CC BY
127
Чинне законодавство не передбачае справляння плати за деревину, що заготовляеться в процес рубок промiжного користування лiсом. Ц обстави-ни, а також недосконала система фiнансування лiсового господарства, приз-вели до надмiрного вирубування деревини в середньовжових насадженнях так званими "рубками догляду за люом".
В Укра1ш склалися об,ективнi передумови для реформування люового господарства на засадах ринково! економiки (з врахуванням практичного дос-вiду промислово розвинутих кра!н i досягнень люово! полiтики). Чисельш на-уковi працi пiдтверджують, що нащональна лiсова полiтика Укра!ни мае бути спрямована на реформування люового господарства на засадах ринково! еко-номжи, на втiлення в практику люокористування принципiв сталого розвитку люового господарства, що були проголошеш на М1жнароднш конференци ООН в Рю-де-Жанейро (1992) та пiдтриманi Свропейським парламентом, кон-ференцiями мiнiстрiв европейських кра!н (Гельсiнкi - 1994, Лiсабон - 1998, Вь день - 2002). Основою реформування люового господарства повинна стати ефективна економiчна система шструменпв люово! полiтики, бiльшiсть яких тюно пов'язана з кореневими платежами. Взаемозв'язок кореневих платеж1в з iншими економiчними iнструментами люово! полiтики характеризуе рис. 1.
Лггература
1. Синякевич 1.М., Холявка В.З. Теоретичш засади визначення норматив1в плати за спещальне використання деревини вщ рубань головного користування 1 живищ// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: Престиж 1нформ. - 1999, вип. 9.3. - С. 143-146.
2. Холявка В.З. Економ1чш модел1 для визначення норматив1в коренево! плати за деревину вщ рубань головного користування// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. -Льв1в: Престиж 1нформ. - 1999, вип. 9.3. - С. 138-142.
3. Холявка В.З. Концепщя платного люокористування як шструмент люово! пол1ти-ки// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.8. -С. 269-271.
4. Холявка В.З. Нащональна люова пол1тика щодо вщтворення 1 використання люо-вих ресурав у контексп реформування люового господарства// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2003, вип. 13.2. - С. 83-85.
5. Холявка В.З. Еколого-економ1чш засади формування кореневих цш на деревину: Дис. канд. екон. наук: 08.08.01. - Льв1в, 2003. - 321 с.
УДК 630*67 Асист. С. О. Мельник, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ Л1СОВО1 ПОЛ1ТИКИ
УКРА1НИ
Розглянуто теоретичш аспекти формування люово! пол1тики Укра!ни, спрямо-вано! на забезпечення розвитку ринкових вщносин в люового господарств1 та сталого люокористування.
Ключов1 слова: люова пол1тика, система державного управлшня люовим гос-подарством, принципи реформування люового господарства, шструменти люово! по-л1тики.
Assist. S.O. Melnyk- USUFWT Theoretical Basis of Forestry Policy Forming of Ukraine
In the paper there have been considered theoretical aspects of forestry policy forming to ensure market economy development based on forestry sustainability.
Keywords: forestry policy, forestry administration system, reforming principles of forestry, forestry policy tools.
У контекст невиршених багатьох еколопчних проблем, з якими люд-ство зустршо 21-е столггтя, представниками бшьшост держав св^у визнана необхщшсть забезпечення сталого розвитку люового господарства шд час конференцш, як вщбулися у Страсбурзi (1990), Рю-де-Жанейро (1992), Гель-сiнкi (1995), Люабош (1998), Йоганнесбурзi (2002). Для Украши це нелегке завдання ускладнюеться тим, що i3 становленням незалежност в 1991 р. було проголошено про перехiд вiд командно-адмшютративно: економiчноi систе-ми господарювання до демократизаци суспiльства i розвитку регульованих державою ринкових вщносин. Проте пiд час перехщного перiоду, який три-вае доЫ, не здiйснено структурно! перебудови економiчного механiзму люо-користування, що не сприяе подоланню еколопчно: i сощально: кризи.
