CC BY
20
3. Едафототчна структура земель вкрай HepiBHOMipHa. Волоп сугрудовi умо-ви пошиpeнi на бшьше нiж 36 % вщ загально! площi, а вологi гpудовi -на майже 54 %. Решта повepхнi земель дiaгностуeться за люорослинними умовами як мокpi бори, свiжi, вологi та сиpi субори, а також - свiжi та №pi сугруди i груди.
4. У межах боpiв та cубоpiв домiнують деревостани, cфоpмовaнi сосною зви-чайною.
5. У cвiжих сугрудах зростають молодi похiднi грабняки, в а також се-peдньовiковi та cтapшi деревостани дуба звичайного та бука. Трапляють-ся також яличники. На обмеженш чacтинi площ пошиpeнi культури сосни звичайно! та дуба червоного.
6. У вологих сугрудах найширше пpeдcтaвлeнi дубняки, меншою мipою букняки, яличники, а також вторинт грабняки та культури ялини, дуба червоного, сосни звичайно!.
7. У сирих сугрудах панують ялинники та деревостани вшьхи клейко!.
8. У cвiжих грудах пошиpeнi переважно дубовi лicи, а також на невеликш чacтинi площi буковi.
9. У вологих грудах панують дубовi та буковi деревостани, а у сирих -клейковшьшняки, зpiдкa трапляються дубняки.
10. Унаслщок тривалого лicокоpиcтувaння сформувалася нeпpопоpцiйнa вь кова структура деревостатв, дерева яких icтотно вiдpiзняютьcя за складом. Упродовж ХХ столотя на значних площах створено лicовi культури за участю сосни, дуба червоного, модрини тощо. Цi чинники також зумо-вили icтотнi змши у cтpуктуpi лicового покриву.
Лггература
1. Географ1чна енциклопед1я Украши: в 3-х т./ Редкол.: О.М. Маринич (вщпов. ред.) та 1н. - К.: "Укр. Рад. Енцик." 1м. М.П. Бажана, 1989, т. 1: А-Ж. - С. 163, 178.
2. Географ1чна енциклопед1я Украши: в 3-х т./ Редкол.: О.М. Маринич (вщпов. ред.) та 1н. - К.: "Укр. Рад. Енцик." 1м. М.П. Бажана, 1993, т. 3: П-Я. - С. 18-19.
3. Морозов Г.Ф. Учение о лесе. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1949. - 455 с.
4. Нестеров В.Г. Общее лесоводство. - М.-Л.: Госбумлесиздат, 1949, 1954.
5. Погребняк П.С. Ландшафтознавство i еколопя// П.С. Погребняк. Люова еколопя i типология лшв: Вибр. пращ. - К.: Наук. думка, 1993. - С. 477-488.
6. Пясецький А. Про побудування i бюлопчний розвиток ряду титв украшського люу// Пращ з досвщного лю1вництва, т. 1. Видання Природничо! Секци НТ 1м. Шевченка у Льво-в1. - Льв1в: Украшське вид-во, 1942. - 112 с.
7. Черневий Ю.1. Структурно-типолопчш особливост1 природного люового покриву Приднютровсько! височини на Передкарпатп// Лю1внича академ1я наук Украши: Наук. пращ. - Льв1в: Вид-во НУ "Льв1вська пол1техшка". - 2004, вип. 2. - С. 79-81.
УДК630*95;330.15;332.68 Доц. О.В. Врублевська, канд. екон. наук;
магктр 1.М. Яремчук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 Ц1ННОСТ1 Л1СОВИХ АКТИВ1В БРОД1ВСЬКОГО РАЙОНУ
Наведено результати дослщження економiчноi щнносп вигод, що надаються лiсовими екосистемами, на прикладi лiсiв Бродiвського району Львiвськоi областi. Запропоновано методику визначення штегрально'1' економiчноi оцiнки екосистемних послуг лiсiв. Проаналiзовано ступiнь вiдображення щнносп вигод, наданих лiсовими екосистемами, в макроекономiчних показниках дiяльностi.
Ключов1 слова: лiсовi активи, економiчна ощнка, еколого-економiчний облiк.
