CC BY
13
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 630*9 (477.83) Мол. наук. ствроб. О.П. Павлик -
НЛТУ Украти, м. iïbeie
ДОСЛ1ДЖЕННЯ В1ДПОВ1ДНОСТ1 ВЕДЕНИЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА ПРИНЦИПАМ ТА КРИТЕР1ЯМ СТАЛОСТ1
ЕКОЛОГ1ЧНОГО БЛОКУ1
Дослiджено вiдповiднiсть ведення лiсового господарства пiдприeмствами Львiвського обласного управдшня лiсового господарства принципам та критерiям сталостi екологiчного блоку. Акцентовано увагу на найважливiших аспектах ведення люового господарства в контекстi забезпечення його сталого розвитку.
Ключов1 слова: критерп та iндикатори сталого розвитку люового господарства, лiсова полiтика.
Junior research officer O.P. Pavlischuk - NUFWT of Ukraine, L'viv
Study of the forest management compliance to the principles and sustainability criteria for ecological block2
The forest management compliance at the L'viv district forest management administration board enterprises to the principles and sustainability criteria (ecological block) is examined. Main forest management aspects in order to ensure sustainability are presented.
Keywords: criteria and indicators of sustainable forestry development, forest policy.
Подолання глобально1 еколопчно1 катастрофи, яка шдривае свггову економжу, тюно пов'язане Í3 шдтримкою люово1 компоненти природного дов-кшля. Усвщомлення цього факту м1жнародною спшьнотою вщображено в ух-валах конференцш, що вщбулись у Страсбурз1 (1990), Рю-де-Жанейро (1992), Хельсшю (1993), Люабош (1998), Вщт (2003), шд час яких визначено необ-хщтсть забезпечення сталого розвитку люового господарства, збшьшення еколопчного, економ1чного та сощально-культурного потенщалу лшв [1-5]. Незважаючи на визнання та шдтримку св1тових тенденцш у сфер1 люокорис-тування, Украша до цього часу законодавчо не затвердила концепци сталого розвитку люового господарства та не схвалила перелж нацюнальних критерив та 1ндикатор1в для його оцшки. Це ускладнюе штеграцда нашо1 держави до Свропейсько1 спшьноти, не сприяе ефективному розвитку люового сектора економжи, шдтримщ еколопчних i соц1ально-економ1чних функцш лшв.
Значний внесок у розроблення теоретичних положень впровадження системи критерив та iндикаторiв сталого розвитку люового господарства Ук-раши зробили В.Д. Байтала, В.Г. Дубiн, П.В. Кравець, П.1. Лакида, О.1. Фур-дичко [6-8]. Проте на сьогоднi питання функцюнування системи критерив та iндикаторiв сталого розвитку лiсового господарства залишаеться вiдкритим. Потреба дослiджень у цьому напрямку зумовлена важливютю критерив та ш-
1 на приклад1 державних пвдприемств Льв1вського обласного управлшня люового господарства
2 on the Lviv district forest management administration board state enterprises example
дикаторiв як шструменту люово! полiтики нацiонального, регюнального та локального рiвнiв управлiння, функцюнування якого сприятиме практичнiй реалiзаци положень концепци сталого лiсокористування, дасть змогу виявити тенденци в напрямку використання лiсiв, видiлити тi аспекти ведення люово-го господарства, якi потребують першочергового врегулювання.
Метою ще! статп е дослiдження вiдповiдностi ведення люового господарства шдприемствами Львiвського обласного управлшня лiсового господарства принципам i критерiям сталостi, яке здiйснювалось за результатами !х ви-робничо-господарсько! дiяльностi впродовж 1995-2005 рр. Зокрема, розрахун-ками i аналiзом в межах статп охоплено 5 критерив i 37 кiлькiсних iндикаторiв еколопчного блоку, запропонованих на основi загальноевропейсько! системи оцiнки сталого розвитку люового господарства та з врахуванням нацюнальних еколого-економiчних особливостей та проблемних аспекпв лiсокористування.
