CC BY
39
Л1тература
1. Василишин Р.Д. Хiд росту повних ялицевих деревосташв Украшських Карпат / Р.Д. Василишин // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.6. - С. 87-92.
2. Лакида П.1. Надземна фггомаса та вуглецево-енергетичний потенщал ялицевих деревосташв Украшських Карпат : монограф1я / П.1. Лакида, Р.Д. Василишин, О.М. Василишин. -Корсунь-Шевченгавський : ФОП Гавришенко В.М., 2010. - 240 с.
3. Опыт агрегированной оценки основных показателей биопродукционного процесса и углеродного бюджета надземных экосистем России. 1. Запасы фитомассы и мертвой растительной органической массы / А.З. Швиденко, С. Нильсон, В.С. Столбовой и др. // Экология. - 2000. - № 6. - С. 403-410.
4. Таблицы и модели хода роста и продуктивности насаждений основных лесообразу-ющих пород Северной Евразии : нормат.-справ. матер. / А.З. Швиденко, Д.Г. Щепащенко, С. Нильсон, Ю.И. Булуй. - М. : ОАО "Московская типография № 6", 2008. - 887 с.
5. Carbon, Climate and Managed Land in Ukraine: Integrated Data and Models of Land Use for NEESPI (Forest Sector) / А. Shvidenko, P. Lakyda, I. McCallum, S. Nilsson, D. Schepaschenko, R. Vasylyshyn // Reports on work of the International Institute for Applied Systems Analysis, Laxen-burg, Austria. - 2008. - P. 77.
Василишин Р.Д. Динамика биопродуктивности полных пихтовых древостоев Украинских Карпат
Приведены результаты моделирования динамики конверсионных коэффициентов таких компонентов фитомассы полных (нормальных) природных древостоев пихты белой, как ствол в коре, кора, ветки и хвоя. На основе таблиц хода роста исследуемых древостоев разработаны нормативы динамики их биопродуктивности по унифицированной системе, предложенной учеными Международного института прикладного системного анализа. Сделано теоретическое обоснование практического использования разработанных нормативно-справочных таблиц.
Ключевые слова: биопродуктивность, пихтовые древостои, моделирование, фитомасса, Украинские Карпаты.
Vasylyshyn R.D. Dynamic of bioproductivity of normal fir stands of Ukrainian Carpathians
The results of modelling of conversional coefficients of main biomass components of normal fir stands of natural origin (stem with bark, bark, branches, and needles) are presented. The normatives of bioproductivity dynamic of fir stands based on growth tables using unified methodology of International Institute for Applied Systems Analysis were developed. Theoretical justification of use in practice of developed normatives was provided.
Keywords: bioproductivity, Silver fir stands, modelling, phytomass, Ukrainian Carpathians.
УДК 630*91:504.062 Доц. А.М. Польовський, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ЗНЕЛ1СНЕННЯ ТА СТАЛОГО Л1СОКОРИСТУВАННЯ
Проаналiзовано головш причини знелюнення в контекст глобальних проблем довкшля та змши ^мату. Дослщжено роль та значення люових екосистем у подо-ланш еколопчних проблем. ОбГрунтовано необхщшсть запровадження сталого люо-користування за допомогою люово! пол^ики.
Ключовг слова: люове господарство, люова пол^ика, знелюнення, стале люо-користування, глобальш проблеми довкшля.
Глобальна проблема змши ктмату, вирiшення яко! е головним завдан-ням сьогодення, тюно пов'язана з проблемою знелiснення. Однак за останш роки сyспiльство втратило штерес до знелiснення як до проблеми глобального масштабу. На перше мюце вийшли проблеми свиово! економiчноl кризи, тероризму, безпеки та потенцшш мaкроекономiчнi нaслiдки глобального по-теплiння загалом. Iронiя в тому, що глобaльнi змiни клiмaтy мали б привер-нути увагу саме до важливосп збереження лiсiв як головного шструменту бо-ротьби з глобальним потеплiнням.