Для досягнення завдань, визначених статтею 2 чинного Люового кодексу Украши (пiдвищення продуктивности охорони та вiдтворення лiсiв, по-силення 1х корисних властивостей, задоволення потреб сусшльства у лiсових ресурсах на основi !х науково обгрунтованого рацiонального використання), необхiдно сформувати i впровадити нову лiсову полiтику завдяки удоскона-ленню системи li шструменлв.
Для формування лiсовоi полiтики, спрямовано! на розвиток моделi регульованих державою ринкових вщносин в люовому господарствi, перш за все, необхщно здiйснити класифiкацiю (систематизацiю) ii шструменлв, якi уже дiють та тих, яю потребують запровадження. З щею метою всi шстру-менти за впливом на поведшку лiсокористувачiв пропонуеться подшити на обов'язковi i добровшьш (табл. 1). Такий пiдхiд запропонований гталшськими економiстами Маурiцiо Мерло i Мануеля Паверi [1]. До обов'язкових належать шструменти, якi безпосередньо примушують до суспiльне бажаних дш. Добровiльнi iнструменти лiсовоi полiтики опосередковано сприяють ращ-ональному лiсокористуванню, створюючи стимули завдяки рiзнiй альтерна-тивнш вартостi дiй суб'екта. У наведенш в табл. 1 класифiкацii в добровшь-них та обов'язкових шструментах ми безпосередньо виокремили такi групи: правов^ адмiнiстративнi, ринковi, фiскальнi, фшансов^ економiчнi санкцii та додатковi шструменти; здшснено вiднесення окремих iнструментiв до згада-них вище груп, враховуючи !х мiсце i функцii в регульованому державою ринковому механiзмi люокористування.
Реформування лiсового господарства Украши неминуче пов'язане iз змiнами у системах прав власност на лiси, оподаткування, фшансування, щ-ноутворенням, управлiнням i повинне здiйснюватися на основi сформованих нами принцишв [2].
Табл. 1. Класифпкащя шструмент'кв л'шовсн полтики
Блоки 1 групи шструменив 1нструменти
• ^ ра о М1жнародт конвенци та угоди Мета 1 концепщя люово! пол1тики
• ^ ра о к <п (Я ра й р С Права та обов'язки р1зних оргатв влади у пол1тичному процес Система прав власност1 на л1сов1 ресурси Плани (програми) розвитку лшового господарства
"и о ю О Адмшстра-тивт Правила, як регламентують порядок ведення люового менеджменту Державт стандарти, як регулюють технолопчт процеси ввдтворення 1 використання л1с1в Обов'язкова еколопчна сертифшащя л1с1в 1 тсово! продукци
• ^ ра о и к Цши на продукцию лшовирошування Цши на продукцию лшогосподарського виробництва Цши на продукцию л1созагот1вл1 Цши на продукцию полювання, мисливськ трофе!', права здшснення полювання, бютехтчт заходи та охорону ресурс1в
и Рч мисливсько!' фауни Цши (платеж1) на права здшснення лшокористування на лшових землях Добровшьна еколопчна сертифшащя л1с1в 1 маркування продукци
• ^ к А л й Прям1 Оподаткування фонду зароб1тно! плати (доход1в) ф1зичних ос1б Податки на властсть (майно) Податки на прибутки юридичних ос1б
• ^ К Л л • ^ ра о о к • ^ е Непрям1 Податок на додану вартшть Акцизний зб1р Мито Податок з реал1заци
а ю о « • ^ ра о о К й н • ^ е Державний 1 м1сцев1 бюджети, державт цшьов1 фонди Позабюджетт фонди Безповоротна фшансова допомога, дотаци 1 компенсаци лшовим тдприемствам Депозити 1 кредити Компенсаци ставок за кредитами комерцшних банк1в Фшансовий л1зинг Цшт папери Страхування
• ^ Штрафт санкци 1 пеня за порушення податкового законодавства
н § 1 а § ° Стягнення за порушення правил лшокористування Стягнення за шкоду, запод1яну лшовому господарству Стягнення за шкоду, запод1яну мисливському господарству Ввдшкодування втрат лшогосподарського виробництва власникам люово! земл1 1 землекористувачам
