CC BY
27
Дослiджено, що найбiльш стала частка запасу (яка змшюеться в межах 11 %) в соснових деревостанах свiжих борiв та суборiв для 7-1 децилi.
Визначенi бiометричнi параметри дерев сосни звичайно'' в умовах свь жих соснових борiв сприятимуть ч^юшому вiдбору претендентiв на вилу-чення з деревостану та встановленню перспективних дерев.
Доцшьно, найбiльш iстотне антропогенне втручання у сосновi деревос-тани в умовах свiжих борiв, з метою формування оптимальних умов для виро-щування високопродуктивних та високотоварних люосташв, приурочувати до вiку освгглень та прочищень у перiод 1'хнього максимального приросту.
Лiтература
1. Бондар 1.П. Бютичний кругооб1г мшеральних елеменпв та шляхи його регулювання в соснових деревостанах Центрального Полюся Укра1'ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03. - Льв1в, 2007. - 20 с.
2. Воробьев Д.В. Типы лесов Европейской части СССР. - К. : Изд-во АН УССР, 1953. -
452 с.
3. Джонсон Н., Лион Ф. Статистика и планирование эксперимента в науке и технике. Методы обработки данных. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 600 с.
4. Копий Л.1. Перспективи розширення люоресурсного потенщалу Захщного регюну Украши // Люове господарство, люова, паперова 1 деревообробна промисловють. - Льв1в : НЛТУ Укра'ни. - 2006. - Вип. 32. - С. 229-238.
5. Мигунова Е.С. Леса и лесные земли. - М. : Изд-во "Экология", 1993. - 364 с.
6. Строчинський А.А., Кашпор С.М., Бере'нвський Л.М. Сума площ перер1з1в та запас деревосташв при повнот 1,0. Люотаксацшш нормативи (видання друге, уточнене та до-повнене). - К. : Вид. центр НАУ, 2007. - 19 с.
7. Строчинський А.А., Кашпор С.М. Ушфшована система боштування люових наса-джень. Люотаксацшш нормативи. - К. : Вид. центр НАУ, 2007. - 8 с.
8. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. - К. : Изд-во АН УССР, 1955. - 456 с.
УДК 630*5 Доц. С.1. Миклуш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
НАПРЯМИ ОРГАНВАЩП СТАЛОГО БАГАТОЩЛЬОВОГО ГОСПОДАРСТВА В Р1ВНИННИХ БУКОВИХ Л1САХ
На n^craBÍ аналiзу поширення та функцш рiвнинних букових лiсiв Украши визначено основш напрями оргашзацп сталого багатоцшьового лicового господар-ства у них, наведено коротку характеристику змюту визначених зaходiв.
Ключов1 слова: бук люовий, насадження, бaгaтоцiльове використання лicових ресурав, оргaнiзaцiя сталого господарства.
Assoc. prof. S.I. Myklush -NUFWTof Ukraine, L'viv
Trends of sustainable multipurpose forest management in plane beech forests
Basing upon analysis of distribution and functions of plane beech forests main trends of organization of sustainable multipurpose forest management in them are determined, likewise brief characteristic of content of defined measures is submitted.
Keywords: European beech, multipurpose utilization of forest resources, organization of sustainable forestry
Стале, багатоцшьове використання люових ресурЫв потребуе пере-ор1ентаци люового господарства з одноцшьового (сировинного, захисного то-
що) на модель еколопчно, економiчно та сощально збалансованого багато-цiльового використання люових ресурсiв та втiлення ринкових механiзмiв у практику !х використання.
Основш завдання сталого лiсового господарства у букових люах поля-гають у збереженш життевост лiсiв, !хньому вщновленш, пiдвищеннi про-дуктивностi, бiологiчного рiзноманiття та забезпеченнi виконання рiзнопла-нових функцш.
