CC BY
17
Лiтература
1. Вернадский В.И. Размышления натуралиста. Научная мысль как планетное явление. - М.: Наука, 1997. - Кн. 2. - 150 с.
2. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутне: до ефектившших суспшьств. Доповiдь Римському клубовi: Пер. з англ. - К.: Основи, 1993. - 238 с.
3. Кульчицький Я.В. Проблеми становлення сощально-еколопчних суспшьних вщно-син: методолопчний аспект// Вюник Львiв. ун-ту. Серiя економiчна. - Львiв: ЛНУ iм. 1вана Франка. - 2004, вип. 33. - С. 23-27.
4. Кульчицький Я.В. Еколопчна парадигма розвитку економiчноi теори у контекстi посилення еколопзаци економши// Екологiзацiя економiки як iнструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища: Матерiали Мiжнар. наук.-практ. конф. - Львiв: НЛТУ Ук-раiни, 2005. - С. 48-49.
5. Кульчицький Я.В. Цившзацшний пщхщ до порiвняння сучасних еколого-економiч-них систем// Наук. вюник НЛТУ Украши: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: НЛТУ Украши, 2005, вип. 15.3. - С. 175-179.
6. Кульчицький Я.В. Еколого-економiчнi системи (проблеми теори i методологи дос-лiдження). - Львiв: УкрДЛТУ, 2003. - 64 с.
7. Кульчицький Я.В. Проблеми формування сощально-еколопчних суспшьних вщ-носин у контекст трансформацп сучасних еколого-економiчних систем. - Львiв: Камула, 2005. - 144 с.
8. Михасюк 1.Р. Глобалiзацiя та еврорегiоналiзацiя. - Львiв: Украшсью технологи, 2005. - 192 с.
9. Соколенко С.1. Глобалiзацiя та економша Украiни. - К.: Логос, 1999. - 568 с.
10. Tinbergen J., Fisher D. Warfare and Welfare. - N.Y.: McGraw-Hill, 1989. - 425 p.
УДК 630*95+630*652 Доц. В.З. Холявка, канд. екон. наук;
доц. А.М. Дейнека, канд. екон. наук - НЛТУ Украти
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 УМОВИ В1ДТВОРЕННЯ Л1СОВИХ РЕСУРС1В В УКРАШ1
Проаналiзовано умови вщтворення люових ресурав в Укршш та запропонова-но на основi мiжнародного та нацiонального досвiду напрями удосконалення нащ-онально'1 люовоï поломки.
Ключов1 слова: лiсова полiтика, вщтворення люових ресурсiв, витрати на ве-дення лiсового господарства, коренева плата.
Doc. V.Z. Kholyavka, doc. A.M. Deineka - NUFWT of Ukraine
Ecologic and economic conditions of regeneration of forestry
resources in Ukraine
This article analyses the conditions of regeneration of forest resources in Ukraine and suggests the ways of national forestry policy improvement on the basis of international and national experience.
Keywords: forestry policy, forest resources regeneration, forestry management expenditures, stumpage price.
Незважаючи на полярш думки щодо стану лшв св1ту, останш науков1 дослщження доводять те, що л1сов1 ресурси на бшьшосл континен^в свггу продовжують деградувати. Так, зокрема, К. Флавш стверджуе: "Тшьки вщне-давна ми почали використовувати супутников1 зшмки для географ1чного зоб-раження руйнацп величезних площ лшв i розробляти комп'ютерш модел1, як дадуть змогу хоча б приблизно прогнозувати змши кшмату внаслiдок викидiв в атмосферу двоокису вуглецю" [1, c. XXIV].
Через попршення стану довкiлля та небажанi змши клiмату виникае об'ективна потреба в тому, щоб через нацiональну люову полiтику добиватися виконання мiжнародних еколопчних угод, що стосуються стану лiсiв i вико-ристання лiсових ресуршв свiгу. Таку думку висловив Генеральний секретар ООН Кофi Анан у передмовi до спецiального випуску матерiалiв Всесвгтньо-го самiгу з питань сталого розвитку "Стан свiгу 2002". "Нам також потрiб-но, - пише Кофi Анан, - вдихнути життя в договiрнi зобов'язання та iншi мiж-народнi угоди, досягнув для порятунку бiорiзноманiггя, захисту лiсiв, запобь гання клiмагичних змiн та припинення наступу пустелГ' [1, с. XXII].
