CC BY
13
2. Закон УкраТни вiд 06.10.95 р. "Про ратифшацш Угоди мiж Урядом Украши та Урядом Росшсько'1' Федерацп про усунення подвiйного оподаткування доходiв i майна та по-передження ухилень вщ сплати податкiвм.
3. Закон УкраТни вщ 23.04.96 р. N 135/96 "Про ратифшацш Конвенцп мiж Урядом Украши та Урядом Швецп про усунення подвiйного оподаткування доходiв i попередження податкових ухилень".
4. Порядок подання звiтiв про виплачеш доходи, утримання i внесення до бюджету податку на доходи нерезиденпв, затверджений наказом ДПАУ вщ 29.03.02 р. N 140.
5. Наказ Мшекономши вiд 06.09.2001р. № 201. Зовшшньоекож^чна дiяльнiсть: Збiрник систематизованого законодавства. - 2002.
6. Закон УкраТни "Про оподаткування прибутку пщприемств" у редакцп Закону Украши вiд 22.05.1997р. № 283/97-ВР зi змiнами та доповненнями.
7. Михайленко Д. Фрахт! Податок?// Бухгалтерiя. - 2003р. Семшари газети Бухгалтерiя.
8. Батщев В. Податок на доходи нерезиденпв: виправлення помилок i штрафш сан-кцп// Бухгалтерiя - 2003, № 25.
9. Лист ДПАУ вщ27.06.2003р. № 10205/7/15-1317.
УДК 630*676.2 Доц. М. Т. Бець, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
САМООКУПШСТЬ Л1СОГОСПОДАРСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1:
РЕАЛ11 ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Оцшено стан лiсового господарства з огляду грошових потоюв у сферi приро-докористування, розглянуто особливост формування фiнансових джерел за напрям-ками: прибуток вiд основно'1 дiяльностi та надходження плати за ресурси i штрафнi санкцп, запропоновано способи ix оптимального формування в умовах самоокупнос-тi лiсового господарств.
Ключов1 слова: фiнансовi джерела, самоокупнiсть природокористування, основна дiяльнiсть, плата за ресурси, люова рента
Doc. M.T. Bets - USUFWT Self-service of forestry economy activities: state and perspectives
Estimate state forestry economy for inspection money circulation in sphere natural use, look at peculiarities formation of financial source for direction: profit from basic activities and comet ion pay for resources and fine sanction, offered methods their optimum formation in terms restriction of financiering
Keywords: financial source, self - service natural use, profit from basic, pay for resources, forestry rent
Постановка проблеми. Ушкальною особливютю люового господарства е та обставина, що наслщки люовщновлення, догляду за люом, охорони його вщ пожеж та хвороб можна спостершати лише за тривалий пром1жок часу, а оскшьки галузь вважаеться збитковою, поки що здшснюеться полггика його фшансового ущемлення. Спроби вщшукати ршення ^ei проблеми но-сять тотальний характер для люового господарства Украши, то ж оцшимо сформоваш на сьогодшшнш день потенцшш джерела фшансування люогос-подарськоi д1яльност1 та ix економ1чну доцшьшсть.
Анал1з останшх дослщжень i публжацш. Одним з принцишв, що ле-жить в основ! класифжацп грошових потоюв м1ж шдприемствами-природо-користувачами та державою можуть бути ix юридична необхщшсть i комер-цшний штерес. Перший тип вщносин завжди пов'язаний 1з фокальною поль
тикою, а другий - iз грошово-кредитним регулюванням. Процес фiнансового планування природокористувача - це, перш за все, процес створення еконо-мiчних i органiзацiйних умов для використання фiнансових ресурсiв з метою забезпечення природоохоронно! дiяльностi. Вiн вщображае складну систему економiчних взаемовщносин, якi виникають з приводу утворення фондiв фь нансових ресуршв та !х використання з метою охорони навколишнього природного середовища [1].
