CC BY
19
УДК 630*568 Магктрант А.А. Гелетуха;
проф. Ю.Й. Каганяк, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОЦ1НЮВАННЯ СТРУКТУРИ Л1СОВОГО ФОНДУ ТА ГОСПОДАРСЬКО'1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА Р1ВН1 ДЕРЖАВНОГО ШДПРИ6МСТВА
Оцшювання структури лiсового фонду штерпретовано як передумову переходу на модель стшкого розвитку суб'екта господарсько'1 дшльносп, виконання екологiчних iM-перативiв та принцишв наближеного до природи люшництва. Рiвень господарсько'1 дь яльностi в експлуатацшних лiсах державного шдприемства "Туршське лiсове господар-ство" здiйснено шляхом визначення системи лiсiвничо-таксацiйних характеристик обль ково-розрахункових одиниць методами математично'1 статистики та вибiрковоï лiсовоï iнвентаризацiï. Розглянуто особливостi структури лiсового фонду об'екта дослiдження, визначено ймовiрнi шляхи штенсифжацн ведення лiсового господарства на рiвнi шд-приемства.
Ключовi слова: лковий фонд, експлуатацiйнi лiси, структура, господарство, ш-декс, показник, розподiл площi i запасу, оцiнка, аналiз.
Вступ. Пошук способов ращонального використання лкових ресурав вважають домшантою теорй' сталого розвитку лкових шдприемств та галуз1 за-галом [7, 9, 11]. Важливим компонентом при цьому е лковий фонд об'екта оцш-ки. Його кшьккна та яккна характеристика, певною м1рою, визначае ефектив-нкть трансформацп господарсько'' д1яльност1 зпдно з принципами конкурен-тоспроможно'' "зелено!" економжи, а також усшшнкть реал1зацй' основ них по-ложень державно!' лково'' политики [6, 10, 11].
Сьогодш опрацьоваш шдекси, показники, критерп, котр1 в сво'й сукуп-носп надають шформацда про стан лкових ресурав, земельного фонду та структуру лкового фонду на р1зних р1внях територ1ально-адм1н1стративного аг-регування, а непрямо - служать шдставою для визначення р1вня ведення господарства на лковому шдприемств1 [1, 5].
З метою вивчення особливостей структури лкового фонду та встанов-лення р1вня ведення господарства ввдбрано для прикладу державне шд-приемство "Туршське лкове господарство". Передбачаеться встановити тотож-нкть стану лкових ресурсов та лкового фонду шдприемства теорп нормального лку та принципам наближеного до природи лк1вництва.
Об'ект, методи, вихщш дан1. Об'ектом досл1дження е лковий фонд державного шдприемства "Туршське лкове господарство", зокрема, експлуата-цшш лки. Ця категор1я л1с1в е дом1нуючою на шдприемств1 (59,1 % територй') i визначае ршень рентабельностi господарства.
Предметом дослщження е оцiнка структури лкового фонду об'екта, визначення ршня ведення господарства в ньому. Для оцшювання масивiв шформа-цп застосовано методи математично'' статистики, вибiрковоï лково'' ^ентари-зацй' [3, 5], а також методи перетворення вихвдних даних на MS SQL Server у формат Microsoft Office Excel. Для аналiзу iз повид1льного банку даних "Лко-вий фонд" вiдiбрано 145 кварталов, 4810 таксацiйних вид1л1в загальною площею 14669 га. Площа видшу, в середньому для експлуатацiйних лiсiв, становить 3 га. Усi кшьккш та якiснi характеристики таксацiйних видшв актуалiзовано станом на 2012 р.
Передбачено дослвдити: вiкову структуру експлуатацiйних лкш; розпо-дш земель, вкритих лiсовою рослиннктю за переважаючими деревними породами, типами лку, класами бонiтету, повнотами; структуру запасу деревоста-шв; середню змiну запасу. Аналiз та ощнку структури лiсового фонду об'екта здшснено за таким алгоритмом. Середнi таксацшш характеристики в межах господарських секцш або переважаючих деревних порiд визначено за загально-вiдомими у лковпоряднш практицi формулами [1, 4, 5, 9, 10].
