CC BY
17
Лiтература
1. Ливайн Д.С., Кейхун Д.Р., Кофер УР., Уинстэд Э.Л., Стокс Б. Дж. Пожары в боре-альных лесах и выброс парниковых и химически активных газов// Устойчивое развитие боре-альных лесов. - Тр. VII ежегодн. конф. МАИБЛ, 19-23.08. - 1996. - СПб: СПбНИИЛХ, 1997.
2. З1бцев С.В., Савущик М.П. Аналiз сучасно'1 люопожежно'1' обстановки i стану проти-пожежно'1 охорони радiацiйно-забруднених лiсiв у зонах безумовного та гарантованого вщсе-лення// Проблеми екологп лiсiв i люокористування на Полiссi Украши/ Науковi працi Полюь-ко'1 АЛНДС. - Житомир: Волинь. - 1998, вип. 5. - С. 138-146.
3. Зибцев С.В. Стан охорони лiсiв вщ пожеж в Украш та головш напрямки його покра-щення// Наук. вiсник НАУ: Зб. наук. праць, 2000, вип. 25. - С. 319-328.
4. Удилов В.П., Киселев Я.С. О прогнозировании скрытого горения при почвенных пожарах// Лесное хоз-во. - 1985, № 8. - С. 59-181.
5. Курбатский Н.П. Техника и тактика тушения лесных пожаров. - М.: Гослесбумиздат, 1962. - 36 с.
6. Надежный заслон от огня (из опыта роботы Клесовского лесхоззага Ровенской области)// Новое в науке и технике лесного хозяйства: Наук.-техн. рефер. сб. - М.: ЦБНТИлесхоза, 1986, № 17. - 9 с.
7. Шешуков М.А., Пешков В.В., Михель В.А. О повышении пожароустойчивости лесных культур// Лесное хозяйство, 1986, № 5. - С. 53-55.
8. Никодимов И.Д. Беречь лес от огня - главная задача лесоводов// Лесное хозяйство, 1985, № 8. - 57 с.
9. Кузнецов Ю.А. Оптимальная ширина защитных лесопожарных полос в условиях Забайкалья// Лесное хозяйство, 1985, № 8. - 62 с.
10. Легче предупредить (ред.)// Лесное хозяйство, 1988, № 4. - С. 162-187.
11. Червонный М.Г. Охрана лесов. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - С. 180-230.
12. Львов П.Н., Орлов А.И. Профилактика лесных пожаров. - М.: Лесн. пром-сть, 1984. - С. 116-189.
13. Попов Ю.В. Охрана труда и противопожарная защита. - М.: Лесн. пром-сть, 1984. - 96 с.
14. Лесная энциклопедия. - Т. II. - М.: Советская энциклопедия, 1986. - С. 282-283.
15. Правила пожарной безопасности в лесах СССР. - М.: Минлесхоз РСФСР, 1977. - С. 16-192.
УДК 630*9 Проф. 1.М. Синякевич, д-р екон. наук;
доц. В. С. Дудюк, канд. екон. наук - НЛТУ Украти
КОНЦЕПЦ1Я НАЦ1ОНАЛЬНО1 ЦШОВО1 ПОЛ1ТИКИ В Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1 УКРА1НИ
Подано еколого-економiчне тлумачення cyTi продукцп люового господарства. Концепщя нащонально'1 щново! пол^ики розглядасться як теоретична основа рефор-мування люового господарства Украши на засадах ринково'1 економши. Передбачено розвиток нащонального ринку продукцп люовирощування та люогосподарського ви-робництва, а також удосконалення щново'1 пол^ики щодо продукцп люозаготсвель.
Ключов1 слова: продукщя люового господарства; концепщя нащонально'1 щ-ново'1 пол^ики; реформування; сталий розвиток.
Prof. I.M. Synyakevych; assist. V.S. Dudyuk - NUFWT of Ukraine Conception of national price policy in forestry of Ukraine
The ecological and economical interpretation is given of essence of products of forestry. Conception of national price policy is considered as a theoretical basis of reformation of forestry of Ukraine on the bases of market economy. Foresees the national market development of forestry products and also improvement of price policy in relation to the products of the timber cutting.
Keywords: products of forestry; conception of national price policy; reformation; steady development.
