CC BY
17
спрямований на досягнення в люах оптимально! вшово! та видово!' структури. За таких умов, вуглецевий баланс Льв1всько!' област досягне рiвня базового року у 2013 р. (сценарш №2) або 2022 р. (сценарш №1), що приведе до необ-хiдностi придбання квот на право викидати парниковi гази. За найбшьш при-йнятного сценарш №3, коли розвиток економжи не буде супроводжуватися збшьшенням викидiв парникових газiв, а менеджмент люового господарства забезпечить оптимальну вiкову структуру лiсiв, Львiвська область у 2021 р. досягне нульового балансу СО2, що дасть можливють продавати 19,13 млн. дозволiв на викиди за рж (191 млн. евро при щш 10 евро за тонну). Таким чином Львiвська область мае значний потенщал щодо торгiвлi квотами на заб-руднення, проте потребуе покращення менеджменту лiсового господарства та визначення перелжу пiдприемств-забруднювачiв, як можуть реалiзувати проекти спiльного впровадження.
Лггература
1. Дюканова О. Гнучю мехашзми Юотського протоколу як джерело кошт1в для струк-турно-шновацшно!' перебудови нацюнально! економши// Економют. - 2004, № 8. - С. 28-31.
2. Еколопя Льв1вщини. Державне управлшня охорони навколишнього природного се-редовища в Львiвськiй область - Льв1в: СПОЛОМ, 2007. - 160 с.
3. 1нформацшш технологи швентаризацп парникових газiв та прогнозування вугле-цевого балансу Укра'ни/ За ред. Р.А. Буня. - Львiв: Укр. академiя друкарства, 2004. - 376 с.
4. Лакида П.1. Фггомаса лiсiв Укра'ни: Монографiя. - Тернопшь: Збруч, 2001. - 256 с.
5. EcosystemMarketplace V-Carbon News. Vol. 2, No. 18: November 19, 2007. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.EcosystemMarketplace.com.
УДК [332.364+332.365] :504 Мол. наук. ствроб. Д.Р. Яцюк -
НЛТУ Украти, м. Rbeie
ПРОБЛЕМИ ОЦ1НКИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 ДЕРЕВНИХ ТА НЕДЕРЕВНИХ
РЕСУРС1В Л1СУ
На сучасному етат розвитку не icHye едино! системи чи навт пiдходу щодо emn0ro-eK0H0Mi4H0i оцiнки. В умовах ринково! економши негайно постае потреба у формуванш единих критерпв еколоro-економiчноi оцiнки деревних та недеревних ресурав лicy i3 врахуванням напрацювань вчених, що так чи шакше працювали у цьому напрямку.
Junior research officer D.R. Yacyuk - NUFWT of Ukraine, L 'viv
Problems of estimation of ecological and economic efficiency of arboreal and not arboreal resources of the forest
On the modern stage of development there is not the unique system or even approach in relation to an ecological and economic estimation. In the conditions of market economy immediately a requirement appears in forming of the unique criteria of ecological and economic estimation of arboreal and not arboreal resources of the forest recognition achievements of scientists which in any case worked in this direction.
Люокористування, як процес вщтворення, охорони i рацюнального використання люових ресуршв, здшснюеться в рамках люогосподарського
виробництва. Цей процес вщбуваеться пiд впливом сил природи, характеризуемся великою тривалютю виробничого циклу i активним втручанням лю-дини в розвиток еколопчних систем. У лiсогосподарському виробнищш задь янi значнi матерiальнi, трудовi та фiнансовi ресурси. Ефективне 'х викорис-тання повинно позитивно впливати на розвиток нащонально'' економiки. Хо-ча, як зазначено вище, в умовах в^чизняно'' економiки, упродовж перюду ii трансформаций складно говорити про ефектившсть лiсогосподарського виробництва - радше факти свiдчать про неращональне використання державою свого люового фонду, але ця проблема е актуальною i вимагае усебiчно-го дослщження.
