CC BY
13
Науковий вкник, 2003, вип. 13.1
5. Пунько Б. Проблеми еколого-економiчного менеджменту довкшля// Економша Украши. - 2001, № 8.
6. Трегобчук В., Веклич О. Необхщнють еколого-економiчноi моделi ринкових реформ в Укрш'ш.// Економiка Украши. - 1997, № 4.
УДК 630*624 Асист. В.З. Холявка - УкрДЛТУ
КОНКУРСН1 УМОВИ РЕАЛ1ЗАЦ11 Л1СОВИХ РЕСУРС1В ДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ НА ТОРГАХ
З метою отримання додаткового доходу тдприемствами лiсового господарства через реалiзацiю стиглих лiсiв на конкурсних умовах запропоновано формулу розра-хунку суми коренево'1 плати за деревину люових порiд на окремш лiсосiцi. Наведено методику проведення люових торпв.
V.Z. Holyavka - USUFWT
Competitive principles of realization of forest resources of state significance at the auctions
With the purpose of obtaining additional income by forest enterprises by means of mature forests realization under competitive conditions, this article proposes the formula of the sum calculation of the stumpage price on the wood of forest species on the given cutting area and gives the methodic of forest auctions realization.
В Укршт здшснюеться перебудова економжи на принципах ринково1' економiчноi системи господарювання. Одшею з форм реашзацп люових ре-суршв постшним i тимчасовим люокористувачам е ix продаж на конкурсних засадах (торгах).
Зпдно Люового кодексу Украши, прийнятого Постановою Верховно!" Ради Украши 21 сiчня 1994 року, користування земельними дшянками люо-вого фонду може бути постшним або тимчасовим.
У постшне користування земельш дiлянки лiсового фонду надаються спещашзованим лiсогосподарським пiдприемствам, iншим шдприемствам, установам, органiзацiям, в яких створено спещашзоваш пiдроздiли для ве-дення люового господарства. У тимчасове користування за погодженням з постшними люокористувачами земельнi дiлянки лiсового фонду можуть на-даватися пiдприемствам, установам, оргашзащям, об'еднанням громадян, ре-лiгiйним оргашзащям, громадянам Украши, iноземним юридичним особам та громадянам для спецiального використання люових ресуршв, потреб мис-ливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреацшних, спортивних i туристичних цiлей та проведення науково-дослщних робiт.
Плата за спецiальне використання деревини вщ рубань головного користування i живицi справляються за "Таксами на деревину люових порщ, що вiдпускаються на пнi, i на живицю", якi затвердженi Постановою Кабше-ту Мiнiстрiв Украши 20 Ычня 1997 року, № 44. H^i лiсовi такси за своею бу-довою нагадують попереднiй прейскурант 07-01-02. Як нов^ так i старi лiсовi такси побудованi на теоретичних засадах, притаманних адмшютративно-ко-манднш системi господарювання. Вони не стимулюють ращональне викорис-
4. Економжа, планування i управлiння в лiсовиробничому комплекм
235
тання ресурЫв деревини i живицi, не дають змоги органiзувати люогоспо-дарське виробництво на принципах самофшансування i самоокупность Сти-мулююча функцiя дiючих такс послаблена ще тим, що вщповщно до Люово-го кодексу Укра!ни 80 вiдсоткiв коренево! плати за деревину i живицю спря-мовуеться у державний бюджет, а 20 вщсотюв - в мiсцевий бюджет. Таким чином шдприемства лiсового господарства позбавлеш дiевого стимулюючого впливу, оскшьки вилученi кошти не надходять на !х розрахунковий рахунок. Крiм того, дiевi лiсовi такси мають iншi недолiки, зокрема:
• незважаючи на те, що в основу побудови дшчих лшових такс покладена рен-тно-затратна концепция, вони не забезпечують вилучення ренти, оскшьки не пов'язат з дшчими цшами на деревину 1 живицю;
• в умовах динам1чно! шфляци, яка мае мюце в економщ1 Украши протягом остантх чотирьох рошв, зафшсоват у прейскурант! нормативи плати за спе-щальне використання деревини 1 живиц не тшьки не виконують стимулю-ючу функцш, але 1 планово-облшову. Таким чином, вони не сприяють дос-татньому накопиченню кошт1в на ввдтворення та охорону лшових ресурс1в;
• недостатньо обгрунтована диференщащя л1сових такс за деревними породами;
• занижений р1вень коренево! плати на дрова, оскшьки для диференщацп л1со-вих такс прийнят стар1 цшов1 ствввдношення на кругл1 л1соматер1али;
• не враховуеться попит на деревину на внутршньому та зовтшньому ринках;
• не враховуються витрати на заготовлю деревини 1 живищ.
