CC BY
434
ваш деревнi породи легко натуралiзуються, якщо рослини здатнi розмножу-ватися кореневими паростками. На думку М.А. Кохна i О.М. Курдюка [3], головною ознакою усшшност iнтродукцiï рослин треба вважати збереження здатност розмножуватися взагаш, тобто будь-якими способами.
Бaгaторiчнi спостереження якi провели ми показують, що рослини ви-дiв Catalpa speciosa Ward., C. bignonioides Walt., C. ovata G. Don, незважаючи на низьк температури взимку та заморозки навесш, частково пошкоджують-ся, але добре i швидко регенерують.
Анaлiзуючи табл. 2 за сумою башв можна зробити висновок, що види ка-тальпи Catalpa speciosa Ward., C. bignonioides Walt., C. ovata G. Don у дендро-парку "Софивка" е досить перспективними, а в насадженнях мiстa Умаш - пер-спективними рослинами для штродукци. За цiею шкалою катальпа е перспективною рослиною для штродукци i в умовах Правобережного Люостепу Украни.
Л1тература
1. Базилевская Н.А. Теория и методы интродукции растений: История и методы сбора исходного материала. - Рига: Изд-во Латв. ун-та, 1982. - 103 с.
2. Гурский А.В. Основные итоги интродукции древесных растений в СССР. - М.: Изд-во академии наук СССР, 1957. - 303 с.
3. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. - К.: Наук. думка, 1994. - 184 с.
4. Лапин П.И., Сиднева С.В. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений.// Опыт интродукции древесных растений. - М. : Изд-во Главн. Ботан. сада АН СССР, 1973. - С. 7-67.
5. Соколов С.Я. Современное состояние территории акклиматизации и интродукции растений// Тр. Ботан. ин-та АН СССР, Сер. Интродукция растений и зеленое строительство. -1957. - 6, вып. 5. - С. 34-42.
6. Сукачев В.Н Акклиматизация и дендрологическое изучение древесных пород как задача лесного опытного дела// Тр. по лесн. опытн. делу РСФСР, 1926. - 17, вып. 3/67. - С. 68-87.
7. Шлыков Г.Н. Интродукция и акклиматизация растений.// Введение в культуру и освоение в новых районах. - М.: Изд-во с.-х. лит. Журналов и планов, 1963. - 488 с.
8. Burschel Peter, Huss Jürgen. Grundriß des Waldbaus: Ein Leitfaden für Studiums und Praxis. - Hamburg, Berlin: Parey, 1987.- 352 s._
УДК 630*905.2+630*9.7 Студ. Л.М. Пелиньо;
доц. Л.1. MaKcuMie, канд. екон. наук - НЛТУ Украти
ЗНАЧЕНИЯ Л1С1В ТА ПРОБЛЕМИ ОБЛ1КУ Л1СОВИХ
РЕСУРС1В В yKPAÏHI1
Розглядаються питання цшносп люу як екосистеми, першочерговi проблеми облшу люових ресурав на тдприемствах люового господарства. Пропонуються ме-тодолопчш тдходи до залучення запаав деревини на кореш до бухгалтерського балансу тдприемств, що дасть змогу в майбутньому зберегти та примножити лiсовi ресурси держави.
Ключов1 слова: лiсовi ресурси, землi люового фонду, запас деревини на кореш, справедлива вартють.
1 У технологичному сустльсга е два шляхи розвитку. Перший - чекати, поки катастроф1чш невдач не зроблять очевидними недолжи системи, ïï викривлення е самообманом. Другий - ввести сощальний контроль i баланс, щоб виправити вади системи ще до того, як настане катастрофа. (М. Ганда, видатний щдайський фшософ i полтгик)
Student L.M. Pelyno; doc. L.I. Maksymiv - NUFWT of Ukraine
The role of forest and the problem of accounting of the forest resources of Ukraine
In this article we examined the questions of forest value and problems of forest resources account on the forestry enterprises. We also offered methodological approaches of including supplies of wood on a root to the bookkeeping balances of enterprises that will enable in the future to save and increase the forest resources of the state.
Keywords: forest resources, soils of forest fund, supply of wood on a root, fair value.
