CC BY
30
Науковий вкник, 2006, вип. 16.1
8. Сизоненко В.О. Пщприемництво: Пiдручник. - К.: Вшар, 1999. - 364 с.
9. Мочерний С.В., Устенко О.А., Чеботар С.1. Основи тдприемницько'' дiяльностi: Посiбник. - К.: Академiя, 2001. - 564 с.
10. Варналш З.С. Основи тдприемництва: Навч посiбник. - К.: Знання-Прес, 2002. - 464 с.
11. Економжа та менеджмент: Навч. поабник/ O.G. Кузьмiн, 1.О. Тивончук, Р.В. Фе-щур/ За ред. O.G. Кузьмша. - Л., 1996. - 464 с.
12. Проблеми викладання економiчноi теори: Матерiали Всеукрашсько'' науково-мето-дично'1 конференцп (Кшв, 26-27 кытня 1999 р.). Нормативнi програми навчальних дисциплiн з економiчноi теори (для бакалавра з економши та тдприемництва). - К.: КНЕУ, 1999. - 264 с.
УДК 630*905:630. 907 Асист. Г.Я. 1льницька-Гикавчук -НЛТУ Украши
М1СЦЕ I ЗНАЧЕННЯ Л1СОРЕСУРСНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ В НАРОДНОМУ ГОСПОДАРСТВ1 УКРА1НИ
Розглянуто склад лiсових pecypciB, ix функцп i значення для суспшьства, про-аналiзовано динамiкy виробництва продукцп лiсового господарства в Укршш, ix в1д-новлення i рубання, зокрема по регюнах. Розглянуто основнi заходи щодо збшьшен-ня лiсосировинного потенщалу Украши.
Ключов1 слова: лiсовi ресурси, в1дтворення лiсовиx ресyрсiв, рубання л1су.
Assist. G.Y. Ilnitska-Gykavchyk - NUFWT of Ukraine Place and role of the forest raw material potential in national economic
In this article structure of forest resources, their functions and role for society are considered. The dynamics of production of forestry enterprise's product, regeneration of forest resources, their felling are analyzed. The main ways of enlargement of forest resources are considered.
Keywords: forest resources, regeneration of forest resources, felling.
Л1сов1 ресурси пос1дають одне з пров1дних м1сць у ресурсн1й баз1 еко-ном1ки Украши, вони пов'язан1 з багатьма галузями народного господарства, надаючи деревину. До л1сових ресурс1в належать деревина, техн1чн1, харчов1, кормов1 та 1нш1 ресурси, а також корисн1 властивост1 л1су (захисн1, рекре-ац1йн1, кл1маторегулювальн1 та 1нш1). В умовах зростання дефщиту в дереви-н1, а особливо загострення екологiчноi кризи у св1т1 зростае ix роль. Питан -ням л1сових ресурс1в, ix охорони i в1дтворення присвячеш прац1 багатьох на-уковц1в: С.А. Генс1рук, 1.М. Синякевич, Ю.Ю. Туниця, Я.В. Коваль, Я.Я. Дя-ченко, С.В. М1шен1н та 1нш1.
Л1си Украiни займають площу 10,8 млн. га, з яких вкрита л1сом пло-ща - 9,4 млн. га [1]. Запас деревини становить 1,7 млрд. м , щориний прирют
33
у л1сах Держкомл1сгоспу становить 4 м на 1 га i коливаеться в1д 5 м в Карпатах до 2,5 м у Степу [2]. Л1си розташоваш на територи Украши дуже не-р1вном1рно: найб1льш л1систими е Закарпатська область (50,8 %), 1вано-Франк1вська (40,9 %), Житомирська (32,6 %), Льв1вська (28,5 %), а най-менш - Мит^'вська (3,7 %), Запор1зька (3,9 %), Дн1пропетровська (5,2 %), Донецька (6,7 %) та 1нш1 [3]. Нер1вном1рн1сть розм1щення л1сових ресурс1в е насл1дком впливу природних умов, а особливо господар^^ д1яльност1 лю-дини в попередш роки. Станом на 1996 р1к на молодняки припадало 31,5 % л1с1в, на середньов1ков1 - 44,6 %, пристигаюч1 - 13 % 1 стигл1 - 11 % [4].