Лiсовi екосистеми мають особливо важливе значення в контекст по-долання проблеми глобального потеплшня. Як зазначае Мiжнaроднa комiсiя iз змiни клiмaтy (Intergovernmental Panel on Climate Change), потеплшня кль матично! системи Землi не пiдлягaе сумшвам, про що свiдчaть пiдвищення середньо! температури повггря та океану, танення сшгового покриву планети та тдняття морських водних мас вище середнього рiвня, значне зростання викидiв парникових гaзiв вiд антропогенно! дiяльностi та концентрацп дво-окису вуглецю, метану та двоокису азоту в aтмосферi Землг Мiжнaроднa спiвпрaця, формулювання ефективних нащональних екологiчних полiтик кра!н свиу, створення мiжнaродного ринку квот на викиди вуглекислого газу та застосування нових шструменлв еколопчно! полiтики можуть стати пiдrрyнтям для свiтових зусиль iз зниження викидiв парникових гaзiв [5].
Знищення лiсiв е значною проблемою з огляду на сукупшсть продук-ци та послуг, як вони забезпечують. Бaгaтоцiльовий лiсовий менеджмент вже багато роюв е загальноприйнятим термiном у лiсовомy господaрствi як розвинених, так i кра!н, що розвиваються, однак втiлення його на пракгищ е складним завданням. Багато люових користувань часто е несумюними мiж собою. Наприклад, повне збереження бюлопчного рiзномaнiття та iнших еколопчних фyнкцiй лiсiв i зaготiвля деревини, навиь на основi принципiв сталого лiсокористyвaння, е суперечливими завданнями. Збшьшення штен-сивностi одше! форми користування часто негативно впливае на наявшсть ш-ших корисних фyнкцiй люу.
В наш час за можливють експлуатацп будь-яко! люово! площi, що е економiчно доступною i придатною до користування, конкурують рiзнi защ-кaвленi сторони. Сyкyпнiсть водозахисних та Грунтозахисних корисних фун-кцiй люу, екологiчних послуг на мiсцевомy та регюнальному рiвнях, глобально! щнносп лiсy як середовища бiологiчного рiзномaнiття, генетичного банку та середовища депонування вуглецю е критичними чинниками для змен-шення впливу глобальних змiн клiмaтy. Отже, нaявнiсть багатьох можливос-тей використання лiсових ресуршв та земельних площ, на яких вони зроста-ють, е головними чинниками знелюнення. До них належать не лише люогос-подарська дiяльнiсть та !! вплив на лю, але i стимулювання вирубування лiсiв з боку iнших секторiв економжи.
Потрiбно враховувати, що процеси знелюнення у багатьох кра!нах, що розвиваються, змшилися за остaннi роки. В минулому вони пов'язувалися з бщшстю та виживанням мiсцевого населення. Тепер знелюнення, головним чином, вiдбyвaеться тд впливом розвитку сiльського господарства на тран-
сформованих люових землях. У цьому процесi значну роль вiдiграють i роз-винеш кра1ни, оскiльки бiльшiсть сшьськогосподарсько1 продукцп спожи-ваеться саме на 1х внутрiшнiх ринках [6].
Свiт наблизився до то1 меж^ коли руйнащя довкiлля i темпи викорис-тання природних ресуршв стали серйозною загрозою для подальшого зрос-тання та добробуту. Постала потреба у новш парадигмi розвитку людсько1 цивЫзацп, яка б враховувала сталiсть використання природних ресуршв та довкiлля як реальних факторiв у прогнозах i розрахунках темтв i напрямкiв економiчного та суспшьного розвитку, а не сприймала 11 як обмеження до зростання та шнорувала.