Для забезпечення найповнiшого виконання люовими масивами !х функцiй потрiбно опрацювати такi методи господарювання, яю б формували насадження, що за структурою, складом, формою вщповщають !хшм етало-нам. Еталоннi насадження визначають iз врахуванням економiчних та еколо-гiчних умов конкретного регiону, люорослинних умов та виконуваних люо-вими масивами функцш. Найдетальшше опрацьованi основш положення формування структури та росту еталонних насаджень експлуатацшних лiсiв, яю мають характеризуватись колоновидними, повнодеревними з високо очи-щеними вiд сучюв стовбурами. Такi насадження забезпечують найвишд запаси високо! якостi деревини. Очевидно, що характеристики еталонних насаджень, яю виконують переважно сировинш функци, будуть вiдрiзнятись вiд таксацшних характеристик, просторово! структури та продуктивност рекре-ацiйних, захисних, охоронних насаджень тощо.
Враховуючи поширення, значення та функци рiвнинних букових лiсiв, характер люогосподарських заходiв у них, вважаемо за доцiльне видiлити таю основнi напрями оргашзаци багатоцiльового використання люових ресур-сiв та сталого господарства в рiвнинних букових люах:
• охорона та збереження маргшальних популяций бука лшового;
• природне в1дновлення р1внинних букових лшв;
• оргатзащя наближеного до природи ведения господарства:
• формування кор1нних букових насаджень ввдповвдно до титв лшу;
• шформацшне забезтечення про стан та продуктивтсть насаджень;
• застосування критерив та 1ндикатор1в сталого люового господарства;
• сертифiкацiя лЫв;
• оргатзащя люовпорядкування;
• моиiторииг люових ресурсiв;
• загот!вля деревини.
Охорона та збереження маргмалъних популяцш бука ярового. У рiв-нинних умовах бук люовий переважае у Захщному Люостепу. Маргiнальнi популяцп бука зростають на Волинськiй височинi, Центральному Полюс та Схiдному Подiллi. Особливо! уваги заслуговують окремi насадження, бюгру-пи буюв чи окремi !х дерева, яю зростають далеко за межами ареалу [2, 3, 6, 8, 15]. Вони мають тут велике шзнавальне значення, багато вжових дерев вщ-несено до категори меморiальних пам'яток.
У Лiвобережнiй Укра!нi е окремi дерева-велетнi бука в Яготинському парку на Кш'вщиш, в Сокиринецькому та Тростянецькому дендропарках на Чершпвщиш, лiсовi культури бука е в Роменському i Тростянецькому люгос-т Сумсько! областi [12]. Вони представлен в колекцiях Краснокутського дендропарку в Полтавськш областi, у культурах шд м. Харковом, у дослщно-
му господарсга Новокаховське, у дендрарiï бiосферного заповщника Аска-нiя-Нова (Херсонська область) та в Донецькому боташчному саду [10, 12].
На P03T044Ï особливу цштсть мають високопродуктивнi сосново-бу-KOBi люи. Рiдкiсними для територiï Украïни ценозами з участю бука е на По-дiллi бучини ведмежоцибулевi (Fagetum alliosum ursini), домшантом трав'яного покриву в яких е третинний релжт (Allium ursinum) [3].
Однiею з умов збереження щкавих букових об'еклв е виявлення лока-лiтетiв бука люового, дослiдження ïхньоï структури та бiорiзноманiття.
Природне eidnoenenuH pienunnux букових niœx. У свiжих i вологих гра-бово-букових дiбровах i дубово-грабових i грабових бучинах е потенцшна можливють забезпечити природне вiдновлення букових i дубово-букових де-ревостанiв [3, 20]. За даними В.1. Парпана, у дубово-грабово-букових субфор-мацiях Опшьсько-Подшьського ареалу бука лiсового пiд природне вщновлен-ня можна залишати близько 74 %, а в грабово-букових-мшаних - майже 90 % зрубiв [17]. Умови для появи сходiв, росту i розвитку самошву та шд-росту бука, дуба та шших цiнних супутнiх порiд можна забезпечити доглядо-вими рубаннями, розгрiбанням шдстилки i розпушуванням грунту перед i шд час опадання насiння, регулюванням розвитку трав'яно!" рослинностi i чагар-никiв та вiдповiдними способами рубань головного користування: поступо-вими та вибiрковими.
