Особливості споживання послуг лісових екосистем у контексті екологічної глобалізації Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Л1тература

1. Годлевська О.В. Сучасний стан рукокрилих фауни Укра!ни в умовах антропогенно! трансформаци середовища : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.08 - "Зоолопя" / О.В. Годлевська. - К., 2006. - 23 с.

2. Голуб В.М. Зимовка европейской широкоушки в заповеднике "Холодный Яр" / В.М. Голуб // Вестник зоологи. - 1996. - № 1-2. - С. 72.

3. Сологор Е.А. Эколого-физиологические особенности рукокрылых Среднего Приднепровья : дис. ... канд. биол. наук: спец. 03.00.08 - "Зоолопя" / Сологор Екатерина Андреевна. - К., 1973. - 160 с.

4. Стрелков П.П. Рукокрылые (Chiroptera, Vespertilionidae) юга Среднего и Нижнего Поволжья / П.П. Стрелков, В.Ю. Ильин // Труды зоологического ин-та АН СССР. - 1990. - Т. 225. - С. 42-167.

5. Червона книга Укра!ни. Тваринний свгг. - К. : Вид-во "Глобалконсалтшг", 2009. - 600 с. (С. 490-515).

6. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Рослиншсть "Холодного Яру" / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, В.В. Курсон // Укра!нський боташчний журнал. - 1974. - Вип. 34(1). - С. 67-71.

7. Helversen O. Zur Unterscheidung von Zwergfledermaus (Pipistrellus pipistrellus) und Mucknefledermaus (Pipistrellus pigmaeus) in Feld / O. Helversen, M. Holderied // Nyctalus (N. F.). -2003. - Vol. 8, № 5. - Pp. 420-426.

Билушенко АА. Рукокрылые (Chiroptera) проектируемого Национального естественного парка "Холодный Яр"

Приведен полный список видов рукокрылых, отмеченных на территории лесного массива, показано относительное обилие и описано пять убежищ для двух видов. Видовой состав представлен 10-ю видами рукокрылых, которые относятся к семи родам семейства Vespertilionidae. Наиболее массовым видом является рыжая вечерница (Nycta-lus noctula) - 48 %. Убежища найдены для рыжей вечерницы (n=3) и нетопыря лесного (Pipistrellus nathusii) (n=2). Все рукокрылые лесного массива "Холодный Яр" (Черкасская область, Украина) территории и Украины в целом без исключения являются краснокнижными видами, а места их обитания по законодательству должны подлежать охране.

Ключевые слова: рукокрылые, лесной массив, убежища, Холодный Яр.

Bilushenko A.A. The bats (Chiroptera) in project National natural park "Kholodny Yar"

This paper gives a comprehensive list of bat species marked in the forest which marked the relative abundance and described five shelters for two species. The species composition is represented by the 10 species of bats that are related to the seven genera of the family Vespertilionidae. The most popular type is noctula bat (Nyctalus noctula) - 48 %. Seekers found for noctula bat (n = 3), and Pipistrellus nathusii (Pipistrellus nathusii) (n = 2). All bats of forest array "Kholodny Yar" (Cherkassy region of Ukraine) and Ukraine as a whole, without exception are Red Book species and their habitats for the protection of the law should lie.

Keywords: bats, forest, refuge, Kholodny Yar.

УДК 330.567.2/.4:[581.526.42:504] Acnip. Т.Б. Жила1 - НЛТУ Украши, м. Львiв

ОСОБЛИВОСТ1 СПОЖИВАННЯ ПОСЛУГ Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ У КОНТЕКСТ ЕКОЛОПЧНО1 ГЛОБАЛ1ЗАЦН

Розглянуто сутшсть послуг люових екосистем (ПЛЕ). Наведено i доопрацьовано !хню класифжащю. ОбГрунтовано поняття конкурентной i виключност у споживанш ПЛЕ. Кожну послугу проаналiзовано за цими ознаками. Висв^лено важливють ПЛЕ та особливост процесу !х споживання.

1 Наук. кер1вник: доц. Л. Д. Загвойська, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в

Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.11

Ключовi слова: екосистемш послуги, лiсовi екосистеми, виключшсть i конкурен-тшсть у споживанш.