Критерш 1. П1дтримка лкових ресурс1в та зб1льшення Тх внеску до загальнопланетарного вуглецевого циклу
Загальна площа земель лiсового фонду шдприемств Львiвського обласного управлiння люового господарства, яка станом на 01.01.2006 р. стано-вить 478322 га, впродовж 1995-2005 рр. мала стшку тенденщю до зростання в основному за рахунок прийняття у державний люовий фонд земель шших користувачiв (iнд. 1.1). Розподiл площi вкритих люовою рослиннiстю земель за групами порщ та групами вiку, а також головними люоутворювальними породами (шд. 1.2, 1.2.1, 1.2.2) дае змогу зробити таю висновки:
• зм1ни у плошд вкритих люовою рослинтстю земель дослщжуваного регюну (з 426740 га у 1995 р. до 427151 га у 2005 р.) мають умовно позитивну тенденцию, оскшьки впродовж остантх п'яти рошв спостер1гаеться !х ютотне зменшення (з 432267 га у 2000 р. до 427097 га у 2005 р.); це спричинено збшьшенням розм1ру розрахунково! люосши внаслщок зростання плошд стиглих та перестшних люових насаджень переважно твердолистяних та м'яколистяних люових порщ, що викликае, своею чергою, зростання площ1 нез1мкнутих люових культур (з 12344 га у 1995 р. до 16794 га у 2005 р.);
• порушеною е вшова структура вкритих люовою рослинтстю земель, яка характе-ризуеться перевагою середньовшових л1сових насаджень (48 % у 1995 р. та 50 % у 2005 р.) та незначною часткою стиглих 1 перестшних (8 % у 1995 та 11,9 % у 2005 р.), що не сприяе неперервному та ршжмрному люокористуванню;
• розподш вкритих люовою рослинтстю земель за головними люоутворюваль-ними породами впродовж 1995-2005 рр. ютотно не зм1нився. Так, станом на 01.01.2006 р. домшуючими деревними породами е дуб звичайний, який займае 22,1 % вкритих люовою рослинтстю земель, сосна звичайна - 21,9 %, бук люовий - 21,4 %, ялина европейська - 13,0 % та ялиця бша - 8,8 % вкритих люовою рослинтстю земель.
Загальний аналiз розподiлу вкритих лiсовою рослинтстю земель за типами люу (шд. 1.2.3) дае змогу стверджувати, що територiя пiдприемств Львiвського обласного управлшня люового господарства представлена в основному люорослинними умовами, найбiльш сприятливими для росту дубо-вих насаджень (становить близько 26 % вкритих люовою рослинтстю земель), букових (вщповщно 25 %), соснових (22 %), ялицевих (15 %) та ялино-вих (7 % вкритих люовою рослинтстю земель). Варто звернути увагу, що пло-
ща насаджень дуба звичайного у найбшьш сприятливих для його росту умо-вах станом на 01.01.2006 р. становить 65 %, бука люового - вщповщно 73,9 %, ялищ бiлоï - 48,1 %, сосни звичайно1 - 91,3 %. Незважаючи на те, що частка бшьшост переважаючих деревних порiд у межах вщповщного ïm типу умов мюцезростання впродовж 1995-2005 рр. мае тенденщю до збшьшення, необхiдним залишаеться вжиття заходiв щодо сприяння росту коршних дубо-вих, букових та ялицевих насаджень у вщповщних ïm люорослинних умовах.
Стiйка тенденцiя до збшьшення як загального запасу лiсових наса-
3 3
джень (з 98,9 млн. м у 1995 р. до 112,2 млн. м у 2005 р.) (шд. 1.3), так i се-реднього запасу на 1 га вкритих люовою рослинтстю земель (з 231,6 м3/га у 1995 р. до 262,7 м /га у 2005 р.) (шд. 1.4) свщчить про зростання люоресурс-ного потенщалу. Розподш загального запасу деревосташв за групами деревних порщ дае змогу зробити висновки про незначш коливання в його струк-турi в напрямку збшьшення частки запасу твердолистяних та зменшення час-тки запасу хвойних i м'яколистяних деревних порщ (шд. 1.3.1). У структурi загального запасу деревосташв в розрiзi головних лiсоутворювальних порщ станом на 01.01.2006 р. (шд. 1.3.2) переважае бук лiсовий (25,5 % вщносно загального запасу деревосташв), сосна звичайна (22,8 %), дуб звичайний (17 %), ялина звичайна (16,3 %), ялиця бiла (9,5 %).
У структурi лiсiв, придатних для експлуатаци (iнд. 1.5), частка яких вщносно загальноï площi вкритих люовою рослинтстю земель станом на 01.01.2006 р. становить 73,5 %, переважають хвойш та твердолистяш лiсовi насадження, якi охоплюють близько 90 % ïx площi (iнд. 1.5.1). Вiкова структура лiсiв, придатних для експлуатаци, в цшому не вiдрiзняеться вiд загаль-ноï вiковоï структури лiсiв. Основний породний склад лiсiв, придатних для експлуатацiï, дае змогу стверджувати про перевагу в ix структурi соснових, дубових та букових насаджень, частка яких становить близько 65 % вщ за-гальноï площi лiсiв, придатних для експлуатаци (шд. 1.5.2). Загальний запас насаджень, придатних для експлуатаци (шд. 1.6), впродовж 10 роюв також
3 3
мае стшку тенденщю до збшьшення (з 63,5 млн. м у 1995 р. до 77,0 млн. м у 2005 р.), що простежуеться як у розрiзi груп порщ (шд. 1.6.1), так i в розрiзi головних люоутворювальних порщ (шд. 1.6.2).
