CC BY
45
9. Концепщя системи стандартизацп та нормування у сферi сталого землекористування / за ред. С. А. Балюка. - Харюв : Нацiональний науковий центр "1н-т грунтознавства та агрохь Mii iM. О Н. Соколовського" УААН, 2005. - 28 с.
10. Ковалишин В.Р. Анашз чинникiв, що впливають на розвиток еколопчно'1' сертифь кацп лiсiв // Науковий вiсник НЛТУ Украши : Екологiзацiя економiки як шструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.7. - С. 179-185.
УДК 630*477:630*091 Доц. 1.П. Соловй, канд. с.-г. наук;
acnip. Л. Ф. Монастирська; магктр Б. Б. Полеха - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПОРЮНЯЛЬНА ОЦ1НКА ПОСЛУГ Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ У Р1ЗНИХ РЕГ1ОНАХ УКРА1НИ
Виконано порiвняльний аналiз ставлення населення до функцш екосистем та готовност платити за гiдрологiчнi послуги люових екосистем (на прикладi двох об'ек^в дослiдження - у Львiвськiй та Дншропетровськш областях). Розроблено пропозицп щодо формування ринку послуг екосистем на региональному рiвнi.
Ключовi слова: послуги екосистем, лiсовi екосистеми, гiдрологiчнi послуги ль сiв, плата за послуги екосистем, метод умовного оцшювання, ринок послуг та функцш екосистем.
Assoc. prof. I.P. Soloviy;post-graduateL.F. Monastyrska; master's degreeB.B. Polekha -NUFWTof Ukraine, L'viv
The comparative evaluation of forest ecosystem services in the different natural zones of Ukraine
The comparative analysis of attitudes towards ecosystem functions and willingness to pay for forest ecosystem services is based on studies (field survey of respondents) in the Lviv and Dnipropetrovsk oblasts. The recommendations and suggestions are developed in relation to development of market of ecosystem services at the regional level.
Keywords: ecosystem services, forest ecosystems, hydrological services of the forests, payment for services of ecosystems, contingent evaluation, market of services and functions of ecosystems.
Вступ. Л1си шдтримують умови юнування всього живого на Земль Еколопчш послуги лшв - це т еколопчш процеси, внаслщок яких люди от-римують певш вигоди. До найважливших еколопчних послуг лшв можна вщнести пдролопчш (водоохоронш та водорегулювальш) послуги, збере-ження бюр1зномашття i поглинання двоокису вуглецю. Деяк з еколопчних послуг, як надають люи, зумовлюють сьогодш шдвищену сусшльну увагу. Це пов'язано з тим, що щ послуги можуть знижуватися, а то й втрачатись (у випадку вирубування чи деградацп лшв), що, своею чергою, призведе до ви-никнення еколопчних небезпек i додаткових витрат для сустльства, спричи-нених, наприклад, повенями та зсувами на мюцевому р1вш та змшою кшмату на глобальному р1вш.
За останш роки дедал частше застосовують у природоохороннш дь яльносл такий шструмент, як формування ринюв послуг екосистем. Застосу-вання цього шструменту на практищ потребуе здшснення грошових виплат землевласникам, як охороняють певш еколопчно цшт дшянки ix територп чи залюнюють ix, 1з фонд1в, як формуються з кошт1в, яю платять "покупщ"
екологiчних послуг (напр., компани-власники електростанцiй для придбання так званих вуглецевих кредилв). Еколопчно свiдомi громадяни, компани, громадськi оргашзацп можуть обмiняти кредити на еколопчш послуги ново-створених ринкiв (напр., кредити на збереження болгг чи Byrae^Bi кредити) на спeцiальних бiржах, таких як Chicago Climate Exchange. Згадаш виплати та ринки охоплюють широкий спектр послуг екосистем - охорона вододшв, болотних екосистем, шдтримання бiорiзноманiття та зникаючих видiв, депо-нування вуглецю та iн. У деяких сферах ринки еколопчних послуг дотепер перебувають у зародковому сташ, проте дeякi вже вийшли на серйозний рь вень. Так, сума видiв виплат землекористувачам, пов'язаних i3 охороною бо-лiт, становила у 2004 р. у США бшьше 1 млрд доларiв [2].
Новою тенденщею е й те, що багато мiжнародних приватних банкiв сьогодш ставлять вимоги щодо вжиття природоохоронних заходiв чи здiйснeння компeнсацiйних виплат за послуги екосистем у межах швести-цшних проeктiв, якi фони фшансують. У наукових пyблiкацiях iз сощально-eкономiчних проблем охорони люових екосистем значну увагу придiляють питанням збереження еколопчних послуг лiсiв шляхом запровадження систе-ми платeжiв за щ послуги, а також аналiзовi впливу впровадження системи платeжiв за еколопчш послуги лiсiв на рiвeнь життя населення [1, 3-14].
