CC BY
23
Лггература
1. Дол1шн1й М.1., Злупко С.М., Злупко Т.С., Токарський Т.Б. Трудовий потенщал, зайнятють i ринок пращ. - Льв1в: вид-во НД та РВВ ЖВС, 1997. - 341 с.
2. Дол1шнш М.1., Козор1з М.А., М1кловда В.П., Даниленко А.С. Пщприемництво в Украшк проблеми становлення i розвитку. - Ужгород: Карпати, 1997. - 312 с.
3. Приймак В.1. Трудовий потенщал i мехашзми його реалiзащi в репош: Моногра-фiя. - Львiв: Вид. центр ЛНУ iM. 1вана Франка, 2002. - 383 с.
4. Путшцева В., Албакян Г. Особистюний потенцiал безробiтного як вирiшальний фактор виходу i3 ситуацп безробiття// Украша: аспекти працi. - 2002, № 3. - С. 18-22.
УДК316.776.4 [630*18:630*903] Магктрант Н.1. Копач;
доц. Л.Д. Загвойська, канд. екон. наук - НЛТУ Украти
П1ДХОДИ I МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТ1 I Ц1ННОСТ1 ПОСЛУГ Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ У КОНТЕКСТ СТАЛОГО ВЕДЕННЯ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Критично проаналiзовано сучасш пiдходи до визначення економiчноi вартосп та цiнностi послуг лiсових екосистем. Розкрито ix змiст, переваги i недолiки. Наведено приклади застосування цих методiв для визначення вартосп i цiнностi послуг ль сових екосистем iз зарубiжного i вггчизняного досвiду.
Ключов1 слова: послуги люових екосистем, загальна економiчна вартiсть, пря-Mi i непрямi методи визначення економiчноi вартостi.
Post graduate student N.I. Kopach; dr. L.D. Zahvoyska - UNFU
Approaches and methods to determining the economic value of forest ecosystem services
The survey of the main approaches to determining total economic value of forest ecosystem services has been made. Their scope, advantages and disadvantages have been revealed. Case studies of elicitation willingness to pay for the forest ecosystem services using different valuation methods are considered.
Keywords: forest ecosystem services, total economic value, direct and indirect methods valuating methods.
Актуальшсть дослвдження. У контекст! класичноi економiчноi пара-дигми визначальними показниками розвитку макроеконом1чно1" системи вва-жають темпи росту валового внутршнього i нацюнального продуклв. Однак, ретельний анал1з якост економ1чного зростання США, Австрали та краш GC шляхом розрахунку показника ютинного (Genuine Progress Indicator) нес-простовно показуе, що альтернативний показник починае спадати, коли р1ст макроеконом1чно1" системи перевищуе порогове для ще1* системи значення ВВП [17]. Це може означати, що нацюнальш економжи вже перевищили свш оптимальний розм1р [13], або те, що макроеконом1чна система функцюнуе неефективно, ii еколопчний вщбиток надто великий.
Ефектившсть використання кашталу довол1 складно оцшити з точки зору повного життевого циклу товар1в i послуг. Насамперед, це торкаеться природного кашталу, зокрема послуг довкшля, як е чистим суспшьним благом. Стр1мке попршення якост економ1чного зростання Украши, яке вщбу-ваеться на тл1 попршення ii поточноi конкурентоспроможност [20], робить
украй нагальним завдання дослiдження укра!нською економiчною наукою шляхiв i методiв мекологiчного коригування" соцiально-економiчного зрос-тання вiдповiдно до вимог самошдтримуючого екологiчно збалансованого розвитку в довгостроковш перспективi [1]. Першим етапом реашзаци цього завдання е iдентифiкацiя вартостей i цiнностей, асоцшованих iз природним капiталом, який е важливою складовою добробуту всiх члешв суспiльства.
Дослiдженню теоретичних i методолопчних аспектiв проблеми визна-чення вартосп природного капiталу присвяченi працi таких вггчизняних учених, як О. Веклич, О. Врублевська, Л. Гринiв, М. Шжшк, I. Синякевич, Ю. Стад-ницький, Ю. Туниця, в. Хлобистов, Т. Яхеева, а також зарубiжних - К. Арроу, К. Бенгт, Р. Бiшоп, Г. Дейлi, Дж. Дксон, О. Екштейн, Р. Костанза, Дж. Крутшла, Д. Пiрс, Д. Романо, Р. Солоу, А. Фрiман, Дж. Фарлей, Н. Хенш та ш.
