CC BY
21
Лггература
1. Носарсва Л. Лiс - категорш еколого-економiчна. "Дзеркало тижня", № 36, 15.09.2001.
2. Ситник К. Знищення лiсiв та екологiчнi катастрофи. "Дзеркало тижня", № 42, 28.10.2000.
3. Стойко С. Паводки в Закарпатт та доля прських лiсiв. "Дзеркало тижня", № 14, 7.04.2001.
4. Тимченко И.Е., Игумнова Е.М., Прималенный А. А. Управление эколого-эконо-мическими системами. - Севастополь: 1999.
5. Угольницкий Г. А. Управление эколого-экономическими системами. - М.: Вузовская книга, 1999.
УДК 630 *9 В.Р. Ковалишин - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЧНА СЕРТИФ1КАЦ1Я Л1С1В УКРА1НИ
Висвгглено першi кроки щодо запровадження в Укралш нового iHCTpyMeHTy ль сово! та еколопчно! полiтики - люово! сертифшацп, дано аналiз можливостi застосу-вання сертифжацп в лiсовому господарства
V.R. Kovalyshyn - USUFWT Ecological certification of forests of Ukraine
The first steps about using in Ukraine forest certification as a new tool of forest and ecological policy are introduced in this article. The analyze of possibility of applying of forest certification in forestry of Ukraine is given here too.
Минуло майже три роки з того часу як в УкраМ розпочато процес ль сово! сертифжацп - нового шструмету ведения сталого лкового господар-ства. Тода було сертифшовано лки чотирьох державних лкогосподарських шдприемств, а саме Тетерiвського ДВДЛГ, Барашвського ДЛГ, Бшокоро-вицького ДЛГ та Gмiльчинського ДЛГ. З травня 2001 року розпочато роботу над досягненням групово! сертифiкацií даних пiдприeмств. Тодi ж, через не-вiдповiднiсть сталого ведення лiсового господарства та принципам i кригерь ям FSC, дда сертифiката було тимчасово припинено. Необхiдно зазначити, що групова сертифiкацiя, проведена у держлiсгоспах, розроблена для ^бних лiсовласникiв, що не ввдповщае реалiям лiсових вiдносин в Укра'ш. Однак, аргументами на користь групово! сертифiкацií стали:
• можливють тюно! спiвпрацi мiж тдприемствами, KOTpi сертиф^ються, в тому чист обмш досвщом;
• формування единих пiдхoдiв щодо ведення лicoвoгo господарства вщповщно принципам i критер1ям FSC;
• значне зменшення витрат на проведения сертифшацп пoрiвнянo з щдивщу-альною cертифiкацiею.
Таким чином з метою досягнення групово!' сертифiкацií та шдтримання сертифiкованого статусу було, невдовз^ сформоване добровшьне об'еднання, куди увшшли чотири державнi лiсогосподарськi пiдприeмства та шоземна фiрма-партнер. У рамках цього об'еднання пiдприeмства взяли на себе зобо-
в'язання дотримуватися принципiв i критерiíв Г8С, удосконалювати практику ведення лiсового господарства на засадах сталого розвитку.
Група сертифжована акредитованою органiзацieю - 1нститутом еколо-гií ринку (Швейцарiя). Даний шститут е мiжнародною незалежною оргашза-щею, яка сертифiкуе виробнишв та торпвельш фiрми бiологiчних харчових та нехарчових продуктав. 1нститут екологií ринку (1ЕР) - офiцiйний контро-люючий та сертифжацшний заклад вiдповiдно до норм 6Н 45011, який акре-дитований СЕС-бiопостановою 9092/91, а також Г8С, i дае можливiсть, зав-дяки центральному бюро у Швейцарц та фiлiалам у Нiмеччинi, Туреччиш, 1н-дií та Болiвií, без проблем проводити на мiсцях професшну оцiнку. 1ЕР мае право проводити сертифшацда в шести фахових напрямах, серед них, зви-чайно, лкове господарство та деревообробка. 1ЕР пропонуе свiтовi Г8С-сер-тифiкати, та Г8С-лого щодо ведення лiсового господарства, деревообробки та торпвл^
Проведення сертифiкацií вщбувалося в наступному порядку:
• подано заявку та укладено угоду на проведення лково!' сертифшацп;
• представники ЕБС (акредитовано'1 установи) визначили та перевiрили всi за-цiкавленi сторони. У процеа сертифiкацií ведення люового господарства бе-руть участь ви зацiкавленi особи, якi можуть давати вказiвки щодо ведення лiсового господарства в мюцевих умовах;
• проведено попереднш аудит, основною метою якого було:
■ визначення критичних вщхилень вiд встановлених стандартiв;
■ огляд структури тдприемств, iнструментiв управления тдприемством, а також лiсових ресурсiв i принципiв господарювання;
• вiдбувся повний аудит та перевiрка документацп;
• акредитованою оргатзащею проведено детальну експертизу;
• визначено характеристику виробiв та об^ товарiв;
• здiйснено облш та зробленi вiдповiднi висновки.