Прийнятий i ухвалений у квiтнi 2002 року основний нормативний документ, тдготований Держкомлюгоспом - програма мЛiси Украши" визна-чив напрямки розвитку лiсового господарства до 2015 року. У ньому обгрун-товано економшо-еколопчш аспекти розширеного лiсовiдтворення та захис-ного люорозведення. Констатовано той факт, що протягом останшх рокiв вщ-буваеться зростання обсяпв вiдтворення лiсiв (щорiчно майже 10 %), що у
1.4 раза перевищуе минулорiчнi розмiри суцшьних рубань, проведених на площi 29,6 тис. га. У люових розсадниках вирощено 326 млн. штук садивного матерiалу для проведення лiсокультурних робгг вiдповiдно до державних програм. Але в умовах обмеженого фшансування захисного люорозведення про iстотнi якiснi змши говорити не доводиться. Так, захисне люорозведення профiнансовано лише на 32 % i здебiльшого виконувалося за рахунок влас-них коштiв шдприемств. Доходи i видатки зведеного бюджету Украши за 2002 рiк задекларували 1986,7 млн. грн. вiд збору за спещальне використання природних ресурЫв при видатках на лiсове господарство, сшьське господар-ство, мисливство рибне господарство 1015,5 млн. грн. [2].
Одним iз напрямюв фiнансування захисного люорозведення люогос-подарських пiдприемств е його обмеження з мюцевих бюдже^в, а переважа-ти повинно виконання робгг на землях лiсового фонду. Зважаючи на тенден-ци зростання обсяпв промислового виробництва деревообробки у люопро-мисловому комплекс Украши, держшсгоспи активiзували промисловий сектор галузi i в такий спосiб поповнюють брак державних коштiв. У 2002 рощ порiвняно з 2001 роком забезпечено зростання обсяпв заготiвлi деревини на 6,8 %, випуску товарiв народного споживання на 6,6 %, пиломатерiалiв на
1.5 %, паркетних виробiв на 1 %.
Особливо позитивним моментом е зростання обсяпв реалiзацil про-дукци та продуктивност працi. Це спричинило рiвень сшввщношення обсягу реалiзацil на одного працюючого на рiвнi 10 тис. грн. Закономiрною у цьому випадку е тенденщя збiльшення середньомюячно1 зароб^но1 плати, але 291 грн. на сьогодшшнш день не можуть говорити про пдну оцiнку роботи працiвникiв люового господарства. Таке спiввiдношення доходiв та витрат вiд ведення лiсового господарства не сприяе позитивним змшам у фшансу-ваннi природокористування у кра1ш i вимагае вдосконалення механiзму планування збалансованост потреб у ресурсах люогосподарських пiдприемств iз джерелами !х фiнансування.
Постановка завдання (цiлi статтi). На сучасному етапi розвитку сус-пiльства вiдбуваеться змiна напрямку вщновлення лiсових ресурсiв вiд "ресурсного" до "бюсферного", i лiсовi екосистеми розглядаються, перш за все,
як головний компонент бюсфери, здатний стабiлiзувати i вiдновити ïï при-родну ргвновагу.
В Укpaïнi вiдновлення лiсiв вщбуваеться переважно за рахунок ство-рення люових насаджень. Проблеми сaмоокyпностi люового господарство потребують пошуку додаткових та всебiчного залучення тpaдицiйних джерел фшансування лiсогосподapськоï дiяльностi, у зв'язку з чим можна видшити тaкi напрямки фшансування держлюгосшв (табл. 1) [4].
Табл. 1. Джерела фшансування л^огосподарсько'1 дiяльностi _на р'кий мдприемства_
Прибуток тдприемства вгд основно1 д1яльност1 Надходження вгд плати за ресурси та штрафних санкций
1 - рубання, пов'язат з ведениям лшового господарства 1 - попнева плата за л1с на корет
2 - шш1 рубання (розчистка люових площ п1д будовнищво пд-ровузлгв, трубопроводов, шляхгв, видобування корисних копа-лин та ш, не пов'язаних з веденням лтсового господарства) 2 - санкци за лшопорушення
3 - загот1вля другорядних лшових матер1ал1в (птв, лубу, кори та деревно1 зелет), поб1чне лшове користування (ви-пасання худоби, розмщення пас1к, загот1вля сша, деревних сокгв, збирання i загот1вля дикорослих плод1в) 3 - оренда лшових дь льницв
4 - люомелюращя (додатковий р1чний приршт бюмаси) 4 - решш платеж!