Незважаючи на значний науковий доробок у цш галузi знань, низка питань методолопчного та прикладного характеру залишаеться недослщже-ною. Хоча сама концепщя природного капiталу за останне десятилггтя стала винятково важливою, особливо в теори еколопчно! економжи, однак це по-няття ще не набуло усталеного характеру i продовжуеться наукова дискусiя щодо його сутносл. Методи визначення вартостi природного кашталу, якi ш-тенсивно розроблялися впродовж декiлькох останнiх десятирiч, не позбавле-нi недолiкiв методологiчного i статистичного характеру i потребують подаль-шого доопрацювання з метою !хнього усунення.
Постановка проблеми. Для адекватного здшснення науково обгрун-тованого коригування процесу природокористування необхщно визначити економiчну вартiсть усiх складових природного кашталу, насамперед, послуг еколопчних систем, як залишаються поза увагою класичного ринку, i тим самим iстотно спотворюють справжню економiчну ефективнiсть господарсь-ко! практики. У цiй статтi ми зупинимося на визначенш величини готовност платити населення Львiвщини за послуги люових екосистем.
Для вирiшення цього завдання потрiбно критично проаналiзувати су-часнi пiдходи до визначення загально! економiчно! вартостi i цiнностi товарiв i послуг довкiлля, обгрунтувати вибiр методу визначення ще! вартостi в умо-вах перехщно! економiки, побудувати i реалiзувати модель дослiдження, оп-рацювати результати спостережень, аби дати вщповщш рекомендаци для ре-алiзацil менеджменту лiсового господарства та розгортання лiсiвничих швес-тицiйних проектiв у контекст довгострокових iнтересiв усього суспшьства.
Метою ще! роботи е обгрунтування вибору методу визначення загально! економiчноl вартостi послуг лiсових екосистем, як важливо! складово! природного кашталу, шляхом аналiзу положень теори економiчно! вартостi, 11 наукового iнструментарiю, зарубiжного i вiтчизняного досвiду, а також по-будова концептуально! моделi дослщження.
У функцiонуваннi глобально! екосистеми Землi лiси вiдiграють винятково важливу роль. Поряд iз тим, виробництво деревини i виробiв з не! пось дае помiтне мiсце у перелшу видiв економiчно! дiяльностi Укра!ни. I саме ця дихотомiя у використанш товарiв i послуг, яю продукують лiсовi екосистеми, породжуе суперечлив^ а iнодi навiть взаемовиключнi погляди на систему ра-цiонального використання люових ресурсiв.
Як вiдомо, екосистеми - це природна едшсть живих i косних елемен-TiB, у результатi взаемоди яких утворюеться стiйка i тривка система, в якш вщбуваеться кругообiг речовини та матери. Лiсовi екосистеми вадграють ви-рiшальну роль у формуванш природного довкiлля, вони е потужним джере-лом вiдновлення природного кашталу, збереження бiорiзноманiття i стабш-заци клiмату [8]. Лiси забезпечують нас деревиною i продуктами харчування, дають притулок рiзноманiтним бiологiчним видам, шдтримують глобальнi екологiчнi цикли, акумулюють величезш маси води i вуглецю, пом'якшуючи тим самим прояви парникового ефекту [15]. К^м того, смарагдова зелень ль сiв i притаманне ï^ вiдчуття вiчностi створюють унiкальнi умови для задово-лення соцiальних, культурних i духовних потреб людства. Сусшльство цiнуе ïx як джерело натхнення i багате шдгрунтя для розвитку науки, культури i мистецтва, зокрема такого потужного його напряму, як символiзм, фшо-софсько-естетичш засади якого вщображеш у творах Ф. Нщше та А. Шопен -гауера, а яскравi представники якого привертають нашу увагу в лггератур^ музицi, образотворчому, прикладному i декоративному мистещш [7].