Реалiзацiя стиглих лiсiв на конкурсних умовах (на торгах) люокорис-тувачам призведе до зростання плати за лiсовi ресурси.
Лiсовi торги, якi передбаченi Люовим кодексом Укра!ни, е першим серйозним кроком для трансформаци лiсового господарства Укра!ни в ринко-ву економiчну систему. Вони органiзовуються з метою запровадження ринко-вого механiзму розподшу лiсових ресурсiв державного значення мiж люоко-ристувачами та мобшзаци додаткових кош^в на вiдтворення та охорону ль сiв Укра!ни. Предметом люових торгiв е продаж права на тимчасове користу-вання земельними дшянками лiсового фонду для заготiвлi деревини i добу-вання живицi. На нашу думку, при проведенш люових торгiв торговими оди-ницями можуть бути: земельш дiлянки лiсового фонду; групи дерев; окремi дерева, вщведет в натурi вiдповiдно до вимог "Правил вщпуску деревини на пш, рубань лiсу, вiдтворення, охорони i захисту лiсiв, догляду за люом, заго-тiвлi техтчно! та лшарсько! сировини, iнших продуктiв лiсу, а також корис-тування земельними дшянками люового фонду". Продавцями торгових оди-ниць виступають мiсцевi Ради народних депута^в за погодженням з пос-тiйними лiсокористувачами. Покупцями торгових одиниць можуть бути вс категори лiсокористувачiв.
Стартова цiна на окремi торговi одиницi встановлюеться не нижче дь ючих такс, з урахуванням кон'юнктури на ринку лiсоматерiалiв та затрат на оргашзащю i проведення люових торгiв.
В умовах ринково! економжи коренева плата за деревину визна-чаеться, головним чином, на основi рентно! концепци. Оскiльки в Укра!ш здiйснюеться перебудова нацюнально! економiки на принципах ринково! економiчноl системи господарювання, ця концепщя пропонуеться нами для
236
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий iticiiiiK, 2003, вип. 13.1
розробки нормативiв коренево! плати за деревину, що вщпускаеться в рубан-ня головного користування. Суму коренево! плати за деревину люових порщ на окремш люоЫщ, яка вiдведена для рубання головного користування, про-
понуеться розраховувати за такою формулою:
( ^
Ц = х
ni K • p
Z; - S; - ' P
i = 1
г г 100
1
де: n - число компонент лiсових ресуршв; Z; - ринкова щна продукцiï, заготовлено:' з i-го компоненту лiсових ресурЫв (без податку на додану вар-тють); Si - повна собiвартiсть продукцiï (включаючи транспортнi витрати), заготовленоï з i-го компоненту лiсових ресурЫв (без кореневоï плати); K -каштал, що необхiдний на заго^влю продукцiï з i-го компоненту люових ре-сурсiв; p - банювський вiдсоток.
Органiзацiя лiсових торгiв проводиться у формi аукцiону або конкурсу. Вибiр форми лiсових торпв залежить вiд кiлькостi покупцiв на одну то-варну одиницю i способу ïx участi у торгах. Продаж торгових одиниць на аукщош полягае у прямiй передачi права тимчасового користування земель-ними дшянками люового фонду покупцю, який запропонував у xодi торгiв найвищу щну. Продаж торгових одиниць за конкурсом полягае у передачi права тимчасового користування земельними дшянками люового фонду покупцю, який запропонував найкрашд умови щодо оргатзаци лiсозаготiвель i люовщновлення, або за рiвниx умов - найвищу щну. Друга форма люових торпв, на нашу думку, е бшьш прогресивною i дае можливють вибирати дшсно кращий варiант реалiзацiï лiсовиx ресурсiв. При цьому конкурс пропо-нуеться здiйснювати у два етапи. На першому етат оголошуеться попереднiй переможець конкурсу. При цьому шформащя про його пропозицп доводиться до всix учасниюв конкурсу. Якщо протягом п'яти робочих дшв не надхо-дять додатковi пропозицп щодо цiни, органiзацiï лiсозаготiвлi та люовщнов-лення, ефективно!" переробки люосировинних ресурсiв, то попереднiй переможець оголошуеться остаточним i таким, що купив торгову одиницю. При наявност шших пропозицш проводиться додаткове засщання торгово!" ш-спекцп, на якому за результатами розгляду додаткових пропозицш визна-чаеться остаточний переможець.
