CC BY
29
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Лiтература
1. Нащональна доповiдь про стан навколишнього природного середовища в Укра1ш у 2011 роцi. - К. : Вид-во Мiнiстерство екологи та природних ресурсiв Укра1ни, LAT & K. - 2012. - С. 40-65.
2. Metcalf and Eddy, Inc. Wastewater Engineering. Treatment and Reuse (Fourth Edition). McGraw-Hill Higher Education, 2003, 1819 p.
3. Grady C.P. Lesley Jr. Biological Wastewater Treatment (Second Edition) / Grady C.P. Lesley Jr., Daigger Glen T., Lim Henry C. // Marcel Dekker, Inc. 1999. - 1076 p.
4. Rittman, Bruce E. Environmental Biotechnology: Principles and Applications / Rittman, Bruce E., McCarty Perry L. // McGraw-Hill, Inc., 2001. - 754 p.
5. Рябчиков Б.Е. Современные методы подготовки воды для промышленного и бытового использования / Б.Е. Рябчиков. - М. : Изд-во "ДеЛи принт", 2004. - 301 с.
6. Унифицированные методы анализа воды / под ред. Ю.Ю. Лурье. - М. : Изд-во "Химия", 1973. - 376 с.
Савчук Л.В. Техногенное воздействие коммунальных стоков на окружающую среду
Проведен анализ состояния и работы коммунальных очистных сооружений, предложено внедрить новые технологии для улучшения их функционирования и уменьшения негативного влияния на окружающую среду. Для удаления соединений Нитрогена и Фосфора биологическая очистка должна содержать аноксидную, анаэробную и аэробную стадии, расположение которых зависит от состава сточных вод.
Ключевые слова: сточные воды, биологическая очистка, денитрификация, дефос-фатизация.
SavchukL.V. Technogenic influence of municipal wastewater on the environment
The analysis of the condition and operation of municipal sewage treatment plants. Proposed to introduce new technology to improve their functioning and reduce the negative impact on the environment. To remove the compounds of nitrogen and phosphorus biological treatment must include anoxid, anaerobic and aerobic stage, the location of which depends on the composition of the wastewater.
Keywords: wastewater, biological treatment, denitrification, dephosphoriszation.
УДК 599.4 Наук. ствроб. А.А. Бтушенко -
Черкаська до^дна станцЯ 6iopecypcie 1нституту розведення i генетики тварин НААН Украти
РУКОКРИЛ1 (CHIROPTERA) ПРОЕКТОВАНОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ХОЛОДНИЙ ЯР"
Наведено повний список видiв рукокрилих, що вщзначеш на територи люового масиву. Розглянуто вщносну рясшсть та описано п'ять сховищ для двох BTOiB. Видовий склад представлено 10 видами рукокрилих, що належать до семи родiв родини Vespertilionidae. Найбшьш масовим видом е руда вечiрниця (Nyctalus noctula) - 48 %. Сховища виявлено для рудо! вечiрницi (n=3) та нетопиря люового (Pipistrellus nathusii) (n=2). Bti рукокрилi люового масиву "Холодний Яр" (Черкаська область, Укра!на) i Ук-ра!ни загалом, без винятку, е червонокнижними видами, а тому мюця !х юнування згщ-но i3 Законом повинш бути тд охороною.
Ключовг слова: рукокрил^ люовий масив, сховища, Холодний Яр.
Постановка проблеми. Рукокрилi - едина систематична група ссавщв, що пристосована до активного польоту. 1х ушкальш бюлопчш особливост роб-
84
Збiрник науково-техшчних праць
лять ix важливим об'ектом дослiджень. Незважаючи на те, що сьогоднi в Укра-iHi дедалi бiльше вчениx-зоологiв защкавлеш у здобуттi шформаци про цих тва-рин, проте рукокрилi залишаються найменш вивченою групою ссавцiв. Хоч ру-кокрилi i поширенi тварини, але, через особливостi ix бюлоги, належать до од-ше' з найуразливших систематичних груп ссавцiв [1]. Bei, без виключення, ви-ди рукокрилих занесет до Червоно'' книги Укра'ни [5], а необxiднiсть ix охоро-ни визнано бiльшiстю европейських кра'н.