Визначеш середньозважеш бонiтети переважаючих деревних порщ (iнд. 1.7) свiдчать про високу продуктивнють лiсовиx насаджень.
Упродовж 1995-2005 рр. спостер^аеться поступове нагромадження ль совими насадженнями фiтомаси, обсяги я^ збiльшились з 68,6 млн. т у 1995 р. до 77,3 млн. т у 2005 р. (шд. 1.8) (рис. 1).
Обсяги фггомаси, нагромадженоï люовими насадженнями, розрахова-но на основi iнформацiйно-нормативноï системи для якiсноï та кiлькiсноï ощнки фiтомаси лiсiв, розробленоï П.1. Лакидою [9].
Загальш обсяги нагромадженого лiсовими насадженнями вуглецю впродовж 1995-2005 р., як i з розрахунку на 1 га вкритих люовою рослинтстю земель, мають також стшку тенденщю до зростання, що е позитивним явищем в контекс^ зменшення загрози змши кшмату (нд. 1.9, шд. 1.10) (рис. 2).
н 60000
и
s 50000
IS u 40000
К
с
ю О 30000
20000
10000
Листя (хвоя)
□ 1995 □ 2000 H 2005
Деревина i Деревина i кора гшок кора
стовбура
Коренi Пiднаметова рослиншсть Компоненти ф1томаси
Рис. 1. Обсяги фШомаси, нагромаджено'1 лковими насадженнями мдприемств Львiвського обласного управлшня люового господарства
s
ч
s
L
15
ю CD
25
20
15
10
1995
Ш хвойш 14,7406 16,1968 15,8007
ЕШ твердолистяш 17,4033 19,6976 20,5463
□ м'яколистяш 1,9626 2,1861 2,1123
2000
2005
PiK
Рис. 2. Динамка обсягiв вуглецю, нагромадженого лковими насадженнями мдприемств Львiвського обласного управлшня люового господарства
Обсяги вуглецю, нагромадженого люовими насадженнями, визначали вщповщно до розрахованих обсяпв ф^омаси i3 застосуванням перевiдних ко-ефщенпв [10].
Критерш 2. Пiдтримка надежного санггарного стану лiсових
насаджень, стiйкостi та життездатност лiсових екосистем
На основi проведених спецiалiстами Украшського науково-дослiдного шституту гiрського лiсiвництва iм. П. С. Пастернака спостережень на мережi постiйних дшянок монiторингу на територи Карпатського регюну 5 евро-пейських краш, в тому чист i Украши, встановлено на вЫх об'ектах у лист бука та хво1 ялищ вищi гранично допустимi концентраци Al, Ca, Cu, Mg, Mn та S (шд. 2.1). Вишу концентрацш Cu i S мала хвоя ялини на вшх об'ектах спосте-реження. Виявлено порушення Fe/Mg [11, с. 271-274]. Змша обсягiв вмюту по-вiтряних полютантiв, родючостi та кислотносп лiсових грунпв (iнд. 2.4) у За-хiдному регiонi впродовж останшх рокiв мае позитивну тенденцш [12].
За даними лаборатори екологп Украшського науково-дослiдного ш-ституту прського лiсiвництва iм. П.С. Пастернака, середня дефолiацiя основ-
0
5
0
них люових порщ на територп Львiвськоï областi (мережа постiйниx пунктiв спостереження) у 2004 р. становила 15-17 %, тобто характеризувалась слаб-ким ступенем пошкодження. Тiльки дефолiацiя дуба (26,1 %) перевищувала межi другого класу пошкодження (середнiй ступiнь) (шд. 2.2).
За даними лаборатори радюекологи Полiського фiлiалу Украшського науково-дослiдного шституту лiсового господарства та агролiсомелiорацiï ïm. Г.М. Висоцького, рiвень радiоактивного забруднення обстежуваних у 2006 р. люових територш держаних люогосподарських пiдприемств Львiвського обласного управлiння лiсового господарства, а саме Бродiвського, Львiвського, Стрийського, Сколiвського та Славського лiсгоспiв, не перевищуе 9-12 Мкр, тобто знаходиться на рiвнi природного фону (шд. 2.3). У межах норми е вмют цезiю-137 у деревнiй продукци лiсового господарства (4-9 Бк/кг), а також у лшарсьюй сировинi. Все це св^ить про вiдсутнiсть у дослщжуваному регiонi необxiдностi проведення заxодiв, пов'язаних iз реабiлiтацiею лiсовиx земель.