Додат-ков1 Система освгги 1 виховання ощадливого ставлення лшокористува- ч1в до лшових ресуршв 1нформащя Спшки люових власник1в та шш1 неурядов1 оргатзаци
Принцип плюралiзму рiзних форм власностi на люи стосуеться удос-коналення безперечних прав власност на лiси, як крiм державно!, повиннi включати також комунальну i приватну. Принцип повшьно! (еволюцшно!) трансформаци форм власностi на люи полягае в тому, що приватну власнiсть
на люи варто формувати за рахунок приватизацп невеликих вщокремлених дiлянок люу i залiсення приватно! землi, яка малопридатна або не придатна для сшьськогосподарського використання. Хоч в цшому всi функци лiсу ма-ють вагоме значення для суспiльства, проте не для вЫх можна встановити ме-жi прав i створити ринок, а власникам отримувати економiчнi вигоди. Тому безперечш права власност на лiси варто диференцiювати за формами влас-ностi залежно вщ важливостi виконуваних лiсом функцiй та природнокшма-тичних умов: приватна форма власност поширюеться головним чином на економiчно доступнi лiси, комунальна i державна - на економiчно недоступна Для попередження погiршення стану лiсiв, змiни виду землекористування на люових землях необхiдно використовувати принцип стабшьно! структури власностi на люи, практичне втiлення якого можливе у випадку заборони вщ-чуження комунальних i державних лiсiв.
При реформуванш лiсового господарства принципи прiоритетностi стимулюючо! функци податкiв над фiскальною i пiльгового оподаткування лiсового господарства полягають у виключеннi плати за спещальне використання лiсових ресурсiв та земель люового фонду iз системи оподаткування, встановленш бiльш сприятливих механiзмiв справляння податкiв, видiв по-датюв, нижчих податкових ставок, порiвняно з шшими галузями народного господарства, як спрямованi на попередження негативних наслщюв дiяль-ностi лiсокористувачiв, спрямування 11 на досягнення максимального еконо-мiчного, екологiчного i соцiального ефектiв. Реалiзувати принцип трансфор-мацп зовнiшнiх (негативних) ефектв у внутрiшнi завдяки оподаткуванню шкоди, завдано! лiсовим екосистемам дiяльнiстю лiсокористувачiв, можна буде лише шсля розроблення i впровадження державних стандарт, що регу-люють технологiчнi процеси вщтворення i використання лiсiв. Принцип справедливост та ефективностi при зборi податкiв у процесi реформування податкового мехашзму покликаний сприяти досягненню рiвного розподiлу доходiв у межах суспшьства, ставлення з боку податкових оргашв незалежно вiд форм власностi, дiевому контролi за правильнiстю та повнотою сплати податкiв платниками при мшмальних витратах на його здiйснення.
Реформування мехашзму фшансування люового господарства полягае у забезпеченш покриття за рахунок дотацш бюджетних i позабюджетних фондiв значно! частини витрат на розширене вiдтворення лiсiв та ведення ль сового менеджменту у лiсах, за якими закршлено переважно екологiчнi функци (принцип фiнансування витрат на розширене вщтворення лiсових ресур-Ыв та утримання лiсiв 1-1 групи з бюджетних та позабюджетних фондiв). Пе-рiод окупностi капiтальних вкладень у створення деревостанiв е значно дов-шим, нiж в шших галузях народного господарства, тому лiсовi пiдприемства повиннi мати змогу отримувати пiльговi кредити для фiнансування люороз-ведення (пiльгового кредитування пiдприемств люового господарства). Пе-ретворення плати за спещальне використання люових ресурсiв з податюв на цiни дасть змогу 1х власникам отримати дохiд, достатнш для фiнансування суспiльно необхiдних витрат на люовщновлення (самофiнансування лiсового господарства).