Сьогодш люди ставляться до природи та ii багатств так, шби забули, що для шдтримування юнування життя на Землi шшого джерела, KpiM бюс-фери та И ресуршв, немае. За сучасних умов швидюсть використання ресур-Ыв значно перевищуе можливост ix вщтворення. Таке можна вщзначити i щодо люових ресурсiв, кiлькiсть яких на територп Украши стрiмко змен-шуеться. Ситуацiя загострюеться ще й внаслщок того, що Украша належить до лiсодефiцитниx держав, лiсистiсть тут становить 15,6 %, що майже вдвiчi менше вiд оптимального значення.
Цшшсть лiсу як екосистеми е незрiвнянною з вигодами, якi можна от-римати вiд продажу деревини. Внесок люово!" галузi в економжу Украши е дуже незначним, а шкода, нанесена люам вiд надмiрниx рубань, може приз-вести до еколопчно!" катастрофи. Усвiдомити таку ютину нам допоможе де-тальне вивчення значення лiсiв. Функци лiсiв стосуються полiтичного, еколо-гiчного, економiчного та сощального аспектiв.
1. Пол1тичн1:
• лши е об'ектом мiжнародноi пол^ики щодо збереження природи на планет! та сталого розвитку людсько! стльноти (Украша серед iншиx краш взяла мiжнароднi зобов'язання щодо сталого розвитку лiсiв).
2. Еколог1чн1:
• лши - найефективнiший засiб стабiлiзацii навколишнього природного сере-довища (60 % кисню виробляе рослиннiсть). Вони виконують оздоровчi та санiтарно-гiгiенiчнi функци, нейтралiзують шкiдливi викиди в атмосферу, поглинають окис вуглецю, збагачують повiтря ф^онцидами (1 га фiльтруе до 70 тонн пилу);
• лши виконують захист функцii щодо охорони земель ввд водноi i вiтровоi ерозп та запобiгають процесам опустелення (що особливо важливо для Шв-дня i Сходу краши);
• лши виконують водооxороннi функцii, закрiплюють береги рш i водойм;
• лши е об'ектами природно-заповiдного фонду, середовищем для збереження унiкальниx ландшафтов, об'екив рослинного та тваринного свiту.
3. Економ1чш:
• лiси е джерелом отримання деревини та недеревних продукпв (гриби, ягоди, лiкарськi рослини тощо);
• лши е базою розвитку мисливського господарства, туризму, саттарно-оздо-ровчих закладiв та мiсць вiдпочинку;
• захист лiсовi насадження та полезахист лiсовi смуги пiдвищують уро-жайтсть сiльськогосподарськиx культур (вартють приросту врожаю у 2-3 рази перевищуе витрати, пов'язанi з полезахисним люорозведенням);
• л1си е джерелом формування ринку послуг для розвитку малого i середнього бiзнесу;
26
Зб1рмик' науково-техшчних праць
• реалiзацiя деревини, iнших ресурсiв тсу та надання послуг е джерелом по-повнення державного бюджету.
4. Сощальш:
• лiсове господарство надае робот мшця для мiсцевих громад, покращуе умо-ви 1х життя, особливо у депресивних районах;
• л1си вiдкритi для доступу мшцевого населения для 1х життезабезпечення (па-ливо, гриби, ягоди, випас худоби);
• мiсцевi громади отримують частину природно! ренти вiд експлуатацн люо-вих ресурсiв на свiй сощальний розвиток [7];
• л1си виконують рекреацiйнi, естетичнi та виховнi функцн.
Державний облж лшв з метою здшснення систематичного контролю за яюсними 1 кшьюсними показниками люового фонду проводиться перь одично. Передостаииiй облш проведено у 1988 р., останнш - у 1996 р. [1]. Найбшьш важливими е лiсiвиичо-екоиомiчиi показники, що характеризують стан i напрям розвитку люового господарства в найбшьш люистих областях Укра!ни. У табл. 1 наведено щ показники.
