CC BY
21
3. Джерард П. Ходкинсон. Компетентная организация: психологический анализ процесса стратегического менеджмента : пер. с англ. / Ходкинсон Джерард П., Сперроу Пол Р. - Х. : Изд-во "Гуманитарный центр", 2007. - 392 с.
4. Диха М.В. Принцишга шдходи до визначення стратеги соцiально-економiчного розвит-ку держави / М.В. Диха // Економша Украши : полiтико-економiчний журнал. - 2013. - № 2. - С. 29-37.
5. Свтушевський В.А. Стратегш корпоративного управлшня / В.А. Свтушевський, К.В. Ко-вальська, Н.В. Бутенко. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 287 с.
6. Лук'яненко Д. 1нновацшний ресурс економiчного розвитку Украши: штелектуальна мь сiя ушверситейв / Д. Лук'яненко, А. Поручник // Вища школа. - 2011. - № 12. - С. 74-86.
7. Портер М.Е. Стратегия конкуренци / М.Е. Портер. - К. : Вид-во "Основи", 1976. - 390 с.
8. Ревуцька Н.В. Формування концепцц штелектуалiзацil бiзнесу в сучаснш парадигмi уп-равлшня // Формування ринково! економгки : зб. наук. праць. - Спец. вип.: Економiка пд-приемства: теорiя i практика. - К. : Вид-во КНЕУ, 2008. - Ч. II. - С. 543-548.
9. Стратепчш виклики XXI столiття суспiльству та економщ Украши. - У 3-ох т. - Т. 2. 1нновацшно-технолопчний розвиток економжи / за ред. акад. НАН Украши В.М. Гейця, акад. НАН Украши В.П. Семиноженка, чл.-кор. НАН Украши Б.С. Кваснюка. - К. : Вид-во "Фенжс", 2007. - 564 с.
Захарчин Р.М. Современные вызовы формирования экономической стратегии развития предприятия
Освещены основы формирования экономической стратегии развития предприятия в контексте современных вызовов. Охарактеризованы современные вызовы, которые формируют внешнюю среду предприятия. Очерчены основные свойства и принципы стратегии развития предприятия. Рассмотрены особенности стратегических действий в процессе формирования экономической стратегии развития предприятия. Отмечена важная роль инновационных сдвигов, нового уровня знаний и их передача посредством образования и профессиональной подготовки в построении стратегии предприятия в условиях перехода к экономике знаний.
Ключевые слова: стратегия, вызовы, альтернатива, глобализационные процессы, трансформация экономики, модель развития, социальные аспекты.
Zakharchyn R.M. Modern Challenges of Shaping the Economic Strategy of the Enterprise Development
The basic guidelines for the development of the economic strategy of the enterprise development in the context of the modern challenges are highlighted. The characteristic of the modern challenges that shape the environment of the environment is done. The basic properties and principles of development strategy are traced. The features of strategic actions in the process of forming the economic strategy of the enterprise development are considered. The important role of investment changes, a new level of knowledge and its transmission through education and professional training in the development of enterprise strategy in the conditions of the transition to the economy of knowledge are noted.
Key words: strategy, challenges, alternative, globalization processes, the transformation of the economy, model of development, sustainable development, social aspects of development.
УДК 630*[64+94] Доц. В.Р. Ковалишин, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРАКТИЧН1 АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЦЕДУРИ СЕРТИФ1КАЦН Л1С1В
Розглянуто процедуру проведения сертифшаци лкш на прикладi люогосподарсь-ких тдприемств Украши. Вщзначено складовi процесу сертифшаци на шляху просу-вання люопродукци вщ виробника до споживача. Перераховано етапи проведення сертифшаци продукци i послуг, юнукга в MK^i Держстандарту Украши. Обгрунтовано
застосування виконавчого пiдходу пiд час проведения сертифшацн лiсiв. Здiйснено де-тальний аншш кожного з етапiв проведення сертифжацн лiсiв на прикладi люогоспо-дарського шдприемства та порiвняння пiдходiв до проведення сертифшацн лiсiв двох схем Б8С та РБРС.
Ключов1 слова: лiсове господарство, сертифiкадiя лiсiв, сертифшацш ланцюжка походження продукцн, Б8С, РББС, етапи проведення сертифжацн.