Ощнювати стан i структуру лiсового фонду зручно шдексами, яш змшю-ються вiд "0" до "1". 1ндекси /1-/4 стосуються всього лiсового фонду об'екта. 1н-декс лiсових земель розраховують за формулою
/1=1_Г—- — 1 а (1)
^ So 50 ) 50
де: - максимально можлива площа лiсових земель (зараховують наявш площi лiсових земель та нелiсовi землi, якi можуть бути залкненими i не використову-ються у господарськш дiяльностi з iншою метою), га; 52 - фактична площа лко-вих земель, га; 50 - загальна площа, га. 1ндекс земель, вкритих лiсовою рослиннктю, розраховують за формулою
/2 = 1 -^з-5!, (2)
53
де: 53 - максимально можлива площа земель, вкритих лiсовою рослиннктю (сума площ земель фактично вкритих лiсовою рослиннктю, незшкнених лкових культур, рiдколiсся, галявин, загиблих насаджень i зрубш, за винятком площ су-цшьних зрубiв останнього року), га; 54 - фактична площа земель, вкритих лко-вою рослиннктю, га.
1ндекс загиблих насаджень розраховують за формулою
/4 = 1 -—, (3)
54
де 56 - площа згарищ, вiтровалiв, вщмерлих насаджень вiд шкiдникiв, хвороб, техногенного забруднення та iнших причин, га.
1ндекс породно!' структури розраховують за формулою
1 т
/5 = 1 — £|57, - 5&|, (4)
53 ,=1
де: 57;- - площа земель, яка повинна бути зайнятою деревостанами ьто! породи (встановлюють на пiдставi аналiзу даних розподшу переважаючих порвд за типами лiсу, враховуючи 11 продуктивнiсть на не сво!х типах лiсу та потребу у ввдповвдних сортиментах), га; 581 - фактична площа деревостану з переважан-ням /-то! породи, га.
Яккть вiдтворення насаджень оцiнено виходячи iз припущення впливу на породний склад лкш двох взаемопов'язаних процесш - лковикористання та лiсовiдтворення. Особливостi лковикористання та лковдаворення позначають-ся на покращенш або погiршеннi породного складу лкш. Розрiзняють три види сшввщношень: 1) лiсовiдтворення перевищуе лiсовикористання; 2) процеси
взаемоврiвноваженi; 3) лковикористання перевищуе лiсовiдтворення. У першо-му випадку спостерiгаеться ймовiрне прогнозоване зростання частки м'яколис-тяних деревних порiд у молодняках. В останньому, внаслщок дотримання нор-мативiв, частка м'яколистяних порiд у молодняках зменшуеться.
Синiцин С.Г. запропонував об'ективну кiлькiсну оцiнку змiни деревних порвд - критерiй змiни порiд. Цей показник розраховують за такими формулами:
р
Кзп = , (5)
Рсм
П 1 ЛЛ С мм1 + С мм2
Рмм = 100 •—---, (6)
$ м1 + $ мм2 С
Рсм = 100 • Ср, (7)
де: Кзп - критерiй змiни порщ; Ссм (Сс) - площа стиглих насаджень м'яколистяних порiд (загалом), га; Смм1 (Смм2) - площа молодняюв 1 -2 класiв для м'яколистяних порщ, га; См1 - площа молоднякiв 1 класу (загалом), га.
За формулою (6) зважуеться частка плошд молоднякiв 1 класу щодо пло-щi молоднятв 1 1 2 класш м'яколистяних деревних порвд. У формулi (7) здшснюють зважування частки площ1 стиглого лку м'яколистяних деревних пор1д. Якщо Кзп менше в1д одинищ, ввдбуваеться покращання породного складу л1с1в. Частка м'яколистяних деревних порвд зменшуеться. Якщо величина кри-терiю 1 -0,9, тод1 покращання вiдбуваеться повально; 0,8-0,6 - пом!рно; 0,5 i менше - швидко. Якщо Кзп больше 1, тод1 вiдбуваеться погiршення породного складу л1с1в. Якщо величина критерию 1,-1,2, тод1 погiршення вiдбуваеться повально; 1,3-2,0 - пом1рно; 2,0 ! больше - швидко.
Для визначення критерию оц1нки вжово! структури враховують такi ви-моги. За допомогою критерда ощнювання нормальностi вжово! структури л1су можна обгрунтувати дощльнкть заходов 1з покращання розпод1лу площ1 насаджень за класами вшу. С.Г. Синщин пропонуе вiдхилення фактичного розпода-лу площ1 насаджень за класами вжу в1д р1вном1рного ощнити за критерiем £. Максимальна величина £ нормуеться в1ком стиглост1 лку щодо його р1вном1р-ного розподшу. Якщо насадження господарсько! секцп зараховаш до одного класу в1ку, то £ е максимальним. За р!вном!рного розподшу £ е мiнiмальним. Нормовану величину (£2) вираховують за формулою
£2 = (8)
С
м
де £ф2, (£м2) - фактичне (максимальне) значення критерию.
