CC BY
19
4. ЕКОНОМША, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ ГАЛУЗ!
УДК 630*95 Доц. О.В. Врублевська, канд. екон. наук;
асшрант О.В. Сакаль - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ЕКОНОМ1ЧНЕ ОЦ1НЮВАННЯ ГРУНТОЗАХИСНО1
ФУНКЦ11 Л1С1В
Проведено аналiз пiдходiв до економ1чного оцiнювання грунтозахисно! функцп люу. Запропоновано критерiй та методику визначення економiчноi оцiнки грунтозахисно! функцп.
Ключов1 слова: економiчна оцiнка, грунтозахисна функцiя, лiс.
Assoc. prof. O.V. Vrublevska; post-graduate O.V. Sakal -
NUFWT of Ukraine, L'viv
Economic Evaluation of Soil Protective Function of Forests
The analysis of approaches for the economic evaluation of soil protective function of forest is presented. The criteria and method of the economic evaluation of soil protective function are proposed.
Keywords: economic evaluation, soil protective function, forest.
Актуальшсть i мета дослщження
Потреба в економ1чному ощнюванш функцш, що виконуються люовими екосистемами, зростае через реформування вщносин власносп на природний капитал, залучення його до сфери ринкового обпу, впровадження штегрованого еколого-економ1чного обл1ку природних ресуршв, використання органами державного управлшня анашзу вигод i витрат як шструмента обгрунтування ршень.
Грунтозахисна функцiя (послуга) лiсовоi екосистеми полягае у збере-женнi родючост грунту та цiлiсностi поверхнi, що дае економiчнi вигоди, якi виникають у таких сферах i формах:
а) за межами люово! дшянки:
• в транспортному господарств1 та шфраструктур1 - економiя витрат на утри-мання i ремонт транспортних шлях1в та комуткацш завдяки тому, що л1с за-поб1гае руйнуванню грунпв як просторового базису розмщення;
• у водокористувант - додатков1 вигоди, отримуват водокористувачами, як здшснюють р1зт види економ1чно1 д1яльност1 (рибництво, рослинництво, тваринництво, водний транспорт), вщ певно! водойми, що захищаеться вщ замулення лшовими насадженнями;
• у с1льському господарств1 - у форм1 додаткового врожаю на збережених ввд ерози площах;
б) в межах люово! дiлянки:
• у люовому господарств1 - у форм1 додатково! чисто! сустльно! вигоди вщ л1-совирощування i люокористування на нееродованих (незмитих) грунтах.
Для оцшювання грунтозахисно! функцii лiсу дослiдниками запропоновано таю критери: сума вщвернених збиткiв, величина витрат на внесення
добрив (у сшьському i лiсовому господарствi), економiя витрат на люовиро-щування i лiсоексплуатацiю на нееродованих грунтах порiвняно з еродовани-ми [1-4]. Оцшювання вигод вiд грунтозахисно! функци, що проявляються у лiсовому господарствi, залишаеться дискусiйним незважаючи на чималу кшь-кiсть наукових праць. Дiйсно, якщо витрати на внесення добрив е бшьшими, нiж додаткова вигода у формi цiнностi додаткового потоку екосистемних послуг люу, такi витрати е невиправданими, а вщповщно дають перебшьше-ну оцiнку грунтозахисно! функци. Ощнка за економiею витрат на виробниц-тво деревини як основного продукту люу неявно мiстить припущення про од-накову величину вигод, отримуваних на змитих та незмитих грунтах. У обох випадках грунтозахисна функщя розглядаеться як фактор лiсогосподарського виробництва, що замщуе витрати iнших факторiв. Водночас необхiдно вра-ховувати втрату вигод. Так, А.С. Смеречинський [4, с. 102] встановив, що в умовах Карпат внаслщок ерози грунту шсля суцiльнолiсосiчних рубань про-дуктившсть наступного поколiння лiсу знижуеться у середньому на один клас боштету, що призводить до зменшення таксово! вартостi запасу. У рiв-нинних умовах ерозшш процеси проявляються меншою мiрою, а зниження продуктивностi люу становить приблизно пiвкласу бонiтету.
Переосмислення наведених пiдходiв з врахуванням сучасно! концепцн екосистемних послуг лiсу та обгрунтування методики оцiнювання грунтозахис-но! функци, яка давала змогу б отримувати нормативи економiчноl цiнностi, ди-ференцiйованi за головними факторами впливу, е метою нашого дослiдження.