В Укра1ш склалася складна еколого-економiчна ситуацiя в лiсовому гос-подарствi. Ще в роки радянсько! влади на вiдтворення лiсових ресуршв з державного бюджету видшялися кошти, недостатнi для ефективного ведення люо-вого господарства. Крiм того, в умовах адмшютративно-командно! економши вони використовувалися недостатньо ефективно. Впродовж останшх десяти ро-кiв ситуащя в лiсовому господарствi Укра1ни стала критичною. У недостатшх обсягах проводяться роботи з лiсовiдновлення, охорони i захисту лiсiв (табл. 1).
Табл. 1. Обсяги основних л^окультурнихробт, виконаних тдприемствами
Держкомл'шгосчу Украти
у тому числ1 Подготов-
Роки Лшоввд-новлення, всього, га пос1в 1 посадка, га природне поновлен-ня, га Створен-ня захис-них на-саджень, га Створен-ня полеза-хисних ль сових смуг, га лено земель для створення лшових культур в лшовому фонд1, га Заготовлено л1со-вого на-сшня, тонн
план факт % вик. план факт % вик. план факт % вик. план факт % вик. план факт % вик. план факт % вик. план факт % вик.
1997 31492 32482 103,1 28066 28233 100,6 3426 4249 124,0 6748 6684 99,1 0 ю 9 8 87,6 16273 16390 100,7 626,0 842,3 134,6
1998 28797 30201 104,9 24171 24848 102,8 4626 5475 118,4 3335 3301 99,0 3 9 3 ,1 15248 13633 89,4 533,6 256,0 48,0
1999 29075 30706 105,6 23749 24711 104,1 5326 5995 112,6 3550 3790 106,8 4 3 8 ил 3 110,5 16740 15621 93,3 536,9 606,9 113,0
2000 29230 31472 107,7 23820 24997 104,8 5410 6475 119,7 3499 3644 104,1 8 3 5 о 3 93,0 16123 17299 107,3 568,2 832,0 146,4
2001 33308 35889 107,7 27378 28887 105,5 5930 7001 118,1 2998 3021 100,8 5 3 5 СП 3 103,1 19780 19197 97,1 835,9 1720,6 205,8
1001 || 8 4 3 8 3 ,4 о 5 0 3 4 5 00 3 ,3 о 7 61 7 ил ил 6 ,8 о 41 4 о 4 ,6 9 4 2 8 ил 2 ,8 8 9 5 9 6 7 3 8 ,4 9 ,4 6 о 5 7
За даними Державного компоту лiсового господарства Украши (Дер-жкомлiсгоспу), спiввiдношення мiж лiсовiдновленням та суцiльними рубан-нями становить 1:24, тобто лiсiв створювалося на 24 % бiльше, шж вирубува-лось. Проте частка природного поновлення, порiвняно з посiвом та посадкою люових культур, залишаеться надзвичайно низькою.
У структурi використання люових ресуршв iстотне значення вiдiграють еколопчш (не сировиннi) функци, до яких належать водоохоронш, водорегулю-ючi, грунтозахисш, санiтарно-гiгiенiчнi властивостi лiсових насаджень. Залу-чення екологiчних функцiй люу в сферу економiки набувае вагомого значення при виршенш проблеми управлшня люовими ресурсами, штенсифшаци люо-вирощування та лiсокористування. Важливою е еколопчна функщя лiсу як за-собу охорони i збереження земель вiд водно! i впрово! ерози, запоб^ання !х вiд опустелювання. Захиснi насадження займають значне мiсце у системi проти-ерозiйних заходiв. Зараз на полях сшьськогосподарських пiдприемств е близько 1,2 млн. га захисних насаджень рiзного призначення, в тому чи^ 440 тис. га полезахисних люових смуг. Водночас захисному люорозведенню в Укра1ш не надаеться належно! уваги. Рiзко скоротилися обсяги !х створення, про що свщ-чать таю дат: обсяги створення захисних насаджень зменшились з 11350 га в 1994 р. до 3021 га в 2001 р. та до 4014 га в 2002 р., а створення полезахисних люових смуг вщповщно з 1799 га до 335 га та 294 га. Боротьбу з ерозiею грунтов ведуть у напрямку лшвщаци наслщюв, а не на упередження причин, i за роз-мiрами ютотно вiдстае вiд приросту кiлькостi змитих земель i неугiдь.
