CC BY
33
3. Бердишев Г.Д. Глобальна екологiчна криза. Передбачення майбутнiх подiй / Бер-дишев Г. Д., Галенко О.Н. // Еколопя довкiлля та безпека життeдiяльностi, 2008. - № 1. -С. 82-87.
4. Самойленко В.П. Iсторiя мiжнародних еколопчних угод. - Харюв, 2008. - 328 с.
5. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Львiв : Вид-во "Свгт", 1999. - 325 с.
6. Мус1енко М.М. Еколопя. Охорона природи. - К. : Вид-во "Наука", 2005. - 245 с.
Пашков А.П., Семенова А.М., Немыкина А.Д. Глобальные изменения климата: угрозы человечеству и пути решения
Глобальные изменения климата. Сегодня это уже объективная реальность. Динамика их развития, объективные подтверждения их развития на Земле. Пути выхода из этой тяжелой ситуации. Если человечество не изменит своей деструктивной стратегии - наступит его конец.
Ключевые слова: Глобальные изменения климата, объективная реальность, динамика развития, деструктивная стратегия, парниковый эффект.
Pashkov A.P., Semenova A.M., Niemykina A.D. Global climate change: threats for humanity and ways of solutions
Global changes. Today it is already an objective reality. The dynamics of its development, objective confirmations of its progressing development on the Earth. Way out of such a difficult situation. If the mankind doesn't change its destructive consumer strategy-it will be the end of humanity.
Keywords: Global climate changes, objective reality, dynamics of development, destructive consumer strategy, green-house effect._
УДК 630*9+167.2 Асист А.М. Польовський, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ Л1СОВО1 ПОЛ1ТИКИ У ПРОЦЕС1 В1ДТВОРЕННЯ Л1СОВИХ РЕСУРС1В
Розглянуто роль люово! пол^ики у запоб^анш та подоланш еколопчних проблем на глобальному та нащональному рiвнях. Здшснено аналiз економiчних, соць альних та еколопчних аспекпв нацюнально! люово! пол^ики Украши. Подано реко-мендацп щодо застосування економiчних шструменпв люово! пол^ики у процес вщтворення люових ресурав.
Ключов1 слова: люове господарство, люова пол^ика, вщтворення люових ре-сурав, економiчнi шструменти люово! пол^ики.
Глобальш змши кшмату е одшею з найактуальшших проблем сього-дення. Значш зусилля свгтово! спшьноти спрямоваш на подолання та запобь гання 1'хтх негативних наслщюв. Безумовно, головну роль у цьому процес повинне вщгравати люове господарство, адже лю як екосистема, мае здат-шсть поглинати парников1 гази та стабшзувати кшмат Земль Розширене вщ-творення люових ресурЫв та залюнення е важливими шляхами подолання глобальних еколопчних загроз. На державному та регюнальному р1внях вони повинш бути прюритетними завданнями л1сово! пол1тики уЫх кра1н свгту. Для Укра1ни вщтворення люових ресурЫв е особливо актуальним завданням, адже люистють нашо! територи далека вщ оптимально!. Спрямовашсть нащ-онально! люово! пол1тики на виршення ще! проблеми сприятиме розвитку люового господарства та дасть змогу запоб1гти негативним наслщкам глобальних змш кшмату.
