CC BY
11
При державному мшютерст пiд головуванням державного мшстра створюеться Рада лiсового господарства. Вона повинна брати участь у обго-воренш лiсових питань особливого значення. До Ради люового господарства входять представники люовласниюв, профспiлок люового господарства, ор-ганiв з охорони природи i навколишнього середовища, планування i догляду за ландшафтами, а також деревообробно! промисловость З метою оперативного виршення питань у громадських i приватних люах до Ради люового господарства державного мшютерства включаються представники приватних та громадських люовласниюв, якi виконують функцш зв'язку та спостереження без права участ в обговореннях [3].
Серед позитивних сторш системи управлiння люами Саксони можна видiлити вiдкритiсть та прозорють державного управлiння, орiентованiсть на багатоцшьове використання лiсiв, сприяння розвитку та шдтримка люоволо-дiнь недержавно! форми власностi. До недолiкiв можна вщнести поеднання державними органами функцш господарського та вщомчого управлiння що-до лiсiв державно! форми власность
Досвiд Нiмеччини багато в чому м^ би бути корисним для Укра!ни. Насамперед, варто було б запозичити деяк принципи управлiння люами та люово! полiтики. Зокрема, принцип створення однакових умов щодо дiяль-ностi суб,ектiв господарсько! дiяльностi рiзних форм власностi в лiсовому сектор^ залучення громадськостi до управлiння люами через прозорiсть про-цесу управлшня, врахування думки зацiкавлених сторiн шд час здiйснення планування на державному та регюнальному рiвнях, принцип багатоцшьово-го використання лiсiв, однаково! важливост всiх функцiй лiсу. Проте не до-цiльно копiювати певнi елементи шмецько! системи управлiння лiсовим гос-подарством без врахування традицiй господарювання, що склалися в Укра!нi.
Лггература
1. Forstpolitishes Programm des Freistaas Sachen. - Freistaats Sachsen: Staatsministerium für Landwirtschaft, Ernährung und Forsten, Stand: 01.04.98.
2. Häusler Andreas, Scherer-Lorenzen Michael. Sustainable Forest Management in Germany: The Ecosystem Approach of the Biodiversity Convention reconsidered, Results of the R+D -Project 800 83 001. - Bonn, Germany 2002.
3. Waldgesetz für den Freistaat Sachsen, Vom 10 April 1992.
4. Weber Norbert. Current Issues of German Forest Policy: Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льшв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.4. - С. 272-278.
УДК 630 *676.2 Доц. М. Т. Бець, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ ОЦ1НКИ Д1ЛОВО1 АКТИВНОСТ1
ДЕРЖЛ1СГОСП1В
Розглянуто стан та обумовлешсть обсяпв доходiв та витрат люового господарства Украши, запропоновано модель ощнки економiчного зростання держлюгоств з врахуванням еколопчно! складово'1.
Ключов1 слова: коефщент економiчного зростання, дшова активнiсть, еколо-гiчнiсть використання люових ресурсiв, екологiчна вiдповiдальнiсть.
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Doc. M.T. Bets - USUFWT Ecological aspect business valuing activity of forestry
Considered state and stipulate of scopes incomes and expenses of forestry Ukraine, suggested model valuing with ecological consideration.
Keywords: coefficient economic grow, business activity, ecologization make use forest resources, ecological responsibility.
Постановка проблеми. Люове господарство Укра!ни як вид eKOHOMi4-но! дiяльностi характеризуемся невиправдано низькою ефектившстю вщнос-но потенцшних можливостей природно-кшматичних умов. Незважаючи на здшснення земельно! реформи лiсгоспи державно! форми власност уникають визначення !х як суб'ек^в пiдприемницько! дiяльностi з лiсiвництва, залиша-ючись дотацiйними за економiчним змiстом i безконтрольними - за еколопч-ним та лiсiвничим.