Цей широкий спектр послуг люових екосистем породжуе необхщшсть виваженого, добре продуманого багатоцiльового використання. Проте сучас-на практика господарювання i виснажливого природокористування спричи-нилися до значного скорочення площ лiсiв у свiтi та попршення якостi тих, якi залишилися. Поштовхом до формування системи менеджменту люового господарства як комплексного менеджменту люових екосистем, а не люоза-готвель, стало ухвалення на конференцiï в Рю-де-Жанейро Заяви "Про бо-ротьбу зi знищенням лшв" [5]. Цей документ визначае загальш принципи уп-равлiння, охорони, збереження i використання люових ресурсiв на шляху до сталого менеджменту всix типiв люу:
• ус1м крашам потр1бно брати участь в "озеленены планети";
• для еколопчно безпечного використання лю1в иотр1бна усталена структура виробництва i споживання у св1тових масштабах;
• л1си потр1бно використовувати таким чином, щоб задовольнити еколопчт, економ1чт, сощальт, культурт i духовт потреби тепершнього i майбутнього поколшь;
• нацюнальт програми повинт захищати уткальт л1си та л1си, як мають ду-ховну, юторичну i релтйну цштсть;
• полынка щодо сталого розвитку повинна тдтримувати щдивщуальтсть, культуру i права мюцевого населення, насамперед, жител1в люових райотв.
Нова парадигма ведення люового господарства вiдображае всi зазна-ченi вище принципи сталого люового менеджменту i потребуе врахування множини вартостей, асоцшованих iз лiсом у рiзниx груп населення.
Переxiд природокористування, зокрема люокористування на шлях сталого розвитку вимагае вдосконалення методологiчниx пiдxодiв до еконо-мiчноï оцiнки вартост природного капiталу. Концепцiя загальноï економiчноï вартостi вiдображае iнтегрований пiдxiд до визначення вартост послуг люо-вих екосистем i базуеться на дотриманш таких принцишв: принцип комплек-сност оцiнок, дефiцитностi окремих компонентiв, регiональноï диференщ-ацiï, динамiчностi оцiнок у час та врахування бумеранг ефеклв [9]. Для бшь-
шостi послуг люових екосистем не юнуе ринюв, а отже - звичайних вщносин попиту i пропозици. Ринковi щни не вiдображають обмеженоcтi та реально1 вартосп лicових реcyрciв, а тому не дають необхiдноï iнформацiï для прийняття ефективних piшень i призводять до надлишкового споживання цих ресурЫв i дегpaдaцiï лicових екосистем. Тому, анашзуючи якicть еконо-мiчного зростання та привабливють iнвеcтицiйних пpоектiв, необхщно вико-ристовувати вapтicнi та негpошовi методи визначення цiнноcтi послуг люо-вих екосистем [4].
Вловити вартють цих послуг через класичну систему ринкових щн не-можливо. Тому необхщно використовувати iншi економiчнi шструменти i ка-тегоpiï, аби адекватно врахувати щншсть i вapтicть послуг люових екосистем у пpоцеci прийняття ршень. Однieю з таких категорш e загальна економiчнa вapтicть. Ïï фундаментальною оcобливicтю e те, що вона охоплюе вapтicть ви-користання i вартють icнyвaння. Ринковi трансакци враховують, як правило, лише першу ïï складову, яка вiдобpaжae вартють прямого, непрямого i мож-ливого використання, а вартють icнyвaння, тобто вартють споживання шши-ми i вартють спадщини випадають iз контексту ринкових щн [3, 4, 16]. За ос-тaннi деcятилiття економюти зробили cеpйознi кроки в розвитку методiв оцiнки вapтоcтi лicових екосистем. Розглянемо щ методи, використовуючи класифшащю, яку запропонував Дж. Кpyтiллa [18].
Пщхщ фiзичного зв'язку доcлiджye залежносп мiж якicтю ресурсу i його споживанням. Цей пщхщ використовуе pинковi цiни для визначення ве-личини вартосп. До цieï кaтегоpiï належать методи дослщження змiн у продуктивности втрат через зaхвоpювaнicть, витрат на перемщення i зaмiнy.