Оpгaнiзaцiя наближеного до природи ведення господарства. Забезпечити сталють у функцюнуванш рiвнинних букових насаджень можуть люо-господарськi заходи, що вщповщають природi букових лiсiв, тобто господа-рювання iнтенсивне, але наближене до природного ведення люового господарства, а конкретш лiсогосподарськi заходи повинш плануватись зi враху-ванням умов кожного видшу та виконувано!" насадженнями функцiï. Прюри-тетними можна визначити таю заходи:
• визначення основних функцш конкретних д1лянок;
• сприяння природному ввдновленню кор1нних букових насаджень;
• формування доглядовими рубаннями високоповнотних деревостатв;
• поступовий перехщ до поступових та виб1ркових рубань головного користування у букових л1сах;
• збереження бюр1зиоматття;
Формування кормних букових насаджень вiдповiдно до титв nicy. Для збереження i рацюнального використання букових лiсiв потрiбно форму-вати корiннi лiсостани. Для умов Опшля з метою уникнення формування мо-нодомiнантних букових деревостатв передумовою формування оптимально:' структури насаджень е вщновлення позицiй дуба звичайного, участь якого у складi деревостатв тдвищить 1хню стiйкiсть, бiорiзноманiття та повноту виконання еколопчних функцш [5]. Потрiбно вживати заходiв щодо сприяння природному вiдновленню та створення часткових культур дуба методом тд-саджування саджанщв у дубово-грабових бучинах, яю домiнують у регiонi дослщжень та забезпечити у формацiï букових лiсiв природне вiдновлення головноï породи.
Запровадження вибiрковоï системи рубань головного користування у люах захисного призначення сприятиме виршенню низки проблем, яю ви-
никли внаслщок неращонального ведення господарства, i досягненню сталого функцiонування корiнних дубово-грабово-букових деревостанiв. Пiд час здiйснення щорiчного монiторингу та доглядових рубань TOTpi6^ вирiшити проблему несправжнього ядра шляхом вщбраковування за фенотипiчними ознаками схильних до розвитку ядра особин ще в молодому вщ [5]. Завдяки цьому до вшу техшчно1 стиглостi буде отримано якiсну букову деревину.
1нформацшне забезпечення про стан та продуктивн^тъ насаджень. Регулярна, об'ективна, своечасна та надшна iнформацiя мае забезпечувати ощнку лiсових ресурсiв як на господарському, так i на державному рiвнях. Господарський рiвень забезпечуе штегрована iнформацiйна система лiсового кадастру лiсiв. Державний рiвень забезпечуеться нащональною швентариза-цiею вибiрковими методами вЫх лiсiв держави. Обидвi системи люових ре-сурЫв мають бути загальними, не залежно вiд власностi лiсiв [13].
Контроль за лiсовими ресурсами на державному рiвнi не можна замь нити авторським наглядом люовпорядних проектiв чи рiзного рiвня шспек-цiйним контролем на господарських об'ектах. Контроль на державному рiвнi означае мониторинг важливих iнтегрованих показникiв люових ресурЫв, таких як баланс люових площ, вiдповiднiсть рубань i вщновлення, баланс де-ревного приросту, кшькюних та якiсних показникiв стану лiсiв, 1хньо1 бюло-гiчноï рiзноманiтностi i т.д. Виконувати цi роботи можна шляхом поеднання технологи GIS, GPS i вибiркових та дистанцшних методiв [9, 14].
Застосування критерИ'в та iндикаторiв сталого Äirne080 господарства. Для забезпечення ефективного використання люових ресурЫв свгтовою практикою опрацьовано та затверджено на мшютерському рiвнi у Гельсшю чiткi критерiï оргашзацп сталого люового господарства [7]. В УкраАт проек-тнi пропозицiï щодо критерiïв сталого використання лiсових ресурЫв та люо-управлiння опрацювала група науковщв пiд керiвництвом П.1. Лакиди [19], як викладено у рiзних матерiалах [1, 11, 16, 21]. Для прських лiсiв В.1. Пар-пан та Ю.С. Шпарик [16] визначали першим за важливiстю критерш - "Шд-тримання стiйкостi i життевост лiсiвм з 5 кшькюними iндикаторами. Цей критерiй мае важливе значення i для рiвнинних букових лiсiв, оскiльки вони зростають на значнш територiï i чутливо реагують на антропогеннi та при-родш змiни. За змiстом вiн вщповщае критерiю 1. мПiдтримання, збереження й примноження продуцшних властивостей лiсiвм, що рекомендуються для Украши [11, 19]. Одним з iндикаторiв цього критерш мае бути показник змь ни частки хвойних, м'яколистяних та твердолистяних, зокрема букових насаджень, як характеристика збереження та шдтримання стшкост^ життевост та продуктивностi лiсiв Украши в умовах штенсивного ведення люового господарства та глобального потеплшня кшмату.
