Научная статья на тему 'Порівняльний аналіз класифікацій послуг екосистем у контексті завдань управління ландшафтами і планування землекористування'

Порівняльний аналіз класифікацій послуг екосистем у контексті завдань управління ландшафтами і планування землекористування Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
110
30
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
послуги екосистем / функції екосистем / екосистемні процеси / вигоди / ринки послуг екосистем / ecosystem services / ecosystem functions / ecosystem processes / the benefits of ecosystem services markets

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Т. Я. Кулешник

Проаналізовано основні класифікації екосистемних послуг, їхні спільні риси та відмінності. Здійснено огляд найважливіших наукових публікацій з цієї тематики. Акцентовано увагу на значенні класифікацій послуг екосистем для розвитку теоретичних і прикладних досліджень у сфері управління ландшафтами та планування сталого землекористування.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Comparative analysis of ecosystem services classifications in the context of landscape management and land use planning tasks

The article analyzes the basic classification of ecosystem services, their similarities and differences. The most important scientific publications on the subject surveyed. Also it is focused on the meaning of classifications of ecosystem services for the development of theoretical and applied research in the management of landscapes and sustainable land use planning.

Текст научной работы на тему «Порівняльний аналіз класифікацій послуг екосистем у контексті завдань управління ландшафтами і планування землекористування»

9. Schmithüsen F. The Importance of Empirical Research on Public Perceptions and Attitudes towards Forests for Participatory Policy Development. Working Papers International Series / F. Schmithüsen, W. Zimmerman // Forest Policy and Forest Economics Department of Forest Sciences, 2000. - № 01/2. - 11 p.

10. Schmithüsen F. Multifunctional forestry practices as a land use strategy to meet increasing private and public demands in modern societies / F. Schmithüsen // Journal of Forest Science, 2007. - № 53(6). - Pp. 290-298.

Козий И.В. Обеспечение требований общества с помощью многоцелевого лесопользования

Рассмотрены и описаны роль и значение леса для современного урбанизированного общества, соответствие практик многоцелевого лесопользования принципам устойчивого развития, экономический выигрыш от применения практик многоцелевого лесопользования для владельцев леса и общества в целом.

Ключевые слова: многоцелевой лесной менеджмент, лесная политика, приближенное к природе лесоводство, развитие лесоводства, устойчивое лесопользование.

KoziyI.V. Fulfillment of society's needs by the means of multifunctional forestry

Paper deals with the role and meaning of forests for modern urban society, correspondence of multifunctional forestry practices with sustainable development principles, economic benefits for forest owners and society in general from appliance of multifunctional forestry practices.

Keywords: multifunctional forest management, forest policy, forestry development, close to nature forestry, sustainable forestry.

УДК 630*[477+091] Здобувач Т.Я. КулешниК - НЛТУ Украгни, м. Львiв

ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З КЛАСИФ1КАЦ1Й ПОСЛУГ ЕКОСИСТЕМ У КОНТЕКСТ ЗАВДАНЬ УПРАВЛ1ННЯ ЛАНДШАФТАМИ I ПЛАНУВАННЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Проаналiзовано основш класифжацп екосистемних послуг, 1хш сшльш риси та вщмшностг Здшснено огляд найважливших наукових публжацш з ще! тематики. Акцентовано увагу на значенш класифжацш послуг екосистем для розвитку теоре-тичних i прикладних дослщжень у сферi управлшня ландшафтами та планування сталого землекористування.

Ключовг слова: послуги екосистем, функци екосистем, екосистемш процеси, вигоди, ринки послуг екосистем.