Забезпечення реформи системи цшоутворення вимагае усунення адмь нiстративного порядку встановлення цiн, як в умовах переходу до ринку виз-начаються в процесi добровольного виявлення бажання покупця заплатити, а продавця прийняти плату за вщчуження прав на об'ект власностi (принцип застосування мехашзму "попит-пропозищя" для визначення цш на лiсовi ре-сурси). Принцип врахування еколопчних витрат у собiвартостi продукцiï по-лягае у понесенш пiдприемством суспiльне необхiдних витрат на попередження екологiчноï шкоди або плати за ïï здшснення, завдяки чому цiна усувае надмiрне лiсокористування. Принцип застосування технiко-економiчних нор-мативiв для визначення вартостi окремих об'ектв, робiт та послуг люового господарства повинен забезпечити врахування технолопчно необхiдних норм витрат основних та об^ових засобiв у процесi виробництва та ï^ рiвноважноï ринковоï вартост з метою визначення та ефективного витрачання коштiв державного i мюцевого бюджетiв на роботи i послуги, виконаш за державним за-мовленням, безповоротно!" фiнансовоï допомоги люокористувачам.
При реформуваннi державного управлiння в люовому господарствi Украши принцип ч^кого розмежування функцiй виробництва, управлiння та контролю мiж рiзними вiдомствами покликаний забезпечити вiдокремлення функцiï органiзацiï люогосподарського виробництва вiд тих органiв держав-но1' виконавчо!" влади, якi покликаш здiйснювати державний контроль за про-цесами лiсокористування. Для децентралiзацiï владних повноважень цшком виправдано повнiстю передати вщ Верховно!" Ради Украши право розпоряд-жатися (власностi) державним люовим фондом тим суб'ектам державно1' i ко-мунально1' форм власностi, як спроможнi забезпечити вiдтворення, охорону i використання люових ресурсiв. У державних i комунальних лiсах, безпереч-ними власниками яких е органи виконавчо1' влади i мюцевого самоврядуван-ня, ведення люового господарства мають здшснювати виключно суб'екти господарсько1' дiяльностi рiзних форм власностi на пiдставi угод, укладених з безперечними власниками лiсiв. Крiм того, у державних i комунальних люах ведення лiсового господарства можуть здшснювати суб'екти господарсько1' дiяльностi, якi заснованi органами влади та отримали вiд них безперечнi права на лю. З метою шдвищення ефективностi державний контроль за процеса-ми лiсокористування повинен здшснювати лише однин орган державно1' виконавчо:' влади - Мшстерство охорони навколишнього природного середо-вища Украши (Мшприроди Украши), а Державний ком^ет лiсового господарства Украши (Держкомл^осп Украши) варто реорганiзувати у державну корпоращю "Лiс", пiдприемства якоï здшснюватимуть ведення лiсового господарства на правах безперечного власника державного люового фонду.
Люова полiтика успiшно реалiзуеться на практицi за умови оптимiза-цп критерив дiездатностi, рiвностi та ефективност ïï iнструментiв. Так, поль тику можна вважати дiездатною за умови досягнення поставлених цшей i завдань [3]. Люова полiтика характеризуеться дiездатнiстю тодi, коли люов-ласники (люокористувач^ дотримуються законодавчо закрiплених правил ль сового менеджменту щодо збереження бiорiзноманiття; обсягiв i площ ру-бань головного користування та рубань, пов'язаних з веденням люового гос-
подарства; плошд лiсовiдновлення i лiсорозведення; щорiчного приросту де-ревини; плошi лiсiв, пошкоджених шкiдниками, пожежами, буреломами; пло-шi еродованих та ушiльнених грунлв в результатi лiсозаготiвель; вшово! структури, породного складу i запасiв деревини в деревостанах.
Економю^в бiльше щкавить ефективнiсть полiтики, яка полягае у сшвставленш результатiв i витрат. Це означае, що результати порiвнюються з витратами, як визначаються у спiврозмiрних одиницях. Грошова оцiнка е найбшьш придатним i зрозумiлим iнструментом при розрахунках ефеклв i витрат пол^ики, оскiльки в iнших випадках можна використовувати лише умовш одиницi. Полггика вважаеться ефективною, якщо 11 результати перева-жають або принаймнi дорiвнюють витратам [3].