З тiеï причини, що буковi деревостани переважно зростають на шдви-щених мiсцях, займають верхш частини горбогiр,я, пом'якшують мшрокль мат, переважають у зелених зонах обласних центрiв заходу Украши, вказанi шдикатори мають бути доповненi такими:
• частка площ букових насаджень, де головне користування люом здшснюють
виб1рковими методами;
• частка площ букових насаджень, що виконують переважно водоохоронт функци;
• частка площ букових насаджень, що виконують переважно рекреацшт функци;
• площа букових лю1в, пошкоджених виаслвдок рекреацп;
• площа букових лю1в, що характеризуються природною структурою;
• площа букових л1с1в, що ввднесет до природо-заповщиого фонду та мають наукове та юторичне значення.
Критерiям та iндикаторам сталого управлшня лiсами належить важливе значення в системi регулятивних механiзмiв втiлення щей сталого розвитку.
Сертифжащя лШв. Важливим економiчним стимулом запровадження системи критерив та iндикаторiв е сертифiкацiя лiсiв. В ïï основу покладено передумови переходу до сталого управлшня люами, а мотиващею до шдви-щення якостi ведення лiсового господарства е ринок сертифiкованоï продук-цiï. Люова сертифiкацiя пiдвищуе конкурентоспроможнiсть пiдприемств через потоки еколопчно та сощально вiдповiдноï лiсовоï продукцiï та ïï кон'юн-ктуру, особливо на еколопчно чутливих ринках.
Люова сертифiкацiя забезпечуе виршення питань екологiчного люо-вого господарства, а практична оргатзащя багатоцшьового люового господарства вирiшуеться люовпорядкуванням за допомогою опрацювання проек-™ органiзацiï та ведення господарства в конкретному об'екть
Оргатзащя л^овпорядкування. Для реалiзацiï положень сталого бага-тофункщонального лiсового господарства у лiсах Украши потрiбно:
• удоскоиалити теорш люовпорядкуваиия шляхом розроблеиия иових прии-цитв оргатзацп господарства у л1сах;
• упровадити у люовпорядкувальну практику иов1 методи дослвджеиь, оргатзацп i проектування на засадах комплексного та системного тдходу.
Органiзацiя багатофункцiонального господарства мае забезпечити:
• багатоцшьове використання люових ресуршв, у яких защкавлене суспшь-ство;
• иеперервие та ращональне використання люових рiзиоплаиових ресурс1в на безкоифлшттй осиов1 м1ж ус1ма групами споживач1в;
• ефективие лшовщновлення на баз1 сучасио1 техтки та технологш.
Для органiзацiï сталого люового господарства лiсовпорядкування мае поряд з базовими виршити такi завдання:
1) тд час здiйсиеиия iивеитаризацiï виявити зиачущi для регiоиу лiсовi ре-сурси;
2) поряд з кшьюсною i яюсиою оцiикою лiсових ресурив визиачити ïхию екоиомiчну, екологiчну та сощальну значимiсть;
3) визиачити прюритетт види використання лiсових ресурсiв люових маси-вiв, сформулювати правила ïx використання без шкоди для екосистеми;
Практична реалiзацiя положень багатоцiльового використання люових ресурсiв мае базуватись на засадах сталого розвитку, а проектування та виконання люогосподарських заxодiв - не порушувати принципи наближеного до природи лiсiвництва. Специфiчнi особливост лiсiв кожного регiону, умови зростання букових лiсiв та аналiз минулого люового господарства в кожному
випадку потребують детального вивчення та мають бути покладеш в основу планування обсяпв та люогосподарських заходiв.