У багатьох наукових працях висловлюються думки щодо об'ективно! необхiдностi реформування лiсового господарства на засадах ринково! еконо-мжи [1-5]. Гострiй критицi шддаеться нацюнальна цiнова полiтика щодо продукци лiсового господарства, оскiльки лiсовi такси на деревину на кореш ви-конують головним чином фiскальну функщю [3].
Вiдсутнiсть ефективно! державно! цшово! полiтики стримуе поступ Укра!ни до сталого лiсового господарства. Мета ще! роботи - розробити кон-цепщю нацюнально! цшово! полiтики для люового господарства Укра!ни, яка б враховувала нацiональнi особливостi лiсокористування i сприяла б сталому розвитку окремих регюшв.
Нацiональний ринок продукци лiсового господарства: проблеми розвитку. У люовому господарствi Укра!ни збереглися до цього часу арха!ч-на система управлiння та недосконалий економiчний механiзм. Ринок продукци i послуг недостатньо розвинутий. Вщсутшсть дiево! конкуренци на ринку продукци лiсового господарства не сприяе шдвищенню ефективностi лiсокористування.
Автори ще! роботи у складi продукци люового господарства видшя-ють продукцiю люовирошування, лiсогосподарського виробництва i люозаго-^вель. Продукцiя лiсовирошування - це сукупшсть компонентiв лiсових ре-сурсiв, яю вирошенi культурним шляхом або без втручання людсько! працi i !х використовують чи вони придатнi для використання для потреб нацюнально! економiки та населення [1, с. 354]. Продукщя лiсогосподарського виробництва - це сукупшсть послуг, яю виконують юридичнi i фiзичнi особи з метою вщтворення i охорони лiсiв [1, с. 354]. Продукцiя лiсозаготiвлi - це ко-рисний результат виробничо-господарсько! дiяльностi, отриманий у процес заготiвлi продукцi! люовирощування [1, с. 354]. Продукцiю лiсозаготiвлi ми трактуемо у дещо ширшому розумiннi (вона охоплюе всi лiсовi товари, що можуть бути виготовлеш в лiсi з компонентiв ДМФР [6]) порiвняно з тради-цшним тлумаченням, коли до не! включають тiльки круглi лiсоматерiали.
Як вщомо з лiтературних джерел, не в уЫх европейських кра!нах фун-кцюнують нацiональнi ринки цих груп продукци люового господарства. Так, в Укра!'ш, Росiйськiй Федерацi!' та Республiцi Бшорусь добре сформованi тiльки нацiональнi ринки продукци люозаго^вель.
У Польшi реформування люового господарства починалося зi станов-лення нацiонального ринку продукцi! люогосподарського виробництва. Вод-ночас, у цш кра!нi, як i в багатьох шших державах Свропи (наприклад, Нь меччинi, Австрi!, Швейцарi!, Бельгi!) практично не сформоваш нацiональнi ринки продукци люовирощування. Вони були в цих кра!нах у минулому, але зникли у процесi еволюцiйного розвитку люового господарства. Поряд з тим, таю ринки та оренда лiсiв збереглися у Канад^ в якiй домшують державнi ль си (становлять 95 % [1]).
Продаж люу на кореш стае чимраз все менше привабливим для покуп-цiв, осюльки пов'язаний з недостатньою визначенiстю якост продукцi! та чи-сельними еколопчними та економiчними ризиками, якi юнують у люозаготь вельному виробництвi. Поряд з тим, вш е об'ективно необхiдний там, де лiси
перебувають в руках дрiбних лiсовласникiв, яю самостiйно займаються л1со-вим менеджментом. Правда, дрiбнi лiсовласники в европейських крашах де-далi частiше створюють об'еднання, управлiння якими здiйснюють квал1фжо-ванi менеджери. Таким чином дрiбнi лiсовласники уникають економiчних i еколопчних ризикiв, що пов,язанi з продажем люу на коренi.
Ринки продукци люового господарства характеризуються складною специфжою, яка зумовлена еколого-економiчними особливостями люовиро-щування. Так, продукцiя лiсовирошування е одночасно i багатокомпонентним об'ектом природокористування, який виконуе чисельш екологiчнi функци поза рамками ринкових вiдносин. Суспшьне значення цих екологiчних благ, як правило, превалюе над економiчним значенням продукцiï лiсовирошування.