Табл. 2. Критери оцтки i принципи формування системи iнструментiв
л^овоХ полШики
Критери оцшки шструмеипв л1сово!' пол1тики Принципи формування системи шструмеипв л1сово!' пол1тики
Д1ездаттсть - збереження бюр1зноматття, тдвищення продуктивност1 1 ба-гатоцшьового використання л1с1в; - повно!' в1дпов1дальност1 за результати лшокористування; - прюритетност адмшстративного регулювання лшвничих за-ход1в щодо охорони, ввдтворення 1 використання лшових ре-сурс1в; - перюдичност1 контролю за ходом виконання лшового законо-давства 1 спостереження за станом лшових ресурс1в; - обов'язковост1 еколопчно'' експертизи; - штеграци шструмеипв лшово'' пол1тики з шшими пол1тиками - гнучкост1 л1сово!' пол1тики.
Ефективтсть - платност лшокористування; - принцип трансформаци негативних 1 позитивних зовтштх економ1чних, еколопчних, сощальних ефекпв, що утворю-ються в процес лшокористування, у внутршт (еколопчт витрати); - затратно!' ефективностц - посилення стимулюючо'' функци економ1чних шструмеипв; - регюнально'' диференщаци стимулюючого впливу шструмен-т1в л1сово! пол1тики.
Р1втсть (справедлившть) - врахування нацюнальних, регюнальних 1 локальних традицш лшокористування; - диверсифшащя системи прав власност1 на л1сов1 ресурси 1 ль сов1 землц - однаково справедливо'' лшово! пол1тики щодо л1с1в р1зних форм власностц - прозоросп, гласност1 та паритетно'' участ1 вс1х защкавлених сторш у творент лшово'' пол1тики; - сприяння зайнятост1 1 тдвищенню добробуту сшьського насе-лення, розвитку шфраструктури.
Як i критерш дiездатностi, ефективнiсть не стосуеться визначення суб'екпв, якi несуть витрати та отримують вигоди вiд ефеклв. Проте, на вщ-мiну вщ дiездатностi, ефективнiсть дае змогу полпикам зробити висновок
щодо доцшьносл використання тих чи iнших шструменлв. Критерiй ефек-тивностi iнструментiв лiсовоï полiтики е складним для визначення, оскшьки довкiльнi вигоди досить часто важко оцшити в грошових одиницях. Тому в багатьох випадках при прийнятт ршення щодо застосування того чи шшого iнструменту керуються принципом витратноï ефективностi: досягнення пос-тавленоï цiлi чи завдань при мшмально можливих витратах. Ефективнiсть не означае можливють для всiх сторiн справедливо отримувати граничш вигоди полiтики. 1снують ще додатковi аспекти, якi люова полiтика повинна обов'яз-ково враховувати, зокрема справедливють. Економiсти при аналiзi полiтики звикли називати рiвнiстю збалансований розподiл вигод i витрат мiж сторонами, якi е учасниками полггичного процесу [3].
Коли розвиток системи шструменлв здiйснюеться на основi принци-пiв, якi вiдповiдають критерiям дiездатностi, рiвностi та ефективностi, то можна очшувати, що вони будуть оптимальними. Цi принципи стали не-вiд'емною частиною теорiï i практики екологiчноï i лiсовоï полiтик в другш половинi 20-го столiття (табл. 2) [4-8].
Висновки
1. В Укра1ш склалися екологiчнi, економiчнi i соцiальнi передумови для реформування люового господарства. Метою реформи люового господарства в Украïнi повинно стати створення передумов для сталого розвитку багатоцiльового лiсового менеджменту.
2. Розвиток регульованих державою ринкових вщносин у люовому господарствi Украши вимагае реформування, в першу чергу, системи прав власност на люи i державного управлшня процесами лiсокористування, як визначають економiчну модель лiсокористування i не повинш зазнавати у майбутньому кардинальних змiн.
3. Усунути спотворення функцш механiзмiв цiноутворення, оподаткування та фшансування можна лише шсля створення сумюних iз законами ринковоï економiки систем прав власностi на люи i державного управлiння процесами люокористування.
4. В умовах ринковоï економiки вплив на поведiнку лiсокористувачiв необхiдно здiйснювати за допомогою шструменлв примусу (обов'язкових) i стимулiв (добровшьних).
