CC BY
17
2. Л1СОВА ПОЛИТИКА У КОНТЕКСТ1 ЕКОЛОПЗАЦП ЕКОНОМ1КИ
УДК 630*97 Доц. €.1. Сенько, канд. екон. наук - НЛТУ Украши
ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОПЗАЦП Л1СОВО1 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ
(ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д)
Висвгглено стан i проблеми еколопзацп люово! полiтики Украши. На 0CH0Bi аналiзу зарубiжного досвiду запропоновано шляхи реоргашзацп управлiння лiсами i лiсовим господарством на засадах еколопзацп, духовностi i моралi.
Ключов1 слова: екологiзацiя д1сово"1 полiтики, зарубiжний досвiд, лiсовi тд-приемства, управлiння лiсами i люовим господарством, екологiя i духовнiсть.
Doc. Ye.I. Senko - NUFWT of Ukraine Problems of Greening of Forest Policy of Ukraine (Foreign experience)
The Problems of Forestry Policy Ecologisation of Ukraine are Shown. Based on Foreign Experience Analysis it's Proposed the Ways of State Administration of Forestry Taking into Account Moral Aspects of Human Being.
Keywords: ecologisation of forestry policy, forest experience, state administrating of forestry, ecologisation and moral aspects of human being.
Стан i проблеми еколопзацп лгсово1 полгтики Украши. Термш л1-сова полггика" у св1тов1й науков1й л1тератур1 був в1домий ще в Х1Х ст. Саме тод1 уряд Швейцари спрямував своi зусилля на захист л1с1в у г1рських м1сце-востях, заборонивши суц1льн1 рубання л1су. Це був один з перших крок1в у сфер1 еколог1зац1i л1совоi пол1тики. З того часу Швейцар1я пост1йно проводить наступальну л1сову пол1тику, спрямовану на зменшення ероз1i Грунт1в у г1рських л1сових екосистемах.
Под1бну л1сову пол1тику також зд1йснюе Швец1я, де 1нтенсивне виру-бування л1с1в у XIX ст. призвело до зменшення л1систост1 територп краши. Щоб запоб1гти винищенню л1с1в, уряд Швеци у 1850 р. розробив нацюнальну л1сову пол1тику, спрямовану на державну п1дтримку в1дтворення л1с1в.
Упродовж XX ст. л1сова пол1тика сформувалась 1 утвердилась у б1ль-шост1 краш Свропи не т1льки як система 1нструмент1в, за допомогою яких держави зд1йснювали охорону 1 в1дтворення л1с1в, але й як окрема в1тка ен-вайроеконом1чно1' науки. Курс "л1сова пол1тика" читаеться в багатьох ун1вер-ситетах Свропи (в тому числ1 в Нац1ональному л1сотехн1чному ун1верситет1 Украши (м. Льв1в).
На в1дм1ну в1д краш Зах1дно1' 1 Центрально:' Свропи, де л1сова пол1тика використовувалась в л1совому господарств1 майже 200 рок1в, а науков1 дос-л1дження проводились десятил1ттями, в Украш1 л1сова пол1тика мае менш тривалу 1стор1ю, що зумовлено об'ективними причинами. Одна з них полягае в тому, що у пер1од становлення незалежност1 Украши л1сова пол1тика сформувалась п1д значним впливом бюрократичного апарату, який практично збе-
2. Лiсова полггика у контекстi еколопзацп економiки
87
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
рiг без змш консервативне лiсове законодавство i структуру управлiння, i, за словами проф. 1.М. Синякевича, проводить мтiньову лiсову полiтикум, спря-мовану на збереження сво!х iнтересiв [1].