Вступ. Недостатня шформащя стосовно яюсного та кшьюсного аспекту послуг, яю надають суспшьству природш екосистеми, призводить до втра-ти вартосп екосистем. Внаслщок цього 1 послуги екосистем стають дедал1 вразлив1шими, а природний каттал бшьш дефщитним [15]. У науковш л1те-ратур1 таю ключов1 термши як "екосистемний процес", "функцюнування екосистем", "екосистемш послуги" 1 "вигода" були 1 залишаються предметом р1з-номаштних 1 часом суперечливих тлумачень. Прагнучи створити теоретико-методолопчш засади оцшювання послуг екосистем, багато автор1в намага-ються розробити системну типолопю 1 критерп для комплексного оцшюван-ня екосистемних послуг (Г. Дейл1, 1997 [15]; МЕА, 2005 [12]; де Гроот, 2006

1 Наук. ке^вник: доц. 1.П. Соловш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв

[6]; Бойд i Банзаф, 2007 [2]; Фшер i Тернер, 2008 [9]). Таю характерш риси екосистем як динамiчнiсть i складнiсть функцiонування ускладнюють роз-роблення едино! ушверсально! типологп i класифжацп.

У науковiй лiтературi запропоновано багато способiв класифжацп екосистемних послуг залежно вiд рiзних цiлей використання, як застосуван-ня як для теоретичних узагальнень, так i в межах реатзацп прикладних на-укових проекпв. Сформовано низку типологш, деяю з них мають багато стльного, тож у цiй статтi увагу зосередимо лише на окремих з них, насам-перед тих, як демонструють рiзнi пiдходи до класифжацп екосистемних функцiй та послуг. У таблиц подано п'ять рiзних систем класифжацп, якi застосовуються в багатьох оцшках i часто беруться за основу для подальшого розвитку системи класифжацп.

У поданий аналiз вибрано класифжацп, якi сформувались на етат по-чаткових дослiджень екосистемних послуг (Костанза та ш, 1997 [3];. Г. Дейл^ 1999 [4]; МЕА, 2003 [11]), а також типологп, спрямоваш на штегра-цiю концепцп екосистемних послуг в ландшафтне планування та управлiння в загальноевропейському контекст (Бастiан i Шрайбер, 1999 [1]; де Гроот та ш., 2010 [7]). О^м цього, охоплено два тдходи класифжацп, як шюстру-ють приклади подальшого розвитку класифжацп та !хньо! адаптацп до чин-них типологш, якi вiдображено в лiтературi щодо регiональних, а також мiж-народних iнтегрованих проектiв ландшафтного планування.

Табл. Порыняння систем клжифжаци послуг екосистем

Костанза та ш. (1997) Г. Дейл1 (1999) МЕА (2003) де Гроот [ ст-вавт. (2010) Бастаан та Шрайбер (1999)

- виробництво товар1в забезпечувальш послуги забезпечувальш послуги виробництво(еко-ном1чна функгця)

виробництво харчо-вих продукт (нап-риклад, риба, дичина) продукти харчування продукти харчування продукти харчування вщновлюваш ресурси (рослинна 1 тваринна бюма-са) / невщновлю-ваш ресурси (м> неральна сировина 1 викопне паливо)

сировина довгов1чш мате-р1али (натураль-не волокно, деревина) волокно волокна, паливо та ш. сировина

енерпя (бюмаса) паливо з бюмаси

промислов1 товари -

фармацевтичш товари бюх1м1чш речо-вини, природш лжарсьга засоби бюх1м1чш речо-вини, природш лжарсьга засоби

- декоративш ресурси декоративш види та/або ресурси

генетичш ресурси генетичш ресурси генетичш ресурси генетичш ресурси

водопостачання - прюна вода вода доступш вщновлюваш ресурси: вода

- процеси регенераци регулятивш послуги регулятивш послуги регулювання (еко-лопчна функцш)

регулювання газового режиму цикл1чш та фшьтрацшш процеси регулювання кшькосп повпря регулювання кшькосп повпря регулювання кругооб1гу сировини та енерги

регулювання водного режиму регулювання водного режиму регулювання водного режиму

переробка вiдходiв очищення води та переробка вiдходiв переробка вiдходiв

боротьба з ерозieю i осадом регулювання ерози боротьба з ерозieю

запилення процеси транслока-цц (розйювання на-сшня, запилення) запилення запилення

