CC BY
15
Тепер розглянемо найважливше питання - змшу запашв та приросту насад-ження при проведеннi зрiдження рiзно! штенсивносп. Цi дaнi нaведенi в табл. 5.
Наведена таблиця свщчить, що iнтенсивнiсть зрiдження зростала тiльки при прочищеннях. При прорiджувaннях на секщях "Б" та "В" вона бу-ла майже однаковою, а на секщях "Г" та "Д" знижувалася. При проведеннi прохiдних рубань штенсившсть рубки зростала вiд середньо! до дуже сильно!. Анaлiзуючи весь вирубаний запас за вс роки спостереження, бачи-мо, що як за слабко!, так i за дуже сильно! штенсивност зрiдження вирубана однакова кшьюсть деревини. Запас дуба шсля прохiдного рубання 2002 року найбшьший на секци середньо! iнтенсивностi зрщження, високий вiн i на секци сильно! iнтенсивностi зрiдження. Така сама зaкономiрнiсть за загальною продуктившстю дубово! частини та за середшм рiчним приростом. Загальний запас дуба зростае вiд контролю до секци з сильною iнтенсивнiстю зрщжен-ня. Середнш рiчний прирiст супутникiв дуба зростае з штенсившстю зрщ-ження i падае на секци з дуже сильною штенсившстю. Середнш рiчний при-рiст за перiод спостереження як за висотою, так i за дiaметром у дуба найви-щий на секцiях середньо! та сильно! штенсивност зрiдження.
Л1тература
1. Атрохин В.Г. Совершенствование способов рубок// Лесное хозяйство. - 1977, № 2. - С. 27-34.
2. Баранов М. Реконструкция грабовых насаждений// Лесное хозяйство. - М.:1953, № 5. - С. 5-6.
3. Бульба С.С. Щодо ширини м1жрядь культур дуба// Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють. - К.: 1988, № 1. - С. 137.
4. Гордиенко М.И. Биологическая особенность деревьев в чистых и смешанных насаждениях дубрав// Всесоюзная научно-производственная конференция по вопросам совершенствования лесного хозяйства. - Укр. с.-х. акад. - 1973. - С. 101-102.
5. Лавриненко Д.Д. Взаимодействие древесных пород в различных типах леса. - М.: Лесн. пром-сть, 1965. - 248 с.
6. Лосицкий К.Б. Научные основы определения оптимального состава насаждений и лесов// Лесное хозяйство. - 1968, № 11. - С. 14-18.
7. Орлов А.Н., Орлова Г.К., Наконечный В.С. Система лесоводственных мероприятий по выращиванию высокопродуктивных, биологически устойчивых и хозяйственно ценных дубрав Подолии// Методические рекомендации по повышению продуктивности лесов Полесья и Лесостепи УССР. - К.: 1986. - С. 43-52.
8. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство.: Гослесбумиздат. - 1952. - 600 с.
УДК 630*9 Доц. П.В. Кравець, канд. с.-г. наук; О.М. Колосок,
канд. с.-г. наук; доц. П.К. Ганжа, канд. с.-г. наук -НАУ
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КРИТЕРПВ ТА 1НДИКАТОР1В СТАЛОГО УПРАВЛ1ННЯ
Л1САМИ В УКРА1Н1
Розглянуто методичш тдходи до розроблення системи критерпв та iндикаторiв сталого управлшня люами. Проведене експертне оцшювання дозволило встановити рейтинг запропонованих iндикаторiв та виявити 1хш сильш й слабК позицп.
Ключов1 слова: критери та вдикатори, стале управлшня люами, експертна оцшка.
Doc. P. V. Kravets; O.M. Kolosok; doc. P.K. Ganzha -NAU
Methodological Approaches of Development of the System of Criteria and Indicators for Sustainable Forest Management of Ukraine
The methodological approaches of development of the system f criteria and indicators for sustainable forest management was reviewed. The rank of the indicators as well its strength and weak positions was identified in accordance with expert assessments.
Key words: criteria and indicators, sustainable forest management, expert's assessment.
Мета планетарного масштабу як забезпечення гармоншного розвитку людства й довкшля зумовлюе нагальну необхщшсть розробки стратеги ре-формування уЫх сфер життя людини, в тому чи^ люового сектора.