У зв'язку з глобальною деградащею довкiлля i об'ективною необхщ-нiстю сталого розвитку люового господарства та збереження бiорiзноманiття, дедалi бiльша частка лiсiв набувае статусу спещальних природоохоронних зон, життедiяльнiсть яких пiдтримують за рахунок бюджетних коштiв, еколо-гiчних фондiв та шших джерел.
Особливо складна ситуащя складаеться на ринках продукцiï люового господарства в гiрських лiсах, суспшьне значення еколопчних функцш яких е особливо вагомим. Св1това практика свщчить про те, що в прських лiсах неможливо вести конкурентоспроможне люове господарство на засадах рин-ковоï економiки [2-3]. У зв'язку з цим прсью лiсовi територiï Украши варто розглядати не як джерело сировини, а як об'екти природи, що придатш для розвитку конкурентоспроможноï рекреаци.
Концепцiя розвитку нацiонального ринку продукци люовирошування, що представлена в цш роботi, базуеться на таких постулатах:
• лшове господарство Украши буде достатньо ефективним i спрямованим на всеб1чне задоволення економiчних, еколопчних, сощальних i духовних потреб украшського народу тшьки тодi, коли будуть добре розвинут всi сектори ринку продукци лшового господарства, наведет на рис. 1;
• оскшьки становлення лiсового господарства Украши вщбувалося в умовах радянсько! адмiнiстративно-командноï економiки, чимало сегменпв ринку продукцiï лшового господарства залишаються слабо розвинутими (до них можна ввднести послуги щодо вщтворення лiсiв, сприяння розвитку мис-ливського господарства, туризму, рекреацiï, побiчного користування лiсом тощо) або нерозвинутими цiлком (наприклад, ринок стиглих насаджень, що вiдведенi для головного користування). Нацюнальна люова полiтика повинна сприяти, насамперед, розвитку слабких, але перспективних сегменпв ринку продукцiï лiсового господарства;
• оскшьки люове господарство Украши продовжуе деградувати пiд впливом негативних зовнiшнiх екологiчних ефекпв, стае чимраз менше привабливим i бiльше ризикованим сектором пiдприемницькоï д1яльност (особливо тери-торiï, забрудненi радiонуклiдами та кислотними дощами), разом з розвитком ринюв продукци лiсового господарства варто стимулювати розвиток сталого лiсокористування за рахунок кошт!в державного i мiсцевого бюджетов, еко-логiчних фондiв та iнших джерел;
• процес становлення рiзних секторiв ринку продукци лiсового господарства не повинен супроводжуватися руйнацiею виробничо! структури iснуючих ль
сових тдприемств (автори ще! статп застерiгають проти штучного роз'еднання лiсогосподарського вiд лшозагот1вельного, мисливського, сшьсь-когосподарського, деревообробного та шших виробництв з метою сприяння розвитку риншв продукцл лiсового господарства).
Рис. 1. Концепця розвитку ринмв продукци ярового господарства Украти
Щнова политика щодо круглих лiсоматерiалiв. Якщо в роки юну-вання СРСР питання цшоутворення були в центр1 уваги радянських еконо-м1ст1в (в тому числ1 в люовому сектор! економжи), то з проголошенням неза-лежност Укра!ни публжаци з питань цшоутворення в люовому господарств1
зникли, а проблема щноутворення (найбшьш складна для сучасно1' еколого-економ1чно1" ситуацп, яка характеризуеться зростанням глобальних еколопчних загроз) опинилася на узб1чч1 фундаментально:' економ1чно1" теори.
Чимало украшських економ1ст1в i люових пол1тиюв покладаеться на те, що найкращим регулятором цш на продукщю люового господарства е ринок. Як свщчить практика ведення люового господарства у крашах Свропи, ринок не завжди бувае надшним регулятором (особливо, коли це пов'язано з штересами майбутшх поколшь та еколопчними функщями лшв). Так, люове господарство земл1 Бавар1я (Шмеччина) впродовж останшх п'яти роюв було збитковим. Збитковим е люове господарство в Швейцари та Австрп.