- стабтзацшш процеси - -

регулювання руйнувань регулювання гвд-ролопчного циклу - пом'якшення впливу стихшних лих

стабiльнiсть прибережних i рiчкових каналiв захист вщ штормiв

регулювання ^мату пристосування до погодних умов регулювання ^мату регулювання клiмату

часткова стаб> лiзацiя клiма-тичних умов

бiологiчний контроль контроль за шкщниками регулювання людських хвороб бiологiчна регулящя регулювання та регенерацiя населення та бюценозу

замiна одного виду шшим в рiзних умовах

- - допомiжнi послуги - -

кругообiг пожив-них речовин - кругообш пожив-них речовин i 1х збереження - -

Грунтоутворення - Грунтоутворення Грунтоутворення та регенеращя -

- - фотосинтез - -

- - забезпечення пер-винних речовин - -

- - водний кругооб^ - -

- - - середовище юну-вання або допо-мiжнi послуги -

- - - захист генофонду -

захист - забезпечення сере-довища iснування Розплщник проживання -

- життезабезпечу-вальш функци культурнi послуги культурнi та ес-тетичнi послуги середовище юнування (сощ-альна функщя)

вщпочинок, рекреащя - рекреацiя та екотуризм рекреацiя i туризм рекреацiйна функцiя

- - - - людська екологiчна функцш (наприк-лад, фiльтрування чи буферизация)

культурнi послуги - культурна спадщи-на та 11 р1зноманття, вщчуття мiсцевостi культурна спадщина та самобутшсть психологiчна функцiя (естетична, етична)

естетична краса естетичнi щнносп естетика

культурне, 1нте-лектуальне i ду-ховне натхнення натхнення натхнення для художньо! куль-тури та дизайну

духовш та рел1-г1йн1 ц1нност1 духовне i рел1-г1йне натхнення

- осв1тн1 ц1нност1 осв1та 1 наука 1нформац1йна функцш (наука, осв1та)

наукове вщкригтя системи знань

безтурботн1сть - - -

- значения юнування - - -

- збереження можливостей - - -

- шдтримка еко-лог1чних компонент^ i систем, необх1дних для майбутнього - - -

Костанза Р. i ствавтори (1997) у стати, опублiкованiй в журналi "Nature" [3], яка впродовж наступного десятил1ття стала однieю з найцитоваш-ших публiкацiй у сферi наук про довюлля в усьому свiтi, спробували оцiнити поточну економiчну вартiсть в1дновлюваних екосистемних послуг для 16 6i-омiв планети (морськi - океани, моря, шельфи та ш.; на сушi - лiси, водно-болотш угiддя, пасовища та iн.) на пiдставi опублiкованих ранiше дослiджень i оригiнальних розрахункiв авторiв. Для здшснення цього аналiзу обранi еко-системш послуги було роздiлено на 17 основних груп. Згiдно з цими досль дженнями, екосистемнi послуги - це "вигоди для людей, mi можна отримати безпосередньо або опосередковано в1д функцш екосистем" [3]. Вважали та-кож, що деякi екосистемш послуги е результатом бiльш шж одше1 функцп, а певнi функцп можуть сприяти двом або бшьше послугам. Таку класифiкацiю екосистемних послуг було взято за основу деякими вченими у подальших дослiдженнях зокрема, авторами "Оцiнки Екосистем Тисячолiття" [12], у публжащях де Гроот та ш. [6-8].

В екологiчнiй економщ сформувався так званий "екосистемний тд-хiд" до класифжацп елементiв природного катталу. Вiдповiдно до цього тд-ходу, структурними одиницями вiдновлюваного природного катталу е еко-системи. Екосистемний тдхщ - це стратегiя комплексного управлшня зе-мельними, водними i живими ресурсами, яка стимулюе 1х збереження i стале використання на справедливш основi. На цiй основi оцiнюють глобальну вар-тiсть вщновлюваного природного капiталу. Екосистемнi послуги штерпрету-ються як матерiальнi, енергетичнi та шформацшш потоки, породжуванi запасами природного катталу, яю в поеднант з фiзичним (будiвлi, обладнання, споруди) та людським катталом забезпечують добробут людства [14].