Виконаний ан^з звiтних даних Управлiння люового господарства мЛьвiвлiсм за 2001-2004 рр., а також вивчення лiтературних джерел [1, 3] свiдчать, що впродовж останшх рокiв економiчний стан лiсiв Укра!ни, !х охо-рона i захист, характер лiсокористування та екологобезпечнiсть його техно-логiй не тшьки не покращилися, а навiть дещо погiршилися. Насамперед, це стосуеться великих площ суцiльних зрубiв, якi у 2002 р. становили 2680 га. Трелювання деревини тд час рубань головного користування здшснюеться здебiльшого гусеничними тракторами, що призводить до знищення i пошкод-ження пiдросту, збшьшення ерози грунпв (особливо в прських умовах) та ш-ших негативних наслщюв. Дуже низькими е обсяги природного поновлення лiсiв, якi становлять тшьки 21 % вщ щорiчних обсягiв лiсовiдновлення, або всього 5 тис. га. Обсяги рубань, пов'язаних з веденням люового господарства, останшми роками перевищують обсяги головного користування i становлять 50-52 % вщ загального обсягу заготовлено! деревини. Таким чином, доглядо-вi рубання, що покликаш полiпшувати умови росту дерев i пiдвищувати про-дуктивнiсть люосташв, по сутi перетворились у "пiдневiльно-вибiрковi", якi завдають шкоду лiсу. Значно! шкоду лiсовому господарству завдають також самовшьш рубання та лiсовi пожежь
Незважаючи на те, що люова полiтика Укра!ни е менш досконалою порiвняно з кра!нами вС, що спричинили в основному адмшстративно-ко-мандними методами управлшня, за останнi роки в розвитку люово! полiтики Укра!ни вiдбулися позитивнi зрушення. До них можна зарахувати: шдписан-ня меморандуму про сшвробггництво у сферi люового господарства i науки мiж Держкомлюгоспом Укра!ни i лiсовими службами Австри, Роси та Сло-ваччини; приеднання Укра!ни до пан-европейського процесу щодо збереження i захисту лiсiв; запровадження системи монiторингу лiсiв у чотирнадця-ти областях Укра!ни; зростання кшькост заповiдникiв i нацiональних парюв Укра!ни тощо. Цi досягнення вагомi i е результатом сумлшно! роботи пращв-никiв лiсового господарства. Державний ком^ет лiсового господарства Украши розробив i подав на затвердження Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни "Концеп-цш реформування та розвитку лiсового господарства Украши" [2].
Досить грунтовний анашз зi сучасного стану лiсового господарства i державно! лiсово! полiтики зробили учасники Лiсiвничо! Академi! Наук Украши на засщанш, яке вщбулося 26.03.05 р. в НЛТУ Укра!ни. Серед основ-них недолiкiв вщзначеш такi:
1. Система ведения люового господарства не ввдповвдае мiжнародним вимогам;
2. В Укра!т д1е радянська лшова пол1тика з елементами ринково! економши;
3. Система управлiиия люовим господарством е недосконалою.
З метою прискорення розвитку люово! полiтики в Укра!ш та !! еколо-пзацп i наближення до рiвня люово! полiтики розвинутих европейських кра!н Лiсiвнича Академiя рекомендувала:
88
Еколопзащя економпки як iнструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища
1. Зберегти державну форму власностi на лши i водночас виважено формувати комунальну форму на мiсцях;
2. Пов'язувати розвиток приватизации люш Украши з регюнальними особливостями;
3. Розробити i затвердити "Державну програму розвитку лшового господарства на перспективу" (10-15 рошв);
4. Удосконалити систему управлшня лiсовим господарством.
5. Розробити проект Закону Украши "Национальна лшова полiтика", для чого затвердити робочу групу з п'яти провiдних вчених, до складу яко! включити проф. 1.М. Синякевича
Посилення екологiчних acneKTiB лiсовоï полiтики. Удосконалення лiсовоï полггики Украши доцiльно здiйснювати з врахуванням св^ового дос-вiду. Особливий штерес становить для нас досвiд европейських краïн, оскшь-ки Украïна проводить пол^ику, спрямовану на приеднання до СС.
Варто звернути увагу на те, що в европейських крашах для еколопза-цiï лiсовоï пол^ики застосовують податковi пiльги, фiнансову шдтримку з бюджету, екологiчнi фонди, еколопчш гранти тощо. У цьому вщношенш ко-рисним для нас е досвщ таких розвинутих краïн Свропи як Австрiя, Великоб-ританiя, Платя, Норвегiя, Польща, Францiя та шших.
Уряд Великобританiï у 1988 р. виключив лiсове господарство iз систе-ми оподаткування доходу. Вiдтодi вш не сплачуеться у процесi продажу деревини. Лiсовi землi також не обкладаються податком на дохщ вiд нерухо-мостi. Податок там справляеться тшьки за вартють, що пов'язана з викорис-танням майна для спорту та люового вщпочинку.
