CC BY
18
Rozwoj gospodarczy tych regionow zwi^zany jest z dynamik^ rozwoju malej i sredniej przedsi^biorczosci. Przedsi^biorczosc ta wymaga wsparcia ze strony wladz lokalnych. Polegac ono powinno na tworzeniu warunkow do powstania regionalnego systemu ograniczaj^cego ryzyko przedsi^biorcow i rownoczesnie zwi^kszaj^cego mozliwosci pozyskiwania kapitalow niezb^dnych do rozwoju dzialalnosci gospodarczej, wykorzystaniu dost^pnych na szczeblu regionalnym instrumentow ekonomicznych stymuluj^cych rozwoj lokalnej przedsi^biorczosci, organizacji sieci inkubatorow przedsi^biorczosci, sieci osrodkow targowych i szkolen dla kadry menedzerskiej.
Literatura
1. W. Kasperkowicz, K. Szlichcinski, Nowe przedsi^biorstwa innowacyjne, "Przegl^d organizacji" 1992, nr 3
2. A. Kuklinski, A. Mync, R. Szul, Polska przestrzen na przelomie XX i XXI wieku, w: Polska przestrzen w perspektywie dlugiego trwania, Praca pod red. A. Kuklinskiego, Biuletyn PAN, Komitet Przestrzennego Zagospodarowania Kraju, Warszawa 1997, zeszyt 178
3. K. Kuczowic, J., Kuczowic, Finansowania dzialalnosci inwestycyjnej malych przedsi^biorstw, "Ekonomika i organizacja przedsi^biorstwa" 2000, nr 5
4. Z. Rajewski, L. Zienkowski, Szara strefa w systemie rachunkow narodowych. w: Szara gospodarka w Polsce. Rozmiary, przyczyn i konsekwencje. Studia i prace GUS, Warszawa 1996
5. A. M. Warner, Jakie s^ szanse dogonienia Unii Europejskiej, w: Po dziesi^ciu latach -Transformacja i rozwoj w krajach postkomunistycznych, Wyd. Centrum Analiz Spoleczno-Ekonomicznych, Warszawa 2000
УДК332.142.6:504.06 Доц. Л.1. MaucuMis, к.е.н. - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЧНИЙ АУДИТ ЯК 1НСТРУМЕНТ МЕНЕДЖМЕНТУ
ДОВК1ЛЛЯ
Розглядаються суть, види та етапи проведения екологiчного аудиту на промислово-му пiдприeмствi. Наводяться напрямки й аспекти дiяльностi шдприемства при еколопч-ному аудитi.
Ludmyla Maksymiv - USUFWT Eco-auditing as instrument of the environmental management
The content, kinds and stages of the eco-auditing on the industrial enterprise have been analyzed in the article. The directions and aspects of the enterprise activity in the framework of eco-auditing have been presented.
Формування i розвиток ринкових вщносин в УкраЫ ввдбуваеться на фош глоб^зацц мiжнародних ринтв. Це зумовлюе необхiднiсть жегрування еконо-мiки Украши у свггову економiчну систему i систему мiжнародноí екологiчноí безпеки, внаслiдок чого рiзко зростае значения екологiчного чинника у дiяльностi пiдприемств. Неврахування або недостатне врахування цього чинника може мати негативш наслiдки, з одного боку, для народного господарства через обмеження i стримування зовнiшньоекономiчноí дiяльностi, а з другого - для населення як з точки зору забруднення природного довкшля, так i споживання продукцц, що не вiдповiдае встановленим вимогам.
Для того, щоби процес iнтегрувания украшсько!' економiки у мiжнародний, i зокрема, европейський економiчний проспр вiдбувався якомога швидше, необ-хвдно вжити комплекс органiзацiйно-економiчних заходiв з метою забезпечення
226
Еколого-eKOHOMÍHHe вчення: витоки, проблеми, перспективи
ввдповщносп мiжнародним вимогам й входження у мiжнародну систему еколоп-чно!' безпеки. Серед таких заходiв важливе мiсце посiдають впровадження систе-ми еколопчного менеджменту та процедур еко-аудиту.
Ц загальновизнанi екологiчнi регулятори дiяльностi дають пiдприeмствам змогу повноправно штегруватися у свiтовi економiчнi вiдносини. На жаль, ввдсу-тнiсть на сьогодшшнш день дiйових механiзмiв захисту вичизняного ринку i охо-рони довюлля призводить до того, що Укра'на стае споживачем екологiчно небез-печно!' продукцц, а ii територiя - мкцем складування небезпечних вiдходiв.