3. Технолопя та устаткування деревообробних шдприемств
249
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Лiсовi ресурси становлять державний люовий фонд, який наданий в користування постшним i тимчасовим користувачам. У постiйне користуван-ня земельнi дiлянки лiсового фонду надаються спецiалiзованим люогоспо-дарським та шшим шдприемствам, а також для спещального використання лiсових ресурсiв, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреацшних, спортивних та шших цiлей [5]. Постшт лiсокористувачi зо-бов,язанi забезпечувати вщтворення, охорону, захист i пiдвищення продук-тивностi лiсових насаджень. Вони також вщводять лiсосiчний фонд у рубку, здшснючи його оцiнку. За умови, коли люогосподарсью шдприемства е одно-часно лiсокористувачами, вони можуть зменшувати якiснi i кiлькiснi характеристики люових ресурсiв з метою зменшення плати за спецiальне використання природних ресурЫв. У зв'язку з цим багато науковщв стверджують, що необхiдно вiддiлити функцп управлiння люовим господарством вiд люоко-ристування. Для ведення люового господарства лiси Украши знаходяться в постiйному користуваннi Держкомлюгоспу - 68,3 %, Мшагропол^ики -24 %, Мiноборони - 2,2 %, Мiнекоресурсiв - 0,8 %, МНС - 1,6 %, iнших ко-ристувачiв - 3,1 % [2].
У тимчасове користування земельш дшянки лiсового фонду можуть надаватися за погодженням з постшними люокористувачами юридичним i фь зичним особам для спещального використання люових ресуршв, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих та шших щлей [5]. Використання люових ресурсiв здшснюеться на пiдставi лiсорубного квитка i люово-го квитка, якi видаються державними органами лiсового господарства або самими люогосподарськими пiдприемствами. Лiсовi ресурси можуть передава-тися у тимчасове користування до 3 роюв i вiд 3 до 25 роюв в оренду. Але термш оренди не е достатнiм, осюльки тривалiсть вирощування лiсу його значно перевищуе i становить 50-100 роюв.
Люи вiдiграють надзвичайно велику роль в еколопчнш системi Землi i у зв'язку з погiршенням еколопчного стану 1х значення невпинно зростае. Внаслщок розвитку промисловостi в атмосферу викидаеться велика юльюсть вуглекислого газу, який вбирае лю. Лiс продукуе близько 50 % кисню, очи-щае навколишне середовище вiд пилюки, шкiдливих речовин, видiляе фггон-циди - речовини, яю вбивають в повг^ вiруси i мiкроби. Шдраховано, що 1 га 20-лiтнього соснового насадження щорiчно поглинае 9,35 т вуглекислого газу i видiляе 7,25 т кисню, 60-лiтне насадження видшяе 10 т кисню за рш [6]. Надзвичайно важливими е водоохоронш функци лiсу, оскiльки вiн переводить поверхневий стж води у внутршнш шар грунту, що веде до зменшення паводюв, затоплень, водно! ерози грунту, а також поповнюе тдземний запас води [7]. К^м того, лiси покращують фiзичнi i бактерiологiчнi показники води, зменшуючи 11 твердiсть i збшьшуючи лужнiсть, очищають рiчки i озера вщ забруднень.
Важливими е також грунтозахисш функци лiсiв, оскiльки вони скрш-люють грунти, запобiгають 1х змиву, закрiплюють рухомi пiски, припи-няеться яроутворення. Лiсовi смуги на полях покращують родючють грунтiв i урожайнiсть сiльськогосподарських культур. Близько 2 млн. га еродованих
250
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкчшк, 2006, вип. 16.1
земель сшьськогосподарського призначення можуть бути врятоваш вiд вис-наження шляхом 1х залiсення. За iншими даними, залюення потребують 4-4,5 млн. га низькопродуктивних земель сшьськогосподарського призначення, з них найбшьше в Криму - понад 390 тис. га, Лугансьюй - 360 тис. га, Донецькш, Одесьюй областях [3]. Лю впливае на клiмат, регулюе температур-ний режим. Крiм того, люи затримують на листi i кронах пилюку i газ, вико-нуючи тим самим фiльтруючi функци. Вщомо, що на одному гектарi смере-кового лiсу на хво! осщае до 32 тонни пилу, соснового - до 36 т, букового -до 68 т [8]. При зростанш запиленост наших мют необхщно 1х якнайбiльше озеленювати. Лiсовi насадження також акумулюють радюнуклщи.
