CC BY
24
Mihaylovsky V.I. Theoretical and Methodological Aspects of the Management of Sustainable Economic Development of the Enterprise in Terms of Financial and Economic Instability
The problems of functioning of industrial enterprises in the current financial and economic conditions are studied. We analyzed the theoretical and methodological studies essentially constant economic development of enterprises to review the proposals of economists the notion of "sustainable development", "growth", and "ekspleynarny basis". The concept of sustainable development consists of the following: three sure-necessary components, feasibility and market feasibility of the design decisions. The approach based on research (models) Blank IA Walt and K management gains the necessary volumes of net income in order to ensure a neutral cash flow.
Keywords: enterprise, sustainable development, growth, the volume of net income model.
УДК 330.15:502.33
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОСИСТЕМНИХ ПОСЛУГ У Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1
О.М. Коморна1,2
Визначено джерело екосистемних послуг - природний каштал та зазначено принци-пи його використання в господарськш дшльносп. Визначено мюце люових екосистем у загальнш сукупност екосистем за видовими та функщональними ознаками. Обгрунто-вано потребу врахування непрямих видiв вартост люових ресурав для забезпечення збалансованого природокористування. Розглянуто види вартост люових екосистемних послуг та висв^лено методи розрахунку для кожного виду вартосй. Зазначено переваги та недолши кожного з метсдав. Визначено головш завдання користувачш лiсових екосистемних послуг. Окреслено напрями для наступних дослiджень у сферi лiсових еко-системних послуг.
Ключовi слова: екосистемш послуги, природний каштал, лiсiвництво, цiннiсть юну-вання, економiчна оцiнка.
Для задоволення сво!'х потреб людство черпае ресурси з навколишнього природного середовища. Збалансований розвиток будь-яко1 територií неможли-вий без ращонального та ефективного використання запаав природних ресур-сiв. Окрiм матерiальних потреб, людство мае потреби нематерiальнi - культурнi та естетичнi. Таю потреби не в змозi задовольнити жоден природний ресурс у вiдривi вiд свого джерела утворення, тобто навколишне природне середовище потрiбно розглядати не тiльки як сукупнiсть запаав природних ресурсiв, а i як складну екосистему, в якiй кожен елемент ре^зуеться повною мiрою тшьки у взаемодií з усiма елементами ще!" системи. Задоволення нематерiальних потреб ввдбуваеться завдяки використанню екосистемних послуг.
Джерелом природних ресурав та екосистемних послуг е природний каштал. Щодо його тлумачення, досi тривають дискусií, але бiльшiсть авторш схо-дяться на тому, що природний каштал - це природно-ресурсний потенщал пев-ного регiону, що приносить або здатний приносити дохiд тому, хто його вико-ристовуе.
1 здобувач О.М. Коморна - 1нститут агроекологп i природокористування НААН;
2 наук. кер1вник: проф. О.1. Дребот, д-р екон. наук - 1нституту агроекологп i природокористування НААН
Для забезпечення сталого функщонування природного капiталу одночасно з постшним зростанням людських потреб, потрiбно дотримуватись основних правил. По-перше, обсяги видобутку природних ресурсiв повинш бути менши-ми за обсяги вщновлення цих ресурсiв (якщо йдеться про вiдновлювальнi ре-сурси), по-друге, обсяги видобутку не повинш перевищувати обсяги вщкритих нових покладiв (якщо йдеться про невщновлювальш ресурси) та по-трете, обсяги вiдходiв, що викидае людина будь-яким способом у навколишне природне середовище, не повинш перевищувати вщновних можливостей системи.
Ощнюючи лiсовi екосистеми, важливо чiтко розумгги, яке мiсце вони займають серед решти екосистем, та розглянути класифжацш лiсових екосис-темних послуг. Для того, щоб визначити мiсце люових екосистем, потрiбно розглянути класифкацш екосистем за двома, на наш погляд, найважлившими критер1ями: за розмiром (рис. 1) та за типом (рис. 2).
Рис. 1. КласифЫащя екосистем за розм1ром (систематизовано на основi [1, 3])
Екотопи
1 >1 1 1
Б1 отопи Пдротопи Штотопи Технотопи
1 1 1
Шеи, грунти, 1 т. ш. Озера, р1чки, моря, океани [ т. ш. Виходи геолопчних порщ Села, селища, мюта [ т. ш.