Сертифiкацiя лк1в поступово впроваджуеться у практику виробничо-господарсько!' дiяльностi на лiсогосподарських шдприемствах Украши. Крш основного завдання, яке виртуе сертифiкацiя лiсiв, - забезпечення екологiчно, соцiально та економiчно вiдповiдального ведення лiсового господарства, шд-приемства, якi впроваджують сертифiкацiю лiсiв, мають iншу мету - вихiд на зовшшш екологiчно та соцiально чутливi ринки, передусш ринки краш Центрально!' та Захiдноí бвропи. Практика проведення аудитв зi сертифiкацií лiсiв в Украíнi показуе, що в структурi лiсогосподарських пiдприемств вiдповiдаль-ними за здiйснення сертифiкацií зазвичай призначають спецiалiстiв вiддiлу ль сового господарства або рщше, i що е менш виправданим, спецiалiстiв вiддiлу збуту. Загальний нагляд та контроль за дотриманням вимог сертифiкацií пере-важно ведеться головними лiсничими пiдприемствами. Однак розумiння ввдпо-вiдальними пращвниками процедури проведення сертифiкацií лiсiв та вимог стандарт залишае бажати кращого.
З урахуванням поширення сертифiкацií лiсiв на багатьох лкових шд-приемствах Захвдного та Пiвнiчного регiону Украши та необхвднктю шдготов-ки фахнвщв у лковому господарствi, якi б володши базовими поняттями та чтг-ко розумши вимоги до проведення сертифжацп лiсiв, на базi провiдних нав-чальних та наукових закладiв Украши здшснюеться пiдготовка та пiдвищення квалiфiкацií пращвникш лiсового господарства та студентав, якi готуються пра-цювати на лкових та лкопереробних шдприемствах Украши. Зокрема на базi центру шдвищення квалiфiкацií працiвникiв лiсового господарства Ук-рцентркадрилiс читаються лекцií для пращвнитв лiсового господарства щодо практичного впровадження сертифiкацií лiсiв у практику ведення лкового господарства, розумiння основних вимог сертифiкацií та особливостей проведення сертифшацп лiсiв в Украíнi. У Нащональному лiсотехнiчному унiверситетi Украши на освiтньо-квалiфiкацiйному рiвнi спецiалiст та магктр спецiальностi "Менеджмент та адмшктрування" в рамках викладання дисциплiн "Еколопчна сертифiкацiя лiсiв" та "Екологiчна стандартизащя i екологiчна сертифiкацiя" здiйснюеться навчання студентiв теоретичних та практичних основ проведення сертифшацп лiсiв, розумiння i виконання вимог стандарта сертифшацц лкш, пiдвищення ефективностi застосування процедури сертифжацп лiсiв на лiсових пiдприемствах Украши.
Однак через обмежену кiлькiсть слухачiв таких курсш та дисциплiн для спещалкпв багатьох лiсових господарств Украши процес сертифжацц лiсiв та розумшня вимог стандарта дотепер часу залишаються малознайомими. Одним iз принципових для розумшня моментш е власне перебк процесу сертифжацп лiсiв та ключовi завдання, яш ставляться на кожному з еташв проведення серти-фгкаци. В УкраМ бiльшiсть з кнуючих видiв сертифкацп регулюються та здшснюються у системi Держстандарту Украши. Однак процедура проведення
власне сертифкацп лiсiв в УкраЗш нацiональними органами до сьогодш часу не розроблена. Y OTCTeMi Держстандарту Украши процедура проведення po6iT 3i сертифiкацií иродукцп регламентуеться нормативним документом "ДСТУ 341396. Система сертифiкацií УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифкацп продук-цц". Ввдповвдно до цього документа, основними етапами в проведенi сертифкацп иродукцп чи послуг в УкраЗш е [2]:
• подання та розгляд заявки на сертифшащю, прийняття рiшення про сертифша-ц1ю;
• атестащя виробництва продукцп, що сертифшуеться, або сертифiкацiя системи якосп, якщо це передбачено схемою сертифкацп;
• аналiз одержаних результатiв та прийняття ршення про можливiсть видачi сер-тифiката вiдповiдностi;
• видача сертифшата вiдповiдностi та занесения сертифшовано! продукцп до реестру системи;
• техтчний нагляд за сертифiкованою продукщею пiд час ii виробництва;
• поширення шформацп про результати робгг зi сертифкацп.