Об'ективну ощнку вiдхилення фактичного розподшу для господарсько! одиниц1 вищого порядку надае його величина, обчислена як середньозважена за окремими господарськими одиницями з врахуванням питомо! частки 1хньо1 площ1. Зважування критерив £2 здiйснено на основ! формули
п
£на = ^ • £н1, (9)
г=1
2 2* ... ...
де: Хна, Хт - ввдхилення в1д р1вном1рного розподшу в1дпов1дно для господар-
ства загалом, та для кожно! господарсько! секцл зокрема; щ - питома частка ок-ремо! господарсько! секцц в загальнш плошд господарства.
Результати оцшки структури лiсового фонду. Середш л1с1вничо-так-сацшш показники експлуатацшних л1с1в за переважаючими деревними породами подано в табл. 1.
Табл. 1. Середт лiсiвничо-таксацiйнi показники експлуатацшних лiсiв за переважаючими деревними породами
Деревна Середнi показники
порода 5 Б Р А Мсер А м ТЛРУ Тип лку
Аб 10,8 1,4 0,75 25 99 4,0 С3 С2ГД
Бп 1728,0 1,9 0,72 51 184 3,6 С3 С3ГД
Влч 3000,5 11,1 0,71 45 173 3,8 С4 С4ВЛЧ
Гз 116,5 11,8 0,74 47 158 3,4 С3 С3ГД
Дз 2041,0 11,1 0,71 58 180 3,1 С3 С3ГД
Дч 31,1 1,7 0,74 23 59 2,6 С3 С2ГДС
Клг 0,7 II 0,70 48 143 3,0 С3 С3ГД
Лдр 2,6 II 0,73 46 173 3,8 С3 С3ГД
Мдя 4,3 IV 0,70 13 40 3,1 В2 В2ДС
Ос 72,0 I 0,74 43 212 4,9 С3 С3ГД
Сз 6156,1 ^,9 0,78 52 288 5,5 В2 В2ДС
Скр 4,2 III 0,79 43 149 3,5 В2 В2ДС
Яе 51,6 ^,8 0,79 37 255 6,9 С2 С3ГСД
Язв 265,5 !Д 0,72 55 215 3,9 С3 С3ГД
Анал1з показнитв з табл. 1 характеризуе деревостани як високопродук-тивш. Найвищий клас боштету властивий насадженням з перевагою сосни зви-чайно! та ялини европейсько!. Низькопродуктивш насадження займають малу площу 1 характерш для сосни кримсько! та модрини японсько! Загалом цей по-казник змшюеться у межах 1-1У клас1в боштету.
Насадження вс1х вид1в деревних порщ характеризуються середшми та високими показниками в1дносно! повноти 1 змшюються у межах в1д 0,70 до 0,79. Середнш вш за майже всша переважаючими породами е близьким до оптимального та частково, в окремих випадках, змщений у б1к молодаятв або ж першого класу середньовкових насаджень. Розподш середньо! змши запасу за переважаючими породами та класами вшу для експлуатацшних л1с1в подано в табл. 2.
Результати табл. 2 св1дчать, що хвойш деревш породи, як1 мають ктотне господарське значения, характеризуються найбшьшими показниками (наприк-лад, сосна звичайна, особливо у 1У-У класах вшу). У не! 1з збшьшенням в1ку спостеркаеться тенденщя до зменшення середньо! змши запасу. Проте, воно е не дуже стр1мким. Дуб звичайний показуе невисоку динамжу середньо! змши запасу найвишд результати цього показника у середньовкових насаджень. У вшьхи чорно! - досить стабшьш показники середньо! змши запасу у вс1х класах вшу аж до перюду головно! рубки. Серед шших щнних порвд уваги заслуговуе високий показник середньо! змши запасу ялини европейсько!, який зростае до V класу вшу. У ясена звичайного е тенденщя до неоднорщного зростання при-
росту у молодих насаджень. Найбiльша середня змша запасу взагалi спостерь гаеться в осики в першому класi вшу, що пояснюеться ïï характеристикою як швидкоростучо! породи.