Основними причинами, яю призводять до загибелi лiсiв у Львiвському регюш, як показуе тенденцiя впродовж 2000-05 р., е поширення шкiдникiв та хвороб люу, а також несприятливi клiматичнi та iншi чинники, яю призводять до утворення вiтровалiв та буреломiв, змiни рiвня грунтових вод. Так, упро-довж 2000-05 рр. щорiчна площа загиблих лiсiв внаслщок несприятливих абь отичних та бютичних чинникiв становить в середньому 500 га (шд. 2.5).
У боротьбi зi шкiдниками та хворобами люу шдприемствами досль джуваного регiону використовуються в основному бюлопчш методи, а саме: розвшування шпакiвень, розкладання феромонових пасток (шд. 2.6). Хiмiчнi препарати у боротьбi зi шкiдниками та хворобами люу у регюш практично не використовувались, хоча використання деяких ïx видiв в лiсовому господар-ствi у разi необxiдностi не заборонено (шд. 2.7).
Критерш 3. Збереження та покращання продуктивних функцш
л1с1в (деревних та недеревних)
Ощнка спiввiдношення мiж щорiчним приростом деревини та щорiч-ним обсягом люокористування вiдносно 1 га вкритих люовою рослинтстю земель (шд. 3.1) св^ить про невиснажливiсть використання деревинних ресур-сiв пiдприемствами дослiджуваного регюну. Зокрема, впродовж 2000-05 рр. щорiчнi обсяги лiсокористування з 1 га вкритих люовою рослинтстю земель становлять в середньому 43,7 % приросту деревини, змшюючись вщ 35,7 % у 2001 р. до 52,4 % у 2004 р. Такий досить низький вщсоток використання рiч-ного приросту порiвняно з шшими европейськими крашами пояснюеться не-рiвномiрнiстю вiковоï структури лiсовиx насаджень та подекуди недоступню-тю лiсовиx ресурЫв.
Про екологiчно дозволену норму вилучення деревних люових ресур-сiв в процеЫ рубань головного користування свiдчить ïx заготiвля в межах розраxунковоï лiсосiки (iнд. 3.2).
Запаси недеревних ресурЫв лiсу, а саме продукци побiчного користування (лiкарськоï сировини, грибiв, ягiд, горixiв, плодiв тощо), як i лiмiти на ïx заго^влю, на пiдприемстваx дослiджуваного регюну не визначаються у зв'язку з вщсутнютю ïx промисловоï заготiвлi (шд. 3.3, 3.4). Не визначаються
i лiмiти на заготiвлю другорядних лiсових ресуршв (iнд. 3.5). Проте заготiвля як ресуршв побiчного користування (дикорослi плоди i ягоди, гриби, лжарсь-ка сировина, деревш соки), так i другорядних лiсових ресурсiв (кора дерев), яка проводиться на шдприемствах люового господарства, виключае !х висна-ження. При цьому об'еми заготiвлi бшьшосл ресурсiв побiчного користування, а саме, дикорослих плодiв та япд, грибiв, лiкарських рослин, березового соку, впродовж останшх рокiв зменшуються (шд. 3.6). Зокрема, обсяги заго-тiвлi лжарсько! сировини зменшились з 28,8 т у 2000 р. до 5,6 т у 2005 р., а обсяги дикорослих плодiв та япд - вщповщно з 28 т до 1,9 т.
Фактична чисельшсть бшьшосп основних видiв мисливських тварин упродовж 2000-05 рр. ютотно не змшюеться (вовк, ведмiдь) або мае тенденцш до зростання (олень благородний, козуля, кабан, заець) (шд. 3.7), проте и вщ-ношення до оптимально! емностi угiдь залишаеться досить низьким (iнд. 3.8). Так, фактична чисельшсть лося станом на 01.01.2006 р. становить 21 % вщ оптимально! емност упдь, оленя - 64 %, козулi - 86,3 %, зайця-русака - 80 %. Тшьки фактична чисельшсть кабана перевищуе оптимальну емнiсть упдь на 10,4 %. Обсяги вщстршу основних видiв мисливських тварин, як правило, не перевищують затверджених лiмiтiв !х вiдстрiлу (iнд. 3.9).