Зростаюча зацiкавленiсть у подоланш проблеми глобального потеплш-ня сприяе подальшим дискусiям щодо проблеми оцшювання лiсiв, але цього разу - як на сховище вуглецю, депонованого в бюмаш лiсових масивiв. Лiс як сховище вуглецю потенцшно е ринковим товаром, якщо вщ найбiльших заб-руднювачiв парниковими газами почнуть вимагати зменшити цi викиди або ж здшснити вiдповiднi швестицп у депонування вуглецю для компенсацп обся-гiв сво1х викидiв. Як вщомо, викиди вуглецю в атмосферу внаслщок втрат ль сiв глобально оцшюють у 15-20 % вщ усiх антропогенних викидiв. У световому масштабi буде дуже важко знизити викиди достатньою мiрою для уповшь-нення нагромадження та, в кшцевому рахунку, зниження концентрацп вугле-кислого газу в атмосферi планети до рiвня, необхiдного для уникнення серйозних, можливо незворотних наслiдкiв глобального потеплшня, якщо втрата люових площ не припиниться. Такою ж важливою необхiднiстю буде ведення сталого люокористування на цих лiсових площах [6].
Защкавлеш сторони в лiсовому господарствi мають рiзнi цiнностi та сприйняття ролi лiсiв у суспiльствi, що спричиняе конфлжти мiж ними. Дош не досягнуте порозумiння щодо причин та можливих шляхiв розв'язання проблем, визначення вщповщальних осiб та фшансування пропонованих за-ходiв. Такi просп, на перший погляд, питання спричиняють безлiч супереч-ностей, починаючи вщ технiчних аргументiв щодо методiв збереження лiсiв та технологи сталого люокористування до щеолопчних та фiлософських роз-бiжностей щодо ролi та важливост лiсiв.
На сьогоднi в мiжнародну лiсову полiтику залученi природоохороннi оргашзацп, захисники бiорiзноманiття, прихильники соцiальних функцш ль су, прихильники багатоцiльового люового менеджменту, приватнi люовлас-ники, люозагопвельний та деревообробний сегменти лiсового сектору, поль тики та вiдповiдальнi за прийняття ршень особи. Розма1ття цих защкавлених сторiн у лiсовому секторi демонструе комплекснiсть проблеми та потенцшш можливосп виникнення конфлiкту мiж цими групами. Широкий спектр пог-лядiв та iнтересiв у лiсовому секторi е основною причиною розбалансованос-т мiжнародноl та нацiональних лiсових полгтик, що стало головною перепоною на шляху до досягнення ефективносп мiжнародноl люово1 полiтики та проведення дiевих заходiв для вирiшення проблеми втрати лiсiв. На жаль, дуже часто можливост для досягнення консенсусу щодо фундаментальних проблем губляться у обговореннях дрiбних непрiоритетних проблем, коли
полiтично та eKOHOMi4HO сильнiшi зацiкавленi сторони просувають cboï ште-реси i вщквдають погляди iнших. На погляд багатьох зарубiжних та впчизня-них люових економiстiв та полггаюв, найголовнiшим завданням е прийняття практичних рiшень та концентращя мiжнародноï лiсовоï полiтики на ïx вть леннi в життя [1-3, 7, 8].
Економiчнi, сощальш та екологiчнi проблеми, що лежать в основi до-сягнення сталого лiсокористування, е надзвичайно складними i пов'язаними з проблемами полггачних та сощальних реформ, економiчного розвитку i гло-бальних проблем стабiльностi та добробуту. Вщколи почали говорити про щннють лiсiв як середовища збереження бюлопчного рiзноманiття та депо-нування вуглецю, увагу зосереджують лише на встановленш вартостi цих функцiй люових екосистем, а не на важливших питаннях фiнансування i роз-под^ отриманих благ. Безперечно, що ощнювання вартостi всix товарiв та послуг, як забезпечують лiси, е складним завданням. Однак, будь-яка оцiнка матиме незначш наслiдки, якщо всi защкавлеш сторони, що мали б бути за-лученi у процес сталого люокористування та охорону лiсiв, не будуть отри-мувати хоча б частку оцiнноï вартостi корисних функцш лiсiв, яку б вони вважали за достатню i задовiльну [7].