Варто зазначити, що аналiз полiтичних, екологiчних, економiчних та соцiальних аспектiв нащонально! люово! полiтики Укра!ни свiдчить про и не-достатню ефективнiсть та недосконалють. Теоретичнi та правовi основи су-часно! люово! полiтики Укра!ни ще базуються на засадах лiсокористування радянського перюду. Укра!нська лiсова полiтика спрямована на шдтримку державних лiсiв [5, 6]. Незважаючи на введення приватно! i комунально! форм власностi на люи, згiдно з Законом Укра!ни "Про внесення змiн до Люового кодексу Укра!ни" вiд 8 лютого 2006 р., ще не розроблено дiевi мехашзми на-буття приватно! чи комунально! власностi на люи. Позитивним аспектом цього закону е право приватно! власностi громадян i юридичних осiб на лiси, "створеш ними на набутих у власшсть у встановленому порядку земельних дь лянках деградованих i малопродуктивних упдь, без обмеження !х площi" [1, с. 12]. Цим положенням надаеться можливють залюнення близько 15 млн земель, як на сьогодш е еродованими i непридатними для сшьськогосподарсь-кого виробництва [6]. Однак потрiбно мати на уваз^ що без додатково! зако-нодавчо! i нормативно! бази, яка встановлювала б процедури передачi таких земель для !хнього залiснення, а також достатнього державного втручання у виглядi фiнансових i стимуляцiйних iнструментiв люово! полiтики, дiя цього положення буде обмежена i неефективна. Залiснення непродуктивних еродо-ваних земель мае бути прюритетом i головним завданням спещально створено! державно! програми, яка забезпечила б необхщне фiнансування шляхом дотацш i субсидiй приватним власникам [3]. Як свщчить досвiд Франци, неп-ридатнi для сiльського господарства землi залiснили приватнi власники завдя-ки наданню прямих дотацiй з державного люового фонду, створеного за раху-нок надходжень вiд оподаткування продажу круглого люу [10].
Одшею з найважливiших проблем лiсового господарства Укра!ни е багатовiдомча структура управлшня лiсами. Як зазначено у Концепци рефор-мування та розвитку люового господарства, однiею з основних причин ви-никнення проблем у люовому господарствi е надання лiсiв у постшне корис-тування пiдприемствам, установам та оргашзащям, якi належать до сфери управлшня рiзних мшютерств та iнших органiв виконавчо! влади [2]. Така ситу-ащя призводить до неефективного господарювання та оргашзаци ведення ль сового господарства. О^м цього, поеднання функцiй державного управлшня i контролю у сферi використання, охорони, захисту i вщтворення лiсових ре-сурсiв iз шдприемницькою дiяльнiстю призводить до зростання витрат i вщ-сутностi iнвестицiй [8]. Реформування системи управлшня люовим господар-ством мае бути одним iз головних напрямiв нацiонально! люово! полiтики.
У контекстi сучасних свггових тенденцiй формулювання лiсово! поль тики значне мюце посiдае участь громадськост у цьому процесi. Стаття 96 "Люового кодексу Укра!ни" регламентуе участь громадських природоохорон-них органiзацiй у сферi лiсових вiдносин, а саме: !хня участь у розробленнi плашв та програм, пов'язаних з охороною, захистом, використанням i вщтво-ренням лiсiв, внесення пропозицiй щодо розроблення i внесення змiн до вщ-повiдних нормативно-правових актiв у сферi лiсокористування та вiльного доступу до шформацп про стан лiсiв та ведення люового господарства [1].
Виконання цього положення дасть змогу реашзувати на практищ принципи вщкритост та врахування штереЫв усiх зацiкавлених сторiн у процес фор-мування лiсово! полггики. Однак реальна ситуацiя на сьогодш полягае у тому, що громадськ природоохоронш органiзацi!, мiсцеве населення та спожи-вачi продукцi! люового господарства практично не впливають на люову поль тику Укра!ни, не беруть участ у плануваннi люокористування i не забезпече-нi достатньою мiрою iнформацiею про стан охорони, вщтворення i викорис-тання люових ресурсiв [6].
Серед соцiальних аспекпв лiсово! полiтики Укра!ни вагоме мюце по-сiдае використання рекреацiйних можливостей лiсiв, особливо Карпатського регiону. Надання рекреацшних послуг може замiнити промислове люокорис-тування, зокрема у прських лiсах, приносячи бiльше прибуткiв вщ туристич-них вiзитiв. Однак необхщно враховувати, що без достатнього розвитку ту-ристично! iнфраструктури не варто сподiватися на значнi прибутки вщ рекре-ацiйних функцiй лiсу. У цьому контекст головними напрямами люово! поль тики мають бути сприяння залучення iнвестицiйних ресурсiв для розвитку туристично! iнфраструктури, вiдмова вiд суцшьних рубань з метою збере-ження ландшаф^в i природних лiсiв, а також ефективний контроль за дотри-манням правил перебування у лiсi (запоб^ання пожежам, охорона лiсiв вщ пiдвищеного антропогенного навантаження тощо).