Вигоди вщ грунтозахисного впливу л1су
Причиною, що зумовлюе рiзницю суспiльних вигод дiяльностi на еро-дованих та нееродованих дшянках, е збереження родючого шару грунту та його продуктивност як наслiдок, класу бонiтету i товарностi лiсу, що вщ-творюеться в майбутньому, отже й майбутшх вигод. Грунтозахисний вплив збереженого люового покриву зумовлюе сталiсть подальших вигод. Якщо втручання у люову екосистему здiйснюеться у такий спошб, що призводить до послаблення И здатност пiдтримувати кiлькiснi i яюст параметри грунту, в майбутньому це призводить до вщтворення слабшо! в економiчному сенсi екосистеми. Погiршуеться вихщ деревно! сировини, а також продуктившсть iнших функцiй лiсу, що залежать вiд бонiтету. Таким чином ощнка грунтоза-хисно! функци, по сут1, характеризуе наслiдки втручання у певний споЫб в екосистему. I! об'ектом е економiчнi результати втрати продуктивност грунту на дiлянцi, тодi як зростаючий лiс розглядаеться як фактор И збереження.
На рис. 1 (а) показано середньорiчнi поточт вигоди, що надаються ль совою екосистемою до i пiсля рубань, що призвели до втрати продуктивност грунту i замiни екосистеми на слабшу1. На рисунку (б) показано ближчу до фактично! змiну вигод в чась Те, що прийнято вважати економiчноl оцiнкою грунтозахисно! (протиерозшно!) функци, е за економiчним змютом катталь-ною економiчною оцiнкою втрат послуг лiсу i додаткових витрат на люовщ-новлення, що е наслщком втручання в екосистему.
1 Щд екосистемними послугами розумшть всю сукупшсть сировинних та несировинних корисностей тсу.
Додаткова чиста суспшьна вигода, отримувана вщ лiсового насаджен-ня на нееродованих грунтах, утворюеться внаслщок змiни як результат ль совирощування, так i витрат дiяльностi. 1! обчислення залежить вiд прийня-тих щодо цього припущень. За однакового кшьюсного i якiсного результату суспiльна вигода дорiвнюе економп витрат на вирощування деревини на нееродованих площах (шляхом сприяння природному поновленню) порiвняно з
еродованими (створення люових культур). Якщо виходити з припущення про Середньор1чна економ1чна цшшсть екосистемних послуг лку
А
-------------------- на нееродованих грунтах
поточш втрати
.__на еродованих грунтах
а) 1 2
поновлення люу природним шляхом (нульовi витрати лiсовiдновлення) i рiзний результат, одержаний на еродованих i нееродованих дiлянках, тодi чиста вигода дорiвнюе цiнностi додаткового потоку сировинних i несировинних послуг люу. При цьому виникае питання i про те, як ланки ланцюга додавання вар-тост аж до юнцевого споживання необхщно охоплювати. Наприклад, зменшен-ня запасу в менш продуктивному насадженш призводить до зростання витрат на заготовлю 1 м3, i так далi до одержання кшцево! продукци. Повне врахування вшх наслiдкiв передбачае охоплення впливiв на всi подальшi ланки, але е не-можливим через трудношд розрахункiв. Якщо ж результатом люогосподарсько! дiяльностi вважати лiсову екосистему зi всiма послугами, якi вона здатна нада-вати, тодi доцшьно обмежитися етапом, на якому утворюеться пропозищя послуг, що надалi можуть привласнюватися користувачами (заготiвля люових ре-сурсiв, виникнення додаткових квот на викид парникових газiв).
Виходячи з цього, для встановлення економiчноl ощнки грунтозахис-но! (протиерозiйноl) функцп лiсу в лiсовому господарствi необхщно:
• щентифшувати екосистемт функцп, продуктивтсть яких зм1нюеться при змш боштету насадження. Наб1р функций, що виконуються насадженням у конкретному випадку, визначаеться цшьовим призначенням лю1в;
• встановити величину продуктивност вказаних функций;
• визначити втрату поточно! економ1чно! цшност! цих функцш;
• визначити каттальну оценку втрати цшност! цих функций з врахуванням три-валост перюду, коли вона проявляеться, якщо в майбутньому через кшька поколшь продуктивтсть грунту (лшово! екосистеми) ввдтворюеться, або ви-ходячи з припущення про несшичентсть перюду;
• визначити величину витрат на лшовирошування на еродованих i нееродова-них грунтах та !х р1зницю з врахуванням фактора часу.