Цiкавою у Великобританiï е система надання гранив з метою заохо-чення багатоцiльового використання лiсiв для: а) ведення люового господарства заради отримання деревини; б) забезпечення робочих мюць у сiльських територiях; в) збагачення ландшафтiв i покращення рекреацiйних функцiй; г) заохочення вщтворення лiсiв [6].
Значний внесок у "позеленшня" лiсовоï полiтики у 1980 р. зробила Норвепя, яка зменшила податок на iнвестицiï у лiсовi дороги i люогоспо-дарськ заходи, а також запровадила субсиди на залiснення сшьськогоспо-дарських упдь [5]. Лiсовим Актом 1999 р. уряд Норвеги зобов'язав люовлас-ниюв вести лiсове господарство з урахуванням еколопчних вимог та мiжна-родних зобов'язань. З державного бюджету Норвепя фшансуе довготермiновi проекти у люове господарство, лiсовi дороги та заходи з шдвищення якостi довкiлля. Середня сума витрат на цi програми становить 17 млн. доларiв [7].
Польща - найближчий сусщ - подiбно до Украïни, е вихщцем з ко-лишнiх постсоцiалiстичних краш. Здобувши незалежнiсть, вона за короткий перюд часу в економiчному, сощальному i культурному розвитку значно ви-передила Украïну.
Реформування лiсового господарства Польща започаткувала ще у 1991 р., коли польським законодавством було ухвалено закон "Про люи", в якому передбачена система оподаткування лiсiв. Зпдно з цим законом, вщ оподаткування звiльняються тi площi люу, якi не досягли вiку 40 роюв. Опо-даткуванню не тдлягають також народнi парки, пам'ятки природи, що занесет до реестру, а також резервати природи [8].
2. Лкова полгтика у контекст! еколотаци eкономiки
89
Нацшнальний лiсoтeхнiчний yнiвeрситeт Украши
У Франци першим лiсoвим закoнoм 6ув кopoлiвський указ 1219 р., щo кoнтpoлював рубання л1су. У 1946 р. бyлo заснoванo Hацioнальний лiсoвий фoнд, який пpoпoнye р1зн1 типи шзик, а такoж гранти п1д лiсopoзведення i л1ш-вiднoвлення за дoтpимання дoсить стpoгих стандарт1в. За рахушк цьoгo фoндy y пеpioд з 1946 дo 1995 poкiв ствopенo oснoвнy частину лiсoвих культур.
ктотний вплив на вир1шення екoлoгiчних пpoблем мае гpoмадськiсть Франци. Сyпеpечнoстi, як1 виникають, з oднoгo бoкy, м1ж прихильниками ви-poшyвання висoкoпpoдyктивних i швидкopoслих тoпoлевих плантац1й, а з ш-шoгo - прихильниками oхopoни пpиpoди - частo вир1шуються на гаристь "зелених" i пpизвoдять y деяких рашнах дo забopoни виpoщyвання тошле-вих плантац1й [9].
Внасл^к анал1зу захoдiв, спpямoваних на екoлoгiзацiю лiсoвoï шл1-тики y заруб1жних крашах, ми д1йшли таких висшвюв:
1. Зважаючи на екoнoмiчнy скруту, в якш иииi перебувае Украша, а такoж на ïï складну пoлiтикy ситуацш, державну фшан^ву тдтримку для стимулю-вання екoлoгiзацiï лiсoвoгo гoспoдаpства иеoбхiдиo надавати не вс1м л^-вим тдприемствам, а тшьки деяким з них. Дo таких, насамперед, иеoбхiдиo зарахувати: а) тдприемства, в яких не з власш1 вини виникли фopс-мажop-m oбставиии, шo yиемoжливлюють ведення лiсoвoгo гoспoдаpства на засадах сталoгo poзвиткy; б) тдприемства, в яких плoща ствopюваиих лiсoвих культур, а ташж плoша мoлoдиякiв I i II класу в1ку е значш бiльшoю ввд сеpедиьoстатистичиoгo р1вня u^oro пoказиика шших тдприемств даиoгo л1-сoекoиoмiчиoгo pегioиy; в) тдприемства, в яких дуже малий oбсяг рубань гoлoвиoгo кopистyваиия через ввдсуттсть абo иедoстатию кшькшть стиглих i перестшних лiсoстаиiв;
2. Bагoмим iистpyмеитoм впливу на екoлoгiзацiю лiсoвoï пoлiтики мoжyть бути пoдатки, як1 дoцiльнo ввoдити за пoшкoджеиия лiсoвoгo сеpедoвища виаслiдoк викopистаиия на лiсoзагoтiвлях недoскoналих техиoлoгiй. Peoрганiзацiя yправлiння лiсами i л^вим гoспoдарствoм Украши.