Рис. 2. КласифЫащя екосистем за типом (систематизовано на основi [3])
Складшсть класифшацп об'екпв за 'х розмiром полягае в тому, що за допо-могою одних i тих самих критерпв потрiбно оцiнити екосистему, яка утво-рюеться мiнiмальною неподiльною одиницею (окремим органiзмом, краплею води), та всю нашу планету загалом. Зпдно з рис. 1, лiсовi екосистеми входять до складу макросистем, осктьки люи займають значну дiлянку територп. Для Укра'ни показник лiсистостi становить майже 16 % [4], що свщчить про велике значення люових екосистем у збалансованому розвитку кра'ни.
Важливо зазначити, що вище йшлося тальки про природш екосистеми, та якщо взяти саме визначення екосистем, в якому !х описують як рослинш 1 тва-ринш угруповання, що формують бютичне середовище разом з абютичними факторами (грунтами, клшатом, водним режимом) 1 взаемоддать на певнш те-риторц [3] - екотопи, то для повного розум1ння екосистем до них потр1бно в1д-нести 1 штучш, антропогенш утворення.
Лк - це надзвичайно складна екосистема, яка виконуе безл1ч р1зномашт-них функцш. Окрш безпосередньо матер1ального забезпечення, лки стабшзу-ють ландшафти, виконують водо-, земле- та атмосфероохоронш функцп, мають культурно-оздоровчу та естетичну щннкть. Все це е частиною природного капиталу лку, який для рационального використання потр1бно правильно вишряти та ощнити. Тому достов1рна економ1чна ощнка лкових екосистемних послуг е складною, але необидною задачею збалансованого природокористування.
Важливо розумгти, що економ1чну ощнку лкових екосистемних послуг не-можливо провести, не визначившись попередньо з поставленими задачами, як потр1бно виршити з використанням лкового природного кашталу. Тобто про-цес економ1чно1 ощнки одного 1 того самого об'екта може ввдбуватись по-р1зно-му залежно вщ поставлених задач. Понад це, кнують типов1 завдання, як1 пос-тають перед суб'ектами використання лкових екосистемних послуг. Серед них можна видшити таю:
• орieнтацiя на збалансоване лiсокористування певно'1 територн;
• збшьшення обсягiв перероблення лiсових ресуршв завдяки впровадженню но-вiтнiх технологш;
• пiдвищення значення основних показниыв використання лiсових екосистемних послуг до середнього або провiдного значення те^вняно з iншими терито-рiями крайни.
Кожна поставлена задача приводить до формування власно! методики проведения економ1чно1 ощнки лкових екосистемних послуг, але неможливо не звернути увагу на найпоширешший метод формування вартоста лкових екосистемних послуг - метод "загально! економ1чно1 щнноста". Суть цього методу по-лягае в тому, що "загальна економ1чна щннкть", або просто ЗЕЦ, складаеться з низки компонентав, представлених у табл.
Проанал1зувавши табл., можна зробити висновок, що не вс види економ1ч-но! ощнки однаково просто розрахувати. Якщо пряму варткть лкових екосистемних послуг можливо розрахувати, дослвдивши ринки лково! продукцц, то з ввдкладеною альтернативною вартктю, а тим паче, з вартктю невикористання виникають проблеми, оскшьки не кнуе ринкш, як1 б мктили щ екосистемш послуги. Виявлення приховано!' вартоста лкових екосистем та !х оценка мае важливе значення шд час розгляду лкокористування загалом, оскшьки прихо-вана варткть (варткть невикористання) мае особливе рекреащйне значення для мешканщв найближчих населених пунктов.
Станом на сьогодш розроблено досить багато р1зних методов оц1нювання лкових ресурйв (рис. 3), бшьшкть з яких грунтуеться на варткнш ощнщ спо-живчих властивостей ресурсу.