"Холодний Яр" - один з небагатьох люових масивiв швденно-схщно! частини Правобережного лiсостепу, що е науковою цiннiстю як з флористично-го [6], так i з фаутстичного поглядiв. Площа територп - 6804 га. В лiтературi шформащя стосовно рукокрилих "Холодного Яру" е фрагментарною i застарь лою, а тому потребуе нових дослiджень з боку повно'' ревiзii видового складу.
Мета дослвджень - проведення детально'' швентаризацп видового складу рукокрилих фауни люового масиву "Холодний Яр".
Матерiали i методи дослiджень. Дослщження рукокрилих проводили в 2009 та 2012 рр. на територп Креселецького люництва неподалiк вiд с. Мельники Чигиринського району Черкасько'' област (рис. 1).
Рис. 1. Картосхема м^ця знаходження проведених до^джень
Рукокрилих вдаовлювали на мюцях полювання i на шляхах добових мiграцiй за допомогою павутинних тенет китайського виробництва. Пошук схо-вищ заселених рукокрилими здшснювали пiсля 17-1 години дня i в ранковий час - шсля п'ято'' години ранку, орieнтуючись за соцiальними звуками, якi вида-ють тварин з дупел. Спещальних вилучень тварин зi сховищ не проводили. Спостерпали вечiрнiй вилiт для Р. пМкши, N. посШ1а та явище ранкового ро'н-ня для N. посШ1а. Для визначення рукокрилих тд час польоту використовували ультразвуковий детектор РеИегББОп Б200 (Швецiя). У контактно дослщжених тварин визначали вид, стать, вш (за можливостi, оскшьки, починаючи з серпня достовiрно вiдрiзнити дорослих особин вiд сьогорiчноi молодi проблематично) та репродуктивний стан. Всього контактно дослщжено 126 особин для шести видiв рукокрилих. Загальна кшьюсть реестрацш, здiйснених ультразвуковим детектором - 49 i належить сiмом видам i двом над видовим групам (Р1всо1ш та Pipistrellus). Для кшьюсно" ощнки фауни рукокрилих у робот використали по-казник вiдносноi рясност видiв - вiдсоткове спiввiдношення числа здобутих i облiкованих особин цього (конкретного) виду до загального числа здобутих i облiкованих тварин [4].
Нацюнальний лкотехшчний yнiвeрситeт УкраУни
Результати дослiджeнь. Видовий склад рукокрилих лiсового масиву Креселецького люництва практично нiколи не вивчали. З 1968 по 1996 рр. вщ-значено три види — Pipistrellus pipistrellus, Vespertilio murinus, Barbastella bar-bastellus [2, З]. На територи Креселецького люництва ми зареестрували 10 видiв рукокрилих, яю належать до семи pодiв родини Vesprtilionidae: Myotis nattere-ri - шчниця вiйчaстa, M. daubentoni - шчниця водяна, M. dasycneme - шчниця ставкова, B.barbastellus - широковух европейський, Plecotus auritus - вухань бу-рий (звичайний), Pipistrellus nathusii - нетопир люовий, P. kuhli - нетопир се-редземноморський, N. noctula - вечipниця руда, Vespertilio murinus -лилик дво-колipний, Eptesicus serotinus - пергач шзнш. Вихвдш дaнi, що стосуються вщло-вiв видiв рукокрилих, нaведенi в таблищ.
