CC BY
15
на вважати господарською секщею, бо в багатьох випадках вони на вщповь дають i не можуть вiдповiдати стратепчному напряму розвитку лiсiвництва. За вжом 1х переважна бiльшiсть досягла природно! стиглостi, про що свщ-чать низьк показники середньорiчноi змiни запашв (3,30 м3/га), i вони термь ново мають бути замiненi шляхом люовщновних рубок лiсоутворюючими породами, що вщповщають корiнним лiсостанам.
Складшше питання з оргашзащею господарських секцш виникае у ль состанах берези i осики, оскiльки в багатьох випадках, при досить дбалому господарюванш, своечасному i якiсному доглядi за складом i за формуванням стовбурiв у цих лiсостанах, органiзацiя господарських секцш на щ породи мо-же бути економiчно i еколопчно доцiльною. Але i в цьому випадку основою мае бути не випадковють, а комплексне обгрунтування. Не легко погодитись з тим, що iз вше! плошд березових люосташв (329 тис. га), наприклад, зовЫм не знайшлось лiсових дiлянок, як зайнятi похiдними лiсонасадженнями або пред-ставленi молодим лiсом малоцiнних порщ, що пiдлягають реконструкци.
1з наведеного необхщно зробити висновок про необхщшсть повернен-ня в украшському лiсiвництвi до подiлу лiсових земель при люовпорядкуван-нi на господарськi секци вiдповiдно з !хшм теоретичним i практичним змю-том. У цьому й полягають сучаснi завдання лшвничо! науки i, перш за все, практики люовпорядкування. Органiзацiя господарських секцш при прове-деннi лiсовпорядкування мае отримати належне 1м право i змiст, сприяти ш-тенсифжаци лiсiвництва i його спрямуванню на тюну спiвпрацю з провщни-ми люопромисловими пiдприемствами з урахуванням !хнього регюнального розмiщення на користь держави, власного товаровиробника та шдвищення престижностi теори i практики украшського лiсiвництва.
Лггература
1. Орлов М.М. Лесоустройство. Том III. Планирование лесного хозяйства// Издание журнала "Лесн. хоз-во и Лесн. пром-сть". - Л., 2003. - С. 348-352.
2. Державний люовий кадастр за станом на 1 ачня 1996 р., книга 1// Мшстерство ль сового господарства Украши. - 1рпшь, 1997. - 508 с.
3. Довкшля Украши. Статистичний зб1рник// Державний ком1тет статистики Украши. - К., 2002. - 325 с.
4. Обл1к люового фонду пщприемств Держкомлюгоспу Украiни станом на 1 с1чня 2002 року// Укрдержшспроект. - Електронна верс1я. 2003 р.
УДК 630*95+630*652 Асист В.З. Холявка, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 МОДЕЛ1 ВИЗНАЧЕННЯ КОРЕНЕВИХ
Ц1Н НА ДЕРЕВИНУ
Запропоновано робоч1 економетричш модел1 розрахунку кореневих цш на деревину, що враховують ринков1 еколого-економ1чш фактори, принципи побудови ль сових такс на деревину. Наведено схему взаемозв'язюв кореневоi плати за деревину з шшими економ1чними шструментами люово! пол1тики.
Ключов1 слова: люове господарство, шструменти люово! пол1тики, економетричш модел1, сталий розвиток люового господарства.
Науковий iticiniK, 2004, вип. 14.2
Assist. V.Z. Kholyavka - USUFWT
Environmental and Economic models of determination of stumpage prices of wood
This article suggests working econometric calculation models of stumpage prices of wood that take into account market environmental and economic factors, principles of putting taxes on wood interconnection of stumpage price of wood with other economic instruments of forest policy.
Keywords: forestry, forestry policy instruments, econometric models, sustainable forest use.
В Укра!ш склалася складна еколого-економiчна ситуащя. У зв'язку з попршенням стану довкшля i небажаними змшами кшмату виникае об'ектив-на потреба в тому, щоб через нащональну люову полггику добиватися вико-нання мiжнародних еколопчних угод, що стосуються стану лiсу i викорис-тання лiсових ресурсiв. Ще за радянсько! влади з державного бюджету на вщ-творення лiсових ресурЫв видiлялися кошти, недостатнi для ефективного ве-дення лiсового господарства. Недостатшми е обсяги робiт з люовщновлення, охорони та захисту лiсiв i сьогоднi. В останнi десятилiття новi лiси створю-ються в обсягах, що перевищують площу !х вирубки. Стввщношення мiж ль совiдновленням та сущльними рубками становить у люах Держкомлiсгоспу 1,24. Проте частка природного поновлення, порiвняно з посiвом та посадкою люових культур, залишаеться надзвичайно низькою, що не вiдповiдае принципам сталого розвитку, якi були проголошеш в Рiо-де-Жанейро (1992).
