрема забезпеченкть спещальними засобами захисту i спецодягом.
Водночас, проявилися також i певш недолiки i слабкi сторони, зокрема:
• наявтсть суперечностей мiж принципами i критер1ями Е8С та законодавством;
• вщсуттсть державно!' полiтики i програм розвитку лiсовоí сертифiкацií як скла-дово! частини органiзадií i ведення лiсового господарства;
• недостатнш рiвень координацп та взаемодп мiж учасниками процесу лково! сертифiкацií;
• затрати на проведення сертифшацп не компенсуються вигодами вiд реалiзацií сертифшовано! продукцц;
• низький рiвень культури виробництва в окремих лiсогосподарських тд-приемствах чи !х пiдроздiлах;
• низький рiвень обiзнаностi з питань люово! сертифшацп як окремих пращвни-кiв лiсогосподарських пiдприемств так ^ особливо, працiвникiв пщприемниць-ких структур, що надають послуги лiсовому господарству.
Висновки. На нашу думку, лiсова сертифiкапiя iз добровiльного шструмен-ту лково!.' полiтики поступово трансформуеться в обов'язковий елемент шдтвер-дження сталого ведення лкового господарства. З огляду на зазначене та з метою повного використання потенциалу iнструменту лково!' сер^ф^^., необхвдно:
• розробити i прийняти новi та внести змiни й доповнення до чинних норматив-но-правових актiв, якi враховують вимоги стандарпв люово! сертифшацп;
• затвердити нацюнальну лiсову полiтику та стратепю розвитку люово! сертифь кацп, яка мае передбачати еколопзащю лiсогосподарського виробництва, збереження бiорiзноманiття, удосконалення мехатзму реатзацп деревини для за-безпечення сировиною вiтчизняних лiсопереробних пiдприемств, мехатзм за-лучення громадськостi до шдготовки управлiнських рiшень у лiсовому госпо-дарствi, економiчне стимулювання люово! сертифшацп тощо;
• затвердити нацiональний стандарт лкоуправлшня на основi оновленого перель ку принципiв та критерп'в Е8С;
• проведення широко!' роз'яснювально! роботи серед мкцевих громад, органiв мю-цевого самоврядування та неурядових оргатзацш з питань лiсово!' сертифiкацi!'.
Лггература
1. Лiсовий кодекс Укра!ни // Вщомоста Верховно! Ради Украши, 2006 р., № 21. - ст. 170.
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.panda.org/forest4life.
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lvivlis.com.ua.
4. Закон Укра!ни "Про шдтвердження вщповщносп". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua/go/2406-14.
Дейнека А.М. Развитие лесной сертификации в Украине: состояние, проблемы и перспективы
Проанализировано современное состояние развития лесной сертификации в Украине на основании опыта лесохозяйственных предприятий Львовского областного управления лесного и охотничьего хозяйства. Определены недостатки и слабые стороны лесной сертификации по схеме FSC. Предложены мероприятия по улучшению использования потенциала лесной сертификации в лесном хозяйстве Украины.
Ключевые слова: лесное хозяйство, лесная сертификация, лесная политика, принципы, критерии, индикаторы, устойчивое развитие.
Deyneka A.M. The development of forest certification in Ukraine: the state, problems and prospects
Analysis of current status of forest certification in Ukraine on the basis of the experience of forest enterprises Lviv regional department of forestry and hunting. Identify gaps and weaknesses in certification according to the scheme of FSC. Proposed measures to improve the utilization of the forest certification in forestry of Ukraine.
Keywords: forest management, forest certification, forest policy, the principles, criteria, indicators, sustainable development.
УДК504.06:658 Доц. Г.Я. 1льницька-Гикавчук, канд. екон. наук;
доц. Т.1. Данько, канд. екон. наук; доц. О.П. Макар, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полтехшка"
СЕРТИФ1КАЦ1Я Л1СОВО1 ПРОДУКЦН ЯК 1НСТРУМЕНТ СТАЛОГО ВЕДЕННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Розглянуто сутшсть, значення сертифшацп лю1в. Видшено основш системи серти-фжацп та принципи управлшня лковим господарством, на осж^ яких сертифжуються лiсовi ресурси. Розглянуто перешкоди до розвитку еколопчно! сертифшацп в Укрщш та заходи щодо активiзацil и проведення.
Ключовi слова: лiсовi ресурси, сертифшацш, принципи, управлшня, сталий розвиток.
Постановка проблеми. Важливим шструментом для забезпечення ста-лого ведения лкового господарства е еколопчна сертифкащя, яка вдосконалюе ведения лкового господарства, сприяе рацюнальному використанию лкових ресурск i не допускае !х иадмiриоí експлуатацií, а також покращуе конкурен-тоспроможиiсть иацiоиальиоí лiсовоí продукцп i й вихiд на мiжиародиi ринки збуту. Необхiдиiсть розвитку сертифкацц пов'язана з тим, що дедалi бiльше краш ставлять високi еколопчш вимоги до лiсопродукцií. Так, краши бвро-пейського Союзу з 2013 р. планують закуповувати лише сертифковану деревину. Разом з тим, на шляху до розвитку сертифкацц в УкраМ е перепони, ят пов'язаиi з дорогою вартiстю цього процесу, складною процедурою отримання сертифкату тощо.
Аналiз останнгх дослщжень. Проблеми еколопчно!' сертифiкацií лiсiв в УкраЫ дослiджували такi вчеиi, як Г.В. Бондарук, П.В. Кравець, ВВ. Лавров, П.1. Лакида, 1.М. Синякевич та шш! Водночас, ця проблематика потребуе по-дальшого дослiджеиия i пошуку шлях1в вирiшеиия.
Метою цiеí статт е висвiтлеиия мехашзму сертифiкацií лкк.
Для досягнення поставлено!' мети потрiбно вирiшити такi завдання: про-аналiзувати переваги сертифiкацií лiсiв; розкрити порядок сертифкацц лiсових