I. Синякевич у сво'х чисельних працях вказуе на те, що в процесi люо-користування створюють економiчнi, соцiальнi й еколопчш ефекти [1]. Пози-тивний економiчний ефект у сферi виробництва досягаеться за рахунок наро-щування випуску продукци та вдосконалення теxнологiчниx процеЫв. Вiн утворюеться за рахунок приросту чисто'' тепершньо'' вартостi грошових по-токiв. Екологiчний ефект - це змши у просторi i час умов навколишнього се-редовища i його ресурсiв пiд впливом природних та антропогенних чинниюв.
Соцiальний ефект - це змши здоров'я населення, як вiдбуваються пiд впливом антропогенно'' дiяльностi i природних чинникiв. Позитивний сощ-альний ефект у виробничш сферi досягаеться за рахунок мехашзаци виробництва, покращення умов пращ та проживання, зменшення забруднення дов-кiлля i шкiдливого впливу вЫх видiв забруднення на здоров'я населення.
Висвггленню ключових екологiчниx проблем люокористування в Ук-ра'ш присвяченi пращ С. А. Геншрука, В. О. Кучерявого, Г. Гладуна, В. Д. Бон-даренка, Л.Й. Гайдарово'', M.I. Калiнiна, Г.М. Козубова, I. Калуцького, A.I. Тас-каева, В. Ткача та ш. [2]
I.M. Синякевич та Ю.Ю. Туниця наголошували на необxiдностi враху-вання еколопчних ефегав в процесi люокористування та орiентацii на макси-мiзацiю сталого еколого-економiчного ефекту стимулювання [3]. Проте в умовах ринково'' економжи, порiвняно з командно-адмiнiстративною, стиму-лювальна функцiя згаданих вище iнструментiв визначаеться дещо iншим ме-xанiзмом 'хньо'' ди у зв'язку з вщмшною системою державного управлiння i прав власност на лiси.
Теоретичнi основи нащонально'' люово'' полiтики з врахуванням зару-бiжного досвiду найбiльш глибше опрацьованi А.П. Петровим, I.M. Синяке-вичем: визначенi предмет, мета, концепщя i чинники люово'' полiтики, види i принципи люово'' полiтики, проаналiзованi мiсце i функцп окремих шстру-ментiв у лiсовiй полiтицi тощо [4]. Варто вiдзначити, що I.M. Синякевич роз-глядае люову полiтику як складову частину еколопчно'' полiтики.
В умовах перехщно'' економши розвиток ринкового меxанiзму, дер-жавне управлшня лiсовим господарством, а також проблеми його фшансу-вання у сво'х працях дослiджували А.В. Антонов, Я. Дяченко, I. Долинець, Б.Н. Желiба, А.Е. Клейнхоф, А.С. Лазарев, А.П. Петров, В.Н. Петрова, С.В. Починков, В.В. Стьошн, В.Б. Толоконшков та ш.
Ю.Ю. Туниця розглядae лiс як економiчну систему взaeмопов'язaних мiж собою i зовтшшм середовищем чотирьох обов'язкових компонентiв: D -сировинних ресурЫв деревного походження; М- ресурЫв недеревного рос-линного походження; F - ресуршв твaринного походження; R - рiзномaнiт-них корисних функцш лiсу, його вплив m зовнiшнe середовище [5]. Ц взae-мозв'язaнi чотири компоненти-склaдовi вш нaзвaв еколого-економiчною системою DMFR.
Згiдно з роботaми Ю.Ю. Туницi тa шших вiтчизняних нaуковцiв, до ресурсiв деревного походження (D) нaлежить стовбурнa деревита, гiлки, сучки, вершини, деревш зелень, кореневa деревинa, корa тa iншi потенцiaльнi продукти деревного походження. До ресурЫв недеревного рослинного походження (М) нaлежaть гриби, ягоди, плоди, л^р^та i технiчнa сировиш, ti-ножaтi, кормовi ресурси, бджшьництво тощо. До ресурсiв твaринного походження (F), тобто фaуни входять як бюлопчно кориснi птaхи i звiрi (мис-ливськa фaунa), тaк i шкiдливi (природнi шкiдники люу, в т.ч. i комaхи). До ресурЫв неречового походження (послуг) (R) вщносять рекреaцiйну (оздо-ровчу) щншсть лiсiв, вплив лiсу нa зaхист грунту вiд ерозiï, пiдвищення вро-жaйностi сiльськогосподaрських культур, рiвень грунтових вод, регулювaння водостоку, продукувaння кисню, очищення повiтря вiд шкiдливих гaзiв, пок-рaщaння здоров'я нaселення i т.д.