Вимоги до процедури проведення сертифiкацií продукцií чи послуг, як ставляться Держстандартом, опираються на шдходи, розробленi Мiжнародною органiзацiею 3i стандартизацií (ISO) та яш, зокрема, застосовуються шд час здiйснення сертифкащЗ вiдповiдно до стандарт серií ISO 9000 та ISO 14000.
Процедури щодо проведення власне сертифкацп лiсiв за схемами Лко-воЗ наглядовоЗ ради (FSC) чи Програми схвалення схем сертифiкацií (PEFC) та-кож опираються на шдходи, розроблеш ISO. Однак принциповим е застосуван-ня виконавчого пiдходу пiд час проведення сертифкацп лк1в, на вiдмiну ввд системного пiдходу, який використовуеться шд час застосування стандарт се-рц ISO 9000 та ISO 14000 [1].
Сертифкащя лiсiв фактично складаеться з двох компонентiв: сертифкащЗ системи ведения лiсового господарства, що фактично включае сертифiкацiю лiсогосподарського та лкозагопвельного виробництва зi всiм комплексом пов'язаних робiт, та сертифiкацií ланцюжка походження деревини на кожному з еташв ii трансформащЗ. Шд час сертифкацп системи ведення лiсового господарства ощнщ пiдлягають такi питання, як: охорона i захист лiсiв, способи ввд-новлення i догляду за лком, технолопЗ лiсозаготiвель, збереження особливих природних цiнностей лiсiв, сощальна захищенiсть працiвникiв та iнших вклю-чених у процес лiсокористування сторш, охорона працi та технiка безпеки у ви-робництвi тощо. На другому еташ сертифкащЗ шдлягае виробничий процес пе-рероблення деревини та ланцюжок просування лкопродукщЗ вiд виробника до кiнцевого споживача. При цьому пiд час проведення аудиту перевiряються до-кументи, якi пiдтверджують походження деревини, а також всi етапи й перероб-лення та подальшого використання. Також важливим е застосування еколопчно прийнятних способш перероблення та дотримання вимог охорони працi та тех-нiки безпеки. Проходження сертифкацп ланцюжка походження деревини на якомусь промiжному етапi не можливе без сертифкацп всх попереднiх. Тож для прикладу, щоб лiсопереробне пiдприемство усшшно пройшло сертифiкацiю на входi у виробництво, потрiбно використовувати лiсопродукцiю, що походить зi сертифiкованих лiсiв або ж принаймш мае конгрольоване походження.
Практична процедура проведення сертифкацп лiсiв складаеться з де-кiлькох ключових етапiв. Першим важливим кроком у процедурi сертифкацп лДсДв, який багато в чому визначае подальшi етапи, е вибiр органу 3i сертифкацп та, що важливДше, однiеï з двох iснуючих на сьогоднi схем сертифкацп -FSC чи PEFC. Шдприемство, виходячи з власних iнтересiв, вимог ринкiв збуту продукцiï, поставлено1 мети чи вДдповщних зобов'язань, обирае для себе вДдпо-вiдну схему сертифкацп i акредитовану органiзацiю, яка мае право здшснюва-ти сертифiкацiю ведения лДсового господарства чи просування лкопродукцп за обраною схемою сертифiкацiï. Сертифкацда лiсiв за схемою PEFC здшснюють акредитованi нацiональнi органiзацiï або аудиторськД компанп пiсля затвер-дження в рамках ще1 схеми нацiональноï системи сертифкацл. Перелiк схвале-них нащональних систем сертифiкацiï лiсiв мiститься на офщшнш штернет-сторiнцi PEFC [4].
В УкраЫ до сьогоднi вДдсутш органи та не розроблена нащональна система сертифiкацiï, якi отримали б акредитацда в PEFC. Тож процес сертифiкацiï розвиваеться тiльки за схемою Лково1 наглядово1 ради (FSC), яка здшснюеться FSC акредитованими органами зi сертифiкацiï (аудиторськими компашями). ЛД-совою наглядовою радою станом на початок 2014 р. акредитовано 16 оргашв зi сертифiкацiï, якi власне мають повноваження на проведення сертифкацп лкового господарства, i вдвiчi бДльше органiзацiй, якi мають право на проведення сертифкацп ланцюжка просування продукцп вiд виробника до споживача [3]. Найбiльш вiдомими сертифкуючими органами в системi FSC е мiжнароднi ор-ганiзацiï - швейцарська SGS, швшчноамериканська Rainforest Alliance та бри-танська Soil Association. Перелiк усДх сертифкуючих органiзацiй, якi уповнова-жеш здiйсиювати сертифiкацiю лiсiв у рамках FSC, доступний на офщшнш ш-тернет-сторiнцi Мiжнародноï служби з акредитацп (ASI) [3].
