CC BY
31
учета лесных земель по областям. Лучше определены лесные массивы в Лесной природной зоне, в Карпатах и Крыму, хуже - в Степи.
Ключевые слова: глобальная карта, земельный покров, лес, цифровая карта лесов.
Lesiv M.Yu., Schepaschenko D.G., Shvidenko A.Z., Bun RA. Creation of forest map for Ukraine using global land cover maps
The method for building forest digital map for Ukraine is presented based on the information of forest land in the global digital maps. The latest global maps covering the territory of Ukraine: Glob Cover 2009, MODIS v.5 and GLC-2000 were analyzed. Based on the developed method the digital map of Ukrainian forests was created with the information on forest land with high probability (all global products agreed) and land with low and medium probability of growing forest. The achieved results were compared with the national data of forest land account. The forest land was better defined in the Forest natural area, the Carpathians, and the Crimea; small forest was really badly identified in the steppe.
Keywords: global map, land cover, forest, digital forest map.
УДК 630*95 Ст. викл. О.П. Павлщук, канд. екон. наук; доц. С.В. Розвод, канд. екон. наук - НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Kuïe
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ЕКОНОМ1ЧНО1 ОЦ1НКИ ВУГЛЕЦЕДЕПОНУВАЛЬНО1 ФУНКЦИ Л1С1В НА ОСНОВ1 РЕНТНОГО П1ДХОДУ
ОбГрунтовано можливост використання рентного шдходу для eK0H0Mi4H0Ï оцшки вуглецедепонувальноï функци л^в. Наведено основш фактори, що визнача-ють особливост практичного застосування рентного шдходу з щею метою, а також труднощi у його використанш для економiчноï оцшки вуглецедепонувальжй функци лгав. Окреслено напрями подальших дослщжень у контекст використання рентного шдходу для економiчноï оцшки вуглецедепонувальноï функци лгав.
Ключовг слова: вуглецедепонувальна функщя лгав, економiчна оцшка, рен-тний тдхвд, люоресурсна рента, люокористування.
Постановка проблеми. Актуальнють проблеми подолання глобаль-них еколопчних загроз, що проявляються через природш катактзми, потеп-лшня ктмату, збщнення бюр1зномашття, зумовлюе необхщнють реал1зацп ефективноï еколопчно^ зокрема лiсовоï политики, що базуеться на систем! еколопчних, економ!чних та сощально-правових шструменпв. В умовах де-фщитносп окремих компонента природних ресуршв, що пов'язано з ïх ви-черпшстю, таких масштаб!в та потоюв матер!альних ресуршв сучасного ви-робництва, як! призводять до глобальноï деградацiï вразливих екосистем, об'ективною необхвдшстю е докласти спшьних зусиль свиовою спшьнотою в напрямку збереження й рацюнального використання довкшля та природних ресуршв, тдвищення ефективност економжи, забезпечення екологiзацiï сус-пшьного розвитку.
Економiчна оцiнка люових ресурсiв е одним !з ефективних шструмен-пв, спрямованих на усунення небажаних трансформацш в екологiчнiй сфер^ стабiлiзацiю навколишнього природного середовища. Використання науково обгрунтованих методiв економiчноï оцшки люових насаджень, земель люово-го фонду, сощально-еколопчних функцш л!шв дасть змогу залучити р!зш компоненти люу у систему економiчних вщносин, належним чином вщобра-
зити ïx цшнють у складi нацiонального багатства краши, е важливим для на-лежного обгрунтування ефективностi природоохоронних заxодiв, удоскона-лення економiчного регулювання процесом люокористування в умовах рин-ковоï економiки та зростання глобальних еколопчних загроз. При цьому ак-туальшсть економiчноï оцiнки вуглецедепонувальноï функцiï лiсiв значною мiрою зумовлена посиленням зусиль свiтовоï спiльноти у протидiï глобальнш змiнi ктмату, що потребуе визначення та реатзацп вiдповiдниx заxодiв щодо лiсокористування як на нацюнальному, так i на регiональному та локальному рiвняx.