Ha сьогодш не юнуе едино1' точки зору щодо прюритетносл у вико-ристaннi певно1' методики ощнки окремих компонентiв лiсу. Haйбiльшоï увa-ги, нa нaшу думку, зaслуговують методики О.М. Aнцукевичa "Опыт экономической оценки лесов в Литовской ССР", В.В. Вaрaнкiнa "Методологические вопросы регионaльной оценки природных ресурсов", Ф. Бiхльмaйeрa "Die Erholungsfunktion des. Waldes in der Raumordnung Forst", Ф. Штане^ "Ocenenie recreacej funkcie lesa".
Упродовж бaгaтьох роюв серед нaуковцiв точaться дискусiï щодо критерий оцiнки деревини aбо деревного зaпaсу. Однi з них пропонують ощню-вaти деревину зa собiвaртiстю (Л. А. Kоробieвський), iншi - Т. А. Kисловa тa iн. - зa лiсовими тaксaми, третi - О.М. Анцукевич - з використaнням оптових щн, четвертi - В. Л. Джикович, В.В. Вaрaнкiн, Я.В. Kовaль - зa диференцiaль-ною рентою i зaтрaтaми.
Можнa ввaжaти, що одним iз перших дослiдникiв, який розробив влa-сну методику ощнки люових ресурсiв i реaлiзувaв ïï нa прaктицi, був профе-сор О.М. Анцукевич. Суть методичного шдходу О.М. Анцукевич полягае у тому, що вш зaпропонувaв оцiнювaти лю нa коренi через прирiст деревини aбо у виглядi нaгромaджених зaпaсiв деревини. Водночaс, мaйже неможли-вим m прaктицi е визнaчення кaлькуляцiï зaтрaт нa виробництво приросту рь зно1' якостi, тобто рiзних порщ. 3a результaтaми тривaлоï нaуковоï роботи i з врaхувaнням методики С.Я. Cудaчковa, згiдно з якою деревиш рiзних гатего-рiй оцiнюeться зa допомогою коефiцieнтiв якостi деревини m коренi, було створено формулу для визшчення цiни приросту деревини з коефщентом якостi 1.0 (дрiбнa дiловa) (Ц1.0), якa своею чергою зaлежить вiд розподiлу мaси приросту зa кaтегорiями якостi.
ц — 2 х ц"
Ц1.(
32 кр.д + 22ср.д + 2дрд + 0,62д + 0,22хв
де: 2 - загальний об'ем усього приросту стовбурно! деревини i лiквiдного хворосту, тис. м3; Цср - середня цша знеособлено! одинищ приросту деревини, крб./м3; 2кр д - маса приросту крупно! дшово! деревини, тис. м3; 2ср д - ма-са приросту середньо! дшово! деревини, тис. м3; 2др д - маса приросту дрiбно!
