CC BY
26
Наукрвий вкник, 2002, вип. 12.1_
У Росп ayдиторськi консaлтинговi послуги надають тaкi зaрyбiжнi фiрми як наприклад "A Dames & Moore Group Company", "Артур Андерсен", "Делойт i Туш", "Прайс Уотерхаус" тощо. Фактично цi фiрми захоплюють даний сектор да-яльностi, ускладнюючи розвиток вiтчизияниx фiрм у дaнiй сфер!
Впровадження на вiтчизияниx пiдприeмствax систем менеджменту довкш-ля та еколопчного аудиту дасть змогу визначити стан i ршень ïx "екологiчного здоров'я", а також здатнкть до зниження рiвия забруднення довкiлля.
Окрш того, проведення екологiчного аудиту дасть змогу визначати здат-нiсть певних теxнологiчниx систем виготовляти екологiчно чисту продукщю, визначати стyпiнь швестищйно1 привaбливостi виробництва.
Лiтература
1. Lexikon des Umweltmanagements /Waldemar Hopfenbeck, Christine Jasch, Andreas Jasch. -Landsberg/Lech: Verl. Moderne Industrie, 1996
2. Сидорчук В.Л., Давыдова Р.Т. Экологический аудит в системе управления природопользованием: муниципальный уровень. - М.: РЭФА. - 2001.
УДК 630*64 Асист. 1.М. Сопушинський к.с-г.н. - УкрДЛТУ
СЕРТИФ1КАЦ1Я Л1С1В - ОДНА З ПЕРЕДУМОВ ГОСПОДАРСЬКО-ЕКОЛОГ1ЧНОГО ТА СОЦ1АЛЬНОГО ВЕДЕННЯ Л1СОВОГО
ГОСПОДАРСТВА
Розглянуто причини сертифшаци лiсiв та ïï необхщшсть, а також ochobhí причини нового розумшня у веденнi лiсового господарства. Наведено один Í3 наирямюв ефектив-ного ведення лiсового господарства в Украш. Висвiтлено основнi аспекти, яю необхiдно враховувати у господарюваннi. Описано основш етапи та наведено схему проведення сер-тифiкацiï лiсiв за FSC.
Ivan Sopushynskyy - USUFWT
Forests certificate - the one preconditions for economic-ecological and social conducting of forestry management
Considered the forests certificate causes and her necessity, and also basic causes of new understanding in transaction of forestry. Directed one of areas of effective transaction of forestry in Ukraine. Elucidated the basic aspects, which necessary to take into account in management. Described the basic stages and shown forests certificate taking scheme for FSC.
Одним Í3 основних завдань ведення лкового господарства е забезпечення шдприемств лково!' промисловосп деревиною. Важливими показниками е обсяг деревини, яка вирубуеться та площа засаджених вирубок. Порiвняння цих показ-никш, з економiчноï точки зору, зводиться до збалансування грошей, одержаних ввд реалiзацiï деревинно!' продукцiï - з одного боку, та затрат на вщновлення лко-вих площ - з iншого. Розумiння цих протилежних сторiн дае можливiсть управля-ти важливими господарськими важелями для ефективного ведення лiсового господарства. На даний час ведення лкового господарства в УкраЫ знаходиться у кризовому становишд. Для цього е багато причин: недостатне фшансування, зага-льнодержавна економiчна криза, вiдсутнiсть нових технологiй тощо. Вщнахо-дження шлянв для ефективного ведення лiсового господарства е важливим за-вданням задоволення потреб промисловостi у деревинi. Врахування економжо-
2. Прoблеми практичнoгo застосування екoлoгo-екoнoмiчнoгo вчення
231
екологiчних та сощальних acneKTiB е передумовою оптимально!' системи лкового господарювання.
В бврот з середини 90 рр. точились дебати щодо ефективного ведения ль сового господарства i вирiшення проблеми використання тропiчноí деревини. Одним Í3 шляхiв ефективного використання лкових ресурсiв було i е введення знаку якостi для лiсового господарства, який зобов'язуе господарш лiсу дотримання на-явних властивостей i виконання визначених критерiíв, що е обов'язковими умова-ми добротностi. Пiком виртення цiеí проблеми була мiжнародна конференщя "Довкiлля та розвиток" у 1992 р. у Рю i прийнята програма розвитку. Агенда 21 стала глобальною програмою для наступного столтя, яка мiстила заходи щодо збереження лiсiв. Роздш 11 Агенди присвячений збереженню та вiдтворенню ль сiв. Тут встановлено заходи щодо покращення захисту i сталого господарювання лiсiв. Водночас було прийнято розумшня лiсу та принципи щодо мiжнародного лiсогосподарювания. Дискусп у Рiо виртили мiждержавницькi процеси. Роздуми щодо сталого лкогосподарювання та його вт1лення шдсилились iнiцiативою ство-рення сертифiкацií. На конференцц була прийнята комiсiя для сталого розвитку, яка Мщювала створення мiжнародноí урядово! комiсií по лку. Вона з 1998 р. мае за мету шдвищення активностi захисту та сталого господарювання лiсiв.
Сертифжащя забезпечуе користування лiсовими ресурсами у межах визначених стандартов сталого розвитку господарства. Сертифжат - це шструмент керу-вання споживачш тд час купування i одночасно е для виробнишв однiею iз умов винаходу методов виробництва иродукцц, яка не е шшдливою для довкшля. Слiд вiдзначити, що вiн слугуе також предметом комунiкацií i полиичних дебатш, оскь льки проблеми дискутуються. Заходи покращення вiдкриваються для сусшльства i у дискутуваннi е шлях для ршення полiтичних проблем. Розумшня сертифжацл ль с1в дае змогу лковикам вiднайти у локальних умовах шляхи для оптимального ве-дення лiсового господарства. Важливим у лковш сертифiкацií е видлення лiсових господарств, яш можуть пропонувати деревину на сучасному мiжнародному ринку незалежно вщ ршня розвитку держави.