За Г. Дейл1, природт екосистеми i пов'язане з ними бiорiзноманiття розглядають як основний каттал, що дасть змогу постшно отримувати широкий спектр життезабезпечувальних товарiв i послуг [4]. Вигоди, яю походять з екосистеми, в юнцевому пiдсумку тдвищують добробут людини. З метою тдтримки сталого управлшня екосистемними послугами, Г. Дейлi розробила концептуальну основу для оцiнення екосистемних послуг та компромюного

1х поеднання (Г. Дейл^ 1999, [4]). Оновлено систему класифжацп виробниц-тво TOBapiB, процеси регенерацп (вiдтворення), стабiлiзацiйнi процеси, життезабезпечувальш функцп i функцп збереження можливостей.

Використовуючи визначення Роберта Костанзи, у документ ООН "Оцiнка екосистем тисячолтя" (Millennium Ecosystem Assessment) [11] подано доволi просту i зручну для практичного використання типолопю послуг, яку часто беруть за основу в мiжнародних наукових дослщженеях i науковiй лiтературi. Пропонуеться чотири загальш види послуг: "забезпечувальнi пос-луги", "регулятивнi послуги", "культурнi послуги" та "допомiжнi послуги". Однак i ця класифiкацiя не враховувала усх цiлей в контекстi управлiння та оцшювання ландшафтiв, тому в подальшi роки були запропонованi iншi аль-тернативнi класифжацп (наприклад, Бойд i Банзаф, 2007 [2]; Уолес, 2007 [13]; Фшер i Тернер, 2008 [9]).

За твердженням де Гроот i спiвавторiв [7], екосистемнi функцп е про-мiжною ланкою мiж процесами i послугами, i тому можуть бути визначенi як "здатнють екосистем надавати товари та послуги, що задовольняють потреби людини, прямо i опосередковано. Така типологiя в основному заснована на класифжацп MEA [11] i розрiзняе чотири основних типи послуг: "забезпечу-вальнi послуги", "регулятивш послуги", "середовище iснування або допомiж-нi послуги" та "культурш i естетичнi послуги". Така класифжащя спрямована на iнтеграцiю концепцп екосистемних послуг i цiнностей в ландшафтне пла-нування, управлiння та прийняття ршень.

Нiмецькi науковцiв Бастiан та Шрайбер [1] за основу свого тдходу взяли довготривалi дослiдження в галузi функцiонування ландшафтiв та уп-равлiння ландшафтами. Так званi ландшафтш функцп вони подiляють на три групи: "виробничi функщ!" (економiчнi функцп), "регулюкт функцiй" (еко-логiчнi функцп) i "середовище iснування" (соцiальнi функцп). Кожна група подiляеться на основш функцп i пiдфункцiй так, що спостер^аються причин-но-наслiдковi ланцюжки та взаемодгя мiж бажаним землекористуванням з одного боку та ландшафтною структурою - з шшого. (Баспан i Шрайбер, 1999 [1]). У дослщженнях 1нституту европейсько1 еколопчно! полггики, виконаних на замовлення Свропейсько! комiсil, використано термiн послуги землi (land services - англ.) [10]. В ньому узагальнено внесок земельних ресуршв в поста-чання чотирьох ключових екосистемних послуг, а саме, забезпечення продо-вольством, водою (з погляду кiлькостi та якостi), Грунтового вуглецю (зокре-ма, оргашчно! речовини Грунту) i бiорiзноманiття. Головна мета цих досль джень полягала в розробленш пiдходу на рiвнi €С для захисту цих послуг земель в умовах змш у землекористуванш та змiни клiмату.