Табл. 2. Розподгл cepedmoï змти запасу за переважаючими породами та класами вику для експлуатацшнихлШв
Клас В1Ку Переважаюча деревна порода
Аб Бп Влч Гз Дз Дч Клг Лдр Мдя Ос Сз Скр Яе Яз Ср.
I - 5,2 3,3 - 1,5 - - - - 9,5 2,8 - 1,2 1,8 2,9
II 6,4 4,5 4,0 3,3 1,6 1,5 - - 2,6 6,2 3,1 - 2,2 8,0 3,4
III 2,9 4,3 3,8 - 1,9 2,2 - - - 6,1 3,8 - 5,2 4,2 3,3
IV 2,9 4,3 4,0 3,5 3,0 2,2 - - - 4,3 6,1 - 8,4 3,8 4,5
V 2,6 4,3 3,4 3,2 3,6 5,2 2,7 3,8 - 3,7 6,3 3,3 7,6 3,6 5,2
VI 3,6 3,5 3,9 3,4 3,6 - 3,6 - - - 5,7 - 6,6 4,5 4,7
VII - 3,2 3,8 3,2 3,2 - - - - - 5,1 - - 3,8 4,0
VIII - 3,1 3,4 2,5 3,2 - - - - - 4,8 - - 4,1 3,9
IX - 2,6 3,1 - 3,1 - - - - - 4,7 - - - 3,8
X - - - - 2,0 - - - - 3,8 - - - 2,9
XI - - - - 2,1 - - - - 3,0 - - - 2,7
XV - - - - 1,3 - - - - - - - - - 1,3
XVI - - - - 0,7 - - - - - - - - - 0,7
XVII - - - - 1,0 - - - - - - - - - 1,0
Ср. 4,0 3,6 3,8 3,4 3,1 2,6 3,0 3,8 3,1 4,9 5,5 3,5 6,9 3,9 4,5
Розподш плошд земель, вкритих лковою рослиннiстю, за типами лку та залежно вiд оптимальносп бонiтетiв i породного складу для соснових типiв лiсу подано у табл. 3, для дубових тишв лiсу - у табл. 4, а для чорновшьхових - у табл. 5.
Табл. 3. Розподт площ1 земель, вкритих лковою рослиннктю, за типами лку та залежно вгд оптимальность боттетгв i породного складу для соснових титв лку
Тип лку Оптимальтсть деревостатв Всього
за боштетом за породним складом
оптимальний неоптимальний з перевагою Сзв шш1 породи
А1С 2,8 - 2,8 - 2,8
A2C 8,5 171,8 180,3 - 180,3
A3C 1,4 - 1,4 - 1,4
A4C 10,3 1,1 10,3 1,1 11,4
В1ДС 60,6 14,8 75,4 - 75,4
В2ДС 2311,5 476,4 2691,6 96,3 2787,9
В3ДС 950,6 574,7 1126,1 399,2 1525,3
В4ДС 191,8 16,8 111,1 97,5 208,6
В5БС 12,1 18,2 15,6 14,7 30,3
С2ГДС 835,1 766,1 1336,7 264,5 1601,2
С.ГДС 587,6 831,5 471,0 948,1 1419,1
С4ГДС 2,3 3,8 - 6,1 6,1
С5БС 50,0 - 2,5 47,5 50,0
Разом 5024,6 2875,2 6024,8 1875,0 7899,8
Табл. 4. Розподгл площг земель, вкритих лгсовою рослинтстю, за типами лгсу та залежно eid оптимальность бонгтетгв i породного складу для дубових munie лгсу
Тип лiсу Оптимальнiсть деревостанiв Всього
за боттетом за породним складом
оптимальний неоптимальний з перевагою Дзв iншi породи
С2ГД 173,8 247,2 267,1 153,9 421,0
С2ГСД 3,6 23,5 14,8 12,2 27,0
С.ГСД 202,8 105,7 230,4 78,1 308,5
СзГД 2 2191 930,2 1260,8 2191,0
С,ГСД 6,6 5,8 12,4 - 12,4
С4ГД - 1,7 - 1,7 1,7
02ГД 2 10,3 8,3 4,0 12,3
ОзГД 80,7 139,2 110,6 109,3 219,9
Б,ГД 70 22,3 6,2 86,1 92,3
Разом 541,5 2746,7 1580,0 1706,1 3286,1
Табл. 5. Розподгл площг земель, вкритих лгсовою рослинтстю, за типами лгсу та залежно вгд оптимальность бонгтетгв i породного _складу для чорновгльхових титв л/су_
Тип ль сУ Оптимальтсть деревостатв Всього
за боттетом за породним складом
оптимальний неоптимальний з перевагою Влч iншi породи
С4Влч 1568,7 650,2 2026,0 193,3 2219,3
СзВлч 8,5 55,9 15,0 49,4 64,4
БфВлч 1,4 14,2 14,0 1,6 15,6
Разом 1578,6 720,3 2055,0 244,3 2299,3
Узагальнену кшьккну оцшку лкового фонду та якосп експлуатацшних лiсiв подано в табл. 6.