Еко-аудит розглядаеться сьогодш як iнструмент систематичного, задоку-ментованого об'ективного облiку насладив для довкшля певних видгв дiяльностi пiдприемств, за допомогою якого здшснюеться перевiрка контролю дотримання пiдприемствами еколопчного законодавства, вiдповiдних екологiчних приписiв i стандартiв, а також 1'х оргашзацшне втшення.
Еко-аудит е одним з доповнень при застосуванш ринкових (економiчних) iнструментiв в охоронi довкшля, яю базуються на власних управлiнських силах ринку й економжи, а також на власнш вiдповiдальностi пiдприемств та спожива-ч1в. Метою ринково орiентованих iнструментiв при цьому е встановлення рамко-вих умов економiчноl та еколопчно!' самовiдповiдальностi пiдприемств за способи 1х економiчноl дiяльностi, i зокрема те, що еколого орiентоване управлшня шд-приемством i еколого вщповвдальне господарство окуповуються не лише у народ-ногосподарському сенсi, але й на ршш тдприемств.
Аналiз мiжнародного досвiду свiдчить про широке впровадження i практи-чне застосування процедури екологiчного аудиту для отримання i оцiнки шфор-мацл про впливи пiдприемства чи iншого господарюючого суб'екта на довкшля з метою вироблення необхiдних корегуючих заходав i прийняття рiшень на рiзних ргвнях управлшня - вщ кергвництва конкретного шдприемства до органiв державно!' влади на ршш району, областi чи мкта.
Вперше екологiчний аудит (еко-аудит) був використаний американськими фiрмами у кшщ 70-х рокiв минулого столтя. Уже в 1979 р. дв третини iз 110 найбшьших американських пiдприемств впровадили у себе програму еко-аудиту як внутрiшнiй iнструмент менеджменту. У результата щ програми почали дедалi частiше пiддаватися зовнiшнiй перевiрцi. Як загальну передумову для впровадження еко-аудиту можна розглядати оргашзацда системи еколопчного менеджменту, яка дае змогу виявляти можлиш проблеми у сферi довкiлля завдяки меха-нiзмам систематичного контролю i перевiрки, аналiзувати й за допомогою скла-дання еколопчно!' звiтностi iнформувати зовшшшх та внутрiшнiх користувачгв про впливи шдприемства на довкшля i заходи щодо 1х шшшзацц.
На початок 90-х рр. у свт, за ощнками експертав, еко-аудит було проведено щонайменше на 2000 шдприемств, спершу - на крупних, а згодом дедалi час-тiше i на середнiх [1]. Проведенню еко-аудиту на шдприемствах сприяла амери-канська еколопчна агенцiя EPA (Environmental Protection Agency), однак без зму-шування i жорстких регламентацiй, обмежуючись здебшьшого поширенням шфо-рмацй' та рекомендацш щодо проведення еко-аудиту.
За останш двадцять рокiв мета проведення аудиту змшилася. Спершу аудит розглядався виключно як засiб гарантування дотримання чисельних еколопч-них приписав. Цшком iнша, iстотно ширша i доцшьшша з точки зору шдприемст-ва мета еко-аудиту полягае у тому, щоби комплексно врахувати вс можливосп
2. Проблеми практичного застосування еколого-еконо:шчного вчення 227
економiчно доцшьного розвантаження довкiлля та уникнення емiсiй i одночасно створити основу для квaлiфiковaного, ефективного екологiчного менеджменту.
Процедура аудиту включае внyтpiшнiй контроль минуло!' даяльносп шдпри-емства з точки зору дотримання вiдповiдних iнстpyкцiй i правил. Метою внутрш-нього аудиту е пеpевipкa фактичного стану на предмет дотримання вщповщного законодавства та ефективносп, а контpолiнг повинен служити спpямовaнiй у май-бутне розробщ пpинципiв прийняття piшень при плануванш вiдповiдних зaходiв.
Залежно вiд того, на як кола споживaчiв розрахований аудит, його подь ляють на внутршнт i зовншнш
При внутршньому аудит (внутршнш iнстpyмент менеджменту, pевiзiя) на передньому плaнi стойъ вдентифжащя потенцiaлy екологiчних порушень з до-помогою "само-аудиту". Це завдання може бути виконане силами внутршшх ре-вiзоpiв. Для цього доцiльно створити колектив з фaхiвцiв piзних структурних шд-pоздiлiв пiдпpиeмствa i залучити зовнiшнiх експеpтiв.