Вщрадно, що державна програма "Люи Украши" на 2002-2015 роки декларуе перехщ до моделi управлшня на принципах протягом вказаного термшу сталого розвитку [1]. Однак, бентежить при цьому та обставина, що можливий факт переходу на принципи сталого розвитку обгрунтовуеться вкрай обмеженим перелжом показниюв (люислсть, загальний запас деревос-танiв, обсяг люокористування), яких недостатньо для того, щоб охаракте-ризувати усi економiчнi, соцiальнi та екологiчнi аспекти сталого управлшня люами. Непереконливим е також кшьюсний вимiр прогресу щодо переходу до сталого розвитку - збшьшення частки люистосл територiï держави протягом 15 роюв на 0,5 %. Зрозумшо, що програму становили, у першу чергу, з урахуванням вкрай обмежених матерiально-технiчних та фшансових можли-востей краïни, тодi виникае закономiрне питання про доцiльнiсть та обгрун-тованiсть згадки про перехщ до сталоï моделi управлiння.
Вказане зауваження мае за мету вкотре загострити увагу на першочер-говш необхiдностi розробити основи лiсовоï нацiональноï полiтики Украïни з видiленням окремо1' складово1' - системи монiторингу та ощнки ефективностi ïï реалiзацiï. Мiжнародна практика засвiдчуе, що роль тако1' системи вщво-диться саме критерiям та iндикаторам сталого управлiння люами [4].
Якщо переважна бшьшють европейських краш подбала про запровад-ження критерiïв та iндикаторiв у систему люоуправлшня, то Украша, незва-жаючи на чергову ухвалу деклараци та низки резолюцiй Вiденськоï конфе-ренцiï мiнiстрiв лiсового господарства iз захисту лiсiв Свропи (2003), в яких зокрема йшлося про впровадження у дда вже удосконалених (!) iндикаторiв сталого управлiння лiсами [7, 8], не посшшае iз формуванням та втшенням адаптованого перелiку критерив та iндикаторiв.
Спробою сформувати адаптований до умов Украши перелж критерив та iндикаторiв сталого управлiння люами е розробка кафедри лiсового менеджменту Нащонального аграрного унiверситету та проф. А.З. Швиденка з люового проекту Мiжнародного iнституту прикладного системного аналiзу [2, 5]. У рамках 9 критерив було запропоновано 99 iндикаторiв (171 показ-ник), як мали стати основою для широкого обговорення та ощнки за спе-щальною методикою. Метою тако1' роботи е формування шформативного, не надлишкового i змiстовного перелiку iндикаторiв, що мають вiдповiдати як пан-европейськiй стратеги, так i враховувати вщмшноси люового господарства Украши.
Поставлена задача може виршуватися, принаймнi, в рамках таких ме-тодичних пiдходiв: аналiтично-дослiдний; експертного оцiнювання; матема-тико-статистичний. Перший - грунтуеться на використанш знань, досвiду розробника, вмiннi анашзувати та iнтерпретувати рiзноманiтну iнформацiю з рiзних джерел. Розробник власне мае "падбрати" таку комбiнацiю шдикато-рiв, яка здатна якомога повнiше описувати вщповщт критери. Другий, який набув найбшьшого поширення, - передбачае залучення експертiв з метою визначення рейтингу кожного з iндикаторiв за бальною шкалою. Третiй - ви-ршуе задачi замiни початкового простору показниюв, якi характеризують об'екти, на новий (скорочений) без втрати вщстаней взаемного розташування об,ектiв [6]. Хоча третш пiдхiд е найбiльш привабливим, з точки зору уник-нення суб'ективного пiдходу розробникiв, вiн не може бути використаний безпосередньо через специфжу виконувано! роботи.
На нашу думку, доречно скористатися другим тдходом, а саме методикою ощнювання iндикаторiв, яка побудована на принципах, що сфор-мульованi за тдсумками першо! зустрiчi наглядово! групи конференци мь нiстрiв лiсового господарства iз захисту лiсiв Свропи (Трiесенберг, 2001).
Ощнювання iндикаторiв мають здiйснювати експерти за п'ятибальною шкалою з таких позищй:
В1дпов1дн1сть мгжнароднш практищ. 1ндикатори повиннi: за-довольняти критерiй (бути якомога тютше пов'язаними з ним); формувати стратепчш напрями люово1 полггики; безпосередньо використовуватися в мiжнародних процесах та шщативах.