Анал1з останн1х досл1джень i публжацш. Узагальнення дослiджень науковцiв дае змогу виокремити такi методи економiчноï оцiнки вуглецедепо-нувальноï функцiï лiсiв [1]: метод вiдверненоï шкоди (method of avoided damages); метод умовного оцшювання (contingent valuation method); метод альтер-нативних витрат на пом'якшення змiн клiмату (alternative cost of mitigation); метод граничних альтернативних суспiльниx витрат (marginal social opportunity cost); ринковий метод (market method); метод витрат на замщення послу -ги (зокрема, шляхом ïï вщновлення) (replacement cost method); метод витрат на створення замшника послуги (зокрема, депонуванням вуглецю грунтами, його утримуванням у пiдземниx резервуарах тощо) (substitute cost method).
На цей час апробованим в Украш е ринковий метод економiчноï оцш-ки вуглецедепонувальноï функцiï лiсiв, згiдно з яким критерiем оцiнювання обрано вартють рiчного обсягу зв'язаного лiсовою екосистемою двоокису вуглецю, визначену за цшами на квоти на викид парникових газiв на мiжна-родному ринку [2]. Запропонована методика е придатною для застосування органами державного управлшня в Украш на мезо- i макрорiвнi з метою обгрунтування ршень щодо люокористування.
Важливiсть забезпечення ефективного ведення люового господарства в умовах ринковоï економiки, необxiднiсть реалiзацiï практичних заxодiв щодо збiльшення вуглецедепонувальноï здатностi лiсiв на пiдприемстваx люово-го господарства, як вагомого фактора протидп глобальнiй змiнi клiмату, ви-магае подальшого пошуку методiв економiчноï оцiнки вуглецедепонувальноï функцiï лiсiв як шструменту прийняття вiдповiдниx управлiнськиx ршень як на нацiональному, так i на локальному рiвняx (рiвень люогосподарських пiд-приемств). У цьому випадку, на нашу думку, заслуговуе на увагу рентна кон-цепцiя, оскiльки цiннiсть ресурив для суспiльства найбiльш повно характеризуешься економiчним ефектом вiд ïx використання.
Формування та реалiзацiя рентних люоресурсних вiдносин мае важли-ве значення у забезпеченш соцiально-економiчного розвитку лiсового комплексу Украïни, тдвищенш визначеностi лiсогосподарськиx пiдприемств у динамiчному ринковому середовищi, прийняттi ефективних управлшських рiшень щодо забезпечення розширеного вщтворення лiсовиx ресурсiв, ïx охо-рони, збереження, рацюнального використання без нанесення шкоди довкш-лю та iз урахуванням глобальних екологiчниx загроз [3].
Постановка мети i завдань дослщження. Метою дослщження е обгрунтування теоретико-методолопчних засад економiчноï оцiнки вуглеце-
депонувально! функцп лiсiв на 0CH0Bi рентного шдходу, придатно! для засто-сування на нацюнальному, регюнальному та локальному рiвнях управлiння лiсами та лiсовим господарством з метою прийняття обгрунтованих ршень щодо забезпечення ефективного ведення люового господарства в умовах ринково! економiки та iз врахуванням загрози змiни клiмату.
Завданнями дослiдження е: 1) узагальнення напрямiв дослiджень на-уковцiв щодо формування та реалiзацi! рентних вiдносин у лiсоресурснiй сфер!; 2) окреслення основних факторiв, що визначають можливiсть практичного використання рентного тдходу для економiчно! ощнки вуглецедепону-вально! функцi! л!шв; 3) виявлення труднощiв (обмежень) щодо використання рентного тдходу з метою обгрунтування ефективних управлшських рь шень, спрямованих на посилення ролi лiсiв у пом'якшеннi глобально! змiни ктмату, а також окреслення подальших напрямiв дослiджень, спрямованих на пiдвищення можливосл практично! реалiзацi! цього методу економiчно! оцiнки вуглецедепонувально! функцi! лiсiв.