Для вирощування здорового та високопродуктивного лiсу необхщно захищати його вiд шкiдникiв i хвороб. Всього в лiсах Держкомлюгоспу Украши станом на 01.01.2002 року було зареестровано 200,5 тис. га насаджень, уражених хвоелистогризучими шкщниками, та 34,1 тис. га, вражених стов-бурними шкщниками. На плошд 100 тис. га потрiбно вживати термшових за-ходiв для боротьби зi шкiдниками. Кошти на щ потреби видiлялись незначнi.
Майже вс лiси перебувають у зонi негативного впливу промислового забруднення. Внаслщок Чорнобильсько! катастрофи, продуктами радiоактивно-го розпаду в Укра!и1 забруднено 4,4 млн. га лiсiв. З обiгу вилучено 157 тис. га лi-ст. За останш роки не добираеться приблизно 1 млн. м деревини щоршно, зменшились обсяги побiчного користування та рекреацшного лiсокористування. Завдяки лiсовим масивам, якi пiд час Чорнобильсько! аварil вiдiграли роль за-хисного екрану i накопичувача радюнуклщв, певним чином було обмежено по-ширення радiонуклiдного забруднення на бiльшi територil. Лiс став головним природним фактором стабiлiзацil радiоекологiчного стану в зош вiдчуження [2].
За даними Держкомлюгоспу Украши, обсяги вщтворення лiсiв у 2002 р. порiвняно з 2001 р. зросли на 8 % i становлять 42,5 тис. га, що перевишуе плошд зрубiв на 43,2 %. Необхщно зазначити, що фiнансування люовщновлювальних робiт е незадовiльним. У 2002 р. роботи з вщтворення лiсiв були профшансоваш з бюджету тшьки на 32 %. В окремi роки кошти видшялися тiльки на виконання вкрай необхiдних робiт та на зароб^ну плату управлiнського апарату [3].
Сума коренево! плати за деревину е значно меншою вщ коштiв, що потрiбно видiляти на розвиток лiсового господарства i забезпечення сталого
лiсокористування (табл. 2). Вщповщно, це говорить про доцшьшсть перегляду дiючих такс на деревину люових порiд, що продають на коренi.
Табл. 2. Обсяги витрат на ведення ярового господарства мдприемствами _Держкомл'шгосчу Украти_
Роки Коренева плата, спла-чена в дер-жбюджет, тис. грн. Витрати по лшовому господар-ству, всьо-го, тис. грн. в тому числ1
1з державного 1 мшцевих бюджет1в шш1 джерела власт кошти лшових тд-приемств
тис. грн. % тис. грн. % тис.грн. %
1997 23626,0 134515,1 69384,3 51,6 — - 65130,8 48,4
1998 32846,0 139789,8 60150,5 43,0 — - 79639,3 57,0
1999 32911,1 155657,6 59837,8 38,4 — - 95819,8 61,6
2000 33635,3 218763,3 56434,4 25,8 — - 162328,9 74,2
2001 37177,7 250946,63 57312,93 22,8 - - 193633,7 77,2
2002 46161,1 305664,0 85524,6 28,0 - - 220139,4 72,0
Загальна площа земель люового фонду станом на 1 шчня 1996 р. (час про-ведення останнього державного облiку люового фонду) становить 10,8 млн. га, з яких вкрито лiсовою рослинтстю 9,4 млн. га, що становить 15,6 % вщ територй Укра!ни [2, 4]. Забезпеченiсть лiсом в Укра!ш - одна iз найнижчих в Gвропi. На одного мешканця Укра!ни припадае приблизно 0,18 га вкритих лiсом земель i 34,4 м запасу деревини. У багатьох кранах Свропи цей показник значно вищий. Так, у Фшлянди вш становить 4,64 га, в Швецй - 3,47 га, у Норвегй - 2,18 га [5].
Динам^ основних показникiв лiсового фонду Держкомлюгоспу Ук -ра!ни характеризуе табл. 3.