Табл. Види вaртостi лкових екосистемних послуг
Вартасть лкових екосистемних послуг Характеристика вартостi Приклад
Пряме використання Блага та екосистемш послуги, якi безпосередньо використовують у господарськiй дiяльностi. Еконо-мiчна оцiнка визначаеться на осно-вi ринкових цiн на виготовлену продукщю, тобто загальна оцiнка люових ресурсiв дорiвнюе множинi добуткiв щни продукцй' на й' максимально можливу кшькють Вартють формуеться, вихо-дячи з щни використання благ (щна деревини, продукта харчування, лкарсь-ких трав) та послуг (щна за участь в проведених куль-турних масових заходах у люах та люопаркових зонах)
Опосередковане використання Вигоди, якi отримують вiд вико-ристання екосистемних послуг за межами само!" екосистеми. Цей по-казник часто застосовують у глобальному масштабi або в широкому регюнальному аспект Укршлення грунтового пок-риву, захист вщ в^ровох ерозй' земель сшьськогос-подарського призначення, здатнють рослин поглинати вуглекислий газ, що сприяе зменшенню парникового ефекту
Вщкладено1 альтернативи Виникае тодi, коли використання благ або екосистемних послуг не-можливе в певний момент внасль док або власного ртення (цiннiсть вщкладено!' альтернативи), або рь шення когось шшого (цiннiсть за-повiту) i вiдкладаеться на невизна-чений термiн Економiчна оцiнка цiнностi лiсiв з точки зору регулю-вання кмматичних умов ре-гiону в майбутньому
Вартють невикористання (iснування) Економiчна оцiнка рiвня задоволен-ня нематерiальних потреб населен-ня, яю задовольняються вiд зви-чайного усвщомлення людьми юну-вання того чи шшого природного ресурсу, навггь якщо вони безпосередньо нiколи не припускають мож-ливiсть ним скористатися. Для ощн-ки щеТ вартост використовують спрощенi економiчнi пiдходи, а та-кож методи анкетування Економiчна оцiнка цiнностi лiсiв як таких екосистем, що мають щннють для лю-дини та екологй' просто ю-нуючи та функщонуючи. Формування еколопчноТ свiдомостi населення, збе-реження лiсового фонду для наступних поколшь.
Примггка: систематизовано на основi [1, 2].
Методи ощнювання люових екосистемних послуг
1 >1 1
Пряма ринкова ощнка Вигоди використання Вигоди юнування
1 1
Метод ринкових щн; витратний метод; виробничий метод Метод дорожшх витрат; метод гедошчного щноутворення Метод умовного Ш ноутворення; метод альтернатив; метод груповоТ ощнки
Рис. 3. Методи оцтювання л^ових екосистемних послуг
(систематизовано на основi [1, 5])
Пряма ринкова оцтка. Перевагою такого методу е доступнкть та висока точнiсть даних на основi реально iснуючих та ефективно функцiонуючих рин-кiв лкових екосистемних послуг. До недолiкiв можливо вiднести те, що далеко не вс лiсовi екосистемнi послуги представлеш на ринку, а 1х варткть не може бути достовiрно визначена на основi виконаних угод та укладених договорiв.
Вигоди використання. Гедошчне цiноутворення передбачае залежнiсть мiж якктю лiсових екосистемних послуг (рiвень шумових забруднень, чистоти по-вiтря, мальовничосп околиць) та цiнами ринкових благ (скажшо, вартiсть землi чи нерухомосп на територií, вiдведенi пiд лки). Такий вид вартостi дае змогу стверджувати: нечiтко вираженi, але внутртньо узгодженнi цiни iснують для кожно1 властивостi товару, i 1х можна визначити на основi ринкових щн. Тобто, якщо визначити оцiнку мальовничосп об'ективно неможливо, для розрахунюв береться рiзниця мiж вартiстю об'екта, що перебувае на територц лiсовоí еко-системи, та аналогiчного об'екта поза межами тако1 системи. Ця рiзниця i буде становити цiннiсть екосистемних послуг. Недолжом цього методу е багатогран-нiсть факторов, що впливають на цiноутворення, що значно ускладнюе розра-хунки та порядок визначення, яка ж саме частина рiзницi виникла внаслiдок на-дання лкових екосистемних послуг.
Вигоди гснування. Складнкть останньо1 групи методiв полягае в тому, що не кнуе ринкш, на яких можна було б визначити щннкть саме iснування лкових екосистемних послуг у вiдривi ввд 1х використання. Оскшьки ринюв не к-нуе, неможливо спрогнозувати поведiнку суб'ектш використання лiсових еко-системних послуг.