За даними Держкомлюгоспу Укра!ни, обсяги вщтворення лiсiв у 2002 роцi порiвняно з 2001 роком зросли на 8 % i становили 42,5 тис. га, що перевищуе плошд зрубiв на 43,2 %. Необхщно зазначити, що фiнансування ль совщновлюваних робiт е незадовiльним. У 2002 рощ роботи з вщтворення ль сiв були профiнансованi з бюджету лише на 32 %. Кореневi платежi за деревину в Укра!ш значно меншi, нiж у промислово розвинутих кра!нах свiту. Частка коренево! плати у вартостi одного знеособленого м3 деревини у 2002 рощ становила 11 %. Сума коренево! плати за деревину е значно мен-шою вiд платежiв, що потрiбно видiляти на розвиток люового господарства i забезпечення сталого люокористування.
Найбiльш вiдомим видом платежу, який справляеться за лiсовi ресурси в практищ лiсового господарства, е коренева плата за деревину, що вщпускаеться на кореш. За економiчною природою - це плата за вирощеш стшш насадження. Розмiр люового доходу держави значною мiрою залежить вiд розмiру коренево! плати, тобто т!е! частки ринково! вартостi, яку держава вщраховуе в бюджет на правах власника з кожного кубометра заготовлено! деревини. У кра!нах з рин-ковою економжою частка коренево! плати в оптовш цiнi хвойного пиловника становила 35-55 %, а в Укра!ш !! частка - 4-5 %. Чинш такси на деревину, що вiдпускаеться на кореш, в Укра!ш не вщшкодовують витрат на !! вирощування, а це не сприяе вiдтворенню лiсових ресурсiв та переведенню люогосподарсько-го виробництва на самофшансування та самоокупнiсть.
За часи юнування незалежно! Укра!ни лiсовi такси на деревину пере-затверджувалися Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни декiлька разiв, але принцип !х
побудови базувався на рентно-затратнш концепцп. Побудованi таким чином лiсовi такси на деревину, що вщпускаеться в рубку головного користування, дають змогу вiдшкодовувати витрати на ведення люового господарства за ра-хунок нагромадження коштiв вщ справляння плати з постiйних i тимчасових лiсокористувачiв за спецiальне використання деревини, яка накопичилася в стиглих i перестшних насадженнях i е результатом довготривалих iнвестицiй. Плата за спецiальне використання лiсових ресурсiв, яка справляеться в Украшу розглядаеться чинним законодавством в системi оподаткування. За еконо-мiчним змiстом i функцiями вона е цiною люових ресурсiв, яка регулюеться державою. Включення плати за спецiальне використання люових ресурсiв у систему оподаткування е помилковим ршенням. На це звертають увагу еко-номiсти багатьох европейських кра!н. Воно iстотно стримуе реформування люового господарства Укра!ни на принципах ринково! економiки.
Шляхи удосконалення кореневих платежiв розглядалися нами в багатьох наукових працях [1-5].
Аналiз наукових праць з економжи люокористування, мiжнародно!, нацюнально! та регюнально! люово! полiтики, сучасних концепцiй цшоутво-рення в люовому господарствi дозволив нам сформулювати такi принципи побудови люових такс на деревину, що продаеться люовими власниками лi-сокористувачам:
• врахування величини ренти, що утворюеться в процеш загот!вт деревини i 11 транспортування споживачам;
• врахування поточних i каттальних витрат на ввдтворення i охорону люових ресуршв;
• врахування державно! тдтримки лiсових власниюв (специфiки национально! i регюнально! лшово! полiтики);
• врахування попиту на деревину, що продаеться в лiсi на корет;
• стимулювання рационального лiсокористування i сталого розвитку лшового господарства.
В умовах ринково! економiки коренева плата за деревину визна-чаеться головним чином на основi рентно! концепцп. Суму коренево! плати за деревину люових порiд на окремш лiсосiцi, яка вiдведена в рубку головного користування, пропонуеться розраховувати за такою формулою [1]:
n ( K • p • m ^
Ц = Z|Zi - Si - K-p-m ]• Qi, (1)
i=1
100
де: Ц - сума коренево! плати за деревину люових порщ, вiдведену в рубку головного користування, грн.; п - кiлькiсть деревних порщ, що шдлягае вирубцi на люосщц Ъх - середня нормативна щна кубометра круглих лiсоматерiалiв i-о! деревно! породи, грн./м ; Б! - нормативна собiвартiсть круглих лiсоматерiалiв
i-о! деревно! породи (без врахування коренево! плати за лiсоматерiали),
3
грн.