Вступ. Чим характеризуеться використання благ довкшля у сучасному суспшьств^ що е визначальною рисою споживання сучасно! людини? Хижаць-ке вiдчyження вщ природи i тдкорення, привласнення. Надмiрне використання ресyрсiв необмеженого, вiльного доступу, за якого наслщки виснаження еко-систем торкаються yсiх i тих, хто отримав вигоду вiд споживання, i тих, хто лише м^ бути потенцiйним споживачем. Саме у цьому корiнь найбiльших бщ сус-пiльства. Саме це е поштовхом до ланцюга подальших проблем, що постали перед людством, як глобальних так i локальних.

Розмiри споживання ресуршв i послуг, якi ми беремо з екосистем, уже давно перейшли межу споживання заради виживання, заради задоволення базо-вих потреб у !ж^ житт, одязi. Вщдалившись вiд природи, людство втратило ро-зyмiння того, що наше благополуччя безпосередньо залежить вiд цiлiсностi та еколопчно! рiвноваги природних екосистем i глобально! екосистеми Землi. Постановка проблеми. Визначити особливосп, якi уможливлюють екодеструк-тивне використання ПЛЕ.

Мета дослвдження: визначити суть поняття екосистемних послуг, кла-сифiкyвати всi ПЛЕ, проаналiзyвати особливостi !х споживання.

Результати дослщження. Враховуючи сyчаснi тенденцп виробництва i споживання, виникае запитання про те, чи варто поставляти на ринок новi й но-вi товари, популяризуючи !х попит? Не просто попит, а надмiрний попит, коли е люди, яким не вистачае хлiба, коли дгти помирають з голоду, коли деградують природнi екосистеми, зникають новi види рослин i тварин, коли в рiзних части-нах нашо! земно! кyлi вщбуваються землетруси, повенi, урагани... Всi щ траге-дп спричиненi руйнуванням екосистем, внаслщок надмiрного використання людьми потенщалу !хшх ресyрсiв. Головна мета ринково! економжи - зростан-ня виробництва. При цьому не важливо за рахунок яких товарiв - продуклв харчування, автомобЫв, тютюнових виробiв чи збро!. Зрозyмiло, що для отри-мання прибутку цi товари необхщно продати. А для цього потрiбен попит, на формування якого безпосереднш вплив мають потреби людей. От i створюють-ся в сyспiльствi потреба у збро!, боеприпасах i подiбних товарах.

Наш свiт - це свгт, в якому обсяг споживання багатою меншютю у 25 ра-зiв перевищуе споживання бщною бiльшiстю [1]. Сьогоднi викидають !жу у торгових центрах через пошкоджене пакування i водночас не мають що !сти ти-сячi знедолених. Висновок один: споживання природних благ е надмiрним, а сам процес - негуманним. Лiсовi екосистеми вдаграють особливу роль серед yсiх природних екосистем. Дуже чутлив^ складнi i динамiчнi, цi системи мають винятково важливий вплив на добробут людства. Процес споживання ПЛЕ е ду-же важливим, адже впливае на всю планету i, що особливо актуально тепер, на зм^ ктмату Землi.

Послуги екосистем - це вигоди, як ми отримуемо вiд цих екосистем [2]. Визначення послуги екосистем мае багато трактувань, як серед вичизняних, так i серед зарyбiжних авторiв. 1.П. Глазирiна, H. Daly, Л. Д. Загвойська, R. Cos-tanza, €.В. Мшенш, I.П. Соловiй, J. Farley - далеко не весь перелж авторiв, якi

2. Екологiя довкiлля

89

використовують у cboïx дослiдженнях концепцiю послуг екосистем. Так, €.В. Мiшенiн та Н.В. Олшник дають таке визначення: "екосистемш послуги -це економiчнi вигоди, яю отримують економiчнi суб'екти вщ використання ю-нуючих функцiй екосистем, а також таких, що утворюються внаслщок генеру-вання, вiдновлення, тдтримки, регулювання екосистемних процесiв, якi форму -ються внаслiдок цiлеспрямованоï дiяльностi тих або шших суб'eктiв господарю-вання рiзних форм власностi та рiвнiв ieрархiчного управлiння" [3]. Походжен-ня та розвиток концепцп послуг екосистем анатзують 1.П. Соловiй i Т.Я. Ку-лешник [4]. У дослщженш готовностi населення платити за ПЛЕ Л. Д. Загвойсь-коï та Н.1. Копач знаходимо таке тлумачення: "послуги люових екосистем - це сукупшсть рiзноманiтних корисних функцiй лiсу, яю охоплюють рекреацiйнi, естетичнi, водоохороннi, водозахисш, rрунтотвiрнi та клiматорегулiвнi, а також забезпечують пiдтримку бiорiзноманiття, акумулювання вуглецю, продукуван-ня кисню i т. д." [5].