Табл. 3. Динамика. основних показнишв ярового фонду Держкомлшгоспу Украти
Показники Од. Роки
вим. 1973 1978 1983 1988 1996
1. Загальна площа тис. га 6949 7030 7162 7175 7115
2. Л1сов1 земл1 в т.ч.: тис. га 6229 6307 6462 6467 6485
2.1. Вкрип люовою рослинтстю земл1 тис. га 5810 5962 6122 6151 6086
2.2. Нез1мкнут1 л1сов1 культури тис. га 279 214 206 195 161
2.3. Не вкрип лшовою рослинн1стю земл1 тис. га 140 131 119 102 131
3. Нел1сов1 земл1 тис. га 655 643 627 638 630
4. Загальний запас насаджень млн. м 804,7 850,7 996,9 1048,2 1282,1
у т.ч.: запас стиглих 1 перестшних насаджень 3 млн. м 104,7 96,5 112,1 106,6 204,5
5. Середнш запас на 1 га вкритих лшовою рослинтстю земель 3 м 139 144 164 171 212
6. Середнш запас на 1 га стиглих 1 перестшних насаджень 3 м 249 251 270 264 267
7. Загальна середня змша запасу млн. м 21,5 23,5 24,1 24,4 24,0
8. Лшистшть територй % 14,1 13,7 14,2 14,3 15,6
З наведено! в табл. 3 шформацй можна зробити висновок, що загальний середнш прирют насаджень становить 24,0 млн. м3. Середнш прирiст деревини на 1 га вкритих люом земель за останш десятилiття поступово збiльшувався та станом на 01.01.1996 р. становив 4,0 м3 на рш. Сьогоднi Укра!на е найменш ль
систою европейською державою, яка не може забезпечити власних потреб у деревиш, а лiс як основний компонент бюсфери не здатний повною мiрою ут-римувати екологiчну рiвновагу. Частка вкритих люом земель у загальнш площi територи становить 15,6 %, що е значно нижчою, шж розрахунково-оптималь-ний показник (20-22 %), необхщного для досягнення збалансованостi мiж запасами, обсягами лiсоспоживання та еколопчними вимогами [2].
Середнш запас деревини на 1 га покрито! лiсом площi Укра!ни становить 212 м3, в стиглих i перестiйних лiсах - 267 м3. Найбiльш висока продук-тившсть лiсiв Карпат (прирiст деревини 5,1 м3/га). Загалом, продуктивнiсть лiсiв Укра!ни вiдповiдае середньому европейському рiвню. Так, прирют дере-вини на одному гектарi покрито! лiсом площi в Угорщиш становить 6,2 м ,
3 3 3 3
Ншеччиш - 5,6 м , Румуни - 4,6 м , Польшд - 3,4 м , Болгари - 1,8 м [6-8].
Загальний стан лiсiв Укра!ни не вiдповiдае еколого-економiчним вимо-гам. Велико! шкоди 1м було завдано в перюд вiдбудови народного господар-ства у повоеннi роки. Рубання головного користування у той час перевищува-ли науково обгрунтоваш нормативи, що призвело до ютотних змш у структурi лiсового фонду: попршенш природних комплексiв, деградаци рослинного покриву, виснаження люосировинно! бази. Площа вкритих люовою рослин-нiстю земель за останш 30 рокiв зросла майже на 300 тис. га, а запас деревини в люах збшьшився в 1,5 раза. Позитивна тенденщя спостер^аеться та в збшьшенш середнiх запасiв на 1 га вкритих люовою рослиннiстю земель. Зокрема, середнш запас на 1 га хвойних насаджень зрю на 90 м , твердолис-
33
тяних - 78 м , м'яколистяних - 81 м .
Проблема охорони лiсiв вщ пожеж - одна з найбшьш складних, як ви-ршуються працiвниками лiсового господарства вше! Укра!ни. У люах Дер-жкомлiсгоспу у 2000 р. було зареестровано 2994 пожежi на площд 1150 га, а у 2001 р. - 2646 пожеж на площд 3297 га, що становило порiвняно з 2000 р. 286,7 %. Пщприемства Держкомлюгоспу недостатньо забезпечеш засобами боротьби iз пожежами, а кошти на придбання необхщно! протипожежно! тех-нiки впродовж останшх роюв не видiлялися [9].