Плановють у веденнi лiсового господарства шдприемствами досль джуваного регiону пiдтверджуеться наявшстю Проектiв органiзацi! та роз-витку люового господарства, розроблених на 10^чний перiод, щорiчними матерiалами безперервного люовпорядкування, якi охоплюють 100 % терито-рi! дослiджуваного регiону, матерiалами нагляду за !х виконанням, а також щорiчними виробничими планами управлiння (шд. 3.10).
Критерш 4. Збереження та покращання захисних функц1й л1с1в
(здебшьшого водорегулюючих, грунто- та водозахисних)
Тенденщя зменшення площi лiсiв, якi виконують переважно грунтоза-хиснi, водоохороннi та саштарно-гтешчш функцi!, що спостерiгаеться впродовж 1995-2005 рр. (рис. 3), пояснюеться !х переходом у iншi категорi! захис-ностi, а саме, у категорш лiсiв спецiального цшьового призначення (iнд. 4.1-4.3). Зокрема, площа лiсiв спецiального цiльового призначення зросла з 353 га у 1995 р. до 40123 га у 2005 р. Такий перерозподш не справляе негативного впливу на функщональшсть люових насаджень.
1111397
'4557
Площа, га
Л1си, що виконують саттарно-ппетчт та оздоровч1 функци
□ Л1си, що виконують грунтозахист функци
В Л1си, що виконують водоохоронт функци
Рис. 3. Площа захисних лшв та и змша впродовж 1995-2005рр.
Варто звернути увагу, що у плошд лiсiв, якi виконують переважно во-доохороннi функци, враховано площу смуг лiсiв вздовж берегiв рiчок, навко-ло озер, водоймищ та шших водних об'ектiв, а також площу смуг лiсiв, що за-хищають нерестовища цiнних промислових риб. Площу лiсiв, якi виконують грунтозахисш функци, становлять лiси протиерозiйнi, а також байрачш та ш-шi люи, якi мають важливе значення для захисту природного середовища.
Критерш 5. Збереження та збагачення бюлопчного
рiзноманiття лкових екосистем
Площа природно-заповiдного фонду на територи шдприемств Львiв-ського обласного управлшня люового господарства мае тенденцш до зрос-тання (з 34699,4 га у 1995 р. до 73684,15 га державного люового фонду у 2005 р.) (шд. 5.1). У структурi природно-заповщного фонду станом на 01.01.2006 р. основну частку займають заказники (37,7 % люового фонду), нащональний природний парк (вщповщно 33,5 %), а також регюнальш ландшафты парки (17,6 %) та заповщт урочища (8,2 % люового фонду). У за-гальнш площд природно-заповщного фонду частка прських територiй станом на 01.01.2006 р. становить 50,1 %.
Характеристика рiдкiсних i зникаючих представникiв рослинного i тваринного св^у обмежена територiею нацiонального природного парку мСколiвськi Бескиди", як найбiльш дослiджуваного об'екту в даному контек-стi. Так, у флорi НПП "Сколiвськi Бескиди", за свщченнями науковцiв, вияв-лено 35 видiв рослин, занесених до "Червоно1 книги Украши", з яких люових видiв - 23 (iнд. 5.2). Серед зникаючих видiв рослин, занесених до "Червоно1 книги Украши", на територи НПП "Стшвсью Бескиди" виявлено 2 люових види, серед вразливих - 12 люових видiв та 9 виявлених люових видiв належать до категори рщкюш. На територи парку виявлено 95 рослинних угрупо-вань рiзного природоохоронного значення, як вiдповiдно вiднесено до рiзних груп (угруповання, що потребують суворо1 охорони, мало поширенi угрупо-вання, звичайш угруповання, угруповання невизначеного синф^осозолопч-ного статусу, а також синантропш та експансивнi угруповання (iнд. 5.3) [13].
У цьому контексл варто шдкреслити iснування загрози знищення рщ-кiсних та зникаючих видiв люово1 флори та фауни в процеЫ лiсогосподарсь-ко1 дiяльностi, що е наслщком вiдсутностi системи оцiнки ïï впливу на навко-лишне природне середовище. Це питання ще не у достатнш мiрi регулюеться нащональним лiсовим законодавством, що е досить серйозною перешкодою в напрямку забезпечення сталого ведення люового господарства.
До представниюв тваринного свггу, яю перебувають тд загрозою зникнення на територи Львiвськоï областi, належать зубри, риЫ, лiсовi коти, борсуки, видри, охорона яких е одним iз завдань функщонування об'ектiв природно-заповiдного фонду (шд. 5.4).