Assist. prof. O.V. Vrublevska; master's degree I.M. Yaremchuk -
NUFWTof Ukraine, L'viv
Economic Evaluation of Forest Assets: Case-Study for Brody Region
The paper presents the results of forests assets evaluation in Brody region of Lviv oblast. The technique for ecosystem services evaluation is proposed. The accounting of the ecosystem services value in the macroeconomic indicators is analyzed.
Keywords: forest assets, economic evaluation, ecological and economic accounting.
Актуальшсть i мета дослвдження. З переходом економ^ до ринко-вих вщносин зросла потреба в ощнюванш природних ресуршв, в тому чи^ ль сових. Ощнка слугуе для вщображення цiнностi ресурЫв у складi нащонально-го багатства кра!ни, е необхiдною для укладання господарських угод, пов'яза-них з люами i лiсовими землями, ведення люового кадастру, пiдтримки проце-су прийняття рiшень при формуваннi люово! полiтики i полiтики сталого роз-витку. Комплекснi дослiдження економiчноl щнносп лiсiв в Укра1ш за перюд реформування економiчних вiдносин на ринкових засадах не проводилися, в той час як впровадження в майбутньому в Укра!ш системи штегрованого еко-лого-економiчного облiку, що розроблена ООН i проходить апробацiю в люо-вому секторi окремих кра!н [1], потребуе створення вщповщно! шформацдйно! бази, оскшьки передбачае ведення облiку люового капiталу кра!ни як у нату-ральних, так i в грошових одиницях. Крiм цього, е потреба уточнити економiч-ну оцiнку лiсiв, передбачену чинними нормативними актами з ощнювання земель лiсового фонду. Через необхщшсть вирiшення цих актуальних завдань нами було проведено дослщження економiчноl цiнностi сировинних i несиро-винних корисностей лiсу на прикладi лiсового фонду Бродiвського району i от-римано укрупненi iнтегральнi диференцшоваш оцiнки.
Метою дослiдження було визначення економiчноl цiнностi потоку послуг, що надають лiси, для врахування li у макроекономiчних розрахунках ("зеленого" ВВП та шших показникiв), для ощнки збиткiв вiд зменшення ль сового покриву або вигод вщ його збшьшення у системi обгрунтування поль тичних рiшень. Оцiнювання вигод, що надаються конкретною лiсовою дшян-кою, е складним завданням, оскiльки щншсть кожно! окремо! функци лiсу за-лежить вiд велико! кiлькостi чинниюв, що дiють за певних умов. За вщсут-ностi аналогiчних комплексних дослщжень усереднена iнтегральна оцiнка покликана дати уявлення про порядок значень, що !х досягае величина еконо-мiчноl оцiнки лiсiв у цьому регюш.
Методологiя дослiдження та отримаш результати. Теоретичним i практичним аспектам ощнювання корисностей люу присвятили свою увагу як науковщ радянського перюду, так i сучаснi дослiдники. Цшшсть люових екосистем визначаеться виходячи iз сучасного бачення !х як кашталу, активу, що надае певнi послуги1. Теоретико-методологiчнi засади оцiнювання е сфор-мованими, але !х практичне застосування потребуе розроблення методiв,
1 Сукупшсть вигод (як сировинних, так i шших), одержуваних суспшьством ввд певних екосистем, прийнято вважати екосистемними послугами. 1х ощнюванню присвячено багато сучасних заруб1жних дослщжень, в тому числ1 мiжнародна програма пвд егвдою ООН Millennium Ecosystem Assessment, в рамках яко! вивчали-ся наслiдки змш в екосистемах для добробуту суспшьства [2].
прийнятних у конкретних умовах залежно вiд доступно! шформаци, рiвня де-талiзацii ощнки та ступеня точностi. Процес ощнювання екосистемних пос-луг е проблематичним насамперед тому, що для багатьох з них вщсутш на-дшш данi про !х величину в натуральних одиницях, на основi чого можна бу-ло б визначити вартють, або важко оцiнити платоспроможний попит на них.