ЗрозумЫ1сть. 1ндикатори мають бути: простими для розумшня; здат-ними передавати науковий змiст у зрозумшй формi; простими для основних процедур 1хньо! оцiнки; задовольняти iнформацiйнi потреби широкого кола громадськостi.
Доступн1сть даних. Доступтсть даних означае: наявтсть будь-яких юридичних обмежень щодо отримання даних; платнiсть в одержаннi даних; низька яюсть чи технiчнi недолжи в одержаннi даних; незадовiльна перюдич-нiсть оновлення даних.
Економ1чна дощльтсть. Перевага мае надаватися тим шдикаторам, як забезпечують необхiдну iнформацiю з найменшими витратами та прийнятною точшстю.
Надшн1сть. Позицiя надiйностi передбачае: врахування рiвня гармот-зацп люово1 статистики та системи облжу лiсiв з пан-европейською; вiрогiд-нiсть вимiрiв (похибка при здшсненш вибiрки, перiодичнiсть ощнок, пряме та опосередковане оцiнювання); рiвень науково! та аналлично1 основи для вимiру iндикатора.
Ранжування iндикаторiв за тдсумками експертного ощнювання з по-дальшою апробацiею iндикаторiв, якi отримали найвищий рейтинг, саме i дае змогу сподiватися на формування ненадмiрного списку iндикаторiв, позбав-леного суб,ективiзму з боку розробникiв чи 1хтх опонентiв. Широке обго-ворення та дискуЫя е запорукою суспiльного консенсусу зi стратегiчних пи-тань розвитку держави щодо реашзаци принципiв сталого розвитку.
Оцiнка мала встановити рiвень значимостi i важливост кожного окре-мого iндикатора, тобто його "вагу" у системi ощнки критерив. Пропонувало-ся здiйснити ощнку за п'ятибальною шкалою (1-5). Де: 5 - дуже важливий; "4" - важливий; "3" - задовшьний; "2" - мало важливий; "1" - неважливий. У тому випадку, коли експерт не змш ощнити шдикатор за певною позищею, у вщповщнш комiрцi проставлялося тире.
Вщповщний запит з проханням здiйснити оцшку, за вказаною методикою, шдготовленого перелiку iндикаторiв був направлений провщним науко-вим та навчальним установам Украши, недержавним органiзацiям лшвни-чого профшю. Важливою умовою роботи було проведення оцшювання кож-ним з експер^в незалежно вiд офщшно! позици або думки ие! установи, яку вони представляють.
Всього протягом 2002 року було одержано 11 експертних вщгуюв (опитниюв), чого недостатньо для здшснення коректно! статистично! оброб-ки даних та 1хньо1 штерпретаци. П'ять вiдгукiв надiйшло вiд спещашслв бiологiчного профiлю, чотири - вщ лiсiвничого профiлю та по одному - вщ економiстiв та географiв. Таким чином, спостершаеться деяка перевага думки еколопчного напрямку представникiв украшсько! науки. Незначна кiлькiсть вiдгукiв пояснюеться декiлькома причинами:
• до опитника (анкети) було включено 99 1ндикатор1в (171 показник), як по-винт були ощнюватися за п'ятьма позициями, що загалом передбачало скла-дання 855 оценок;
• перелш шдикатор1в охопив практично ус аспекти люоуправлшия (ввд еко-ном1чно! оценки лю1в до проблем повед1нки на рад1ащйио забруднених те-ритор1ях), в той час як спещалюти готов1 були оцшювати 1ндикатори лише за дешлькома критериями. Вказат причини ввдлякували потенщйиих експерт1в вщ роботи;
• розробникам не вдалося, а заштересоват мшстерства та ввдомства не подба-ли про створення передумов широкого обговорення та дискуси навколо критерив й 1ндикатор1в сталого управлшня люами.
У силу вказаних причин, ус наступш узагальнення та висновки бу-дуть носити попереднiй характер.