Лiсовi екосистеми е найважливiшою складовою частиною бiосфери. За класифжащею фундаментального мiжнародного дослiдження Millennium Ecosystem Assessment, природна оболонка Земл^ тобто глобальна екосистема, надае таю послуги: забезпечувальш, регулюкт, культурнi i шдтримуючь Зпд-но з щею класифiкацiею, деревина та iншi недеревш продукти лiсу належать до забезпечувальних послуг. Регулювання клiмату, водного кругооб^ та iн. - це регулюкта послуги лiсових екосистем. До тдтримуючих належать запобiгання опустеленню, rрунтозахиснi функцп, збереження бiорiзноманiття, Грунтоутво-рення, фотосинтез. Дуже важливими е також культурш послуги лiсових екосистем, для прикладу - естетичш та оздоровчi функцiï лiсу. Кожен погодиться, що лю - одне з найкращих мiсць вiдпочинку, вiдновлення сил, одухотворення. От-же, лiсовi екосистеми представлеш всiма чотирма категорiями послуг.

Вичерпний перелж послуг, якi ми отримуемо вiд екосистем надае група вчених на чолi з R. Costanza [6]. Цей перелiк включае 17 позицш: регулювання хiмiчного складу атмосфери, насамперед вмют кисню та вуглекислого газу; регулювання температури та ктмату на глобальному та локальному рiвнях; регулювання таких процешв, як урагани, повеш, засухи - рiзноманiтних порушень природного процесу; регулювання пдролопчного режиму; зберiгання та утри-мання води; збереження та захист Грунпв; Грунтоутворення; кругообiг пожив-них речовин; поглинання та перероблення вiдходiв; процес запилення; бюлопч-ний контроль, внаслщок регулювання кiлькостi видiв через трофiчнi зв'язки; се-редовище проживання видiв; забезпечення ïжею; продукування сировини для подальшого виробництва (деревина, корисш копалини та iн.); генетичнi ресур-си; рекреацiя; культурний розвиток. Ус цi послуги можна знайти серед фун-кцiй, якi ми отримуемо вщ лiсових екосистем. У табл. наведено перелж послуг лiсових екосистем та особливосп ïх споживання.

Споживання ПЛЕ мае багато особливостей. Насамперед, це те, що серед них представлеш вс можливi види послуг. Проте багато послуг, яю ми отримуемо вщ екосистем, е неринковими благами. Вщповщно, цi послуги економiч-но не оцiнюються, тобто сприймаються як безкоштовш i споживаються шляхом прямого привласнення. Звщси, з огляду на недооцiнку ïхньоï вартосп, екосис-темнi послуги втрачають свою яюсть, тобто деградацiю самих екосистем.

( л

£ ы

I

я

Я р

я с

Я -

"á S

р р g1 *

Й о

5. о\

"О 1 '

я

Я: Я

о

я ' я ' я 1

to

я

to

в р

? я

" о

й ъ

£ а

■О я

>4 Я а

И M

р я

Я "О

м Р я

о

Й н g §

S "о

Й Л

S я s я а

'-i "О

я оч я

Ы я

Я та

ОЧ о р

о « и Я

я

to Й Ы П а "о to g я я

та J2

Зй

s та и О

я J2 X о я Я я та та о

0 я

01 S я Щ

я и s S * IS

'S я

3 § fe 2

§ N

я is

Я fi

В

p t,

я S

§ SI я о

Ьз о о ч

M'

я

Я:

3 ^

fe о

О о

й И

s ^

я 2

р я

Й О

-г- О

S S

. ^

ы н

ü ft

S S

04 я

щ

Р о

H о сг- -о

о о

Я р

3 ■©*

я я ^

е

о

'S я ^

я

я

я

та

о 2 to

Я ^

0 я

s я

1 I g §

ÉQ О — -"О Я

о Й •о

•О X О s

et та Я 2 Я ¡S Й ° ™ я я я

я я

я ^ p g

^ ES

о M

'S ta

S s.