Кошти, отримаш за придбанi на торгах одинищ, розподiляються таким чином. Сума коренево1' плати, що входить у стартову щну торгово1' одинищ, вщраховуеться у державний i мюцевий бюджети вiдповiдно до вимог Люового кодексу Украши. Сума торгово1' люово1' надбавки (включае затрати на органiзацiю i проведення люових торпв та нормативний прибуток) пере-раховуеться на рахунок ЛТК (люово1' торгово1' комiсiï). Решта виручених кош^в розподiляеться таким чином: посередникам - 10 %, постшним люоко-ристувачам - 90 %.
Пiсля повно1' оплати торгово1' одиницi покупцю виписуеться люоруб-ний квиток, який дае право на заго^влю деревини i живищ. Тимчасовий люо-користувач з моменту одержання люорубного квитка i до здачi лiсосiки, несе вщповщальнють за всi лiсопорушення згiдно з чинним законодавством.
4. Екоиомпка, планування i управлшня в лiсовиробничому комплекм
237
На нашу думку, реашзащя стиглих лiсiв на конкурсних умовах дозволить накопичити додатковi кошти на вiдтворення та охорону лiсiв, створить умови для вщновлення, охорони, захисту, використання та вщтворення лiсiв, охорони рiдкiсних видiв флори i фауни. Вона буде сприяти ефективному ви-користанню люових ресурсiв та провадженню природоохоронних технологш.
УДК 630*6 Асист Ю.В. Муравйов, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА У ДЛГО "ЛЬВ1ВЛ1С"
Розглядаються особливосп ведення мисливського господарства у ДЛГО "Л^влю", а також подаються можл^ шляхи покращення еколого-економiчного стану ведення мисливського господарства.
Yu.V. Muravjov- USUFWT The peculiarities of hunting enterprises activity in DLGO "Lvivlis"
The peculiarities of hunting enterprises activity in DLGO "Lvivlis" are described in this article, possible ways of improving of ecologic-economical state of hunting enterprises activity are introduced in this article too.
Провщне мюце у дiяльностi ДЛГО "Львiвлiс" посщае ведення мисливського господарства. Дане об'еднання е найбшьшим користувачем мис-ливських упдь у Львiвськiй областi.
Мисливсько-господарська дiяльнiсть е унiкальною за своею суттю. Особливють И полягае в тому, що враховуючи сучасш методи його ведення в люових масивах, мисливське господарство юнуе на стику рiзних видiв дiяль-ностi, таких як: люове господарство, рибне господарство, побiчне користу-вання, туризм, сiльське господарство та ш. У практицi ведення мисливського господарства його результати дуже часто залежать вiд сумiжних видiв дiяль-ностi, якi можуть мати як позитивш, так i негативш впливи. Ще однiею особ-ливютю е те, що для мисливсько-господарського виробництва характерним е досить довгий виробничий цикл, а на кiнцевi результати суттево впливають природно-кшматичш умови.
З переходом народного господарства Украши до ринкових вщносин, суттеву роль у веденш мисливського господарства вщграе економiчний ме-ханiзм, нормативно-правове забезпечення та податкова система.
Протягом 2001 р. ведення мисливського господарства у Львiвськiй обл. здшснювали 62 користувачi мисливських упдь. Загальна площа мис-ливських угiдь, закрiплених за двадцятьма шдприемствами об'еднання "Львiвлiс", збiльшилась i становить - 616,8 тис. га. Чисельшсть працiвникiв зайнятих у мисливському господарст станом на 01.01.2002 р. становить 170 штатних пращвниюв, в тому чист: 21 мисливствознавцiв, 114 егерiв. На одного егеря припадае 5,4 тис. га упдь. К^м того, контроль за веденням мисливського господарства користувачами мисливських упдь, в уЫх районах об-ласл, здшснюе 20 районних мисливствознавцiв, як також входять в штат вь домчих пiдприемств.
238
Збiрник науково-техшчних праць