5. У процесi формування системи шструменлв лiсовоï полiтики Укра-ши необхiдно використовувати принципи, якi дають змогу оптимiзувати кри-терiï ïï реалiзацiï, а саме: дiевiсть, ефектившсть i справедливiсть (рiвнiсть).
6. У процеш реформування системи прав власносп на лiси потрiбно утри-матися вщ приватизацiï державних лiсiв i майна люогосподарських пiдприемств, оск1льки традици приватного лiсоволодiння в Украïнi сьогодш вiдсутнi.
7. Приватнi лiсовi власники повиннi формуватися головним чином за рахунок платного або безплатного отримання у власшсть малопридатних i непри-датних для сiльськогосподарського використання земель та ïх залiснення.
8. Перехщ вiд командно-адмiнiстративних методiв управлшня в люо-вому господарствi до ринкових вимагае розмежування функцш управлшня та
децентралiзащl повноважень. Оргашзащю ведення лiсового господарства по-виннi здiйснювати суб'екти господарсько!' дiяльностi, якi не пов'язанi з органами влади, уповноваженими здшснювати державне управлшня i контроль в галузi люокористування.
Л1тература
1. Merlo M., Paveri M. Formation and implementation of forest policies: a focus on the policy tools mix// Proceedings of the XI World Forestry Congress. - Antalya, Turkey: FAO, 1997. -Vol. 5. - P. 1-23.
2. Мельник С.О. Принципи реформування люового господарства Украши// Региональна економка. - 2001, № 4(22). - С. 215-222.
3. Folmer H., Gabel H., Opschoor H. Principles of environmental and resource economics: a guide for studets and decision-makers. - Chetlenham: Edward Elgar Publishing Limited, 1997. - 484 p.
4. Врублевська О. Принципи класифшацп важ^в екопол^ики// Фшанси Украши. -- 2000, № 2. - С. 70-78.
5. Закон УкраТни "Про охорону навколишнього природного середовища" вщ 25 чер-вня 1991 року № 1264-ХП// http:// WWW.rаdа.kiеv.uа.
6.Концепщя формування шструменпв екополiтики: Звiт про науково-дослiдну роботу (заключний)/ Укра'нський державний люотехтчний унiверситет, № держ. реестрацп 010011000952; № ДБ - 25.05 - 2000. - Львiв, 2003.
7. Синякевич 1.М. Економка люокорисгування: Пщручник. - Львiв: 1ЗМН, 2000. - 402 с.
8. Синякевич 1.М. 1нструменти екополiтики: теорiя i практика. - Львiв: УкрДЛТУ, 2002. - 233 с.
УДК630*31:338.2.001.573 (075.8) Ст. викл. О.М. Адамовський,
канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНОГО КРИТЕР1Ю ДЛЯ ОПТИМ1ЗАЩ1 Л1СОКОРИСТУВАННЯ
Запропоновано класифiкацiю факторiв впливу на еколого-економiчну ефектив-нiсть лiсокористування та концептуальний комплексний тдхщ до вибору процесу люокористування, який пiдлягае оптимiзацii.
Ключовi слова: стале лiсокористування, оптимiзацiя, динамiчна модель, еко-лого-економiчний критерш, лiсове господарство.
Senior teacher O.M. Adamovsky - USUFWT
Eco-Economical Criteria for Forest Using Optimization Basing
Classification of factors influencing on eco-economical forestry effectiveness and complex approach to the choice of the optimized process are given.
Keywords: sustainable forest use, optimization, dynamic model, eco-economical criteria, forestry.
Люи належать до вщновлюваних природних ресурЫв з певною межею експлуатацп. Тому !х експлуатащя повинна вестись так, щоб не втрачалась можливють !х постiйного вiдтворення господарсько цiнними породами з ви-конанням широкого спектру сощальних функцiй. Порушення цього принципу ведення люового господарства, спричинеш надмiрною експлуатацiею ль сових ресурсiв, виконавцi виправдовують рiзними кон'юнктурними мiркуван-нями. Але надмiрна експлуатацiя лiсiв, яка проводилось у шслявоенш роки та