Для ощнювання нами зроблено таю вихщш припущення: люокористу-вання вiдповiдае вимогам сталост (стале вилучення сировинних ресурсiв, рекреацшне навантаження в межах норм); отримаш оцiнки характеризують граничнi витрати i вигоди вiд змiни лiсового покриву у цьому регюш; гра-ничш вигоди вiд збiльшення iснуючоi плошд лiсiв дорiвнюють граничним втратам вщ и зменшення.
Поточнi вигоди вщ використання ресурсiв деревини (живицi) прийнято ощнювати за лiсовими таксами (кореневими щнами). Однак, якщо ринок деревини на кореш порушений внаслщок державного втручання, непрозорий, тодi кореневi цiни е деформованими i не вщображають вартiсть цього природного ресурсу. Саме така ситуащя тривалий час збершалася в Украiнi, коли такси на деревину, що вщпускалася на кореш, були заниженими. Це призводило до значних втрат рентних доходiв лiсовласника - держави. Застосування ж таких такс при ощнюванш потоку вигод вщ використання ресурсiв деревини призво-дить до заниження його вартость Враховуючи це, ми визначали цiннiсть потоку деревини з 1 га вкрито! лiсом плошд за формулою 1 (табл. 1)1.
Табл. 1. Методика визначення поточно'1 економiчно'i цiнностi екосистемних
послугл'1су, грн. на 1 га вкритихл'шом земель
Формула для розрахунку Зм1ст позначень
1 2
Економ1чна оцшка потоку деревини - ЕОД
РЛ • Т 1) ЕОд - + ку РЛ - розрахункова тсосша, м3; Тсер - середня лшова такса, грн./м3; 8 - площа вкритих л1сом земель, га; Яу - упущена рента, грн./га вкритих л1сом земель, за результатами попередтх дослвджень [4]. Для Льв1всь- ко! област1 Яу = 30,56 грн./га.
Економ1чна оцшка недеревно! лшово! рослинност1 - ЕОНДЛР
^ 2) ЕОНДЛР - 8 О р; - скориговане значення готовност платити за оди-ницю ресурсу 1-го виду, грн./кг; - економ1чно доступний обсяг ресурсу 1-го виду в Брод1вському райот, кг; 8 - площа вкритих лшовою рослинтстю земель, га.
Економ1чна оцшка гвдролопчного впливу л1су - ЕОв
3) ЕОв -Н• 0в Н - норматив плати за спещальне використання вод-них ресуршв, грн./м3; 0В - додаткова кшьшсть водних ресуршв, що може бути використана для задоволення попиту у вод1 населения 1 промислових споживач1в, м3; 8 - площа вкритих л1сом земель, га.
1 Як величину упущено! ренти, так 1 такси взято за даними для 2002 р. Незважаючи на те, що упродовж 2002-07 рр. такси пвдвищено, що мало сприяти бшьш повному вилученню ренти на користь люовласника, проведений нами анал1з показав, що цього повною м1рою не вщбулося.
1 1 2
Економ1чна ощнка впливу л1су на сшьськогосподарське виробництво - ЕОсг
4) ЕО АП • Зсг 4) ЕОсг = 8 О АП - додатковий прибуток, отриманий з 1 га стьськогос-подарсько! дтянки, що знаходиться пд впливом л1су, грн.; 8СГ - площа сшьськогосподарських угвдь, що знахо-дяться тд впливом л1су, га; 8 - площа вкритих л1сом земель, що впливають на сшьськогосподарську д1лянку, га;
5) АП = П1 - П 0 6) =Д) •Ц-В) • ОМ -Д) •СУП 7) П = В1 • Ц - В1 • СЗМ - УП 8) УП = В0 • Суп 9) В1 = В0 • (1+ АВ: 100) П1 - прибуток, отриманий з 1 га сшьськогосподарсько! д1лянки, що знаходиться тд впливом л1су, грн.; П0 - прибуток, отриманий з 1 га сшьськогосподарсько! д1лянки за в1дсутност1 впливу л1су, грн.; В! - врожайтсть з 1 га сшьськогосподарських угвдь тд впливом л1су, ц; В0 - врожайтсть сшьськогосподарських культур з 1 га за ввдсутност1 впливу л1су, ц; Сзм - змшш витрати на одиницю сшьськогосподарсь-ко! продукци, грн./ц; СУП - питом1 умовно-постшт витрати на одиницю сшьськогосподарсько! продукцп, грн./ц; УП -умовно-постшн витрати на 1 га сшьськогосподарських угвдь, грн./га; АВ - приршт врожайност1 на 1 га сшьськогосподарсь-ких угвдь пвд впливом л1су, %.