/м ; - основний i оборотний капiтал, необхiдний для освоення кубометра лiсоматерiалiв ьо! деревно! породи, грн./м3; р - мюячний банкiвський вщсо-ток; т - кшьюсть мiсяцiв, протягом яких буде перебувати в об^у основний i оборотний капiтал; - об'ем деревини i-о! породи, вщведений в рубку, м .
Науковий вкчшк, 2004, вип. 14.2
У процес розроблення робочих економетричних моделей для визначен-ня нормативiв коренево! плати за деревину на кореш необхщно враховувати специфiчнi умови люокористування та те, що максимально допустимий рiвень коренево! плати не повинен бути нижчим вщ мiнiмально допустимого рiвня:
7 > 7 (2)
max _ min • \ J
Мiнiмально допустимий рiвень плати за деревину на кореш пропо-нуеться розраховувати за формулою:
7min = C + Пн , (3)
де: С - затрати на залюення лiсосiки та iншi витрати в люогосподарському виробництвi, грн.
/м3; Пн - нормативний прибуток у люогосподарському ви-робництвi, грн./м3.
Затрати на залiсення лiсосiки та iншi витрати в лiсогосподарському виробнищш (С) розраховуються за такою формулою:
с = ZCt.Kt, (4)
t-i
де: Т - вж рубки, рокiв; Ct - затрати на залюення лiсосiки та iншi витрати в лiсогосподарському виробнищш в t-му роцi, грн./рiк; Kt - коефщент приве-дення рiзнострокових витрат до розрахункового року для t-го року.
Максимально допустимий рiвень коренево! плати визначаеться за формулою:
7max = В - S - Пн , (5)
де: В - середня ринкова (нормативна) щна заготовленого кубометра певно! деревно! породи, грн./м ; S - нормативна повна собiвартiсть заготiвлi кубометра деревини (з врахуванням впливу природно-економiчних чинниюв), грн./м ; Пн - плановий (нормативний) прибуток у люозаго^вельному вироб-ництвi, що враховуе потребу в основному та оборотному каштал^ ризики, пов'язаш iз лiсозаготiвлями та величину нормативного прибутку, грн./м3.
Середню нормативну щну заготовленого кубометра деревини реко-мендуеться розраховувати за формулою:
В = Z7j- j (6)
j=1
де: 7j - середня ринкова (нормативна) цiна кубометра j-го сортименту, що ви-ходить з певно! деревно! породи, грн./м ; qj - величина виходу j-го сортимента з кубометра певно! деревно! породи; k - кшьюсть сортимеш!в, що можна отримати з певно! деревно! породи вщповщно до сортиментних таблиць.
Для розрахунку вартост заготовленого кубометра деревини можна скористатися сортиментними таблицями, розробленими в Укра!ш у 1987 рощ та щновими коефщентами, що затверджеш в методичних рекомендащях Держкомлiсгоспу Укра!ни у 2002 р.
На нашу думку, в люозаго^вельному виробнищш доцiльно в розра-хунках планового нормативного прибутку, що враховуе ризики та потреби в
основному та оборотному кашташ, обмежитись 25 % вщ нормативно! собь вартостi люозаго^вель.
У результатi комп'ютерного опрацювання шформаци про проведення рубань головного користування, сортиментний вихщ деревини, економiчнi результати дiяльностi лiсозаготiвельних шдприемств, економiчнi показники люозаго^вель та аналiзу витрат на заго^влю лiсопродукцi! за останнi роки по Держкомлюгоспу Укра!ни були отримаш такi кореляцiйнi залежностi.
Для рiвнинних умов:
7рх = В - [(0,0177 • 1 тр + 0,6465 • 1 вив - 2,8734 • У§) • К! • К2 • К3 • К4] - Пн, (7) 7р = В - [(0,0199 • 1 тр + 0,6727 • 1 вив - 2,412 • У§) • К • К2 • К3 • К4] - Пн, (8)
= В -[(0,0211 • 1 тр + 0,6793 • 1 вив - 2,211 • У8) • К1 • К2 • К3 • К4] - Пн, (9)
Для гiрських умов: 7X = В - [(0,0635 • 1 тр + 0,6912 • 1 вИв - 8,7796 • У§) • К • К2 • К3 • К4] - Пн, (10)
7гт = В - [(0,0689 • 1 ^ + 0,7254 • 1 вив - 8,1365 • У§) • К1 • К2 • К3 • К4] - Пн, (11)
7гм = В - [(0,0702 • 1 тр + 0,7293 • 1 вив - 7,5714 • У§) • К1 • К2 • К3 • К4] - Пн, (12)
де: i 2гх - максимально допустимий рiвень плати за деревину хвойних по-рiд вiдповiдно в рiвнинних i гiрських умовах, грн./м ; 2Т i 2гт - максимально допустимий рiвень плати за деревину твердолистяних порщ вiдповiдно в рiв-нинних i гiрських умовах, грн./м ; 2М i 2гм - максимально допустимий рiвень плати за деревину м'яколистяних порiд вщповщно в рiвнинних i гiрських умовах, грн./м ; Ц - вщдаль трелювання, м; 1вив - вщдаль вивезення, км; Уё -об'ем дерева, м3; К1 - коефщент, що враховуе величину додатково! заробгг-но! плати (дорiвнюе 1,1 у випадку, якщо додаткова заробiтна плата становить 30 % вщ основно! заробiтно! плати); К2 - коефщент, що враховуе вщраху-вання на сощальт заходи (дорiвнюе 1,17 у випадку, якщо додаткова заробгг-на плата становить 30 % вщ основно! заробггно! плати); К3 - коефщент, що враховуе загально-виробничi витрати (дорiвнюе 1,38 згiдно з матерiалами Держкомлiсгоспу Укра!ни); К4 - коефщент, що враховуе усi iншi виробничi витрати (дорiвнюе 1,45 згiдно з матерiалами Держкомлiсгоспу Укра!ни).