Пщхщ поведiнкового зв'язку оцiнюe вapтicть послуг екосистем через спостереження за поведшкою cпоживaчiв на cпpaвжнiх ринках або через вив-чення вiдповiдей cпоживaчiв, отриманих в умовах гiпотетичного ринку.
Дослщження виявленоï поведiнки потребуе вивчення реальних pинкiв товapiв i послуг, на яких люди дiйcно роблять вибip мiж можливicтю пiддaтиcя ди забруднення та якимось iншим товаром чи вигодою. Метод зaпобiжних витрат, гедошчного цiноyтвоpення i витрат на подорож належать до ще1* категори.
Проте цi методи спрямоваш на визначення вapтоcтi використання. Вартють icнyвaння не можна оцiнити нав^ь непрямо через ринкову поведш-ку. Альтернативою цим методам е формування гшотетичного ринку для piз-них послуг люових екосистем i пряме опитування людей про те, яку саме суму вони могли б заплатити за щ послуги, що е завданням методу умовного ощнювання.
Методи умовного ощнювання використовують для визначення вартос-т юнування шляхом дослщження висловлених уподобань cпоживaчiв щодо ïхньоï поведiнки на гшотетичних ринках. Застосовують його у випадках, коли не юнуе pинкiв для еколопчних товapiв i послуг, як у випадку люових екосистем, або ж вони не добре розвинут^ коли вщсутш товapи-зaмiнники i немож-ливо оцiнити послуги люових екосистем, використовуючи pинковi методи [16]. Однак, суб'ективний характер такого дослщження породжуе rocrpi дис-кyciï щодо низки проблем методолопчного i статистичного характеру [6, 12].
Тож, як видно з цього короткого опису, ушверсального методу для визначення вартост послуг люових екосистем немае. Кожен iз запропонова-них пiдxодiв i методiв мае своï переваги i недолжи. Проте головним недоль ком цих методiв грошовоï оцшки вартостi послуг екосистем, як зазначають дослщники, е те, що присвоення дослщжуваним послугам вартiсноï оцiнки неминуче приводить нас до визнання факту повно1' взаемозамшюваност послуг екосистем, а значить, природного кашталу, кашталом рукотворним! А це далеко не так.
Тому економюти-енвайроменталюти запропонували ще один шдхщ до визначення цшносп послуг екосистем - це шдхщ суспiльного вибору. Вiн дослiджуе уподобання рiзниx прошаркiв суспiльства, оминаючи лабiринти грошових оцiнок. До цiеï групи належать метод концептуально-змютовного когнiтивного картування i Q-метод.
Метод концептуально-змiстовного когштивного картування не пропо-нуе респондентам дати грошову оцiнку неринкових товарiв, навпаки, вiн дае змогу описати сво1' погляди вербально, висловити власш уподобання, систе-матизувати i ранжувати ïx [2]. Q-метод дае дослщнику змогу щентифжувати, трактувати i розподшяти за категорiями iндивiдуальнi уподобання, аналiзува-ти причини ïx розбiжностi, а також групувати ïx на основi виявлених уподо-бань [3, 19].
Вище зазначенi методи широко використовують сучасш дослiдники вартостей i цшностей товарiв i послуг люових екосистем. Так, науковцями Данiï для визначення економiчноï вартостi рекреацiйниx випд вiд залiснення площ певноï дшянки було проведено дослiдження за допомогою МУО. 2895 респондентам були надюлат анкети, в основу яких покладеш вщкрито-завершенi питання для отримання вiдповiдей на запитання про готовшсть населення платити за доступ до дшянок, якi передбачалось залюнити. Загальне значення готовностi платити склало 128 DKK, що надае вшьний доступ до за-лiснениx площ Дани впродовж одного року [14].
У Швецн проводилось дослщження для визначення готовност платити за послуги люових екосистем. Формат вщкрито-завершених питань дав рiчну оцiнку готовносл платити, яка дорiвнюе 2234 SEK на шдивщуума.
Отриманi рiзними дослщниками результати дещо вiдрiзняються, але це легко пояснюеться рiзницею в розмiраx дiлянок, доходах населення, чи-сельшстю респондентiв, ïxнiм складом i т. д. [10].