Табл. Результаты вiдловiв рукокрилих на територп "Холодного Яру" (n=126)
Мiсце вiдповiв Дата i вид Даш про тварин
Креселецьке лгсництво 17.08.2009 р. З S ad
B. barbastellus
17.08.2009 р. 20 $ ad, 14 $, 2S ad
P. nathusii
17.08.2009 р. 18 ad $
N. noctula
17.08.2009 р. 20 ad $, З5 $
N. noctula
18.08.2009 р. З $ ad, 1 S ad
P. nathusii
Околиця с. Мельники 19.08.2009 р. $ ad
E. serotinus
19.08.2009 р. З $ ad
P. kuhlii
Креселецьке лгсництво 19.08.2009 р. 1 $ ad, 4 S ad
P. nathusii
12.07.2012 р. 1 $ ad
Pl. auritus
1з 10 вщзначених видiв - чотири (МуоШ с1аиЬгЫопи, М. с1а8успгте, М. паШггп, V. типпт) були зареестроваш за допомогою детектора. При чому М. ¿азуспгте вiдзначено для регюну дослiджень вперше. За весь перюд було вщ-значено лише двi реестраци над монастирським ставом (35 кГц). М. СаиЬвМопи трапляеться не часто, але вщзначена двiчi i в рiзних бiотопах - над монастирським ставом i на узлюш, що знаходиться ближче до населеного пункта. М. паШггп (50 кГц) реестрували над люовою дорогою, що веде до монастиря та безпо-середньо в гущi люу (п=3). Як фоновi види були вiдзначенi N. посШ1а та Р. паи Иши. При чому перший значною мiрою домывав у вiдловах (рис. 2. А). Вщносну рясшсть видiв, за результатами дослщжень, наведено на рис. 2. Особливо щкавим е те, що серед контактно дослщжених нами N. посШ1а у вщловах вщзначеш виключно самки, бшьшють з яких були дорослими, фiзично сформова-ними тваринами. Для меншосп - точного вiку (сьогорiчна молодь чи доросла особина) встановити не вдалося.
86
36ipHHK нayково-тexнiчниx праць
Рис. 2. Ыдносна рясшсть eudie рукокрилих за результатами до^джень на тери-тори "Холодного Яру " 2009 та 2012рр. (n=175): M. d- Myotis daubentonii, M. ds -M. dasycneme, M.n -M. nattereri, Pl. sp - Plecotus sp, B. b - Barbastella barbastellus, P. n - Pipistrellus nathusii, P. k - P. kuhlii, N. n - Nyctalus noctula, V. m - Vespertilio muri-nus, E. s - Eptesicus serotinus, Pl.au - Plecotus auritus, P.sp - Pipistrellus
V. murinus був вщзначений вздовж люово! дороги i бшя населеного пункта (n=4). Частота сигналу - 28 кГЦ. P. kuhlii тримаеться виключно населеного пункту (с. Мельники) та його зелених меж. E. serotinus ловили на околищ селища, вид також було вщзначено за допомогою ультразвукового детектора в лiсi тд час прольо^в вздовж дороги. За перюд дослщжень виявлено п'ять дупел-сховищ для двох видiв рукокрилих - N. noctula та P. nathusii. Для N. noctula дупла-сховища (n=3) знаходилися в дубових породах, на великш висот (в се-редньому 5,5 м) мали округлий л^ок. Деревш породи з дуплами (не вражет трутовиками та корощами) характеризувались домшуючими кронами i входили до складу першого ярусу. Дупла-сховища для P. nathusii (n=2) щшевидно! фор-ми (розмщет на висот 1,1 та 3 м) в породах граба. Таю дерева займають дру-гий ярус, !х нижне гiлля вiдсутне, а крони слабкi. Особливостями таких дерев е поява трутовиюв на стовбурах.
Таким чином "Холодний Яр" е одним iз щнних ключових мiсць юнуван-ня рукокрилих у Черкаськш областi. Цей люовий масив мае виключно природ-не походження. Про необхщшсть виявлення i охорони таких люових екосистем зазначено у Статл 3 угоди що стосуеться охорони рукокрилих у Сврош. Найбiльш цiнними лiсовими територiями стосовно охорони рукокрилих визна-но заплавш лiси природного походження [7]. У цьому випадку це вщноситься до люового масиву "Холодний Яр".
Висновки. На територи лiсового масиву "Холодний Яр" виявлено 10 ви-дiв рукокрилих, що належать до семи родiв родини Vespertilionidae. Два види (B. barbastellus, V. murinus) з 10 виявлених вже е вщомими з л^ературних джерел. Наявшсть шести видiв вiдзначено вiдловами тварин. Чотири види та двi надвидо-вi групи виявлено виключно за допомогою ультразвукового детектора. Загальна частка надвидових груп родiв Plecotus та Pipistrellus у детекторних облшах ста-новить 2,6 %. Найбiльш масовим видом у дослщженнях е N. noctula, загальна частка якого становить 48 %. Вщзначено п'ять сховищ для двох видiв рукокрилих. Проектований НПП "Холодний Яр" е одним iз щнних ключових мкць юну-вання рукокрилих у Черкаськш область i територiя його потребуе охорони.