Люова полiтика мае бути спрямована на посилення вщповщальносл лiсово! охорони та оргашв мiсцево! влади за дотриманням лiсового законо-давства, а також на стимулювання мюцевого населення до дотримання норм закошв. Ефективна сощальна полiтика у лiсовому господарствi повинна за-безпечити можливостi працевлаштування сшьського населення у лiсовому господарствi на мюцевому рiвнi, залучаючи працiвникiв не тшьки на заготiв-лю деревини, але й недеревних продуктiв люу та в туристичнiй галузi [6].
Еколопчш аспекти сучасно! люово! полiтики Укра!ни пов,язанi насам-перед iз негативними наслiдками полiтики, що проводилася у ХХ ст. Зокрема були створеш нестшю монокультури, попршилася вжова i породна структура лiсiв, переважали суцiльнi рубання головного користування, знизився рь вень бюлопчного рiзноманiття флори i фауни укра!нських лiсiв. До позитив-них зрушень можна вiднести зростання кiлькостi заповщниюв i нацiональних паркiв, запровадження системи мошгорингу лiсiв, посилення мiжнародного сшвробггництва у галузi збереження i охорони лiсiв. Нацiональна лiсова полi-тика повинна спрямовуватися на удосконалення системи люокористування, обмеження суцiльних рубань, покращання системи вживання лiсогосподарсь-ких заходiв, збереження бiологiчного рiзноманiття лiсiв Укра!ни [2, 6, 8].
Недосконалють порядку визначення i справляння плати за спещальне користування лiсовими ресурсами, i як наслiдок, значне заниження рiвня попнево! плати, е головною економiчною проблемою лiсового господарства Укра!ни. Низький рiвень попневих платежiв та !хнш неефективний розподiл через мiсцевi та державнi бюджети спричинюе недофшансування лiсового господарства. Покращання механiзму платного люокористування на засадах ринково! економжи, створення конкурентного ринку деревини через запрова-
дження порядку реалiзащ! заготовлено! деревини на конкурсних засадах через торги, вщмова вщ затратно! концепцi! та запровадження нового мехашз-му встановлення рiвня попневих платежiв на основi ринкових щн на лiсову продукцiю мають бути основними завданнями лiсово! пол^ики Укра!ни у сферi економiчних вщносин у лiсовому господарствi [2, 4, 6, 8, 9, 11].
Як зазначалося вище, одшею з головних щлей нацiонально! люово! полiтики Укра!ни е збiльшення лiсистостi. Досягнення ще! мети можливе за рахунок створення Державного фонду охорони i вщтворення люових ресур-сiв, кошти з якого використовувалися б лише на фшансування вiдтворення лiсу, передусiм на еродованих сшьськогосподарських землях. Створення Державного фонду охорони i вiдтворення люових ресурсiв передбачалося альтернативним проектом Люового кодексу Укра!ни, розробленого на кафед-рi економiки та менеджменту люових пiдприемств Нацiонального люотехшч-ного ушверситету Укра!ни [7, с. 74]. Кошти такого фонду повинш покривати витрати державних люових господарств на розширене вiдтворення у заплано-ваних обсягах, а також надаватися приватним власникам земель у виглядi щльових дотацш на створення нових лiсових насаджень. Джерелами фшансування Державного фонду охорони i вщтворення люових ресуршв можуть бути надходження коштiв вщ зростання величини попнево! плати або вщ запровадження податку на люовий дохiд.
Варто зазначити, що запропонованi заходи щодо вдосконалення люо-во! полiтики повиннi запроваджуватися на основi комплексного пiдходу, ос-кшьки мiж ними наявний тiсний взаемозв'язок. Так, першочерговим завдан-ням е змша механiзму визначення i справляння попневих платежiв. За умови ефективного запровадження рентного пщходу для розрахунку !хнього рiвня варто очiкувати зростання кореневих щн. Це дасть змогу отримати додатковi надходження, якi можуть спрямовуватися на розширене вщтворення люу державними пщприемствами та приватними власниками.