Табл. 6. Кглькгсна оцгнка лкового фонду та якостг експлуатацшних лгсгв
№ з/п Показник Величина показника для
позна-чення назва експлуатацшних лгав лiсового фонду загалом
1. h 1ндекс лкових земель 0,96 0,93
2. h 1ндекс земель, вкритих лковою рослинтстю 0,96 0,94
3. I4 1ндекс загиблих насаджень 0 0
4. IS 1ндекс породно'1 структури: Сзв=0,80; Дзв=0,80; Влч=0,95. -
5. Кзп Критерш змши порщ 0,64 0,71
Розраховаш показники /ь 12 та 14, свщчать, що землi лкового фонду ви-користовуються значною мiрою ефективно. 1снуе досить незначна частка земель, що не використовуються за прямим свош призначенням. Однак, беручи до уваги iндекс породно! структури та критерiй змiни порiд, пот^бно констату-вати досить високий потенщал земель, вкритих лiсовою рослиннiстю та можли-вiсть iнтенсифiкацií використання лiсiв пiдприeмства.
Оцiнку вiковоí структури для експлуатацшних лiсiв подано в табл. 7.
Табл. 7. Розрахунок критерии ощнки втовог структури для експлуатацшних лiсiв
Порода Показники
С2 ф С А. макс С л. погт 5 Бп на 1 КВ К К* С2 А, погт
Аб 8,10 29,0 27,9 10,8 1,8 0,0008 0,02
Влч 5,60 42,0 13,3 3000,5 428,6 0,2225 2,96
Бп 7,30 42,0 17,4 1728,0 246,9 0,1281 2,23
Гз 7,29 28,0 26,0 116,5 19,4 0,0086 0,22
Дз 8,72 109,0 8,0 2041,0 185,5 0,1514 1,21
Дч 23,83 43,0 72,3 31,1 4,4 0,0023 0,17
Клг 95,43 106,9 88,7 0,7 0,1 0,0001 0,00
Лдр 30,62 30,62 100,0 2,6 0,3 0,0002 0,00
Мдя 8,56 8,56 100,0 4,3 0,9 0,0003 0,02
Ос 5,51 20,0 19,5 72,0 14,4 0,0053 0,10
Сз 10,07 72,0 14,0 6156,1 684,0 0,4565 6,39
Скр 25,00 25,0 100,0 4,5 0,5 0,0003 0,01
Яе 12,71 69,0 18,4 51,6 5,7 0,0038 0,07
Язв 14,50 56,0 25,9 265,5 33,2 0,0197 0,51
Разом 13485,2 1,00 13,92
Критерш вшово! структури для експлуатацшних лiсiв, загалом, близький до норми, хоча диференцшована оцшка за господарськими секщями показуе, що деяш деревнi породи характеризуются вкрай нерiвномiрним розподiлом площi деревосташв за класами вiку. Незбалансованiсть вшово! структури е не-гативним явищем, наслiдком котрого е зменшення розмiру головного користу-вання лiсом.
Висновки. У структурi лiсового фонду пiдприемства домiнують експлу-атацiйнi лiси, ят характеризуються високою iнтенсивнiстю використання лко-вих ресурсiв (деревного запасу). Зокрема, середня змiна запасу (4,5 м3/га) бшь-ша, нiж загалом в адмЫстративнш областi (Волинськiй Ам=4,0 м3/га) та в Ук-раíнi (Ам=4,2 м3/га). Це свiдчить про високий загальний ршень ресурсного потенциалу ще! категорií лiсiв.
Для подальшого забезпечення прогнозованого тривалого використання стиглого лку важливим принципом е рiвномiрнiсть розподiлу площi лiсiв за класами вшу. У цьому випадку критерш становить 14 % для експлуатацшних лiсiв i не виходить за допустимий дiапазон прийнятних результапв 0-20 %. Для окремих переважаючих деревних порiд варiацiя критерiю (%2П0гт) вища, а вiкова структура бшьш розладнана.