При зовншньому аудип, який ведеться за об'еднаними кpитеpiями i закш-чуеться складанням зовшшньо1 екологiчноï звiтностi, на передньому план стойъ завдання комyнiкaцiï. Специфiчнi для шдприемства дaнi пiдготовленi таким чином, що можуть бути шддаш у стaндapтизовaнiй фоpмi зовнiшнiй пеpевipцi.
У 1993 р. бвропейською Радою прийнята Постанова № 1836/93 "Про доб-pовiльнy участь промислових шдприемств у системi екологiчного менеджменту i еколопчно1 пеpевipки пiдпpиeмств Спiльноти" (скорочено англ. - EMAS вiд "Environmental Management and Audit Scheme").
Ця Постанова включае обидв сфери: оргашзацда системи екологiчного менеджменту i його внутршню та зовнiшню пеpевipкy.
Серед переваг внyтpiшнього еко-аудиту Мiжнapодною Торговою Палатою поряд iз загальними цiлями сприяння охоpонi довкшля i шдтвердження дотримання мiсцевих, регюнальних i державних пpиписiв, постанов i закошв, а також полiтики i плашв пiдпpиeмствa нaзвaнi тaкi:
• полегшення порiвняння й обмiнy шформащею мiж пiдприeмствaми;
• сприяння формуванню свiдомостi персоналу щодо зaходiв з охорони довкшля i вiдповiдaльностi за не'1;
• вкaзiвкa на можливу економто витрат, включаючи ту, яка виникае завдяки мшмь зацп вiдходiв;
• оцiнкa освiтнiх програм;
• готовшсть iнформaцiйноï бази до введення даних при нещасних випадках, а також оцшки дiевостi плaнiв дш у цих випадках;
• забезпечення вимiрювaноï i aктyaлiзовaноï бази еколопчних даних для прийняття внyтрiшнiх ршень керiвництвом пiдприемствa при змiнi устаткування, розробцi нових плaнiв тощо;
• сприяння добрим стосункам з офщшним установами;
• можливють простiшого врегулювання правових вiдносин, передбачених договором страхування у сферi екологiчноï вщповщальноси.
Еко-аудит охоплюе два piвнi: оцшку екологiчного потенцiaлy нанесення шкоди (результативний piвень) i системно оpieнтовaнy оцшку ступеня жегру-вання охорони довкшля на пiдпpиeмствi (системний piвень).
Вимоги еко-аудиту до знань особи, яка цим займаеться, тaкi:
• комплекст прaвовi знання (екологiчне право, з питань вiдповiдaльностi та страхування, кримшальне, цивiльне право);
228
Екoлoгo-екoнoмiчне вчення: виюки, прoблеми, перспективи
• комплекст знання з менеджменту (вщ управлiння персоналом до оцшки балансу, комунiкацiй i кризового менеджменту, д1яльноси з лобiювання, планування, кон-тролiнгу тощо);
• знання техтчних ноу-хау (планування виробництва, заготiвля, використання i ре-циклiнг, енергетичне господарство, лопстика тощо);
• iндивiдуальнi якоси (комунiкабельнiсть, здатнiсть вирiшувати конфлiкти, працю-вати у колективi, модераторськi здiбностi, умiння проводити презентацп, приваб-лива зовтштсть);
• фахова компетентнiсть при аналiзi й оцiнцi матерiалiв, даних та статистики (банк даних, лмература);
• дидактика, психолог1я i дипломам.
• Тишш фази планування i впровадження аудиту на пiдприeмствi таю:
• шдготовча фаза (планування аудиту, формування команди, розподiл обов'язкiв);
• збiр даних (iнтерв'ю i обговорення з персоналом пiдприeмства, збiр даних про фа-ктичний стан);
• аналiз даних (аналiз зiбраноí iнформацií);
• аудиторський звгг (пiдготовка висновкiв, рекомендацiй, корегуючих заходiв, обговорення з керiвництвом пiдприeмства);
• продовження аудиту (д1яльтсть пiсля перевiрки - шдготовка до наступного аудиту). Напрями i аспекти дiяльностi пiдприeмства у сферi охорони довкшля, якi
можуть здiйснюватися у рамках еко- аудиту шдприемства, подан у табл. 1 [2].
Постанова 6С про еко-аудит вимагае вiд еко-експертiв певно1 квалiфiкацií. Мшшальт вимоги до них встановлюють мiжнароднi стандарти ISO 14012. В 6в-ропi органiзованi приватно-правовi органiзацií - сшлки, якi проводять реестрацiю еко-аудиторш.
У свiтi у 2000 р. було зареестровано бшя 3000 шдприемств-учасникш EMAS. Найбiльша кiлькiсть таких шдприемств - у Шмеччит (2432). Активну участь у цiй системi беруть також Австрк (262), Швецiя (180) та Дашя (125). Серед кра'н СНД найбшьш активним учасником цiеí системи е Росiя.