Концепщя сталого лiсокористування вже тривалий час обговорюеться захисниками довкiлля, урядами багатих на люи краïн, люовласниками та ль совими менеджерами, мюцевими громадами, мiжнародними органiзацiями та багатьма шшими зацiкавленими групами. Стале люове господарство розви-ваеться успiшно лише у деяких крашах (зазвичай там, де е адекватш ресурси та умови для його запровадження) i зазнало невдачi у багатьох шших. Невда-ча сталого лiсового господарства пов'язуеться насамперед з проблемами нез-балансованих правових iнтересiв та значних недолтв системи управлiння в люовому секторi, включаючи корупцiю, неефективну дiяльнiсть державних лiсовиx агенцiй та приватного сектора в багатьох крашах. Хоча щ недолжи дiйсно е у багатьох випадках, вони скорше е симптомами, шж основними причинами невдачi запровадження сталого лiсового господарства. Стале ль сове господарство зазнало невдачi у багатьох частинах свiту не через не-життездатнiсть пропонованих нових технологш ведення лiсового менеджменту i не через те, що цЫ юнуючих систем менеджменту не зб^аються з усiма елементами сталосп. Головними причинами е проблеми у люовш полi-тицi та стимулюванш економiки лiсового сектору.
Економiчна та сощальна полiтика, яка прямо чи опосередковано впли-вае на люовий сектор, твориться i запроваджуеться за межами люового сектору економжи. Наприклад, полiтика щодо iнтенсифiкацiï люового господарства у крашах, що розвиваються, мае прямий вплив на знищення лiсiв через розширення сшьськогосподарських земель замiсть лiсовиx площ. Дуже часто не беруть до уваги штереси люового сектору тд час творення i запровадження полггаки щодо iншиx секторiв економiки. Зростаючий попит на продукти харчування створюе передумови для екстенсивного розширення сшьського господарства у краïнаx, що розвиваються, що призводить насамперед до по-дальшого знищення лiсовиx площ i перетворення ïx у сшьськогосподарсью
землг Защкавлеш сторони, якi мають близький стосунок до люового госпо-дарства - державш лiсовi та природоохороннi агентства, люовласники, при-ватш лiсовi та деревообробш пiдприeмства, часто не сприймають стале люо-користування та його вигоди, осюльки вони спрямовaнi на отримання при-буткiв вiд користування люовими ресурсами безпосередньо в тепершнш час, а не у майбутньому.
Визначення вaртостi глобальних лiсових суспшьних послуг, таких як бiорiзномaнiття та депонування вуглецю у бiомaсi лiсiв, сьогоднi вважають нaйвaжливiшим завданням та шструментом подолання проблеми втрати ль сiв. Однак ïx не включають у економiчний aнaлiз мiжнaродних оргашзацш та нaцiонaльниx урядових агентств, яю приймають рiшення та запроваджують люову полiтику на нaцiонaльному та репональному рiвняx. На сьогоднi не ю-нуе меxaнiзмiв фiнaнсовоï компенсaцiï крашам, та мiсцевому населенню зок-рема, за надання послуг збереження та охорони лiсiв, що забезпечують таю глобальш суспiльнi кориснi функцiï. Це можна розглядати як невдачу мiжнa-родноï лiсовоï полiтики щодо знаходження виршення проблеми дегрaдaцiï лiсiв та знелюнення планети [8].
Природнi ресурси е обмеженим кaпiтaлом, особливо у бщних крaïнax, на шляху економiчного розвитку. Нестале використання природних ресуршв з метою економiчного збагачення не е чимось новим у економiчнiй юторп; новим е глобaльнi обмеження на цю стрaтегiю. Занадто швидке використання природних ресурсiв з метою генерування швестицш в економiцi може бути небезпечним не лише з погляду стабшьносп екологiчноï системи, але й сощ-aльноï системи, яка стопъ в основi економiчного зростання. З шшого боку, використання ресуршв у занадто повiльному темпi може завадити перспективам економiчного розвитку та подоланню бщносп, пiднiмaючи комплекс проблем стабшьносп у формi сощальних та полiтичниx ризикiв, якi не захоче вирiшувaти жоден уряд [7].