Bиpiшальний вплив на фopмyвання нацioнальнoï лiсoвoï шл1тики i poзвитoк лiсoвoгo гoспoдаpства в1д1грае система управл1ння. Нин1 oснoвним opганoм, який зд1йснюе кеpiвництвo лiсoвим гoспoдаpствoм Украши, е Державний га-м1тет лiсoвoгo гoспoдаpства, який y рингавих yмoвах збер1г риси ^мандта-адмiнiстpативнoï системи управл1ння. npo недoскoналiсть ще1" системи гoвo-рили пpoфесopи Ю.Ю. Туниця i I.M. Синякевич ще 20 po^ тoмy [11]. Biдтoдi принципи i метoди гoспoдаpювання цим державним opганoм майже не змши-лися, шo гальмуе poзвитoк лiсoвoгo гoспoдаpства i нацioнальнoï лiсoвoï шль тики. Цей управл1нський opган вoднoчас зд1йснюе piзнoманiтнi функци, як1 oхoплюють пpавoвi аспекти управл1ння л1сами, шрми лiсoвiднoвлення i л1ш-кopистyвання, кoнтpoль за oхopoнoю л1с1в i вигаристанням лiсoвих ресурс1в тoшo. Сукупн1сть вс1х функц1й, шo пoкладенi на Державний кoмiтет лiсoвoгo гoспoдаpства як за змютом, так i за масштабами ix впливу, не завжди сум1сн1.
Bивчення дoсвiдy poзвинyтиx заруб1жних краш Cвpoпи далo нам шдста-ву стверджувати пpo неoбxiднiсть pефopмyвання управлшня л1сами i лiсoвим гoспoдаpствoм Украши на державшму та pегioнальнoмy р1внях. П1дтвердження неoбxiднoстi такoгo pефopмyвання знаxoдимo i в 1нших наyкoвиx працях [4, 10].
90
Eкoлoгiзацiя ск<)и<)\1и.:и як iнстрyмeнт сталoгo рoзвиткy в yмoвах кoнкyрeнтнoгo сeрeдoвища
На наш погляд, люовий сектор економжи Украïни повинен мати три-рiвневу систему управлiння. Перший рiвень цiеï системи представлений Державною люовою службою (ДЛС), завданням якоï мае бути управлшня люами та землями люового фонду усiх форм власносл, в тому числi: державними, комунальними i приватними. Основними функцiональними обов'язками цього органу повиннi бути:
1. Розроблення лшового законодавства i тдзаконних акив;
2. Формування, координування i постшне вдосконалення нацiональноï л1сово1" пол1тики ввдповвдно до шнуючих м1жнародних норм i вимог;
3. Координування галузевих наукових дослвджень;
4. Прогнозування динам1ки попиту на продукцию, послуги i багатоцшьов1 ко-рист функцiï л1су з урахуванням природно-економ1чних особливостей ок-ремих регютв;
5. Налагодження лшовпорядкування i систематичне здшснення контролю за його яшстю;
6. Прогнозування кошт1в, що повинт надходити з державного бюджету для фiнансовоï тдтримки л1согосподарсько1" д1яльност1 тдприемств, як займа-ються ввдтворенням, охороною i захистом лшових ресурс1в (в регюнально-му аспект!).
На нашу думку, державна люова служба не повинна втручатися в люо-господарську дiяльнiсть i використання люових ресурсiв окремих регiонiв i люових пiдприемств. До складу ДЛС повинш входити лiсозахиснi оргашза-ци, пiдроздiли з боротьби з люовими пожежами, науково-дослiднi станцiï та навчальш заклади. Ця органiзацiя повинна утримуватися за рахунок кош^в державного бюджету.