В УкраЫ настанови щодо здiйснення еколопчного аудиту викладенi у державних стандартах серп ДСТУ ISO 14000, затверджених i введених у дiю наказом Держкомстату ще у 1997 р. Так, загальт принципи проведения еко-аудиту викладенi у державному стандарта ДСТУ ISO 14010-97, а процедури аудиту i порядок проведення аудиту систем управлiния навколишшм середовищем визначае ДСТУ ISO 14011-97.
Квалiфiкацiйнi вимоги до еко-аудиторiв в УкраЫ регламентуються ДСТУ ISO 14010-97. При цьому необхiдно вiдзначити, що на сьогоднiшиiй день, на жаль, у нас немае досвщу як впровадження систем еколопчного менеджменту на шдприемствах ввдповщно до стандартов ДСТУ ISO 14001-97, так i еко-аудиту. Це пов'язано насамперед з вщсутшстю законодавчих важелiв (правових документов), ят б регулювали ринок екологiчного аудиту, зокрема Закону про еко-аудит, а також ввдсутнктю мотивацií у самих шдприемств до учасп у системi екологiчного менеджменту та еко-аудиту, який мають зарубiжнi пiдприемства.
Впровадження еко-аудиту в УкраЫ, як i в шших кра'нах СНД, усклад-июеться також вiдсутнiстю вiтчизияних аудиторських фiрм, уповноважених здш-сиювати цю процедуру. На сьогоднiшнiй день укра'нський ринок з надания кон-салтингових послуг щодо розробки та впровадження систем управлiиня навколи-штм середовищем та якктю монополiзований iноземиим техтчним товариством Бюро Верiтас, а процес подальшо! сертифiкацií систем управлiния вдаовщно до
2. Проблеми практичного застосування еколого-еконо:шчного вчення
229
вимог стандарт 180- 14001 180-9001 - доч1ршм шдприемством Бигеаи Veritas Quality Мегпайопа! (БVQI - Англия).
Табл. 1. Напрями й аспекти екологiчноi дiяльностi тдприемства при екологiчному
аудитi
№ з/п Напрями д1яльност1 Аспекти д1яльноси
1. Планування заход1в з охорони довюлля 1 рацюнального викорис-тання природних ресурс1в Прийняття еколопчно! пол1тики п1дприемства
2. 1нженерне забезпечення роб1т з охорони довк1лля 1 рацюнального використання природних ресурс1в Визначення еколопчних вимог до продукцЦ' та технолопчних процес1в
3. Контроль 1 регулювання якост1 технолог1чних процеив вщповщ-но до вимог охорони довюлля 1 рац1онального використання природних ресурив Зниження норм витрат води, енергп. Зменшення викид1в у атмосферу, забруднення водоймищ, Грунт1в, зменшення юлькоси утворюваних вщ-ход1в, впливу шум1в, вид1лення тепла, запаху, пилу, в1брацп, випром1нювання та 1нших ф1зич-них чинниюв
4. Контроль забруднення довюлля 1 роботи очисних споруд Забезпечення в1дпов1дност1 метод1в 1 засоб1в вим1рювань установленим вимогам
5. Контроль сировини, матер1ал1в, продукцп, тари, вщход1в на вщпо-в1дн1сть вимогам охорони довюлля Визначення методик 1 процедур вим1рювань. Забезпечення вщповщносп метод1в 1 засоб1в вим1рювань установленим вимогам
6. Поводження з в1дходами Утил1зац1я, складування, розмщення, захоронен-ня 1 знищення вщход1в. Менеджмент вщход1в
7. Використання природних ресурив Рац1ональне використання земл1, води, енергп та 1нших ресурив
8. Матер1ально-техтчне забезпечення заход1в з охорони довк1лля Забезпечення виконання заход1в засобами охорони довюлля
9. Техтчне обслуговування 1 ремонт засоб1в охорони довюлля Облш, перев1рка та обслуговування засоб1в охорони довк1лля
10. Пщвищення кватфшацп персоналу у сфер1 охорони довк1лля Навчання персоналу сучасним методам 1 засо-бам охорони довк1лля
11. Оргатзац1я менеджменту довюл-ля на шдприемств1 Розробка системи процедур з менеджменту довюлля
12. Анал1з еколого-економ1чно! ефективност1 д1яльност1 тдприемства у сфер1 охорони довюлля 1 рацюнального використання природних ресурив Оцшка ефективносп природоохоронних захо-д1в. Платеж1, штрафи, пов'язан1 з охороною до-вк1лля 1 використанням природних ресурив. Економ1чш санкцп. В1дшкодування шкоди за забруднення довк1лля