Невтшною е iнформацiя щодо лiсопорушень у люах Укра!ни. Так, ос-новними лiсопорушеннями е самовiльнi рубання та порушення "Правил вiд-пуску деревини на пнi в люах Укра!ни" [10]. Найбiльше названих люопору-шень спостерiгаеться в об'еднанш "Харкiвлiс". Значних збиткiв завдано люо-вому господарству в Закарпатському регюш, де у 2001 р. самовшьно зрубано 11302,0 м деревини, що становить 38,3 % вщ загального об'ему зрубано! деревини за цим люопорушенням. З кожним роком кшьюсть лiсопорушень нев-пинно зростае i це свiдчить про неефективне виконання службових обов'язюв працiвниками люово! охорони. У 2002 р. у люах Держкомлiсгоспу було зареестровано 20,3 тис. випадюв лiсопорушень, нараховано збитюв на суму 16,8 млн. грн., а вiдшкодовано тiльки 6 %. По Укра!ш загальнi збитки за останш 3 роки склали 111,6 млн. грн., таш ж як надходження в бюджет за аналопчний перюд вщ коренево! плати становили 116,9 млн. грн. Як бачимо з вищенаведених да-них, Укра!на втратила вщ лiсопорушень величину доходу вщ розрахунково! лi-сосжи. Величина вiдшкодування склала тiльки 3 вщсотки заподiяних збиткiв.
На люових пiдприемствах Львiвшини у 2001 р. було зареестровано 1017 випадюв самовшьних рубань, внаслщок яких було втрачено 2379 м3 ви-
сокоякiсно! деревини таксовою вартютю 28,3 тис. грн., що завдало збиткiв на суму 917,3 тис. грн. Порушено 215 адмшютративно-правових справ, 6 справ про кримшальну вщповщальшсть, 160 справ передано в суди для розгляду. Повернуто тшьки 16,1 % завданих збитюв.
Зростання самовшьних рубань у люах Укра!ни свiдчить про об'ектив-ну необхщшсть удосконалення кореневих платежiв за деревину в лiсi, осюль-ки вони використовуються для вщшкодування еколопчних втрат люопоруш-никами. Враховуючи те, що люи Укра!ни виконують переважно захисш, саш-тарно-гiгiенiчнi та оздоровчi функцi! i мають обмежене експлуатацшне зна-чення, державну полiтику повинш спрямовувати на охорону, захист i вщнов-лення лiсiв, збiльшення люистост територi! до оптимально!, пiдвищення стшкост лiсових систем до негативних чинниюв середовища, рацiональне i невиснажливе використання. Враховуючи мiжнародний досвiд лiсово! полгти-ки в галузi вiдтворення люових ресурсiв, а також нацiональну практику люо-вирощування та науковi дослщження в сферi лiсового господарства, можна зробити таю висновки:
Укра!ш варто проводити нацюнальну лiсову полiтику, спрямовану на збшьшення лiсистостi територi!. Водночас, необхщно враховувати те, що Ук-ра!на характеризуеться найбiльш продуктивними в Сврош сшьськогоспо-дарськими угiддями, яю е придатними для ведення висококонкурентного сiльськогосподарського виробництва. Власне, через це резерви збшьшення ль систостi територй Укра!ни е невеликими (бiльшiсть науковщв вважае, що ль систiсть повинна становити коло 20 % [11]).
Залюнення малопридатних для сiльськогосподарського виробництва земель варто здшснювати деревними породами, що найбшьш пристосованi до мюцевих умов виростання та дають змогу створювати еколопчно стiйкi та безпечш насадження.
Оскiльки санiтарно-вибiрковi та прохщш рубання перетворюються в Укра!нi в промислову заго^влю лiсоматерiалiв на шкоду еколопчним суспiль-ним функцiям, варто за допомогою шструмеш!в лiсово! пол^ики (насампе-ред за допомогою кореневих платежiв та економiчних санкцiй) стримувати цей деструктивний процес, який завдае шкоди люовому менеджменту i супе-речить принципам сталого ведення люового господарства.
Укра!ш не варто проводити довготермшову лiсову полiтику, спрямовану на нагромадження стратепчних запасiв деревини на кореш, осюльки така полгтика, як показуе досвiд ввропи, призводить до дестабшзацп довкiлля та попршення екологiчно! безпеки. Крiм того, вона призводить до втрат валового доходу люовласниюв. Для цього за допомогою кореневих платежiв доцшь-но запоб^ати прояву деструктивних екологiчних змш (шляхом зниження рiв-ня кореневих платежiв за деревину, що надають для рубань у перестшних ль сових насадженнях).