Площа лiсових генетико-селекцiйних об'ектв дослiджуваного регiону впродовж 2000-05 рр. зросла з 4435,6 га до 4687,2 га (шд. 5.5). Основну частку серед них займають лiсовi генетичш резервати, площа яких станом на 01.01.2006 р. становить 3484,2 га, постшш люонасшш дшянки (вщповщно 1002,3 га) та плюсовi насадження (117,1 га). Внаслiдок проведених спещалю-
2. Екологiя довкiлля
75
тами дослщжень на ochobï методики, розроблено! науковцями УкрНДШГА та УкрНДIгiрлiс за шдтримки европейсько! програми збереження генетичних ре-суршв, встановлено достатнiсть наявно! кшькосп лiсових генетичних резерва-тiв, розташованих у всiх лiсорослинних зонах та люонасшних районах [11, 12].
Упродовж 1995-2005 рр. частка люових насаджень дослщжуваного ре-гiону, в складi яких переважають види-штродуценти, вiдносно загально! пло-щi вкритих лiсовою рослиннютю земель мае тенденцiю до зростання (з 3,7 % у 1995 р. до 4,1 % у 2005 р.) (шд. 5.6). Така тенденщя обумовлена в основному зростанням плошд насаджень, в яких переважають таю деревш породи, як дуб червоний та модрина европейська, частка яких вщносно загально! плошд люових насаджень, в складi яких переважають види-штродуценти, станом на 01.01.2006 р. становить 98,1 %. Зважаючи на те, що частка головних люоут-ворювальних порщ впродовж 1995-2005 рр. в структурi вкритих люовою рос-линнiстю земель дослiджуваного регюну iстотно не змiнюеться, враховуючи стратегш вiдновлення лiсiв корiнного складу, а також наявну систему контролю використання штродукованих деревних порщ в люовому господарствi та численнi дослщження вiдносно перспективностi ix вирощування у рiзних умовах Карпат, на нашу думку, тенденцш збшьшення плошi насаджень, в яких переважають види-штродуценти, не доцшьно трактувати як негативну.
Змша плошд змшаних лiсовиx насаджень з 2-3 i бiльше деревних по-рiд, як i 1х частки вщносно загально! плошi вкритих люовою рослиннiстю земель, впродовж 1995-2005 рр. мае позитивну тенденцш (шд. 5.7). Зокрема, площа змшаних люових насаджень з 2-3 i бшьше деревних порiд збшьши-лась з 309238 га у 1995 р. (72,5 % вщ загально! плошд вкритих лiсовою рос-линнiстю земель) до 315820 га у 2005 р. (73,9 % вщ загально! плошд вкритих лiсовою рослиннiстю земель), шо свiдчить про пiдтримку стратеги збагачен-ня бiорiзноманiття лiсiв дослщжуваного регiону.
Стратегiю вiдновлення корiнниx природних деревосташв на територи дослiджуваного регюну шдтверджують обсяги шорiчного природного понов-лення лiсу (iнд. 5.8). Так, впродовж 2000-2005 рр. частка природного понов-лення люу, а також сприяння природному поновленню в загальнш плошi шо-рiчного лiсовiдновлення становить в середньому 14 %. При цьому загальний Шорiчний обсяг люовщновлення впродовж останнix рокiв зростае з 2207 га у 2000 р. до 3513 га у 2005 р.
Важливим кроком в напрямку збереження та покрашання бiорiзнома-шття люових екосистем е орiентацiя шдприемств дослiджуваного регiону на вибiрковий спошб рубань лiсу (за винятком чистих соснових i ялинових насаджень, в яких неможливо забезпечити природне поновлення люу) (шд. 5.9). Так, частка суцшьнолюошчних рубань деревосташв у загальнш плошд рубань головного користування, реконструктивних та люовщновних рубань зменши-лась з 86,9 % у 2000 р. до 71 % у 2005 р., шо е позитивною тенденщею. Зокрема, впродовж 2000-2005 рр. частка суцшьнолюоЫчних рубань деревосташв у загальнш плошд рубань головного користування зменшуеться з 92,4 % у 2000 р. до 67,9 % у 2005 р.