Крiм важливих екологiчних функцiй, лю е джерелом деревини. Обсяги продукцп лiсового господарства мають тенденцiю до зростання: у 2001 р. вони становили 824,2 млн. грн., 2002 р. - 946,8 млн. грн., в 2003 р. - 1108,9 млн. грн., в 2004-1594,6 млн. грн. [9]. Найбшьше продукцп люового господарства в 2004 р. випущено в таких областях: Житомирськш (215 млн. грн.), Рiв-ненсьюй (151,9 млн. грн.), Кшвсьюй (143,1 млн. грн.), Львiвськiй (128,8 млн. грн.), а найменше -в Донецькш (6,9 млн. грн.), Запорiзькiй, Микола1всьюй, Днiпропетровськiй, що пояснюеться рiзною люистютю даних регiонiв. Фак-тичне рубання люу в Укра1ш у 2004 р. проводилась на плошд 468648 га, а в Львiвськiй област - на площi 20707 га [9]. Необхщно зазначити, що в 1х складi переважають рубаннями, пов'язаш з веденням лiсового господарства, над рубаннями головного користування. Рубання проводяться по регюнах Украши теж нерiвномiрно. За даними 2004 р. найбiльшi обсяги рубань було здшснено в Житомирськiй, Волинськiй, Рiвненськiй, Закарпатсьюй i Кшвсь-кiй областях, а найменшi - в Запорiзькiй, Микола1всьюй, Донецькiй, Дншро-петровськiй та в шших областях. Рубання головного користування у 2004 р. зовЫм не проводились в Криму, Дншропетровсьюй, Донецькш, Запорiзькiй, Микола1всьюй, Одеськiй, Херсонськiй областях.
Люогосподарсью пiдприемства займаються також заго^влею iнших продуктiв лiсу: живицi, люових ягiд, ялинок, деревних сокiв, сша тощо, ви-ручка вiд реалiзацil яких е додатковим джерелом надходження фiнансових ресурсiв на пiдприемствах.
О^м заготiвлi деревини, одним з найважливших завдань лiсового господарства е вщтворення i захист лiсiв з метою задоволення зростаючих потреб суспшьства в деревиш i корисних функцiях люу. Вiдтворення е надзвичайно тривалим процесом i тривае 50-100 роюв, його ефектившсть значно залежить вщ методiв 1х здiйснення (природних чи штучних) [1]. Природне ль совщновлення е бiологiчно стiйким, високо продуктивним, економiчно випд-ним, i досягаеться шляхом збереження шдросту пiд час проведення рубок. Штучне вiдновлення включае люорозведення i штучне лiсовiдновлення. "Ль сорозведення - створення штучних насаджень на територiях, де ранiше не було люу" [1]. Лiсовiдновлення - це насадження люу на територiях, що раш-ше були ним вкрить При цьому висаджуються лiсовi саджанцi у розсадниках, а по^м переносяться в лiс. Його здшсненням в основному займаються пос-тшш лiсокористувачi. Так, наприклад, в 2000 р. вщновш заходи були прове-
3. Технологiя та устаткування деревообробних шдприемств
251
Haцioнaльний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт Укрaïни
денi на 37,8 тис. га, в 2001 р. - 42,6 тис. га, 2002 р. - 45,9 тис. га,
2003 р. - 48,3 тис. га, 2004-53,9 тис. га [9]. У Львiвськiй oблaстi в 2004 р. ль ^в^^вними зaхoдaми oхoпленo 4003 га. Звщси видш, щo вiдбyвaeться пo poкaх нapoщення oбсягiв лiсoвiднoвних poбiт, але вoни все-таки залишають-ся недoстaтнiми через брак власних фiнaнсoвих pесypсiв пiдпpиeмств на ^o-ведення цих зaхoдiв i низьким piвнем бюджетшго фiнaнсyвaння. Неoбхiднo зазначити, щo впpoдoвж зазначених poкiв штyчне пoнoвлення значш перева-жaлo над пpиpoдним. Звичайш, щo неoбхiднo зaстoсoвyвaти oбидвa методи, пpoте нaйбiльш пpoдyктивним i бажаним e пpиpoдне пoнoвлення лiсy. Нaйбiльшi oбсяги лiсoвiднoвних poбiт пpoвoдяться в Житомирськш, Львiвсь-кiй, Чеpнiгiвськiй, Кшвськш oблaстях.