Другий рiвень системи управлiння включае регiональнi лiсовi служби (РЛС), як повиннi охоплювати окремi лiсоекономiчнi регюни. Лiсоекономiчний регiон - це частина територи Украши, що характеризуеться подабними люоеко-номiчними i природними умовами ^внем лiсистостi, породним складом i типами люу, продуктивнiстю насаджень, особливостями використання деревини та корисними функщями лiсiв, напрямками ведення люового господарства тощо). До складу лiсоекономiчного регiону можуть входити декiлька областей. Регюнальна лiсова служба повинна виконувати таю функцп:
1. Розробляти перспективы плати сталого розвитку лшового господарства;
2. Запроваджувати штенсивт програми лшорозведення i лшоввдновлення, що забезпечують збереження бюр1зноматття;
3. Розробляти так методи господарювання i ведення лшового господарства, як б найбшьш повно ввдповщали природно-економ1чним умовам i особли-востям регюну;
4. Ввдповвдати за розвиток л1сово1" пол1тики, лшову охорону, менеджмент, маркетинг та науков1 дослвдження, що пов'язат з л1сом;
5. Розробляти економ1чт мехатзми стимулювання тдприемств лшового господарства за запровадження природозбер1гаючих технологш або 1'х елемен-т1в, охорони, захисту й ввдновлення л1с1в;
6. Вдосконалювати i оптим1зувати структуру лшогосподарських тдприемств та оргатзацш ввдповвдно до вимог часу i змш, як ввдбуваються у процес
2. Лicовa полiтикa у контекст еколотаци eкономiки
91
Нацгональний лгсотехшчний унгверситет УкраТни
реструктуризацп управлшня i переходу л1сового господарства на концепцию сталого розвитку.
Трет1й р1вень системи управл1ння стосуеться л1согосподарських, л1со-захисних, л1сомисливських, мисливських тдприемств, а також л1спаркгосп1в, базових розсадник1в тощо.
Апарат управл1ння л1сових тдприемств мае виконувати так1 функци: планування, оргатзаци, заохочення, контролювання.
Основне завдання апарату управл1ння л1совими п1дприемствами - за-безпечити стадий розвиток л1сового господарства, насамперед: застосувати природоохорон1 технологи у л1согосподарському 1 л1созагот1вельному вироб-ництвах, забезпечити б1ор1зноман1ття л1сових екосистем, зб1льшити еколог1ч-ний потенц1ал л1с1в, п1двищити прибутков1сть, вир1шити соц1ально-економ1ч-н1 проблеми м1сцевих громад.
Екологгя i духовнгсть. Законодавц1, розробники л1сово' пол1тики, 1н-ш1 оф1ц1йн1 особи, зайнят1 л1совим менеджментом 1 природокористуванням, мають усв1домити 1 твердо пам'ятати, що людина е нев1д'емною частиною ма-ють 1 що 1снування людини без природокористування е неможливим. Таким чином, людина повинна ставитись до природи особливо шанобливо. Однак нин1 у використанн1 природи людина д1йшла до небачених ран1ше загроз для ii життя. Коли сусп1льство в1дкинуло Бога, то сталося так, як сказав Ф. Дос-тоевський: "Якщо нема Бога - все дозволено". Тобто, дозволено деградувати душу людини, довк1лля, економ1ку.
Через дек1лька дн1в п1сля Чорнобильсько' катастрофи Папа 1ван Павло II сказав: "Нов1 технологи змушують наше покол1ння шукати основ великих моральних засад (норм) 1 ставити, таким чином, р1шуч1 питання про природу людини" [12]. Ц1 пророч1 слова Понтиф1ка повною м1рою стосуються л1сово' пол1тики, духовн1 аспекти яко' охоплюють так1 засади:
1. Творець поставив людину серед природи не як свавшьного диктатора i тирана. Природа не ввддана людит на поталу. Людина не може з нею чинити, як !й заманеться. Довкшля - це своервдне диво людського буття, яке необ-хвдно зберегти для майбуттх поколшь;
2. Вся природа, все матер1альне, створене людиною, становлять красу, яка повинна милувати i збагачувати духовний св1т сучасного i майбуттх поколшь.
Лгтература
1. Синякевич 1.М. Люова пол1тика. - Льв1в: ЗУКЦ, 2005. - 223 с.
2. Синякевич 1.М. Еколопчна i люова пол1тика: Зб. наук. праць. - Льв1в: ЗУКЦ. - 2004, вип. 2. - 141 с.