13. Еколопчний облш й еколопчна зв1тн1сть Використання результаив еколопчно! статистики
14. Безпека персоналу Обл1к 1 поводження з небезпечними речовина-ми. Саттарна й еколог1чна безпека персоналу
15. Ф1нансове забезпечення роб1т з охорони довк1лля 1 рацюнального використання природних ресурив Визначення кошторисно' вартост1 кап1тальних та шших витрат, пов'язаних з охороною довюлля 1 використанням природних ресурив
16. Укладення контракив (угод) Укладення контракив (угод), пов'язаних з охороною довюлля 1 природокористуванням
17. Зв'язки з питань охорони довк1лля 1 використання природних ресурив Лщензшне природокористування. Еколог1чне страхування, сертиф1кац1я, атестац1я 1 л1цензування еко-аудитор1в
230
Еколого-економiчне вчення: витоки, проблеми, перспективи
У Росп аyдиторськi консалтинговi послуги надають такi зарyбiжнi фiрми як наприклад "A Dames & Moore Group Company", "Артур Андерсен", "Делойт i Туш", "Прайс Уотерхаус" тощо. Фактично цi фiрми захоплюють даний сектор да-яльностi, ускладнюючи розвиток вiтчизияниx фiрм у данiй сфер!
Впровадження на вiтчизияниx пiдприeмстваx систем менеджменту довкш-ля та еколопчного аудиту дасть змогу визначити стан i ршень ïx "екологiчного здоров'я", а також здатнкть до зниження рiвия забруднення довкiлля.
Окрш того, проведення екологiчного аудиту дасть змогу визначати здат-нiсть певних теxнологiчниx систем виготовляти екологiчно чисту продукщю, визначати стyпiнь швестищйно!' привабливостi виробництва.
Лiтература
1. Lexikon des Umweltmanagements /Waldemar Hopfenbeck, Christine Jasch, Andreas Jasch. -Landsberg/Lech: Verl. Moderne Industrie, 1996
2. Сидорчук В.Л., Давыдова Р.Т. Экологический аудит в системе управления природопользованием: муниципальный уровень. - М.: РЭФА. - 2001.
УДК 630*64 Асист. 1.М. Сопушинський к.с-г.н. - УкрДЛТУ
СЕРТИФ1КАЦ1Я Л1С1В - ОДНА З ПЕРЕДУМОВ ГОСПОДАРСЬКО-ЕКОЛОГ1ЧНОГО ТА СОЦ1АЛЬНОГО ВЕДЕННЯ Л1СОВОГО
ГОСПОДАРСТВА
Розглянуто причини сертифшацп лiсiв та ïï необхщшсть, а також ochobhí причини нового розумшня у веденнi лiсового господарства. Наведено один Í3 напрямюв ефектив-ного ведення лiсового господарства в Украш. Висвiтлено основнi аспекти, яю необхiдно враховувати у господарюваннi. Описано основш етапи та наведено схему проведення сер-тифiкацiï лiсiв за FSC.
Ivan Sopushynskyy - USUFWT
Forests certificate - the one preconditions for economic-ecological and social conducting of forestry management
Considered the forests certificate causes and her necessity, and also basic causes of new understanding in transaction of forestry. Directed one of areas of effective transaction of forestry in Ukraine. Elucidated the basic aspects, which necessary to take into account in management. Described the basic stages and shown forests certificate taking scheme for FSC.
Одним Í3 основних завдань ведення лкового господарства е забезпечення шдприемств лково!' промисловосп деревиною. Важливими показниками е обсяг деревини, яка вирубуеться та площа засаджених вирубок. Порiвняння цих показ-никш, з економiчноï точки зору, зводиться до збалансування грошей, одержаних ввд реалiзацiï деревинно!' продукцiï - з одного боку, та затрат на вщновлення лко-вих площ - з iншого. Розумiння цих протилежних сторiн дае можливiсть управля-ти важливими господарськими важелями для ефективного ведення лiсового господарства. На даний час ведення лкового господарства в УкраЫ знаходиться у кризовому становишд. Для цього е багато причин: недостатне фшансування, зага-льнодержавна економiчна криза, вiдсутнiсть нових технологiй тощо. Вщнахо-дження шлях1в для ефективного ведення лiсового господарства е важливим за-вданням задоволення потреб промисловостi у деревинi. Врахування економжо-
2. Прoблеми практичнoгo застосування екoлoгo-екoнoмiчнoгo вчення
231