Виклад основного матер1алу. Обгрунтовуючи можливiсть використання рентного шдходу для економiчно! ощнки вуглецедепонувально! функцп лiсiв, необхщно передусiм звернути увагу на напрями дослщжень на-уковцiв у контекст формування рентних лiсоресурсних вщносин. Зокрема, окремим аспектам, пов'язаним iз рентними вiдносинами у лiсоресурснiй сфе-рi, рентною концепцiею економiчно! ощнки люових ресурсiв присвячено правд таких науковцiв, як 1.Я. Антоненко, Н.М. Большакова, О.В. Врублевсько!, А.А. Голуба, Я.В. Коваля, А.С. Лазарева, В.С. Мщенка, Н.Н. Панкратово!, А.П. Петрова, С.В. Починкова, М.А. Хвесика, В.З. Холявки, Н.П. Чупрова та ш. [3-18]. Аналiз зазначених лггературних джерел дае змогу зазначити таке:
• рентш лгсоресурст вщносини науковщ розглядають передуим у контекст формування рентоор1ентовано! системи оподаткування, використання яко! в умовах ринково! економжи дасть змогу тдвищити ефективтсть люокорис-тування, забезпечить рацюнальне використання та розширене вщтворення люових ресурсш, !х належну охорону та збереження;
• забезпечення д1евост1 мехатзму вилучення лгсоресурсно! ренти як через систему податкових шструментш, так i через платеж! за використання лгсових ресурав на основ! об'ективно! оцшки !х продуктивност та диференщацп рентних платежш за р!зними ознаками, сприятиме тдвищенню ввдтворю-вального та природоохоронного значення цього шструменту;
• мехатзм вилучення та розподшу лгсоресурсно! ренти повинен забезпечувати зосередження рентного доходу у власника люових ресурав (держави), а не у суб'ектш негалузевих структур, що сприятиме переходу люово! галуз! на засади самофшансування та самоокупностц
• визначення економ!чно! ощнки як земель люового фонду, люових насаджень, продукци поб!чного користування, так i еколого-сощальних функцш лгсш на основ! рентного тдходу, що е особливо важливим в умовах ринково! економжи, дасть змогу у вартгсному виражент ощнити продукщю люогоспо-дарсько! д!яльносп, вщобразити значення лгсш в економгщ кра!ни, полшши-ти еколого-економ!чт показники, що характеризують користування люови-ми ресурсами, бшьш ефективно залучити р!зт компоненти лгсу у госпо-дарський об!г. Усе це е складовою ринкових рентоор!ентованих в!дносин у
люовш галуз^ важливiсть розвитку яких обумовлюеться можливостями бага-тоцiльового використання лгав, значенням його корисних властивостей у контекста полшшення сощально! сфери та навколишнього природного сере-довища.
Отже, люоресурсна рента - це регулярний, стшкий у час додатковий рентний дохщ (форма надприбутку), який власник природного ресурсу отри-муе внаслщок експлуатацн обмежених р1знояк1сних люових ресуршв. Люоресурсна рента характеризуе будь-який дохщ, що отримуеться i3 земель люово-го фонду i лiсових ресуршв, що безпосередньо не залежить вщ пщ-приемницько! дiяльностi. Основа утворення ренти - власшсть на землi люо-вого фонду та лiсовi насадження, обмеженiсть !х кшькосп, яюсш вщмшносп, мiсце розташування та доступнють. При цьому основними складовими люо-вого рентного доходу е абсолютна, монопольна та диференцшна ренти. Рента вимiрюегься як рiзниця мiж доходом вщ реалiзацil продукцп люокористуван-ня i витратами на 11 виготовлення, включаючи нормативний прибуток вироб-ника (шшими словами е рiзницею мiж суспiльною та iндивiдуальною вартю-тю вироблених продуктiв, наданих послуг, що реалiзуються на вiдповiдних ринках) [3, 5-7, 12].