Зростання обсягу продукцп державних лiсогосподарських тдпри-емств носить двоякий характер, оскшьки нехтуеться природоохоронна скла-дова цього виробництва. Така закономiрнiсть носить тотальний характер, тому необхiдно вдосконалити методичнi пiдходи щодо оцiнки дшово! актив-ностi державних лiсогосподарських шдприемств з огляду на рiвень еколопч-ностi використання деревних ресурсiв.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Основу планового вщтворен-ня лiсонасаджень складають лiси державного значення, якi перебувають у вь даннi Держкомлiсгоспу Укра!ни при !х площi 7,1 млн. га. або 66 % загально! плошд лiсових угiдь кра!ни. Стан люокористування i лiсовiдновлення на Ук-ра!нi характеризуеться зростанням як обсяпв продукцi! лiсового господар-ства, так i обсягiв вивезення деревини (табл. 1, 2) [5].
Табл. . Динамша лiсовiдновлення i лшокористування в Укрш'ш за 1970-2003 рр.
Роки Вивезен- 3 ня, тис. м Лшоввднов-лення, тис. га Обсяг продукцп л1со-вого господарства, млн. грн. Рубання л1су головного користування, тис. га
1970 9271,0 59,3 — —
1980 9977,0 46,0 — —
1985 10845,0 43,5 — 27,0
1989 10595,0 42,2 — 27,8
1997 10597,6 38,5 373,0 21,7
1998 10548,7 36,7 396,6 21,2
1999 10308,7 38,6 521,3 21,4
2000 11261,7 37,8 744,4 22,2
2001 12022,3 42,6 824,2 23,2
2002 12827,0 45,9 946,8 25,1
2003 14266,0 48,3 1108,9 26,1
У переважнш бшьшост лiсових областей здобутки (лсовий дохiд) конституцiйних власникiв природних ресурЫв - лiсокористувачiв е значно меншими за обсяги витрат на користування люових ресурсiв (вiд витрат на люове господарство).
Надходження коштiв за люовими ресурсами до бюджету не покрива-ють витрат на ведення люового та мисливського господарства за винятком Закарпатсько!, Житомирсько! i Чернтвсько! областей.
Табл. 2. Динамика обсягу робнт у лшовому господарствi за 2001-2003 рр.
Регюни (област!) Площа земель л1со-вого фонду на 1.01.96 р. Обсяг продукци (робгт, послуг) Загот1вля деревини
тис. га Питома вага млн. грн. Питома вага тис. шдль- них м3 Питома вага
2 001 р1к
Украша, в т. ч. 10782,2 100,0 824,3 100,0 12022,3 100,0
Житомирська 1089,5 10,4 100,3 12,2 1414,2 11,8
Кшвська 746,0 6,9 74,8 9,1 1014,8 8,4
Льв1вська 689,9 6,4 63,2 7,6 797,9 6,6
Р1вненська 845,9 7,8 81,9 9,9 897,7 7,5
Чернтвська 713,4 6,6 58,7 7,1 1090,4 9,1
2 002 р1к
Украша, в т. ч. 10782,2 100,0 946,8 100,0 12826,8 100,0
Житомирська 1089,5 10,4 116,5 12,3 1559,8 12.2
Кшвська 746,0 6,9 91,6 9,6 1157,6 9,0
Льв1вська 689,9 6,4 67,7 7,2 807,0 6,3
Р1вненська 845,9 7,8 92,1 9,7 958,4 7,5
Чернтвська 713,4 6,6 42,3 4,5 624,5 4,8
2 003 р1к
Украша, в т. ч. 10782,2 100,0 1108,9 100,0 14265,9 100,0
Житомирська 1089,5 10,4 141,0 12,7 1936,7 13,6
Кшвська 746,0 6,9 109,0 9,8 1346,9 9,4
Льв1вська 689,9 6,4 83,9 7,6 860,8 6,0
Р1вненська 845,9 7,8 108,3 9,7 1045,9 7,3
Чернтвська 258,0 2,4 45,0 4,1 739,6 5,2
Причин тому багато, але найвагомшим е встановлення державою символiчних цш (такс) за деревину на пш та комерцiйнi домагання шд-приемщв - лiсокористувачiв [1]. Кошти реально отримаш за питомими цша-ми продажу деревини на пш не погоджеш з витратами власника на вирошу-вання деревини. Таким чином залишаеться напiвлегальне право ДЛГ на здшснення розробки лiсосiк, заготiвлi люових матерiалiв, 1х переробки, а та-кож реалiзацil на ринку, ринок люоЫчного фонду вiдсутнiй. Чинна система економiчних вiдносин в украшському лiсiвництвi не змушуе пiдприемцiв - в особi держлiсгоспiв спрямовувати виробничу дiяльнiсть на користь державi, а мехашзм використання деревини залишаеться завуальованим.