Монторинг л^ових ресурыв. Важливе значення у виршенш проблеми невиснажливого використання лiсових ресурЫв належить 1'х монiторингу. В Укра'ш основною метою розбудови системи мошторингу лiсiв мае бути ефективне виршення проблеми iнформацiйно-аналiтичного забезпечення державних оргашв управлiння у сферi екологп та природних ресурЫв i дер-жавних оргашв люоуправлшня. Монiторинг лiсiв мае функцюнувати за такими головними принципами [4]:
• об'ективност та достов1рност1 первинно! шформацп;
• систематичност спостережень;
• узгодженост шформащйного, програмного та нормативного забезпечення;
• збалансованост р1вня ефективност мотторингу та витрат на його здшснен-ня;
• гармотзацп з мiжнародними системами мониторингу.
Система монiторингу мае надавати шформащю для оцiнки таких го-ловних аспектiв сучасного лiсiвництва:
• вплив на стан л1с1в антропогенних змш навколишнього середовища;
• обсяги поглинання вуглецю в люових екосистемах;
• стан бюр1зноматття л1Ыв та тенденци його змши;
• динам1ку стану л1Ыв 1 люових ресуршв;
• в1дпов1дн1сть л1согосподарсько! д1яльност1 сучасним вимогам сталого управ-л1ння лшами (питання л1сово! сертиф1кацИ).
Таким чином, мошторинг стану лiсових ресурсiв мае бути в основi ор-гашзацп багатоцiльового лiсового господарства, а переважаюча на сьогодш заготiвля деревини не повинна проводитись на шкоду шшим користуванням люами. Вiдсутнiсть опрацьованих методик економiчноl оцiнки функцiй лiсiв не зменшуе 1'х значення, а вимагае виваженого тдходу до використання рiз-нопланових функцш лiсiв, лiсових ресурЫв та збереження бiорiзноманiття.
Заготiвля деревини в букових л^ах. Високопродуктивш за запасом деревини буковi люи не завжди формують стiйкi лiсовi системи через одновiко-вiсть деревосташв. Забезпечити стiйкiсть та функцiональнiсть деревосташв можна шляхом виконання в них вибiркових рубань, якi зорiентованi на при-родне вiдновлення деревостану. Затрати на використання складшших техно-логш лiсозаготiвель компенсуються зменшенням коштiв на створення люо-вих культур та догляд за молодняком. Нетривалий вплив на люове середови-ще шд час виконання вибiркових рубань, як правило, не веде до значно!' змь ни екобалансу системи, не виснажуе генофонд, якщо рубання ведуться зпдно з вимогами [18]. Опрацьоваш у лiсовому господарствi принципи вибiрковоl системи ведення лiсового господарства полягають у вибиранш з дiлянки пев-но1' кiлькостi деревини, що приблизно дорiвнюе 1'1 приросту. Основною характеристикою у вiдборi дерев для рубання е досягнення стовбуром вщповщно-го товарного дiаметра. Iншi дерева можуть вирубуватись тшьки за станом чи для забезпечення природного вщновлення.
Середнш прирiст насаджень становить 3,91 м3/га, найвищим вiн е у букових культурах 4,07 м3/га, дещо меншим у природних насшневих наса-
3 3
дженнях - 3,90 м /гата ще меншим у порослевих букняках - 3,80 м /га. За-
гальний середнш прирiст рiвнинних букових деревостанiв загалом дор1внюе
3 ....
433,38 тис. м . Величина приросту показуе значш потенцiйнi можливостi за-готiвлi буково! деревини.
Поступове, в межах приросту, вибирання грубих CTOB6ypiB забезпе-чить стабiльнiсть лiсових екосистем, шдвищить охороннi та захиснi функци лiсiв, знизить затрати на лiсовiдновлення. Зважаючи на бiоекологiчнi особли-востi букових насаджень, перехщ до виб1рково! форми господарства забезпе-чить ефективне використання грубо! деревини, не допустить попршення са-нiтарного стану насаджень.