Основними факторами, що визначають можливють практичного використання рентного шдходу для економiчноl оцшки вуглецедепонувально! функцп лiсiв, е:
• можливгсть кiлькiсного вимiрювання вуглецедепонувально! послуги люш (залежно вiд обраного критерта оцшки - варгосгi рiчно! продуктивное^ вуглецедепонувально! функцi!, запас накопиченого лiсовими насадженнями вуг-лецю);
• наявтсть вуглецевого ринку, оскiльки економiчна оцшка лiсових ресурсiв, якi е об'ектом використання з метою задоволення суспшьних потреб у юнце-вш продукцi!, у цьому випадку у вуглецедепонувальних послугах лiсiв, як фактора зменшення загрози змiни ктмату, визначаеться станом ринку ще! продукци;
• наявтсть стабшьних ринкових ц1н на вуглецевому ринку, якi ввдображати-муть суспiльнi вигоди вiд використання вуглецедепонувально! функци лгав;
• можливють визначення витрат пропозицi! лiсових ресурсiв, зокрема вуглецедепонувально! послуги лгав (наприклад шдивщуальних витрат на експлуата-цта ресурсiв, якi охоплюють власне витрати господарювання, а також нормативний прибуток, достатнш для вiдтворення ресурсу).
Можливють кiлькiсного вимiрювання вуглецедепонувально! функцп лiсiв забезпечуеться внаслiдок розробленого нормативно-шформацшного за-безпечення оцiнки фiтомаси лiсiв Укра!ни та вiдповiдних перевiдних коефь цiентiв перерахунку маси деревини в абсолютно сухому сташ у обсяг депоно-ваного вуглецю [16]. Щодо вуглецевого ринку, то об'ектами продажу на ньому е вуглецевi одинищ, а саме: Свропейсью дозволи на викиди (€ДВ) (European Union Allowance (EUA) (€ДВ), одиницi скорочення викидiв (ОСВ), Сертифiкованi скорочення викидiв (ССВ) (Certified Emission Reductions (CERs), Одинищ визначено! кшькосп (ОВК).
Сьогодш ринок кушвльпродажу вуглецевих одиниць в Укра!ш вже сформовано, але визначити динам^ цiн доволi складно, оскiльки Державне
агентство еколопчних iнвестицiй досi не надае Heo6x^Hoï статистичноï iH-формацiï щодо кон'юнктури ринку вуглецевих одиниць, незважаючи на те, що це входить у його безпосередт обов'язки (так, на агентство покладено повноваження щодо методичного забезпечення та координацп дш у напрям-ку iмплементацiï механiзмiв Кютського протоколу, а саме - щодо вдоскона-лення Нацiонального електронного реестру та Нацюнального кадастру антро-погенних викидiв та поглинання парникових газiв) [17]. Величина вартостi ОСВ у загальнодоступних аналiтичних матерiалах Кабiнету Мшгс^в Укра-ïни, украïнського реестру вуглецевих одиниць також не вщображаеться. Час-тково вартiсть вуглецевих одиниць можна визначити, Грунтуючись на шфор-мацп щодо реалiзацiï Украïною ОВК впродовж остантх рокiв, що озвучена у засобах масовоï iнформацiï.
Загалом ощнку кон'юнктури свiтового ринку вуглецевих одиниць можна здшснити за допомогою шформацшних матерiалiв спецiалiзованих бiрж, зокрема: Свропейсь^ клiматичноï бiржi [18], Свропейсь^ енергетич-ноï бiржi [19], Чикагськоï клiматичноï бiржi [20] та тематичних оглядiв, зокрема мiжурядовоï групи експерпв зi змiн клiмату [21, 22], провiдноï аналь тичноï компанiï Point Carbon [23], а також за допомогою аналггичних матерь алiв Свгтового банку [24, 25].
Для визначення динамжи цiн на вуглецевому ринку можна скориста-тись iнформацiею щодо ф'ючерсного та спотового ринку ССВ, на який вис-тавляються одинищ депонованого лiсами вуглецю. Для прогнозування щн ССВ краще аналiзувати ф'ючерсний ринок, оскшьки для спотового ринку характерна спекулятивна поведшка деяких суб'екпв вуглецевого ринку. Так, щ-на на ССВ на первинному ринку зараз перебувае у межах 9-10 евро, а на вто-ринному - у межах 11-15 евро [25]. Ф'ючерст контракти узгоджуються на рiвнi 10-12 евро.