Постановка завдання (цш статтi). В умовах невщповщност економiч-но! та техшчно! полiтики вiтчизняних лiсiвництв та чинного законодавства ощнка дшово! активностi лiсокористувачiв може бути здiйснена на основi ко-ефщента стiйкостi економiчного зростання з врахуванням еколопчно! складово! [3, 4]:
К Пе П Ур А К (2)
Кез = —■ — --р-^:; Кез = ке кп кр кз, (2)
П Ур А ВК
де: Пе - величина кош^в, що вкладено на еколопзацш виробництва, тис. грн.; П - чистий прибуток; Ур - обсяг реалiзацil продукци, робiт та послуг; А - величина активiв; ВК - власний каттал.
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
На еташ формування узагальнюючих показникiв оцiнки дшово! актив-ностi, якi розробляються за кожним iз аналiтичних напрямкiв з урахуванням вщбраних окремих коефщент1в !х вагомостi, пропонуеться розраховувати нормативний показник аналопчно до iнтегрального показника фшансового стану пiдприемства. При його визначенш висуваеться додаткова умова: сшв-вщношення фактичного значення коефiцiента i його критичного рiвня не повинно перевищувати одиницi. Таким чином, це сшввщношення береться без обмежень, якщо його рiвень не перевищуе одинищ, в iншому разi - вш дорiв-нюе одиницi [2]. Систему коефщенлв за напрямками оцiнки дшово! активности що входять до складу узагальнюючого показника, пропонуеться сфор-мувати таким чином (табл. 3):
Табл. 3. Характеристика узагальнюючих показнишв drnoeoï aKmueHocmi з _врахуванням екологiчноï складовсн_
Узагальнюючi показники та гхня економiчна сутнiсть Коефщенти, що входять до його складу еколопчно! складово! Методика розрахунку (ФР* - фшансовий результат)
1. Рiвень екологiчностi, який характеризуе кшь-кiсть перероблених ввд-xодiв виробництва (ке) 1.1. Еколог1чн1сть деревних i не дерев-них ресурсiв (Обсяг деревних i не деревних ре-сурс1в): (Загальний обсяг лшових ресуршв)
1.2. Еколопчтсть мис-ливських ресурсов (Обсяг мисливських ресурсiв): (Загальний обсяг л1сових ресуршв)
1.3. Еколопчтсть рек-реацшних ресурсов (Обсяг рекреацiйниx ресуршв): (Загальний обсяг лшових ресуршв)
2. Рiвень рентабельнос-ri продажу, який характеризуе скшьки при-бутку тдприемство от-римуе з 1 грн. чистого доходу (кп) 1.1. Прибутковють опе-рацiйноï д1яльност1 (ФР* в1д операцiйноï' д1яльност1): (Чистий дох1д)
1.2. Прибутковшть пiдприемства (ФР в1д звичайноï' д1яльност1): Чистий дох1д
1.3. при6утков1сть продукцп (ФР в1д операцiйноï д1яльност1):(Со-бiвартiсть реал!зовано1 продукцп)
3. Рiвень вiддачi ресур-сiв характеризуе обсяг реатзацл продукцiï, що припадае на 1 грн. кош-riв, вкладених у д1яль-нiсть пiдприемства (кр) 2.1. продуктивн1сть працi (Чистий дох1д (виручка)):(Середньо-спискова чисельнiсть працiвникiв)
2.2. Вщдача основ-них засобiв (Чистий дох1д (виручка)):(варт!сть основних засобiв)
2.3. Обороттсть активiв (Чистий доxiд):(валюта балансу)
4. Рiвень фiнансовоï за-лежносп, що характеризуе ступiнь фшансуван-ня д1яльносп за рахунок власних джерел (кз) 3.1. К-т автономп (Власний капiтал):(вартiсть активiв)
3.2. К-т фiнансовоï' стабiльностi (Власний каттал + довгостроков1 зобов'язання):(вартiсть активiв)
3.3. К-т маневруван-ня (Власш о6оротн1 активи): (Власний капiтал)
1нтегральний показник дшово! активност може набрати фактичного i нормативного вигляду залежно в1д того, як1 узагальнюючi показники вико-ристовуються при його обчисленнi. У першому випадку його верхнiй гранич-ний рiвень не обмежуеться, у другому - вш не перевищуватиме одиницi.