У випадках, коли Т^ > 7тах, люовласникам недоцiльно продавати стиглi деревостани на кореш. Варто очжувати на змшу кон'юнктури на ринках лiсоматерiалiв, яка призведе до зростання 7тах.
1з введенням нового порядку справляння коренево! плати за деревину можна сподiватися на те, що сума кореневих платежiв буде зростати. Це зростання е об'ективно необхiдним. Воно пов'язане з необхiднiстю функщ-онування люового господарства на принципах самоокупност i самофшансу-вання, економiчною защкавлешстю лiсовласникiв в тому, щоб продавати лю на коренi на випдних для себе умовах та тим, що лiсовi такси не будуть вико-нувати фiскально! функци.
Рис. 1. Схема взаемозв'язтв кореневог плати за деревину з шшими екополичпими тструментами лгсовсн политики
Чинне законодавство не передбачае справляння плати за деревину, що заготовляеться в процес рубок промiжного користування лiсом. Ц обстави-ни, а також недосконала система фiнансування лiсового господарства, приз-вели до надмiрного вирубування деревини в середньовжових насадженнях так званими "рубками догляду за люом".
В Укра!ш склалися об,ективнi передумови для реформування люового господарства на засадах ринково! економiки (з врахуванням практичного дос-вiду промислово розвинутих кра!н i досягнень лiсово! полiтики). Чисельш на-уковi працi пiдтверджують, що нащональна лiсова полiтика Укра!ни мае бути спрямована на реформування люового господарства на засадах ринково! еко-номжи, на втшення в практику люокористування принципiв сталого розвитку люового господарства, що були проголошеш на М1жнароднш конференци ООН в Рю-де-Жанейро (1992) та пiдтриманi Свропейським парламентом, кон-ференцiями мiнiстрiв европейських кра!н (Гельсiнкi - 1994, Лiсабон - 1998, Вь день - 2002). Основою реформування люового господарства повинна стати ефективна економiчна система шструменпв люово! полiтики, бiльшiсть яких тюно пов'язана з кореневими платежами. Взаемозв'язок кореневих платеж1в з iншими економiчними iнструментами лiсово! полiтики характеризуе рис. 1.
Лггература
1. Синякевич 1.М., Холявка В.З. Теоретичш засади визначення норматив1в плати за спещальне використання деревини вщ рубань головного користування 1 живищ// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: Престиж 1нформ. - 1999, вип. 9.3. - С. 143-146.
2. Холявка В.З. Економ1чш модел1 для визначення норматив1в коренево! плати за деревину вщ рубань головного користування// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. -Льв1в: Престиж 1нформ. - 1999, вип. 9.3. - С. 138-142.
3. Холявка В.З. Концепщя платного люокористування як шструмент люово! пол1ти-ки// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.8. -С. 269-271.
4. Холявка В.З. Нащональна люова пол1тика щодо вщтворення 1 використання люо-вих ресурс1в у контексп реформування люового господарства// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2003, вип. 13.2. - С. 83-85.
5. Холявка В.З. Еколого-економ1чш засади формування кореневих щн на деревину: Дис. канд. екон. наук: 08.08.01. - Льв1в, 2003. - 321 с.
УДК 630*67 Асист. С. О. Мельник, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ Л1СОВО1 ПОЛ1ТИКИ
УКРА1НИ
Розглянуто теоретичш аспекти формування люово! пол1тики Укра!ни, спрямо-вано! на забезпечення розвитку ринкових вщносин в л1сового господарств1 та сталого люокористування.
Ключов1 слова: люова пол1тика, система державного управл1ння люовим гос-подарством, принципи реформування люового господарства, шструменти л1сово! по-л1тики.