Такий пщхщ до створення приватного сектору в люовому господар-ствi е бiльш рацiональним, нiж здшснення приватизацi! лiсових угiдь. З одного боку, створюються новi насадження i зростае показник лiсистостi кра!ни, а з iншого - природним еволюцшним шляхом формуеться приватна форма власност на лiсовi ресурси. Безперечно, цей процес буде тривати не одне де-сятилггтя i потребуватиме постiйно! пiдтримки нацiональною лiсовою поль тикою. У довготермiновiй перспективi новi приватнi власники лiсу стануть учасниками ринку люово! продукцi! одноосiбно або ж як об'еднання чи ко-оперативи власникiв лiсу. Це, своею чергою, буде створювати подальшi пере-думови для демонополiзацi! ринку люово! продукцi!, а отже, формуванню ефективно! системи цiноутворення.
Для вдосконалення системи щноутворення необхiдно змiнити процедуру проведення люових торгiв, запровадивши бiржовi торги. Бiржовi торги лiсовою продукщею можуть стати дiевим iнструментом люово! полiтики за умови вiдповiдно! адмшстративно! та регуляторно! пiдтримки з боку держа-ви. Основним завданням люово! полiтики у цьому напрямi е створення прозо-рого конкурентного ринку люово! продукцi!. За основу стартових щн прода-
жу деревини повинш братися KopeHeBi цiни, розраховаш за рентним шдхо-дом. Такий мехашзм дасть змогу вилучати ренту у виглядi лiсoвoгo доходу, оподаткування якого буде ще одним джерелом фшансування Державного фонду охорони i вщтворення лiсoвиx ресурсiв. Неoбxiдне дослщження мож-ливостей та ефективнoстi запровадження податку на люовий дoxiд.
Варто вщзначити, що запрoпoнoванi заходи повинш вживати за наяв-нoстi ефективного контролю. Так, залюнення еродованих сшьськогоспо-дарських земель мають здiйснювати державш шдприемства або приватнi шд-рядники, як мають дoсвiд виконання люокультурних рoбiт, та вiдпoвiдати вимогам i принципам сталого ведення лiсoвoгo господарства. За умови наяв-нoстi рiзниx форм власнoстi на лiси в Укра1ш дoцiльнo запровадити таку систему господарювання, за якою незалежно вiд форми власнoстi всi люокуль-турнi та лiсoгoспoдарськi роботи виконують державнi лiсoгoспoдарськi шдприемства або приватш шдприемства, якi мають вщповщний дoсвiд та дoзвiл на здшснення цих видiв дiяльнoстi. Це дасть змогу контролювати якiсть виконання люокультурних та лiсoгoспoдарськиx рoбiт, що прямо впливатиме на яюст та кшьюст показники деревoстанiв. За умови подальшого проведення екoлoгiчнoï сертифiкацiï лiсiв та ведення екoлoгiчнo-спрямoванoï нащональ-но1 лiсoвoï пoлiтики, украïнське лiсoве господарство буде вщповщати вимогам сталого розвитку.
Таким чином, нащональна люова пoлiтика Украши повинна забезпе-чити вдосконалення чинного екoнoмiчнoгo меxанiзму платного користування люовими ресурсами та цшоутворення. З цiею метою неoбxiднo змшити порядок справляння та встановлення попневих платежiв, якi пoвиннi бути основою для визначення стартових щн на аукщонних торгах, та вдосконалити процедуру проведення лiсoвиx торпв для створення конкурентного ринку ль сово1" прoдукцiï. Для забезпечення збалансованого поеднання iнтенсивнoгo лiсoкoристування та сoцiальнo-oрiентoванoгo лiсoвoгo господарства лiсoва пoлiтика повинна бути спрямована на ведення сталого люового господарства, збшьшення лiсистoстi за допомогою розширеного лiсoвiдтвoрення приватни-ми власниками та ix фiнансування з Державного фонду охорони i вщтворен-ня лiсoвиx ресурсiв, подальше проведення екoлoгiчнoï сертифiкацiï лiсiв, вдосконалення чинного люового законодавства, oрганiзацiйнoï структури i системи управлшня люовим господарством Украши.