Правильно визначити мету нaцiонaльноï лiсовоï полiтики, сформулю-вати та прийняти ïï до запровадження на практищ е надзвичайно складним завданням за будь-яких умов. Для цього необхщно, насамперед, ощнити всi суспiльнi потреби стосовно люокористування, застосовуючи вiдповiднi кри-терiï та iндикaтори та наявну на сьогоднi наукову та техшчну iнформaцiю, оцiнити ïx прiоритетнiсть, включаючи aльтернaтивнi затрати та сценaрiï, провести консультацп з усiмa защкавленими сторонами i аж пiсля цього прийняти кiнцевi рiшення [4].
Критичним елементом у досягненш сталого люового господарства е полггична воля всередиш крaïни, нaслiдком чого мае бути покращення управ-лшня лiсовим сектором. Однак покращення системи управлшня лiсовим сектором не обов'язково означае наявнють полiтичноï волi до запровадження сталого люокористування i ефективноï охорони лiсiв. Мaлоймовiрно, що будь-як заходи з подолання корупци, децентрaлiзaцiï менеджменту та введення нових форм влaсностi на люи, подолання чи зменшення нелегальних рубань будуть успiшними у довготермiновiй перспективi та у глобальному мaсштaбi, якщо не буде полiтичноï волi на досягнення цiеï мети на найвищому рiвнi управлш-ня державою. Таю заходи потрiбно проводити у комплекс^ а не поодиноко чи
Нацюнальний лiсотexнiчний yнiвepситeт УкраУни
в обмежениx обсягаx, коли вони не дадуть жодного резyльтатy y досягненнi сталого лiсокористyвання. Отже, xоч ïx можна розглядатися як необxiдна yмова для yдосконалення лiсового менеджментy та заxистy лiсiв, вони не e достатньою умовою для цього. Кiнцевоï мети сталосп не бyде досягнyта, по-ки на глобадьномy рiвнi не 6удуть поeднанi фyндаментадьнi проблеми еконо-мiчниx та соцiадьниx змiн та реформ з результатами дiяльностi люового сектору та вiдповiдним стимулюванням yсix зацiкавлениx сторiн [7].
Експлуатащя свiтовиx лiсiв в краïнаx, що розвиваються продов-жyeться в троxи нижчому темпi i повторюe юторичш минyлi трансформацiï лiсовиx ландшафтiв. Люи розташованi на територiяx рiзниx краш i мають значну економiчнy цшшсть для ниx. Спроби мiжнародниx оргашзацш та за-цiкавлениx сторiн нав'язати контроль над тим, як варто експлуатувати лiсовi ресурси, зyстрiчають значний спротив з боку нацiональниx yрядiв. Концепцiя лiсy як постачальника глобальниx сyспiльниx товарiв i послуг буде привабли-вою для краïн, що розвиваються, за умови застосування такого шструменту лiсовоï полiтики, як грошова компенсацiя за надання циx глобальниx суспшь-ниx послуг. Досвiд показye, що спроби залучити цi краши у небажанi для ниx зобов'язання та загальш мiжнароднi домовленостi приречеш на невдачу. На мiжнародномy ринку послуг лiсовиx екосистем сьогоднi вщбуваються великi змiни, оскiльки депонування вуглецю стало центральним елементом у диску-си щодо проблеми змiни кшмату та зниження викидiв парниковиx газiв. Як-що правильно пiдiйти до ща проблеми, це може привести до створення новоï парадигми мiжнародного лiсового господарства. Висновки:
1. Головною проблемою досягнення сталого дiсокористyвання e вщсутшсть фyнкцiонyючиx ринкiв та систем управлшня, якi б дали змогу державi та мiсцевим громадам отримати та розподiдити справедливу частку загаль-нж вигод вiд сталого люового господарства та збереження дiсiв. Процеси знелюнення i деградацiï дiсовиx екосистем будуть продовжуватися у глобальному масштабi до того часу, поки не будуть створеш такi ринковi економiчнi системи i застосованi ввдповщш ринковi iнстрyменти.
2. Завданням мiжнародноï дiсовоï подiтики маe бути вироблення прюрите-тiв та визначення необxiдниx змiн у дiсовомy секторi економжи на нащ-ональному та мiжнародномy рiвняx з метою удосконалення ведення люо-вого господарства та досягнення позитивна економiчниx, екодогiчниx та сощальнж ефектiв.