Висновки. Класифжащя i подальше оцiнення екосистемних послуг можуть бути використаш як стратепчний пiдхiд для порiвняння продуктив-ностi рiзних альтернатив менеджменту ландшафту. Цей тдхщ Грунтуеться на здшсненш прямих i непрямих заходiв щодо розрахунку вартостi забезпечу-вальних, регулятивних i культурних послуг екосистем. Визначення сукупно! вартостi рiзних видiв послуг екосистем дае змогу оцiнити ефективносп фун-кцiонування ландшафту за умов реалiзацil певних сценарпв управлiння ним.

Ц результати може бути використано для землевпорядних ршень, спрямова-них на досягнення планування сталого землекористування.

Л1тература

1. Bastian, O. (1999), Analyse und okologische Bewertung der Landschaft / O. Bastian and K.-F. Schreiber, eds. // Heidelberg; Berlin (Spektrum), 2nd edn.

2. Boyd, J. (2007), "What are ecosystem services? The need for standardized environmental accounting units" / J. Boyd and S. Banzhaf // Ecological Economics. - Vol. 63(2-3). - Pp. 616-626.

3. Costanza, R. (1997). The value of the world's ecosystem services and natural capital / Cos-tanza, R., d'Arge, R., de Groot, R.S., Farber, S., Grasso, M., Hannon, B., Limburg, K., Naeem, S., Oneill, R.V., Paruelo, J., Raskin, R.G., Sutton, P. and vandenBelt, M. // Nature. - Vol. 387(6630). -Pp. 253-260.

4. Daily, G.C. (1999), "Developing a scientific basis for managing Earth's life support systems" / G.C. Daily // Conservation Ecology. - Vol. 3(2).

5. Daily, G.C. (1997), Nature's Services: Societal Dependence on Natural Ecosystems / G.C. Daily, ed. // Washington DC (Island Press).

6. de Groot, R.S. (2006), "Function-analysis and valuation as a tool to assess land use conflicts in planning for sustainable, multi-functional landscapes" / R.S. de Groot // Landscape and Urban Planning. - Vol. 75(3-4). - Pp. 175-186.

7. de Groot, R.S. (2010), "Challenges in integrating the concept of ecosystem services and values in landscape planning, management and decision making" / R.S. de Groot, R. Alkemade, L. Bra-at, L. Hein and L. Willemen // Ecological Complexity. - Vol. 7(3). - Pp. 260-272.

8. de Groot, R.S. (2002), "A typology for the classification, description and valuation of ecosystem functions, goods and services" / R.S. de Groot, M.A. Wilson and R.M.J. Boumans // Ecological Economics. - Vol. 41(3). - Pp. 393-408.

9. Fisher, B. (2009), "Defining and classifying ecosystem services for decision making" / B. Fisher, R.K. Turner and P. Morling // Ecological Economics. - Vol. 68(3). - Pp. 643-653.

10. IEEP and Alterra (2010). Reflecting environmental land use needs into EU policy: preserving and enhancing the environmental benefits of "land services": soil sealing, biodiversity corridors, intensification / marginalisation of land use and permanent grassland. Final report to the European Commission, DG Environment on Contract ENV.B.1/ETU/2008/0030. Institute for European Environmental Policy / Alterra Wageningen UR.

11. MEA (2003), Ecosystems and Human Well-being: A Framework for Assessment, Millennium Ecosystem Assessment Series, Washington, DC (Island Press).

12. MEA (2005), Ecosystems and Human Well-being: Multiscale Assessment, Millennium Ecosystem Assessment Series, 4, Washington, DC (Island Press). Google Books.

13. Wallace, K.J. (2007), "Classification of ecosystem services: Problems and solutions" / K.J. Wallace // Biological Conservation. - Vol. 139(3-4). - Pp. 235-246.

14. Бобылев С.Н. Экосистемные услуги и экономика / С.Н. Бобылев, В.М. Захаров. - М. : ООО "Типография ЛЕВКО", Ин-т устойчивого развития / Центр экологической политики России, 2009. - 72 с.

15. Солов1й 1.П. Пор1вняльна оц1нка послуг л1сових екосистем у р1зних регюнах Украши / 1.П. Солов1й, Л.Ф. Монастирська, Б.Б. Полеха // Науковий в1сник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.6. - С. 79-85.