3. Дейнека А.М. Люове господарство Льв1вщини: динам1ка основних показниюв, тен-денци i перспективи// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. -2004. - С. 167-170.
4. Лесное биологическое разнообразие// Документ, подготовленный правительством Австрии при содействии Венского отделения КМЗЛЕ для второй межправительственной конференции биоразнообразия в Европе - Шестое Совещание Совета Союза Пан-европейской стратегии в области биологического и ландшафтного разнообразия. - Будапешт, 20-28 февраля, 2002.
5. Linstad, Berit Hauger. A comparative Study of Forestry in Finland. Norway, Sweden and the United States, with Special Emphasis on Police measures for Non-indastral Privat Forests in Norway and United States, USDA, Portland, 2002, 35 pp.
92
Екологгзащя економгки як гнструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища
6. State of Europes Forest 2003 The MCPFE Report on Sustainable Forest Managene Management in Europe Jointly prepared bu MCPFE Liaison Unit Vienne and UNECE/FAO, Vienna, 2003.
7. Milestone for sustainable forestry in Norway. News from Liwing Forests 2/97.
8. Венс1к С., З1хович В. Оргашзащя люозагот1вельних i люогосподарських робгт в Поль-щi в умовах ринково! економши// Лiсiвнича ocBiTa i наука на рубежi ХХ1 столiття: сучасний стан, проблеми i перспективи. Тези мiжнародноi конференцп. - Львiв: Афша, 1995. - С. 69.
9. Schmithunsen Franz (2004) Current Forest Legislation Trends in European Countries -Papes presented to the V International Forest Policy Forum; July 16-18, 2003: Centre Technologic Forestal de Cataluna Solsona/ Spain.
10. Adornhanto, F. 1991. I Manastero della Agricolture delle Foreste. Storia organizzazione, funzioni.; Rome La Nuova Italia.
11. Синякевич И.М., Туныця Ю.Ю. Стимулирование эколого-экономической эффективности лесопользования. - Львов: Вища шк., 1985. - 176 с.
12. Question ecologica e coscienza cristiana a cura di Agriano Capzioli - Lucia - no vaccaro: Зб. творiв рiзних автс^в. - Морчеляна, 1988. - С. 96.
УДК 330 А.М. Дейнека, канд. екон. наук - Львiвське обласне
управлшня лкового господарства
ЕКОЛОГ1ЗАЦ1Я Л1СОКОРИСТУВАННЯ ЯК ОСНОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ Л1СОВОГО СЕКТОРА ЕКОНОМ1КИ
Описано та проаналiзовано заходи з еколопзацп люокористування, а також пе-редбачено ïx наслвдки.
A.M. Deyneka - Lviv regional management of forestry
Ecologization of forest exploitation as basis of sustainability development in forestry
Proved actions from ecologization of forest exploitation and represented possible ecological effect from introduction.
Завдяки науково-техшчному прогресу людство отримуе таю засоби виробництва i технологи, як забезпечують зростання економжи. "Постшний техшчний прогрес, а також стрiмке демографiчне зростання спричиняють не-бувалий вплив на природне середовище. Таким чином, людина - едина iстота вщповщальна за деградацiю бюсфери..." - переконаний Ф. Рамад [1]. Але не завжди економiчне зростання вщбуваеться без шкоди для природного середо-вища. Сьогоднi спостерiгаеться деградацiя довкiлля, що е наслщком значного антропогенного впливу на природу. Академж М.А. Голубець зазначив, що "...найхарактершшими рисами сучасних антропогенних перетворень у гло-бальних масштабах е швидке знелюнення, розорювання, водна, вiтрова i ме-xанiчна ерозiя грунив, екологiчне зубожшня гiрськиx екосистем, опустелен-ня великих площ землi внаслiдок виснажливого землеробства, екстенсивного пасовищного господарства та ерози, повторне засолення на зрошуваних землях, збщнення видовоï рiзноманiтностi рослин i тварин, радюнуклщне i хь мiчне забруднення довкшля..." [2].
Сьогодш ми е свiдками загострення конфлжту мiж зростаючими еко-номiчними потребами людства i необxiднiстю збереження здорового довкшля. Професор Н.Ф. Реймерс у передмовi до книги проф. Ю.Ю. Туницi "Еколого-
2. Лicoвa пoлiтикa у кoнтeкcтi eкoлoгiзaщï eкoнoмiки
93