Варто звернути увагу на те, що недосконалий нащональний ринок з його корумпованим тшьовим сектором також не став надшним i ефективним шстру-ментом регулювання економ1чних вщносин у люовому господарства Основш недол1ки д1яльност1 державних люогосподарських шдприемств, що пов'язаш з недосконалою щновою политикою та маркетинговою д1яльнютю, такi:
• значний розрив мш рiвнем цш на круглi лiсоматерiали на мiжнародному i национальному ринках;
• стшка тенденщя нагромадження великих обсягiв готовоï продукцiï на складах державних лшогосподарських пiдприемств, як в окремi роки перевищу-вали мiльйон кубомет^в круглих лiсоматерiалiв);
• монопольно висока рентабельтсть послуг посередницьких органiзацiй;
• як i в радянськ часи, державт лiсогосподарськi пiдприемства спочатку заго-товляють лiсоматерiали, пiсля чого намагаються ïх продати (нiмецький менеджер, навпаки, спочатку домовляеться з потенцшним покупцем, пiсля чого приступае до виконання замовлення [7]);
• щни на продукщю люовирощування недостатньо ув'язат з щнами лшозаготь вель, а остант - з цiнами на продукщю глибокоï механiчноï, х1мшо-мехатч-roï та хiмiчноï переробки деревини (у США кореневi цiни на деревину в лiсi встановлюються не тшьки з врахуванням потенцiйноï рентабельности круг-лих лiсоматерiалiв, але i з врахуванням рентабельности продукцiï вироб-ництв, що здiйснюють глибоку переробку сировини [8]);
• щни на круга лiсоматерiали недостатньо диференцiйованi (не враховують повною мiрою ефект, який створюеться у споживача).
Низьк щни на кругл1 л1соматер1али на нащональному ринку призво-дять до неращонального використання люосировинних ресурс1в. Вони супере-чать принципам сталого розвитку люового господарства, оскшьки сприяють експорту круглих л1соматер1ал1в i виснаженню слаб^ нацiональноï люосиро-винноï бази на шкоду майбутшм поколшням i економ1чнш безпещ Украши. Необхщно мати на уваз1 те, що попит на кругл1 л1соматер1али, а вщповщно щ-на на них, мають тенденщю на м1жнародному ринку до зростання. У майбутньому ця тенденщя буде проявлятися дедал1 динам1чшше, оскшьки са-моневщновлюваш природш ресурси вичерпуються, а ix добування перемь щаеться у складшш1 еколого-економ1чш умови. Вона додатково буде стиму-лювати попит на кругл1 дшов1 л1соматер1али та дрова. Так, впродовж останшх п'ятнадцяти роюв у багатьох европейських крашах спостер1гаеться збшьшення частки дров у структур! енергоносив. Ця тенденщя юнуе в Украш.
Усе це свщчить про об'ективну необхщшсть змщнення державно! ць ново! пол1тики на кругл! л1соматер1али в напрямку, який би сприяв розвитку люового господарства на засадах самоокупность
Цшова пол1тика щодо стиглих насаджень або дерев, яю вщведет для головного користування
Осюльки в Укра!ш вщсутнш ринок стиглих насаджень або дерев, яю вщведеш для головного користування, дуже важливо закласти правов! осно-ви для його ефективного функцюнування. Така перспектива вщкриваеться ¿з прийняттям нового Земельного кодексу Укра!ни, який передбачае державну, комунальну { приватну власшсть на землю [9]. Вона може бути особливо привабливою у випадку реформування люового господарства на засадах рин-ково! економжи [2].
Потреба у функцюнуванш такого ринку може виникнути у таких ви-падках:
• коли технолопя лiсозаготiвель у конкурентов виявиться ефективнiшою (такими конкурентами можуть бути державнi або комунальт лiсогосподарськi тд-приемства, або спещатзоват мобiльнi приватнi лiсозаготiвельнi компани);
• у випадку законодавчого роздшення лшогосподарського i лiсозаготiвельного виробництва (на думку авторiв статт!, таке роздiлення е небажаним);
• у випадках появи приватних лiсiв та слабких комунальних люогосподарсь-ких пiдприемств, не забезпечених сучасною лiсозаготiвельною технiкою.
Цшова пол1тика щодо стиглих насаджень або сукупност дерев, що вщведеш для головного користування, повинна бути такою:
1. Цша стиглого насадження або сукупност дерев, яю вщведет для головного користування, не повинна бути меншою вщ мшмально!', що визна-чаеться за такою формулою:
= !С • К + Пн , (1)
I-1
де: - мш!мально-допустима цша стиглого насадження або сукупност дерев; Т - тривалють обороту рубання нового насадження, що буде створене шсля вирубування стиглого насадження; С! - витрати на проведення люовщ-новлюваних робгг в 1-го рощ (1 = 1, 2, ..., Т); К - коефщент дисконту для 1;-ому р.; Пн - нормативний прибуток люовласника за перюд обороту рубання нового насадження (Т).