ПДсля укладення договору та тдписання всiх необхДдних документов на здайснення сертифiкацiï проводиться попередня сертифiкацiйна ощнка (аудит). Попередня сертифкацшна ощнка мае на метi: 1) для тдприемства - ознайоми-тися з тдходами до роботи, mi використовують аудитори та краще зрозумДти вимоги стандарту, за яким здшснюеться сертифкащя; 2) для сертифiкуючоï ор-ганiзацiï - ознайомитися з шдприемством, виявити ключовi невiдповiдностi ви-могам стандарту, за яким здшснюеться сертифкащя, та на основi отриманоï ш-формацiï запланувати основну сертифiкацiйиу ощнку. Пiд час проведення попе-редньоï ощнки пiдприемство, яке проходить сертифкацда, повинно надати в розпорядження сертифiкуючоï органiзацiï необхiднi документи для вивчення i аналiзу. На основi роботи з документами вибираються виробничi об'екти для проведення польових вiзитiв. Як перед, так i в процесД попередньоï сертифка-цiйноï оцiнки, здшснюються зустрiчi з ключовими защкавленими сторонами. Водночас таю консультацп практично вДдсутш в процесi сертифiкацiï лДсДв за схемою PEFC. На основД одержаноï iнформацiï готуеться звДт про проведення попередньоï сертифiкацiйноï ощнки та формуеться список ключових невДдповДд-ностей вимогам стандарту, на якД пiдприемству необхДдно звернути увагу до моменту основноï ощнки. Попередне оиiнювания здшснюе аудитор, який пред-ставляе оргашзацда зД сертифiкацiï, з можливим залученням мiсцевого експерта.
Наступний крок - це проведения основно1 ощнки, яка е найбiльш важли-вим i вiдповiдальиим етапом у процес сертифiкацií лiсiв. Як Б8С, так i РББС розроблено детальний порядок проведення основно!' сертифiкацiйиоí ощнки, од-нак вона може рiзнитися залежно вiд оргашзацп, котра здшснюе сертифкацда, що свiдчить про певний суб'ективний пiдхiд до сертифiкацií. Також можуть рiз-нитися термiни мiж попередньою i основною оцiнкою залежно ввд кiлькостi та складностi неввдповщностей, виявлених пiд час попередньо! оцiнки та готовнос-тi пiдприемства до сертифкацп. Згiдно з процедурами проведення сертифкацп Б8С, основнiй оцiнцi обов'язково передуе детальний консультацiйний процес iз потенцшними зацiкавленими сторонами або так званими стейкхолдерами. Цей крок мае на меп отримати об'ективну iнформацiю вщ зацiкавлених сторiн (юри-дичних та фiзичних осiб) про стан ведення лiсового господарства шд-приемством. З особами, ят подали важливу шформацда, у процесi основного оцiиювання проводяться зустрiчi та консультацií, а отримана iнформацiя перевь ряеться в польових умовах. Сертифiкацiя лiсiв за схемою РББС вiдрiзняеться значно меншими вимогами щодо залучення зацiкавлених сторiн до процесу кон-сультацiй. Сертифiкацiйна ощнка здшснюеться переважно на основi висновтв аудитора, зроблених за результатами роботи з докуменгащею тдприемства, опитування пращвниюв тдприемства та польових вiзитiв на виробничi длянки.