33
деревини, тис. м ; 2д - маса приросту дровяно1 деревини, тис. м ; 2хв - маса
3
приросту лжвщованого хворосту, тис. м
1ншо! точки зору дотримуеться 1.В. Туркевич [6], який вважае, що оп-товi цiни встановленi на готовi лiсоматерiали, а не на деревину на кореш. Не-обхщно взяти до цiвки i точку зору В.В. Варанкша, який вважае, що еконо-мiчна оцiнка природних ресурЫв повинна включати в себе два елементи: вит-рати на освоення i вiдтворення природних ресурЫв i диференцiйну ренту. При ощнщ лiсових ресурсiв рента повинна визначатися як рiзниця затрат на заго-тiвлю деревини у вiдносно прших умовах i у даних конкретних умовах. Стиг-лий лiс, який передаеться до рубання, вш пропонуе ощнювати за формулою:
Я = [С1 + (23 - С3)]-М, де: Я - оцiнка стиглого лiсу конкретно! дiлянки, що передаеться до рубання; С1 - затрати люового господарства на вирощування 1 м3 стиглого лiсу; 23 -замикаючi (регулюючi) затрати на заго^влю 1 м деревини на оцшюванш дь лянцi; С3 - iндивiдуальнi затрати на заготiвлю 1 м3 деревини на оцiнюванiй дiлянцi; М - лжвщний запас деревини м на 1 га.
1сторично становилося так, що у втизнянш лiтературi економiчна оцiнка лiсових ресурсiв проводилась за допомогою лiсових такс. Складовими елементами такс були визначеш: витрати на вирощування люу, норматив не-обхщних накопичень для розширеного вiдтворення люових ресурсiв i суми диференцiйного доходу (ренти). Метою використання люових такс було перш за все забезпечення штереЫв люового господарства, а також вони вико-ристовувалися як дiевий важiль рацiонального використання i вщтворення ль сових ресурсiв. Однак, покладених на них функцiй лiсовi такси не виконува-ли повною мiрою, а реально вони навiть не забезпечували потреб лiсового господарства.
Якщо до уваги взяти свгговий досвiд люокористування, то, зокрема, у США розмiр лiсових такс залежить вiд ринкових щн на деревину, затрат на заго^влю i транспортування деревини та прибутку люопромисловця на каш-тал. Розмiр такс (Т) розраховуеться за формулою:
т — ^ (Кпос. + Кпер.) р з з
= 100 3 - т
3
де: v- ринкова цша 1 м знеошблено! деревини; Кпос i Кпер - постшний i вiд-повiдно, змшний капiтал лiсопромисловця, що припадае на 1 м заготовлено! деревини; Р - норма прибутку на каттал люопромисловця, %; З3, Зт - витрати люопромисловця на заготiвлю ^ вiдповiдно, транспортування 1 м3 деревини.
На нашу думку, найбшьш цiкавими е два шдходи до оцiнки недерев-них ресурЫв, якi викладенi у працях А.Н. Чупрова та 1.М. Синякевича. А.Н. Чупров [7] вважае, що позитивний еколого-лiсiвничий ефект вiд раць онально! оргашзаци побiчного користування люом i мисливського господар-ства певного тдприемства складаеться з двох частин: I - збшьшення цiни 1 м3 заготовлено! деревини вiд шдвищення 11 якостi при науковiй оргашзаци побiчного користування лiсом i мисливства; II - зниження собiвартостi деревини вщ пiдвищення товарностi насаджень i класу бонiтету. Одержаний ефект перераховуеться на рiчний обсяг вивезено! деревини на пiдприемствi.
1.М. Синякевич е прихильником точки зору, що ощнка недеревно! ро-слинностi люу (ягiдники малини, ожини, чорницi, сунищ) е обов'язковою у зв'язку з тим, що цштсть ягiд i лiкарських рослин в багатьох випадках пере-вищуе цiннiсть середньорiчного приросту деревини. Вш пропонуе економiч-ну ощнку одного гектара люово! недеревно! рослинностi (гм) проводити за формулою:
гм = Е (Ц х М - с1 ),
/=1
де: I - кiлькiсть видiв люово! недеревно! рослинностi, якi е об'ектами еконо-мiчноl оцiнки (I = 1,2,3... X); Ц( - щна 1 кг продукци з недеревно! рослинностi ¿-го виду (лжарсько! сировини, грибiв, ягiд, плодiв), грн.; М - економiчно до-ступш ресурси недеревно! рослинностi ¿-го виду, кг/га; С - повна собiвар-тють заготiвлi економiчно-доступних ресурсiв недеревно! рослинностi i-го виду, грн/га.