5 - посадковий матер1ал (насшня, сшнщ, саджанщ) 5 - майнов1 стягнення за порушення правил ввдпуску деревини
Таким чином, елементи самоокупност^ у першу чергу, можна застосу-вати до тих люогосподарських робгг, у процес яких виготовляеться продук-щя, яка володге споживчою вартгстю, мае стшкий збут i у кгнцевому рахунку прибуткова. Наведеш вище в табл. 1 напрямки джерел фшансування можна розглядати як основу додаткових коштгв для ведення лгсового господарства, що вимагае детальшшого дослгдження особливостей ïx формування.
Викладення основного матергалу. Практика ведення лгсового господарства показуе, що найбшьший економгчний ефект вгд доглядових рубань досягаеться при комплексному використаннг пpодyкцiï заготгвлг. При цьому розумгють виробництво товapноï пpодyкцiï в результат переробки всiеï бг-омаси дерева. Отже, якщо продукцгя вгд освгтлення, прочищення, проргджен-ня е, як правило, поки що збитковою, то реалгзацгя деревини вгд прохгдних та сангтарних рубань дае прибуток. Загалом рентабельшсть продукци вгд рубань промгжного користування може перебувати в межах вгд 10 до 30 % за умови використання захгдно1' технологи г технгки.
Що до продукци побгчного користування, то ргвень рентабельностг вгд продажу яггд може становити 30-40 %, грибгв - 20-30 %. Загалом прибутко-вою е г заготгвля лгкарських рослин. Для шдвищення рентабельностг продукци побгчного користування доцгльно складати карти-схеми розташування грибникгв та яггдникгв на територи лгсового фонду. Однак при цьому необ-хгдно врахувати затрати на охорону та вгдтворення мгсця розташування гри-
бiв та ягiд покрити якi можливо за рахунок платних послуг туристичного, спортивного та оздоровчого характеру.
У процес люовщновлення для додаткового обсягу реал1зацп можуть бути залученi заготовлен та вирощенi пщприемством насiння, Ыянщ та сад-жанцi. Але вщсутшсть належно! прогресивно! технiки, технологи та оргашза-ци працi на роботах iз лiсовiдновлення не дае змогу досягнути бажаного р1в-ня рентабельност продукци побiчного користування лiсом. Осушення лiсiв е також чинником зростання поточного приросту, хоча економiчний результат вщ цього заходу вимагае тривалого часу очiкування.
Сутнiсть використання попнево! плати за лiс як джерела фшансування зводиться до наступного. Грошова оцiнка лiсу, котрий росте здшснюеться згщно з такасми, утворюючи попневу плату. Але у собiвартостi люопродукци заготiвлi частка попнево! плати становить не бшьше 12-15 %, хоча у деяких закордонних державах - бшьше третини. Розглянемо юнуючий мехашзм формування розмiру такси на деревину люових порiд, яка вщпускаеться на пнi (табл. 2) [3, 5].
Табл. 2. Порядок встановлення такси на деревину л^ових порiд,
що вiдпускаeться на пт
Л1сотаксов1 пояси Розмiр деревини за дiаметром Лiсотаксовi розряди
Ввдстань мiж центром i найближчим нижтм складом Геоморфолопчт умови мюцевосп (поправочний коефщенг)
1-ий клас - вс лши УкраТни за винятком лшв Закарпатсько!, 1вано-Франк1всько!, Чертвець-ко! областей, лши прсько! зони Львiвськоl областi Велика-бшьше 25 см 1-ий розряд - менше 10 км 1,10
Середня -13-14 см 2-ий розряд -10,1-25 км
2-ий клас - лiси Закарпатсько!, 1вано-Франк1всько!, Чертвець-ко! областей, лiси прсько! зони Львiвсько! областi Дрiбна -3-12 см 3-ш розряд -25,1-40 км 1,25
Дров'яна деревина 4-ий розряд - 40,1-60 км
5-ийрозряд - бльше 60,1 км 1,5
Безпосередньою основою для побудови вше! системи люових такс повинна слугувати величина фактичних видатюв люового господарства на сьо-годшшнш день та у перспективi (на 15-20 роюв) з врахуванням диференщ-ального доходу (ренти). Однак попнева плата не вщповщае рентнш природi доходу люокористувача i не забезпечуе повного вилучення понаднорматив-ного прибутку. У зв'язку з цим платежi при люокористуванш повиннi бути рiзними на кожному еташ розробки лiсосiки i диференцшоваш для конкрет-них лiсосiк. Необхщно, щоб вдосконалення системи платежiв за користування люовими ресурсами базувалися на послiдовному i поступовому переходi на единий платiж, а саме на люову ренту. Основою розрахунку люово! ренти повинна стати технiко-економiчна оцiнка проекту розробки лiсосiки. Таким чином, процес встановлення суми зборiв, ставок платежiв, податкових пiльг повинен виршуватися iндивiдуально при лiцензуваннi i довгостроковiй орен-дi для кожного окремого об'екту лiсокористування.