Вiдповiднiсть деревостанiв переважаючих типотвiрних порiд до типiв т-су для сосни становить 76,3 %, дуба - 48,1 %, вшьхи чорно! - 89,4 %. Однак вщповщнкть насаджень переважаючих порiд оптимальному боштету менша i становить для сосни 63,6 %, для дуба - 16,8 %, для вшьхи чорно! - 68,6 %. Таким чином, кнуе резерв для переформування деревостанiв згiдно з принципами наближеного до природи лiсiвництва, лковирошування продуктивних стiйких насаджень.
Загалом ршень ведення господарства в експлуатацiйних лiсах е достат-нiм для забезпечення у перспективi ефективного використання лiсових ресурсш завдяки iнтенсифiкацií ведення лiсового господарства.
Лiтература
1. Антанайтис В.В. Организация и ведение лесного хозяйства на почвенно-типологической основе / В.В. Антанайтис, Р.П. Дялтувас, Ю.Ф. Мажейка. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1985. -201 с.
2. Анучин Н.П. Лесное хозяйство и охрана природы / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 272 с.
3. Прс О.А. Жсовпорядкування : шдручник / О.А. Прс, Б.1. Новак, С.М. Кашпор. - К. : Вид-во "Фгтосощоцентр", 2013. - 435 с.
4. Каганяк Ю.Й. 1нвентаризащя садово-паркових об'ектав : навч. посiбн. / Ю.Й. Каганяк, М.П. Горошко, М.М. Король, О.Г. Часковський. - Львш : Вид-во "Камула", 2014. - 220 с.
5. Жсошвентаризащя: практикум для виконання лабораторних робiт [для студ. спец. 6.130401] / розроб. М.Н. Зеленський, М.П. Горошко. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ, 2003. - 44 с.
6. Нормативно-шформацшний довщник з люово! таксацл : довщникове видання / вiдпов. за вип. А.А. Строчинський, С.М. Кашпор. - К. : Держком. люового господарства Украхни, 2010. -283 с.
7. Погребняк П.С. Лiсова екологiя i типологш лiсiв : вибр. пращ / П.С. Погребняк. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - 496 с.
8. Синицын С.Г. Лесной фонд и организация использования лесных ресурсов СССР / С.Г. Синицын. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1976. - 80 с.
9. Синицын С.Г. Рациональное лесопользование / С.Г. Синицын. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1987. - 333 с.
10. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Конституция Землг 1дея. Концепцш. Проблеми / Ю.Ю. Туни-ця. - Львш : Вид. центр Львшського НУ ш. 1вана Франка, 2002. - 298 с.
11. Цурик G.I. Окомiрна та вибiркова таксацiя лiсу : навч. поабн. / G.I. Цурик. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 2002. - 240 с.
Гелетуха А.А., Каганяк Ю.И. Оценка структуры лесного фонда и хозяйственной деятельности на уровне государственного предприятия
Оценка структуры лесного фонда интерпретирована как предпосылка перехода на модель устойчивого развития субъекта хозяйственной деятельности, выполнения экологических императивов и принципов приближённого к природе лесоводства. Уровень хозяйственной деятельности в эксплуатационных лесах государственного предприятия "Турийске лесное хозяйство" произведён путём определения системы лесоводственно-таксационных характеристик учётно-расчётных единиц методами математической статистики и выборочной лесной инвентаризации. Рассмотрены особенности структуры лесного фонда объекта исследования, определены вероятные пути интенсификации ведения лесного хазяйства на уровне предприятия.
Ключевые слова: лесной фонд, эксплуатационные леса, структура, хозяйство, индекс, показатель, распределение площади и запаса, оценка, анализ.
Heletucha A.A., Kahaniak Yu.Yo. Estimation of Forest Reserve Structure and Economic Activity at the State Enterprise
The estimation of forest reserve structure is interpreted as the precondition of transition to the model of sustainable development of the subject of economic activity, performance of ecological imperatives and principles of the nature - based forestry. The level of economic activity in forest plots of the state enterprise "Turijske Forestry" is made by defining of system of silvicultural-taxation characteristics of registration-calculated units by methods of mathematical, statistics and selective forest inventory. Some features of forest reserve structure of the research object are studied. Some probable ways of the intensification of forest management at the enterprise are defined.
Key words: forest reserve, forest plot, wood resources, structure, economy, index, parameter, distribution of the area and stock, estimation, analysis.