Метою щеТ роботи е здiйснити соцiально-eкономiчнe дослiджeння го-товностi громадян платити за послуги люових екосистем, визначити вартють певних послуг екосистем для населення рiзних природних зон Украши i таким чином ощнити на пiдставi вiдповiдeй рeспондeнтiв передумови форму-вання ринку послуг екосистем.
Об'ектом дослiдження е eкосистeмнi послуги лiсiв рiзних природних зон Украши, дослщжеш на прикладi двох областей - Дншропетровсько! та Львiвськоl, а предметом дослщження е значення послуг люових екосистем для респондента та готовшсть населення платити за пдролопчш послуги ль сових екосистем.
Методика дослвдження сформована на основi вщомих нам сощально-eкономiчних дослiджeнь послуг люових екосистем, i в ii основi лежить метод умовного ощнювання, який базуеться на визначeннi готовност платити шляхом опитування респонденпв за запропонованим, детально охарактеризова-ним сцeнарiем. Цей метод використовують у випадках, коли не юнуе ринюв для eкологiчних товарiв i послуг, або ж вони недостатньо розвинеш.
Для дослщження було розроблено анкету, запитання в якш були зак-рито-завершеного типу, а тi, що стосуються готовностi платити - вщкрито -завершеного типу, що давало змогу респондентам обирати 1х особисту готовшсть платити за пдролопчш послуги люових екосистем. Анкету було апро-бовано на 40 випадково вщбраних респондентах, по^м було доповнено i розроблено досконалiшy вeрсiю. Безпосередньо у дослщженш взяло участь 300 респондент. Проаналiзовано вплив на готовшсть шдив^ума платити визначену суму за пдролопчш послуги лiсiв за мюяць та за рiк таких чинни-кiв як: вiк (x1), стать (x2), сiмeйний стан (x3), наявшсть дiтeй (x4), освiта (x5), зайнятють (x6), мiсцe проживання (x7), середньомюячний дохiд (x8).
Пор1вняльна характеристика об'ект1в досл1дження
Метою цього дослщження було порiвняти отриманi в pi3Hrn perioHax вiдповiдi на питання стосовно визначення важливост та грошово1 вартост певних послуг лiсових екосистем. Порiвняльну характеристику вiдповiдей на питання важливост проблем довкiлля подано в табл. 1.
Табл. 1. Оцтка важливост1 окремих послуг екосистем респондентами
Важливо, % Мало важливо, % Не важливо, %
Чинники Дтпро-пет- Львiвсь- Дтпро-пет- Львiвсь- Дтпро-пет- Львiвсь-
ровська обл. ка обл. ровська обл. ка обл. ровська обл. ка обл.
Наскшьки важливими е проблеми довкшля 90,67 90,67 6,67 9,33 2,66 0
Види послуг екосостем
1. Регулювання складу атмосфери 91,4 92,7 7,3 6,7 1,3 0,6
2. Регулювання ^мату 88,7 84,7 9,3 14,7 2 0,6
3. Регулювання гвдролопч-ного балансу територи 82 82,7 12 16 6 1,3
4. Постачання води 92 91,3 7,4 7,4 0,6 1,3
5. Пiдтримання гщролопч-ного балансу територи 79,4 70,7 16,6 26,7 4 2,6
6. Запобiгання ерози 80 74,7 16,6 23,3 3,4 2
7. Грунтоутворення 79,3 78 18 20,7 2,7 1,3
8. Обмiн поживними речовинами 88,7 77,3 8,6 21,4 2,7 1,3
9. Поглинаюча здатнiсть 87,4 78,7 11,3 20 1,3 1,3
10. Запилення рослин 83,4 81,4 12,6 15,3 4 3,3
11. Бiологiчна рiзноманiтнiсть 84,7 72 14 27,3 1,3 0,7
12. Джерело харчових ресурсiв 88,7 86 9,3 12 2 2
Графiчну штерпретащю порiвняльноï оцiнки найважливiших послуг екосистем подано на рис. 1. Анашзуючи даш, можна зробити висновок, що як
в Дншропетровськш об-ластi, так i у Львiвськiй од-наковий вiдсоток респондент, котрi вважають проблеми довкiлля важли-вими. Отже, незалежно вiд регюну, виду i нагальностi проблем довкшля, населення придшяе цим питанням увагу, про що свщчить ви-сокий вiдсоток оцiнки важ-ливост (90,67 %).