У таблищ, що наводиться нижче, для кожного з критерив вказана кшьюсть iндикаторiв, якi отримали оцiнку як "важливГ та "дуже важливi" (середне арифметичне ощнок становило 4,0 та вище), зi загально! кiлькостi iндикаторiв, що запропонованi до обговорення [3]. У таблищ також вказана кшьюсть iндикаторiв з високим рейтингом, яю вщповщають удосконаленим пан-европейським iндикаторам [7].
Загалом, експерти дали високу ощнку запропонованим шдикаторам -68 вщсотюв були оцiненi як "важливi" та "дуже важливГ'. За трьома кри-терiями (4, 6, 9) вЫ iндикатори отримали високий рейтинг. Спроба зменшити кiлькiсть iндикаторiв iз 99 до 68, керуючись лише результатами рейтингу, виявилася марною. Разом iз вилученням окремих iндикаторiв втрачаеться змютовне наповнення критерiю, компенсацiя якого шшими показниками не завжди можлива. Додатковим аргументом на користь останнього е те, що вь дiбранi шдикатори здатнi охопити лише трохи бшьше половини удосконале-них пан-европейських iндикаторiв.
Табл. Окремiрезультати рейтингу iндикаторiв ста.лого управлшня лшами
№ з/п Назва критерш Кшьшсть щди-катор1в з рейтингом 4,0 та ви-ще (чисельник) вщ 1хньо! загаль-но! кшькост (знаменник) Кшьшсть щдикатор1в з рейтингом 4,0 та вище, що ввдповвдають пан-европейським (чисельник) ввд загально! кшь-кост пан-европейських шдикатор1в (знаменник)
1. Критерш 1. Пвдвищення продук-тивност1 л1с1в, !хнього внеску в глобальний вуглецевий баланс та збереження продуктивного потен-щалу лшових земель 8 17 2 4
2. Критерш 2. Пвдтримка бюлопчно! стшкост та життездатност л1с1в 6 9 3 4
3. Критерш 3. Пщтримка та стимулю-вання продуктивних функцш лю1в О 1 о 1 5
4. Критерш 4. Збереження та тд-тримка захисних функцш л1с1в 4 4 2 2
5. Критерш 5. Наближення структури ландшафт1в до природних, здатних забезпечувати збалансова-не природокористування та еколо-пчну стабшьтсть навколишнього середовища населених територш 2 5 -
6. Критерш 6. Збереження бютично-го р1зноматття лшових екосистем 00|00 7 9
7. Критерш 7. Ввдновлення лшових екосистем, що забруднет радь онуклвдами 1 4 -
8. Критерш 8. Пвдтримання та поси-лення сощальних та економ1чних функцш л1с1в 13 16 4 11
9. Критерш 9. 1нструменти лшово! полгтики для забезпечення сталого управлшня лшами 6 6 -
Рис. 1-3 шюструють рейтинг iндикаторiв у розрiзi критерив та окре-мих позицiй.
На рисунках видно, що, як правило, найвищд середнi оцiнки отримали не т iндикатори, якi дають традицшний вимiр кiлькiсного та якiсного стану лiсiв, а тi, що описують характеристики нових критерив: збереження бютич-ного рiзноманiття; оцiнка соцiально-економiчних функцш; iнструменти ль сово! полiтики. Пояснення даного феномену, на нашу думку, полягае у праг-неннi експер™ пiдкреслити важливiсть i нагальнiсть введення нових показ-никiв до системи шформацшного забезпечення сталого управлiння люами.
Найменшу пiдсумкову оцiнку, як i в цiлому за аналiзованими по-зицiями, отримали iндикатори, якi вщповщають за новi критери - наближен-ня структури ландшафтiв до природних та радiацiйно забрудненi лiсовi еко-системи. 1хнш низький рейтинг може пояснюватися не стiльки помилкою розробниюв, скiльки вiдсутнiстю широкого, вiдкритого процесу обговорення
5,00 -4,50 -4,00 -3,50 -3,00 -2,50 -2,00 -1,50 -1,00 -0,50 0,00
□ Середня оцшка за критерieм □ Вщповщнють мiжнароднiй nолiтицi
И Зрозумтють □ Доступнiсть даних
■ Економiчна доцiльнiсть ЕИДост^рнють
1 критерш 2 критерш 3 критерш
Рис. 1. Результата рейтингу iндикаторiв за критерiями 1-3
4 критерш
5 критерш
6 критерш
■ Середня оцiнка зв критерieм □ Вiдповiднiсть мiжнароднiй пол^и^
■ Зрозумтють □ Доступнiсть даних
■ Економiчна доцiльнiсть iiДостовiрнiсть
Рис. 2. Результаты рейтингу iндикаторiв за критерiями 4-6
5,00
7 критерш
8 критерш
9 критерш
■ Середня оцшка за критерieм □ Вiдповiднiсть мiжнароднiй полiтицi
■ Зрозумiлiсть □ Доступнiсть даних
■ Економiчна доцтьнють ■ Достовiрнiсть
Рис. 3. Результати рейтингу iндикаторiв за критерiями 7-9
необхщного перелжу критерив для Украши, який би передував анкетуванню. На оцшку експер^в вплинув i той факт, що вони вщсутт у будь-якш евро-
пейськш чи мiжнароднiй класифжаци критерив та iндикаторiв сталого управ-лiння л1сами.