Табл. 1. Площа земель*л^ового фонду iзагальний запас деревосташв для
областей Украти з найбтьшою л'1сист'1стю територи
Укра!на i област Загаль-на площа те-рито- № 2 тис. км Площа земель лшового фонду, тис. га Вкрип лшо-вою рослин. земл^ тис. га Загальний запас насаджень, 3 млн. м Лшис-тшть, %
на 1.01. 88 на 1.01. 96 на 1.01. 88 на 1.01. 96 на 1.01. 88 на 1.01. 96 на 1.01. 88 на 1.01. 96
Усього 603,5 9942,4 10782,2 8620,6 9400,2 1319,9 1736,0 14,3 15,6
Житомирська 29,8 1049,4 1089,5 934,7 971,0 154,3 177,8 31,3 32,6
Волинська 20,1 699,3 697,3 611,2 622,0 67,2 100,6 30,4 30,9
Рiвненська 20,1 844,6 845,9 728,5 731,7 78,7 116,7 36,2 36,5
1вано- Франшвська 13,9 634,3 626,0 566,1 569,0 111,9 128,5 40,7 40,9
Львiвська 21,8 681,0 690,0 610,2 623,0 110,1 132,3 28,0 28,5
Закарпатська 12,8 687,0 694,0 639,8 647,7 157,8 200,0 50,0 50,8
Примггка: *за даними Державного люового кадастру
Землi люового фонду облжовуються за Державним земельним кадастром (ДЗК) [2] та Державним люовим кадастром (ДЛК) [3]. У табл. 2 наведено шформацш щодо площд ! запасу люового фонду по Укра!ш i областях з найбшьшою люистютю територiй.
Як видно з даних табл. 2, юнуе розб!жшсть м1ж матерiалами облжу за Державним люовим кадастром та за Державним земельним кадастром [5]. Так, розб!жшсть в облжу на одну й ту ж дату - 1 Ычня 1996 р. - становить 424,4 тис. га загально! площд лшв та шших люовкритих земель по Укра!ш. Вщхилення в облжу по кожнш з розглянутих областей ставить тд сумшв правильнiсть здiйснення облшу по кожному 1з названих кадастрiв i створюе тдгрунтя для виникнення в недалекому майбутньому суперечливих ситу-ацiй. Таке вщношення державних органiв до облжу е неприпустимим. Необ-хщно термшово виконати роботу з узгодження облшово! шформаци.
Табл. 2. Площа i загальний запас л^ового фонду для областей _з найбнлыиою л.1сист1стю територи_
Л1с1вничо-еколог1чт та економ1чт показники лшового господарства Регюни
Украша, всього у т.ч. за найбшьш лшистими областями
Волин-ська Житомир -ська Р1в-нен-ська За-кар-патсь-ка 1вано-Фран-шв-ська Льв1в-ська
1. Загальна площа територи
всього тис. га 60354,8 2014,4 2982,7 2000,5 1275,3 1392,7 2181,1
у т.ч. суш1 57936,2 1971,4 2942,6 1962,2 1257,2 1368,6 2138,4
2. Сшьськогосподарськ земл1 тис. га, усього на 1.01.96 41852,9 1066,5 1574,7 929,7 471,1 637,2 1275,8
3. Л1си та шш1 лшовкрип земл1, тис. га:
а) за державним лшовим кадастром - усього, на 1.01.88 9942,4 699,3 1049,4 844,6 687,0 634,3 681,0
на 1.01.96 10782,2 697,3 1089,5 845,9 694,0 626,0 690,0
у т.ч.: вкрии лшовою рослинтстю, тис. га
на 1.01.88 8620,6 611,2 934,7 728,5 639,8 566,1 610,2
на 1.01.96 9400,2 622,0 971,0 731,7 647,7 569,0 623,0
б) за державним земельним кадастром - усього, на 1.01.96 10357,8 678,4 1040,2 793,0 716,0 630,2 677,6
у т.ч.: вкрии лшовою рослинтстю, тис. га на 1.01.96 9413,8 622,4 954,5 728,0 637,9 579,5 613,2
Вщхилення плошд за ДЛК вщ об-лшу за ДЗК на 1.01.96, тис.га (±)
л1си та шш1 лшовкрии площ1, усього +424,4 +18,9 +49,3 +52,9 -22,0 -4,2 -12,4
вкрит лшовою рослинтстю -13,6 -0,4 +16,5 +3,7 +9,8 -10,5 +9,8
4. Загальний запас деревини, млн. м3:
на 1.01.88 1319,9 67,2 154,3 78,7 157,8 111,9 110,1
на 1.01.96 1736,0 100,6 177,8 116,7 200,0 128,5 132,3
Лшистшть, % на 1.01.88 14,3 30,4 31,3 36,2 50,0 40,7 28,0
на 1.01.96 15,6 30,9 32,6 36,5 50,8 40,9 28,5
5. Частка л1с1в та шших лшовкритих площ: - до площ1 суш1 за ДЗК:
на 1.01.96 17,9 34,4 35,3 40,4 57,2 46,0 31,7
до площ1 с/г земель 24,7 53,6 66,1 85,3 152,0 98,9 53,1
Наступним першочерговим завданням i дуже важливим на сьогодш мае стати врахування i вщображення в бухгалтерському баланс лiсових шд-приемств (а також шших пiдприемств, якi мають лiсовi ресурси на сво1х тери-торiях) не тальки зрубано! деревини, яка е джерелом прибутку, але й запашв деревини на коренi [4]. Хоча реашзащя ще! проблеми ставить перед собою ба-гато запитань i в усiх аспектах е трудомюткою, необхiдно робити першi кроки, якi у кшцевому шдсумку зроблять можливим перехiд нащонально! системи бухгалтерского облiку i загалом економжи на принципи сталого розвитку.