2. Екологiя довкiлля
81
Щодо питання, яким чином населення мае сприяти покращенню стану люових екосистем, порiвняння отриманих даних показано на рис. 2.
с с! е
Вар1анти вщповщей
Рис. 2. Порiвняльна оцтка вiдnовiдей на питання щодо сприяння покращенню
стану лкових екосистем
Умовш позначення: а, Ь, с, ё, е, g позначено по порядку варiанти вщ-повiдей: а - внесенням обов'язкових спецiальних платежiв; Ь - добровшьни-ми грошовими внесками; c - добровiльно виконаною працею; ё - це питання виключно органiв лiсового господарства; е - це питання оргашв комггету водного господарства; Г - це питання оргашв мюцевого самоврядування; g-iнша вiдповiдь.
У обох областях найбшьша частина вiдповiдей респондентiв щодо питання, "яким чином населення повинне сприяти покращенню стану люових екосистем", була вщповщь "внесення добровшьних грошових внесюв". При-чому в Дншропетровськш областi цей показник бшьший, нiж у Львiвськiй, 38,7 % та 26,7 %. вщповщно. Наступною за рейтингом е вiдповiдь а. Це говорить про те, що респонденти зпдш на внесення обов'язкових спещальних платежiв. Зазначимо, що у Львiвськiй областi цей показник е вищим, нiж у Дншропетровськш на 6 %. Вщповщь щодо "сприяння у сферi добровiльно виконано! працi" ми отримали у 18,7 % респонденлв у Львiвськiй та 16 % респонденлв у Дншропетровськш область Це говорить про те, що у Львiвсь-кш област респонденти бiльшою мiрою покладаються на власш сили, нiж у Дншропетровськш. У Львiвськiй областi 18 % респонденлв вважають, що це питання виключно оргашв люового господарства, а у Дншропетровськш цей показник становить лише 7 %, що пояснюеться значною вщмшшстю у погля-дах респондент на роль лiсового господарства в рiзних регiонах. Щодо питання про сферу компетенци оргашв ком^ету водного господарства, то пок-ласти на нього вищу вщповщальшсть бажае 7 % респондентiв у Дншропетровськш та 3,4 % респонденлв - у Львiвськiй. Пояснюеться це регюнальною специфiкою функцiонування цього ком^ету. У Днiпропетровськiй областi 14,6 % респонденлв вважають, що це питання стосуеться суто оргашв мюце-вого самоврядування, у Львiвськiй област цей показник становить лише 3,4 %. Це свщчить про бшьшу довiру населення до органiв мюцевого самоврядування у Днiпропетровськiй област^ нiж у Львiвськiй.
На прохання ощнити за важливютю гiдрологiчнi функцп лiсiв були отриманi такi вщповщь Найважливiшою послугою на думку населення i Дншропетровсько1 (94,7 %) i Львiвськоl областей (95,3 %) е пiдвищення якостi питно! води. Наступною за важливiстю (86,7 %) у Львiвськiй областi виявилась вiдповiдь "регулювання рiвня водного режиму", а у Дншропет-ровськiй - забезпечення водою в посушливi сезони (83,3 %). Це свщчить про значення кшмату природно! зони як чинника важливост послуг екосистем у рiзних регюнах. Респонденти визначають вагомiсть послуги залежно вiд на-гальностi проблем, або рiвня забезпеченостi (чи радше незабезпеченост^ пев-ними послугами. Наприклад, у Дншропетровськш областi в посушливий лгг-нiй перiод iснують проблеми з недостатшм забезпеченням водою, вiдповiдно у Львiвськiй областi нагальнiшою вважають проблему повеней та розливу рь чок. Питання продуктивност вод цiкавить населення в обох регюнах наймен-ше. На рис. 3 показано графiчну iнтерпретацiю отриманих даних.
® 700
з;
к V
г ч:
о и 100 с о
г 5 ~ .У'5 о
х л
5
Ьс
141 "л 116 13Р 12.5 12.4 115 101
: 'ОШ л'
Види пдролопчних послуг люв
г
■ Дншропе тровська область
□ Льывська область
Рис. 3. Порiвняльна характеристика важливостi гiдрологiчних послуг лшв:
1 - тдвищення якост1 питног води; 2 - регулювання р1вня водного потоку;
3 - забезпечення водою у посушлив1 сезони; 4 - продуктивность вод
На питання "Чи доцшьно створити спецiалiзований орган, який би вщ-повщав за збiр кош^в на покращення стану люових екосистем на всш тери-торп краши?" вiдповiдi розподшились так: 76 % респондентiв у Львiвськiй областi пiдтримують iдею створення такого органу, у Дншропетровськш зпдш його створити 72 % респонденпв. Це св^ить про дещо меншу защ-кавленiсть у створеннi вщповщних структур жителiв Дншропетровсько1 об-ласт та про бiльшу зацiкавленiсть в цьому населення Львiвськоl областi.