Отже, характеристика критерив еколопчного блоку дае змогу зробити таю висновки:
HiiyK'QBiiii bïchhk, 2007, BHn. 17.3
• BegeHHa nicoBoro rocnogapcTBa nigopueMcTBaMu ^bBiBcbKoro o6nacHoro yn-paBniHHa nicoBoro rocnogapcTBa cnpaMoBaHe Ha HapomyBaHHa nicopecypcHoro noTeHuiany, nigipHMKy npogyKraBHocTi niciB, cnpuaHHa pociy цiнннх nicoBux nopig y BignoBigHux ïm yMoBax Micue3pocTaHHa, a TaKo^ Ha HarpoMag^eHHa ni-cobhmh Hacag^eHHaMH ^iTOMacu h nocuneHHa poni y 3MeHmeHHi pH3HKy rno-6anbHoï 3MiHH KniMaiy, m,o BignoBigae кoнцenцiï cTanoro nicoKopucTyBaHHa;
• no3HTHBHHMH e TeHgeHuiï 3MiHH KucnoTHocTi Ta pogroHocri nicoBux rpymiB, o6-cariB noBiTpaHHx nonroTamiB, a TaKo^ тeнgeнцia BuKopucTaHHa b ocHoBHoMy 6ionoriHHux MeTogiB 6opoTb6u 3i mKÎgHHKaMH Ta xBopo6aMH nicy; npoTe caHi-TapHHH cTaH niciB b uinoMy noipe6ye noKpamaHHa b HanpaMKy 3MeHmeHHa nnom, 3ara6nux Ta nomKog^eHux nicoBux Hacag^eHb BHacnigoK giï HecnpuaTnu-bhx a6ioTHHHHx Ta 6ioTHHHHx ^aKTopiB;
• He cnpuae 3a6e3neneHHro cTanoro eKonoriHHo 36anaHcoBaHoro nicoKopucTyBaH-Ha icHyrona cucTeMa MomTopuHiy 3a BnnuBoM BegeHHa nicoBoro rocnogapcTBa Ha cTaH nicoBux eKocucTeM, aKa nogeKygu He gae 3Moru BHacHo yHHKHyTH He6a-^aHux BnnuBiB Ha goBKinna, a caMe, 3ano6irra epo3iï rpyHTiB, noripmeHHro Bog-HHx pecypciB, b ToMy Hucni, 3MiHi BogHoro pe^HMy TepuTopin, a TaKo^ nomKo-g^eHHro nicoBoï pocnuHHocT b npoцeci 3aroTiBni gepeBHHu;
• TeHgeHuia BHKopucTaHHa gepeBHHHux nicoBux pecypciB b Me^ax ïx mopiHHoro npupocTy gae 3Mory cTBepg^yBara npo HeBucHa^nuBicTb nicoKopucTyBaHHa, m,o BignoBigae кoнцenцiï cTanoro po3BHTKy nicoBoro rocnogapcTBa;
• opiemauja nicorocnogapcbKux nignpueMcTB nepegyciM Ha BHKopucTaHHa gepeB-HHx nicoBux pecypciB Ta HegocTaTHe BpaxyBaHHa npu uboMy noTeHuiMHux ko-pucHocTen Big HegepeBHux pecypciB nicy (nepegyciM pecypciB no6iHHoro Kopuc-TyBaHHa) cBigwTb npo HeBignoBigmcTb ïx rocnogaproBaHHa npuHuuny 6araTo-uinboBoro BuKopucTaHHa niciB;
• BignoBigHoro KoHuenuiï cTanoro po3BuTKy nicoBoro rocnogapcTBa Mo^Ha BBa^a-tu HaaBHy cTpaTeriro po36ygoBu Mepe^i npupogooxopoHHux TepuTopin, nig-TpuMKy nicoBoro reHeraHHoro pi3HoMaHiTTa, cTBopeHHa 6ararax 3a nopogHuM cKnagoM nicoBux Hacag^eHb, BuKopucTaHHa Mo^nuBocTen npupogHoro nicoBig-HoBneHHa, a TaKo^ 3MeHmeHHa o6cariB cyuinbHonicociHHux py6aHb gepeBocTa-hîb; npu u&oMy noTpe6ye nocrinHoro Komponro BuKopucTaHHa nopig - impogy-ueHTiB b nicoKynbTypmn npaKTuui.
• He BignoBigae KoHuenuiï cTanoro eKonoriHHo 36anaHcoBaHoro po3BuTKy nicoBoro rocnogapcTBa icHyrona cucTeMa cnocTepe^eHHa 3a HaaBmcTro pigKicHux Ta 3Hu-Karonux BugiB nicoBoï ^nopu Ta ^ayHu, aKa He gae 3Moru yHuKHyra 3arpo3u ïx 3HumeHHa b npoueci nicorocnogapcbKoï gianbHocTi Ta He cnpuae 36epe^eHHro 6iopi3HoMaHiTTa b eKcnnyaTauiMHux nicax; Heo6xigHuM e BgocKoHaneHHa MoHi-TopuHry 3a cTaHoM goBKinna Ha pi3Hux piBHax (nonynauiMHoMy, BugoBoMy, ue-HoTuHHoMy Ta eKocucTeMHoMy).