Результати опитування свiдчать також, що запропоноваш до розгляду iндикатори порiвняно меншою мiрою е доступними й надшними, анiж зро-зумiлими чи економiчно доцiльними. Ця теза загострюе проблемнi питання iнформацiйного забезпечення процесу люоуправлшня, зокрема таких недоль юв як рiзнорiдностi та часово! несумюноси даних, точнiсть яких не завжди вщома. Недостатнiй рiвень поiнформованостi заштересованих суспiльних груп й чiтко виражена господарсько-галузева структура iнформацiйних по-тоюв щодо стану лiсiв та люового сектору пояснюе низький рейтинг шди-каторiв за позицiею мдоступнiстьм.
Проведене опитування дае змогу зменшити вплив суб'ективних мо-тивiв пiд час проведення тако! роботи, та окреслити коло iндикаторiв, якi дозволять сформувати каркас нащонально! системи критерив та iндикаторiв сталого управлшня люами.
Л1тература
1. Державна програма "Люи Украши" на 2002-2015 роки. - К.: Держкомлюгосп, 2003. - 31 с.
2. Кравець П.В., Лакида П.1., Швиденко А.З. Парадигма спйкого розвитку i бюсфер-но! ролi лiсiв Укра1ни// Наук. вюник НАУ. - К.: НАУ, 1999, вип. 17. - Лавницгво. - С. 80-87.
3. Кравець П.В., Лакида П.1. Критерп та шдикатори сталого управлiння лiсами Украши/ Наук. вiсник УкрДЛТУ: Концепцiя Еколопчно'! Конституцп Землi - правова основа стратеги сталого розвитку. - Львiв: УкрДЛТУ, 2002, вип. 12.7. - С. 146-158.
4. Програма дш "Порядок денний на XXI столлтя"/ Переклад з англшсько'!: ВГО "Украша, Порядок денний на XXI столптя". - К.: 1нтелсфера, 2000. - 360 с.
5. Швиденко А.З. Критерии и индикаторы устойчивого управления лесами и лесным хозяйством республики Украина (предложения для обсуждения). - МИПСА: Лаксенбург, 1999. - 55 с.
6. Рожков В.А. Почвенная информатика. - М.: Агропромиздат, 1989. - 221 с.
7. Improved Pan-European Indicators for Sustainable Forest Management as adopted by the MCPEFE Expert Level Meeting 7-8 October 2002, Vienna, Austria// http://www.mcpfe.org/livingfo-restsummit/secure/k -tools/phplib/MedienDatenbankView.inc.php? id = 120.
8. Vienna Living Forest Summit Declaration European Forests - Common Benefits, Shared Responsibilities. Fourth Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe 28-30 April 2003, Vienna, Austria// http://www.mcpfe.org/livingforestsummit/secure/k-tools/phplib/Medien-DatenbankView.inc.php?id = 195.
УДК 630*5 Acnip. А.Г. Лащенко* - НА У, м. Кит
ДИНАМ1КА ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В МОДАЛЬНИХ ШТУЧНИХ ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ПОД1ЛЛЯ УКРА1НИ
Дослщжено динамшу основних таксацшних показниюв штучних дубових де-ревосташв Вшницько! та Хмельницько! областей.
Ключов1 слова: Дуб звичайний, динамша таксацiйних показникiв, типи росту, Подшля.
* Наук. кер1вник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