Для аудиту сертифшованих пiдприемств розроблено каталог критерь 1в, який Грунтуеться на наступних документах:
• принципи та критерп ЕБС;
• список акредитованих 1ЕР-систем сертифiкадií;
• критичнi зауваження зацiкавлених представникiв.
Процес участi рiзних представникiв забезпечуе врахування суспiльних побажань щодо ведення лкового господарства та одночасно служить гарантом щодо виконання пiдприемством необхiдних норм.
Шдприемство на основi договору про сертифкацда дае в розпоряд-ження 1ЕР необхвдну iнформацiю про господарську дiяльнiсть, яка ощнюеть-ся iнститутом вiдповiдно до принципiв та критерiíв сталого лкового господарства. Отримана шформащя зберiгаеться у суворiй таемницi.
Перший досвщ сертифiкацií лiсогосподарських пiдприемств виявив не тiльки недостатнiй р1вень ведення лкового господарства (рекомендацц щодо ведення сталого лкового господарства подаш в табл. 1), але й чико окреслив ряд перешкод на шляху до сертифкацп украшських лiсiв, зокрема:
• високий рiвень централiзацií функцш лiсоуправлiння;
• консервативнiсть лiсового законодавства, що проявляеться в жорсткiй фор-малiзацií норм i правил ведення люового господарства та лiсокористування;
• проблеми адаптацп частини працiвникiв люового господарства, вихованих на засадах сощалютично!' планово-розподiльчоí системи, до ринкових умов;
• недостатнш досвiд демократичних процедур шдготовки суспiльно чутливих i резонансних рiшень у лiсовому господарствi.
Поряд з цим виявлено, також, ряд потенцшних переваг i стимулiв зап-ровадження лiсовоí сертифiкацií в УкраЫ:
• iнтеградiя лiсовоí полiтики Украши до пан-европейського процесу збережен-ня лiсiв;
• внутрiшня i зовншня мотивац1я удосконалення практики лiсоуправлiння та технолог^' люозагоивель;
• орiентацiя маркетингово!' полiтики лiсогосподарських пiдприемств на зов-нiшнi ринки люопродукцп;
• довгостроковi стосунки з iноземними фiрмами, яю зарекомендували себе на-дiйними партнерами, у тому чи^ iнвестицiйнi зобов'язання;
• прагнення отримати пiдтвердження високого рiвня ведения лiсового господарства вщ незалежно!' мiжнародноí оргатзацп.
Ус роботи, що пов'язанi зi сертифжащею, регламентуються законо-давством Украши. Систему лково!' сертифiкацií необхвдно розробляти, без-посередньо, в рамках закону. Законодавчими актами щодо ведення лiсового господарства й лкокористування (мiнiмальнi вимоги, якими керуеться FSC-група) е Лковий кодекс Украши, Закон Украши "Про охорону навколишнь-ого природного середовища", Земельний кодекс Украши, ряд шших законо-давчих актiв. У проекта нового Люового кодексу розробленого Державним комитетом лiсового господарства е стаття, що стосуеться лково!' сертифiкацií та мошторингу лiсiв.
Табл. 1. Основт рекомендации щодо сталого ведення люового господарства в УкраШ
№ FSC принцитв i критерия Передумова Можливе вирiшення Рiвень вирi-шення
1 2 3 4
1.4 Протирiччя мiж нормативними управлiнськими документами i принципами та критерiями FSC Держкомiтет надае акредитованш оргатзацп листа, в якому сказано, що директори люгоств можуть коригувати проектнi пла-ни ведення люового господарства Держ-комiтет
1.6 Довгострокове дотримання принцитв i критерпв FSC Договiр з Драгопласт/1лмест Кожний люгосп
1.6 Внутрiшне обго-ворення цiлей сертифшацп Iнформацiйна зустрiч з уйма робиниками i службовцями: - пояснення значення люово,1 сертифшацп; - протокол зустрiчей Кожний лiсгосп
4.2 Безпека робггни-кiв при звалюван-нi люу Iнвестицiйний план для закупiвлi безпечно-го обладнання робiтникам, яю працюють при звалюваннi лiсу Кожний люгосп
1 2 3 4
5.3 та 6.5 Мiнiмiзацiя пош-кодження: - збереження грунту в лiсi; - збереження дерев, як залиши-лися. Концепц1я лiсозаготiвлi деревини: - проведення лiсовозних дорiг у вщведених мiсцях; - класифшащя типiв грунту за чутливютю до пошкодження; - встановлення умов для про'1'зду машин чутливими грунтами; - оргатзащя процесу рацiонального вивозу деревини; - визначення напрямку падiння для захисту залишених дерев Кожний люгосп