^irepaTypa
1. KûH^epeHUHH OOH no oKpy^aromeM cpege u pa3Bmuro (Puo-ge-^aHeMpo, 3-14 utohh 1992 roga)// www.un.org/russian/conferen/rio
2. General declaration and resolutions of the First Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe// ^TOBaHo 3 www.mcpfe.org/resolutions/strasbourg
3. General declaration and resolutions of the Fourth Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe (28-30 April 2003, Vienna, Austria)// www.mcpfe.org/resolutions/vienna
4. General declaration and resolutions of the Second Ministerial Conference on the Protection of Forest in Europe (16-17 June 1993, Helsinki, Finland)// Цнтoвaнo 3 www.mcpfe.org/ resolution/helsinki
5. General declaration and resolutions of the Third Ministerial Conference on the Protection of Forest in Europe (2-4 June 1998, Portugal, Lisbon)// www.mcpfe.org/resolution/lisbon
2. EKO^oria goBKimH
77
6. Байтала В.Д., Дуб1н В.Г. Еколого-географ1чний тдхщ до впровадження нащональ-но'1 системи критерпв та 1ндикатор1в сталого управлшня люами// Наук. вюник НАУ: Лшвниц-тво. - К.: НАУ. - 2000, вип. 25. - С. 114-122.
7. Кравець П.В., Лакида П.1. Критери та вдикатори сталого управлшня люами Украши// Наук. в! сник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.7. - С. 146-158.
8. Критерй' та шдикатори сталого розвитку люово'1 галуз1 Украши: Методичш рекомен-дацп з питань ведення та управлшня люовим господарством/ За ред. О.1. Фурдичка. - К: Но-ра-пршт, 2003. - 138 с.
9. Лакида П.1. Ф1томаса люв Украши. - Тернопшь: Збруч, 2001. - 256 с.
10. Matthews G. The carbon contents of trees/ Forestry commission, Tech. Paper 4. - Edinburgh, 1993. - 21 p.
11. Науков1 основи ведення сталого люового господарства: Матер. м!жшр. наук.-практ. конф. (28-30 вересня 2005 р.). - 1вано-Франювськ: Екор, 2005. - 302 с.
12. Науков1 аспекти сталого ведення люового господарства// Зб. рекомендацш УкрНДЫрлю - 1вано-Франювськ: УкрНДЫрлю. - 2005, вип. 2. - 114 с.
13. Нащональний природний парк "Скол1вськ1 Бескиди". Рослинний свгг/ В. А. Солома-ха, Д.М. Якушенко, В.О. Крамарець та ш. - К.: Фггоцентр, 2004. - 240 с.
УДК 332.72 (477) Доц. О.М. Мартин, канд. екон. наук;
доц. А.1. Харчук, канд. екон. наук - Львiвський ДУ БЖД
ЕКОЛОГГЧШ АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ЗЕМЛ1 В УКРА1Н1
Звертаеться увага на еколопчш аспекти формування i розвитку ринку землi. Обгрунтовано необхщшсть прийняття низки законiв з врахуванням екологобезпеч-ного використання землi.
Ключов1 слова: ринок землi, оренда, шотечне кредитування, державне регу-лювання.
Assist. prof. О.М. Martyn; assist. prof. A.I. Harthuk-L'vivstate
university of vital functions safety
The ecology aspects of perfect rightful regulation the land market in Ukraine
The article attention is paid to the ecology aspects of development the land market. Necessity pass the series of laws with taking into account ecology safe use the land are grounded.
Keywords: land market, lease, ecology safe use the land, state regulation.
Становления ринкових вщносин у перехщнш економщ Укра!ни пе-редбачае функщонування вЫх фактор1в виробництва в единому ринковому середовишд. Здшснення земельно! реформи i докоршне реформування вщно-син власност на землю зумовлюють поступове формування ринку сшьсько-господарських земель.
В останш роки в економ1чнш лггератур1 питанню формування ринку зем-л1 придшяеться значна увага, при цьому звертаеться увага на необхщшсть охоро-ни та збереження земель i еколопчно! безпеки довкшля. В Укра!ш цю проблему досл1джують науковцi УААН - А.М. Третяк, В.М. Трегобчук, Л.В. Паламарчук, економiсти 1нституту аграрно! економши - П.1. Саблук, В.Я. Месель-Веселяк, науковщ захiдного регiону - 1.Р. Михасюк, С.Й. Майовець, А.Я. Сохнич.
В Укра!нi вiдсутня едина точка зору щодо ринку земл^ питання формування ринку сшьськогосподарських земель викликало i викликае полемiку,