Щодо питання створення аналогiчного за функщонуванням органу в окремому регiонi, то 73 % опитаних респонденпв у Дншропетровськш об-ластi вважають, що доцiльно створити такий орган. У Львiвськiй областi ще1 думки дотримуються лише 68,7 % респондентiв.
Наступним чинником, який дослщжували, е готовшсть респондента платити за гiдрологiчнi послуги лiсiв (вносити певну суму до спещаизовано-го фонду щомiсячно чи щорiчно). За допомогою покрокового регресшного аналiзу ми визначили залежнiсть мiж готовнiстю платити та згаданими вище незалежними чинниками. Побудувавши модель для обох об'екив дослщжен-ня, ми виявили, що у Дншропетровськш област на готовшсть платити впли-вають рiвень освiти та зайнятiсть, а у Львiвськiй - стать та мюце проживання. Модель готовности платити для Дшпропетровсько! облает виглядае так: У= 4,45х5 + 2,09х6, а для Льв1всько1 область ¥= - 7,19-х2 -12,49-х7. Щодо питання
готовностi платити грн./рш, як i у Дншропетровськш (33,3 %) так i у Л^всь-юй областi (28 %) найбiльше вiдповiдей припало на 100 грн/рж. 25 % респондент у Львiвськiй областi згiднi платити 200 грн/рж, у Днiпропетровськiй област цей показник значно менший, лише 8,7 %. 300 грн/рж у Львiвськiй областi згiднi платити 21 %, а у Днiпропетровськiй - 4,76 %. 15,9 % респон-дентiв у Днiпропетровськiй областi зпдш платити 75 грн/рiк, у Львiвськiй об-ластi це лише 11 %. Можна зробити висновок, що бшьшють респонденлв в обох областях зпдш платити 100 грн/рж.
Якщо респондент не вважав доцiльним ршенням внесення плати за покращення та шдтримання гiдрологiчних послуг лiсiв, то потрiбно було вка-зати причину вщмови. У Днiпропетровськiй областi незгоду платити виявили 15 респонденлв, а у Львiвськiй - 22 респонденти. В обох об'ектах дослщжен-ня найбшьш характерною причиною вiдмови стала вщповщь - "це мае фшан-суватися з державного бюджету".
Висновки. Недостатня шформащя стосовно якiсного та юльюсного аспекту послуг, яю надають суспiльству природнi екосистеми, призводить до втрати вартостi екосистем. Внаслщок цього i послуги екосистем стають дедалi вразливiшими, а природний каштал бiльш дефiцитним. Послуги i функци екосистем не присутнi на звичайних ринках як матерiальний товар, тому вони по-рiвняно з економiчними i фiзичними послугами мають набагато меншу ринко-ву вартють. Однак збереження екосистем та послуг, яю вони надають, е основою для суспшьного розвитку. Яюсть довкiлля швидкоплинно погiршуеться, а потреби населення зростають, тому полiтика щодо використання природних ресурсiв та ï^ менеджмент повиннi базуватись на засадах сталого розвитку.
Ринковий механiзм дае змогу визначити попит на товари, яю е конку-рентними та винятковими у споживанш. Вартiсть товарiв та послуг довкiлля складно виразити в грошовш формi, тому потрiбно визначити найбiльш рен-табельнi ринковi механiзми, якi будуть враховувати змши в навколишньому середовищi та в економiчних системах одночасно.
Ринки торгiвлi екологiчними послугами лiсiв повиннi використовува-тись активнiше як iнструмент впливу на люовий менеджмент, сприяючи ви-користанню екологiчно зорiентованих методiв господарювання. За допомо-гою ринкiв еколопчних послуг люова полiтика створюе можливють впливати на поведiнку лiсовласникiв. Ринки торгiвлi екологiчними послугами лiсiв тшьки починають розвиватися, тому лiсова полггика будь-якоï держави мае сприяти ïx усесторонньому вивченню i подальшому розвитку.
Л1тература
1. Загвойська Л.Д., Копач Н.1. Досл1дження готовност1 населення Льв1вщини платити за послуги л1сових екосистем // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.3. - С. 70-78.