Необхщно проводити люову полiтику, спрямовану на розвиток мережi дорiг у лiсах Укра!ни, залюнення лiсових i нелiсових земель, охорону лiсiв вiд пожеж та шюдниюв. Прiоритет у нацiональнiй люовш полiтицi щодо залiс-нення повинен надаватися прським територiям, лiсистiсть яких на тереш
Львiвсько! областi зменшилася впродовж останнiх двох столгть на 77 %, а верхня межа прських лiсiв знизилася на 200-300 м [11, 12 ]. Подiбне зниження люистост вщбулося в iнших гiрських областях (Закарпатськш, 1вано-Фран-кiвськiй та Чернiвецькiй).
Л^ература
1. Стан Св1ту 2002/ Флавш К., Френч Г., Гарднер Г., Гелвейл Б., Дан С., Енгельман Р., Макпн А.П., Местш Л., Иренберг Д., Ренер М., Старк Л./ Пер. с англ.: ВГО "Укра!на. Порядок денний на ХХ1 сташття" та 1н-т сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2002. - 289 с.
2. Нацюнальний зв1т Укра!ни про стан виконання положень "Порядку денного на ХХ1 сташття" за десятир1чний перюд (1992-2001 рр.). Рада нацюнально! безпеки 1 оборони Укра-!ни. - К.: Укра!нський ш-т дослщжень навколишнього середовища 1 ресурав, 2001. - 30 с.
3. Закон УкраТни "Про державний бюджет Укра!ни на 1997 рш"// Галицькi контракти. -1997, № 33. - С. 36-41.
4. Державний лковий кадастр за станом на 1 ачня 1996 року. Мшютерство люово-го господарства Укра!ни. - 1ртнь: Укра!нське державне люовпорядче виробниче об'еднан-ня, 1997. - 86 с.
5. Синякевич 1.М. Економша люокористування: Навчальний пщручник. - Льв1в: 1ЗМН, 2000. - 402 с.
6. Генс1рук С. А. Люи Укра!ни. - К.: Наук. думка, 1992. - 408 с.
7. Куликова Т. А. Оценка продуктивности лесов. - М.: Лесн. пром-сть, 1981. - 152 с.
8. Ян Хейно, Ристо Марттила, Марья Паавилайнен. - Финляндия 1994. - Лес и природа, 1994. - 17 с.
9. Холявка В.З. Еколого-економ1чш засади формування кореневих щн на деревину: Дис... канд. екон. наук: 08.08.01. - Льв1в, 2003. - 321 с.
10. Постанова Кабшету МЫстр1в Укра!ни вщ 29 липня 1999 р, № 1378 "Про затвер-дження Правил вщпуску деревини на пш в люах Укра!ни". - К., 1999. - 48 с.
11. Довщник з питань економши та фшансування природокористування та природоохо-ронно! д1яльност! - К.: Геопринт, 2000. - 412 с.
12. Синякевич 1.М. Економша люокористування: Навчальний пщручник. - Льв1в: 1ЗМН, 2000. - 402 с. _
УДК 336:502.4 Доц. А.В. Шлапак, канд. екон. наук - Кшвський
нацюнальний emrnMi4H^ умверситет
П1ДПРИеМНИЦЬКА Д1ЯЛЬН1СТЬ У Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1 УКРА1НИ ТА ЙОГО НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Дослiджено проблеми господарсько! дiяльностi в люовому господарствi Укра-1ни. Розкрито об'ективш та суб'eктивнi передумови формування ново! eK0H0Mi4H0i полiтики в люовому господарста. На основi економiчного аналiзу сучасного стану люово'1 галузi сформовано новий концептуальний пщхщ ii оргашзацп.
Doc. A.V. Shlapak - Kyiv national economic university
Entrepreneurship in forest economy of Ukraine and its normative
legal piovision
Entrepreneurial activity in the forestry of Ukraine and its normative and legal guarantee. Problems of economical activity in the forestry of Ukraine are investigated. Objective and subjective prefaces of forming of the new economic policy in the forestry are revealed. On the basis of the economical analysis of the modern state of the forestry section the new conceptual approach of its organization is formulated.
Keywords: economic systems, comparative economic model, economical activity, business undertakings.