Щодо визначення витрат пропозицп вуглецедепонувальноï послуги ль сiв, то, зрозумiло, що з щею метою не можуть бути використанi повною мь рою вс складовi витрат на створення та вирощування лiсових насаджень, а саме, витрати на створення люових культур (зокрема охоплюють витрати на вирощування посадкового матерiалу, тдготовку Грунту, посадку люу, догляд та доповнення люових культур); на рубки формування та оздоровлення лiсiв (освiтлення, прочищення, прорiджування, прохiднi рубки, iншi види рубок та iншi заходи, не пов'язаш з веденням лiсового господарства); на вщведення ль сосiк тд рубки формування та оздоровлення лiсiв i iншi заходи; на охорону та захист лiсу (включають, зокрема, витрати на створення та догляд за мше-ралiзованими смугами, боротьбу iз шкiдниками та хворобами люу), адже вони спрямованi на створення та вирощування люових насаджень, як викону-ватимуть рiзноманiтнi функцп (сировинш, захиснi, природоохороннi, сат-тарно-гтетчт тощо), а не лише вуглецедепонувальну.
Отже, загалом використання рентного тдходу для економiчноï оцiнки вуглецедепонувальноï функцп лiсiв е виправданим, зокрема з огляду на такi мiркування:
• для процесу використання вуглецедепонувально! функцп люш характерним е утворення додаткового доходу (диференцшно! ренти як частини лгсового рентного доходу). Основа його утворення - це як власшсть на землi люового фонду i лiсовi насадження, так i обмеження кшькосп лiсових ресурсiв, як де-понаторш вуглецю, якiснi вiдмiнностi насаджень, що визначають !хню вугле-цедепонувальну здатшсть. Таким чином кращi лiсiвничi характеристики т-сових насаджень, що визначають продуктивнiсть вуглецедепонувально! фун-кцi! лгав та не залежать вiд результата господарсько! дiяльностi, е основою виникнення додаткового доходу, який у кшьюсному вираженнi е зекономле-ною працею, пов'язаною з використанням конкретно! дшянки для депонуван-ня вуглецю (тдтвердженим е лiнiйний зв'язок мiж обсягами деревини i обся-гами бюмаси, накопиченими лiсовою екосистемою, на пiдставi яких здiйснюеться розрахунок обсягш депонованого лiсовими насадженнями вуглецю);
• вуглецедепонувальна функц1я лiсiв залучаеться в систему економичних вщ-носин внаслвдок мiжнародно! торгiвлi квотами на викид парникових газш та можливостей використання гнучких механiзмiв Кiотського протоколу (про-екти спiльного впровадження);
• визначення споживчо! цiнностi вуглецедепонувально! функцi! люш може бути здшснено за цшами на квоти на викид парникових газш, що склались на мижнародному ринку.
Недолiками використання рентного шдходу до економiчно! оцiнки вуглецедепонувально! функцп лiсiв е:
• нульова оцшка ресурсш лiсу у найпрших умовах лiсозростання та мшмаль-на оцшка близьких до них за сво!ми параметрами;
• необыдтсть використання науково обгрунтовано! вартостi продуктiв та ко-рисностей лiсу, яка вщображае !х народногосподарське значення, що у ви-падку економiчно! оцiнки вуглецедепонувально! функци люш ускладнено ко-ливанням цiни за 1 тонну емга! вуглецю в ринкових умовах, визначено! за рiзними варiантами (у рiзних лiтературних джерелах така щна коливаеться вiд 5 до 125 дол. за тонну емгай вуглецю);
• ввдсутшсть можливостi визначити витрати на ввдтворення дано! функцi!, ос-кшьки останнi не вiдображаються адресною статтею у статистичнш звiтностi тдприемств.