28
Збiрник науково-технiчних праць
Порядок вiдображення лiсових ресуршв у баланс шдприемств можна подати таким чином:
1. Вартють запасiв деревини на кореш вщображаеться в активi балансу у складi основних засобiв шдприемства окремою статтею "Запаси деревини на кореш". Ця вартють може включати вартiсть земельно1' дшян-ки, на якш росте деревина, або не включати ïï.
2. Амортизащя запасiв деревини на коренi вщображаеться в активi балансу за окремою статтею "Знос запасу деревини на кореш". Ïï значен-ня може бути як додатним, так i вщ'емним.
3. Як протилежна стаття до активу балансу запаси деревини на кореш вь дображаються у пасивi балансу у складi резервного капiталу окремою статтею "Прирют деревини".
4. Збiльшення вартостi запаЫв деревини на коренi та застосоваш методи оцiнки вiдображаються у примггках до фiнансовоï звiтностi.
5. Вартють запасiв деревини на коренi не вщображаеться в облiку при-бутюв i збиткiв [6].
6. Вартють запасiв деревини на коренi ощнюеться на кожну дату балансу за справедливою вартютю, яка повинна вщображати фактичний ринковий стан та обставини на дату балансу, а не в минулому чи майбутньому.
Висновки
Зважаючи на те, що лiсовi ресурси виступають сьогодш товаром (об'ектом купiвлi-продажу), на який юнуе великий попит i задоволення якого в найближчш перспективi можливе тiльки в мiнiмальних розмiрах (через зменшення лiсистостi), виникае потреба в удосконаленш методологiчних шд-ходiв до налагодження вiдповiдноï системи облшу на пiдприемствах лiсового господарства. Особливютю цiеï системи мае стати врахування запашв деревини на кореш в бухгалтерскому балансi. Цього можна досягти завдяки комплексному шдходу до розв'язання проблеми, усвiдомлюючи безщнне значен-ня лiсiв, яке вони виконують у планетарному масштаб^
Л^ература
1. Державний люовий кадастр станом на 1 ачня 1996 р. Украша. - 1рпшь. Украшське державне люовпорядне виробниче об'еднання, 1997. - 508 с.
2. Динамика та розподш земельного фонду Украши станом на 1 ачня 1996. - К.: Дер-жкомзем Украши, 1996. - 19 с.
3. Короткий довщник по люовому фонду Украши (за матер1алами чергового державного облшу лшв Украши станом на 01.01.96). - К.: Держком. люового господарства Украши, 1998. - 101 с.
4. Максим1в Л.1. До питання включення деревини на кореш до р1чно'1 звггносп люових пщприемств у контекст змши парадигми м1жнародно'1 практики складання балансу.// У Наук. Вюнику, УкрДЛТУ, 2003.
5. Лкове господарство Украши: проблеми та перспективи/ За ред. акад. НАН Украши Юхновського 1.Р. - К: М1ж. АКР з питань розвитку ПС i ВВ, 2003. - 178 с.
6. М1жнародш стандарта бухгалтерського обл^ 2001: змiни та доповнення/ Перекл. з англ. за ред. С.Ф. Голова. - К.: Федеращя професшних бухгалтерiв i аудиторiв Украши, 2001. - 224 с.
7. Forest Resource of Europe, CIS// United Nations/ Economic Commission of Europe/ -New York and Geneva, 2000. - 386р._