Л1тература
1. Закон Украши "Про внесення змш до Люового кодексу Украши" вщ 08 лютого 2006 р., № 3404-15. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua
2. Концепщя реформування та розвитку люового господарства/ Схвалена розпоряд-женням Кабшету МЫстр1в Украши вщ 18 квггня 2006 р., № 208-р. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua
3. Польовський А.М. Еколого-економ1чш аспекти анал1зу люово'1 пол1тики // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : М1жвщомч. наук.-техн. зб. -Льв1в : Вид-во НЛТУ Украши, 2006. - Вип. 32. - С. 151-157.
4. Польовський А.М. Економ1чш, сощальш та еколопчш аспекти визначення р1вня кореневих платежiв в Укрш'ш // Науковий вюник УкрДЛТУ : менеджмент природних ресур-с1в, еколопчна i люова полггика. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 2004. - Вип. 14.2. - С. 115-123.
5. Синякевич 1.М. EKOHOMiKa лiсокористування : навч. пiдручник. - Львiв : Вид-во 1ЗМН, 2000. - 402 с.
6. Синякевич 1.М. Лiсова пол^ика : пiдручник. - Львiв : Вид-во 1ЗМН. - 2005. - 223 с.
7. Синякевич 1.М. Люовий кодекс Украши (альтернативний проект) / Синякевич 1.М., Мельник С.О., Соловш 1.П., Холявка В.З., Ковалишин В.Р. // Газета "Деревообробник". -2002. - № 15 (57). - С. 4-7.
8. Юхновський I. Про що шумить украшський лю? // Дзеркало тижня (штернет-верая). - 2004. - № 12 (487). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zn.kiev.ua
9. Buksha I. Forest and forest products country profile: Ukraine / Buksha I., Pasternak V., Romanovsky V. // UN Geneva Timber and Forest Discussion Paper. - 2003. - № 32. - 32 p.
10. Fraser A.I. Making forest policy work // Kluwer Academic Publishers, 2002. - 280 p.
11. Strochinskii A.A. Forest and forestry in Ukraine: standing on the brink of a market economy / Strochinskii A.A., Pozyvailo Y.M., Jungst S.E. // Journal of Forestry. - 2001. - Vol. 99, № 8. - P. 34-38.
Польовский А.М. Экономические аспекты лесной политики в процессе воссоздания лесных ресурсов
Рассмотрена роль лесной политики в предотвращении и преодолении экологических проблем на глобальном и национальном уровнях. Осуществлен анализ экономических, социальных и экологических аспектов национальной лесной политики Украины. Поданы рекомендации относительно применения экономических инструментов лесной политики в процессе воспроизведения лесных ресурсов.
Ключевые слова: лесное хозяйство, лесная политика, воспроизведения лесных ресурсов, экономические инструменты лесной политики.
Polovskyy A.M. Economic dimensions of forest policy and reforestation
The role of forest policy in preventing and overcoming the environmental problems on global and national scale was examined. The analysis of economic, social and environmental dimensions of the Ukrainian national forest policy was conducted. The ways of implementing the economic instruments of forest policy for reforestation are recommended.
Keywords: forest management, forest policy, reforestation, economic instruments of forest policy.
УДК 681.142:612.822 Ведущий специалист Ю.Б. Попкова -
ЗАО "НИиПИэкологии города", г. Москва
ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА БИОГАЗА, ВЫДЕЛЯЕМОГО ЗАГРЯЗНЕННЫМИ ГОРОДСКИМИ ТЕРРИТОРИЯМИ
Рассмотрены вопросы экономической оценки биогаза, выделяемого загрязненными городскими территориями, несанкционированными свалками, полигонами твердых бытовых отходов в рамках механизмов реализации Киотского протокола.
Ключевые слова: загрязненные городские территории, биогаз, полигон твердых бытовых отходов, экономическая оценка, Киотский протокол.
В последнее время большое количество научных исследований в области климатических изменений посвящаются развитию идеологии Киотско-го протокола. Особого внимания заслуживают проекты оздоровления атмосферного воздуха городов. По выражению известного американского эколога Ю. Одума, "наши огромные города - всего лишь паразиты на биосфере", потребляя огромное количество природных ресурсов, они становятся источниками загрязнения окружающей среды.
Загрязненные территории, городские свалки являются значительным источником выбросов биогаза в атмосферу Земли, которая составляет еже-