Подальшi дослiдження у контекстi запропонованого шдходу до еконо-мiчно! оцiнки вуглецедепонувально! функцп лiсiв будуть стосуватись: 1) ви-явлення рiвноважного значення цши 1 т СО2 на мiжнародному ринку квот на викид парникових газiв; 2) обгрунтування величини витрат на вщновлення вуглецедепонувально! функцi!, що можуть використовуватись у розрахунках економiчно! оцiнки цiе! функцi!; 3) апробацп методики iз виявленням, зокре-ма, економiчно! оцiнки вуглецедепонувально! функцi! лiсiв, якi вiдповiдають умовам мiсцезростання та структура яких е близькою до структури нормального люу, що дасть змогу ощнити втрати, пов'язаш iз неефективним ведениям люового господарства та погiршенням екологiчних функцш лiсу. Такi дослiдження сприятимуть вдосконаленню практичних пiдходiв до люокорис-тування з урахуванням необхщносп збiльшення вуглецедепонувально! здат-ностi лiсiв, що важливо у контекстi пом'якшення негативних наслщюв змiни клiмату.
Л1тература
1. Павлщук О.П. Теоретико-методологiчнi засади екож^чно! оцiнки вуглецедепоную-чо! функцп лгав / О.П. Павлщук, П.Б. Попович // Науковий вюник НУБЩ Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавництво та декоративне садiвництво. - К. : Вид-во НУБШ Укра!ни, 2010. -Вип. 152. - Ч. 2. - С. 39-49.
2. Врублевська О.В. Екож^чне оцшювання функцп депонування вуглецю люовими екосистемами / О.В. Врублевська, О.П. Павлщук // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. -Сер.: Лгавництво. Декоративне садiвництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2008. - Вип. 122. - С. 108-116.
3. Коваль Я.В. Екож^чна (грошова) оцшка природних ресурав люового фонду Украши: теорiя, методологiя, практика / Я.В. Коваль, 1.Я. Антоненко. - К. : РВПС Украши НАН Укра!ни, 2004. - 163 с.
4. Большаков Н.М. Методологические основы формирования рентных платежей в лесопользовании / Н.М. Большаков // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 2001. - № 2. - С. 127-131.
5. Врублевська О.В. Вплив взаемодп рингав на формування екож^чно! вартосп об'екпв природокористування / О.В. Врублевська // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.6. - С. 296-301.
6. Врублевська О.В. Люова рента: вилучення й розподш / О.В. Врублевська // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.2. - С. 11-17.
7. Голуб А.А. Экономика природных ресурсов / А.А. Голуб, Е.Б. Струкова. - М. : Изд-во "Аспект Пресс", 1998. - 319 с.
8. Лазарев А.С. Финансовые проблемы в управлении лесным хозяйством / А.С. Лазарев // Лесное хозяйство : журнал. - 1996. - № 4. - С. 22-24.
9. Мщенко В.С. Концепщя платного природокористування в Укра1ш / В.С. Мщенко // Економжа Украши : полггико-екож^чний журнал. - 1999. - № 7. - С. 68-73.
10. Панкратова Н.Н. Лесной рентный доход: проблемы формирования и распределения (на примере Хабаровского края) / Н.Н. Панкратова // Лесное хозяйство : журнал. - 2001. - № 1. - С. 23-26.
11. Починков С.В. Еще о лесном доходе / С.В. Починков // Лесной бюллетень. - 2005. -№ 21-22. - С. 5.
12. Рентш вщносини в системi модершзаци нацюнального господарства / за ред. Б.М. Данилишана. - К. : РВПС Украши НАН Украши, 2007. - 518 с.
13. Хвесик М.А. Екож^чна оцшка природних ресуршв: основш методолопчш тдходи / М.А. Хвесик, Н.В. Збагерська. - Рiвне : Вид-во РДТУ, 2000. - 194 с.
14. Холявка В.З. Коренева плата за деревину: шструмент люово! поливки i еколопзаци люового сектора економжи : монографiя / В.З. Холявка. - Львiв : ЛА "Шрамща", 2005. -240 с.
15. Чупров Н.П. К теории и практике экономический оценки и установления платежей за лесные ресурсы и лесные земли / Н.П. Чупров // Лесное хозяйство : журнал. - 2007. - № 4.