Кулешник Т.Я. Сравнительный анализ классификаций услуг экосистем в контексте задач управления ландшафтами и планирование землепользования

Проанализированы основные классификации экосистемных услуг, их общие черты и различия. Осуществлен обзор важнейших научных публикаций по данной тематике. Акцентировано внимание на значении классификаций услуг экосистем для развития теоретических и прикладных исследований в сфере управления ландшафтами и планирования устойчивого землепользования.

Ключевые слова: услуги экосистем, функции экосистем, экосистемные процессы, рынки услуг экосистем.

Kuleshnyk T.Ya. Comparative analysis of ecosystem services classifications in the context of landscape management and land use planning tasks

The article analyzes the basic classification of ecosystem services, their similarities and differences. The most important scientific publications on the subject surveyed. Also it is focused on the meaning of classifications of ecosystem services for the development of theoretical and applied research in the management of landscapes and sustainable land use planning.

Keywords: ecosystem services, ecosystem functions, ecosystem processes, the benefits of ecosystem services markets.

УДК 521.551.4 Ст. наук. спшроб. Т.В. Курбет, канд. с.-г. наук -

Пол^кий фiлiал УкрНДШГА

ОСОБЛИВОСТ1 НАГРОМАДЖЕННЯ Р1ЗНИМИ ОРГАНАМИ КОНВАЛП ЗВИЧАЙНО1 У ВОЛОГИХ СУГРУДАХ ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ

Проаналiзовано нагромадження 137Cs рiзними органами конвали звичайно! у вологих сугрудах Полюся. Розраховано граничш величини складових радiацiйноi обстановки для заготiвлi суцвт та трави конвали у вологому сугрудг

Ключов1 слова: конвалiя звичайна, 137Cs, щшьнгсть радюактивного забруднен-ня Грунту, питома актившсть, коефiцieнт переходу (КП), потужшсть експозицiйноi дози гамма-випромiнювання.

Постановка питання. Вивчення особливостей радюактивного заб-руднення дикорослих лжарських рослин Полiсся залишаеться актуальним з причини можливого внутршнього опромiнення населення пiсля 1х вживання.

Конвалiя звичайна е домiнантним видом трав'яно-чагарничкового ярусу широколистяних лiсiв асощацп РоГепГШо (а1Ьае) - Quercetum. Водночас цей вид е цшною лiкарською сировиною. Незважаючи на те, що з роками тс-ля аварп на ЧАЕС величини як щшьносп забруднення Грунту 137Cs, так i його питомо1 активностi у Грунт та рослинному покривi затухають, цей вид ль карсько1 сировини залишаеться критичним у радiацiйному вимiрi.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Об'екти та методика досл1дження. На постшних пробних площах у 2008 р. ми продовжили багаторiчнi монiторинговi дослiдження iнтенсивностi акумуляцп 137Cs рiзними органами конвалп. Об'ектами дослiджень накопи-чення радiонуклiдiв у рiзних органах конвали слугували 10 постiйних пробних площ (ППП № 1-10), яю були закладенi у вологих сугрудах: 8 постшних пробних площ лжарських, закладених у ДП "Лугинське ЛГ" та 3 пробних площi - у ДП "Житомирське ЛГ".

На кожнш пробнiй площi за допомогою сгтки Л.Г. Раменського рендо-мiзовано закладали 6-10 облiкових дшянок, кожна площею 1 м2. З дшянки зрiзали всю надземну фгтомасу конвалп, а також вiдбирали Грунт методом конверту (буром, у п'яти точках, на глибину 10 см). Крiм того, вимiрювали потужнiсть експозицшно! дози гамма-випромiнювання на рiвнi Грунту та на висот 1 м вщ нього. Перед зрiзанням фггомаси на облiкових дiлянках проводили збирання суцвгть конвалп. Концентрацiю 137Cs у зразках вимiрювали гамма-спектрометрично шсля 1х висушування до повiтряно-сухого стану.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.