2. Люова полггика: теор1я i практика / Синякевич 1.М., Солов1й 1.П., Врублевсь-ка О.В., Дейнека А.М., Польовський А.М., Павлщук О.П., Б1л1нський 1.Г., Дячишин О.В., Головко А. А., Дудюк В.С., Холявка В.З., Сенько G.I. / за ред. проф., д-ра екон. наук 1.М. Синяке-вича : монограф1я. - Льв1в : ЛА "П1рам1дам, 2008. - 612 с.
3. Соловш 1.П., Монастирська Л.Ф. Плата за еколопчш послуги лю1в: анал1з еконо-м1чних 1нструмент1в // Економ1ка: проблеми теори та практики : зб. наук. праць. - В 5-и т. - Т. II. - Дншропетровськ : Вид-во ДНУ. - 2008. - Вип. 236. - С. 193-200.
4. Costanza R., R D'Arge, R de Groot, S. Farber, M. Grasso, B. Hannon, K. Limburg, S. Naeem, R. O'Neil, J. Paruelo, R. Raskin, P. Sutton and M van den Belt. The Value of the Word's Ecosystem Services and Natural Capital, Natural, 387, May 15 1997, P. 253-260.
5. Costanza R., Wilson M., Troy A., Voinov A., Liu S., D'Agostino J. The Value of New Jersey's Ecosystem Services and Natural Capital. Gund Institute for Ecological Economics, Ru-benstein School of Environment and Natural Resources, University of Vermont, Burlington, July 2006.
6. Groot de R.S., Wilson M.A., Boumans R.M. J. A typology for classification, description and valuation of ecosystem functions, goods and services. Ecological Economics 41(2002) 393-408.
7. Gutman, P.A. Survey of Financing Alternatives. In "From Goodwill to Payments for Environmental Services: A Survey of Financing Options for Sustainable Natural Resource Management in Developing Countries". WWF: Washington, D.C. 2003.
8. Kumar P. Market for Ecosystem Services. IISD, Winnipeg, (2005) Canada. Available at. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.iisd.org/pdf/2005/economics_market_for_eco-system_ services.pdf (last access 8 May 2008).
9. Pagiola S., A. Arcenas, and G. Platais. Can payments for environmental services help reduce poverty? An exploration of the issues and the evidence to date. World Development 33 (2). 2005. Р.237-253.
10. Pagiola S., J. Bishop and N. Landell-Mills (eds.). Selling Forest Environmental Services: Market-Based Mechanisms for Conservation and Development. - London: Earthscan. 2002.
11. Payments for Ecosystem Services: Market Profiles. Forest Trends, and the Ecosystem Marketplace Produced by Forest Trends and the Ecosystem Marketplace. Published in May 2008.
12. Powell I., White A., Landell -Mills N. Developing Markets for the Ecosystem Services of Forests. - Washington, DC: Forest Trends, 2002.
13. Rosa, H., Kandel, S. and Dimas, L. Compensation for Environmental Services and Rural Communities: Lessons from the Americas and Key Issues for Strengthening Community Strategies. PRISMA. 2003.
14. Wunder S. Payments for Environmental Services: Some nuts and bolts. Center for International Forestry Research. (CIFOR) Occasional^aper^^^i^^ 5.
УДК 631.11 Acnip. Л.В. Ткачук1 -Львiвський НАУ
КОНСЕРВАЦ1Я ДЕГРАДОВАНИХ I МАЛОПРОДУКТИВНЫХ
ЗЕМЕЛЬ ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖ1 ВОЛИНСЬКО1 ОБЛАСТ1
Розглянуто консерващю земель вилучених з використання (сшьськогосподар-ського або шдустр1ального) на певний термш задля оновлення 1хньо1 плодючосп. За-люнення - одна з функщонуючих дш для вщновлення еколопчно! стабшьносп зем-л1. Надал1 залюнення земельно! дшянки сприятиме оновленню природних умов.
Ключовi слова: Консерващя земель, малопродуктивна ерозшно-небезпечш та техногенно-забруднеш земл1, залуження, залюнення, еколопчна стабшьнють.
Post-graduate L.V. Tkachuk - Lviv national agrarian university
Conservation of the degraded and underproductive soils as source of forming of ecosystem on Volin region
Conservation of soil is removing from economic (agricultural or industrial) circulation acres during certain term for realisation of arrangement concerning renewal of its prolificacy. First of all from agricultural circulation should be removed underproductive, erosive-dangerous and technogenic muddy soil. Conservation of steads is include by haymaking and foresting. Haymaking and foresting are land-reclamation actions. Foresting is one of the functioning actions concerning improvement of ecological stability of land. Further stead's foresting will be instrumental in renewal of natural condition.
1 Науковий кер1вник - доц. М.С. Бопра, канд. екон. наук - Льв1вський нащональний аграрний ушверситет