- С. 10-11.
16. Лакида П.1. Фггомаса лгав Украши / П.1. Лакида. - Терношль : Вид-во "Збруч", 2001.
- 256 с.
17. Офщшний сайт Державного агентства з еколопчних швестицш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.neia.gov.ua. - Заголовок з екрану.
18. Показники ф'ючерсних контракпв Свропейсько! ^матично! бiржi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.europeanclimateexchange.com/default_Hash.asp. - Заголовок з екрану.
19. Emission Futures: Prices and trading volumes. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.eex.com/en/Market%20Data/Trading%20Data/Emission%20Rights/Emission%20Futu-res%20|%20Derivatives#CER. - Заголовок з екрану.
20. Показники результапв торпв ОВК Чикагсько! ^матично! бiржi. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.chicagoclimatex.com/market/data/summary.jsf. - Заголовок з ек-рану.
21. Johnson W.C. The ratio of total to merchantable forest biomass and its application to the global carbon budget / W.C. Johnson, D.M. Sharpe // Can. J. For. Res. - 1983. - Vol. 13. - P. 372-383.
22. United Nations Framework Convention on Climate Change (UNFCCC). [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unfccc.int
23. Carbon market overview. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.pointcar-bon.com//productsandservices/carbon. - Заголовок з екрану.
24. State and Trends of the Carbon Market 2009. - The World Bank. - 2009. - 74 p.
25. State and Trends of the Carbon Market 2010. - Carbon finance at The World Bank. -2010. - 78 p.
Павлищук О.П., Розвод С.В. Теоретико-методологические основы экономической оценки углерододепонирующей функции лесов на основании рентного похода
Обоснованы возможности использования рентного подхода для экономической оценки углерододепонирующей функции лесов. Приведены основные факторы, определяющие особенности практического применения рентного подхода с этой целью, а также трудности в его использовании для экономической оценки углеродо-депонирующей функции лесов. Определены направления дальнейших исследований в контексте использования рентного подхода для экономической оценки углерододе-понирующей функции лесов.
Ключевые слова: углерододепонирующая функция лесов, экономическая оценка, рентный подход, лесоресурсная рента, лесопользование.
Pavlishchuk O.P., Rozvod S. V. Theoretical and methodological basis of economic evaluation of forest carbon sequestration function based rent approach
The possibility of using rental approach to economic evaluation of forest carbon sequestration function are proved. The basic factors that determine the features of the practical application of rental approach for this purpose are identified. A difficulties at use this economic evaluation of forest carbon sequestration function are notes in this article. The directions for further research in the area of rental approach to economic evaluation of forest carbon sequestration function are identified.
Keywords: forest carbon sequestration function, economic evaluation, rent approach, forest resource rent, forest use.
УДК 6.60.631:598.112.14:635.7 Ст. викл. Т.М. Пушкарьова-БездЛь1,
канд. с.-г. наук; студ. Ю.А. Сеник2; доц. В.Й. Кудла1, канд. вет. наук;
асист. О.В. Hirnmmd
РЕЗУЛЬТАТИ ВИРОЩУВАННЯ СУНИЦ1 САДОВО1 - FRAGARIA ANANASSA DUH. 13 ЗАСТОСУВАННЯМ ПРОДУКТ1В ВЕРМИКУЛЬТУРИ
Наведено результати вирощування сунищ садово! - Fragaria ananassa Duh. Í3 застосуванням продукпв вермикультури (бюгумусу); показано вплив цього еколо-пчно чистого добрива при локальному внесенш та типу Грунтосумшей на прирют таких бюметричних показнигав, як висота черешка, висота листка, ширина листка суниць садових.
Ключовг слова: бюгумус, суниця садова, еколопчно чисте добриво.
Актуальшсть теми. Останшм часом розроблено досить багато штен-сивних технологш вирощування сунищ садово!, але вс вони потребують детального вдосконалення i конкретизацп агротехшчних заход1в у р1зних Грун-
1 Уманський нацюнальний ушверситет садовництва;
2 НУ '^bBÍBCbKa поттехшка"