Лiсова рада управлшня (FSC) була заснована в Торонто представниками органiзацiй захисту довкшля, соцiальних груп, лiсових та деревинних iндустрiй. FSC нац1лене на лкогосподарювання, яке забезпечуе виконання еколопчних, со-цiально-правових та економiчних критерiíв на земнш кулi. Це е спробою збереження лiсiв на глобальному рiвнi. При цьому даеться не тшьки сертифiкат щодо ведення лкового господарства, а i для подальшо1 обробки продуктiв iз деревини. Це повинно гарантувати, щоб деревина зi сертифжованих лiсiв пiд час обробки не змiшувалась iз деревиною iз несертифiкованих лiсiв.
Члени FSC е упорядковаш за важливiстю 1х дiяльностi на палату довкiлля, палату господарства та сощальну палату. У палап господарства представляють сво1 iнтереси лiсовi господарi, деревообробники та органiзацií по сертифкацп. Право голосу в FSC розподшеш на три частини вщповвдно до палат, так палата довкшля та соцiальна володають 75 % голосш. FSC не сертифiкуе сама, вона тшьки акредитуе та контролюе оргашзацц, якi зобов'язались ^дувати за правилами FSC та мати право використовувати FSC-лого. У цшому свiтi е шiсть акредитова-них сертифiкацiйних органiзацiй FSC i 16 краш з робочими групами, у решту кра-шах iснують контактш персони. У загальному бiля 17 млн. га лкових земель сер-
232
Еколого-eKOHOMÍHHe вчення: витоки, проблеми, перспективи
Науковий вкник. 2002, вип. 12.1
тифшоваш (08.1999) за даними FSC. Бiльша частина цих областей припадае на пiвнiчну пiвкулю [1].
СертифшацГя проводиться незалежною третьою особою, а не лшовим гос-подарством та лшовою промисловiстю. FSC розробило 10 принцитв та критерпв для цього процесу, як е глобально пристосованими i мусять конкретизуватись на основi неоднорщно! люово! структури земель, що сертифiкуються. Насамперед, це проходить через нащональну робочу групу на рiвнi краши, а потiм через сер-тифiкацiю у кооперацп з власником лiсiв. У випадку вiдсутностi нащонально! ро-бочо! громади, проходить конкретизащя принципiв та критерпв через процес кон-сультацп сертифГкащйно! оргашзацп з власниками лiсiв та вiдповiдних сустль-них груп iнтересiв дано! землi чи мiсцевостi (рис. 1).
Рис. 1. Схема процесу сертифтаци лiсiв за ¥БС [2]
Сертифшащя проходить на рiвнi тдприемства або групи i у деяких крашах уже проведена (Швещя, Нiмеччина, США та ш.). Введення групово! сертифiкацГi е реакщею на проблему кра'ш з невеликими структурами люових власникiв. Вона дае змогу власникам малих люових дГлянок г сертифiкуватись як група, для того, щоб зберегти кошти. Прикладом може бути об'еднання лшових пГдприемств або кому-нальнГ об'еднання. Контроль проводиться за допомогою закладки пробних площ.
СертифГкат на готовий продукт не мштить проте жодних вказГвок на похо-дження деревини, окрГм номера реестрацп. FSC прийняла таке рГшення свГдомо для того, щоб не дискришнувати деревину зГ знаком якостГ FSC з шоземних краш, в яких до сих тр до деревини ставляться з упередженням. Переважно сертифГкат FSC не встановлюе визначених положень, а тГльки пГдтримуе процеси, якГ можуть
2. Проблеми практичного застосування еколого-економiчного вчення
233
сприяти збереженню лiсiв. Таким чином буде шдтримуватись динамiка 3MiHHoro лкогосподарювання з ввдповщним логiчним обертом через втручання.
Розумшня доцiльностi сертифiкацiï лiсiв дозволить лковим господарствам виходити на мiжнароднi ринки деревини, а не продавати ïï через посереднi фiрми. Це дасть змогу отримувати необхiднi кошти, протистояти лiсовiй бюрократiï чи-новникiв, бути самостайними в управлiннi та виконувати принципи сталого ведения лкового господарства. Сертифiкацiя лiсових пiдприeмств повинна прово-дитись поетапно, оскшьки менеджмент лкових пiдприeмств е застарiлим. Впро-вадження нового менеджменту у лкових господарствах е неможливим без належ-них фахiвцiв та законодавчо' шдтримки. Розумiния проблем в управлiннi лкових господарств дозволить упереджено шдходити до планових замовлень на заготав-лю деревини. Обсяг заготiвель деревно' продукцц повинен визначатись iз враху-ванням сощальних, екологiчних та економiчних вимог, а не тiльки виконанням плану. Керiвники лiсових пiдприемств повиннi виходити iз результатов дiяльностi пiдприемства тобто мшшальних затрат. Повиннi враховуватись не тальки доходи вiд продажу деревини, а й затрат на ввдтворення лкових земель i вкладених тру-дових ресурсiв. Використання нових технологш не означае впровадження технiки, яка вимагае шалених капiталовкладень. Це означае, перш за все, умшня отримувати високояккну деревну продукцiю, не завдаючи шкоди лiсовому середовищу.
Лггература
1. Klins U. (2000): Die Zertifizierung von Wald und Holzprodukten in Deutschland. Dissertation zur Erlangung des Doktorgrades der Forstwissenschaftlichen Fakultaet der Technischen Universitaet Muenchen. 306. S.
2. www.fsc-deutschland.de.
234
Еколого-економiчне вчення: витоки, проблеми, перспективи