g s

-i to fe 2

я s Ч й Я' Я я s

я

H

Р со H g

о Э to ° я оч

Я:

сс Я та я о а

е.-S

■i' н' to 'S ^ 2 я я d. Sc

я

©

H о я ■ я

я Я

я о

Ii

я s g р

S м 4 я а

» Й СС Я р

та ~

° 2 оч.я о ^ H я я ta

ta

о to о

я

а о я я я

о н

•С я

-Е. о\ и я я о

я

О W

та р ^

н «

S, » й

я я °

о а "

я н о

о S

-Р се

Э м"»

■ Sc

■| S

ц

та S

a S

g *

я __ et я та о

X to я

я та

й я й ¡я

о о

Я м

S к Не Р

"Ö я 2

а.-З s а p s

i3 Я -< р

я

S S 2. *

Э я

я о

Й M

о о

S Яс

g

н Й (i

S я т gov: о а ы S

et 2 я та я р

* I S

to g

i_i я о

я "О я та о p gbti

Ils

■g-ss

н » s.

о о

■ О r^ H

s é? v 3 P to

С

s 3 s

S я о S ce

-i i в

Й

л

s. g

a O^

я Рта

^ g

я я g °

2 ^ g ä

о a s g

g g ë § S я Sgl

о S о H H ,i3

IToMÍTKa про (не) виключн1сть у спо-живанн1 ( - /+)**

Можливють знайти зам1нник (природний)

£ £

©

ri о

а »

о г»

Ломака про (не) конкурентшеть у споживанш ( - /+)

Зниження асимiлюючоï здатностi лiсових екосистем призводить до збшьшення шкiдливих речовин у навколишньому середовищi, а це водночас, призводить до зростання рiвня захворюваностi серед населення. Однак просте-жити цей взаемозв'язок мiж регулюючими та тдтримуючими функцiями люо-вих екосистем i здоров'ям населення дуже важко, ще важче вимiряти його юль-юсно та дати йому грошову оцшку.

Залежно вiд особливостей процесу споживання, вш послуги екосистем можна подшити за ознакою обмеження доступу до ресурсу - на конкуренты та неконкурентно а за ознакою усунення вщ споживання ресурсу - на виключш i невиключнi у споживанш [7]. Найважливiшою особливiстю споживання ПЛЕ е те, що, за винятком забезпечувальних (деревина, гриби, ягоди, лжарсью росли-ни й т. ш.), усi послуги е невиключними i неконкурентними у споживаннi.

Конкурентними у споживанш можуть бути за певних умов рекреацшш ресурси та здатнють лiсових екосистем поглинати вiдходи. А саме, за умов при-ватноï власностi, власник може не допустити iнших перебувати на своïй терито-рiï i вiдповiдно використовувати таю блага, як гриби, ягоди, лжарсью рослини. Що стосуеться поглинання вiдходiв, то у випадку забруднення, розмщення вщ-ходiв, iншим дiстаеться послаблена екосистема, яка не зможе поглинути, нап-риклад бажаноï кiлькостi вiдходiв. Невiд'емною характеристикою конкурентних послуг е те, що за умови ïх споживання одшею людиною, всi iншi не мають можливостi споживати щ послуги [8].

Якщо послуга виключна у споживаннi, то його власник може усунути ш-ших ошб вiд отримання вигоди з цього ресурсу. Невиключними у споживанш е таю ресурси, для яких не юнуе технологш або шституцш, котрi дають змогу од-нiй людиш споживати кориснi властивостi цього ресурсу, усуваючи при цьому вщ споживання цих властивостей ушма iншими (кшмат, захист вiд ультрафюле-тового випромшювання). Якщо одна людина отримуе таку послугу лiсових екосистем, як запоб^ання повеням чи регулювання вмюту парникових газiв у по-вирО то це не впливатиме на юльюсть та якiсть цих послуг, яю можуть отриму-вати iншi люди. Таким чином, бiльшiсть ПЛЕ е невиключш та неконкурентнi за своею природою.