Економ1чна оцшка вигод ввд депонування вуглецю - Е0ДВ
10) ЕОдв = М • Ц 11) М = А0 •т М - маса С02, що депонуеться лшовим насадженням, у тоннах на 1 га плошд насадження в р1к; Ц - цша 1 т С02е на м1жнародному ринку квот на ви-кид парникових газ1в, грн.; АQ - р1чний прирют деревини у Льв1вськш област!, м3/га; т - маса депонованого С02, кг/м3 деревини [1, с. 67].
Економ1чна оцшка вигод вщ рекреацп - ЕОР
12) ЕОР = Р • Ц Р - нормативне рекреацшне навантаження на л1сову дшянку, люд.-дтв ввдпочинку в р1к на 1 га; Ц - готовшсть платити за 1 люд.-день ввдпочинку, грн.
Оцшювання вигод вiд використання недеревних рослинних ресуршв (НДЛР) здiйснювалося нами на основi результатiв дослiдження, проведеного в Бродiвському районi О.В. Врублевською i Н.1. Сiрко [3]1, за формулою 2 (табл. 1). Враховуючи стрiмке зростання ринкових цiн на дикоро^ гриби i ягоди, у 2006 р., ми скоригували значення питомо! цiнностi тих видiв НДЛР, що користуються найбiльшим попитом, зокрема на европейському ринку, на який експортують ресурси з Укра!ни, за допомогою iндексу зростання цш-ностi япд 1,83 та iндексу росту споживчих щн у 2006 р. 1,073 для шших НДЛР.
Гiдрологiчний вплив люу та кiлькiсна його величина у конкретних умовах залишаються предметом дискусш серед науковцiв-гiдрологiв (табл. 2). Однак загальновизнаним е те, що тс збiльшуе грунтовий стiк у необ-
1 У 2006 р. шляхом опитування домогосподарств було встановлено готовшсть споживач1в платити за право загопвт НДЛР виходячи з економ1чних умов, як1 склалися у загопвельний сезон 2005 року [3].
межений перюд. Вигоди вiд цього ми оцшили за даними А.1. Миховича [5] про величину приросту шдземного стоку, що утворюеться шд впливом люу, та питомо! цiнностi водних ресурЫв за формулою 3 (табл. 1).
Табл. 2. EkohomÎ4hî вигоди eid гiдрологiчного впливу nicy
Вплив л1су на водний баланс Ekohomïhhï вигоди
1. Кшьшсний вплив -збшьшення доступно! кшькост1 вод (вода як продукт л1су) задоволення потреб населення i виробнишв (в т.ч. гвдро-електростанцiй) у водi; додатковий прибуток тдприемств рибного господарства та додатковi вигоди населення вiд збшьшення рибних ресурсiв; додатковий прибуток у рослиннищш вiд покращення во-дозабезпеченостц додатковi вигоди вiд рекреаци, пов'язано! з водними ресурсами.
2. Ятсний вплив - пок-ращення якосп водних ресурсв, водночас завдяки захисту водозборгв вщ ерози 1, як наслдок, запобгганню замуленню водних об'ектв додатковий прибуток у рослиннищш вiд покращення во-дозабезпеченостi ; додатковий прибуток тдприемств рибного господарства та додатковi вигоди населення вщ збiльшення рибних ресуршв; додатковi вигоди вщ рекреаци, пов'язано! з водними ресурсами; економiя витрат на очищення водних об'екив; економiя витрат на внесения поживних речовин у грунт.
3. Зменшення макси-мальних р1втв та ви-трат води запобпання втратам щнносп активiв, що виникають при повенях i паводках.