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет Украши
Л1тература
1. Годлевська О.В. Сучасний стан рукокрилих фауни Украши в умовах антропогенно!' трансформацп середовища : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.08 - "Зоолопя" / О.В. Годлевська. - К., 2006. - 23 с.
2. Голуб В.М. Зимовка европейской широкоушки в заповеднике "Холодный Яр" / В.М. Голуб // Вестник зоологи. - 1996. - № 1-2. - С. 72.
3. Сологор Е.А. Эколого-физиологические особенности рукокрылых Среднего Приднепровья : дис. ... канд. биол. наук: спец. 03.00.08 - "Зоолопя" / Сологор Екатерина Андреевна. - К., 1973. - 160 с.
4. Стрелков П.П. Рукокрылые (Chiroptera, Vespertilionidae) юга Среднего и Нижнего Поволжья / П.П. Стрелков, В.Ю. Ильин // Труды зоологического ин-та АН СССР. - 1990. - Т. 225. - С. 42-167.
5. Червона книга Украши. Тваринний свгт. - К. : Вид-во "Глобалконсалтшг", 2009. - 600 с. (С. 490-515).
6. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Рослиншсть "Холодного Яру" / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, В.В. Курсон // Украшський боташчний журнал. - 1974. - Вип. 34(1). - С. 67-71.
7. Helversen O. Zur Unterscheidung von Zwergfledermaus (Pipistrellus pipistrellus) und Mucknefledermaus (Pipistrellus pigmaeus) in Feld / O. Helversen, M. Holderied // Nyctalus (N. F.). -2003. - Vol. 8, № 5. - Pp. 420-426.
Билушенко АА. Рукокрылые (Chiroptera) проектируемого Национального естественного парка "Холодный Яр"
Приведен полный список видов рукокрылых, отмеченных на территории лесного массива, показано относительное обилие и описано пять убежищ для двух видов. Видовой состав представлен 10-ю видами рукокрылых, которые относятся к семи родам семейства Vespertilionidae. Наиболее массовым видом является рыжая вечерница (Nyctalus noctula) - 48 %. Убежища найдены для рыжей вечерницы (n=3) и нетопыря лесного (Pipistrellus nathusii) (n=2). Все рукокрылые лесного массива "Холодный Яр" (Черкасская область, Украина) территории и Украины в целом без исключения являются краснокнижными видами, а места их обитания по законодательству должны подлежать охране.
Ключевые слова: рукокрылые, лесной массив, убежища, Холодный Яр.
Bilushenko A.A. The bats (Chiroptera) in project National natural park "Kholodny Yar"
This paper gives a comprehensive list of bat species marked in the forest which marked the relative abundance and described five shelters for two species. The species composition is represented by the 10 species of bats that are related to the seven genera of the family Vespertilionidae. The most popular type is noctula bat (Nyctalus noctula) - 48 %. Seekers found for noctula bat (n = 3), and Pipistrellus nathusii (Pipistrellus nathusii) (n = 2). All bats of forest array "Kholodny Yar" (Cherkassy region of Ukraine) and Ukraine as a whole, without exception are Red Book species and their habitats for the protection of the law should lie.
Keywords: bats, forest, refuge, Kholodny Yar.
УДК 330.567.2/.4:[581.526.42:504] Acnip. Т.Б. Жила1 - НЛТУ Украши, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 СПОЖИВАННЯ ПОСЛУГ Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ У КОНТЕКСТ ЕКОЛОПЧНО1 ГЛОБАЛ1ЗАЦН
Розглянуто сутшсть послуг люових екосистем (ПЛЕ). Наведено i доопрацьовано 1хню класифжащю. ОбГрунтовано поняття конкурентной i виключност у споживанш ПЛЕ. Кожну послугу проаналiзовано за цими ознаками. Висв^лено важливють ПЛЕ та особливост процесу ix споживання.
1 Наук. кер1вник: доц. Л. Д. Загвойська, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
88
Збiрник науково-техшчних праць