Пiд час основного сертифкацшного оцiнювання здiйснюеться детальний аналiз документацií пiдприемства та проводиться опитування пра^вним пiдприемства. На основi аналiзу документацií обираються виробничi об'екти для польових вiзитiв, метою яких е виявити наскiльки практична дкльшсть у лiсi вiдповiдае чинному законодавству та вимогам стандарту сертифiкацií. Пк-ля закiичения основно1 оцiнки проводиться заключне засiдання, на якому керiв-ництву пiдприемства представляються результати ощнки, що включають пере-лiк вимог щодо коригуючих дiй та рекомендацш, якi необхiдно виконати для того, щоб привести стан ведення лкового господарства вiдповiдно до вимог стандарту сертифкацп лкш. Вимоги щодо коригуючих дш, якi висуваються за результатами основно1 оцiнки, подiляються на основш та неосновнi. Основни-ми вважаються дд1, якщо виявленi невiдповiдностi стосуються цiлого критерда стандарту або сильно впливають на якiсть лiсокористувания, е системними або порушують iнтереси багатьох зацкавлених сторiн. Неосновнi вимоги щодо коригуючих дш зазвичай стосуються невщповвдносп окремим iидикаторам стандарту, а також неввдповвдностей, що трапляються поодиноко та не мають системного характеру. Виправлення основних вимог щодо коригуючих дш шд-приемство зобов'язане провести до отримання ним сертифката. Виправлення неосновних вимог щодо коригуючих дш варто здiйснити до першого наглядо-вого аудиту, який ввдбуваеться пiсля отримання сертифiката. Рекомендацп мають добровiльний характер i мають на метi акцентувати увагу керiвництва шд-приемства на певних моментах дiяльностi, якi надалi можуть спричинитися до виникнення основних або неосновних неввдповвдностей стандарту сертифiкацií.
Основну оцiнку здiйснюе один або декшька аудиторiв, якi представля-ють акредитовану органiзацiю зi сертифiкацií, та один або декшька мiсцевих ек-сперпв, що залежить вiд розмiрiв тдприемства, яке проходить сертифiкацiю,
масштабш його дiяльностi та питань, на яких особливо необхвдно акцентувати увагу шд час оцiиювания. Мiсцевi експерти також залучаються аудиторською оргаиiзацiею з метою кращого розумiиня мiсцевих особливостей ведення лко-вого господарства.
За результатами основно! оцiнки готуеться детальний звiт про проведен-ня сертифжацп, який, згiдио з вимогами Лково! наглядово! ради, подаеться на рецензда незалежним експертам з метою встановлення вiдповiдностi, об'ектив-ностi та квалiфiкованостi проведено! оцiнки сертифшуючою органiзацiею. Рецензентами зазвичай е вiдомi науковщ та спецiалiсти у сферi лкового господарства та/або екологи. Потам звiт вiдсилаеться на затвердження до центрального офку сертифжуючо! оргашзащ!. Пкля успiшиого закриття основних вимог що-до коригуючих дiй пiдприемству видаеться сертифжат, а вiдповiдна iнформацiя про видачу сертифжата заноситься до мiжнародноl бази даних та мiститься на штернет-сторшках FSC чи PEFC. У випадку значно! кiлькостi основних вимог щодо коригуючих дш чи несвоечасного або неналежного 1'х закриття сертифжу-юча органiзацiя може прийняти ртення про невидачу або вiдтермiиувания ви-дачi сертифiката до часу усунення вiдповiдиих вимог.
Термiн дц виданого сертифжата становить зазвичай п'ять роюв. Кожного року органiзацiя, яка видала сертифжат, проводить наглядовi аудити з метою перевiрки подальшого дотримання пiдприемством вимог стандарту та закриття виявлених на попереднiх етапах вимог щодо коригуючих дш. Загалом за п'яти-рiчний перiод здшснюеться чотири наглядовi аудити, однак можливi й позапла-новi аудити, якщо це викликано об'ективною необхiднiстю. Пiд час наглядового аудиту аудитори здшснюють перевiрку не менш як 25 % критерив стандарту сертифшацп i таким чином за чотири аудити повторно повнктю перевiряеться виконання кожного критерда стандарту. Однак процедура сертифкацп за схемою FSC також передбачае щорiчну перевiрку виконання окремих ключових критерив стандарту, зокрема таких, як: охорона пращ та техшка безпеки, ощнка соцiальних впливiв ведення лкового господарства, дотримання обсяпв сталого лкокористування лiсовими ресурсами, охорона та тдтримка рiдкiсних та зни-каючих видш тощо. Процес сертифкацшно! ощнки за PEFC у цьому подiбний до схеми FSC, хоча кнують певш вiдмiнностi, зокрема тд час кожного наглядового аудиту перевiряеться довшьна кiлькiсть критерив на розсуд аудитора, однак за чотири наглядовi аудити охоплюються всi критерц стандарту сертифь кацп. Такий пiдхiд до проведення сертифкацп може гарантувати постiйний контроль за дотриманням вимог стандарту сертифкацп та постiйне поступове покращення дiяльностi сертифiкованого пiдприемства.