Якщо норматив плати за спещальне використання водних ресурЫв ха-рактеризуе !х дефщитшсть, то економiчна оцiнка характеризуватиме гранич-нi витрати замiшення об'ему вод, який втрачаеться при втратi 1 га люового покриву.
У сiльському господарствi проявляеться комплексний результат впливу люу на кiлькiсть i якiсть водних ресурЫв, клiмат у регiонi, а також протиерозшного впливу лiсу - це змша врожайностi сiльськогосподарських культур. Eкономiчну оцiнку впливу лiсу ми пропонуемо визначити за формулами 4-9 (табл. 1) за врожайшстю зернових з врахуванням и коливань (3040 ц/га) та коливань приросту врожаю (6-15 %). Сутшсть методу полягае у визначенш додаткового прибутку, отриманого у сшьському господарствi завдяки 1 га люу.
Функщя депонування вуглецю лiсами у сучасних умовах набула рин-ково! вартост^ що зумовлено загостренням проблеми парникового ефекту. Кютський протокол передбачае формування мiжнародного ринку торгiвлi квотами на викид парникових газiв, на якому одиницею товару е 1 т парнико-вих газiв у екшвалени дiоксиду вуглецю - 1 т С02. Цiна 1 т С02е е нестабшь-ною, оскiльки ринок знаходиться у стади становлення. Eкономiчну цiннiсть вигод вiд зв'язування люом атмосферного вуглецю пропонуемо визначати за формулами 10-11 (табл. 1) з урахуванням коливань цши (5-20 евро). Еконо-мiчну цiннiсть вигод вщ рекреацii визначено за формулою 12 (табл. 1). За вщ-сутност даних про дослiдження вигод вщ рекреацii в цьому регiонi приймаемо, що готовшсть платити за 1 люд.-день вщпочинку становить 1-3 грн. залежно вiд вiддаленостi дiлянки. Нормативне рiчне рекреацiйне наван-
таження встановлено за даними [6, с. 97] з врахуванням рiчного фонду часу, придатного для вщпочинку, i становить 1370-6576 люд.-дшв/га1.
1нтегральна поточна оцшка екосистемних послуг (табл. 3) е сумою оцiнок вигод, отримання яких е можливим за певного цшьового призначення лiсiв (без врахування цшносп вигод вiд використання мисливсько! фауни, бь орiзноманiття, цiнностей невикористання люу тощо). Капiтальна оцiнка виз-начена вiдповiдно до ставки дисконту 0,02 [7] i становить 36,5-113,5 тис. грн./га для дшянок з нульовою рекреацiйною цiннiстю або 105,0-1097,5 тис. грн./га для лiсiв, на рекреацшш послуги яких е попит.
Анашз ступеня вiдображення цiнностi екосистемних послуг люу в макроекономiчних показниках добробуту, таких як чистий внутршнш продукт (ЧВП), нацюнальний дохщ (НД), подано в табл. 4. Втрата майбутшх вигод (каттальних цiнностей) у разi несталого використання лiсiв на сьогоднi не вщображаеться у показнику чистого продукту (нацюнального доходу), що призводить до його завищення.