Ведення у букових люах господарства, наближеного до природи, сприяе формуванню складно! структури деревостану та збереженню i прим-ноженню букових екосистем. Такий тдхщ забезпечить розвиток стабiльних i структурованих мiшаних букових лiсiв з максимальним виходом дорогоцш-но! сировини - здорово!, без сучково!, без ядрово!, струнко! деревини.
Л1тература
1. Байтала В.Д. Еколого-географiчний пiдхiд до впровадження нацюнально! системи критери та iндикаторiв сталого управлiння лiсами / В.Д. Байтала, В.Г. Дубш // Науковий вюник НАУ: лiсiвництво. - К., 2000. - Вип. 25. - С. 114-122.
2. Белоус В.И. Способы выращивания сеянцев и создание культур бука в районах Правобережной лесостепи УССР : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 "Лесоведение, лесоводство, защитное лесоразведение, лесные пожары и борьба с ними" / В.И. Белоус. - К., 1962. - 17 с.
3. Буков1 лки Захщного Подшля / [Криницький Г.Т., Попадинець 1.М., Бондарен-ко В.Д., Крамарець В.О.] - Тернопшь: Укрмедкнига, 2004. - 168 с.
4. Букша 1.Ф. Концептуальш положення мошторингу люв Укра!ни / 1.Ф. Букша // Ль авництво i агролюомелюращя. - Харкiв - 2001. - Вип. 100. - С. 13-16.
5. В1тер Р.М. Сучасний стан, структура i рацюнальне використання букових лю1в Опш-ля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 "Люознавство i ль ивництво" / Р.М. Вггер. - Львiв, 2004. - 20 с.
6. Горд1енко Н.М. 1нтродуценти в дiбровах Полюся та Лiсостепу Укра!ни / Гор-дieнко Н.М., Бондар А.О., Гордieнко М.1. - К. : Вид-во "Урожай", 2001. - 448 с.
7. Европейский список критериев и наиболее подходящих количественных индикаторов // Конференция Министров по вопросам сохранения лесов в Европе, 16-17 июня 1993 г.: тезисы докл. - М. : ВНИИЦлесресурс, 1995. - 20 с.
8. Естественное возобновление лесов / П.И. Молотков, НИ. Мамонов, В.И. Гриденко, И.И. Молоткова. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1971. - 123 с.
9. Информационный стандарт для лесного хозяйства Украины - основа интеграции данных и развития ГИС / М. Черны И.Ф. Букша, В.П. Пастернак [и др.] // Лювництво i агроль сомелюращя. - Харюв, 2005. - Вип. 108 - С. 9-16.
10. Козлов В.Г. 1нтродукщя видiв i форм бука (Fagus L.) у Правобережному Люостепу Укра!ни та перспективи використання !х у культурi / В.Г. Козлов. - Умань, 2003. - 132 с.
11. Критерн та шдикатори сталого розвитку люово! галузi Укра!ни. методичш реко-мендаци з питань ведення та управлшня люовим господарством / О.1. Фурдичко. - К. : Вид-во "Норапршт", 2003. - 138 с.
12. Кузьманенко М.Е. 1нтродукщя бука люового на Укра!ш / М.Е. Кузьманенко // 1н-тродукцiя та аклiматизацiя рослин на Укра!ш. - 1970. - Вип. 4. - С. 38-50.
13. Кулешис А. Система контроля за лесными ресурсами Литвы на государственном уровне / А. Кулешис // Материалы Международной научно-практической конференции ["Устойчивое развитие лесов и рациональное использование лесных ресурсов"], (Минск, 6-7 декабря 2005 г.) / Белорусский государственный университет. - Минск : Изд-во БГТУ, 2005. -С. 27-31.
14. Миклуш С.1. Продуктивнють рiвнинних букових лiсiв та особливосп оргашзаци сталого господарства в них : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.02. "люовпорядкування та люова таксащя" / С.1. Миклуш. - К., 2009. - 37 с.