2. Цша стиглого насадження або сукупност дерев, що вщведеш для головного користування, не повинна перевищувати максимально допустимо! у випадках, коли воно продаеться на люових торгах (аукц!онах). Аукц!онна коренева цша деревостану може бути бшьшою вщ максимально допустимо! (2тЭх), що визначаеться за формулою:
^тах = ^л - Сп - 1000 , (2)
де: 7тах - максимально допустима цша стиглого насадження або сукупност дерев, що вщведет для головного користування; 7л - цша люопродукцп (круглих л1соматер1ал1в, технолопчно! трюки тощо), яку можна виготовити з
деревини на кореш, що вiдведена для головного користування; Сп - повна со-б1варт1сть л1сопродукци (Zn) (за винятком коренево1' плати за спещальне вико-ристання деревини), а також транспорты витрати, пов,язанi з доставкою ль сопродукци в пункт реалiзацiï; К - основний i об1говий капiтал, необхiдний на заготiвлю люопродукци в лiсi та ïï транспортування у пункт реалiзацiï; р -банювський вiдсоток.
3. У тих випадках, коли на лiсовi дшянки, що вiдведенi для головного користування, немае покупцiв, вони повиннi зшматися з продажу до того часу, поки ситуащя на ринку не змшиться на краще.
Висновки
1. Цшова пол1тика е ефективним шструментом, за допомогою якого можна домогтися штатного поступу в напрямку до сталого управлiння лiсами.
2. Цшова пол1тика повинна сприяти розвитку риншв продукцiï лiсового господарства. Удосконалення цiновоï полiтики в лшовому господарствi Украши доцiльно здiйснювати разом з творенням нацiональноï лiсовоï пол1тики, спрямовано1 на стимулювання сталого розвитку лшового господарства [3].
3. Удосконалення цiновоï полiтики у сферi лшового господарства варто розви-вати в рамках концепци про граничнi цши.
Л1тература
1. Синякевич I. Економша лiсокористування: Пiдручник. - Львiв: 1ЗМН, УкрДЛТУ, 2000. - 402 с.
2. Синякевич I. Еколопчна i люова полiтика: Зб. наук. праць. - Львiв: ЗУКЦ. - 2004, вип. 2. - 143 с.
3. Синякевич I. Люова полггика. - Львiв: ЗУКЦ, 2005. - 224 с.
4. Коваль Я.В., Мишенин Е.В., Царенко А.М. и др. Воспроизводство лесных ресурсов: эколого-экономические проблемы. - К.: СОПС Украины НАН Украины, 2002. - 3l5 с.
5. Мишенин Е.В. Формирование арендных отношений в лесном хозяйстве на экологической основе// Вюник Украшсько'1 академи банювсько'1 справи. - Львiв: УкрАБС. - 1997, № 2. - С. 115-119.
6. Тупыця Ю.Ю. Экономические проблемы комплексного использования и охраны лесных ресурсов. - Львов: Вища шк., 1976. - 216 с.
7. Кременецька С. У Кмеччиш довiряють люничим i директорам тдприемств// Люо-вий i мисливський журнал, 2005, № 5-6. - С. 16-18.
8. Польовський А.М. Економiчнi, сощальш та еколопчш аспекти визначення рiвня ко-реневих платеж1в в Укрш'ш// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Менеджмент природних ресурсiв, еко-лопчна i люова полггика. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.2. - С. 115-123.
9. Земельний кодекс Украши. Затверджений Верховною Радою Украши вщ 21.06.2001 р// Ввдомосп Верховно1 Ради Украши, 2002, № 2, 3. - С. 27.
УДК 630*6 Ст. викл. Ю.В. Муравйов, канд. екон. наук - НЛТУ Украши МЕНЕДЖМЕНТ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Розглянуто поняття менеджменту у системi ведення мисливського господарства та його сощально-етичш аспекти. Подаються функцп менеджменту та 1'х значен-ня у процес охорони, вiдтворення та рацiонального використання ресурав мис-ливських угщь та фауни.
Ключов1 слова: менеджмент, мисливське господарство, планування, оргашза-щя взаемодп, мотивацiя, контроль.