Критерш та методика економiчного оцiнювання
Критерiем оцiнювання грунтозахисно! (протиерозiйноi) функцii люу пропонуемо обрати додатковi вигоди, що надаються люовими насадженнями вищого боштету i класу товарностi, якi вщтворюються на нееродованих землях, порiвняно з насадженнями, що вiдтворюються на еродованих дшянках, коли ерозiя е наслщком рубань. При цьому ми виходимо з таких припущень: при рубаннях деревини наступне поколшня люу створюеться шляхом природного поновлення i характеризуеться нижчим на один клас бонгтетом i то-варшстю; зниження бонiтету проявляеться упродовж одного поколшня люу.
Капiтальну економiчну оцшку грунтозахисно! функцп (ЕОгз), грн./га, пропонуемо обчислювати за формулою1:
А А
ЕОгз = лг ■ (ЕО1 - ЕО2) ■ X а, + Т ■ X ABt ■а, (1)
t = 1 t = 1
де: Е01, Е02 - середньорiчнa економiчна цшшсть потоку екосистемних пос-луг (сировинних та еколого-сощальних), що надаються насадженнями вщпо-вщно вищого i нижчого клaсiв боштету i товaрностi, грн./га; ABt - додaтковi рГчш витрати на ремонт i утримання транспортно! мережi та шфраструктури в рощ t, грн.; 1ЛГ, iT - ймовГршсть виникнення втрат вщповщно в люовому i дорожньому господaрствi; А - перюд прояву втрат (обш рубань), роюв; t - рж прояву втрат; at - коефiцiент дисконтування для року t.
ЕкономГчний змГст формули полягае в тому, що оцшка прирiвнюеться до майбутнiх втрат з врахуванням ймовГрносл !х виникнення.
За вщсутносп наукових даних про залежшсть бшьшосп функцш люу вщ боштету (кшьюсних i яюсних пaрaметрiв грунту), а також збитки, пов'язаш з шфраструктурою, нижня межа оцшки може встановлюватися за формулою:
ЕОгз = лг ■ (ЕО -Е02) ■ £ а, (2)
t
де: Е01, Е02 - середньорiчнa (за обш рубань) економiчнa цшшсть потоку деревини з насаджень вгдповГдно вищого i нижчого клaсiв боштету i товaрностi, грн./га.
Нaйчaстiше нормативами економiчноi цшносл деревини на кореш слугують люовГ такси. Однак через те, що ринок деревини на кореш на
1 Формула (1) не враховуе тих вигод в1д виконання люом грунтозахисно! функци, що проявляються у сшьсь-кому господарств1. Результатом сукупного прояву грунтозахисно!, кл1маторегулювально!, полезахисно!, во-доохоронно! та шших функцш л1су е прирют врожайносп. Ввдпов1дш вигоди необхвдно оцшювати окремо.
сьогодш в Укрш'ш е деформований, чинш такси на деревину, як свдаать ба-гато дослiджень (див., наприклад, [5-7]), не вiдображають 11 економiчноl щн-ностi. Вони можуть застосовуватися лише як мшмальна оцiнка деревини на кореш за вщсутност нових нормативiв 11 економiчноl цiнностi. В мiру набли-ження рiвня такс до економiчноl оцiнки деревини на кореш ощнка грунтоза-хисно! функци стае бiльш коректною.
Ймовiрнiсть втрат у лiсовому господарствi пропонуемо визначати за формулою:
Л = к • ¿2 • ¿3 • и • ¿5 , (3)
де: ¿1 - ймовiрнiсть розвитку ерози грунтiв залежно вiд глибини залягання грунту; ¡2 - ймовiрнiсть розвитку ерози грунтiв залежно вщ повноти насаджен-ня; 13 - ймовiрнiсть розвитку ерози грунтiв залежно вщ способу транспорту-вання деревини; ¿4 - ймовiрнiсть розвитку ерози груипв залежно вiд кiлькостi пщросту; ¡5 - ймовiрнiсть розвитку ерози груипв залежно вiд перiоду рубань.
Значення коефщеилв i (табл. 1) ми встановили експертним шляхом на основi вивчення лггературних джерел i визначення головних чинникiв впливу на розвиток ерози.
Табл. 1. Ймовiрнiсть розвитку ерози tрунту внасл'кдокрубань
Схили
К пологий до 11° пока-тий 11-20° стр1мк1 дуже стр1мк
Фактори розвитку ерози К К и • ^ Рц Пд. Пн. Пд. Пн.