15. Мякушко В.К. Бук лесной на Украине за пределами ареала / В.К. Мякушко, Х. Ахмад // Лесоведение. - 1993. - № 1. - С. 17-24.
16. Парпан В.1. Засади сталого люокористування та збереження бюрiзномашття прсь-ких лiсiв / В.1. Парпан, Ю.С. Шпарик // Матерiали мiжнародноï науково-практично'1' конфе-ренцп [мНауковi основи ведення сталого лiсового господарства"], (1вано-Франювська, 2830 вересня 2005 р.). - 1вано-Франювськ. - 2005. - Т. I. - С. 207-209.
17. Парпан В.1. Структура, динамша, еколопчш основи рацiонального використання букових люв Карпатського репону Украïни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра 6i-олог. наук: спец. 06.00.16 "Еколопя" / B.I. Парпан. - Дншропетровськ, 1994. - 42 с.
18. Правила рубок головного користування в люах Украïни. - К., 1995. - 13 с
19. Розробка нацюнальноУ системи критерпв та iндикаторiв невиснажливого управлш-ня лiсами Украши та механiзм ïï впровадження: Звiт про НДР (заключний) / Нацiональний аг-рарний ушверситет, № держреестрацп 0100U006014. - К., 2002. - 173 с
20. Третяк Ю.Д. Плодоношение бука европейского в УССР / Ю.Д. Третяк // Научн. тр. - Львовского лесотехн. ин-та. - Львов, 1954. - Т. 1. - С. 17-21.
21. Швиденко А.З. Критерии и индикаторы устойчивого управления лесами и лесным хозяйством республики Украина (предложены для обсуждения) / А.З. Швиденко. - Люксембург : Изд-во МИПСА, 1999. - 55 с__
УДК 630*187 Директор Ю.1. Черневий, канд. с.-г. наук; проф. П.Р. Третяк,
д-р бюл. наук; В. С. Данилiв; А.1. Савчин; Р.М. Юхим -Прикарпатський лкогосподарський коледж
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ В1КОВИХ МОДЕЛЬНИХ ДЕРЕВ ЯЛИЦ1 Б1ЛО1 НА Г1РСЬКИХ СХИЛАХ У ВЕРХЮ'1 БАСЕЙНУ Р1КИ
Л1МНИЦ1 У КАРПАТАХ
Розглядаються особливосп росту ялищ бшо! на прських схилах на висот 750850 м н.р.м. в умовах вологих мезо-мегатрофних умов мюцезростань, яке вщзна-чаеться швидким ростом i високою продуктивнiстю. Встановлено, що початково мо-лодi дерева ростуть повiльно за V боштетом. Перiод повiльного росту може тривати вщ 40 до 120 роив. У старшому вщ швидюсть росту дерев зростае i набувае значень II, I, i навiть I бонiтету.
Director Yu.I. Chernevy; prof. P.R. Tretyak; V.S. Danyliv; A.I. Savchyn;
R.M. Yukhym - Pre-Carpathian College of Forestry
Features of growth of age-old model trees of silver fir white on mountain slopes in riverhead of basin of Limnitsa river in Carpathians
A silver fir is white on mountain slopes on height of 750-850 m above a level exterminating in the conditions of moist mezo-megatrophyc terms of sprouting places on the whole marked hasty growth and high production. In the beginning young trees grow slowly, after V bonitet. The period of slow growth can last 40-120 years. In older age of trees speed of their growth is increase to the level II, I, and even Ib bonitet.
Ялиця бша (Abies alba Mill.) - едифжаторний та субедифжаторний ль совий вид у Центральны Сврош та в Карпатах [7]. Зокрема, в Украшських Карпатах ареал його природного поширення охоплюе весь швшчний макрос-хил з прилеглими височинами Передкарпаття, а також швденш схили Чорно-гори i швшчш схили Мармарошського масиву на Рах1вщиш [14]. Палеобота-шчними дослщженнями встановлено, що ялиця бша з'явилася у наших люах зовЫм недавно, продовж останшх 2,5 тис. роюв [4, 5]. Тобто тод1, коли вже вс шш1 породи були присутш у склад1 деревосташв. Водночас цей вид