Доцгльно розширити кола платниюв плати за використання деревини (ïï заго^влю) за рахунок таких галузей люопромислового комплексу як целю-лозно-паперова та деревообробна, а також будгвельна та вуггльна промисло-вють, заизничний транспорт та водне, мисливське i рибне господарство, транспорт, сгльське господарство, сфера вщпочинку.
Величина платежгв вгд попнево1' плати повшстю залежить вщ об'ему л^озаго^вель. У результат скорочуеться потреба в наданш фшансових та ш-ших засобгв люогосподарським тдприемствам. Водночас потреба у деревнш сировиш, у першу чергу для переробки, зростае. Це означае, що люовий до-хщ не вичерпаеться i засоби, призначеш для швестицш у вщтворення лшв, будуть постшно нагромаджуватися.
Значним джерелом фшансування галузг е платежг за оренду люового фонду (дшянок люу), з яких бшьшу частину належить скерувати на розшире-не вщтворення люових ресурЫв (до 80 %), а решту - в мюцевий бюджет на сощальт потреби. Доцшьно розглянути такий напрямок додаткових надход-жень на ведення люогосподарсько1" дГяльност як реалгзащя люоЫчного фонду на конкурсних засадах.
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Таким чином, на думку автора, найбгльш реально фшансувати люогосподарсью роботи державних люових шдприемств за рахунок коштв, як! отримуються внаслщок отримання люового доходу i плати за оренду люового фонду. Належить також зазначити необхщшсть пошуку можливост зниження витрат на люове господарство, наприклад, в напрямку охорони лшв вгд пожеж, шляхом вдос-коналення способгв рубань головного користування, дотримання правил вщ-пуску деревини на кореш.
Лггература
1. Кащенко О.Л. Фшансово - економ1чш основи природокористування. - К.: Вища школа, 1999. - 304 с.
2. Лгс - зелений скарб Украши. Нотатки iß засщання колеги Держкомлюгоспу// Люо-вий i мисливський журнал, № 1. - 2003. - С. 4-6.
3. Лгсове право Украши. В В. Костецький. - К.: ЗАТ "ШЧЛАВА", 1999, - 164 с.
4. Некрасов М.Д. О самоокупаемости лесохозяйственной деятельности// Лесн. хоз-во. - 2003, № 2. - С. 10-11.
5. Починов С.В. Лесной доход и организация лесопромышленного производства// Лесн. хоз-во. - 2002, № 4. - С. 20-25.
УДК 657.6 Пошукувач О.М. Бунда1 - ЛьвЬвська КА
1НФОРМАЦ1ЙН1 ТА ОЦ1НОЧН1 ПРОЦЕДУРИ ПРОЦЕСУ ПРИЙНЯТТЯ Р1ШЕНЬ В АУДИТ
Розглянуто три фази процесу прийняття ршень в аудит та 1'х циктчнють. Охарактеризовано шформацшш та оцшочш процедури i критерп, що застосовуються аудиторами у процес прийняття р1шень.
1 Наук. KepiBHm: проф. В.С. Рудницький, д-р екон. наук - Львiвська комерцшна академiя, зав. кафедри аудиту