21-30° 21-35° бшьше 30° бшьше 35°
1. Глибина залягання грунпв (/1) неглибок1 0,50 0,60 0,70 0,90 0,80 1,00 1,00
середньоглибош глибош 0,30 0,10 0,40 0,20 0,50 0,30 0,70 0,60 0,60 0,40 0,90 0,80 0,80 0,70
2. Повнота насадження,
що залишаеться (/2) менше, як 0,3 0,40 0,50 0,60 0,80 0,70 1,00 1,00
0,3-0,6 0,10 0,30 0,50 0,70 0,60 0,90 0,80
бшьше, як 0,6 0,00 0,20 0,30 0,60 0,50 0,80 0,70
3. Транспортування деревини (/3)
тдв1сними 1 натвтдвшними транспортними засобами гужове тракторне 0,05 0,20 0,50 0,10 0,30 0,60 0,15 0,50 0,70 0,30 0,70 0,90 0,25 0,60 0,80 0,60 0,90 1,00 0,50 0,80 1,00
4. Кшьккть тдросту (/4) нормативна менша тж нормативна 0,10 0,50 0,20 0,60 0,30 0,70 0,70 0,90 0,50 0,80 0,80 1,00 0,60 1,00
5. Перюд рубань (/5) зимовий 0,10 0,20 0,40 0,70 0,60 0,90 0,80
весняно-л1тнш 0,50 0,60 0,70 0,90 0,80 1,00 1,00
осшнш 0,20 0,30 0,60 0,80 0,70 1,00 0,90
Для апробаци запропонованого шдходу ми обчислили каштальну (для одного об^у рубань) економiчну оцiнку втрат щнност деревини вiд знижен-ня боштету насадження для головних лiсотвiрних порщ, за лiсотаксовими по-
ясами, розрядами i природними зонами, з врахуванням категори захисносл
1 2 насаджень . Розрахунки здшснено на основi чинних такс [8, 9] зпдно з таб-
лицями ходу росту i товарносп насаджень деревних порщ Украши та вста-
новленим вжом рубань [10, 11]. Для експлуатацшних лiсiв капiтальнi втрати
сягають таких величин (перший розряд такс):
• Карпати: сосна - 4,2 тис. грн./га; дуб - 4,8 тис. грн./га; ялина карпатсь-ка (смерека) - 4,0 тис. грн./га; бук - 3,3 тис. грн./га;
• Полшся, Лшостеп: сосна - 4,9 тис. грн./га; дуб - 5,7 тис. грн./га; бук - 3,3 тис. грн./га;
• Степ: дуб - 6,1 тис. грн./га.
Ц значення можна тлумачити як максимальш оцшки втрат, пов'яза-них iз попршенням виходу деревини при зниженш боштету насадження до наступного класу. Висновки
Методику, яку ми запропонували, призначена для оцшювання еконо-мiчних наслщюв антропогенного втручання у люову екосистему в раз^ коли вони опосередковуються зменшенням продуктивносп грунту. Саме вони е об'ектом оцiнювання, коли мова йде про грунтозахисну функцш люу.
Якщо ступiнь ушкодження грунту е таким, що поновлення люу стае неможливим, принаймш упродовж тривалого перiоду, рiчнi втрати сягають максимально можливого значення - загально! середньорiчноï цiнностi потоку послуг насадження на дшянщ до втручання, враховуючи цшшсть деревини.
Застосування запропонованого шдходу потребуе подальших досль джень таких питань:
• визначення ймовiрностi розвитку ерози грунту, а вiдтак виникнення сустль-них втрат у лiсовому господарствi та iнших сферах внаслiдок замiни на ура-жених грунтах сильнiшоï екосистеми на слабшу (деревостану вищого класу боштету на деревостан нижчого класу боштету), ощнка розмiру цих втрат;
• перегляд в^ рубань вщповщно до вiку економiчноï стиглост лiсових порiд у сучасних ринкових умовах;
• вплив зниження боштету насадження на виконання iнших функцш люово! екосистеми. 1ншою важливою функщею, продуктивнiсть яко! також може по-гiршитися, спричиняючи економiчнi збитки, е функщя депонування вуглецю.
Лiтература
1. Эколого-экономическая роль леса/ Спиридонов Б.С., Морева Л.С., Шараева О.А. и др. - Новосибирск: Наука, 1986. - 126 с.
2. Комплексная эколого-экономическая оценка средообразующей роли леса. Методические рекомендации по экономической оценке почвозащитных и водорегулирующих функций леса: Отчет о НИР/ Львовский лесотехнический ин-т. - ГБ-6-78. № госрегистрации 79077657. - Львов, 1981. - 38 с.