Тому застосування таких методов не завжди можливе, оскшьки дуже часто неможливо зобразити у вартiсному вираженш цiннiсть екосистемних послуг, якi здатен надати лк. Звiдси випливае ймовiрнiсть значно1 недооцiнки загально1 вартостi природного кашталу територií. Недооцiнка вартостi лкових ресурсов особливо вiдчутна у процес прийняття управлiнських рiшень про найбшьш перспективнi напрямки розвитку лiсових територш, оскiльки територií цього виду багап не тiльки матерiальними ресурсами, але i виконують низку важли-вих екосистемних функцiй.
Зазначена проблема мае бути виртена. В основi ртення лежить комплек-сний пiдхiд щодо проведения економiчноí оцiнки вартостi лкових екосистем. Для реалiзацií цього ртення, згiдно з [5], потрiбно економiчну оцiнку лiсових ресурсов певно!' територп проводити за такими напрямками:
• оцшка потенцшно'1 ринково'1 вартостi лкових ресуршв, зосереджених на певнiй територй (розрахунок здiйснюють на основi очшувано'' ефективностi використання лiсових ресуршв, коли дерева досягнуть стиглого вшу, дисконтованою до теперiшнього часу, враховуючи обсяги використання деревини, отримано'1 шд час доглядових рубань);
• оцшка потенцшно'1 ринково'1 вартостi мисливсько-промислових тварин, що мешкають на певнiй територй. До складу таких тварин входять також i рибнi ресурси водойм певно'1 територй', а також недеревних, харчових лкових ресур-сiв (наприклад, лiкарських рослин). Розрахунок проводять, опираючись на за-гальну вартiсть кожного з видiв промислового ресурсу;
• оцшка потенщйно!' ринково'1 вартостi наявних рекреацшних ресурсiв. Для того, щоб достовiрно i справедливо оцiнити вартiсть наявних рекреацшних ресуршв, пропонують розглядати 1х вартiсть як суми втрат лкових акгивiв у разi повно? еколопчно!' деградаци певно? територп);
• оцшка значення сiльськогосподарського природокористування, що впрова-джуеться на територи лiсових комплекив (розрахунок проводять на основi оцшки особливостей функцiонування с1льськогосподарських пiдприемств, вра-ховуючи соцiальний, екологiчний та економiчний стан територп). Зазначений комплексний шдхвд дасть змогу впровадити найбiльш
об'ективну оцiнку вартостi лiсового капiталу, що, своею чергою, дасть змогу визначити найбДльш ефективнi шляхи подальшого збалансованого розвитку певно' територií. З Дншого боку, оцiнювати лiсовi екосистемнi послуги доречно з погляду економiчних вигДд, отриманих не вiд використання лкових ресурсов, а 'х збереження для наступних поколiнь. Такий пiдхiд значно ускладнюе розра-хунки, але забезпечуе бДльш точну оцiнку лiсових екосистемних послуг.
З економiчного погляду, найскладшше вимiряти у кiлькiсному вираженнi вигоди, якД виникають завдяки забезпеченню збереження бiорiзноманiття лДсо-вих природних комплексДв. Тобто визначити обсяг вигоди, отримано' вiд кон-кретних компонентiв бiорiзноманiття (наприклад, економiчна цiннiсть видобут-ку певних видДв лiсових ресурсiв), вДдносно просто, тодi як оцiнити вигоди вДд власне наявностi цього бiорiзноманiття е надзвичайно важким завданням.
Висновки. Отже, лiс - це не тiльки джерело деревини, а насамперед, надзвичайно складна еколопчна система, що здатна надавати рiзноманiтнi природ-нi блага, кожне з яких мае певну визначену економiчну щннкть, яку не завжди можливо точно та справедливо визначити. ВДдсутнкть дiевих ефективних меха-нiзмiв точного визначення економiчноí цiнностi лiсових екосистемних послуг призводить, як правило, до вибору звичайного, традицiйного лiсокористування, яке не враховуе повно!' цiнностi лiсових ресурсДв, як елементу повнощнно!' лДсо-во!' екосистеми.