3. До процесу формування мiжнародноï та нацiонадьноï дiсовоï пол^ики повиннi залучатися всi зацiкавденi сторони i ствпрацювати для досягнення позитивна змiн i ефектiв на глобальному рiвнi. Miжнародна люо-ва политика повинна встановити прiоритети i конкретш завдання, вь дiйшовши вщ загадьниx тверджень про оxоронy i збереження якомога бшьшж площ, натомють чiтко визначаючи шдяxи досягнення встанов-дениx цiдей.
Лiтepaтypa
1. Люова полггика: теор1я i практика : монография / I.M. Синякевич, 1.П. Соловш, О.В. Врублевська та шшь - Льв1в : ЛА "Шрамща", 200S. - 612 с.
2. Синякевич 1.М. Еколопчна поливка: Стратепя подолання глобальних еколопчних загроз / 1.М. Синякевич. - Льв1в : Вид-во ЗУКЦ, 2011. - 332 с.
3. Соловш 1.П. Поливка сталого розвитку люового сектора економжи: парадигма та шструменти : монограф1я / 1.П. Соловш. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни, Вид-во ТзОВ "Лша-Прес", 2010. - 368 с.
4. Польовський А.М. Принципи анашзу люово! полпики Укра!ни / А.М. Польовський // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2007. - Вип. 17.3. - С. 20-25.
5. Intergovernmental Panel on Climate Change : Forth Assessment Report WG I Chapter 7. -Cambridge: Cambridge University Press, 2007. - 996 p. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ipcc.ch
6. Forest products annual market review 2011-2012 / Geneva Timber and Forest Study Paper 30. - New York and Geneva : UNECE/FAO, 2012. - 178 p.
7. Douglas Jim, Markku Simula. The Future of the World's Forests: Ideas vs Ideologies / Douglas Jim, Markku Simula. - Springer Science+Business Media B.V., 2011. - 211 p.
8. Pearce D.W. The economic value of forest ecosystems / David W. Pearce // Ecosystem Health. - December 2001. - Vol. 7, No. 4. - P. 284-296.
Польовский А.М. Анализ глобальных проблем обезлесения и устойчивого лесопользования
Проанализированы главные причины обезлесения в контексте глобальных проблем изменения климата. Исследованы роль и значение лесных экосистем для преодоления экологических проблем. Обоснована необходимость внедрения устойчивого лесопользования с помощью лесной политики.
Ключевые слова: лесное хозяйство, лесная политика, обезлесение, устойчивое лесопользование, глобальные проблемы окружающей среды.
Polovsky A.M. Analysis of global deforestation and sustainable forestry
Main causes of deforestation in the framework of global climate change are analyzed. Role and importance of forest ecosystems for environmental issues overcoming are examined. The necessity of sustainable forestry implementation by adopting forest policy is substantiated.
Keywords: forest management, forest policy, deforestation, sustainable forestry, global environmental issues.
УДК 631.42 Соискатель Е.В. Городюк1 -
Академия таможенной службы Украины
ВЛИЯНИЕ ЛЕСНЫХ НАСАЖДЕНИЙ БАЙРАКА КАПИТАНОВСКОГО НА МИКРОМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЭДАФОТОПОВ В СТЕПНОЙ ЗОНЕ ПРИДНЕПРОВЬЯ
Представлены макро- и микроморфологические характеристики исследуемой почвы и показано влияние лесных насаждений на степные эдафотопы. Определены особенности почвообразующих процессов в лесных эдафотопах степного Приднепровья.
Ключевые слова: микроморфология, почвообразовательные процессы, шлифы, пробные площади, биогеоценоз, эдафотопы.
Постановка проблемы. Леса в степи представляют классический пример сообществ, функционирующих в условиях явного географического несоответствия и относительно экологического соответствия условиям мес-
1 Науч. руководитель: проф. Н.А. Белова, д-р биол. наук