3. Forest Valuation for Decision-Making: Lessons of Experience and Proposals for Improvement. D/W3641E/1/2.97/1000. - FAO, 1997. - 145 p.
4. Воронин И.В., Сенкевич А.А., Бугаев В.А. Экономическая эффективность в лесохо-зяйственном и агролесомелиоративном производствах. - М.: Лесн. пром-сть, 1975. - 176 с.
1 Осшльки мета ведения господарства в люах з особливим режимом люокористування не передбачае одер-жання сировинних вигод, цшшсть потоку деревини, який вони забезпечують, е мшмальною; тому се-редньорiчну вартють послуги таких лгав з постачання деревини прийнято в розмiрi 10 % ввд середньорiч-но! вартосл сировинних послуг експлуатацiйних лгав.
2 Застереження, що стосуються чинних такс, необхвдно брати до уваги.
5. Синякевич 1.М. Лiсова полiтика: Пщручник. - Львiв: ЗУКЦ, 2005. - 224 с.
6. Холявка В.З. Коренева плата за деревину: шструмент люово'1 пол^ики i еколопзацп люового сектора економiки: Монографiя. - Львiв: ЛА мПiрамiдам, 2005. - 240 с.
7. Врублевська О.В. Люова рента: вилучення й розподiл// Наук. вюник НЛТУ Украïни: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: НЛТУУ. - 2007, вип. 17.2. - С. 11-17.
8. Такси на деревину люових порщ, що вщпускаеться на пш, i на живицю, затвердженi Постановою КМУ вiд 20.01.1997 р., № 44 "Про затвердження такс на деревину люових порщ, що вщпускаеться на пт, i на живицю"// http://zakon.rada.gov.ua.
9. Постанова Кабшету МЫс^в УкраЫ вiд 21.02.06, № 174 "Про плату за використан-ня лiсових ресурав"// www.liga.ua.
10. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -К.: Урожай, 1987. - С. 348-351.
11. Таблиц! ходу росту i товарносп насаджень деревних порщ Украши. - К.: Урожай, 1969. - 109 с.
УДК 336.145.1:352 Доц. М.М. Огородник, канд. екон. наук;
асист. I.I. Гуженко - НЛТУ Украти, м. nbsîs
ПРОБЛЕМИ СПРАВЛЯННЯ М1СЦЕВИХ ПОДАТК1В I ЗБОР1В
Виконано критичний аналiз юнуючо'1 в Укрш'ш системи справляння мюцевих податюв та зборiв i запропоновано шляхи ïï вдосконалення.
Assoc. prof. M.M. Ogorodnyk; assist. I.I. Guzhenko -NUFWTof Ukraine, L'viv The problems of collecting local taxes and changes
The research work deals with a critical analysis of Ukraine's existent system of collecting local taxes and changes and ways of their improvement have been proposed.
Функщонування ефективноï бюджетноï системи Украши, що скла-даеться з державного бюджету та мюцевих бюдже^в, неможливе без функщ-онування надiйноï дохiдноï бази мюцевих бюджет1в. М1сцев1 податки i збори мають становити основну прибуткову статтю бюджет1в оргашв мюцевого са-моврядування поселень уЫх тишв.
На вщмшу вщ Украши, наприклад у США, за рахунок мюцевих по-датюв забезпечуеться 65 % доход1в мюцевих бюджет1в, у Великобритани -36 %, Франци - 45 %, в Япони - 33 %. Унаслщок розвитку податково1' системи на Заход1 створено розгалужену систему мюцевих податюв i збор1в: у Бельгп - 100 мюцевих податюв i збор1в; в Ггалп - 70; у Франци - понад 50.
Особливост мюцевих податюв i збор1в на Заход1 - ïx масовють та рег-ресившсть, а саме: частка мюцевих податюв i збор1в зменшуеться щодо су-купного розм1ру доход1в, якщо останш зростають. У вшх розвинутих краïнаx створено надшну правову основу застосування мюцевих податюв i збор1в зпдно з положеннями про сплату податюв i податковими кодексами. М1сцев1 органи влади на Заxодi мають рiзнi повноваження щодо встановлення мюце-вих податюв i зборiв.
Мiсцевi податки в Укршт збиралися ще за чаЫв Киïвськоï Русi. Вже тодi дiяли мiськi самовряднi громади, якi стягували збори з населення, що спрямовувалися на розв'язання найважливiшиx громадських проблем у мю-тах. У подальшому, першими правовими актами щодо мюцевих податкiв i