Табл. 3. Економiчна ощнка поточних вигод, що надають яки _Бродiвського району, грн./га_
Пород-ний Вигоди, що надають л1си р1зного цшьового призначення
си] ровинт сощально-еколопчт разом
Призначення И ►А а • ^ и склад, вшова катего-р1я 1 вщ-даль використання деревини використання живищ використання НДЛР регулювання водного балансу вплив на сшьськогос-подарське ви-робництво депонування вуглецю • ^ к й • ^ я а е кр е р для дшянок з нульовою цш-тстю рекреацшно! функци для цшних рекреацшних д1лянок
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
ДП " Брод1вське ЛГ"
хвойт 47,45 - 19,79 135,1 475,781585,94 120,16480,62 - 798,282268,9 -
стигл1 1 прист. 47,45 2,0 19,79 135,1 475,781585,94 120,16480,62 - 800,282270,9 -
к • ^ я листят 47,24 - 19,79 135,1 475,781585,94 99,28379,12 - 777,192185,19 -
й н й ^ мшат 47,36 - 19,79 135,1 475,781585,94 109,72438,87 - 787,752227,06 -
С о ДЛГП "Галсшьлш"
И М хвойт 35,07 - 19,79 135,1 475,781585,94 120,16480,62 - 785,92256,52 -
листят 33,14 - 19,79 135,1 475,781585,94 99,28379,12 - 763,092153,09 -
мшат 37,64 - 19,79 135,1 475,781585,94 109,72438,87 - 778,032217,34 -
1 Це еколопчно доступний обсяг послуги, що надаеться лком 1 може бути використаний, саме йому вщповь дають одержат висок1 оцшки рекреацшно! функцп. Оск1льки на сьогодш л1си району як рекреацшш об'екти загалом мають мкцеве значения, обсяг пропозицп рекреацшно! послуги не використовуеться м1с-цевим населенням. Ф1зично можливий обсяг попиту мкцевого населення району, а тим бшьше платоспро-можний попит е значно нижчими. Це означае, що рекреацшну цшшсть мають т1льки обмежеш далянки люу у склад1 природних комплекав, зокрема навколо водних об'екпв, з розвиненою шфраструктурою. Саме для них можуть бути використаш одержат оцшки, в той час як для шших рекреацшна цшшсть дор1внюе нулю.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
хвойт - - 19,79 135,1 475,781585,94 120,16480,62 411019728 750,832221,45 4860,8321949,45
о с^ о листят - - 19,79 135,1 475,781585,94 99,28379,12 411019728 729,952119,95 4839,9521847,95
• ^ к • ^ я й мшат - - 19,79 135,1 475,781585,94 109,72438,87 411019728 740,392179,7 4850,3921907,7
хвойт - - 19,79 135,1 475,781585,94 120,16480,62 274013152 750,832221,45 3490,8315373,45
н й £ ^ о с^ листят - - 19,79 135,1 475,781585,94 99,28379,12 274013152 729,952119,95 3469,9515271,95
О И <и <и мшат - - 19,79 135,1 475,781585,94 109,72438,87 274013152 740,392179,7 3480,3915331,7
щ о хвойт - - 19,79 135,1 475,781585,94 120,16480,62 13706576 750,832221,45 2120,838797,45
<и а листят - - 19,79 135,1 475,781585,94 99,28379,12 13706576 729,952119,95 2099,958695,95
• ^ ю мшат - - 19,79 135,1 475,781585,94 109,72438,87 13706576 740,392179,7 2110,398755,7
Табл. 4. Ыдображення вигод, що надають л'ши, в макроекономiчних показниках
Склад вигод, що надають л1си Врахування поточних вигод в макроеконом1чних показниках
Використання ресур-Ыв деревини 1 живищ Ввдображаються через кореневу плату в ЧВП (чиста додана вартшть).
Використання неде-ревних лшових ресур-Ыв Не ввдображаються або ввдображаються частково в ЧВП через коренев1 цши (якщо вони шнують) або результати д1яльност1 домогосподарств.
Регулювання водного балансу Ввдображаються як водна рента у показнику ЧВП галузей водокористування (чиста додана вартшть).
Лшомелюративний вплив Ввдображаються у показнику ЧВП сшьського господар-ства (чиста додана вартшть).
Депонування вуглецю Не ввдображаються.
Рекреацшт Ввдображаються частково у показнику ЧВП туристично-рекреацшно! д1яльност1 (чиста додана вартшть).
Висновки
1. Отримаш нами поточш оцшки вигод, що надаються 1 га вкрито! лiсом площi у дослщжуваному районi, характеризують загальну цiннiсть рiчного потоку послуг лiсових екосистем. Розраховаш на !х основi каштальш оцiнки за економiчним змiстом е теперiшньою вартiстю потоку вигод, одержуваного до-вiчно, що е можливим за умови сталого невиснажливого люокористування.
2. Зiставлення отриманих поточних ощнок з аналогiчними, передбаче-ними Порядком нормативно! грошово! оцiнки земель [7], дае змогу стверджу-вати, що величина поточних вигод, на основi яко! визначаеться нормативна оцiнка 1 га люових земель, е заниженою. Так, зпдно з Порядком рiчний ефект вiд використання деревини, недеревно! продукцi! та природних корис-них властивостей лiсiв (поточнi вигоди) становить для експлуатацшних лiсiв 27,15-340,8 грн./га, неексплуатацшних лiсiв, в яких рубання головного корис-тування дозволено, - 36,2-454,4 грн./га, неексплуатацшних лiсiв, в яких ру-
бання головного користування заборонено, - 72,4-841,6 грн./га. Вгдповгдно нашi оцiнки становлять для експлуатащйних лiсiв 763,09-2270,9 грн./га, для лiсiв, що не виконують функци постачання деревини, - 729,95-2221,45 грн./га або швгть 21949,45 грн., якщо вони мають високу рекреащйну цiннiсть.
3. Результати нашого дослщження призначенi для використання у сис-темi iнтегрованого еколого-економiчного облiку, для ведення лгсового кадастру, для шдтримки прийняття рiшень, якi змшюють можливостi отримання цих вигод у майбутньому. Ми намагалися оцiнити тшьки частину вигод, що надаються люами, але е й такi, вартють яких встановити неможливо. Це рель гiйнi, культурно-iсторичнi цiнностi, що також мають бути враховаш у проце-сi прийняття полiтичних рiшень, наслщком яких може бути вплив на ходi екосистеми i добробут у майбутньому.
4. Встановлення ступеня впливу лгсових екосистем на добробут регь ону та макроекономiчнi показники дiяльностi потребуе подальших розвiдок. Проведене нами дослщження дало змогу здiйснити апробащю запропонова-но! методики комплексного ощнювання екосистемних послуг лiсу, його результати можуть слугувати вдосконаленню чинно! нормативно! бази та методологи ощнювання люових активiв.
Л1тература
1. The European Framework for Integrated Environmental and Economic Accounting for Forests - IEEAF. - Luxemburg: Office for Official Publications of the European Communities, 2002. -106 p.// http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_0FFPUB/KS-BE-02-003/EN/KS-BE-02-003-EN.PDF.
2. Millennium Ecosystem Assessment// http://www.millenniumassessment.org.
3. Врублевська О.В., CipKO Н.1. Економiчна оцшка недеревно! люово! рослинносп на територп лiсового фонду ДП мБродiвське лiсове господарство"// Наук. вюник НЛТУУ: Зб. на-ук.-техн. праць. - Львiв: НЛТУ Укра!ни. - 2006, вип. 16.5. - С. 131-137.
4. Врублевська О.В. Люова рента: вилучення й розподш// Проблеми модершзацп люо-ресурсно! сфери в контекст просторового розвитку: Матер. наук.-практ. конф. 20.04.2007 р., м. Ки!в./ Пгд ред. Б.М. Данилишина. - К.: РВПС Укра!ни НАН Укра!ни, 2007. - 239 с. -С. 189-193.
5. Михович А.И. Водоохранные лесонасаждения. - Х.: Прапор, 1981. - 63 с.
6. Шпарик Ю.С., Маркiв П.Д., Лопарьова О.Б. Етапи освоення рекреацiйного потенць алу Укра!нських Карпат// Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегия дiй: Тези допо-вiдей шжнар. наук.-практ. конф. 9-10 листопада 2006 р., Львiвська обл., смт. Славське./ Ред-кол.: вiдп. ред. В.С. Кравщв. - Львiв: 1н-т репональних дослiджень НАН Укра!ни, 2006. -С. 95-98.
7. Наказ Державного ком^ету Укра!ни по земельних ресурсах, Мiнiстерства аграрно! полiтики Укра!ни, Мiнiстерства будiвництва, арх^ектури та житлово-комунального господар-ства Укра!ни, Державного комiтету лiсового господарства Укра!ни, Державного комiтету Ук-ра!ни по водному господарству, Украшсько! академп аграрних наук вiд 27.01.2006 р. № 19/16/22/11/17/12 "Про Порядок нормативно! грошово! оцшки земель несшьськогоспо-дарського призначення (кргм земель у межах населених пунктив)"// Инвестгазета. -12.12.2006 р, № 49 (575). - С. 44-58._