Вагомий внесок в створення методики ощнки рекреацшних функцiй лiсiв внесли таю дослщники як О.М. Анцукевич [8], Ф. Бшьхмайер [9] та Ф. Папанек [10] Методолопчш засади аналiзу зовнiшньоекономiчноl дiяль-ностi пiдприемств розглядалися у працях М. Захарова, А. Муравйова, А. Му-хiна, Ю. Григорева, Ф. Зиновева, А. Вiчевич, О. Максимець.
На нашу думку, ключовими засадами еколого-економiчноl оцiнки гос-подарсько! дiяльностi пiдприемств е необхщшсть порiвнювати затрати працi та результати господарсько! дiяльностi з використанням люових ресурсiв. При цьому вартiснiй ощнщ пiдлягають лише економiчнi функци, тобто чин-ники вiдтворення трудових ресурЫв, засоби працi, засоби виробництва, енер-гетичнi ресурси, засоби комушкаци, шформацшний ресурс, вiдновлення про-цесiв екодеструкци, формування попиту на товари фiзiологiчного, сощально-го та екологiчного призначення.
Лггература
1. Синякевич 1.М. Економша люокористування: Пщручник. - Льв1в.: 1ЗИН,. - 2000.
2. Генс1рук С. А. Люи Украши. - К.: Наук. думка, 1992. - 408 с.;
3. Генс1рук С.А. Оптим1защя люистосп - запорука призупинення еколопчних катакш-змв// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.1. -С. 82-90
4. Генс1рук С. А. Репональне природокористування: Навч. пос. - Льв1в: Св1т, 1992. -
336 с.
5. Зелен скорби Укрaïни/ С.А. Генарук, В.О. Кучерявий, Л.Й. Гайдарова, В.Д. Бонда-ренко/ Пiд ред. С. А. Генарука. - К.: Урожай, 1991. - 192 с.
6. Kan-mHM М.И. Лесные мелиорации в условиях эрозионного рельефа. - Львов: Выща шк., 1982. - 279 с.
7. ton^^bR-iiil I. Зелене багатство Прикарпаття// Деревообробник. - 2002, № 2 (44). -Ст. - 1-2.
S. Т^ч В., Глaдyн Г. За деревами - ниви родючi та луги розкiшнi// Деревообробник. -2002, № 2 (44).
9. Синякевич И.М., Туниця Ю.Ю. Стимулирование эколого-экономической эффективности лесопользования. - Львiв: Вища шк., 1985. - 175 с.
10. Петрoв А.П. Экономические и правовые основы национальной лесной политики// Лесное хозяйство. - 1997, № 2. - С. 6-8.
11. Синякевич I.M. Еколопчна i люова пол^ика. - Львiв: УкрДЛТУ, 2001.
12. Туныця Ю.Ю. Экономические проблемы комплексного использования и охраны лесных ресурсов. (Вопросы теории). - Львов: Вища шк., 1978.
13. Туркевич И.В. Кадастровая оценка лесов. - М.: Лесн. пром-сть, 1977.
14. Чyпрoв H.n., Антyфевa E^., Kyзнецoвa H.n. Экономическая оценка лесных земель в условиях севера// Лесн. хоз-во. - 1984, № 6. - С. 26-29.
15. Анцукевич O.H. экономическая оценка лесов рекреационного назначения// Лесн. хоз-во. - 1990, № 5. - С. 33-35.
16. Тaрacoв А.И. Рекреационное лесопользование. - М.: Агропромиздат, 1986. - 176 с.
17. Туркевич И.В. Комплексная экономическая оценка лесов// Лесн. хоз-во. - 1979, № 3. - С. 126-129
18. Bichlmeier F. Die Erholungsfunktion des. Waldes in der Raumordnung Forst. Forschig H.30, haamb. H.B., 1969.
19. Papanek F. Ocenenie recreacej funkcie lesa. Vedenske prace vyskumeho ustavu Zesneho hospodarstwa wo Zwolene, 1974._
CeîmMUHa I. Хомина
2. Era^^ дoвкiлля
85