Пiсля закiичеиня п'ятирiчного термiиу дД1 сертифiката розпочинаеться повторний сертифкацшний цикл. При цьому немае необхвдноста проведення попередньо! сертифкацшно! ощнки, а процес сертифкацп розпочинаеться з повторно! основно! оцiнки.
Аналiзуючи процедуру проведення сертифкацп лiсiв за схемами FSC та PEFC, можна зробити вiдповiднi висновки. Обидвi схеми використовують по-дiбиi пiдходи щодо проведення сертифкацп, якi були розвиненi з шдходш до сертифкацп застосовуваних ISO. У процесi сертифкацп iнформацiя про дяль-нiсть пiдприемства та його вiдповiднiсть стандарту отримуеться пiд час роботи
з документащею, опитування працiвникiв пiдприeмства та польових Bi3HTiB на виробничi дiлянки. Важливим моментом у сертифiкацií за схемою FSC е прове-дення консультацш та отримання iнформацií вiд значно1 кiлькостi зацiкавлених сторiн. Сертифiкацiя за обома схемами передбачае постшний контроль за дот-риманням вимог стандарту, за яким здiйснюеться сертифжащя, та спрямована на постiйне вдосконалення виробничо-господарсько1 дiяльностi пiдприемства.
Лiтература
1. Пахомова Н.В. Экологический менеджмент / Н.В. Пахомова, А. Эндрес, К. Рихтер. -СПб. : Изд-во "Питер", 2003. - 544 с.
2. Шаповал М.1. Основи стандартизации управлшня яюстю i сертифжацц : шдручник / М.1. Шаповал. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во Свроп. университету, 2002. - 174 с.
3. Certification bodies for FSC. - ASI official web-site, 2014. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.accreditation-services.com/archives/standards/fsc.
4. List of PEFC accredited national schemes. - PEFC official web-site, 2014. [Electronic resource]. - Mode of access http://pefcregs.info/accredited national bodies.asp.
Ковалишин В.Р. Практические аспекты внедрения процедуры сертификации лесов
Рассмотрена процедура проведения сертификации лесов на примере лесохозяй-ственных предприятий Украины. Отмечены составляющие процесса сертификации на пути продвижения продукции от производителя к потребителю. Перечислены этапы проведения сертификации продукции и услуг, существующие в системе Госстандарта Украины. Обосновано использование исполнительного подхода в процессе проведения сертификации лесов. Осуществлен детальный анализ каждого из этапов проведения сертификации лесов на примере лесохозяйственного предприятия и сравнение подходов к проведению сертификации лесов двух схем FSC и PEFC.
Ключевые слова: лесное хозяйство, сертификация лесов, сертификация цепочки происхождения продукции, FSC, PEFC, этапы проведения сертификации.
Kovalyshyn V.R. Practical Aspects of Introducing Procedure of Forest Certification
There is considered procedure of forest certification on the example of forest enterprises of Ukraine. There are mentioned components of forest certification on all stages of forest products processing. Stages of carrying out certification of products and services existing in the system of Derzhstandart of Ukraine are listed in the article. Implementation approach for forest certification is justified. There is made detailed analysis of each of the stages of forest certification on the example of forest enterprise and comparison of approaches to forest certification of two schemes FSC and PEFC.
Key words: forest management, forest certification, COC certification, FSC, PEFC, stages of certification.
УДК338.22.01 Здобувач Я.С. Лапчук1, канд. екон. наук -Львiвська КА
1НСТРУМЕНТАР1Й ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Розглянуто шструменти прямого та опосередкованого впливу на основш парамет-ри грошового обку. Наголошено, що можливють застосовувати опосередковаш шструменти грошово-кредитно! полпики в масштабах, властивих ринковим економшам, мо-же бути индикатором рiвня й розформування. Стосовно переваг i прюритетгв до вико-ристання шструментгв грошово-кредитно! шштики зазначено, що !х градацш потрiбно
1 Наук. кергвник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук
