CC BY
61
onal economy were found. The need for the transition to the agrolandscape nature management concept was justified. It is proved that achieving a balance of interests and the goals of social, economic and environmental development requires an interconnected, interdependent analysis of the specific situation at the same time on three aspects. It's also necessary a parity basis combination of the three approaches, taking into account changes over time and space of corresponding values and needs. Only that flexible approach allows us to make management decisions taking into account the specific conditions.
Keywords: radioactive contamination, sustainable development, rehabilitation of the territory, regional development, ecologization, Kiev Polissya.
УДК332.3:332.142.6 Астр. Ю.Ю. НесторяК -
ВПНУБП Украти "Боярська ЛДС"
ТЕОРЕТИЧН1 П1ДХОДИ ДО ЕКОНОМ1ЧНОГО ОЦ1НЮВАННЯ Л1СОВО1 Д1ЛЯНКИ НА ОСНОВ1 Н ЕКОСИСТЕМНИХ ПОСЛУГ
На осж^ наукових праць украшських i зарубiжних вчених у галузi економжи при-родокористування, а також iз використанням нащональних та мiжнародних правових ак-пв з питань екожмчно! оцшки, здшснено ан^з теоретичних пiдходiв до екож^чного оцшювання тсово! дшянки на основi й екосистемних послуг. Проаналiзовано значну кiлькiсть теоретичних пiдходiв до визначення сутностi та змiсту екосистемних послуг. Акцентовано увагу на те, що екосистемнi послуги - це економiчнi вигоди, якi отриму-ють економiчнi суб'екти вiд використання наявних функцш екосистем, а також таких, що утворюються внаслщок генерування, вiдновлення, шдтримки, регулювання екосистемних процесiв, як формуються внаслiдок цшеспрямовано! д]яльност тих або шших суб'eктiв господарювання рiзних форм власностi та рiвнiв ieрархiчного управлiння. Практично визначено загальну економiчну цiннiсть 1 га лiсових земель. Окреслено пер-спективи подальших наукових розробок у напрямi формування ефективного економiч-ного механiзму оцшювання люових ресурсiв та забезпечення його практично! реалиаци.
Ключовi слова: економiчна оцiнка, лiсовi ресурси, екосистемнi послуги люу.
Вступ. Економiчна оцiнка природних ресурсш, як написано в економiч-нш енциклопедií, це - визначення щнносп джерел природних ресурсiв у грошовому вираз! В фшософському сми^ поняття оцiнка е категорieю проблеми щн-ностi [1]. Цiннiсть ввдображае реальнi взаемовiдносини людини з явищами нав-колишнього свiту. Вона не повинна ототожнюватися з самим об'ектом, а мае вь дображати його значения та властивкть задовольняти потреби людини. Виходя-чи з цього, потреба людей е суб'ективним фактором щнносп. Об'ективна сторона щнносп визначаеться реальними властивостями об'екта ощнки як нос1я щн-ностi. Зввдси випливае, що об'ектом оцiнки е не лк чи земля, як вид природних ресурсш, а 1х властивостi задовольняти потреби суспiльства [2].
Анамз основних дослiджень, у яких започатковано вирiшення проблем. Питання економiчноí оцiнки лiсових ресурсiв на основi 11 екосистемних послуг, Грунтовно дослiджено у працях як украшських, так i зарубiжних вчених, зокрема: С. Бобильова, С. Волосюка, Т. Жилича, В. Захарова, 6. Мшенша, I. Ли-цура, Н. Лукьянчикова, А. Моткiна, I. Потравного.
Мета роботи - розробити теоретичнi шдходи до економiчноí оцiнки лко-вих ресурсiв на основi 11 екосистемних послуг та практично визначити загальну економiчну щннкть 1 га лкових земель.
1 Наук. кер1вник: доц. П.В. Кравець, канд. с.-г. наук
Основна частина. На сьогодш iснye багато теоретичних пiдходiв до виз-начення сyтностi та змiстy екосистемних послуг (табл. 1). Табл. 1. HayKOBi тдходи до трактування cymHocmi "екосистемних послуг" [3]
Автор Сутшсть визначення
Бобильов С.Н., Захаров В.М. Екосиатемнг поспуги - екоштчт вигоди для споживачГв цих послуг, що базують ся на забезлечент природою регулюючих функций (локальы i глобальнi)
Глазирша 1.П. Екосистемнг поспуги - матерiальнi, енергетичнi i iнформацiйнi потоки, що породжуються запасами природного кашталу
Дел1 Х., Фарлей Дж. Екосистемнг поспуги - живi оргашзми, якi утворюють комплекси, генеру-ють екосистемт функци та використовуються людьми
Констанца Р. Екосистемш поспуги - умови i процеси, через яю природнi екосистеми та ор-ганiзми, яю 1х формують, пiдтримують та забезпечують людське життя
Думнов А.Д. Екосистемт поспуги - окремий випадок виробн^цтва продукци природо-охоронного призначен^, включаючи надан^ послуг природоохоронного характеру
Програма ООН "Оцшка екосис-тем на пороз1 тисячолтя" Екосистемнг поспуги - вигоди, яю люди отримують вiд екосистем, та яю створюються взаeмодieю в середиш екосистем
М1жнародний орган по морсь-кому дну ООН Екосистемнг поспуги - виконуваш екосистемами функци, якi забезпечують збереження природных циклiв, процесГв i енергетичних потокiв, що ство-рюють умови для шдтримки життя, зокрема життя людей, на користь ни-шшнъого i майбутнiх поколгнь
Програма роз-витку ООН в Ук-ра!ш (Програма розвитку i штег-рацл Криму) Екосистемнг поспуги - послуги природних екосистем в забезпечення людини природними ресурсами, здоровим мiсцем iснування, та шшими екологiчно та економiчно значущими "продуктами". 1снують чотири категорГ! екосистемних послуг, для яких реальне використання компенсацiйних платежв г створення ринюв, а саме послуги Гз забезпечення прюною водою, поглинання вуглецю, збереження бюрГзномашття Г естетичних властивостей ландшафтов
Котко А.А. Екосистемнг сервки - здшснення екосистемами економГчно корисних для людини функцгй. Природними сервГсами е сервГси умовно незмГнених, природних екосистем. При використаннГ термГну в однинГ, то екосистиемним сервГсом е цшс-ний набГр економГчно корисних людин1 функцш, пов'язаних з жигтедаяльнГстю ж! або шшо! екосистеми або об екту, що входить до И складу
Лукьянчи-ков Н.Н., Потравний 1.М. Егкэсистемнг поспуги - свого роду еколопчш функцй, яю пГдтримують Г захищають людську дяльшсть з виробництва та споживання або певною мрою впливають на загальний добробут Г впливають на яюсть життя людини та И юнування
Дейлi Р. Прикладами екосистемних послуг е очищения води Г атмосферного повГт-ря, регулювання опадГв Г засухи, асимшяцш Г детоксикацш вГдходГв, фор-мування Г збереження грунту, боротьба з шюдниками Г хворобам, збере-ження бiорiзиомаиiтиостi на користь сГльського господарства, захист вГд ультрафГолетового вип:ромiн:юваиия, стабшГзацш клГмату та ш.
Мотюн Г.А. Екосистемна продукцгя - те, що вироблено в наявних екосистемах (юнуе можливГсть економГчно! оцгнки). Екосистемт послуги подшяються на два ви-ди: регулюючГ, яю формують клГмат та впливають на повггря, воду, стан фло-ри та фауни та пГдтримуючГ, таю як фотосинтез, кругообГг поживних речовин, груитоутвореиия (не юнуе можливостГ економГчно!' оцгнки).
Мишенин G.B., Олшник Н.В. Екосистемнг поспуги - це економГчнГ вигоди, якГ отримують екодамГчт суб'екти вГд використання наявних функцш екосистем, а також таких, що утворюються внаслГдок генерува^ня, вiдиовлеиия, пГдтримки, регулюван-ня екосистемних процесГв, яю формуються внаслГдок цшеспрямовшо! дь яльност тих або шших суб'ектГв господаркшання рГзних форм влашосп та рГвшв ГерархГчного управли^
Разом з тим жодне з них поки не стало ушверсальним та широко викорис-товуваним. Це пов'язано з багатовимiрнiстю дослiджуваного поняття, вдаутшс-2. Еколопя та довк1лля 83
тю единого пДдходу до розумiння його сутностД, що зумовлюе наявнiсть вДдмДн-них теоретико-методичних пiдходiв до економiчноí оцДнки екосистемних послуг. За основу приймаемо визначення екосистемних послуг, яке запропонував 6. МД-шенiним: "екосистемнi послуги - це економiчнi вигоди, якД отримують еконо-мiчнi суб'екти вДд використання наявних функцiй екосистем, а також таких, що утворюються внаслДдок генерування, вiдновлення, пiдтримки, регулювання екосистемних процесДв, якi формуються внаслДдок цДлеспрямовано1 дiяльностi тих або iнших суб'ектiв господарювання рiзних форм власностД та рiвнiв ДерархДчно-го управлшня".
У межах бiосфери (екосистеми планети найвищого рангу) лiс здДйснюе енергетичнi, продукцiйнi, бiогеохiмiчнi, вiдтворювальнi, оргашзащйш та охорон-нi функцií. З розвитком цившзацц лiс став, поряд з природними, виконувати сус-шльш функцií, впливати на соцiосферу та ц пiдкомплекси. Як окремi лiсовi бДоге-оценози, так i лДси краши загалом, здiйснюючи рiзноманiтнi природш i суспiльнi функцп, беруть участь у накопиченш, перетвореннi та збереженнД трьох форм ма-терií: речовини, енергл та впорядкованостi. При цьому вони мають функцДональ-нi зв'язки з територiальними комплексами рiзних титв: природними (бДосфе-рою); суспiльними (суспiльно-територiальними комплексами рiзних рангДв); при-родно-антропогенними; природно-соцiальними. Виходячи iз взаемозв'язку та взаемовпливу природних та суспДльних функцДй лiсу географи видДляють ноос-фернД функцií лiсу - це природш та суспДльш функцií певного компонента у скла-дД соцiосфери. З Дншого боку, розглядаючи результати дц цих функцiй лiсу, трак-тують íх як лДсовД ресурси ноосфери та подДляють на сировиннД Д несировиннi [4].
Сировинт функцп л^ - це бюлогДчш властивостД лДсу як екосистеми, що виявляються у продукуваннД та накопиченш певно!' бДомаси (сировинних лДсових ресурсДв). ЦД ресурси використовуються безпосередньо населениям, а також як сировина у сферД виробництва. Вони можуть бути вДдДрванД вДд лДсових масивДв, нагромаджуватися в значних кДлькостях та використовуватись за призначенням. Сировинне значення лДсДв як еколого-економДчно1 системи можна подДлити на три взаемопов'язанД мДж собою Д зовшшшм середовищем обов'язковД компонента:
• ресурси деревини, до яких належить стовбурна деревина та iншi потенцшш про-дукти деревного походження (гiлки, деревна зелень, кора та ш.);
• ресурси недеревного рослинного походження - гриби, ягоди, плоди, лшарська i технiчна сировина, кормовi ресурси та ш.;
• ресурси тваринного походження - птахи, звiрi, комахи.
Несировинт функцп лс - це його властивостД (бюлогДчш, фДзичнД та Дн.) як екосистеми. Вони пов'язанД з природними, соцДальними та соцДоприродними яви-щами, створюють сприятливД умови для функцюнування лДсових, сумДжних з ними антропогенних ландшафтних комплексДв Днших типДв, окремих типДв господарств та населення. НесировиннД лДсовД ресурси е невДд'емною частиною лДсу. Вплив лДсу на абютичш фактори середовища проявляеться в таких властивостях лДсДв:
а) клiмато-покращувальних: вплив на впровий режим; вплив лiсу на сонячну радiацiю; вплив лiсу на температурний режим повпря i rрунтiв; видшення лiсом кисню i поглинання вуглекислого газу; вплив лку на юнний режим повiтря;
б) водоохоронних: збшьшення кiлькостi вертикальних опадiв, що випадають над лiсом i сумiжних дтянках; утворення конденсацiйних осадiв; затримка
кронами i деяке перехоплення рiдких опадiв; перехоплення i перерозподiл твердих опадiв.
в) захисних: Грунтозахисна роль лшв; пило- i газозахисна роль лiсiв i зелених насаджень; шумозахисна роль лiсiв i зелених насаджень. Вплив лку на бiотичнi фактори середовища: ресурсоохоронш функцií ль су; лiкувально-оздоровчi властивосп лiсу; рекреацiйнi; естетичнi функцií лiсiв; туристичнi.
Лiс як природна шдсистема одночасно здiйснюe комплекс функцiй сиро-винного i несировинного типiв (вiдтворюe комплекс лiсових ресурсов сировин-ного i несировинного типiв). Будь-яка ноосферна функщя лку (природна чи сустльна) е поняттям онтолопчним, що ввдображае об'ективно наявнi процеси, якi вщбуваються у лiсi як компонентi ноосфери та, одночасно, природнш скла-довш ЛВК у рамках суспiльно-територiального комплексу (СТК). Натомкть ноосферна роль лку - поняття гносiологiчне. Воно застосовуеться шд час аналiзу ролi (позитивно^ нейтрально1 чи негативной функцш лiсу щодо забезпечення екоеволюцiйного розвитку ноосфери та утворення i функщонування природно-антропогенних, природно-соцiальних i шших типiв територiальних комплексiв в межах СТК, створення сприятливих умов життедаяльносп населения.
У зв'язку з багатоцшьовим характером використання лiсових земель ви-никае необхiднiсть розгляду особливостей ощнювання вартостi лiсових земель та лкових ресурсов, яка може проводитися з рiзною метою. Найбiльш актуальни-ми для нашо1 краши е:
• визначення плати за використання лкових ресурив;
• визначення цiни угоди з продажу в приватну властсть люових земель (хоча зараз така процедура не передбачена, але ймовiрно, що продаж лiсових земель в приватну властсть стане можливий);
• встановлення плати за отримання права оренди чи концесн дiлянок лiсового фонду;
• визначення ефективноси проектiв використання лiсових земель та ефективносп системи ведення лiсового господарства;
• визначення ефективносп проектiв заготiвлi i перероблення лiсу;
Виходячи з наведеного вище, залежно вiд мети ощнювання, об'ектами можуть бути:
1. Лк як бiогеоценоз (лiсова екосистема) - тобто рiзноманiття живих ор-гашзмш, яш виступають не стшьки фiзичним (матерiально-речовим) об'ектом, скшьки характеристикою стшкосп, стабiльностi, резистеитностi, полiморфiзму екосистеми тощо. Оцiнюючи екосистему, враховуемо систему зв'язшв i взаемо-дда мiж оргашзмами й абiотичними чинниками. Предметом ощнки е грошовий вираз цтност1 виконуваних функцш iз забезпечення суспiльства природними благами та навколишнього природного середовища екосистемними послугами. При цьому остання передбачае включення до себе як прямих, так i непрямих еко-номiчних ощнок задля врахування вiдображения низки неекономiчних функцiй.
2. Ресурси та послуги лку: а) здатнкть лiсу створювати матерiальний продукт; б) здатнiсть лку слугувати необидною умовою для утворення продукций в) здатнiсть лку покращувати клiмат, регулювати водний режим рш, очища-ти та оздоровлювати навколишне середовище тощо.
ПередусДм лДсовД ресурси е значно вужчим поняттям, нДж бДогеоценоз, що охоплюе окремД органДзми або íх частини, популяцц або будь-якД ДншД бДотичнД компоненти екосистеми. Говорячи про ресурси та послуги лДсу, розглядаемо жи-вД органДзми або íхнi компоненти, якД в контекстД фактичного або ж потенцДйного використання набувають цДлком конкретного поняття - лкових ресурЫв. Предметом оцДнки слугують споживчi властивостi об'ектв живоI природи, якД за-лучаються в процес виробництва та сприяють полДпшенню якостД життя людини.
У зв'язку з рДзномаштшстю функцДй, виконуваних лДсом, його оцДнка повинна мати комплексний, Днтегрований характер. ПДд комплекснДстю оцДнки ро-зумДемо адекватний вимДр всДе1 сукупностД функцДональних споживацьких влас-тивостей лДсу Д вибДр серед них оптимально1. 1ншими словами, поняття комплек-сностД розумДемо як "все враховано", а не "сума того, що враховано". Тому комплексний пДдхДд полягае у всебДчному цшсному оцДнюваннД всДе1 сукупностД можливих альтернатив Д вибДр Дз них найбДльш ефективно1. В економДчнДй лДтера-турД е багато тдходДв до економДко-екологДчно1 оцДнки лДсових ресурсДв на осно-вД екосистемних послуг (табл. 2).
Табл. 2. Порiвняльнi характеристики метоЫв варткног ощнки екосистемних
послуг [5, 6]
Метод Шдхщ Застосування Вимоги до даних Обмеження
Ринкова оцiнка Моделювання та аналiз ринкiв екосистемних послуг Екосистемнi послуги, як обертаються на ринках (деревина, ри-ба, в деяких випадках рекреаця та ш.) Ринковi цши та вщ-повiднi !м обсяги продатав Бшьшють екосистемних послуг не мають сво!х ринкiв
Метод продук- тивностi Визначення впли-ву змш обсягу (якостi) екосис-темних послуг на ринковi товари Будь-який вплив на товари; деякi послуги, яю формують за-безпечують функщ-онування окремих екосистем Змша обсягу (якостi) екосистемних пос-луг; рiвень впливу на виробництво; чиста вартпсть вироблених товаров Iнформацiя про змь ни в наданнi екосистемних послуг i вщ-повiдний вплив на виробництво часто вщсутш
Витратш методи Оцiнка витрат на замщення (вщ-новлення, збере-ження) екосис-темно! послуги Будь-як втрати еко-системних послуг, послуги, як формують забезпечують функщонування окремих екосистем Розмiри втрат обсягу (якостi) екосистемних послуг, вит-рати на !х замщен-ня (вiдновлення, збереження) Можлива переоцш-ка поточно! цшнос-тi; вимагають обе-режного пiдходу
Метод транспор-тно-шля-хових вит-рат Побудова криво! попиту за фактич-ними транспор-тними витратами Рекреацшш ресурси екосистем Опитування, що визначае витрати грошей i часу на вщ-вiдування об'екта Обмежено рекре-ацшними вигодами, складний у викорис-танш за наявностi ба-гатоциьових задач
Метод ге-дошстич-ного цшо-утворення Визначення ефек-ту вiд впливу екосистемних послуг на цшу ринкових товарiв Яюсть повiтря, рек-реащя, естетичнi та культурнi цiнностi Цши та характеристики товарiв Вимагае великого обсягу даних, чут-ливий до конкретного об'екта
Метод суб'ектив-но! оцiнки Оцшка думки рес-пондентiв щодо !х готовностi плати-ти за екосистемш послуги Практично будь-яка екосистемна послу-га Опитування, що представляе сцена-рiй i з'ясовуе готов-нiсть платити за виз-начену послугу Наявнiсть похибок у вщповщях рес-пондентiв
Метод ек-сперимен-гу з вибо-ром Оцшка думки рес-понденгiв щодо кращого варiангу з набору альтернатив Практично будь-яка екосистемна послу-га Опитування, що представляе на вибiр сценари, як включа-ють деклька атрибутов на рiзних р1внях Наявшсть похибок у вiдповiдях рес-понденпв; складна аналiз резуль-тапв
Мегод пе-ренесення вигiд Використання ре-зульгагiв, отрима-них в одному дос-лщженш, у шшш оцiндi екосистем-них послуг Будь-яка з екосис-темних послуг, сто-совно яко! кнуе дос-говiрна референтна база Оцшка об'екта-про-тотипу Неточшсть оценки, оскшъки навiгь по-дiбнi дослiдження можуть вiдрiзнягися за багатьма параметрами; вимагае обе-режного подходу
Одним iз методiв, який дае змогу визначити сумарну економiчну оцiнку екосистем, íх функцiй, товарiв i послуг, е метод розрахунку загально1 економiч-но1 цiнностi. Ця цiннiсть iнтегруе чотири складовi елементи: пряму вартiсть ви-користання, непряму вартiсть використання, варткть вiдкладеноí альтернативи та вартiсть кнування. У табл. 3 поданi приклади вартостi використання та неви-користання рiзних варiантiв екосистемних послуг.
Табл. 3. Загальна економiчна цттсть збереження екосистемних послуг /7/
Тип ощнки Варткть використання Варгiсгь невикористання
Пряма Опосередкована Вщкладено! альтернативи Варгiсгь кнування
Прикла-ди еко-систем-них пос- луг Рибальство Сиьське господарство Деревина Торф Рекреадiя Транспортування Iншi продукти i послуги екосистем Депонування вуглецю Зв'язування азоту Регулювання повеней Захист вiд буревнв Вщновлення шдземних вод та iншi послуги екосистем Майбутне використання Майбутня iнформацiя Бiорiзноманiггя Культурна спадщина Цшшсть спадкування
Таким чином, для лкових ресурсов ощнюванню шдлягають змiни в сус-пiльному виробнищш, тод як лiсовiй екосистемi - змiни у функцiонуваннi бюс-фери та сусшльному добробутi. Виходячи з наведеного вище, у табл. 4 показано загальну економiчну цiннiсть 1 га лкових земель у гривнях за рш.
Табл. 4. Загальна економiчна цттсть 1 га лкових земель, грн
Категорiя лiсiв
Захиснi Рекреацшно-оздоровчi Лiси природоохоронного, наукового, кторико-культурного призначення Експлуатацшш
38956 34675 36784 23456
Висновки. Розроблеш теоретичш шдходи до економiчноí оцiнки лкових ресурсов на основi и екосистемних послуг та практичне визначения загально!' еко-номiчноí цiнностi 1 га лкових земель показали, що експлуатацшш лiси мають найнижчу вартiсть та в основному використовуються тшьки сировинш функци ль сового насадження. Найвищу вартiсть мають захиснi лiси, яш переважно створю-ють сприятливi умови для функцюнування лiсових, сумiжних з ними антропоген-них ландшафтних комплексов iнших типiв, окремих типш господарств та населен-ня. Виходячи з наведеного вище, господарювання в лках дощльно проводити за двома рiзними схемами вiдповiдно до функций 0 вартосп), що вони виконують.
Лiтература
1. Екожмчна ендиклопедiя. - У 3-ох т. - К. : Вид-во "Академiя". - 2000. - Т. 1. - С. 432-433.
2. Лицур 1.М. Методичнi пiдходи до екожмчжй оцшки лiсових pecypciB / 1.М. .Лицур // Економжа природокористування i охорони довкiлля : зб. наук. праць. - К. : ДУ 1ЕПСР НАН Укра-ши. - 2012. - С. 49-56.
3. Мшенш С.В. Розвиток ринку екосистемних послуг як напрямок посткризового зростання економши Украши / С.В. Мишенин, Н.В. Олшннк // Механiзм регулювання економши. - 2010. -№ 3, т. 2. - С. 106.
4. Дубш В.Г. Еколого-геогpафiчнi основи використання i вiдтвоpення люу в Укpаíнi : авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.02 - "Економжа та соцiальна ге-ографш" / В.Г. Дубш; Нац. акад. наук Украши, 1н-т географи. - К., 2000. - 22 с.
5. Волосюк С. Рекомендации по проведению стоимостной оценки белорусских ООПТ / С. Волосюк, Т. Жилич. - Минск-Варшава : Предст-во ООН в Республике Беларусь, 2010. - 67 с.
6. Pagiola S. Assessing the Economic Value of Ecosystem Conservation / S. Pagiola, K. von Ritter, J. Bishop. World Bank, - 2004. [Electronic resource]. - Mode of access http://1293.20.41/eps/othr/pa-pers/0502/0502006.pdf/.
7. Неверов А.В. Экономическая оценка биоразнообразия особоохраняемых природных территорий Беларуси / А.В. Неверов, Д. А. Редковская, Д.А. Неверов // Природные ресурсы. - 2001. -№ 3. - 89 с.
Несторяк Ю.Ю. Теоретические подходы к экономической оценке лесного участка на основе его экосистемных услуг
На основе научных работ украинских и зарубежных ученых в области экономики природопользования, а также с использованием национальных и международных правовых актов по вопросам экономической оценки, осуществлен анализ теоретических подходов к экономической оценке лесного участка на основе его экосистемных услуг. Проанализировано значительное количество теоретических подходов к определению сущности и содержания экосистемных услуг. Акцентировано внимание на том, что экосис-темные услуги - это экономические выгоды, которые получают экономические субъекты от использования существующих функций экосистем, а также таких, которые образуются в результате генерирования, восстановления, поддержания, регулирования экосистемных процессов, которые формируются в результате целенаправленной деятельности тех или иных субъектов хозяйствования разных форм собственности и уровней иерархического управления. Практически определена общая экономическая ценность 1 га лесных земель. Определены перспективы дальнейших научных разработок в направлении формирования эффективного экономического механизма оценки лесных ресурсов и обеспечения его практической реализации.
Ключевые слова: экономическая оценка, лесные ресурсы, экосистемные услуги леса.
Nestoriak Yu. Yu. Some Theoretical Approaches to the Economic Valuation of Forest Area Based on Ecosystem Services
Some works of Ukrainian and foreign scholars of environmental economics, as well as national and international regulations on economic evaluation are reviewed in order to analyze theoretical approaches to the economic valuation of forest areas considering their ecosystem services. A significant amount of theoretical approaches to defining the nature and content of ecosystem services is analysed. Ecosystem services are accented to be the economic benefits that receive economic agents from using existing ecosystem functions, as well as those resulting from the generation, recovery support, regulation of ecosystem processes, which are formed as a result of purposeful activity or other entities with different ownership and hierarchical levels of management. The total economic value of 1 hectare of the forest area is determined. Some prospects for further scientific development in the direction of forming an effective economic mechanism of forest resources evaluation and ensure its implementation are identified.
Keywords: economic evaluation, forest resources, forest ecosystem services.