6.3 Рекомендацп що-до рубання люу Класифшащя рiзних систем рубання люу: - тшьки вибiрковi рубання у природному лга; - визначення критерия для вибору методу рубання; - визначення критерпв для вибору дерев, яю пiдлягають рубанню ^аметр та якiсть, але не вш). Кожний лiсгосп
6.10 та 10.9 Не проводити конверсiю при-родних лгав Створення лiсових культур вiдповiдних до складу коршних насаджень Кожний люгосп
9.1 9.3 10.1 Охорона захисних дшянок люу Перелiк юнуючих даних з таксацп (дiлянка, вш, вид); вибiр рiдкiсних типiв люу та охо-ронних зон, де забороняються всi види дь яльносп Кожний лiсгосп
10.1 План ведення ль сового господар-ства повинен включати збере-ження природного лку Впровадження рiзних концепцiй профшак-тичних роби у природному лiсi за планом Кожний лiсгосп
10.3 Концепц1я вдос-коналення бiорiз-номанiття люо-культурних на-саджень Затвердження концепцп ведення рубання: - залишення вiдмерлих дерев у люц - залишення видiв дерев незначно! еконо-мiчноl цiнностi. Кожний люгосп
10.6 Вивчення можли-востей для збереження структури i родючостi грунту Визначення щнних видiв (дерев i кушДв) для збагачення грунту Кожний лiсгосп
Однак для Украши ще й досi принциповим залишаеться питания ви-бору ключово! схеми сертифiкацií.
При розробцi загально! державно!' стратеги сертифiкацií - повинш бути залучеш, в рамках ствробггаицтва, всi зацiкавленi сторони, ят належать до лiсоуправлiння та лкокористування, а також уряд i неурядовi органiзацií. Саме тако! прозоростi вимагають нормативи FSC i PEFC. Такий пiдхiд вик-лючить ситуацiю, коли паралельно приймаеться кiлька неузгоджених серти-фiкацiйних схем, якi також можуть вести до нездорово! конкуренцп та невип-равданих затрат часу i коштiв.
У лковому господарствi виникае необхiднiсть подтйно!' сертифiкацií:
• системи управлiння люами, що забезпечуе сталий розвиток лгав, у т. ч. збе-реження бiологiчного рiзноманiття;
• продукцп, яку отримують з деревини.
При ощнщ якостi проведения лiсогосподарських робiт у лкогоспо-дарському пiдприемствi встановлюють, наскшьки у даному пiдприемствi дот-римуються вимог сталого розвитку лiсiв (що виражено у вiдповiдних стандартах - критер1ях i iндикаторах). Проблема використання íх для Украши по-лягае у вiдсутностi, поки що, цих наидональних стандартiв. Тобто на сьогодш в Украíнi паралельно розвиваються обидва процеси:
• розробка нацюнальних критерпв та iндикаторiв сталого розвитку лгав в рамках формування нацiональноí концепцп сталого розвитку;
• розробка сертифшацп лiсiв i лiсовоí продукцп, яка повинна базуватися на орiентирах, розроблених у першому випадку.
Як видно, перший процес дещо вiдстае Д гальмуе розвиток другого. У цшому сертифДкацДя ведення лкогосподарських робДт грунтуеться на вимогах щодо якостД робгг. Тому для оцшки дДяльностД лкогосподарсько-го шдприемства, у першу чергу, доцшьно аналДзувати стушнь дотримання вимог, якД зазначеш на ддачих, у даний час, у даному регюш, нормативах у веденш лкового господарства. При цьому необидно враховувати науково обгрунтоваш идльовд шдходи до господарювання, якд базуються на функщ-ональному призначеннi лдсдв цього господарства. Для отримання необхiдноí шформацп доцшьно використовувати матерiали пiдприемства з облшу та приймання робщ контрольно-ревiзiйнi документи тощо.
Першi етапи сертифжаид лiсогосподарських пiдприемств Украши ви-явили багато перешкод та невiдповiднiсть нащонального лкового господарства до вимог сталого розвитку та критериев FSC. Лiсова сертифiкацiя, яка вдд-булася в чотирьох держлiсгоспах, показала, як переваги, так Д, звичайно, недоле щодо 11 запровадження. Однак, за перiод, що минув з 1999 року, жодних вдаутних змш у напрямку впровадження й в систему лкового господарства -не вщбулося. А тому зараз ще рано говорити з впевнешстю про масштаби лд-сово!' сертифiкацií в Укршш та реалií й застосування на практицi. Стандарти FSC та PEFC передбачають тальки добровшьну лкову сертифiкацiю. Однак у державних лках, якд домшують в УкраЫ, виртення цiеí проблеми можливе через впровадження обов'язковоí сертифжацц лкового господарства.
Лггература
1. FSC-сертифiкацiя в Украiнi. 1нформацшний лист 1нституту екологй' ринку (Швейцарш).