У Великобританн за допомогою методу витрат на подорож було проведено дослщження для визначення рекреацiйноï вартостi маетку Комiсiï Лi-сового Господарства. Дослiдження виявило, що 28 млн. вiдвiдувачiв пожер-твувало б 53,0 млн. фунпв свого рiчного споживчого надлишку на розвиток i тдтримку лiсовоï рекреацн [14].
Щодо вiтчизняного досвiду оцшки послуг люових екосистем, то тут варто було б згадати про шонерш дослщження О. Веклич i Т. Яxеевоï щодо вартостi складових природного кашталу Украши [1], а також про першi дос-лщження вартостi послуг екосистем мiськиx лiсiв на прикладi РЛП "Знесiн-ня", проведенi науковцями 1нституту екологiчноï економши НЛТУ Украïни.
Пеpшi в Укра"ш спроби доcлiдження уподобань защкавлених груп на-селення щодо послуг екосистем було проведено на пpиклaдi ставлення насе-лення Львова до використання природних ресурЫв РЛП "Знесшня" за допо-могою методу понятшно-змютовного когнiтивного картування [2]. Як пока-зують результати доcлiджень, львiв'яни щнують парк, насамперед, за його рекреацшш послуги, на друге мicце вс групи pеcпондентiв - жителi райошв, якi прилягають до теpитоpiï парку, шдприемщ, оcвiтяни, мешкaнцi мicтa, пращвники неурядових оpгaнiзaцiй природоохоронного спрямування - поставили естетичш цiнноcтi територи. Дaлi думки piзних груп роздшились. Але отpимaнi карти уподобань дають тдстави стверджувати про недоцiльнicть використання територи РЛП "Знесшня" шд забудову та в господарських щ-лях на шкоду парку. Вони дають важливу шформащю для пошуку можливих компpомiciв з метою збалансованого використання ресурЫв цieï yнiкaльноï екосистеми нашого мюта.
Зpозyмiло, що така шформащя про системи цiнноcтей cтейкхолдеpiв та ixm уподобання щодо послуг мюьких екосистем е необхiдною для pеaлiзa-ци бaгaтоцiльового використання парку, провадження ко-менеджменту його ресурЫв на засадах сталого розвитку. Однак, ïï складно штегрувати в розра-хунки економiчноï ефективноcтi програм чи iнвеcтицiйних проекпв, якi тра-дицiйно виконують економюти для вiдбоpy найкращих альтернатив використання обмежених ресурЫв. Таку шформащю нам можуть надати лише вартю-ш методи. Тому, ycвiдомлюючи обмежешсть методiв гpошовоï оцiнки вартосп природних pеcypciв, ми вважаемо необхщним провести тaкi доcлiджен-ня щодо вартосп послуг лicових екосистем методом умовного ощнювання.
В оcновi цього методу лежить сценарш. Сценapiй описуе атрибути послуг лicових екосистем, яю повиннi бути оцiненi, та умови, за яких респондент повинен виршити скшьки вiн готовий заплатити за згадаш послуги, чи яку компенсащю вiн готовий прийняти за умови ïхньоï вiдcyтноcтi [6, 11, 12]. Нами розроблена анкета, в основу я^ покладеш вiдкpито-зaвеpшене питан-ня наступного типу: "Скiльки ви готовi заплатити щомicяця за збереження послуг люових екосистем для наступних поколшь?". Ця iнфоpмaцiя допов-нюеться вщповщями респондента на iншi запитання щодо його особи, а та-кож особливостей його прямого i непрямого використання послуг люових екосистем. Дaлi отримаш вiдповiдi будуть пpоaнaлiзовaнi методами статис-тичного i регресшного aнaлiзy для отримання iнфоpмaцiï про готовшсть на-селення платити за послуги люових екосистем.