В Укpaïнi знизились шказники ствopення захисних лiсoвих насад-жень, як вiдiгpaють вaжливy poль в екoлoгiчнiй системi. Для пopiвняння, y 1990 р. захисш насадження пpoвoдились на плoщi 17,2 тис. га, а в 2004 р. -3,6 тис. га. Зменшyються та^ж ш poкaх oбсяги ствopення шлезахисних ль сoвих смуг, якi в 2004 р. здшснеш на тiльки 0,1 тис. га. Щoдo Львiвсь-
кoï oблaстi, тo ствopення пoлезaхисних лiсoвих смуг впpoдoвж oстaннiх poкiв зoвсiм не пpoвoдилoся (^м 2002 р.). Неефективнo, а детли i зoвсiм не вига-ристовуеться деревина вiд рубань y захисних насадженнях, пpoте це мoглo би бути дoдaткoвим pезеpвoм лiсoвих ресурЫв.
Moжнa зpoбити виснoвки, щo з метою збшьшення лiсoсиpoвиннoгo пoтенцiaлy неoбхiднo збiльшyвaти oбсяги лiсoвiднoвних poбiт, залюняти еpo-дoвaнi i непpидaтнi для с^льсь^го гoспoдapствa землi, кoмплекснo вигарис-тoвyвaти всi ресурси лiсy (деревш, кopy, зелень, вiдхoди, а та^ж кopиснi фyнкцiï), iнтенсифiкyвaти лiсoкopистyвaння шляхoм мелiopaцiï, yдoбpення лiсoвoгo грунту, селекци, насадження швидкopoстyчих пopiд тoщo, неoбхiднo пoлiпшyвaти сaнiтapний стан лiсiв, свoeчaснo здiйснювaти зaхoди з бopoтьби зi шкiдникaми та iнше.
Лiтeрaтyрa
1. Гeнciрyк С. А. Лiси Укpaïни/ Наук. тов. iм. Шевченка. - Л^в: УкрДЛТУ, 2002. - 496 с.
2. Фурдич^ О. Лiсoве гoспoдapствo Укpaïни: перспективи, критери та шдикатори еш-лoгiчнoгo стaлoгo ведення й управлшня// Регioнaльнa екoнoмiкa. - 2003, № 2. - С. 21-35.
3. ^луб О. Регюнальш oсoбливoстi лiсoкopистyвaння в Укpaïнi// Регioнaльнa ешшмь ка. - 2002, № 1. - С. 197-204.
4. Синякевич I.M. Ешшмша лiсoкopистyвaння: Навчальний пщручник. - Львiв.: IЗMН. - 2000. - 402 с.
5. Лшвий шдекс Укpaïни: Зaкoн Укpaïни вщ 21 сiчня 1994 р.// Вiдoмoстi ВРУ. - 1994,
№ 17.
6. Дейнека А. Екoлoriчний пoтенцiaл лiсiв Львiвськoï oблaстi: пpoблеми йoгo збережен-ня та вiдтвopення// Регioнaльнa екoнoмiкa. - 2001, № 4. - С. 222 -226.
7. Пoбeдинcкий А.В. Беречь и усиливать вoдooхpaннo - защитные функции леса// Лес-ше хoзяйствo. - 1996, № 3. - С. 31-34.
S. Гeнciрyк С.А., Нижник М.С., Konrn Л.Г. Лiси зaхiднoгo pегioнy Укpaïни. - Львiв, 1998. - 407 с.
9. Стaтиcтичний зб. мДoвкiлля Украши" за 2004 pÍR/ За ред. Ю.M. Остапчука. - К., 2005. - 260 с.
252
Збiрник нayкoвo-тeхнiчних iipaiii»