Але з шшого боку, якщо людина вирубае певну територiю люу, тобто зруйнуе конкретну лiсову екосистему, вона усувае вщ споживання цих послуг не лише себе (хоча мае на це право), а й шших вщ отримання вшх послуг, яю надавала ця система. На вщм^ вщ iндивiдуальних послуг (медичш, космето-логiчнi), ПЛЕ мають глобальний характер, е дуже складними i переплетеними водночас iз шшими природними процесами. Тому для значення таких ресуршв питання права власносп мае бути особливо чiтко врегульованим.

Якщо апелювати до думки населення, то за результатами опитування, яке було проведене у смт Ворохта та с. Вороненка на територп Надвiрнянського району Iвано-Франкiвськоï обласп, бiльшiсть опитаного населення вважае, що власнють на лiси мае бути державною. 81 особа iз 100 респонденпв дала ствер-дну вщповщь, аргументуючи це тим, що вш повиннi мати рiвнi права на корис-тування природними багатствами, осюльки державна власнiсть - це власнють народу.

Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.11

Люи займають майже третину територп Землi i дають половину продук-цп ll бiосфери [7], 1х загальнопланетарне значення очевидне так само, як i те, що вони е водночас найповшшими оберегами та осередками бiорiзноманiття. Лiс, як важливий компонент бюсфери, забезпечуе ll екологiчну рiвновагу, тд-тримуе i регулюе склад атмосфери, е джерелом фiтонцидiв. Лiси поряд i3 тим, що забезпечують нас деревиною, постають як надiйне джерело постачання продукта харчування для населення. Лю - головне джерело засобiв до iснування для 350 млн жителiв лiсових зон [9].

Про важливють послуг лiсових екосистем для людей можна наводити багато факпв, проте найголовшше - рацюнально 1х використовувати. Адже бiльшiсть цих послуг, за винятком деревини, недеревних ресурив лiсу i за пев-них умов рекреацiйних послуг i здатностi поглинати вiдходи е неконкурентни-ми та невиключними у споживанш. А щ ознаки безпосередньо впливають на процес менеджменту послуг люових екосистем.

Висновки. Лiсовi екосистеми - одна з найважливших складова бюсфери. Збереження лiсiв, 1хне рацюнальне використання - необхiдна умова життезабезпечення людства на планетi Земля. Щоб сприяти сталому розвитку, необхiдно тзнати природу лiсу та оволодiти методами його вiчного збереження, безперервного невиснажливого лiсокористування та вiдновлення.

Л1тература

1. Фермеерс Е. Оч1 панди. Фшософське есе про довкiлля : пер. з нщерл. Я. Довгополий / Етьен Фермеерс. - Льв1в : Вид-во "Стр1м", 2000. - 70 с.

2. Ecosystems and Human Wellbeing: Synthesis. - Millennium Ecosystem Assessment, -Washington: Island Press, 2005. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.millenniumassessment.org/ru/Index.aspx

3. Мшешн С.В. Розвиток ринку екосистемних послуг як напрямок посткризового зростання економжи Укра1ни / С.В. Мшешн, Н.В. Олшник // Механiзм регулювання екож^ки. - 2010. - № 3, т. 2. - С. 104-116.

4. Соловш 1.П. Трактування ключових термiнiв концепцп послуг екосистем з огляду на еколого-екож^чш дослiдження ландшафтiв / 1.П. Соловш, Т.Я. Кулешник // Науковi пращ Лгавничо! академп наук Укра1ни : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2011. - Вип. 9. - С. 174-178.

5. Загвойська Л.Д. Дослщження готовносп населення Львiвщини платити за послуги люових екосистем / Л.Д. Загвойська, Н.1. Копач // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.3. - С. 70-78.

6. The Value of the World's Ecosystem Services and Natural Capital / Costanza, R., d'Aarge, R., de Groot, R. and other. - Nature, 1987. - Pp. 253-260.

7. Daly H. Ecological Economics: Principles and Applications / Daly H., Farley J. - Washington : Island Press, 2005. - 455 p.

8. Бас Т.Б. Мотивацшш аспекти процесу використання послуг люових екосистем / Т.Б. Бас, Л.Д. Загвойська // Вюник СумДУ. - Сер.: Економка. - 2009. - № 2. - С. 86-92.

9. Why forests are so important. Forestry Forum, 2006. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.un.org/esa/forests/images/panel3.jpg.