Висновки та перспективи подальших дослiджень. Запропонований пiдхiд до аналiзу дiловоï активностi пiдприемств лiсового господарства у разi потреби дае змогу доповнювати будь-яку кiлькiсть аналiтичних напрямюв окремими коефiцiентами у системi екологiчноï оцiнки користувачiв природ-ними ресурсами.
EKOHOMi4Ha вiдповiдальнiсть у природокористуваннi й охорош навко-лишнього середовища (еколого - економiчна i правова вiдповiдальнiсть, зок-рема екологiчна вiдповiдальнiсть) на сучасному еташ перехщного до цившзо-ваних ринкових вщносин суспiльства мае грунтуватися на цiлiснiй системi таких принцишв як забезпечення паритету економiчних, екологiчних i сощ-альних цшностей та результатiв господарсько! дiяльностi, досягнення оптимального поеднання вертикально! i горизонтально! вщповщальност^ невщво-ротнiсть економшо - правових санкцiй та ш.
Екологiчно вiдповiдальна поведiнка господарюючих суб'еклв мае за-охочуватися за допомогою фiнансово-економiчних методiв. Економiчною i одночасно правовою основою функцюнування i подальшого вдосконален-ня механiзму екологiчноï вщповщальност е конституцiйнi вiдносини влас-ност на майно, землю, природнi ресурси, як 3i свого боку визначають тип такого механiзму (форми, методи, функцюнально-структурш елементи та ш.).
Лiтература
1. Бобко А. Окрем1 аспекти економши сучасного лшвництва в Укра1.т// Економша Украïни, № 7(512). - С. 41-49.
2. Житный П.С. К вопросу оценки деловой активности субьектов хозяйствования. -Льв1в: ЛНУ 1м. 1вана Франка, 1999. - С. 465-470.
3. 1змайлова К.В. Сучасш технологп фшансового анашзу: Навч. поаб. - К.: МАУП, 2003. - 148 с.
4. Сенько G.I., Дворянина Н.С. Система показниюв ощнки комплексного викорис-тання лiсових ресурсiв/ Наук. вiсник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. -2001, вип. 11.3. - С. 46-53.
5. Статистичний бюлетень за 2003 рш. Державний ком^ет статистики Украши. -Кив. - 218 с.
УДК 336.221:563.24:346.62:330.15:658.1:336.563 Доц. О.Я. Савчук,
канд. екон. наук - УкрДЛТУ; асист. Н.В. Савчук - ЛДФА
ЕКОНОМ1КО-ЕКОЛОГ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ У ПЛАНУВАНН1
30BHrnHb0EK0H0Mi4H0ï д1яльност1 шдприемств
Обгрунтовано ochobhí принципи удосконалення функцп планування як не-вщ'емно'1' складово'1' ефективного менеджменту зовнiшньоекономiчноï дiяльностi з врахуванням стандар^в екологiчного менеджменту. Запропоноваш рекомендацiйнi принципи i положення планування сприятимуть забезпеченню виконання завдань i досягнення цшей суб'ектами спецiальних економiчних зон. Доведено, що планування повинно бути обов'язковою функцieю еколопчного менеджменту у загальнiй структурi як тактичного, так i стратепчного управлшня.
Ключов1 слова: функцп управлiння; менеджмент зовнiшньоекономiчноï дiяль-ностi; стандарти еколопчного менеджменту.
Doc. O.Y. Savchuk- USUFWT; assist. N.V. Savchuk-SFA of Lviv
Economic and ecological problems in planning foreign economic
activity of enterprises
Taking into consideration ecological management standards, basic planning function improvement principles are brought to light as essential part of effective management of