Висновки. Неодмшною умовою запровадження бaгaтоцiльового використання люових екосистем у контекcтi вимог сталого розвитку е враху-вання численних вартостей, пов'язаних iз щею важливою складовою природного кашталу. Низка софютичних методiв, напрацьована сучасними еконо-мicтaми-енвaйpоментaлicтaми для визначення зaгaльноï економiчноï вapтоcтi цих pеcypciв, дае нам оpieнтовнi оцiнки, якi не е однозначними та незапереч-ними. Щ оцiнки е наближеними, проте вони необхщш для pозyмiння cпpaвжньоï цiнноcтi природного кaпiтaлy, забезпечення хоча б оpieнтовного його врахування у процеЫ визначення ефективноcтi гоcподapcькоï дiяльноcтi
i полiтичних рiшень i3 позицiй стратепчних штереЫв усього суспiльства. Завдання дослщження готовност населення Львiвщини щодо послуг люових екосистем у контекстi окреслено! ситуаци е своечасним, а результати цього дослщження обгрунтуемо у наступних працях.
Лггература
1. Веклич О., Яхеева Т. Урахування природного кашталу як базового компонента еко-номiчного розвитку Украши// Економiка Украши. - 2004, № 12. - С. 73-80.
2. Загвойська Л.Д., Зубач В.О. Дослщження уподобань населення щодо послуг мюь-ких паркiв i зелених зон у контекстi мюького лiсiвництва// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2005, вип. 15.7. - С. 53-61.
3. Загвойська Л.Д., Лазор О.Я. Економiчне тдгрунтя менеджменту природних ресур-сiв на засадах сталого розвитку// Економша Украши. - 2002, № 8. - С. 75-80.
4. Загвойська Л.Д., Маселко Т.С., Якуба М.М. Економiчний аналiз iнвестицiйних проектiв: Навч. поабник. - Львiв: Афiша, 2006. - 360 с.
5. Китинг М. Повестка дня на 21 век и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро: "За наше общее будущее", 1993. - 70 с.
6. Маселко Т.С. Метод умовного оцшювання ресурав довкшля// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.6. - С. 178-179.
7. Матер1али конференцп "Символ дерева у св^овш культурi та художнш творчосп"// Наук. вiсник НЛТУУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: НЛТУУ. - 2006, вип. 16.4. - 280 с.
8. Синякевич 1.М. Економша люокористування: Навч. пiдручник. - Львiв.: 1ЗМН, 2000. - 401 с.
9. Туниця Ю.Ю. Екологiчна Конститущя Землi. 1дея. Концепцiя. Проблеми. Львiв: Вид. центр ЛНУ iменi 1вана Франка, 2002. - 298 с.
10. Bengt, K. Valuing Environmental Benefits Using the Contingent Valuation Method. An Econometric Analysis. - Umee: Univ. of Umee, 1990. - 169 p.
11. Bishop, R., Romano, D. Environmental Resources Valuation: Applications of the Contingent Valuation Method in Italy. - Boston: Kluwer Academic Publishers, 1998. - 286 p.
12. Costanza, R., D'Aarge, R., De Groot, R., Farber, S., Grasso, M, Hannon, B., Limburg, K., Naeem, S., O'Neill, R., Parvelo, J., Raskin. R., Sutton, P., and van den Belt, M. The Value of the World's Ecosystem Services and Natural Capital// Nature. - 1997. - May, 15. -P. 253-260.
13. Daly, H. and Farley, J. Ecological Economics. Principles and applications. - Washington: Island Press, 2004. - 454 p.
14. Dubgaard, A. Economic Valuation of Recreation Benefits from Danish Forests. In: The Economics of Landscape and Wildlife Conservation. - CABINTERNATIONAL, 1998. - 286 p.
15. Economic Assessment of Forestry Project Impacts. Prepared by Gregersen, H.M. and Contreras, A.H. FAO Forestry Paper 106. - Rome: FAO of the United Nations, 1992. - 133 p.
16. Freeman, A.M. The Measurement of Environmental and Resource Values: Theory and Methods. - Washington: Resources for the Future, 1993. - 516 p.
17. Lawn, P. Sustainable Development and Ecological Economics. - Cheltenham: Edward El-gar, 2006. - 467 p.
18. Krutilla. J. Conservation Reconsidered// American Economic Review. - 1967. - # 57. -P. 777-786.
19. Nijnik, M., Nijnik, A. Analysing public attitudes toward sustainable forest management in Scotland// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2005, вип. 15.7. - С. 34-42.
20. World Economic Forum. Global Competitiveness Report 2000-2005. [Цит. 2006, 19 грудня]. - Доступно з <http: //www.weforum. org>.