Сiльськогосподарське природокористування на територДях, вiдведених шд лДсовД ресурси, провокуе негативнi екологiчнi наслiдки, пов'язанi з браконьерсь-кою заготiвлею деревини (захаращенням лДсДв, зниженням ландшафтно' при-вабливостД територiй, збiльшенням вогнищ лкових пожеж). Серед можливих шляхДв розвитку лкових територп прiоритетним напрямом видiлено та обгрун-товано збiльшення повно!' економiчноí щнностД лкових ресурсiв, яка буде вра-ховувати не тДльки щннкть продажу лкових ресурсiв, а й щннкть лДсДв як основного джерела розвитку рекреащйно!' дяльностД у краМ. Велика складнiсть, а школи Д неможливiсть об'ективного визначення вартостД бшьшостД лкових екосистемних послуг, не означае, що 'х щннкть нижча вДд щнностД природних ресурсДв, якД можна фДзично вимДряти та ощнити. Понад це, багато послуг ма-ють, можливо, бДльше значення порДвняно з вимДрюваними ресурсними компонентами природного кашталу лкових екосистем. Клшатичш змДни Д процес ур-башзацц останнДх рокДв тДльки ще раз шдтверджують важливе значення нере-сурсних лкових екосистемних послуг у краЫ. Цей процес здатний дати пози-
тивний еколого-економiчний ефект, пов'язаний з диверсифiкацieю економжи i скороченням сировинно!' експортно!' спрямованост!
Аналiз цiнностi лiсових екосистем як природного кашталу тiсно пов'язаний з економiчною оцiнкою сукупностi усiх випд, якi надходять вiд них. Для прийняття правильних економiчних рiшень в еколопчнш та клiматичнiй сферах важливим е правильний облiк економiчноí цшносп природи, екологiчних вигiд i витрат.
Лiтература
1. Бобылёв С.Н. Экосистемные услуги и экономика / С.Н. Бобылёв, В.М. Захаров. - М. : Типография ЛЕВКО, Центр экологической политики России, 2009. - 72 с.
2. Волосюк С. Рекомендации по проведению стоимостной оценки белорусских ООПТ / С. Волосюк, Т. Жилич. - Минск-Варшава : Изд-во Предст-во ООН в Республике Беларусь, 2010. - 67 с.
3. Ддух Я П. Теоретичш шдходи до створення класифжацл екосистем / Я.П. Ддух // Украгнський фггоценолопчнпй зб1рник. - К., 2005. - № 1(23). - С. 3-14.
4. Загальна характеристика л1ив Украгни, Державне агентство люових ресурсов Украгни. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article? art_id=62921&.
5. Загвойська Л. Д. Теоретичш тдходи до визначення економ1чно! вартост послуг люових екосистем: вигоди перетворення чистих деревосташв у мшаш / Л.Д. Загвойська // Науков1 пращ Жсгвничо! академи наук Украгни : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украгни. - 2014. - № 12. - С. 201-209.
Надтшла доредакцп 16.05.2016р.
Коморна О.М. Теоретико-методические подходы к оценке экосистем-ных услуг в лесном хозяйстве
Указан источник экосистемных услуг - естественный капитал и определены принципы его использования в хозяйственной деятельности. Определено место лесных экосистем в общей совокупности экосистем по видовым и функциональным признакам. Обоснована необходимость учета косвенных видов стоимости лесных ресурсов для обеспечения сбалансированного природопользования. Рассмотрены виды стоимости лесных экосистемных услуг и освещены методы расчета каждого вида стоимости. Указаны преимущества и недостатки каждого из методов. Определены основные задачи пользователей лесных экосистемных услуг. Определены направления для последующих исследований в области лесных экосистемных услуг.
Ключевые слова: экосистемные услуги, естественный капитал, лесоводство, ценность существования, экономическая оценка.
Komorna O.M. Theoretical and Methodical Principles of Assessment of Ecosystem Services in Forestry Management
Natural capital as the source of ecosystem services is indicated. The principles of its use in economic and agricultural activities are determined. The place of forest ecosystems in the general set of ecosystems, classified by species and functional features, are defined. All types of forest ecosystem services value are described, and the methods of calculating the value for each type are highlighted. The necessity of the indirect value of forest resources to improvise sustainable environmental management is emphasized. The main objectives for forest ecosystem services users and described the advantages and disadvantages of each method are determined. Recommended directions for the following forest ecosystem services researches are indicated.
Keywords: ecosystem services, natural capital, forestry management, existence value, economic assessment.