Жыла Т.Б. Особенности потребления услуг лесных экосистем в контексте экологической глобализации

Рассмотрена сущность услуг лесных экосистем. Приведена и доработана их классификация. Обосновано понятие конкурентности и исключительности в потреблении. Проанализирована каждая услуга по этим признакам. Показана важность услуг лесных экосистем и особенности процесса их потребления.

Ключевые слова: экосистемные услуги, лесные экосистемы, исключительность и конкурентность в потреблении.

Zhyla T.B. The features of forest ecosystem services consumption in context of environmental globalization

The essence of forest ecosystems services is considered. Their classification have been analysed and further developed. The Concept of excludability and rivalness in consumption is presented. Each forest ecosystem service is analyzed from these features perspective. Importance of forest ecosystem services and features of their consumption are analyzed.

Keywords: ecosystem services, forest ecosystems, excludability and rivalness in consumption.

УДК 631:662.767.2 Aspir. A. Zapalowska1, mgr inz;

adjunct Ulana Baszutska2', kandydat nauk rolniczych

MOZLIWOSC ZAGOSPODAROWANIA UZYTKU ROLNEGO POD UPRAW^ TOPINAMBURU Z PRZEZNACZENIEM NA CELE ENERGETYCZNE

Panstwa czlonkowskie Unii Europejskiej ustanowily krajowe plany dzialania, ktöre ok-reslaj^. udzial energii ze zrödel odnawialnych w transporcie, produkcji energii elektrycznej i ciepla, do roku 2020. Wi^cej energii odnawialnej pozwoli panstwom UE ograniczyc emisj? gazöw i uczynic je mniej zaleznymi od importu energii. Nasilenie dzialan polityki spöjnosci UE w zakresie energii odnawialnej b^dzie wspierac innowacje technologiczne i zatrudnienie w Europie. Topinambur (Helianthus tuberosus) jest jedn^. z wielu roslin uprawianych do produkcji energii i ciepla. Interesuj^cy jako potencjalne zrödlo energii elektrycznej i cieplnej.

Keywords: biomasa, topinambur, rosliny energetyczne.

W strategii rozwoju energetyki krajowej coraz wi^kszy nacisk kladzie si^ na pozyskiwanie energii ze zrödel odnawialnych. Krajowy plan dzialania okresla cele udzialu energii ze zrödel odnawialnych w sektorze transportowym, sektorze energii elektrycznej, sektorze ogrzewania i chlodzenia, gdzie do roku 2020 w Polsce 15,5 % energii koncowej brutto b^dzie pochodzic ze zrödel odnawialnych [1]. W celu reali-zacji wspomnianych zalozen konieczna wi^c b^dzie produkcja biomasy (stanowi^ca duze potencjalne zrödlo energii w naszej strefie klimatycznej) na plantacjach ener-getycznych, na ktöre zacznie byc przeznaczanych coraz wi^cej uzytköw rolnych.

W swym obecnym ksztalcie dyrektywa w sprawie energii odnawialnej 2009/28/WE ma zapewnic osi^gni^cie celöw w zakresie energii odnawialnej do 2020 r. Najnowszy Komunikat Komisji do Parlamentu Europejskiego, Rady, Euro-pejskiego Komitetu Ekonomiczno-Spolecznego i Komitetu Regionöw przedstawia in-formaj dotycz^c^ obecnej strategii do 2020 r. i mozliwe warianty polityki na okres pözniejszy do 2030 r. i w latach kolejnych. Plan realizacji zaklada tworzenie nowych mozliwosci dla energii odnawialnej przy stopniowym zmniejszaniu dotacji na paliwa kopalne. Wedlug zrödla Eurostatu i danych z planu dzialan na 2050, utrzymanie dalszego scenariusza post^powania okresla tendency rozwoju energii odnawialnej w UE na lata 2010-2020 w wielkosci 6,3 % calkowitej produkcji energii rocznie, i 1,2 % rocznie na dalsze lata 2020-2050. Na lata 2014-2020 Komisja zaproponowala znaczne nasilenie dzialan w ramach polityki spöjnosci UE w zakresie energii odnawialnej i efektywnosci energetycznej, a takze skupienie si^ na badaniach i rozwoju oraz innowacyjnosci [2].

1 Uniwersytet Rzeszowski;

2 Nacionalny Uniwersytet Lesno-Techniczny we Lwowie